ІНСАЙДЕР УКРАЇНА

Європейський суд з прав людини комунікував скаргу Жанни Нємцової на розслідування російською владою вбивства її батька, опозиціонера Бориса Нємцова.

У своєму позові дочка вбитого політика вказала, що слідство не встановило мотиви злочину, не допитало кількох підозрюваних у справі, а також не вивчило відеозаписи того, що відбувалося на місці вбивства.

Також Нємцова вважає, що слідство невірно класифікувало дії вбивць. На її думку, їх треба було розслідувати за статтею «замах на життя державного чи суспільного діяча», а не просто як «убивство».

Читайте також: Політв’язень Котов, який виступав проти анексії Криму, став лауреатом премії Нємцова​

Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року в Москві неподалік від Кремля. За звинуваченням у вбивстві засуджені вихідці з Чечні Заур Дадаєв, Анзор і Шадід Губашеви, Тамерлан Ескерханов і Хамзат Бахаєв. Вони отримали вироки від 11 до 20 років позбавлення волі.

Адвокати сім’ї Нємцова вважають злочин нерозкритим. Рідні і соратники опозиціонера наполягають, що до його вбивства причетне керівництво Чечні, а також представники оточення президента Росії Володимира Путіна.
…

Австрійска поліція розслідує загибель шукача політичного притулку чеченця Маміхана Умарова як політичне вбивство. Про це правоохоронці повідомили 6 липня.

За повідомленням, вбитий відмовився від поліцейської охорони, хоча поліція не уточнила, чи була така охорона пропонована.

Справу розслідує регіональна австрійська розвідка та антитерористичний підрозділ. Голова антитерористичної агенції Роланд Шершер повідомив, що вбивство Умарова може мати політичний мотив.

Раніше журналісти повідомили, що затриманих підозрюваних у вбивстві Умарова звати Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов.

Читайте також: Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії​

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

Це третій резонансний напад на вихідця з Чечні за межами Російської Федерації в цьому році. В лютому 2020-го в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Того ж місяця у францзькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. 
…

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб оголосив про запровадження санкцій проти держав, які порушують права людини. У списку є Росія, а також Саудівська Аравія, М’янма та Північна Корея.

Оголошені 6 липня британським урядом заходи передбачають, зокрема, заборону на поїздки представників цих країн до Великої Британії. Таким чином, Лондон вперше після Brexit продемонстрував самостійну рішучість карати тих осіб і ті організації, які відповідальні за порушення прав людини, зазначає лондонське видання Guardian.

Санкції будуть спрямовані не лише на тих, хто безпосередньо порушує права людини, а й на тих, хто отримує вигоду від цих порушень, наголошує Лондон.

«Ті, у кого руки в крові… вже не зможуть танцювати вальси в цій країні, купувати власність на Кінгз-роуд, робити різдвяні покупки в районі Найтсбридж або відмивати брудні гроші в британських банках», – твердить Рааб.

У списку громадян Росії, яких стосуються нові британські санкції, фігурує, зокрема, ім’я голови російського Слідчого комітету Олександра Бастрикіна.

Минулого місяця в Євросоюзі заявили, що не сприймають пропозиції про можливість скасування санкцій, запроваджених проти Москви через її дії в Україні. Обмежувальні заходи «не перешкоджають спроможності Росії» боротися з епідемією коронавірусної інфекції, йдеться в листі, який бачив кореспондент Радіо Свобода.

Президент Росії Володимир Путін запропонував під час відеоконференції «Групи 20» в березні заморозити економічні санкції на «гуманітарних» підставах, щоб дозволити країнам краще боротися з коронавірусною інфекцією.
…

Представники білоруської правозахисної спільноти визнали політичними в’язнями ще двох затриманих із оточення ексбанкіра та кандидата на найвищу посаду Віктора Бабарика – Олену Карагачеву та Дмитра Карака. Загалом із команд Бабарика та інших опонентів президента Олександра Лукашенка визнані політв’язнями 25 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Карагачева є особистою помічницею Віктора Бабарика. Жінці інкримінують ч. 2 ст. 243 (ухилення від сплати податків і зборів, що спричинило шкоду в особливо великій сумі).

Одного з координаторів ініціативної групи Бабарика, Дмитра Карака, затримали 18 червня разом із Едуардом Бабариком (сином потенційного кандидата в президенти Білорусі) по дорозі до виборчої комісії для вручення зібраних підписів.

Правозахисники вважають, що реальною підставою для кримінального переслідування Віктора Бабарика та членів його ініціативної групи є політичні мотиви, спрямовані на припинення їхньої громадської діяльності.

Правозахисники вимагають негайного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів, затриманих із початку цьогорічної президентської кампанії.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.
…

Російська журналістка Світлана Прокоп’єва, яку 6 липня суд у Пскові визнав винною у «виправданні тероризму» й оштрафував її на 500 тисяч рублів (6950 доларів), заявила, що оскаржить це рішення.

«Я не розраховувала, що мене визнають невинуватою. Ми подамо апеляцію… Найбільший успіх у тому, що мені не заборонили займатися професією», – сказала Прокоп’єва.

Її прихильники, які називають справу наступом на свободу слова, в залі суду вигукували «Ганьба», коли суддя зачитував вирок.

Сторона обвинувачення просила для Прокоп’євої шість років позбавлення волі і чотирирічної заборони на роботу журналістом.

Світлану Прокоп’єву звинувачували в публічному виправданні і пропаганді тероризму через її авторську колонку на «Ехо Москви в Пскові».

В ефірі журналістка висловила свою позицію про причини теракту в Архангельському управлінні ФСБ. Вона припустила, що вчинок Михайла Жлобіцкого, який загинув у результаті вибуху, міг бути спровокований політикою влади.

Прокоп’єва провину не визнала. Вона заявила, що написала авторську колонку про вибух, щоб «такі теракти не повторювалися у майбутньому».

У Москві та інших містах проходили пікети на захист Прокоп’євої, організовані її колегами.​

На її захист виступили правозахисники, зокрема Московська Гельсінкська група вимагала виправдати Світлану Прокоп’єву, заявивши, що справа проти неї «має відверто політичний, показово «розправний характер».

Світлана Прокоп’єва – авторка десятків матеріалів про політичні і суспільні проблеми Псковської області та інших регіонів Росії. Вона позаштатно співпрацює з декількома засобами масової інформації, в тому числі і з Радіо Свобода. Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода назвало звинувачення на адреcу журналістки необґрунтованими, а також спробою змусити «заглушити критичний голос».
…

Ізраїль оголосив про успішний запуск нового шпигунського супутника. Міністерство оборони розраховує, що він дозволить здійснювати високоякісне спостереження в інтересах розвідки.

Згідно з даними Міноборони Ізраїлю, супутник Ofek 16 запустили близько четвертої ранку 6 липня з центральної частини країни. Перші знімки очікують приблизно через тиждень.

Хоча в Міністерстві оборони не розкривають місію Ofek 16, однак ізраїльський суспільний мовник повідомив, що супутник буде спостерігати за ядерними активностями Ірану. Міністр закордонних справ Габі Ашкеназі підтвердив 6 липня, що Ізраїль хоче запобігати іранській ядерній загрозі.

Запуск супутника відбувається на тлі низки підозрілих вибухів на ймовірних іранських ракетних та ядерних заводах.

Іран заперечує, що його ядерна програма має військову складову.
…

Один із найбільш відвідуваних музеїв у світі – Лувр у Парижі – 6 липня відновлює свою роботу після 16 тижнів перерви, спричиненої пандемією коронавірусу.

При цьому третина галерей буде зачинена.

Крім того, обов’язковим для відвідування музею буде наявність маски і дотримання дистанції.

Лувр, який щодня відвідують десятки тисяч туристів з різних країн, закрили в середині березня через пандемію коронавірусу.

 
…

Мер Варшави, представник опозиційної партії «Громадянська платформа» Рафал Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів в Польщі. Такими є результати останнього опитування, що його 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych) – Інститут ринкових і суспільних досліджень.  

За результатами опитувань IBRiS, мера Варшави Рафала Тшасковського готові підтримати 47,2 відсотка виборців, за його суперника, кандидата від владної партії «Право і справедливість», нині чинного президента Анджея Дуду голосуватимуть 45,9 відсотка поляків.

Враховуючи незначну різницю в підтримці головних кандидатів, важливу роль в тому, хто стане сьомим президентом Республіки Польщі, матимуть голоси тих громадян, які в першому турі віддали перевагу іншим дев’ятьом кандидатам на посаду президента. Зокрема, як зазначають ЗМІ, мова про тих виборців, які в першому турі віддали свої голоси безпартійному журналістові Шимонові Головні.

Він зайняв третє місце у першому турі голосування. За нього проголосували понад 2 мільйони 600 тисяч громадян (13,87 відсотка).

Досі не визначились з вибором президента 6,9 відсотка громадян.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

Другий тур виборів президента Польці відбудеться 12 липня. За результатами опитування IBRiS, у голосуванні готові взяти участь 65,4 відсотка громадян.
…