Члени фракції Радикальної партії, всупереч власним заявам, не тільки не відмовилися від дипломатичних паспортів, а навіть не виконують вимоги здавати їх після службових закордонних поїздок на зберігання в МЗС.

Про це йдеться у відповіді МЗС на наш запит.

Як пояснили у відомстві, відповідно до закону, на МЗС покладено функції щодо організації роботи з оформлення, видачі, обміну, повернення державі, зберігання та знищення дипломатичних паспортів України.

“Дипломатичний паспорт видається народному депутату України на строк виїзду у службове відрядження за кордон і підлягає поверненню на зберігання МЗС України протягом десяти днів після закінчення строку, на який його було видано. Станом на 23 листопада ц. р. від Апарату Верховної Ради на зберігання до МЗС не надходили дипломатичні паспорти 19 з 21 вказаних у зверненні народних депутатів фракції ВРУ “Радикальна партія”, – йдеться у повідомленні МЗС.

У відомстві відмовилися назвати імена двох депутатів, які здали паспорти.

Як відомо, Ляшко під час виступу в парламенті 16 листопада заявив про готовність відмовитися від дипломатичного паспорта і закликав усіх народних депутатів, поки немає безвізового режиму, “здати кожен свій дипломатичний паспорт так, як це роблять депутати від фракції Радикальної партії”.

Раніше у цій новині повідомлялося, що свій паспорт не здав, у тому числі, Ляшко. Однак існує ймовірність, що він присутній серед тих двох депутатів від Радикальної партії, які свій паспорт здали. Сам депутат на своїй сторінці у Facebook наполягає, що зробив це.
…

Правда України

Загальний економічний ефект створення лібералізованого ринку за оцінкою організації EasyBusiness — близько 100 мільярдів доларів упродовж наступних десяти років після запуску ринку.

Недавно президент поставив свій підпис під законом, що продовжує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік — до 1 січня 2018 року.

Трактувати такий вчинок можна двояко: як вияв виваженості в ухваленні складного рішення або ж як подальше заморожування ринку землі.

Хто гальмує, а хто підганяє земельний віз і що робити далі в умовах продовжених обмежень?

У 2001 році мораторій ухвалювали, щоб він діяв тимчасово — “до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку”. Минуло більше 15 років, а формулювання залишилися все тими ж.

Офіційне інтернет-представництво президента дублює і деталізує цитати п’ятнадцятирічної давності: “Реалізація закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення та встановлення чіткого правового механізму функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення”.

Основним посланням наведених цитат є спільне бачення, що його втілять у нормативно-правовій базі, глобальна візія розвитку ринку землі. Проте спільне бачення й глобальні візії, як НЛО: усі про них говорять, але ніхто не бачив. Важливіше у справі спільного планування — не тільки його мати, а й виконувати.

Не затягувати розроблення на п’ятнадцять років і не ховатися за сторінками ефемерного проекту. Глобальні візії без реалізації — це лише папірці, задекларовані й підтверджені лише порожніми обіцянками і пущеними на вітер словами.

В історії вже був прецедент, коли Центральна рада на чолі з Михайлом Грушевським зволікала із земельною реформою. Більшовики скористалися такою нерішучістю й ухвалили популістський декрет про землю, де на папері роздали її всім.

Історик Владислав Верстюк переконаний, що Ленін, на відміну від Центральної ради, і не думав шукати ефективних заходів для збереження сільського господарства, його не цікавили інтереси селянства, для нього важливим було використати деструктивну енергію для розвалу старого світу.

Більшовики тоді, на жаль, перемогли, а українцям доводиться мати справу з їхньою архаїкою — земельним соціалістичним спадком. Чи варто знову дослухатися до популістських гасел?

Глобальна візія, що частенько є ґрунтовним виправданням консервації ринку, насправді не є цілісною, а розбивається на кілька уламків.

Профільний комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, Міністерство аграрної політики та продовольства, Держгеокадастр — ось головні гравці в реалізації законодавчих ініціатив щодо земельних відносин. Вони немов вийшли із байок Глібова, бо тягнуть земельний віз, як лебідь, рак і щука — хто вгору, хто у воду, а хто опирається.

Крім того, що в кожного з них власне бачення проблеми, всередині установ теж нема злагодженості. До прикладу, Мінагрополітики припускає поетапний запуск ринку або його впровадження у форматі продажу прав оренди.

Які ідеї витають у повітрі? Як може розвиватися ринок землі? Які сценарії пропонує кожна структура?

Ідеї продовження мораторію ще на десять років озвучують народні депутати, зокрема й ті, що входять до складу профільного комітету.

Наприклад, показовими є міркування Миколи Кучера, який спирається на економічні тенденції: “Ми не готові до купівлі-продажу землі у цій економічній ситуації. Це буде — рано чи пізно, можливо, через п’ять років, а може, через десять”.

Сценарій під умовною назвою “Залишити все, як є” пропонує умовну стабільність для великих агрохолдингів. Однак він поглиблюватиме як юридичний аспект проблеми — неможливість власників розпоряджатися землею, так і економічні ризики — виснаження ґрунтів, інвестиційну непривабливість галузі, низькі орендні ставки.

Якщо уявити далеке майбутнє з мораторієм, там буде аж ніяк не орендний рай.

Продовження мораторію на рік, остаточно реалізоване 297 голосами депутатів та президентським підписом, є пом’якшеною версією попереднього сценарію, проте з меншою ймовірністю консервування галузі.

Член профільного комітету Олег Кулініч ще до продовження мораторію був упевнений у його безумовності: “Наразі це об’єктивна реальність, від якої нікуди не дінешся”.

Сценарій дає час на переформатування правової бази, про що вели мову президент, прем’єр-міністр та спікер, а також шанси на ухвалення розроблених компромісних законопроектів. Однак у ньому є вагомі “але”.

Перше із них — сценарій живить міфи, що для скасування мораторію необхідні суттєві зміни до законодавства, проте насправді їх варто імплементувати для прозорого функціонування ринку.

Друге “але” — чи готові ініціатори змін відмовитися від бурхливих дискусій, дійти згоди й розробляти врешті компромісні законопроекти.

Третє — чи вистачить у них часу встигнути реалізувати свої амбітні плани.

Четверте “але” сформулював перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.

На його думку, агрохолдинги можуть використати цей час для перегрупування активів або переукладання договорів, щоб вивести земельний банк з обігу після запуску ринку, або ж застосувати інтенсивні технології, щоб максимізувати прибутки до створення ринку і в такий спосіб погіршити стан ґрунтів.

Щоправда, найважливіше запитання у сценарії до його тимчасовості: чи затягнеться річний мораторій всього на рік?

Поетапний запуск ринку готує Держгеокадастр. Для цього вже розробили законопроект “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” та інтерактивну публічну кадастрову карту України з окремою опцією “Розпорядження сільськогосподарськими землями”.

Очевидною перевагою є створення власне ринку, не квазіринку, не ефемерного ринку, не ринку оренди з обмеженими можливостями реалізації законних прав власників.

Максим Мартинюк, який свого часу очолював Держгеокадастр, прогнозує, що упродовж перших трьох років ціна на земельні ділянки зросте приблизно на чверть, натомість урожайність за два роки — на третину.

Локальні ціни регулюватимуться на відкритих електронних аукціонах. З ринком нарешті повноцінно розвиватиметься мале і середнє фермерство, воно матиме переваги мобільності порівняно з агрохолдингами.

У запуску насторожує його поетапність. Спершу продаватимуть землі державної та комунальної власності, а через два роки перейдуть до приватних ділянок. З одного боку, така послідовність дозволить скоригувати процедуру, проте з іншого — знову затримуватиме реалізацію прав власників.

У земельних справах зможуть працювати ринкові перекупники, що спекулюватимуть ділянками, а ініціатори змін замість розробки та втілення державних програм з підтримки малих та середніх фермерів сконцентруються на коригуванні процедури, яку можна вважати регуляторною. Ринок все ж таки мусить бути вільним.

На противагу пропозиціям Держгеокадастру, Мінагрополітики має альтернативний сценарій і женеться за власними ідеями: запускати ринок у форматі продажу прав оренди.

Механізм полягає в тому, що власники залишатимуться незмінними, а орендарі використовуватимуть власні угоди для продажу. Таке право може стати новим видом банківської застави й допоможе залучити інвестиції у сільське господарство, що, відповідно, спричинить незначне зростання податкових надходжень.

Щоправда, банки мовчать щодо перспектив так само, як досі не реагували на можливість запуску ринку.

Продаж прав оренди ще більше ускладнить і без того складну ситуацію, посилить описаний в першому сценарії орендний “рай”, а у власників від їхньої власності залишиться лише назва.

Продовження мораторію на довгий строк супроводжується не тільки орендними угодами, а й механізмом емфітевзису. Умовно він означає ту саму оренду, проте гнучкішу й укладену не на кілька, а на десятки років або ж безстроково.

Емфітевзис можна відчужувати, тож на практиці договір подекуди означає прихований продаж, адже грошові вливання можуть бути разовими — на етапі укладання. Розмір плати регулюється умовами договору, на відміну від орендних ставок, контрольованих законодавством.

Великі гравці, ймовірно, застосують інструмент для реалізації сценарію “залишити все, як”, тим паче, що практика укладання таких угод вже існує.

Навіть якщо ринок запустять, то землевласники будуть зв’язані правовою кабалою прописаних обов’язків, хоч угода нібито гарантує власнику земельної ділянки переважне право на придбання права емфітевзису, тобто його припинення.

Умовно кажучи, вільний ринок пройде повз їхні ділянки, агрохолдинги ж отримають у користування землі за фіксованою ціною ще на десятки років.

Якщо порівнювати механізм продажу прав оренди та емфітевзис, то чіткої різниці нема. Видається, що це або дублювання, або не зовсім конституційна ініціатива, що може змінити режим чинних договорів.

Як показує аналіз, всі попередні сценарії мають свої хиби. Якщо міркувати з використанням винятково економічних категорій, то продовження мораторію матиме нульовий ефект для економіки.

За даними Мінагрополітики впровадження обігу прав оренди або використання інструменту емфітевзису прогнозовано принесе близько 33 млрд дол, поетапний запуск — удвічі більше.

Натомість, загальний економічний ефект створення лібералізованого ринку за оцінкою організації EasyBusiness — близько 100 млрд дол упродовж наступних десяти років після запуску ринку.

Усі сценарії, окрім відкритого, нівелюють правовий аспект та порушення конституційних прав землевласників.

Міжнародний аспект скасування мораторію оповитий міфами: мовляв, ціни будуть страшенно низькими, а всю землю скуплять чи вивезуть іноземці. Ці фантоми переслідують українців, затьмарюють їм розум і провокують вирішувати за інших. Землевласники обурюються: “А чому хтось має вирішувати за мене?”.

Видається, що ухвалений закон не має реального впливу на ситуацію і є інертним бюрократичним рухом, адже мораторій за своєю юридичною природою безстроковий.

Щоб земельний віз не стояв на роздоріжжі, як упродовж останніх 15 років, потрібно обстоювати ідею вільного ринку.

Якщо штовхати його об’єднаними зусиллями, він неодмінно прибуде в пункт призначення — країну, де ані на права людини, ані на аграрний сектор не накладатимуть мораторій.
…

Правда України

Добре там, де нас немає. І загартований сільський житель з глибинки спрямовується в столицю, переборюючи чималі труднощі, а розпещеного столичного жителя постійно мучить спокуса вибратися з перевантаженого людьми і машинами мегаполісу. Про те, як поживає ринок заміської нерухомості в околицях Києва, нам розповіли Віктор Коваленко, Сергій Костецький і Андрій Кошиль.

З одного боку, ситуація з приміськими новобудовами не може не радувати споживача. Пропозиція цікавих, вдало розташованих і комфортно облаштованих об’єктів зростає, а ціни на них продовжують знижуватися. Наприклад, на порталі представлено 273 новобудови Київської області, в яких зараз пропонуються квартири. А що стосується здешевлення, то немислима колись ціна 350 доларів за квадратний метр вже виглядає майже звично — на ринку можна знайти і дешевші пропозиції.

Наприклад, в облаштованому, зеленому і красивому місті Буча (15 хвилин маршруткою до ст. м “Академмістечко”) можна купити квартиру за 9 тис. грн за кв. м. Правда, за цією ціною йдуть тільки трикімнатні і тільки в будинку, який обіцяють закінчити в II кварталі 2017 р. Хочете дешевше? 8414 грн коштує 1 кв. м великих квартир у с. Білогородка (теж маршруткою до ст. м. “Житомирська”) — в секції, яка повинна бути здана в І кварталі наступного року. Щоб ще знизити ціну, потрібно йти далі — або географічно від Києва, або за часом здачі. Наприклад, в м. Ірпінь (до метро “Академмістечко” можна доїхати громадським транспортом) є квартири по 8300 грн за 1 кв. м. Але здачі будинку доведеться чекати аж до ІІ кварталу 2018 р. Від’їжджаємо трохи далі, в сел. Ворзель: тут є квартири від 7700 грн за “квадрат” (здача запланована на І квартал 2018 р.). А якщо нам це дорого, то по тій же лінії приміської електрички їдемо до смт Немішаєве. Звідси до Києва добиратися вже не так комфортно, все-таки більше 30 км, зате і ціна квадратного метра в будинку, який обіцяють здати в IV кварталі 2018 р. — всього 7500 грн.

Втім, не треба думати, що всі заміські квартири настільки недорогі. Під Києвом є новобудови і дорожче — 16 тис. грн за “квадрат”. В цілому ж складається враження, що основна частина пропозицій квартир потрапляє в діапазон 9,5-13 тис. грн за 1 кв. м.

Але низькі ціни — це тільки одна сторона медалі. З іншого боку, попит на житло продовжує залишатися дуже низьким. “Активність ринку в сегменті новобудов знизилася, — говорить Віктор Коваленко. — Через викриття будівельних афер і публікацій про велике число ошуканих “інвесторів” люди вже бояться вкладати на ранніх етапах будівництва, а тільки в готові або майже готові будинки”. У недовіри покупців є серйозні підстави. І вони якраз побічно пов’язані, в тому числі і з низькими цінами. “Забудовники часто-густо продають квартири нижче собівартості, — розповідає Сергій Костецький. — Просто у них немає виходу. Банківське фінансування у будівельній галузі зараз практично відсутнє, великі інвестори в цей ринок теж не вкладають своїх коштів бракує… Виходить, що треба будувати за рахунок покупців. Для цього продають за максимально низькими цінами — лише б отримати якісь гроші на найближчі роботи”. Тож це — привабливий період, коли житло можна купити практично за собівартістю. Але при купівлі потрібно бути дуже обережним.

Крім близькості до природи та інших пасторальних спокус, у народу сьогодні з’явився ще один стимул до переселення в приватні будинки в передмістях. “Це пов’язано ще і з тим, що дуже швидко зростають комунальні платежі, і, відповідно, вартість проживання в квартирі сьогодні може бути значно вищою, ніж проживання у власному будинку”, — вважає Андрій Кошиль. Але з огляду на загальну економічну ситуацію, брак коштів у населення і фактичну відсутність іпотечного кредитування відчутного пожвавлення на ринку готових будинків не вийшло.

При цьому ціни на будинки практично припинили знижуватися. За рік в середньому по області доларова ціна квадратного метра впала всього на 3% — до $598. Найдорожчими сьогодні є Обухівський ($913 за кв. м) та Києво-Святошинський ($872 за “квадрат”) райони. Навіть помітне збільшення пропозиції не призвело до обвалу цін. За словами Сергія Костецького, далі знижуватися просто вже нікуди, більше того, квадратний метр в сучасному і дійсно якісно побудованому котеджі як коштував від тисячі доларів, так коштує і зараз. Відносно невелика середня ціна визначається переважанням на ринку старого житла, часто не відповідає сучасним стандартам комфорту та енергозбереження.

Втім, серед усієї цієї маси пропозицій можна відшукати і цілком пристойні за відносно невисокою ціною. Наприклад, візьмемо один з найдорожчих напрямків — Житомирську трасу. В 23 км від Києва тут пропонується сучасний теплий котедж з хорошим плануванням площею 170 кв. м за $108 тис., тобто виходить $635 за “квадрат”. Якщо цей будинок здається маленьким і задорогим і ви згодні жити подалі від столиці, то до ваших послуг безліч варіантів. Наприклад, погодитеся жити в 45 км від Києва, поруч з лісом та озером, недалеко від Київського моря? Тут пропонують будинок з усіма зручностями площею 210 кв. м (не рахуючи тераси у 42 кв. м) за $58 тис. тобто за $276 кв. м. І ділянку пристойну — 12 соток. Звідки така низька ціна? Можливо, звідти, що будинок збудований за дешевою каркасною технологією — вона зараз стає у нас все більш популярною.

Цього року сегмент котеджних містечок порадував небувалою (за останні роки, звичайно) активністю. “З початку року в Київській області з’явилося 44 нові об’єкти, — розповідає Віктор Коваленко. — Найбільше в Києво-Святошинському районі, — 21. Тепер там всього 140 містечок. В інших районах — по 2-3”.

Здебільшого йдеться не про класичні котеджні містечка з 50-60, а то і сотнями будинків з власною інфраструктурою у вигляді магазинів, спортзалів тощо, що дозволяє мешканцям комфортно себе почувати і в ізоляції від зовнішнього світу. “Це в основному дуже невеликі проекти, починаючи від 12-16 таунхаусів або від 8 котеджів, — уточнює Віктор Коваленко. — Видно слід приватних інвесторів, у яких є невеликі ділянки, на яких вони переважно будують таунхауси”. Зустрічаються також дуплекси, тобто спарені будинки. І у відносній меншості — традиційні котеджі. Зрозуміло, що традиційною для котеджних містечок інфраструктури у новачків немає і в помині. Зате на відміну від старих містечок, що будувалися осторонь від населених пунктів, нові часто знаходять собі місце прямо в селах і селищах. Тож їхні мешканці можуть використовувати інфраструктуру населеного пункту.

Серед будівель, за словами Коваленка, переважає каркасна технологія, що дозволяє пропонувати досить комфортні помешкання за $15-30 тис. за будинок. Популярні також будинки з газобетону — завдяки простоті й дешевизні будівництва. В середньому вартість квадратного метра в котеджному містечку знизилася з початку року на 800 грн — з 17 069 грн до 16 266. Найбільше впали ціни у Вишгородському районі — було 24 065 грн за кв. м, стало — 20 700 грн. “Там, де будинки були дорогі, продажі не йдуть, і забудовники змушені сильніше знижувати ціни”, — пояснює Коваленко.

З одного боку, як каже Андрій Кошиль, здоровою ситуацію на ринку землі не назвеш. З іншого — за твердженням Сергій Костецького — серед усіх ринків, що лежать на дні, саме ринок землі ворушиться найпомітніше. “Це єдиний сегмент, на якому зростає кількість угод”, — стверджує Костецький.

Справа в тому, що, розчарувавшись в ідеї придбання квартири в новобудові і не маючи коштів для придбання гарного будинку, багато людей ідуть альтернативним шляхом. “Чому б людині не купити відносно недорого ділянку землі і не поспішаючи, відповідно до своїх можливостей, поступово не побудувати будинок? — говорить Сергій Костецький. — При цьому вона ні до кого не прив’язана, ні від кого не залежить, ніхто її по-крупному підвести не може… І вже точно гроші не “згорять”, як це може бути з вкладами в банку або за невдалу купівлю квартири”. А також немає ніяких сумнівів, що коли економічна ситуація в країні піде на лад, почне зростати і вартість земельних ділянок. Тож це практично безпрограшна інвестиція, якщо дивитися в довгостроковій перспективі.

“Люди шукають варіанти купівлі землі і дешевого будівництва, — підтверджує Андрій Кошиль. — Це досить актуальна тема. Благо, продавці нарешті відчули глибину кризи і почали знижувати ціни на землю. Якщо раніше всі відштовхувалися від витрат на отримання землі, зміну призначення тощо, то сьогодні продавці вже розуміють, що неможливо орієнтуватися на 2007-2008 роки”. В результаті навіть у столиці можна знайти землю від $1,5—2 тис. за сотку. А якщо йти в область, то там ще дешевше. Середня ціна сотки в області — $1810 (рік тому $1852). Але навіть і ціна майже в $2700, як середня в Києво-Святошинському районі, не може бути нездоланною перешкодою. “Не так важлива ціна сотки, скільки те, скільки треба віддати за об’єкт, — каже Андрій Кошиль. — Буває, що в хорошому місці беруть буквально пару соток і платять умовно по дві з гаком тисячі за сотку. І отримують місце, де можна поставити невеликий будинок, аналог квартири. І це масова ситуація”.
…

Правда України

Ми продовжуємо серію інтерв’ю про те, як живуть українські ІТ-фахівці за кордоном. На цей раз ми поговорили з Ольгою Гуйван, яка понад рік тому переїхала з чоловіком до Кракова. Ольга присвятила себе тестуванню. За її плечима шість років роботи.

– Чому вирішили переїхати саме в Польщу?

– Ми з чоловіком переїжджали з особистих причин: збиралися заводити дитину. Тому їхали не для збільшення своїх доходів, а через гарну медицину. У нас були чисто побутові завдання.

– Ви переїжджали по певній програмі?

– Найпопулярніша схема переїзду в Польщу – коли один з членів сім’ї, влаштовується на роботу через міжнародну компанію, що працює в Україні. Мій чоловік виїхав два роки тому. Ці компанії найбільші «постачальники» українців до Польщі. Тільки за два роки одна з них релокувала близько 2-2,5 тисячі людей. Цю цифру можна множити на три, тому що люди виїжджали з сім’ями. У Кракові, де проживає 800 тисяч чоловік, напевно, 50 тисяч українців.

– Які ще є варіанти переїзду в Польщу?

– Можна шукати роботу в польських або міжнародних компаніях. Але тут є два важливих моменти. Вони не будуть оформляти вам документи, все доведеться робити самим. Тільки якщо компанія буде сильно в вас зацікавлена, вона допоможе з оформленням. Більш того, будь-яка польська фірма буде вимагати від вас дуже хорошого знання польської мови на рівні В1В2. Але в Кракові не дуже багато безпосередньо польських компаній. Також можна виїхати, відкривши свою фірму.

– Що необхідно знати перед переїздом?

– Перш за все, потрібно розрахувати свої витрати. За вас цього не зробить ніхто – ні релокатор, ні посередники, які можуть все організувати. Якщо ви будете переїжджати, але не будете знати, скільки вам обійдеться оренда квартири, скільки потрібно коштів на поточні витрати, то вас чекають матеріальні збитки. Тому що з одного боку Польща – європейська країна, але, з іншого боку, в ІТ там немає захмарних зарплат. Айтішники отримують практично стільки ж, як і в Україні. При цьому податки складають 30%. Більшість моїх знайомих повернулися назад саме через те, що не розрахували свої доходи і витрати.

Взагалі всі європейці вважають свої гроші. Для них не рідкість працювати СЕО у великій компанії і їздити на метро. Це нормально. Цим відрізняється європейський менталітет від українського.

– Податки для всіх однакові?

– Ставка податку залежить від контракту. Є три варіанти і все передбачають різні розміри податку.

Крім того, в Польщі є податок на креативність. При цьому, developer звільняється від сплати цього податку – його вважають виробником матеріальних цінностей, тобто коду. Тестувальники платять тільки 50% податку. А ось менеджерам не пощастило: вони платять 100%. Але тут є свої нюанси: щоб співробітники могли використовувати понижуючий коефіцієнт – компанія повинна бути підписана на цей податок. Фірма в Кракові оформила для своїх співробітників такий податок. В результаті, людина на 6-7 тисячах злотих економить тисячу на сплату податку.

Всі тонкощі з податками потрібно з’ясовувати при оформленні на роботу. Тому що кожна компанія по-різному підходить до цього питання.

– Чи є в Польщі таке поняття як ФОП?

– Взагалі дуже складно переводити польські юридичні терміни на українську мову, але такого поняття як приватний підприємець там немає. Тому не вірте людям, які обіцяють, що відкриють вам СПД і ви будете спокійно працювати в Польщі. Такого немає. Для роботи необхідно реєструвати юрособи.

– Чи легко його відкрити і що для цього потрібно?

– Я відкривала юрособу більше року тому, тому зараз точно не скажу. Польща країна з перехідною економікою – у них дуже часто змінюється законодавство. Тільки за останній рік зміни кардинальні. Тому потрібно все дізнаватися в момент, коли вирішили відкрити. Там дуже багато різних нюансів. Але якщо ви зареєстрували свою фірму, то вам обов’язково знадобиться бухгалтер і юрист. Польща не та країна, куди можна приїхати і робити все самим. Також потрібно пам’ятати, що якщо з юрособою щось трапиться, то вас попросять залишити країну. Звичайно, не відразу, а коли закінчиться Карта побиту, але все ж ситуація неприємна.

– Чи запитані наші IT-фахівці в Польщі?

– У Польщі цілком вистачає своїх фахівців, не бракує. У них велика проблема з безробіттям. Дуже багато поляків стоять на біржі праці. Тому для державних установ важливо працевлаштувати поляків. Компанії, які беруть не поляків, навіть не отримують певних доплат.

Взагалі ринок саме польських ІТ-компаній дуже маленький. Але там є міжнародні проекти. Часто відкривають свої офіси в Польщі англійські фірми. Також багато ірландських компаній. До речі, Ірландія, зараз айтішна Мекка – там знизили податки і розвивають цю галузь.

– Які в Польщі існують особливості при влаштуванні на роботу?

– У них є чіткий поділ на «свої – чужі». Вони не зацікавлені в людях, які не мають наміру працювати у них в компанії постійно. Тому вам потрібно довести, що ви не тимчасовий співробітник, що це для вас не перевалочний пункт. Якщо роботодавець відчує, що через певний час ви втечете, то це буде знаком не брати вас.

Як я вже говорила, існує три типи контракту при прийомі на роботу. По перших двох ви будете позаштатним працівником. Третій тип договору передбачає, що вас зарахують до штату. Відмінність в тому, скільки грошей вам дадуть, коли звільнять. Наприклад, у мого чоловіка третій тип контракту, він зарахований у штат. Але його можуть звільнити, не виплачуючи 3-6 зарплат. Умови контракту завжди потрібно обговорювати заздалегідь. Вони також можуть змінюватися.

– Яке польське місто можна вважати центром ІТ?

Багато ІТ-проектів у Варшаві. Також у Вроцлаві та Кракові. Гданськ також можна вважати центром ІТ.

Польща поділена на воєводства. Кожне з них має розвивати певну галузь, наприклад, сільське господарство, послуги з поліпшення життя. Малопольське воєводство, куди входить Краків, заточене під ІТ. Коли в Польщі приходять транші з ЄС, то в Кракові їх направляють на розвиток ІТ. Там багато інноваційних інститутів, стартапів, багато варіантів для креативу, є можливість отримати грант під ідею.

До Кракова дуже вигідно їхати вчитися на ІТ-фахівця: там крутяться всі інноваційні проекти.

А зарплати по всій Польщі приблизно однакові, немає якогось різкого перепаду. Можливо, що в Варшаві і Кракові будуть трохи вище ніж, наприклад, у Вроцлаві.

– Чи є якісь ІТ-спільноти?

– Звичайно. І в Кракові вони крутяться шалено. Також вони є і в Варшаві. Але ІТ-співтовариство не таке бурхливе, як в Києві, немає такої консолідації. Регулярно збираються джавісти, автоматизатори, багато семінарів і конференцій.

– Чи можна отримати паспорт ЄС, переїжджаючи до Польщі?

– Ні, можна отримати тільки польський паспорт, але він не дорівнює паспорту ЄС. Він дозволяє мати право голосу, з ним ви можете, наприклад, працювати в Іспанії, але такої можливості як залишитися там назавжди він не дає.

Спочатку, коли переїздиш в Польщу, то дають або Карту поляка, або Карту побиту, але вони дозволяють працювати тільки на території країни. Для роботи в Європі потрібно мати Блакитну карту. Нам її не дали. Для її отримання необхідно мати або п’ятирічний досвід роботи за поточною спеціальністю, або вищу освіту.

– Яка вартість оренди квартири?

– У Кракові ми знімаємо двокімнатну квартиру за 500 євро. У цю суму вже включені комунальні послуги. Квартира знаходиться не в центрі. Але у нас дуже хороший ремонт, є гараж, вихід в сад. У центрі також можна знайти за 500 євро, але вже не з таким ремонтом. Ми не знімаємо квартиру в центрі, тому що там пічне опалення дровами і в зв’язку з цим не дуже хороше повітря.

Я знаю хлопців, які знімають трикімнатну за 600 євро. Але їм пощастило.

Що добре в оренді житла в Кракові – це легальний контракт, який є одним з умов отримання Карти побиту.

– Як з медициною?

– У Польщі відмінна страхова медицина. Однак є свої нюанси. Якщо ви приходите з апендицитом, то вам його виріжуть. Але якщо ви прийдете з зубним болем і будуть зайняті всі фахівці, то ви залишитеся без допомоги. Наприклад, до стоматолога, офтальмолога потрібно записуватися за два місяці. Виходить, що ви повинні прийти зі своєю проблемою раніше, ніж вона трапиться. Польща в цьому плані дуже схожа на Європу. Там нікого не хвилює, що у вас щось болить або ви щось не дорахували: про все повинні піклуватися самі. Вони, звичайно, все ввічливо повідомлять, якщо раптом з’явиться місце, але не більше. Тому ви або оплачуєте приватного лікаря, або чекаєте.

Медична страховка безкоштовна і виходить автоматично з Картою побиту.

– Чи не бояться ІТ-компанії в Польщі обшуків?

– У Польщі обшуків немає. Але там є повна заборона на алкоголь на робочому місці, що зазвичай шокує українців.
…

Правда України

Кажуть, восени із початком опалювального сезону левова частка доходів населення йде на оплату комунальних послуг. Можна було б повірити, якби не зрадлива статистика. Дані української дослідницької компанії свідчить, що в Україні на третину зросли продажі недешевої побутової техніки. Найактивніше беруть телевізори, холодильники, смартфони. І, що цікаво… фітнес-трекери!

У грошовому еквіваленті купівельна активність населення на ринку побутової техніки оцінюється майже у 15 млрд грн. Це на 31% більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Високі показники зростання зафіксовані в секторах телекомунікаційного обладнання, великої побутової техніки та побутової електроніки.

Панельні телевізори – хіт сезону. Їхні продажі виросли на 38%. Аналітики стверджують, що зростає попит на телевізори з невеликими екранами, але з більш сучасними технологіями, наприклад, Smart TV. Певно, українці – просунуті глядачі. Адже купують техніку, яка дозволяє спостерігати реальність буквально в режимі «все включено». Наприклад, депутатські бої. Ще б техніка дозволяла брати в них участь, ото був би фурор!..

Що стосується інших покупок. У секторі великої побутової техніки в третьому кварталі 2016 року швидше за все росли продажі холодильників – на 36%. У секторі інформаційних технологій – персональні комп’ютери (58%). Електронні книги та планшети вже не популярні (скорочення на 6,4%). Аналітики пов’язують це зі збільшеним популярністю смартфонів з великими екранами.

Але рекордсменами стали (ніколи б не здогадалися!) фітнес-трекери та смарт-годинники. Плюс 287%! Повний розрив шаблону, чесно кажучи.

Але, якщо подумати, то не така вже й дивина. Через дії політиків та статки чиновників українці перебувають у великому стресі. Вочевидь, людям вкрай необхідно контролювати удари пульсу, тиск, спалені калорії, фази сну та інші фізіологічні параметри здорового світосприйняття нинішнього політичного балагану. Тут без спеціальних приладів ніяк…

Якщо серйозно, то причини зростання ринку в основному лежать в динаміці економічних показників України, відзначають експерти. Стверджуючи, що мова йде про зростання в національній валюті, в кількісних показниках цифри були б скромнішими. «Рік тому квартальна динаміка була негативною, наприклад, у другому кварталі 2015 року ВВП країни скоротився майже на 15%. Цього року фіксується невелике зростання ВВП. Також трохи зростають реальні доходи українців», – коментує Андрій Осадчий. А це, мовляв, відбивається і на динаміці ринку побутової техніки та електроніки.

«Ринок спочатку ріс фактично за рахунок однієї продуктової групи – смартфони. В умовах обмеженого бюджету – це був явний лідер споживчих переваг, – каже експерт. – З холодильниками, наприклад, усе простіше. Будується і продається більше житла – звідси і попит. А тут ще й доступ до кредитних ресурсів полегшився».

На думку Андрія Осадчого, ще одним фактором, який штовхає ринок вгору, є відкладений попит. В останні роки українці в середньому купували менше техніки, ніж зараз, і нібито тільки зараз почали його реалізовувати, коли з’явилася така можливість. Або прийшов час замінити морально застарілу техніку.

Дійсно, перераховані фактори – це не одномоментне явище. Але визначальним, на наш погляд, є все ж таки інше – люди просто рятують свої заощадження. Побутова техніка, що продається в Україні, на 90% – імпортна, тобто її ціна залежить від валютного курсу.

Згадаймо, що до січня 2014 року курс долара кілька років залишався напрочуд стабільним – 8 грн/$. А потім болісно змінилася влада і пішов свистопляс… Квітень 2014-го – 11 грн/$, січень 2015-го – 16 грн/$, квітень 2015-го – стрибок майже до 30 грн/$, нинішні коливання навколо 26-27 грн/$. І саме в цей момент, звернімо увагу, реалізувався той самий відкладений попит…

«Співпадіння? коли б то! В народній пам’яті ще живі оповідки людей старшого віку про «два телевізори, три холодильники та надцять чайників» у якості регулярного матеріального забезпечення. Але тоді був дефіцит, а сьогодні інша напасть – валютний курс та ціни.

Кажуть у людей нема грошей. Неправда. Станом на 01 січня 2016 року у готівковому обігу України, за даними Нацбанку, перебувало готівки на загальну суму 308 млрд грн. Якщо враховувати чистий відтік валютних депозитів фізичних осіб у 2015 році, оціночний чистий щомісячний попит і грошові перекази з-за кордону, то валютні накопичення на руках населення можуть становити $5-6,5 млрд лише за поточний рік. Загалом під матрацами може «лежати» від $60 до 90 млрд.

Ну, самі подумайте. Що таке для українця маленький телевізор? Це 1-2 свині, здані заготівельникам живою вагою! (Рахуємо: середня льоха – 150 кг, закупівельна ціна 16-17 грн/кг). Отже, 3-4 свині – і ПК, 4 – пристойний двокамерний холодильник літрів на 250-300. От на розкішну плазмову панель, діагоналлю десь так за 40 дюймів, доведеться виростити невеличку домашню свиноферму – штук 8-10. Але, якщо самому стати до торгівлі м’ясом, то кілька базарів – і омріяна панель на стіні. То, чого ми прибідняємось?
…

Правда України

Члени Палати лордів схвалили законопроект про повноваження слідчих, також відомий як Хартія шпигунів. Якщо закон отримає схвалення королеви, то телекомунікаційні компанії будуть зобов’язані зберігати інформацію про всі дії користувачів мережі, включаючи відвідування сайтів і завантаження файлів.

Законопроект про повноваження слідчих дозволить державним структурам отримувати доступ до історії всіх дій користувачів у мережі в реальному часі, а також зламувати комп’ютери і інші пристрої, що належать підозрюваним злочинцям. Телекомунікаційні компанії в цих умовах будуть зобов’язані зберігати інформацію протягом 12 місяців і надавати їх спецслужбам на першу вимогу.

Зазначимо, що законопроект допускає лише базовий доступ до даних користувачів завантаженням, використання додатків і відвідування сайтів. Держструктури зможуть дізнатися, на який сайт заходила людина, але які саме посилання він відкривав, повідомлятися не буде. Також можна буде відстежити початок і кінець сесії в месенджері, але прочитати повідомлення уряду не вдасться.

Вперше законопроект був запропонований минулого року. Одним з його авторів виступила прем’єр-міністр Тереза Мей, яка тоді займала посаду міністра внутрішніх справ. Вже тоді правозахисні організації Big Brother Watch і Privacy International виступили проти законопроекту. Мей підкреслює, що новий закон робить дії уряду більш прозорими. Раніше влада таємно зв’язувалася з телекомунікаційними компаніями і отримували доступ до повідомлень користувачів, а тепер система стане більш відкритою.

Законопроект набере чинності після затвердження королеви Великобританії. Ця процедура носить формальний характер, проте коли саме вона відбудеться, поки невідомо. Як зазначається, рішення варто очікувати до кінця року.

Найбільш суворі закони, що передбачають стеження в інтернеті, діють в Китаї. На початку листопада в країні прийняли закон про інтернет-безпеку, відповідно до якого іноземні месенджери й інші інтернет-компанії повинні реєструвати користувачів тільки під реальними іменами, вказувати справжні персональні дані і блокувати заборонений контент. До 2020 року влада Китаю має намір створити сервіс оцінки політичної благонадійності громадян. Бали будуть присуджувати за порядність та дотримання плану партії, а за скарги в інтернеті і порушення ПДР бали будуть знімати. Володарі низького рейтингу позбудуться низки привілеїв, і за ними буде встановлено стеження.
…

Правда України

Президент України Петро Порошенко підписав закон №5050 про звільнення від оподаткування благодійної діяльності, що здійснюється релігійними організаціями, — повідомляє прес-служба президента.

Президент підкреслив значимість церкви на фронті. «Яку величезну допомогу ви їм надаєте, в першу чергу — молитвою, словом Божим, унікальною діяльністю капеланів… Впевнений, що сьогоднішній закон, який я підписую, буде лише сприяти вашій діяльності», — заявив він.

6 жовтня Верховна Рада прийняла закон №5050 про внесення змін до Податкового кодексу України. Зміни стосуються уточнення окремих податкових положень для неприбуткових організацій, зокрема, звільнення релігійних громад від сплати податків і позбавлення їх від необхідності вносити відповідні зміни у статутну документацію.

Одним із важливих моментів нового документа є пункт, що дозволяє релігійним організаціям перерозподіляти і акумулювати доходи, призначені для благодійної діяльності (у тому числі гуманітарної допомоги). Раніше релігійні спільноти були зобов’язані використовувати кошти, що надходять від парафіян та благодійників, виключно для забезпечення статутної діяльності. Тепер новий закон знімає багато обмежень для представників різних культів.
…

Правда України

Питання буде розглянуто в найближчий четвер, 17 листопада.

Рада Євросоюзу в четвер, 17 листопада, розгляне питання про початок міжінституційних переговорів з Європарламентом і Єврокомісією про завершення процесу прийняття рішення щодо скасування візових вимог для українських громадян. Питання безвізового режиму включено до порядку денного засідання Комітету постійних представників країн-членів при Раді ЄС.

“Це питання буде розглянуто Радою ЄС в четвер. Якщо буде позитивне рішення, то міжінституційні переговори почнуться відразу, як будуть досягнуті домовленості щодо нового механізму призупинення безвізових режимів. Сподіваюся, що це станеться в найближчі тижні”, – розповів співрозмовник агентства.
…

Правда України

Незважаючи на те, що українська влада виконала усі 144 критерії Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму, деякі європейські країни, передусім Франція, Німеччина та Бельгія, намагаються загальмувати надання безвізового режиму Україні.

“Україна виконала усі критерії щодо безвізового режиму, однак деяким країнам ЄС нецікаві наші успіхи. Передусім, це стосується Франції, Німеччини та Бельгії, які намагаються знайти якусь зачіпку, щоб використати її як претекст для ненадання Україні безвізового режиму з Євросоюзом”, – зазначив дипломат.

За його словами, причини такої поведінки пов’язані з внутрішньополітичною ситуацією в цих країнах, де питання міграції є дуже чутливим. З огляду на це, французи та німці зацікавлені відкласти введення безвізового режиму до проведення виборів (президентських у Франції весною та парламентських у ФРН восени 2017 року).

“Хтось з неурядових організацій в Україні, наприклад, заявив про проблеми у боротьбі з корупцією, і відразу ж, на переговорах у Брюсселі французький чи німецький представник про це говорить. Мовляв, є проблеми, хай Єврокомісія підготує нову доповідь про виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації. А це ще десь півроку може зайняти”, – зазначив співрозмовник.

На його переконання, влада та громадськість в Україні мають виступати спільним фронтом та вимагати від ЄС виконання своїх зобов’язань. “Складається унікальна ситуація: якщо раніше Україну звинувачували в тому, що щось не робимо, то зараз все навпаки – європейці обіцяли і не роблять”.

Окремо співрозмовник агентства висловив сподівання, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована на саміті Європейської Ради 15-16 грудня. Він назвав величезним успіхом української дипломатії те, що нідерландська сторона продовжила термін знаходження взаємоприйнятного рішення з питання ратифікації “асоціації”, “оскільки до 1 листопада загроза відкликання Нідерландами свого підпису під ратифікацією була реальною”.

“Зараз уряд Нідерландів у співпраці з українською стороною напрацьовує документ, де будуть внесені голландські зауваження. Потім цей документ виноситься для ухвалення на саміт Європейської Ради. Для нас ключове, що голландці врахували три наших так званих “ні”: ніяких подальших змін до тексту Угоди, ніяких нових переговорів і ніяких відкладань в імплементації”, – повідомило джерело.
…

Правда України

Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв затриманий за підозрою в отриманні хабара в $2 млн за те, що його відомство схвалило викуп компанією «Роснефть» державного пакета акцій «Башнефти».

Найгучніша угода, заявляє слідство, здійснена на законних підставах і предметом розслідування не є.

Даних про обставини поки що небагато. Слідство повідомляє лише, що Улюкаєв був затриманий на місці злочину і що гроші він вимагав, погрожуючи представникам «Роснефти».

Як повідомила представник СК РФ Світлана Петренко, в понеділок Улюкаєв отримав $2 млн – за видану Мінекономрозвитку позитивну оцінку, яка дозволила «Роснефти» викупити у держави 50,08% акцій «Башнефти». «Йдеться про вимагання хабара, поєднане з погрозами представникам «Роснефти». Улюкаєв був затриманий на місці злочину при отриманні грошей», – сказала співрозмовниця.

Кримінальну справу порушено за ч. 6 ст. 290 КК РФ («Одержання хабара»). Максимальна санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі від 80-кратної до 100-кратної суми хабара з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 15 років або позбавленням волі на строк від восьми до 15 років зі штрафом у розмірі до 70-кратної суми хабара або без такого.

«Найближчим часом наслідком планується пред’явити Олексію Улюкаєву звинувачення і клопотати про обрання запобіжного заходу», – повідомила Петренко, не уточнивши, якого запобіжного заходу слідство домагатиметься для міністра.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи затримання міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва, заявив, що це дуже серйозне звинувачення, яке вимагає дуже серйозного доказу, вирішити щось може тільки суд.
…

Правда України

Директора Антикорупційного бюро Артема Ситника закликають порушити кримінальні провадження щодо п’ятьох народних депутатів, які володіють великими статками й не мають підстав для них.

Відповідне звернення подав депутат від “Самопомочі”, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв, повідомляє його партія.

“Олег Ляшко – один із них. Він прийшов у парламент бідною людиною і став доларовим мільйонером”, – заявив Соболєв.

“Ігор Гринів – це голова президентської фракції, який майже все життя пробув у політиці і заробив чудову власність, починаючи із дуже коштовної колекції дорогих ікон і книг”, – додав він.

“Два брати Добкіни, які представляють “Опозиційний блок”, мають одну спільну рису. Вони справді володіють великою кількістю майна і мають мало підстав його пояснити”, – сказав Соболєв.

“І Антон Яценко, який за документами все життя провів на державній службі і так само став дуже успішним мультимільйонером”, – продовжив він.

Водночас, на думку нардепа, бійки між депутатами під час погоджувальної ради – це не більше, аніж вистави, покликані відволікти увагу громадськості.

“Я вважаю, що коли Антикорупційне бюро почне розслідувати ці кримінальні провадження, притягати до відповідальності людей, які боролись за інтереси бідних і стали багатими, це буде дуже класне зривання всіх планів Путіна”, – сказав Соболєв.

“Як тільки парламент ухвалить цього тижня закон про право Антикорупційного бюро без контролю СБУ, за рішенням суду проводити прослуховування корупціонерів, це також буде зривання планів Путіна”, – вважає він.

“І коли парламент ухвалить закон про викривачів, який дозволить кожній людині чи журналісту викривати корупцію і отримувати за це винагороду з державного бюджету, – це теж буде зриванням планів Путіна”, – додав Єгор Соболєв.
…

Правда України

Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на майновий комплекс “Гулівер”.

Про це на своїй сторінці у мережі написав генеральний прокурор Юрій Луценко.

“Сьогодні за поданням столичної прокуратури Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на власність Поліщука (глава банку “Михайлівський” – ред.) – майновий комплекс “Гулівер””, – написав Луценко.

За словами генпрокурора, в ході розслідування розкрадання банку “Михайлівський” встановлено, що власником банку є ТОВ “Екосіпан”, 92,5% якого є власністю Поліщука.

Як відомо, кілька років тому “Ощадбанк” видав компанії “Три О”, що управляє столичним ТРЦ “Гулівер” 460 млн дол.кредиту, в той час як ринкова вартість заставного майна становила ледь половину від цієї суми.

Як повідомлялося, прокуратура Києва розраховує залучити до відповідальності власника мережі з продажу побутової техніки та електроніки “Ельдорадо” і ТОЦ Gulliver Віктора Поліщука за банкрутство банку “Михайлівський”, в якому він раніше володів 92,501% статутного капіталу.

Раніше Шевченківський райсуд Києва арештував колишнього голову правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка на два місяці з правом внесення 137,8 млн гривень застави.

У травні в банк “Михайлівський” була введена зовнішня адміністрація. Пізніше стало відомо, що за день до цього банк продав свої кредити іншим фінкомпаніям.

23 травня правління Національного банку прийняло рішення про віднесення ПАО “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних.

У липні Фонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку.
…

Правда України

Гривня моментально відреагувала на перемогу республіканця, різко опустившись на готівковому ринку. Експерти побоюються, що це початок наступного витка девальвації, причиною якого стануть відсутність траншів від МВФ, та й загалом досить помірна економічна підтримка із Заходу.

У середу, 9 листопада, на міжбанку долар зріс незначно — лише на копійку, до 25,55–25,57 грн/$, зате на готівковому ринку валюта стрибнула відразу на 10-20 копійок, до 26,4–26,5 грн/$.

Правда, в Нацбанку вважають, що це тимчасово. «Як і у випадку з Brexit раніше, посилення турбулентності на зовнішніх ринках буде транслюватися на українську економіку через світові сировинні ринки. При цьому, на нашу думку, найбільше на результати виборів в США відреагують ціни на нафту. За нашими прогнозами, ціни на зернові, олію і метали, які є основним експортним товаром України (а отже, заводять валюту в країну. — Авт.), відреагують менш істотно», — запевнив заступник глави Нацбанку Олег Чурій.

Експерти менш оптимістичні. На думку Еріка Наймана, наприкінці року долар в Україні буде дорівнювати 30 грн. «Якщо Кабмін і НБУ не допустять дурниць, то курс може бути до 30 грн/$», — вважає він.

З ним згоден і економічний експерт Олександр Охріменко. «При хорошому розкладі долар у нас буде 30 грн. Причому спочатку буде девальвувати долар відносно євро. І вже цей фактор буде тиснути на нашу гривню», — говорить Охріменко.

Пояснюють девальваційні прогнози тим, що фінансові потоки з-за океану з перемогою Трампа істотно скоротяться. «При перемозі Трампа ми не будемо мати ні летальної зброї, ні гарантій по боргах, ні грошей МВФ. А це додаткова дірка в фінансуванні в $5-6 млрд, що на міжнародних ринках Україна навряд чи отримає. Знову загостриться питання курсу», — вважає Ерік Найман.

З тим, що нам кредитів МВФ тепер не бачити, згодні й інші експерти. «У 2017-18 роках можливість отримання траншу від Міжнародного валютного фонду скорочується в рази. І можна забути про гарантії США під наші єврооблігації. А це дуже серйозний фактор. До речі, у середу якщо ще на міжбанку курс гривні встояв, то наші єврооблігації на світових ринках почали падати», — говорить Олексій Кущ.

Також, на його думку, скоротиться і грантівська допомога Україні. «Республіканці в принципі завжди виступають за скорочення зовнішньої міжнародної допомоги. А без неї в 2019 році у нас зросте ризик дефолту. Хоча перемога Трампа — це тяжкі, але необхідні для нас ліки. Інакше кредитна модель економіки, яку зараз сповідує наша влада, призведе до ще більш важких наслідків», — говорить Кущ.

Втім, є думка, що програми від МВФ збережуться. «Можливо, скоротяться програми USAID, і є питання щодо кредитних гарантій уряду США. Але що найголовніше — зміниться підхід до оцінки наших реформ. Трамп точно не буде закривати очі на невиконання обіцянок. А під старі кредитні гарантії Україна пообіцяла структурні реформи та боротьбу з корупцією», — вважає Олег Устенко.
…

Правда України

За даними “Лабораторії Касперського”, хакери атакували сайти як мінімум п’яти банків, що входять в першу десятку фінансових інститутів Росії, в DDoS-хвилі брали участь десятки тисяч машин з 30 країн.

Хакери провели серію атак на найбільші російські банки. Про це в середу, 9 листопада, повідомило агентство РИА, з посиланням на джерело, близьке до Центробанку РФ. Пізніше в антивірусній компанії “Лабораторія Касперського” підтвердили цю новину, зазначивши, що атака, яка розпочалася 8 листопада і триває другий день, стала першою в 2016 році масштабною DDoS-хвилею, спрямованою на російські банки.

Пізніше цю інформацію підтвердили в прес-службах Сбербанку і Альфа-банку.

“Атаки організовані з ботнетів, що включають десятки тисяч машин, територіально розподілених по кількох десятках країн”, – йдеться в повідомленні прес-служби Сбербанку.

При цьому в “Лабораторії Касперського” уточнили, що в атаках брали участь комп’ютери з 30 країн, причому більше половини пристроїв перебували на території США, Індії, Тайваню та Ізраїлю. Середня тривалість кожної атаки склала близько години, найдовша тривала майже 12 годин, при цьому максимальна потужність досягала 660 тисяч запитів на секунду.

DDoS-атаки – зовнішні впливи на системи банку, які в кінцевому підсумку можуть призвести до зупинки роботи фінансової установи. Остання масштабна серія атак сталася в жовтні 2015 року, коли були атаковані вісім відомих російських банків. Всього з жовтня 2015 року по березень 2016 року Центробанк зафіксував 21 кібератаку на платіжні системи російських фінансових організацій. Шахраї намагалися викрасти з їхніх рахунків 2,87 млрд рублів.
…

Правда України

Нацбанк незадоволений великим обсягом готівкових операцій, тому обіцяє перевести платежі українців в безготівкову форму.

Зусилля Нацбанку будуть базуватися на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей», – заявила глава НБУ Валерія Гонтарева.

«За минулий рік більше половини доходів, а саме 58%, населення отримало в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися за безгтівкою. Тому наша амбітна мета – знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% від ВВП до 2020-го», – додала вона.

Готівкових коштів в Україні на 1 жовтня було на 312,5 млрд грн, ці гроші – на руках населення, в касах банків і підприємств сфери торгівлі та обслуговування. Частина бізнесу не хоче приймати безготівкові платежі клієнтів.

«Ми провели дослідження, яке охопило найактивніших молодих людей. Понад 90% з них мають платіжні картки. Найголовніше зростання спостерігається в інтернет-банкінгу. Частка тих, хто використовує карти тільки для зняття готівки (26% власників карт), падає. Частка готівки в платежах також постійно падає, – розповів Олександр Федоришин. – Але продукти харчування залишаються сферою готівкової торгівлі, оскільки не скрізь можна розплатитися карткою. 31% бізнесу використовує тільки кеш для оплати і відмовляється приймати карти, тоді як 34% бізнесу приймає безготівкові платежі».

Реальних дій держави із заохочення безготівкових платежів учасники ринку поки не помітили. «Індустрія продовжує відчувати відсутність підтримки з боку держави. А держава щось робить тільки для поліпшення свого іміджу, – нарікає Олександр Карпов. – З більш ніж 1 млн підприємств тільки 20% приймають безготівкові платежі»
…

Правда України

На початку листопада прокуратура міста Мюнхен почала попереднє розслідування стосовно соціальної мережі Facebook. Зокрема, до суду подали на засновника соцмережі Марка Цукерберга, директора компанії Шеріл Сенберг, а також керівника соцмережі в європейському регіоні Річарда Аллена і конкретно представника в Німеччині Єву-Марію Кіршзіпер. Основна причина позову ─ розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

За даними місцевого видання Der Spiegel, позов подав адвокат Чань-йо Цзюнь з міста Вюрцбург. Згідно з його заявою, керівництво соціальної мережі Facebook відмовляється повною мірою модерувати контент, який може ображати почуття інших людей. Мова в основному йде про публікації, які закликають до вбивств, насильства, а також заперечення Голокосту. За словами адвоката, представники соціальної мережі не бажають видаляти більшу частину подібних записів або роблять це занадто довго.

За статистикою, Facebook і справді не звертає належної уваги на всі скарги німців: видаляється і блокується лише половина контенту, на яку надійшли «репорти». Подібне не влаштовує владу країни ─ міністр юстиції також повідомив соцмережі про необхідність більш ретельної роботи з різкими і неполіткоректними висловами в онлайні.

У компанії Facebook від детальних коментарів відмовилися, лише заявивши, що звинувачення не мають підстав: співробітники компанії приділяють таким питанням максимум уваги і в найкоротші терміни намагаються вирішити всі наявні проблеми.

Не звернули особливої уваги на позов і акціонери Facebook: їх більше хвилювало питання з подальшим зростанням фінансових показників компанії. Нагадаємо, 2 листопада Марк Цукерберг оголосив результати за третій квартал. Виторг компанії зріс на 56%, перевищивши позначку $7 млрд, а чистий прибуток взагалі підскочив на 166% і склав $2,3 млрд. Правда, як зазначив Цукерберг, у майбутньому році результати зростання будуть не такими вражаючими: ставити рекламу вже просто нема куди.

Подібні позови і звинувачення ─ не новина для соціальної мережі. Нагадаємо, ще в 2015-му ми писали про ситуацію з блокуванням українських акаунтів. Тоді президент України Петро Порошенко особисто попросив Цукерберга відкрити представництво в країні і взяти місцевих співробітників для модерації контенту. За словами президента, цим нібито займалися в російському офісі, що часто призводило до блокування нейтральних записів, а ось контент, що розпалює ненависть, залишався у вільному доступі. Заява отримала настільки серйозний резонанс, що засновник Facebook її особисто прокоментував: ніякого офісу в Росії немає, в Україні не буде, всі записи модеруються в Дубліні і проходять ретельну перевірку.

З того часу нічого особливо не змінилося. У Facebook є великий офіс підтримки в Ірландії, співробітники якого займаються розглядом скарг європейських користувачів соціальної мережі. І ті записи, які дійсно порушують правила, блокуються. Інша річ, що ця процедура має певний алгоритм: на запис необхідно поскаржитися, тільки після цього він потрапить до цензорів на вивчення. Якщо скарги немає, Facebook, швидше за все, не буде видаляти запис.

Нагадаємо, Forbes раніше вже проводив розслідування на тему образ і подальших скарг. Власний досвід показав, що всі записи в реальності отримують увагу з боку представників соціальної мережі. І, здебільшого, їх дійсно задовольняють: будь-який натяк на порушення правил суворо карається.

Тому поки що складно говорити, чи буде позов німецького адвоката задоволений. Користувачі в соціальних мережах вже пожартували, що таким чином Німеччина мстить за те, що трапилося з Volkswagen (скандал «дизельгейт») і штраф на $14 млрд до Deutsche Bank, який привів його мало не до банкрутства (десятки тисяч звільнених, складне фінансове становище).

Слід зазначити, що ситуація з модеруванням контенту ─ одна з найболючіших тем для соціальних мереж. Наприклад, у Росії сьогодні притягують до кримінальної відповідальності навіть за публікацію картинок неналежного, на думку окремих людей, змісту. А Twitter взагалі поплатився своєю популярністю за відсутність нормального цензурування контенту. Проблема образи користувачів стала однією з причин, чому багато знаменитостей припинили використовувати сервіс мікроблогів, а в самій компанії змушені були кинути величезні сили на модерацію записів.

Найбільше просунувся у боротьбі з образами сервіс Instagram. Там з’явилася функція, яка дозволяє блокувати саму появу постів, що містять певний набір слів: частину з них внесено розробниками, решту можуть додавати самі користувачі.
…

Правда України

Свою першу промову переможець на виборах президента США Дональд Трамп почав з вибачення перед аудиторією, що “змусив всіх чекати в такій складній справі”.

“Я щойно отримав дзвінок від Гілларі Клінтон. Вона привітала нас з нашою перемогою. І я хочу привітати її саму і її сім’ю з дуже тяжкою кампанією. Вона боролася дуже сильно. Клінтон добре і важко потрудилася для нашої країни.

Тепер настав час подолати відмінності. І настав час демократам і республіканцям по всій країні об’єднатися як один народ. Я дякую за честь бути президентом США, і це велика честь для нас. Я сподіваюся на вашу допомогу в об’єднанні нашої великої і чудової країни. Як я сказав раніше, це не просто передвиборча кампанія, це новий рух, який об’єднає всіх трудящих чоловіків і жінок”, – сказав Трамп.

Він сказав, що його команда збирається “відновити країну”, почавши відбудовувати інфраструктуру. При цьому, за його словами, завдяки інфраструктурним проектам можна буде створити тисячі нових робочих місць. “Я хочу сказати всьому світовому співтовариству, що незважаючи на інтереси США, ми будемо чесно співпрацювати з усіма. Ми будемо шукати спільні позиції, а не конфлікти”, – сказав Трамп.

Перед виборами екс-посол США в Україні Стівен Пайфер зазначав у коментарі, що в разі перемоги Трампа на виборах американська політика зміниться не тільки стосовно України, а й стосовно Європи і союзників по НАТО.

А експерт Адріан Каратницький в інтерв’ю сказав, що хоча президент США і має значну владу у формуванні зовнішньої політики, це не означає, що він не контрольований і може робити все, що заманеться. У Конгресі залишаються “рейганівські яструби” серед республіканців. Ймовірно, вони об’єднаються з демократами і будуть стримувати одіозного президента Трампа.
…

Правда України

Національний банк допускає, що в цьому році Міжнародний валютний фонд не надасть Україні наступний транш у розмірі 1,3 млрд доларів через неухвалення Верховною Радою необхідних законів.

Про це в інтерв’ю заявила глава Національного банку Валерія Гонтарева.

“Є ризики, що нам не вдасться отримати його (наступний транш) в цьому році”, – сказала Гонтарева.

За її словами, причиною цього є небажання народних депутатів голосувати за законопроекти, що передбачають проведення ряду ключових реформ в рамках меморандуму про співпрацю з МВФ.

Зокрема, мова йде про пенсійну реформу і введення ринку земель сільськогосподарського призначення.

“Це було обов’язком парламенту – прийняти ці зміни і бюджет”, – підкреслила глава НБУ.

Гонтарева зазначила, що НБУ виконує свою частину програми співпраці з МВФ.

Вона додала, що якщо Україна не отримає від МВФ 1,3 млрд доларів і додатково від ЄС 700 млн доларів, то міжнародні резерви Нацбанку не виростуть вище нинішнього рівня (зараз 15,5 млрд доларів).

Як повідомлялося, у вересні МВФ схвалив надання Україні траншу на 1 млрд доларів.

В оновленому меморандумі співпраці, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ провести земельну реформу і прийняти закон про поступове підвищення пенсійного віку громадян.

На початку жовтня Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель строком на 1 рік до 1 січня 2018 року.

Раніше Національний банк очікував надання наступного траншу МВФ у розмірі 1,3 млрд доларів до кінця поточного року.
…

Правда України

Є декілька способів “міряти” на завищеність/незавищеність тарифи на електроенергію.

Про це розповавів Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг.

Один з них – порівнювати з іншими країнами. У нас часто порівнюють з Європою. Але є декілька факторів, які роблять таке порівняння нерелевантним:

1. Різна структура генерації (виробників). Очевидно, якщо е/е є “зеленою”, то за це споживачі готові платити іншу ціну, аніж за е/е, яка викидує СО2 і скорочує усім життя. У Європі доля “зеленої” енергетики набагато більша. Але зазвичай, про це не говорять, а просто порівнюють тариф.

В Україні половина е/е з АЕС і фактичний тариф АЕС низький, це мало би транслюватись у відповідний нижчий тариф для споживачів, якщо все по-чесному.

2. Послуги, що включені у тариф. Наприклад, у багатьох європейських країнах вже у тариф включена частина плати за нові приєднання. У нас – ні, новий споживач повністю самостійно оплачує нове приєднання.

3. Якість послуг. Тривалість переривань, стабільність напруги у мережі і т.д. Вони просто непорівняльні з Європою.

Але є і інший спосіб, як подивитись на тарифи на е/е. Проаналізувати, як вони змінювались протягом довго періоду часу у порівнянні з інфляцією. Чи дійсно енергетика була недофінансованою?

1. З 2000 року тарифи на е/е для населення виросли у 8,3 рази – вище рівня інфляції і на рівні індексу цін промислових виробників. Правда, основний приріст припав на останні 1,5 роки.

2. Тарифи для непобутових споживачів виросли в 14,3 рази. Цей показник в 2-3 рази перевищує індекс росту цін і девальвацію.

Розповідають, що мережі недофінансовані, а основні засоби генерації зношені на 80%. І це знову подається, як проблема споживачів.
…

Правда України

Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків: вони зможуть отримувати електронні гроші західних платіжних систем, а українськими електронними грошима – навіть платити податки. До парламенту вже подано законопроект, який позбавить банки монополії на випуск електронних грошей, але більше свободи на ринку означає також більше відповідальності: за незаконні операції з платіжними пристроями зможуть ув’язнювати.

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали до парламенту законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку. Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство випускатиме електронні гроші, які потім же прийматиме від українців у рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та пожертв. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні кошти, які випущені українською платіжною системою.

Оплату товарів та послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це посилить як конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців. «На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, які забезпечують проведення платежів і розрахунків у мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карток і електронних грошей. Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту. Цей документ, за нашою інформацією, узгоджено з НБУ. Регулятор учора не зміг його прокоментувати.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – відбуватиметься через рахунки банків. «Банки із задоволенням це робитимуть, і якщо це будуть нормальні, ліквідні, прозорі системи електронних грошей, без незрозумілого «запаху», то завжди знайдуться бажаючі заробити комісію на конвертації», – говорить Іван Істомін.

Поки іноземні системи в Україні поза законом. Учора Нацбанк нагадав, що електронні гроші систем Webmoney, «Яндекс.Гроші», QIWI Wallet, Wallet one/«Єдиний гаманець» не можна використовувати в Україні, оскільки компанії-емітенти не погодили свої правила з НБУ.

Електронні гроші будуть затребувані для отримання доходів з-за кордону. «У розрахунках всередині країни набагато вигідніше отримувати гроші на картку, оскільки комісії систем електронних грошей набагато вище, ніж комісії банків, і можуть перевищувати 10%, – говорить головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. – Фрілансеру вигідніше витратити отримані від закордонних замовників гроші на оплату послуг і товарів усередині системи електронних грошей, щоб не платити величезну комісію за виведення коштів. Для цього НБУ повинен визнати міжнародні системи електронних грошей, з якими працюють фрілансери, перш за все Webmoney і PayPal».

В емісії електронних грошей, на думку банкірів, зацікавлені логістичні компанії та телеком-оператори. «Схоже, що подібний законопроект спрямований на розвиток «Укрпошти». Також під нього можуть підпасти «Нова Пошта» та інші компанії. Увесь ринок e-commerce залежить від логістичних компаній, а можливість емісії електронних грошей дозволить їм приймати платежі на користь торговців, тобто бути есквайрами. Якщо клієнт часто користується інтернет-магазинами і отримує товар, наприклад, в «Укрпошті», то йому буде зручно купити електронні гроші «Укрпошти» і платити ними в інтернет-магазинах», – зазначає директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу комбанку Іван Степанець.

Банкіри вважають електронні гроші нішевим продуктом, який дозволяє не «світити» в Інтернеті свою основну платіжну картку. «Єдиний плюс я бачу в зниженні ймовірності крадіжки грошей з карткових рахунків, оскільки в Інтернеті можна «не світити» свою зарплатну картку, а використовувати для розрахунків електронні гроші, де залишки обмежені», – вважає Вадим Березовик. «Електронні гаманці залишаться нішевим продуктом і навряд чи стануть користуватися масовою популярністю», – прогнозує Ігор Волох.

Новий формат платежів забезпечує користувачам велику анонімність. «У міру того, як платіжна система починає працювати в якості посередника між клієнтом і бізнесом, вона забезпечує більш низький ризик шахрайства (але не нульовий), більш низькі операційні витрати, зниження ризиків клієнтів, що купують і потім відмовляються від платежу, – говорить Гевін Монтгомері. – У більшості випадків, платіжна система обмежує бізнес лише переглядом платежів, що дає покупцеві певний рівень анонімності, конфіденційності та підвищеної безпеки. І саме ці функції є особливо привабливими для тих людей, які турбуються про розкриття даних по своїй кредитній карті при здійсненні платежу невідомій раніше юридичній або фізичній особі».

Банкіри, певна річ, скептично відреагували на загрозу появи конкурентів. «Відсутні інструменти контролю емісії електронних грошей небанківськими фінансовими установами, – говорить заступник голови правління банку Інна Тютюн. – У разі надання небанківським фінансовим установам права емісії електронних грошей на платіжному ринку з’являться гравці, які фактично мають право проводити банківські операції: вести анонімні електронні гаманці та емітувати електронні гроші без отримання банківської ліцензії та виконання вимог законодавства щодо банківської діяльності».

Якщо кількість операторів електронних грошей різко зросте, необхідно буде забезпечити контроль за виставленням електронних рахунків основними білерами (постачальниками послуг). «Випуск електронних грошей передбачає значну фінансову відповідальність, тому ця функція має бути збережена виключно за банками та НБУ», – вважає пан Волох.

Однак допуск на ринок нових учасників супроводжуватиметься встановленням над ними контролю з боку НБУ. Якщо зараз він здійснює нагляд тільки за платіжними системами, то після прийняття закону здійснюватиме оверсайт усієї платіжної інфраструктури. Зокрема, НБУ визначатиме вимоги до небанківських фінансових установ, у тому числі до мінімального розміру капіталу і розкриття інформації про структуру власності.

Електронні гроші можна буде випускати тільки після узгодження їх правил в Нацбанку. Він зможе встановлювати максимальний ліміт емісії електронних грошей, а грошовий еквівалент випущених набанківськими гравцями електронних грошей зберігатиметься на банківському рахунку. Небанківська фінансова установа та її агенти зобов’язані будуть зарахувати отриману від клієнтів гривню на спецрахунок у банку виключно для проведення переказу. Використання цих грошей в інших цілях, приміром, видача кредитів за рахунок цих коштів, буде заборонено. І якщо платіж не буде проведено в строк, компанія повинна буде платити клієнту по 0,1% в день. Втрачені платежі повертатимуться клієнтам разом з 25-відсотковим штрафом.

Ці норми є обов’язком України щодо впровадження вимог Директиви 2007/64/ЄС, розширюється як сам ринок, так і контроль над ним. «Ринок стане більш прозорим і конкурентним, а також більш підзвітним. Нацбанк матиме усі можливості: боротися, контролювати, закривати, штрафувати, регулювати цей ринок», – говорить Іван Істомін.

Якщо регулятор вирішить, що якась особа на ринку фінансових послуг надала послугу з переказу коштів або випустила електронні гроші, не маючи ліцензії, вона повинна буде призупинити свою діяльність, поки не приведе її у відповідність до законодавства. Платіжні організації повинні будуть зберігати інформацію про всі операції клієнтів, а також проводити транзакції, що «згоріли» через неплатоспроможність банку-учасника. Санкції: від штрафів у 17-85 тис. грн до виключення з Реєстру платіжної інфраструктури.

Нові санкції пропишуть і в Кримінальному кодексі. «Більше не буде такого, що оплатив невеликий штраф і далі робиш що хочеш», – каже Іван Істомін. Підробку і незаконні операції з платіжними інструментами та електронними грошима каратимуть не штрафом, як зараз, а позбавленням волі на строк до трьох років. Неправомірний прийом та переказ грошей потягнуть на п’ятирічний термін, а дії організованої групи осіб – на десять років зі спецконфіскацією. І це ще лояльні санкції: депутати наводять приклад Іспанії (8 років) і Польщі (до 25 років).
…

Правда України

Критика на адресу голови Нацбанку України, зокрема й з парламентської трибуни, й ще більшою мірою результати електронного декларування свого майна українськими чиновниками, включаючи й народних депутатів, завдали серйозного удару по українській банківській системі. Потенційний вкладник міркує: якщо еліта не несе свої великі гроші в банк, то чому я маю ризикувати своїми копійками?

Було б помилкою передчасно ховати банківську систему. У країні, як виглядає, ще досить здорових і стійких банків, як своїх, так і з іноземним капіталом, які без проблем виконують свої зобов’язання перед бюджетом і нормативи, встановлені Нацбанком, виплачують доходи за акціями й депозитами. Зі зростанням фінансової грамотності населення, а цей процес ніхто й ніщо, зокрема й криза, не може зупинити, відновлюватиметься й довіра до банків. Але сподіватися, що це станеться само собою, не варто. Один з працюючих варіантів — приклад успішних установ.

Так, у суботу «Ощадбанк» підтвердив статус одного з найбільших платників податків банківського ринку, посівши друге з 50 місць у рейтингу ДФС. За 9 місяців банк сплатив близько 1,7 мільярда гривень податків, зборів і обов’язкових платежів, їм отримано 410,7 мільйона гривень прибутку.

А прибуток «Першого українського міжнародного банку» (банк Ахметова – ред.) за 9 місяців становив 276 мільйонів гривень проти 555,6 мільйона збитків за аналогічний період минулого року. Загальний дохід банку в січні — вересні становив 2,6 мільярда гривень. Чисті відсоткові доходи досягли 1,5 мільярда, комісійні доходи — 688,4 мільйона гривень. І, що найцікавіше, корпоративний кредитний портфель банку досяг 29 мільярдів гривень, кредити фізичним особам — 6,7 мільярда.

Незалежний банківський експерт Єгор Перелигін у розмові назвав деякі ключові показники банківського сектора, які не жахають, а навіюють певний оптимізм. Фінансовий результат українських банків на 1 листопада порівняно з підсумками 2015 року помітно поліпшився й з мінус 66,6 мільярда гривень піднявся до 11,6 мільярда (але теж з мінусом). Резерви за активними операціями за цей же період зросли з 321 до 336 мільярдів, регулятивний капітал — з 131 мільярда до 141 мільярда гривень, а показник достатності капіталу — з 12,7% до 14,4%.

Кошти комерційних банків у НБУ за цей період збільшилися з 27,4 мільйона гривень до 44 мільйонів, кошти на кореспондентських рахунках у інших банках — з 129,5 мільйона до 138 мільйонів, кошти банків у цінних паперах — з 199 до 215 мільйонів гривень. Зростання не вибухове, але, безумовно, помітне.

За словами Перелигіна, оздоровлення банківської системи визначає позитивну динаміку, що спостерігається і в економіці. Про це свідчать її ключові показники. Якщо в січні 2016 року індекс споживчих цін, тобто інфляція була на рівні 40,3%, то за січень — вересень вона опустилася до 14,5%. Виріс індекс промислового виробництва. У січні він становив 1,7%, а за січень — вересень піднявся до 2%.

Досить упевнене зростання показав індекс внутрішньої торгівлі. Якщо в січні він був на позначці 1,4%, то за січень — вересень добрався до 3,3%. Пішов угору і такий показник, як індекс будівництва, що впливає на багато галузей промислового виробництва. З 11,4% у січні за дев’ять місяців він становить 13,2%. Радує й експорт. У січні — серпні порівняно з таким же періодом 2015 року він зріс на 8,6%.

Утім, експерт не схильний переоцінювати досягнення української економіки, й зокрема банківської системи. Він зауважує, що в період гострої кризи банкам довелося взяти удар на себе. А Нацбанк як кредитор останньої інстанції почав дуже швидко й дуже різко діяти, щоб виконати свої конституційні обов’язки. Спочатку це була виключно монетарна експансія вільної гривні в банки, що хитаються. Не допомогло. Але з приходом у НБУ нової команди (на чолі з Валерією Гонтаревою), на думку Перелигіна, у банківській системі почала впроваджуватися сувора дисципліна, й почалося реальне очищення банківського сектора.

«Очищення було абсолютне необхідним», — запевняє експерт. Гравці банківського сектора, що працювали у виведених сьогодні з ринку установах, добре розуміли причини для таких рішень. Можливо, щодо деяких з них були допущені якісь протиріччя. Не завжди можна було економічно обгрунтувати й пояснити, особливо пересічним вкладникам, причину, через яку банк оголошувався неплатоспроможним. Але якщо копнути глибше, підкреслює Перелигін, то всі виведені з ринку банки порушували або законодавство, або стабільність системи, або навіть перебували під крилом криміналу.

Сьогоднішню кризу породило, по-перше, те, що банки або їхні власники залучали гроші громадян на депозити, а потім за допомогою різних складних комплексних операцій виводили ресурс на свої компанії, констатує експерт. За його словами, для цього використовувалися так звані інсайдерські або фіктивні кредити, а далі відбувалося надування капіталу банків. Іншими словами, це була крадіжка фінансового ресурсу громадян.

Одночасно багато крупних корпорацій залучали кредити на розвиток, на розбудову бізнесу, але при цьому заздалегідь знали, що їм набагато дешевше прийти до суду й домовитися, тобто купити судове рішення, ніж погашати свою позику. Як правило, така схема застосовувалася щодо кредитів, які перевищували мільйон доларів. Отже, проблема виведення банків — це не проблема Нацбанку. Причину слід бачити в тотальній корупції в правовій, законодавчій і силовій системах держави, стверджує Перелигин.

Він говорить не лише про причини банківської кризи, а й пропонує програму виходу з неї, яку, звісно, реалізовувати має Нацбанк. За словами експерта, НБУ треба за будь-яку ціну завершувати початі реформи — без цього нічого не вийде. «Систему треба регулювати таким чином, — радить Перелигін, — щоб не дозволяти кризі перекочуватися з банківської в інші сектори економіки й нарешті почати все аналізувати й регулювати у форматі макропруденціальному, якого зараз немає. Нацбанк має допомагати всьому банківському сектору у створенні стратегії розвитку й контролю».

Експерт визнає, що дії НБУ з очищення банківського сектора були для банків, а також і для громадян країни шоковою терапією. Адже з ринку виведено понад 80 установ. У той же час Перелигін стверджує, що лікування цим жорстким методом не завершене. На його думку, слід створювати банківську систему, яка відповідатиме потребам економіки України через рік, три роки або п’ятнадцять років, і думати про те, що буде після завершення трирічних економічних циклів.

У той же час він погоджується, що сьогодні жорстку терапію слід було б дещо притримати… до остаточної стабілізації національної валюти. На його думку, інфляційне таргетування, яке проводить сьогодні Нацбанк, — правильна система, що дозволяє воювати з інфляцією. «Але є ще один чинник, який треба усунути, — зазначає Перелигін, — це п’ятидесятивідсоткова доларизація економіки. Через неї, а також через безліч макроекономічних шоків українці — як бізнес, так і решта громадян — розчарувалися в національній валюті.

А як повернути довіру? Перелигін вважає, що державі й Нацбанку в першу чергу слід почати боротьбу з трансакціями в іноземній валюті. Тому що вони годяться лише для експортних міжнародних операцій. Наш бізнес слід підводити до того, що йому вигідно використовувати національну валюту. Зовнішнім інвесторам і особливо пенсійним фондам треба дати гривневі інструменти внутрішнього інвестування. А для цього варто розвивати в країні борговий ринок. Але все це стане можливим, упевнений Перелигін, лише за умови розвитку в Україні дієвої системи нагляду за банківським сектором.
…

Правда України

Маєток настоятеля Києво-Печерської Лаври владики Павла, який побудований під Києвом, виставили на продаж за 1,3 млн доларів. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач на сторінці у мережі.

“Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло, схоже, продає той самий маєток під Києвом. Точної адреси в оголошенні немає, але на фото будинок один в один схожий на той, який я вперше знайшов і зняв у далекому 2012-му. Тоді владика так і не запросив нас у гості, але тепер можна оцінити не тільки екстер’єр, а й інтер’єр. Ціна на сайті: 34 190 000 грн або 1 300 000 $”, – написав журналіст.

“Повністю мебльований італійськими та англійськими меблями, люстри Чехія, побутова техніка Smeg. Розкішний дизайнерський ремонт у класичному стилі з використання дорогих матеріалів. Будинок дуже теплий і затишний. Мармурові підлоги з підігрівом Італія, паркет Німеччина. Ділянка з гарним дизайнерським ландшафтним дизайном, багато екзотичних дерев. Гостьовий будинок 170 м, будинок охорони 18 м”, – йдеться в описі.
…

Правда України

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали в парламент законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку.

Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство буде випускати електронні гроші, які потім же буде приймати від українців в рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і пожертвувань. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні засоби, які випущені української платіжною системою.

Оплату товарів і послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це як посилить конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців.

«На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, що забезпечують проведення платежів і розрахунків в мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карт і електронних грошей.

Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – буде проводитися через рахунки банків
…

Правда України

Кабінет Міністрів України встановив вартість оформлення закордонного паспорта за 20 робочих днів – 253 грн, за три робочі дні – 506 грн.

Про це йдеться у постанові уряду №770 від 2 листопада.

Згідно із документом, оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі карти), окрім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів коштує 87 грн, не пізніше ніж через десять робочих днів – 174 грн.

Оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон із дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів – 253 грн, не пізніше ніж через сім робочих днів – 506 грн, не пізніше ніж через три робочі дні – 506 грн.

Оформлення та обмін проїзного документа біженця в термін протягом 15 робочих днів із дня звернення заявника по отримання документа коштує 156,46 грн, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон у термін протягом 15 робочих днів – також 156,46 грн.

Оформлення та обмін посвідчення біженця, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн.

Також оформлення та обмін посвідки на проживання в строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством, – 253 грн, посвідки на тимчасове проживання – 156,46 грн.

Оформлення та обмін картки мігранта в терміном протягом десяти робочих днів – 137,8 грн, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, у строк протягом 15 робочих днів – 156,46 грн.
…

Правда України

Національний банк заборонив використовувати в Україні електронні гроші чотирьох торгових марок: Webmoney, Яндекс.Деньги, QIWI Wallet, Wallet one/Єдиний гаманець. Про це сказано в телеграмі НБУ, розісланій по банківській системі.

Заборону на використання електронних грошей зазначених вище торгових марок пояснюють тим, що правила їх використання з НБУ не узгоджувалися. Примітно, що заборона стосується не тільки учасників, а й користувачів. “Надання послуг з використанням цих торгових марок користувачам заборонено”, – сказано в телеграмі Нацбанку.

Також в документі зазначено, що центробанк погодив роботи внутрішньодержавної системи розрахунків WebMoneyUA. Як саме регулятор може вплинути на користувачів заборонених систем електронних грошей, при цьому в телеграмі не уточнюється.

“З огляду на повноваження НБУ, можна очікувати, що за допомогою свого фінмоніторингу зможуть заблокувати рахунки людей, які порушують його заборони. Адже люди перераховують кошти, які знаходяться на їхніх банківських рахунках”, – повідомив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Крім того, НБУ цим розпорядженням зазначив, що 19 жовтня банки повинні були завершити співпрацю з платіжними системами, що входять до списку санкцій РНБО. Серед них – “Золота Корона”, “Blizko”, Міжнародні грошові перекази “Лідер”, Anelik, “Юністрім”, “Колібрі” (колишній – “Бліц”).

Нагадаємо, в Україні до 2017 року запустять внутрішньодержавну платіжну систему. Про це заявив В’ячеслав Пожарський.
…

Правда України

Фінансова криза, що триває в Україні вже майже три роки, деяким підприємствам принесла не стільки втрати, скільки можливості позбутися раніше взятих на себе фінансових зобов’язань. У розпорядженні Forbes з’явилася доповідна записка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім’я президента України Петра Порошенка. У ній, зокрема, вказується, що одна з глобальних проблем, які впливають на якість активів Фонду, ─ штучне банкрутство боржників банків. За останні два роки підприємства пішли в «штучне» банкрутство на десятки мільярдів гривень. Навіщо вони це роблять і чи дозволить така практика їм не платити за кредитами.

Як зазначено в документі, на даний момент у розпорядженні Фонду гарантування вкладів є активів на суму близько 450 млрд гривень. Але це балансова вартість, яка має мало спільного з оціночною. В середньому співвідношення оціночної вартості активів до балансової становить 24%. Тобто в реальності активи під управлінням ФГВ коштують не більше 100-125 млрд гривень.

При цьому протягом останніх років якість активів Фонду постійно падала. Однією з головних причин цього стало фіктивне банкрутство боржників банків. Так, виходячи з даних, які є в нашому розпорядженні, у кредитних портфелях деяких неплатоспроможних фінустанов рівень банкрутства боржників досягає 90%.

Найяскравішим прикладом можна вважати банк «Таврика», де із загального корпоративного кредитного портфеля 5,05 млрд гривень у банкрутство пішли підприємства на суму в 4,4 млрд гривень.

У банку «Форум» із загального кредитного портфеля в 10,5 млрд гривень на банкрутах числиться зобов’язань на суму в 5,9 млрд гривень; в «Надрах» при портфелі в 10,97 млрд гривень ─ на 8,9 млрд грн. Вражає і ситуація стосовно Дельта Банку, де загальний кредитний портфель юросіб становив 40 млрд гривень: там зобов’язань підприємств-банкрутів ─ на 11,5 млрд гривень.

Загалом щодо неплатоспроможних банків сума, на яку підприємства пішли в банкрутство, за нашими оцінками, становить не менше 40 млрд гривень.

У фіктивне банкрутство підприємства йдуть в основному для того, щоб не платити кредит і при цьому ─ не розлучатися із заставним майном. Хоча українське законодавство прямо передбачає, що застави при будь-яких розкладах повинні дістатися банку.

«У разі початку процедури банкрутства банк, до якого боржник передав у заставу (іпотеку) своє майно, має статус заставного кредитора. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно боржника, передане в заставу (іпотеку) банку, не входить у ліквідаційну масу. А гроші, отримані від продажу цього майна, використовуються виключно для погашення вимог банку», ─ пояснює адвокат Вадим Кізленко. Тому, якщо заставне (іпотечне) майно фактично є в наявності, то вимоги банку або їх частина будуть погашені, додає він.

Водночас, юристи підприємств знаходять способи позбавити банки застав. «У процедурі банкрутства можна організувати продаж майна дуже дешево, навіть за 1 гривню, і це буде законно», ─ каже Анатолій Родзинський.

За його словами, часто проблема криється в недостатній кваліфікації банківських юристів. «Вони просто «не витягують» протистояння з юристами боржників», ─ уточнює Родзинський.

Свою частку вносить і корупція в державних органах, якій юристи банків також не завжди можуть протистояти. «Безумовно, як і майже скрізь в Україні, в процедурах банкрутства є зловживання. Однак проблеми банків на 90% не в корупції державних інститутів, а в некомпетентності в банкрутному законодавстві співробітників юридичних відділів самих банків», ─ підкреслює Родзинський.

При цьому в ФГВ не заперечують, що боротися в судах із підприємствами, що йдуть у банкрутство, важко. «ФГВ, напевно, ─ найслабший керуючий по таких активах. Наші ресурси дуже обмежені. Як тільки банк потрапляє в ліквідацію, ми не можемо вести цю роботу так ефективно, як її може вести покупець із приватного сектору. Тому наше завдання ─ якомога швидше за максимальною ціною продати цей актив, щоб уже приватники протистояли деструктивним процесам», ─ заявляла Юлія Берещенко.

Програють у даній ситуації як сам Фонд, так і інші вкладники неплатоспроможних банків, які сподіваються отримати втрачені кошти. Однак у кредиторів, чиї виплати не були покриті Фондом гарантування, шанси на те щоб отримати кошти від реалізації майна банків-банкрутів, досить примарні.

В цілому, опитані нами експерти вважають, що чинне в Україні законодавство в сфері банкрутства відповідає європейській практиці. Але ефективність його застосування, в тому числі і в банківській сфері, залишається надзвичайно низькою.

Євген Олейников, експерт Економічного дискусійного клубу, виділяє кілька причин виникнення у банків труднощів у зв’язку з банкрутствами підприємств-боржників. Перш за все, це низька ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення фактів свідомого доведення до банкрутства з притягненням до відповідальності винних фізичних осіб ─ вигодонабувачів банкрутства будь-якого банку. Як наслідок, для погашення боргів збанкрутілого банку залишаються тільки низьколіквідні активи самого цього банку. А високоліквідні активи перебувають під контролем фізосіб, які й довели цю установу до банкрутства, і тому вони формально ─ поза процедурою банкрутства банку.

Крім того, не йде на користь справі і формальний підхід до виконання своїх обов’язків державною виконавчою службою. «Таким чином, проблема полягає не у вітчизняному законодавстві про банкрутство, а в організації його ефективного застосування», ─ резюмує Олейников.
…

Правда України

Тариф на електроенергію для теплової генерації на кінець жовтня зріс до рівня 1,75 грн/кВт-година порівняно з 1,26 грн/кВт-година на кінець вересня.

Експерт у сфері енергетики Андрій Герус на своїй сторінці в мережі написав, що цей показник – черговий рекорд.

“За останні декади жовтня тариф теплової генерації знову зріс – становить вже 1,75 грн за кВт-годину. Це знову історичні рекорди”, – вважає експерт.

“Якби шахти продавали своє вугілля за ціною, яку покриває тариф ТЕС (2300 грн), то це додатково понад 300 млн гривень для державних шахт в жовтні. Ще понад 50 млн гривень – різниця за вересень. Ось так просто можна знайти 350 млн гривень, які “загубилися”. Точніше осіли на підприємствах теплової генерації”, – заявив він.

“Велику частину вугілля державних шахт купує ДТЕК, ще значну частину купує Центренерго. Є покращення в країні. Для тих, хто контролює теплову генерацію”, – підсумував Герус.

Як повідомлялося, “Центренерго” в січні-вересні 2016 року отримало чистий прибуток 1 млрд 21,519 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року енергогенеруюча компанія завершила з чистим збитком 81,788 млн грн.
…

Правда України

Глава Національного банку України Валерія Гонтарева не довіряє національній валюті і зберігає особисті заощадження в американських доларах.

Про це пише The New York Times у статті “В Україні навіть перший банкір країни не довіряє банкам”, аналізуючи електронні декларації українських політиків.

“Високопосадовець, що опікується банками країни – Валерія Гонтарева, яка відповідальна за стабілізацію національної валюти – гривні, тримає більшу частину своїх грошей у доларах США – $1,8 мільйона”, – пише The New York Times.

Видання наголошує, що такі дії глави Нацбанку, як і інших політиків, негативно позначаються на довірі до гривні і банківської системи України в цілому.

“У багатьох законодавців і чиновників, відповідальних за те, щоб вселяти громадськості довіру до економічних і банківських установ України, мало віри, що їх власне багатство буде в безпеці в національних банках країни, згідно з недавнім розкриттям фінансової інформації”, – йдеться в статті.

Зазначають, що українські політики сумарно задекларували $482 млн заощаджень у доларах США, з яких $36 млн зберігають у готівці.

“Поряд із натяком на потенційні можливості для розслідувань антикорупційної поліції, фінансова звітність вказує на очевидну відсутність довіри до фінансових установ країни з боку лідерів, які керують нею. Здається, деякі політики поставилися до декларації, як до свого роду амністії, показуючи все, що вони заробили десятиліттями нечесною працею, з метою очистити себе. Однак антикорупційні органи уповноважені дослідити джерела фінансових коштів”, – пише американське видання.

Зазначають, що в Україні люди знають про схильність своїх політиків до корупції і пояснюють величезні суми їхніх заощаджень штучним роздуванням декларацій – так чиновники намагаються створити для себе можливість задекларувати новий дохід від майбутнього хабарництва.

“Гроші, які пізніше з’являться на банківських рахунках, або гроші для придбання розкішних автомобілів чи годинників, буде важко пояснити, якщо не підготувати для цього підстави в першій декларації”, – йдеться в статті.
…

Правда України

Опубліковано Рейтинг міст світу з найвищими цінами на нерухоме майно [Prime Global Cities Index] за третій квартал 2016 року.

У рейтингу показано, що попри підвищення цін на нерухомість у 37 містах (які брали участь у дослідженні) у середньому на 3,8%, у багатьох містах зростання цін на нерухомість класу люкс уповільнилось у порівнянні з попереднім кварталом.

На нерухомість класу люкс припадає 5% від ринку нерухомості кожного міста.
Це обумовлено різноманітними факторами, включаючи додаткові податки на нерухомість, загальнонаціональні вироби та скасування податкових пільг для іноземних покупців.

Давайте поглянемо на міста, які посіли найвищі позиції у рейтингу, за відсотками зростання цін на нерухомість класу люкс за останній 12-місячний період:

9. Сідней, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.1%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.0%

Ринок розкішної нерухомості у найбільшому місті Австралії тримається на плаву завдяки обмеженій пропозиції.

Експерти заявляють, що повільні темпи зростання у цьому сегменті за останні три місяці спричинені запровадженням у місті нового податку на нерухомість. Новий Південний Уельс, штат Австралії, в якому розташований Сідней, у червні запровадив додатковий 4% гербовий збір для іноземних покупців.

8. Кейптаун, Південно-Африканська Республіка

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 0%

Особливості розташування Кейптауну між береговою лінією та горами значно обмежує можливості розширення міста, Населення якого постійно збільшується за рахунок притоку молодих робітників. А це, у свою чергу, зумовлює зростання попиту на житло.

7. Токіо, Японія

Збільшення цін за 12-місячний період: 9.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.8%

У звіті агентства Bloomberg йдеться про розквіт ринку нерухомості Токіо. Підкреслюється, що послаблення японської єни та відносна дешевизна житла у Токіо, порівнюючи з іншими великими містами світу, спричинили надходження інвестицій у місто, як з території Японії, так і з-за кордону.

6. Мельбурн, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 10.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 2.9%

Багаті іноземці, здебільшого з Китаю, зумовлюють попит на житло найвищого класу у цьому австралійському місті.

5. Торонто, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 12.0%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.2%

Іноземні інвестиції та відносно низький курс канадського долару спричинили різке зростання цін на житло у найбільших містах Канади протягом останніх років. За останні три місяці темпи 3-місячного зростання уповільнилися, однак за 12-місячний період цей показник зріс на 12%.

4. Гуанчжоу, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 14.3%

Збільшення цін за 3-місячний період: 6.9%

Ціни на нерухоме майно класу люкс у третьому найбільшому місті Китаю зросли на 6,9% за останній квартал. Це – найпотужніший транспортний та торговий центр країни.

3. Сеул, Південна Корея

Збільшення цін за 12-місячний період: 17.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 8.2%

Ціни на нерухомість у Південнокорейській столиці невпинно зростають з 1970-х, коли уряд перетворив рисові поля на південь від міста на сучасний житловий район. Ціни на житло зросли у цьому місті на 8.2% за останній квартал, що є найвищим показником у нашому рейтингу.

2. Шанхай, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 23.4%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.5%

Кількість населення найбільшого міста східного Китаю зросла з 13 мільйонів у 1995 році до 24 мільйонів у 2015 році, обумовлюючи високий попит на житло. Активність ринку також підживлюється завдяки притоку висококваліфікованих робітників, які останніми роками переїжджають до Китаю.

1. Ванкувер, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 31.6%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.5%

Місто з населенням трохи більшим за 600 000 мешканців є дуже популярним серед китайських інвесторів. У серпні провінція Британська Колумбія запровадила суперечливий збір на придбання іноземними покупцями житла у Ванкувері та передмістях для подолання проблеми зростання цін. За останні три місяці ціни зросли лише на +1,5%, однак за 12-місячний період цей показник зріс на +31.6%.
…

Правда України

Лондонський інститут опублікував свій щорічний рейтинг процвітання і добробуту країн світу. Для визначення найбільш багатих і щасливих держав фахівці інституту врахували вплив 104 різні фактори, що включають рівень доходу населення, кількість людей, зайнятих на постійній роботі, рівень Інтернет-безпеки і т. д.

В процесі складання рейтингу оцінювалися 149 країн. Ми відібрали з нього 10 держав.

10. Великобританія

Незважаючи на Brexit, Британія в цьому році перемістилася в рейтингу добробуту з 15-го на 10-е місце. Країна стала однією з кращих за рівнем бізнес-середовища.

9. Данія

Скандинавські країни завжди відрізнялися високими стандартами життя. Данія ж серед них на сьогоднішній день займає найнижче місце. Все більше балів держава отримала за забезпечення безпеки населення.

8. Швеція

Ця країна отримала високі оцінки рівня розвитку економіки і управління.

7. Нідерланди

У Голландії особливої уваги експертів удостоїлися рівень освіти та економічного розвитку.

6. Австралія

Піднялася на одну сходинку в порівнянні з торішнім рейтингом. Своєю позицією країна зобов’язана гарній погоді і рівнем соціального капіталу.

5. Канада

Канада в цьому рейтингу випереджає США. Вибитися в лідери допоміг країні високий рівень соціального капіталу і свободи громадян, а також розвиток бізнес-середовища.

4. Швейцарія

Ця країна часто займає перші позиції рейтингу добробуту, завдяки відмінній освіті та рівню медицини. У загальному заліку країна займає 3-є місце за показниками охорони здоров’я.

3. Фінляндія

За даними Lagatum Institute, країна відрізняється високим рівнем управління.

2. Норвегія

Ця країна сім років поспіль займала перше місце рейтингу добробуту. Проте цього року вона погіршила свої позиції, перемістившись на друге місце.

1. Нова Зеландія

За версією досліджувачів, саме Нова Зеландія є найбільш процвітаючою країною світу. В ній відзначаються найвищі показники соціального капіталу та економічного розвитку, а також активними темпами відбувається становлення бізнес-середовища.
…

Правда України