Комітет Ради підтримав створення ТСК через ситуацію з «вагнерівцями» – депутат

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

«Висновок комітету був майже одностайним і безапеляційним…» – Забродський

your ads here!

Майже три сотні законодавців зі США та Європи закликають Лукашенка звільнити політичних в’язнів

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 

your ads here!

ЦВК зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати на окрузі в Чернігівській області

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Центральна виборча комісія зареєструвала уже 13 кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №208.

24 вересня ЦВК зареєструвала 13-им кандидатом 30-річного Ігоря Гунька.

До цього комісія зареєструвала 12 кандидатів – Олексія Оскера, Михайла Побігая, Сергія Суханова, Івана Донця, Олега Ляшка, Віталія Чорного, Василя Крутчака, Анатолія Григоровича Гунька, Анатолія Миколайовича Гунька, Володимира Василевича, Івана Симоненка та Михайла Цісельського.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.

your ads here!

ЦВК затвердила форми та кольори виборчих бюлетенів

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Центральна виборча комісія затвердила форми та кольори виборчих бюлетенів на майбутніх місцевих виборах. Про це 24 вересня повідомили у ЦВК.

Зокрема затверджено кольори бюлетенів: блакитного кольору – з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради; світло-зеленого кольору – з виборів депутатів районної ради; світло-жовтого кольору – з виборів депутатів міської ради; світло-сірого кольору – з виборів депутатів районної у місті ради; кремового кольору – з виборів депутатів сільської, селищної ради; світло-рожевого кольору – з виборів сільського, селищного, міського голови.

 

Зазначається також, що виборчі бюлетені повинні бути надруковані державною мовою на однаковому папері та на одному аркуші відповідного кольору з текстовою частиною лише з одного боку.

Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.

your ads here!

ЄС незабаром дасть «зелене світло» санкціям за будівництво Керченського мосту

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

 

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.

your ads here!

МЗС відкликало патронат над Німецько-українською комісією істориків: «втратила рештки довіри української сторони»

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Міністерство закордонних справ України відкликає патронат над «Німецько-українською комісією істориків» (DUHK), повідомило 24 вересня посольство України в Німеччині.

У посольстві нагадали, що установче засідання комісії відбулося 27 лютого 2015 року в Мюнхені.  

«Доводиться з гіркотою констатувати, що за п’ять років «роботи» «комісією» так і не було підготовлено і не було видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак, «комісія» остаточно втратила рештки довіри української сторони. Більше того, протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння  і спричинило відкликання патронату МЗС України», – йдеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що з точки зору офіційного Києва DUHK «представляє собою до сьогодні ніщо інше, як суто німецьку наукову асоціацію істориків, яка була ініційована Товариством історикинь та істориків Німеччини у вересні 2014 р. та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD)… До її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені вибрані українські історики… На пропозицію колишнього Федерального міністра закордонних справ Ф.-В.Штайнмайєра від 29 березня 2016 р. тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю «комісію» було взято під їх патронат». 

У посольстві додали, що «великі сподівання», які покладалися українською стороною на згадану комісію у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе не виправдали. 

«Ця «комісія» свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії. Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 року в Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке «комісія» проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова «комісії» від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до «комісії» з боку депутатів німецького парламенту. Лише під шаленим тиском громадськості «комісія» була зрештою фактично примушена організувати єдиний захід на цю тему, а саме вебінар 24 вересня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Водночас українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – «на виключно паритетних засадах» – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного й об’єктивного дослідження спільних сторінок історії, додали у посольстві.

А щодо згаданої DUHK, то у диппредставництві зауважили, що українська сторона, хоча й дистанціюється від цієї інституції, «втім бажає їй всіляких успіхів».

Раніше Український інститут національної пам’яті висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?», організованої 24 вересня Німецько-українською комісією істориків.

 

your ads here!

ДБР передало НАБУ справу про можливе незаконне вивезення екссудді Чауса до Молдови

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.

your ads here!

Зеленський розпочав офіційний візит до Словаччини

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Словацької Республіки, повідомляє сайт президента 24 вересня.

«Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері», – ідеться в повідомленні.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

«Також планується підписання низки двосторонніх угод», – вказує сайт глави держави.

Зеленський проведе другий після початку пандемії COVID-19 закордонний візит

 

Візит до Словаччини є для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.

your ads here!

Ярема про ймовірний хабар у 7 млн доларів від Злочевського: «Вперше про це чую»

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.

«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.

Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma. 

Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу». 

У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів. 

Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону. 

У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження. 

У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але  їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.

За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон. 

У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року. 

Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря. 

«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.

За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.

У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. 

«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом…я вперше про це чую… Я це не можу пояснити», — сказав Ярема. 

Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі. 

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.

Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.

Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.

 

your ads here!

МЗС: «інавгурація» Лукашенка не означає його визнання легітимним президентом Білорусі

Posted on Leave a commentPosted in Влада, Київ, Новини, Україна

Проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Україна ніколи жодним чином не втручалася у внутрішні справи Білорусі і завжди підтримуватиме білоруський народ. З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави», – написав Кулеба у твіттері ввечері 23 вересня.

Раніше сьогодні на зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто Кулеба заявив, що вибори у Білорусі не були вільними, чесними і прозорими, а щодо політичного статусу президента Олександра Лукашенка, то позиція Києва ще буде визначена.

Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом. Зокрема, про це сказали представники влади Німеччини, Литви, Словаччини.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

Після проведення церемонії люди вийшли на вулиці білоруських міст на знак протесту. Протестувальників жорстоко розганяють силовики, застосовуючи водомети, а також, за словами очевидців, сльозогінний газ.

 

 

your ads here!