ІНСАЙДЕР УКРАЇНА

У Вищій раді правосуддя заявляють, що її члени «незалежні від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання». Водночас у ВРП так і не відповіли на конкретні питання щодо можливого конфлікту інтересів у них у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) з’ясували, що троє членів ВРП не взяли самовідвід у справі судді Вовка, якого підозрюють у втручанні в роботу судових органів – попри можливий конфлікт інтересів.

«Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (частина 4-та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»)», – йдеться у відповіді ВРП на запит «Схем», яка надійшла в редакцію 6 липня.

На конкретні питання журналістів, адресовані безпосередньо до членів Вищої ради правосуддя, в установі не відреагували.

20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя не підтримала клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Окружного адмінсуду Павла Вовка від здійснення правосуддя – «у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

За даними НАБУ і Генпрокуратури, Вовк та інші судді Окружного адмінсуду фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адмінсуду, зокрема, його голови – Павла Вовка.

Як з’ясували «Схеми», в той день, коли ВРП ухвалювала рішення щодо судді Вовка, ще троє членів ВРП не оголосили самовідвід, хоча в них – можливий конфлікт інтересів.

Так, доповідач у справі Вовка, тодішній голова ВРП Володимир Говоруха, раніше отримував позитивне судове рішення у приватній справі від суддівської колегії, членом якої був Павло Вовк. Відповідно до цього рішення, Говорусі в 2011 році мали виплатити майже 268 тисяч гривень як «недоотриману заробітну плату», а ще близько 241 тисячі – як «недоотримане довічне грошове утримання».

Вовк також раніше ухвалив позитивне рішення у приватній справі ще одного члена ВРП, який розглядав питання щодо відсторонення його від правосуддя – Віктора Шапрана. У 2012 році суддя Вовк задовольнив прохання тодішнього судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана не платити з його зарплати податки державі в розмірі 14 тисяч гривень. Ці гроші мали бути зараховані судді Шапрану як його дохід.

Імовірний конфлікт був і в Андрія Овсієнка, який теж розглядав справу щодо відсторонення Вовка від здійснення правосуддя у серпні 2019 року і який нині очолює ВРП. Його дружина – Оксана Овсієнко, як кандидатка у судді, за кілька місяців до цього розгляду проходила стажування в Окружному адмінсуді. А Павло Вовк, як голова суду, і мав призначити для дружини члена ВРП «коуча-наставника» в суді.

Крім Вовка, 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відсторонити від правосуддя ще одного суддю Окружного адмінсуду, який також фігурує на так званих «плівках Вовка» і якого також підозрюють у втручанні у роботу судових органів – Ігоря Погрібніченка.

Як з’ясували «Схеми», на тому засіданні був присутній також член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, у справі якого раніше суддею виступав згаданий Погрібніченко.

Цей суддя розглядав питання правомірності призначення Віктора Грищука членом Вищої ради правосуддя. Спочатку суддя Погрібніченко залишив заяву без руху, бо знайшов у ній недоліки, а згодом і взагалі повернув її позивачу.

«Про це прямо говорить закон «Про судоустрій і статус суддів», що член ВРП не має і не може розглядати питань, якщо цей суддя розглядав чи розглядає справи щодо члена ВРП – тут очевидний конфлікт інтересів», – вважає експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.

Окремо журналісти відправили запит до НАЗК із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів у членів ВРП.

У липні 2019-го представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси – «у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями Окружного адмінсуду Києва».

Четверо суддів, у тому числі Вовк та Погрібніченко, отримали підозри. Нині досудове розслідування завершене, сторони знайомляться з матеріалами справи, яка невдовзі має бути передана до суду.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Павло Вовк заявляв, що вважає оприлюднені детективами записи «компіляцією і монтажем».

21 січня Павла Вовка повторно обрали головою Окружного адмінсуду Києва.

Раніше «Схеми» повідомляли, що співробітники Вищої ради правосуддя перешкоджали роботі знімальної групи, посилаючись, у тому числі, на «порушення порядку доступу до службових приміщень», прописаного ВРП. Водночас медіаюристи назвали це «перешкоджанням законній роботі журналістів» – оскільки журналісти мають право «безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».
…

Російська компанія «Північний потік-2» отримала можливість використовувати трубоукладальні судна з якірним позиціонуванням в територіальни водах Данії – про таке рішення повідомило Датське енергетичне агентство 6 липня.

«Зміна (в умовах будівництва – ред.) означає, що компанія може використовувати трубоукладальні судна з якорями окремо від або разом із суднами з динамічним позиціонуванням», – зазначає агентство.

Рішення, пояснюють в установі, відповідає Акту про континентальний шельф та зобов’язанням Данії згідно з Конвенцією ООН про морське право. За цими документами Копенгаген мусить дозволити прокладання труб з урахуванням вимог безпеки, захисту ресурсів та довкілля.

Читайте також: Сенатори США підготували нові санкції проти «Північного потоку-2»

За повідомленням, Данія отримала запит «Північного потоку-2» на використання трубоукладальних суден з якорним позиціонуванням 4 червня.

Данія, що була країною, яка найдовше блокувала проходження російського газогону «Північний потік-2» дном Балтійського моря, погодилася на його прокладання на своєму шельфі в жовтні 2019 року.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Російський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною і неправдивою, заявив головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак в інтерв’ю «АрміяInform».

«Правда в тому, що дехто прагне постійно підживлювати інформаційний фон довкола Збройних сил негативом. Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою», – сказав він.

За словами Хомчака, нині штатна чисельність війська значно перевищує 250 тисяч осіб, що визначені законом «Про чисельність Збройних сил України». 

«І якщо говорити про некомплект війська відповідно до штатної чисельності, то він значний. А якщо згадати про чисельність війська, визначену законом України, то ми укомплектовані на сьогодні майже на 100 відсотків. Ось у чому правда! А майстри маніпуляцій використовують цю ситуацію на свою користь, мовляв, у бригадах великий некомплект, відтік людей з війська збільшується», – сказав головнокомандувач ЗСУ.

Як заявив Хомчак, значна розбіжність між штатною чисельністю війська (кількість посад на папері) й наявною чисельністю особового складу (визначена законом України «Про чисельність ЗС України», 250 000 осіб), не дозволяють досягти необхідної злагодженості підрозділів, якісно проводити заходи бойової підготовки, максимально ефективно використовувати фінансові ресурси. 

«Хронічна неукомплектованість підрозділів суттєво знижує боєздатність військових частин, загалом негативно впливає на розвиток спроможностей ЗСУ. Тому ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності. Крапка», – сказав він.

Минулого місяця перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, колишній командувач десантно-штурмовими військами, народний депутат від «Європейської солідарності» Михайло Забродський повідомив, що на засіданні комітету на питання про можливе скорочення чисельності ЗСУ, міністр оборони Андрій Таран відповів, що планується «оптимізація», а саме: скорочення невакантних посад.

Забродський наводить цитату Тарана: «По живому різати не дам» і наводить, натомість, дані, які, за його словами, «надходять із різних джерел, перш за все з військ».

«Наразі вже заплановане скорочення чисельності Сухопутних військ, більше десятка тисяч осіб, Повітряних сил, Морської піхоти та ДШВ – по декілька тисяч осіб. Загалом близько сорока тисяч посад. Зокрема, мова йде про скорочення декількох ескадрилій тактичної авіації, розвідувальних, артилерійських і танкових підрозділів в ДШВ і Морській піхоті», – написав генерал Забродський.

Генеральний штаб ЗСУ роз’яснив, що в ході оптимізації штатної чисельності Збройних сил України «не відбудеться скорочення жодної бойової частини та жодного військовослужбовця, передбачається лише скорочення посад».

Переважно будуть скорочені посади у військових частинах та підрозділах, які не залучаються до виконання завдань в операції Об’єднаних сил, повідомили у Генштабі.

 
…

Авіатрафік у повітряному просторі України в червні впав на 87,1% порівняно з червнем 2019 року, повідомило Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух).

«Кількість польотів в українському небі після відкриття авіасполучення відновлюється дуже повільно. Кількість виконаних у червні 2020 року польотів, які Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням, становить 4 584 рейси – це на 87,1 % менше порівняно з червнем 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними Украероруху, із загального числа польотів у червні 1403 були внутрішніми (скорочення кількості на 53,9% порівняно із червнем-2019), 1650 – міжнародні (скорочення на 89,5%) і 1531 – транзитні (скорочення на 90,8%).

Українські авіакомпанії здійснили в червні 1778 рейсів, іноземні – 2806 рейсів.

Найбільшим залишається падіння обсягів транзитних польотів в українському повітряному просторі: цей показник у червні 2020 року майже на 91% нижчий порівняно з показником 2019 року, йдеться в повідомленні.

«Транзитні потоки завжди становлять основну частину доходів провайдерів аеронавігаційного обслуговування – зокрема, у структурі доходів Украероруху до 2014 року частка таких надходжень дорівнювала майже 70%. За шість років втрати за найбільш прибутковим джерелом надходжень за обслуговування транзитних потоків перевищують 20 мільярдів гривень», – повідомили в Украерорусі.

5 червня Україна відновила внутрішні пасажирські авіаперевезення, а 15 червня запустила міжнародне авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

 
…

Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявляє, що російська мова не може бути другою державною в Україні. Як заявив Данілов в інтерв’ю «Українській правді», для нього питання мови – «принципове». 

«Є речі, наприклад, питання мови – це дуже важливе, принципове питання для держави. Ніякої другої, російської, у нас бути не може – не тому, що її не треба вивчати, її не треба знати. Якщо ми кажемо про Україну – то має бути тільки державна українська мова», – заявив Данілов. 

«Чи має бути друга мова в Україні? Звичайно, має бути. Але це має бути англійська мова, яка має вивчатися, починаючи з дитячого садочка. Усі громадяни України, якщо ми хочемо бути в цивілізованому світі, мають знати, використовувати англійську мову. Це є обов’язкова річ», – додав він. 

7 липня Конституційний суд України починає розглядати конституційне подання 51 народного депутата про конституційність закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Автори подання наполягають на неконституційності закону, заявляючи, що він «спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками».

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 
…

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю «Українській правді» не бачить можливості для проведення виборів на Донбасі.

«Що стосується виборів на Донбасі – мають відбутися певні умови, щоб вони там відбулися. На сьогодні, на день нашого спілкування я не бачу, як там можуть відбуватися вибори. Якщо будуть якісь зміни, якісь процеси, рано чи пізно там будуть вибори відбуватися», – заявив Данілов.

Він наголосив, що вибори мають відбуватися на українській території, над виборчими дільницями мають вивісити українські прапори.

«Мають бути українські засоби масової інформації, українські політичні сили. Вони мають відбуватися за українським законодавством, за українською Конституцією, і українська Центральна Виборча Комісія має їх там проводити. Поки що мені складно уявити такі умови», – зазначив Данілов.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про бажання провести місцеві вибори в жовтні 2020 року на всій території країни, включно з окремими районами Донецької і Луганської областей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…