У Нацбанку підрахували, що вже понад 25% банківського кредитного портфеля зараз не обслуговується. Регулятор робить акцент на макроекономічних чинниках, основним з яких є падіння платіжної дисципліни позичальників з Криму і Донбасу. Однак банкіри скаржаться не стільки на клієнтів, які тимчасово або назавжди втратили можливість обслуговувати кредити, скільки на шахраїв. Вони вже втомилися чекати, коли влада виконає обіцянку захистити права кредиторів.

Вже більше чверті банківських кредитів не обслуговується. Частка поганих кредитів (NPL) з початку року зросла з 19% до 25,5%, у тому числі в квітні зростання склало 0,8 процентних пункта, а місяцем раніше – 1,2 п.п., підрахували в Нацбанку. «Крім ризику ліквідності, банки стикаються з підвищеним ризиком платоспроможності, що випливає з швидкого погіршення якості активів на тлі серйозного економічного спаду і втрат, понесених банками у Криму та Донбасі», – йдеться в презентації Нацбанку, підготовленій заступником голови НБУ Дмитром Сологубом.

Офіційні дані НБУ є верхівкою айсберга – банкіри завжди прагнули показувати реальний рівень необслуговуваних кредитів, щоб не формувати резерви. В 2014 році частка поганих кредитів, за класифікацією НБУ, зросла з 12,9% до 19%. Але в показнику НБУ були відсутні субстандартні кредити, значна частина яких реструктуризована або пролонгована. З їх урахуванням частка проблемних кредитів, за методикою МВФ, збільшилася в 2014 році з 23,5% до 32%.

Найбільші втрати банки понесли через анексію Криму, військові дії на Донбасі та девальвацію гривні. До речі, девальвація гривні також спотворила реальну динаміку кредитного портфеля. Наприклад, заборгованість позичальників Криму з 1 лютого 2014 року до 1 травня 2015-го на папері майже не змінилася – скоротилася з 16,6 млрд до 16,27 млрд грн. Точна цифра кредитів, що не обслуговуються в зоні АТО, не повідомляється, але відомо, що кредитний портфель усіх позичальників Донецької та Луганської областей за більш ніж рік скоротився з 63,8 млрд до 51,6 млрд грн. Торік банки покинули ці території: відділення були закриті, а інфраструктура – відключена. Це ускладнило погашення кредитів громадян, а підприємства, в основному, продовжили платити за боргами.

Питання проблемних кредитів у банків зараз на другому місці після питання ліквідності, а часто вони невіддільні, наприклад, тоді, коли через припинення погашення кредитів банки не можуть повертати вклади. «Однією з основних причин введення в банки тимчасових адміністрацій та їх ліквідації є проблеми з кредитним портфелем, які є у всіх банків. Кілька років тому головною проблемою був рітейл, а тепер корпоративний сектор», – стверджує голова правління БТА Банку Костянтин Серьогін. Саме через неплатежі юридичних осіб за кредитами банки, що мали зовнішнє фондування від материнських структур, почали процес конвертації таких кредитних ліній в капітал. У подальшому за рахунок цих коштів будуть сформовані резерви. Укрсоцбанк проведе конвертацію приблизно на $500 млн, а російський банк ВТБ заявив, що готовий конвертувати в капітал «дочки» до $800 млн.

Але це лише тимчасове вирішення проблеми. По-перше, в подальшому необхідно стягнути кошти з проблемних боржників, а по-друге – знизити ризики шахрайства майбутніх недобросовісних позичальників, які беруть кредити, не збираючись їх повертати. З цією метою НБУ і банкіри вже більше року говорять, що готують законопроект про захист прав кредиторів. «Уряд і президент заявляють про те, що готові захищати кредиторів. Але насправді ніхто нічого не робить. У законодавстві повно ляпів, а в судовій системі не відбувається ніяких змін, – розчарований голова правління Піреус Банку Сергій Наумов. – У нас був випадок, коли клієнт взяв кредит у семи банках під одну й ту саму заставу. Було заведено кримінальну справу, він сидить у СІЗО, але при цьому примудряється впливати на прокуратуру. Прокуратура накладає арешт на майно його підприємств і нічого неможливо реалізувати».

І поки механізми впливу на проблемних боржників не зміняться, частка NPL ростиме або, як мінімум, залишатиметься високою. «Головні причини такої ситуації – це низька платіжна дисципліна і проблеми в законодавстві. Треба доопрацювати закон про банкрутство, потрібна можливість порушувати цивільні позови про шахрайство, треба розробити механізм захисту від переведення активів на других осіб, – пропонує голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман. – Також необхідно впровадити заходи, щоб недобросовісний позичальник не міг користуватися своїми активами і активами своїх підприємств, в тому числі й тими, які знаходяться за кордоном».
…

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ