ІНСАЙДЕР УКРАЇНА

Український омбудсмен Людмила Денісова закликала міжнародні організації, зокрема моніторингову місію ООН в Україні та ОБСЄ, негайно вжити заходів із відновлення прав жителів анексованого Криму на свободу совісті й віросповідання.

Як повідомила пресслужба Денісової, в Криму «грубо порушуються» релігійні права.

Денісова зазначила, що «протягом листопада російські суди схвалили два дискримінаційних рішення» щодо храмів Православної церкви України в Сімферополі і Євпаторії.

Напередодні підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд зобов’язав Православну церкву України знести храм в Євпаторії.

За словами архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України Климента, будівництво було розпочате ще до 2014 року, і в ПЦУ є відповідні документи на храм. При цьому в позовній заяві, яку архієпископ надав проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про те, що у ПЦУ немає документів для будівництва храму на вказаній ділянці.

24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації українського православного приходу на півострові.

 
…

ФСБ Росії повідомила про затримання в Ростовській області Росії військовослужбовця за підозрою у шпигунстві на користь України, повідомила державна інформагенція ТАСС.

«Федеральною службою безпеки Російської Федерації в місті Аксай Ростовської області за підозрою в державній зраді затримано громадянина Росії, військовослужбовця Південного військового округу», – йдеться в повідомленні.

За інформацією російської спецслужби, затриманий, «виконуючи завдання Головного управління розвідки Міноборони України, цілеспрямовано збирав секретні відомості військового характеру щодо Збройних сил Росії, витік яких за кордон могла завдати шкоди обороноздатності держави».

Як повідомляється, щодо чоловіка порушили кримінальну справу.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України ситуацію не коментували.

Раніше контррозвідка СБУ повідомляла, що ФСБ вербує українських громадян під час відвідин анексованого Криму, щоб ті шпигували на користь Росії.
…

Генеральна прокуратура України оприлюднила спростування інформації від генерального прокурора Руслана Рябошапки про погашену судимість народного депутата з фракції «Слуга народу» Романа Іванісова.

«Інформація щодо підтвердження погашеної судимості одного з народних депутатів України, озвучена сьогодні під час брифінгу в Генеральній прокуратурі, не є підтвердженою. Перевірка наразі триває, про її результати буде офіційно повідомлено додатково. У зв’язку з цим просимо не поширювати відповідну інформацію», – йдеться в повідомленні на сайті ГПУ.

Тим часом, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував зупинити членство Іванісова в партії і фракції на період перевірки.

«Як лідер фракції я вважаю, що йому потрібно призупинити членство в партії «Слуга народу» і фракції на час проведення всебічної перевірки та з’ясування всіх обставин даного інциденту. У разі спростування цієї інформації відповідне перебування у фракції буде поновлено», – додав він.

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка 20 листопада підтвердив, що Іванісов був засуджений, однак судимість, за його словами, була погашена, тому «вважається, що людина не судима».

Про те, що в Іванісова була судимість за зґвалтування неповнолітньої, спочатку написали ЗМІ.

Іванісов у фейсбуці оприлюднив копію довідки про відсутність судимості.
…

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.
…

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.
…

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.
…

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.
…

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.
…

Такі дії мають на меті «перешкодити Петру Порошенку провести ряд зустрічей з іноземними лідерами» – Ігор Головань
…

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва ніколи не заперечувала можливості повернення Києву трьох суден, захоплених в Керченській протоці в листопаді 2018 року.

«Ніколи не заперечували можливості повернення українській стороні суден, які брали участь в організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом «провокації» в районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні МЗС Росії на сторінці в Telegram.

Також в повідомленні йдеться, що російські дипломати «в червні поінформували Посольство України в Москві про наявні в рамках російського законодавства можливості, які Київ міг би задіяти для звільнення моряків і кораблів».

Українська сторона поки не коментувала заяву російського зовнішньополітичного відомства.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.​

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. 

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

 
…