Вже з 1 січня 2016 року ціни на ліки в Україні можуть зрости на 15-20%

ciny-liky

Вже 1 січня українців чекає неприємний сюрприз. Ціни на ліки знову можуть зрости, на цей раз значно – за оцінками фармацевтичного ринку, як мінімум на 15-20%. Причина цінового стрибка – бажання Мінфіну підвищити ставку ПДВ на ліки до 20%. У МОЗ ініціативу не підтримують і попереджають про негативні наслідки зростання вартості медикаментів. Втім, у Кабміні запевняють, що для пацієнтів будуть передбачені компенсатори у вигляді адресної субвенції, однак вони будуть діяти лише протягом року. Пацієнти і фармринок вже назвали пропозицію чиновників “злочином і катастрофою”.

В рамках податкової реформи Міністерство фінансів ініціює підвищення ставки ПДВ на ліки з 7% до 20%, заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва в ході “Українського фармацевтичного форуму”. За її словами, пакет законопроектів про податкову реформу і держбюджеті на 2016 рік буде винесено на засідання уряду 30 листопада.

Чиновники мають намір скасувати всі пільги з ПДВ для економіки. “Це пов’язано з нашою стратегією, з нашими принципами справедливості і рівності”, – заявила Олена Макеєва. За її словами, спеціального режиму ПДВ будуть позбавлені, наприклад, та сільськогосподарські компанії.

За підрахунками Мінфіну, підвищення ставки ПДВ на ліки призведе до додаткових надходжень до бюджету до 10 млрд грн. Макеєва обіцяє, що ці кошти підуть не в загальний фонд держбюджету, а в спеціальний. З нього будуть фінансуватися програми медичної допомоги малозабезпечених верств населення, наприклад, на часткову компенсацію вартості ліків в аптеках, так звану реімбурсацію.

“Ми зустрічаємося з фармацевтичним бізнесом досить часто, і його представники добре розуміють нашу філософію. Я переконана, що вони б її навіть прийняли, однак за умови функціонування програм адресної підтримки пацієнтів, приміром, реімбурсації. Ми не вважаємо це резервом, так як мова йде про спеціальному фонді. Іншими словами, цей фінансовий ресурс повинен бути витрачений виключно на підтримку малозабезпеченого населення, програми охорони здоров’я”, – пояснила Олена Макеєва.

Втім, чиновник уточнила, що Мінфін тут зіткнувся з проблемою: у МОЗ не розроблені реформи за реімбурсації, страховій медицині та інших програм.

“Правильно було б запускати реімбурсацію, як стверджують в самій галузі. У квітні глава МОЗ говорив, що пілотний проект реімбурсації за інсуліну має запрацювати до кінця року. Фармацевти відзначають, що реалізація проекту так і не була розпочата”, – повідомила Макєєва.

Вона також зазначила, що Мінфін зацікавлений в тому, щоб діяв “прозорий і зрозумілий механізм розподілу грошей з соцфонду”.

“Ми проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я майже кожен день, сьогодні у нас є кілька пропозицій. Вже зрозуміло, що реімбурсації не буде, тому буде адресна субвенція”, – заявила заступник міністра фінансів.

При цьому джерело в Кабміні повідомив, що в перспективі система компенсаторів буде передбачати адресну допомогу безпосередньо пацієнту через систему карткової персоналізації.

“Перш ніж запустити цей механізм, необхідно, щоб в повному обсязі в Україні заробили стандарти (протоколи) лікування всіх захворювань”, – зазначило джерело.

Тому уряд планує в перехідних положеннях до Податкового кодексу прописати норму про зобов’язання Кабміну розробити систему реімбурсації.

“Субвенції будуть працювати лише протягом року, як і підвищена ставка ПДВ з відрахуванням до спецфонду, – підкреслив наш співрозмовник в уряді, – Якщо відновиться економіка, то правильним було б дотримуватися положень директиви ЄС, де прописані пільги з ПДВ на соціальні продукти харчування та ліки”.

У МОЗ визнають відсутність відповідних програм. Але заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець пояснив, що “Мінфін не розуміє, що реімбурсація – це не просто виділення коштів для монетизації соціальних пільг”, як, наприклад, субсидії на оплату комунальних послуг.

“Так не можна зробити з ліками. Ми не готові до цього. Тому говорити, що нам дадуть 10 млрд грн, а ми їх ефективно використовуємо, з нашого боку було б нечесно, оскільки у нас немає відповідних інструментів”, – зазначив він.

Позицію МОЗ поділяють і представники фармацевтичної галузі. Так, Володимир Ігнатов зазначив, що всі механізми компенсації подорожчання, про яких говорить Мінфін, “в реальності на сьогодні не існують і не можуть заробити в найближчій час”.

Не вірять в райдужні перспективи і пацієнти. “Реімбурсацію так просто не введеш. На це необхідно два роки. МОЗ тільки починає розробляти цю систему”, – пояснила Ольга Стефанишина.

Разом з тим, і галузь, і МОЗ ініціативу Мінфіну про підвищення ПДВ на фармпрепарати не підтримують.

“Ліки, які купуються в аптеках, автоматично стануть дорожче, – попередив Ігор Перегінець. – А оскільки в Україні майже 100% ліків продається в роздробі, то підвищення сплатити споживач”.

При цьому чиновник зазначив, що останнім часом споживання препаратів в Україні істотно знизилося.

“На 22% менше люди стали використовувати ліки, щоб контролювати свої хронічні стани, наприклад, гіпертонію, тому що не можуть собі дозволити (купувати дорогі ліки, – ред.). А це може привести до інфаркту, який лікувати набагато дорожче. Ми проти того, щоб соціальний продукт, за який люди платять готівкою, подорожчав”, – заявив Ігор Перегінець.

Ідея підвищення ставки ПДВ на ліки пацієнтські організації прирівнюють до злочину, а фармацевтичні компанії називають катастрофою для ринку, оскільки це призведе до зростання вартості препаратів.

“Економічна доступність ліків стане катастрофічно низькою на тлі зростаючих витрат населення на продукти харчування і комунальні послуги”, – впевнений Володимир Ігнатов.

“Підвищувати ПДВ на ліки – це злочин, – не приховувала своїх емоцій Ольга Стефанишина. – Зараз будь-яка людина, зайшовши в аптеку, відчуває себе, як в ювелірному магазині, тому що не може собі дозволити навіть мінімальні краплі від нежитю купити. Якщо Мінфін підвищить ПДВ – стане ще гірше!”

Ігнатов зазначив, що в разі підвищення ПДВ до 20% Україна стане однією з небагатьох країн Європи, де існує така висока ставка податку.

“В ЄС ставка ПДВ на ліки становить приблизно у середньому 7%. Приміром, в одній з найбільш “бідних” країн Євросоюзу – Франції – ставка ПДВ на рецептурні препарати становить близько 3%”, – розповів він.

Мало того, що в ЄС ринок ліків у вартісному вираженні, як мінімум, на 60% оплачується за рахунок медичних страхових фондів, а в Україні – на 90% за рахунок пацієнтів.

“Підвищення податку Кабмін перекладає прямо на плечі пацієнтів, обіцяючи, що може бути коли-небудь він запустить механізм компенсації зростання цін для незаможних. Так цього ніколи не станеться! Те ж саме обіцяли, коли вводили ПДВ до 7%. Фактично уряд своїми діями готує грунт для соціального вибуху”, – попередив Володимир Ігнатов.

При цьому фармацевти вважають, що сама ідея зрівняти ставку ПДВ на всі товари, послуги і ліки на рівні 20% – дефективна.

“Одна з глобальних цілей ПДВ – лімітувати споживання, тобто, чим більше ти споживаєш, тим більше ти платиш. Але ліки ж ми споживаємо не від того, що хочемо отримати від цього задоволення, – це не цукерки, не машини, не морозиво, не сигарети, не алкоголь. Ліки пацієнти змушене споживають, виходячи з того, що людині нікуди подітися – небудь в могилу, або лікуватися”, – зазначив Володимир Ігнатов.

“Якщо мета підвищення ПДВ – полегшити адміністрування податків, то метод обраний невірний і недостойний, адже всі ці підвищені витрати будуть оплачуватися з кишені пацієнта”, – заявив Іван Глушков.

Він зазначив, що після підвищення ПДВ з 7% до 20% ціни на ліки зростуть, як мінімум, на 15-20%.

“Учасникам фармринку потрібно буде більше оборотного капіталу, який сам по собі коштує грошей”, – пояснив він.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко повідомила, що Олену Макєєву запросили прийти у вівторок, 1 грудня, на засідання робочої групи МОЗ з дерегуляції фарміндустрії, де вона представить проект того, як будуть витрачатися кошти від підвищення ПДВ.

Разом з тим, у випадку якщо уряд і парламент все-таки підуть на підвищення ПДВ на ліки, то у грудні варто чекати різкого сплеску аптечних продажів.

Пацієнти напередодні стрибка цін почнуть закуповувати необхідні препарати на кілька місяців вперед. У свою чергу, на початку наступного року це викличе суттєве падіння обсягів продажів ліків, і, цілком можливо, що прогнози Мінфіну про зростання надходжень до держбюджету не виправдаються.

Правда України

коментуйте повідомлення: