Міхаїл Саакашвілі минулого тижня був серед запрошених гостей на міжнародній конференції Реформи: долаючи “стару” Україну, організовану фондом Джорджа Сороса Відродження. Одеський губернатор виклав своє бачення ситуації, яка склалася навколо актуальної теми – боротьби з корупцією.
Якщо дивитися локально на питання боротьби з корупцією, то, звичайно, неможливо зробити все в окремо взятому місці – біля пляжу – все одно воно буде вимиватися. Нам часто кажуть, що ми нічого не зробили, крім того, що пару пляжів відкрили. Це улюблена критика всіх наших критиків.
Так що ми зробили в Одесі – ми змінили корупційну логіку всіх органів, на які ми маємо вплив: прокуратура, міліція і митниця. І система, в цілому, перестала працювати на корупційну вертикаль. Це перше серйозне досягнення.
Зараз є велика активність серед інвесторів в Одесі, тому що набагато легше отримати дозвіл на землю, в тому, що від області залежить. Але, що потрібно, щоб змінити фундаментально, так це все приватизувати. Зараз у нас держава призначає менеджерів і директорів портів – державний борт. З кожних $15 транзакцій на перевезення вантажів, $14 перераховуються в офшор. Звичайно, не їм це все йде, вони потім перераховують частину до Києва.
Ми створили прецеденти нових служб, що надають сервіс громадянам – той же Центр обслуговування громадян. Ми даємо новим людям, яким по 21-24 роки, хорошу будівлю, ми даємо престижну роботу, гарну форму, тренінги, і, головне, ми даємо їм нову філософію для того, щоб вони служили суспільству, а не просто місце займали. І у нас зараз найшвидші послуги по Україні. На жаль, вони в рази повільніші, ніж у Грузії, тому що в Грузії електронізовані реєстри. Але цей прецедент – служба, яка обслуговує всього два райони Одеси – абсолютно новий за своїм стилем.
Те ж саме ми зараз робимо по митниці. Ми робимо електронну митницю, де рішення, як додивлятися і кого додивлятися, будуть приймати не митники, а комп’ютери, відповідно до системи оцінки ризиків. У грудні ми добудуємо приміщення, тому що для цього необхідне окреме приміщення, і почнемо набирати людей і проводити тренінги. І, починаючи з грудня-січня, ми будемо кожен контейнер пропускати за 15 хвилин. А при посиленому огляді перевірятимуть максимум 5-7% контейнерів, і максимум протягом однієї години. І за рахунок митниці.
Зараз все в ручному режимі працює, але ми змінили систему. Наприклад, ми зіткнулися з ситуацією з горіхами, що експортуються з України. Є перекупники, які щороку ходили до приватників і закуповували у них горіхи. І щороку не можливо було оформити документально цих учасників, тому вони всі були нелегальні. Потім вони приходили на митницю, і вже там створювалася група ДФС, митників, завжди якісь депутати в цій справі були. І вони брали з очищених горіхів $15 тис. за контейнер, а з неочищених – $7 тис.
Цього року все зупинилося – на Одеській митниці вже нікому давати. Ми створили сіру зону, прикордонну, між законом і, якщо чесно, відсутністю закону. Але що робити? Ми даємо їм легальні документи, щоб вони вивозили горіхи, мінімально оплачуючи їх. Вперше держава щось отримає від цього, тому що завжди ці горіхи були не легальні.
Зараз у Києві, мені вчора повідомив один злорадісно, порушили дві кримінальні справи проти якихось перевізників, бо сподіваються так вийти на Марушевську [Юлію, голову Одеської митниці], мовляв, як вони посміли, документи не в порядку і т.д. Ці речі будуть, але, в будь-якому випадку, ми будемо це робити.
Ми уклали меморандум із правоохоронними органами про те, що не будемо брати більше документи із Києва, а вони не будуть більше надсилати їх на митницю. Як ці папірці робилися: помічник депутата (природно, була корупційна вертикаль) брав, не так багато, $300- $500 за те, щоб написати від імені депутата лист із зазначенням зупинити такий-то товар – і митник говорив: “а що мені робити, депутат пише”. З останніх 500 таких перевірок, тільки по одному зверненню була зареєстрована контрабанда. І це була ціла індустрія. Сиділи в МВС Плут і ще якийсь Мамняк, які штампували ці папірці, і зупиняли всю продукцію якої-небудь фірми.
Коли я першого разу прийшов на митницю, я у перших п’яти митників запитав яка у них зарплата. Кожен дав різну цифру, більшість з них довго роздумували, а один взагалі сказав, що два місяці був у відпустці, і не пам’ятає яка у нього зарплата. І на вулиці стоїть дуже багато лексусів, джипів і т.і.
Реально система так працює: є потоки, їх розподіляють, контролюють. І реально ці митники, міліціонери і депутати – це одна система. І певний клан контролює конкретний потік. І ці клани можуть битися один з одним. Вони можуть бути з різних партій і організацій, але, врешті-решт, вони завжди знаходять спільну мову.
Зараз в Одесі найбільше на нас ображені два клани: клан Коломойського і місцеві представники БПП, яких ми відігнали від годівнички. І вони один з одним прекрасно знаходять спільну мову, ведуть спільні компанії проти нас, вигадують, з пальця висмоктують.
Мені не соромно про це говорити. Я насправді агітував за БПП. Я вважаю, що в БПП є дуже хороші кадри. Наприклад, у Житомирі підтримав кандидата від БПП [Сергія Сухомлина, що став мером міста]. Мене партія не просила, просто я вирішив, що це хороший кандидат через чимало речей, які він робив. І дуже багато молоді зараз є – серйозне пройшло очищення. Але до кінця його потрібно зробити, і через це мені не соромно говорити, що в БПП теж є такі люди, які чудово знаходять мову [з регіоналами і кланами олігархів], якщо справа стосується захисту їхніх корупційних інтересів.
Вважається, що є олігархат, і Україна і українське суспільство розділені на відсотки між ними, в залежності від того, хто в силі. Вони призначають своїх наглядачів в ради директорів, таких як Іванчук [Андрій, нардеп від партії Народний фронт], Мартиненко [Микола, нардеп від партії Народний фронт], був Жванія [Давид, Партія регіонів], мій земляк, і ще багато. І ось вони вирішують, як розподіляти потоки: бюджетний, митний, податковий і доходи держпідприємств.
Який з цього вихід? – Все дуже просто: уряд повинен стати справжнім урядом, цих людей потрібно відігнати від годівниці, їм треба пояснити, що вони не мають права легального цим займатися.
Для того, щоб корупція не повернулася, спочатку потрібно зробити, щоб корупції не було. У Грузії, щоб хто не говорив, а ми створили систему, яка реально досі тримається. Все одно в Грузії поліція не бере хабарів, все одно податкова і митниця не беруть хабарі, все одно у нас найшвидша процедура видачі документів.
Так, зараз вони по легкості ведення бізнесу скотилися з восьмого місця на 24-е, і скоро з Україною десь посередині цього рейтингу зустрінуться. Але я не вважаю, що якась катастрофа відбувається в боротьбі з корупцією в Грузії. Я вважаю, що інша корупція відбувається – прийшов проросійський головний приватний акціонер Газпрому. Він повернув Газпром. Ми були щасливі, коли у нас не було Газпрому. Ми закуповували газ з Азербайджану, з Ірану та інших місць.Я не хочу бачити в Грузії майданів і всіх цих речей.
Сподіваюся, що це не закінчиться так само погано. Але, з іншого боку, логіка подій абсолютно один в один. Це настільки схоже. Раніше Грузія була попереду України в хороших речах, а зараз навпаки.
Кандидатів на посади в антикорупційну прокуратуру та ін. адміністрації потрібно добре просканувати під час конкурсів, перевірити їх майно, оголосити хто вони такі. У нас зараз в районних прокуратурах 20% старих прокурорів пролізло на останній етап. Вони весь час повертаються. Я за те, щоб число з них можна було “зарізати”, звичайно. Але зробити це тільки під час прозорих слухань. І публічно опублікувати ці дані по них. І з’явиться багато людей, які захочуть їх … “обезголовити”, загалом.
Я з чого почав свою гучну кампанію в Одеській області. Я поцапався із генеральним прокурором за те, що вони внесли позов проти одного з бізнесів, який повинен був розвиватися і вкладати гроші. Там були гроші EBRD [Європейський банк реконструкції та розвитку]. Вони внесли, що якщо EBRD там буде, то це буде загроза національній безпеці, тому що земля може перейти до іноземців. Повна маячня.
Прокурора цього перевели, криза триває. Зараз генеральна прокуратура починає натискати вже на наших нових прокурорів. І по кожному такому позову, по кожному такому прецеденті потрібно сказати: “Що це? Що за філософія фундаментальна, якщо ти не розумієш в чому право, і в чому інтерес держави”. Якщо вони вважають, що такі позови корисні для країни, то їх треба відразу гнати.
Вони кажуть, що захищали держінтереси коли кожному другому інвестору, який якщо без криші заходить, вони надсилали листа, в якому говорилося “надішліть нам документи з метою можливого майбутнього порушення проти вас позову”. Я не перебільшую. Принаймні, по Одесі так було. Якщо у нових прокурорів така фундаментальна філософія, то їх не можна пропускати по конкурсах.
Три головні пріоритети для Одеси. Це будівництво, яке вже активізовується саме по собі, але поки не із зовсім правильних причин. Це логістика, звичайно – думаю, пояснювати не потрібно. Це туризм.
Одеса має надзвичайний потенціал туризму. Я думаю, що це як мінімум 4-6 мільйонів іноземних туристів протягом наступних 4-5 років. Якщо все робити правильно, то у нас буде п’ять мільйонів іноземців, з них чотири мільйони європейців.
Для цього потрібно у сільрад забрати право розбазарювати кращі землі України, щоб на 50 кілометрів до не обжитого пляжу взагалі не наближалися. Треба прийняти закон про гральний бізнес обов’язково. Гральна індустрія – це містоутворююча річ. Для цього потрібна податкова реформа, природно, і митна, однозночно. Це загальноукраїнське питання вже.
Логістика та туризм – це теж для всієї України важливо. Індустрія і шахти, якщо вони прибуткові, то вони важливі, але ми ж в 21 столітті – це століття логістики, століття туризму, століття бренду. А Одеса – величезний бренд, який абсолютно не використовується Україною.
…