ІНСАЙДЕР УКРАЇНА

За народного депутата Олександра Юрченка, якому інкримінують отримання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків, повністю внесли заставу у визначеному судом розмірі в 3 мільйони 1656 гривень. Про це цу коментарі Радіо Свобода 25 вересня заявила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

«За нього (Олександра Юрченка – ред.) учора у повному обсязі внесли заставу, ми видали відповідну довідку, і наскільки я розумію, він вже скористався цією довідкою, тобто для пред’явлення у місці, де він утримувався і вийшов з нього. Чи він це так зробив, я не знаю, але мав би так зробити», – сказала у коментарі Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. Того ж дня Юрченка офіційно виключили з фракції «Слуги народу».

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.
…

Заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль просив підвищити зарплату своєму помічникові – сину першого помічника президента Микиті Шефіру – у чотири рази, а також ініціював призначення йому двох премій в перші три місяці роботи – загалом це 40 тисяч гривень. У коментарі журналістам депутат підкреслив, що підбір помічників та розподіл фонду заробітної плати – це його законне право. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Сімейні цінності «слуг народу».

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль у вересні 2019 року звернувся до Апарату парламенту з поданням встановити зарплату Микиті Шефіру, який є його помічником за трудовим договором на постійній основі, на рівні 6 тисячі гривень.

Потім Кісєль звернувся з проханням підвищити Шефіру зарплату з 1 листопада 2019-го – до 24 тисяч гривень. Тоді ж депутат попросив також виплатити помічнику премію – у розмірі 20 тисяч гривень. І через місяць – повторив прохання щодо премії на ту ж суму.

«Таким чином, виходить, що син головного помічника президента Володимира Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарем до заступника голови фракції.

У відповідь Юрій Кісєль зазначив: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Про роботу сина першого помічника президента Сергія Шефіра – Микити Шефіра – вперше Радіо Свобода повідомило у вересні 2019 року.

Юрій Кісєль – народний депутат з Кривого Рогу. У липні цього року його родина придбала майно президента: Володимир Зеленський продав дружині Кісєля земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах на Київщині.

Раніше «Схеми» показали, як низка «слуг народу» обзавелись родичами-помічниками, хоча перед виборами кандидат Зеленський обіцяв, що за нової владі «кумівства не буде».
…

«Висновок комітету був майже одностайним і безапеляційним…» – Забродський
…

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 
…

Центральна виборча комісія зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №208.

24 вересня ЦВК зареєструвала 13-им кандидатом 30-річного Ігоря Гунька.

До цього комісія зареєструвала 12 кандидатів – Олексія Оскера, Михайла Побігая, Сергія Суханова, Івана Донця, Олега Ляшка, Віталія Чорного, Василя Крутчака, Анатолія Григоровича Гунька, Анатолія Миколайовича Гунька, Володимира Василевича, Івана Симоненка та Михайла Цісельського.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.
…

Центральна виборча комісія затвердила форми та кольори виборчих бюлетенів на майбутніх місцевих виборах. Про це 24 вересня повідомили у ЦВК.

Зокрема затверджено кольори бюлетенів: блакитного кольору – з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради; світло-зеленого кольору – з виборів депутатів районної ради; світло-жовтого кольору – з виборів депутатів міської ради; світло-сірого кольору – з виборів депутатів районної у місті ради; кремового кольору – з виборів депутатів сільської, селищної ради; світло-рожевого кольору – з виборів сільського, селищного, міського голови.

Зазначається також, що виборчі бюлетені повинні бути надруковані державною мовою на однаковому папері та на одному аркуші відповідного кольору з текстовою частиною лише з одного боку.

Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.
…

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.
…

Міністерство закордонних справ України відкликає патронат над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK), повідомило 24 вересня посольство України в Німеччині.

У посольстві нагадали, що установче засідання комісії відбулося 27 лютого 2015 року в Мюнхені.  

«Доводиться з гіркотою констатувати, що за п’ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння  і спричинило відкликання патронату МЗС України», – йдеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що з точки зору офіційного Києва DUHK «представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD)… До її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики… На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат». 

У посольстві додали, що «великі сподівання», які покладалися українською стороною на згадану комісію у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе не виправдали. 

«Ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 року в Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії, додали у посольстві.

А щодо згаданої DUHK, то у диппредставництві зауважили, що українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, «втім бажає їй всіляких успіхів».

Раніше Український інститут національної пам’яті висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?», організованої 24 вересня Німецько-українською комісією істориків.

 
…

Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.
…

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Словацької Республіки, повідомляє сайт президента 24 вересня.

«Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері», – ідеться в повідомленні.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

«Також планується підписання низки двосторонніх угод», – вказує сайт глави держави.

Зеленський проведе другий після початку пандемії COVID-19 закордонний візит

Візит до Словаччини є для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.
…