СБУ: в Україні арештовані активи російських олігархів на майже 190 млрд грн

У відомстві уточнили, що йдеться про корпоративні права і нерухоме майно десятків підприємств, кінцевими бенефіціарами яких є російські корпорації «Роснефть», «Росатом», «Газпром», «Ростех», «РусАл», «Група ГМС», «Татнефть», банки

Литва планує закрити два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю

У відповідь на прибуття до Білорусі найманців з російської ПВК «Вагнер» Литва планує закрити два з шести пунктів пропуску, заявив заступник міністра внутрішніх справ Литви Арнольдос Абрамавічус, пише інформагентство BNS з посиланням на Литовське радіо.

«Найближчим часом буде ухвалене рішення про закриття двох пунктів пропуску. Якщо сьогодні в Польщі практично один пункт пропуску, то у нас їх шість. Одним із запобіжних заходів було б скорочення з шести пунктів пропуску до чотирьох», – сказав Абрамавічус.

Рішення про це, за його словами, має ухвалити уряд.

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Лаурінас Кащунас заявив, що в умовах присутності «вагнерівців» в Білорусі закриття окремих пунктів литовського кордону є лише питанням часу.

«Я завжди казав, що закриття кордону з Білоруссю може бути варіантом, що ми можемо це зробити. Кілька місяців тому комітет ухвалив рекомендаційне рішення подумати про закриття деяких прикордонних пунктів», – сказав Лаурінос Кащунас, якого цитує LRT .

За його словами, у разі загострення ситуації депутати ухвалять постанову про повне закриття кордону.

Президент Литви Гітанас Науседа напередодні заявив, що Вільнюс, Варшава і Рига повинні бути готові разом закрити кордон з Білоруссю, якщо ситуація погіршиться. Польща погоджується, її МВС уважно стежить за ситуацією на кордоні.

«Ми трохи відрізняємось від поляків. Вони все більше публічно демонструють силу біля кордону. Ми робимо це менш публічно, але весь план, усі приготування зроблені. На якомусь етапі будуть задіяні і наші війська», – сказав Кащунас.

Раніше польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові гелікоптери двох бригад ВПС. За даними польської сторони, зараз у Білорусі перебуває близько 4 тисяч найманців ПВК «Вагнер».

 

Гуменюк прокоментувала вибухи у Феодосії та припустила, що події у Новоросійську – провокація РФ

Речниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявила, що випадки вибухів на зразок тих, що відбулися в окупованій Феодосії та в російському Новоросійську, очевидно триватимуть.

«Всі знають, що там дуже потужне нафтове сховище (у Феодосії – ред.), де можуть зберігатися дуже великі запаси якраз для Чорноморського флоту, про це говорилося і коли розквітла перша «бавовна», ще в районі Севастополя, в подібній установі. Зрозуміло, що вони будуть захищати цей напрямок. І зрозуміло, що логістика ворога зосереджена певною мірою в цих місцях. І забезпечення пально-мастильними матеріалами – це дуже важливий компонент бойової готовності. І тому «бавовна» буде квітнути. І це неминуче», – сказала Наталія Гуменюк. 

Щодо вибухів поблизу Новоросійська у Краснодарському краї Росії, то Гуменюк каже, що це може бути провокацією з боку Росії. 

«Тут треба розуміти, що вся ситуація, яка була подана, скажемо так, візуалізовано, вкладається в ті рамки провокацій, які обіцялися на морі від імені російської сторони для звинувачення України як країни, яка не може забезпечувати морську безпеку, неблагонадійна щодо порядку ведення навігації у Чорному морі. Пам’ятаймо про це, що війна у нас гібридна, і інформаційні приводи можуть створюватись Росією дуже часто з використанням власної ролі як жертви», – каже Гуменюк. 

Цієї ночі в окупованій Феодосії у Криму пролунали кілька вибухів. Також вибухи були в Новоросійську, що у Краснодарському краї Росії. У російському Міноборони заявили, що в Криму збили 10 безпілотників та приглушили ще три. А в Новоросійську кораблі нібито відбили спробу атакувати військово-морську базу безекіпажними катерами. В обох випадках Міноборони РФ звинуватило Україну.

 

Україна почала переговори зі США про надання безпекових гарантій – ОП

«Символічно, що саме США – наш найбільший стратегічний партнер – стали першою країною, із якою Україна розпочала цей процес. У такий спосіб ми створюємо успішну модель і для інших партнерів»

На зустрічі прем’єра Польщі та президента Литви озвучили число «вагнерівців» у Білорусі

Премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький і президент Литви Ґітанас Науседа у четвер зустрілися в районі Сувальського коридору, щоб обговорити загрози безпеці з боку ПВК «Вагнер», яка розмістила свої сили в Білорусі.

«За нашими даними, в Білорусі близько чотирьох тисяч «вагнерівців», а за інформацією президента Литви, навіть трохи більше», – сказав на зустрічі Матеуш Моравецький. Таким чином Росія тестує реакцію Польщі і союзників, переконаний премʼєр Польщі.

«На ці російські і білоруські провокації, інструментом яких є група «Вагнера» ми дуже рішуче відповідаємо. Серед іншого, ми побудували паркан на польсько-білоруському кордоні», – нагадав Моравецький і запевнив, що Польща твердо боронить свій кордон на тлі провокації з боку режиму Олександра Лукашенка. 

Також Моравецький зазначив, що звіт спеціального комітету закордонних справ британського парламенту підтверджує, що ПВК «Вагнер» була недооцінена. За його словами, провокації з боку Мінська і Кремля триватимуть, але переміщення польських військових частин до східного кордону і зміцнення лінії оборони, зокрема фізичними укріпленнями, захищає громадян Польщі. 

Водночас президент Литви Ґітанас Науседа повідомив, що питання про закриття кордону з Білоруссю досі розглядається.

«Це має бути узгоджене рішення Литви, Латвії і Польщі», – повідомив Науседа.

Він додав, що на ситуацію в Білорусі потрібно дивитися комплексно. «Присутність групи «Вагнера» в Білорусі – лише один із факторів ескалації. Ми бачимо, що Білорусь досі реалізує плани розміщення ядерної зброї на своїй території», – підкреслив президент Литви. Також Неуседа анонсував спільну зустріч польських і литовських розвідслужб для обміну інформації. 

Сьогодні білоруська агенція «БЕЛТА» повідомила, що Лукашенко поїхав буцімто для перевірки посіву до Гродненської області. Це область на кордоні із Польщею.

1 серпня Міністерство оборони Польщі заявило про порушення повітряного простору країни двома білоруськими вертольотами. Білоруське військове відомство це спростувало. Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак доручив збільшити кількість військ на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, зокрема бойові гелікоптери. Про інцидент повідомили керівництво НАТО.

Раніше з’явилася інформація, що «вагнерівці» проводять навчання з білоруською армією. У зв’язку з чим Польща почала перекинула понад 1000 своїх військових ближче до кордону з Білоруссю.

Влада російських регіонів заявила про кілька збитих уночі безпілотників

Влада Калузької області РФ заявила про шість збитих уночі безпілотників у небі регіону. Губернатор Владислав Шапша у Telegram написав, що постраждалих та руйнувань немає. На місці працюють оперативні служби.

Калузька область межує з Московською областю. Шапша не уточнив, в який бік летіли безпілотники.

Вночі губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков повідомив, що в регіоні спрацювала система ППО – збитий БПЛА літакового типу. Руйнувань та постраждалих немає.

24 та 30 липня, а також 1 серпня безпілотники атакували Москву. 30 липня два з них потрапили до ділового кварталу «Москва-сіті», постраждала одна людина. У ніч на 1 серпня у тому ж кварталі знову впав безпілотник. 24 липня дрони прилітали в центр Москви, один із них упав поряд з будівлею Міністерства оборони Росії. Безпілотник, що впав 30 липня на хуторі Дараганівка в Ростовській області, за повідомленнями, належав Міноборони Росії.

Влада російських регіонів, що межують з Україною, після початку повномасштабного російського військового вторгнення в сусідню країну періодично повідомляє про обстріли нібито з боку ЗСУ. Київ ці заяви не коментує.

 

Папа Римський закликав Європу знайти «шляхи миру» для України

Папа Римський Франциск у середу закликав Європу знайти «сміливі шляхи миру» для припинення війни в Україні. Як передає агенція AFP, про це він сказав, відкриваючи п’ятиденний візит до Португалії для участі у фестивалі католицької молоді.

«Ми пливемо серед штормів в океані історії, і ми відчуваємо потребу в сміливих курсах миру», – сказав папа Франциск у Лісабоні.

«З глибокою любов’ю до Європи та в дусі діалогу, який вирізняє цей континент, ми могли б запитати її: «Куди ти пливеш, якщо ти не показуєш світові шляхи миру, творчі шляхи для припинення війни в Україні?», – додав він.

86-річний понтифік неодноразово закликав до миру в Україні та намагався відіграти посередницьку роль, хоча його зусилля не принесли результатів. Також папу критикували за те, що він прямо не назвав Росію винною у війні.

 

Путін сказав Ердогану, що Москва повернеться до зернової угоди у разі виконання Заходом зобов’язань перед РФ

Під час телефонної розмови з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова повернутися до зернової угоди у разі виконання Заходом зобов’язань перед РФ.

«В умовах повної відсутності прогресу в реалізації російської частини «зернової угоди» її чергове продовження втратило сенс. Підтверджено готовність повернутися до Стамбульських домовленостей, щойно Захід на ділі виконає всі зафіксовані в них зобов’язання перед Росією», – йдеться в повідомленні пресслужби Кремля за підсумками розмови.

Ердоган наголосив Путіну на важливості уникати кроків, які можуть поставити під загрозу відновлення Чорноморської зернової ініціативи, повідомили в офісі Ердогана.

Сторони також домовилися, що Путін відвідає Туреччину, йдеться в заяві офісу турецького президента без уточнення дати.

Упродовж останніх тижнів Ердоган неодноразово говорив, що хоче поговорити з Путіним про поновлення угоди, яка дала змогу вивозити українське зерно з портів на Чорному морі.

Влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, заявивши, що частину домовленостей щодо експорту добрив із Росії не виконано. Після цього війська РФ почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди.

 

Росія створює нові війська. Без нової хвилі мобілізації наповнити їх буде ніким – британська розвідка

За останні два місяці Росія, ймовірно, почала формувати нові великі військові з’єднання, щоб посилити свої наземні сили у війні проти України. Про це пише Міністерство оборони Британії, і вказує як таке нове формування 25-ту загальновійськову армію.

«Після вторгнення в Україну Росія переважно задіяла мобілізованих резервістів для поповнення сформованих з’єднань або у складі піхотних полків територіальної оборони. Росія рідко формує нові загальновійськові організації, такі як загальновійськові армії, створені як самодостатня сила. Винятком був лише створений влітку 2022 року 3-й армійський корпус, який загалом показав себе погано. Росія, найімовірніше, будь-яке нове формування розгорне як резерв в Україні», – йдеться в повідомленні.

Британська сторона зауважує: у довгостроковій перспективі Росія прагне посилити свої сили проти НАТО.

«Без нової великої хвилі обов’язкової мобілізації Росія навряд чи знайде достатньо нових військ, щоб забезпечити хоча б одну нову армію», – кажуть у британському Міноборони з посиланням на дані розвідки.

У Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну постійно змінюється і доповнюється законодавство у сфері призову і залучення громадян до армії.

 

Не варто штучно продовжувати існування режиму Путіна – Подоляк

«Будь-яка спроба досягти якогось компромісу з Путіним означатиме кінець української державності. Це нам зрозуміло. І українці не будуть єдиними жертвами»