Збанкрутілих власників Дельта Банку підозрюють у розкраданні коштів Нацбанку України

дельта банк

Збанкрутілий Дельта Банк підозрюють у розкраданні коштів Нацбанку і виведенні їх за кордон. Генпрокуратура домоглася в суді дозволу на перевірку роботи установи за останні три роки і шістнадцяти його клієнтів, які вивели за кордон понад $0,5 млрд. Причина банкрутства банку може бути встановлена вже в серпні.

Правоохоронці шукають кошти, виведені, на їхню думку, з Дельта Банку перед банкрутством кредитної установи в березні 2015 року. Печерський районний суд Києва 1 липня по запиту Генеральної прокуратури дозволив провести позапланову ревізію діяльності банку за період з 2012 року, говориться в опублікованому визначенні суду.

Державній фінансовій інспекції доручено з 13 по 31 липня провести ревізію діяльності банку та зустрічні перевірки шістнадцяти його клієнтів. Мета – визначити, куди банк витратив отримане в 2014-му рефінансування НБУ на 10 млрд грн. Попередньо встановлено, що Дельта Банк з цієї суми за 4,1 млрд грн придбав $535,3 млн і «перерахував їх за кордон на користь дванадцяти пов’язаних між собою українських суб’єктів господарювання, окремі службові особи яких були співробітниками Дельта Банку».

Сім компаній, зареєстрованих за однією адресою в Києві, отримали на свої рахунки в латвійському Baltic International Bank сумарно $371,9 млн. В цьому ж банку на рахунки інших трьох компаній надійшло $62,4 млн. Ще два підприємства використовували рахунки в Amsterdam Trade Bank ($3,9 млн) і латвійському Trasta Komercbanka ($75,2 млн.). «Угоди, укладені цими компаніями, містять ознаки фіктивності і спрямовані на викрадення коштів, отриманих як рефінансування НБУ», – йдеться в рішенні суду.

Ряд боржників банку – «Іллічівський зерновий порт», «Яблуневий дар», «Танк Транс», «СтройБуд Іллічівськ» – припинили обслуговувати свої зобов’язання перед банком, посилаючись на сумнівний залік зустрічних вимог з іншими особами. Оскільки топ-менеджери цих компаній були співробітниками Дельти, суд дозволив зустрічні перевірки.

На початку 2015 р. Дельта Банк став неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів фізосіб ввів в нього тимчасову адміністрацію і почав виплату компенсацій вкладникам на загальну суму до 16 млрд грн. Ревізія Держфінінспекції повинна встановити реальний обсяг отриманого рефінансування, підстави для його видачі, якість забезпечення і поточний стан застав. Також треба дізнатися, скільки грошей, на якій підставі і під які застави банк надав цим компаніям і як погашаються кредити.

Примітно, що Генпрокуратура почала досудове розслідування щодо розкрадання держкоштів, отриманих Дельта Банком як рефінансування НБУ, ще 28 квітня 2014 року. Однак це розслідування не заважало НБУ в подальшому видати Дельта Банку ще 4,49 млрд.грн. Учора екс-власник Дельта Банку Микола Лагун і екс-перший заступник голови банку Євген Березовський не відповідали на дзвінки нашого кореспондента. У НБУ поки не відповіли на запит про видачу рефінансування після початку розслідування.

Дії ГПУ є підтримкою нинішньої політики ФГВФО, який з’ясовує по кожному банку-банкруту роль власників і менеджменту в доведенні установи до стану неплатоспроможності. «Досліджується видача кредитів банком, наявність або відсутність застав під такі позики, виведення грошей за кордон і кредитування там юросіб, списування коштів», – пояснює директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко.

лагун

Зазначена перевірка може пролити світло на причини банкрутства банку, вважають учасники ринку. «Все можна визначити. Головне – це бажання правоохоронних органів розібратися у всьому цьому», – вважає голова правління комбанку Сергій Наумов. Якщо попередні дані ГПУ виявляться вірними, довести умисне виведення грошей буде нескладно. «Перша ознака – це те, що керівники компаній, які отримували кредити від банку, є також співробітниками банку. Очевидно і те, що ні від однієї з цих компаній банк не отримав гроші назад – кредити не гасилися. А також, швидше за все, ці гроші були переведені на рахунки, підконтрольні власникові банку, і правоохоронні органи можуть відстежити їх, – вважає старший партнер адвокатської фірми Ростислав Кравець.