Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.

«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.

Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».

Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки. 

Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.
…

У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.

Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».

За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.

У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.

Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.

Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».

За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.

Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.
…

Вміст очікуваного пакету ще перебуває на стадії доопрацювання і може змінитися
…

«Вето не має слугувати зброєю для тих, хто одержимий ненавистю і війною»
…

Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію президента підтримав 341 парламентар
…

У законопроєкті передбачена бюджетна програма Міненерго для фінансової підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу в обсязі 350 млн грн.
…

Дональд Трамп заявляв, що у разі свого переобрання на пост президента США він зупинить війну в Україні впродовж 24 годин
…

Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН проводить численні зустрічі
…

Дуда порівняв дії України із ситуацією потопельника і закликав пам’ятати про допомогу, яку вона Україна отримує від Польщі
…

З початку повномасштабної вторгнення РФ в Україну 472 жителів окупованого Криму звинуватили за статтею про «дискредитацію» російської армії, йдеться у доповіді правозахисної організації «Кримський процес».

Згідно з моніторингом правозахисників, у 424 випадках підконтрольний Кремлю суд ухвалив рішення про призначення адміністративного покарання.

У доповіді вказано, що понад 80% від усіх справ про «дискредитацію армії» було порушено через дописи у соцмережах чи усні висловлювання громадян. Більшість рішень виносилася судами по суті автоматично, безпосередньо в день складання протоколу, у закритому режимі та без участі слухачів і преси.

Окремо «Кримський процес» звертає увагу на те, що зі 131 судді, які брали участь у розгляді справ, 69 перебувають у розшуку або можуть бути оголошені у розшук українською владою за підозрою у державній зраді. Ще 25 суддів були переведені до Криму з регіонів Росії, а отже, здійснюють правосуддя з порушенням міжнародного гуманітарного права.

«Норма статті про дискредитацію армії протягом півтора року все більш активно використовується винятково як інструмент для придушення антивоєнних та проукраїнських настроїв на території Криму», – резюмують автори доповіді.

У березні 2022 року в Росії вступили в дію закони про кримінальну та адміністративну відповідальність за так звані фейки про російську армію та дискредитацію її дій. За півтора року за цими статтями влада порушила тисячі адміністративних та сотні кримінальних справ.
…

Латвійські компанії, попри санкції, продовжують постачати російські підприємства військово-промислового комплексу мікросхемами, які, зокрема, використовуються для виробництва балістичних ракет «Іскандер», йдеться у розслідуванні видання The Insider.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, запровадження санкцій та посилення експортного контролю з Латвії до Росії, як зазначає видання, було імпортовано мікросхем на мільйони євро.

У РФ, як уточнюють розслідувачі, ввозилася, зокрема, продукція Ризького заводу напівпровідникових приладів (РЗПП) Alfa. У цього підприємства в Росії є філія ТОВ «Альфа», яка, однак не займалася імпортом ризьких мікрочіпів. Ці товари, за даними розслідувачів, до лютого 2022 року ввозили до Росії дві фірми: ТОВ «Компанія Леста-М» та ТОВ «Альфа-ЛР».

Після початку повномасштабної війни з-поміж імпортерів, які закуповують мікросхеми у РЗПП, залишається «Компанія Леста-М». Тільки в контрагентах у неї тепер ризька компанія ALFA RPAR і дві, ймовірно, китайські фірми: Dalian Stella Trading Co. Ltd та Liaoning Jinhechuang Logistics Co. Ltd. За менш ніж рік військових дій, як наголошують розслідувачі, вони закупили у РЗПП продукції на 1,7 млн дол. Отримані від зазначених фірм мікрочіпи «Компанія Леста-М» постачала підприємствам російського військово-промислового комплексу.

Найважливішим торговим партнером «Компанії Леста-М», згідно з даними держзакупівель, був АТ «НДІ електронних приладів» (НДІЕП), з яким вона уклала контракти на 43 млн рублів. Це підприємство, як уточнюють журналісти, входить до складу Ростеху через концерн «Техмаш». НДІЕП брало участь у розробці балістичних ракет «Іскандер», а також у створенні систем радіолокації для ракет «Кинджал», автоматики для ракет «Точка-У».

Крім того, «Компанія Леста-М» постачала ризькі мікросхеми «Іжевському електромеханічному заводу «Купол», який серед іншого виробляє зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2Е».

До клієнтів «Компанії Леста-М» також належать: «Уфімське приладобудівне виробниче об’єднання» (випускає бортові прилади для Су-27), «Уральський оптико-механічний завод» (виготовляє оптико-локаційні станції для бойових літаків), НДІ «Полюс» ім. Стельмаха (виготовляє зброю з лазерним наведенням).

За даними джерел The Insider у ЗСУ, у збитих російських ракетах ризьких мікросхем досі не знаходили. Проте, впевнені розслідувачі, це може статися, оскільки виробництво ракетного озброєння у Росії набирає обертів.

Після початку російського повномасштабного військового вторгнення в Україну США та інші країни запровадили заходи експортного контролю, щоб обмежити доступ Росії до технологій та інших ресурсів, які можуть підтримувати її оборонно-промисловий комплекс. З боку США причетним до закупівель передової західної електроніки та обладнання для військово-промислового комплексу Росії загрожує кримінальна відповідальність.
…

Угода дозволить постачати Україні переважно чеське озброєння за фінансової підтримки Данії та Нідерландів
…

Кабмін також призначив двох заступників голови Національної служби здоров’я України
…

Зустріч, значення якої буде насамперед символічним, може відбутися протягом першого тижня жовтня, однак Жозеп Боррель не став це підтверджувати
…

У Фінляндії заарештували французького підприємця естонського походження Габріеля Теміна, підконтрольні котрому компанії постачали до Росії обладнання, яке могло використовуватися у виробництві безпілотників, вважає слідство.

Темін заарештований за підозрою у порушенні санкційних правил із обтяжливими обставинами, повідомляє фінська національна телерадіокомпанія Yle.

За версією слідства, серед товарів, що постачали компанії Luminor і Siberica у власності Теміна, були літієві батареї, потужні оптичні фільтри і камери. Всі ці компоненти можуть бути використані для виробництва військових БПЛА.

У середині вересня Темін та обидві його компанії потрапили до списків санкцій США. 18 вересня підприємець у суді відмовився коментувати журналістам висунуті проти нього фінською стороною звинувачення. Темін перебуває у СІЗО.
…

Дружина президента, перша леді Олена Зеленська також перебуває у США, де в неї запланована низка зустрічей, повідомив у фейсбуці президент Володимир Зеленський.

«Олена Зеленська матиме кілька виступів на полях Генасамблеї ООН. Зокрема, розповість про українських дітей і те, що вони змушені переживати через ворожий напад. Обговорить медичне партнерство для України й порятунку життів із генеральним директором ВООЗ. Зустрінеться з родиною Клінтонів – друзями та меценатами, які підтримують Україну, спільно з ЮНЕСКО відкриє виставку, присвячену руйнуванню української культурної спадщини», – повідомив Зеленський.

Сам він раніше зазначив по прибуттю до Нью-Йорка, що зустрінеться з українськими воїнами, які проходять реабілітацію в США. Далі у планах президента – Генеральна асамблея ООН, Саміт цілей сталого розвитку, Рада безпеки ООН. Також у Вашингтоні заплановані переговори з президентом США, з лідерами палат і партій Конгресу, з військовим керівництвом. А ще зустрічі з американським бізнесом, журналістами, громадою.

Востаннє Зеленський відвідував США у грудні 2022 року.
…

«Нинішня грузинська влада вчергове намагається демонізувати Україну, аби вирішити свої внутрішньополітичні питання. Українська держава не втручалася, не втручається і не планує втручатися у внутрішні справи Грузії»
…

«Один із моїх колег закликав до виборів. Гаразд, я думаю, що це має бути рішення українського народу, українського уряду, українського президента. Ну, це моя думка»
…

Після рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на імпорт української агропродукції Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про односторонні обмеження
…

12 вересня пресслужба Зеленського повідомила, що він ветував закон
…

Президент України визнав, що український наступ розвивається повільно, але ЗСУ продовжують рух уперед
…

Столтенберґ зазначив, що «всі б хотіли швидкого миру, але якщо українці припинять боротьбу, то програють Росії»
…

28 червня 2022 року російські військові затримали міського голову Херсона Ігоря Колихаєва
…

За словами Марка Міллі, хоча він не хоче надто применшувати роль цієї зброї, він «сумнівається, що це буде вирішальним»
…

Аграрії вважають, що такий запит не впливатиме на транзит української агропродукції через Румунію за іншими напрямками
…

«Інтерес до Форуму – дуже високий. Це повністю відображає силу й потенціал України»
…

Кубраков каже, що судна йдуть по порту Чорноморськ, вони доставлять майже 20 тисяч тонн пшениці для країн Африки та Азії
…

«Буде більше безпілотників, більше атак і менше російських кораблів. Це точно»
…

У Конгресі США є ще додаткові ініціативи для того, щоб законодавчо розширити те, «що можна зробити по відношенню як до «Вагнера», так і до інших таких приватних», каже дипломатка
…

Дипломатка детально пояснила, як влада США працює над запровадженням санкцій
…