ДБР повідомило колишньому одеському військкому Борисову про підозру, але не знає, де він
Про Борисова у вечірньому відеозверненні говорив і президент України Володимир Зеленський
…
Author: Politins
Зеленський обговорив зі Столтенберґом «дії щодо інтеграції України до НАТО»
Крім того, Зеленський та Столтенберґ говорили про ситуацію в Чорному морі та ризики для глобальної продовольчої безпеки
…
Зеленський вірить, що контрнаступ ЗСУ «набере обертів»
Президент України зазначив, що, попри труднощі, ЗСУ мають просування
…
Кремль намагається «пом’якшити» заяви Міноборони РФ про цивільні судна в Чорному морі – ISW
«Часто одні офіційні особи РФ просувають ескалаційну риторику, тоді як інші вдають бажання брати участь у переговорах», заявив Інститут
…
Пригожин зареєстрував компанію з управління нерухомістю в Білорусі – ЗМІ
Компанія зареєстрована в тому ж селі, де розташований польовий табір найманців приватної військової компанії «Вагнер»
…
Керченський міст «має бути нейтралізований» – Зеленський
Президент вважає міст продовженням російського злочину окупації Криму, він назвав споруду «ворожим об’єктом, побудованим поза законом, поза міжнародними законами та всіма чинними нормами»
…
Наступного тижня США нададуть Україні новий пакет військової допомоги на 400 млн доларів – Reuters
США не включають касетні боєприпаси в цей пакет допомоги, повідомили двоє офіційних осіб
…
Гіркіна (Стрєлкова) відправили у СІЗО на два місяці
Гіркіна звинувачують у публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті
…
Зеленський анонсував розмову з Ердоганом щодо «продовольчої безпеки»
Зеленський про заплановану бесіду з Ердоганом: «Чорноморський регіон, продовольча безпека, інші важливі теми»
…
НАБУ і САП повідомили про підозру ексдиректору поліграфкомбінату «Україна» та ще 4 особам у справі про розкрадання
Національне антикорупційне бюро повідомляє, що спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрито масштабну схему заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн.
«Це стало результатом співпраці у межах міжнародної слідчої групи зі слідчих України, Естонії та Франції під егідою Євроюсту. 21 липня 2023 року про підозру повідомлено 5 особам: колишньому директору та ексначальнику відділу ДП «Поліграфкомбінат», фізичній особі-пособнику злочину. Також до Естонії скеровано документи для повідомлення про підозру двом громадянам цієї країни (директору та менеджеру підконтрольної компанії). Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України. Ексдиректору додатково інкримінують легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом», – йдеться в повідомленні.
Новина доповнюється…
…
Нова Зеландія розширила санкції проти Росії та Білорусі
Із березня 2022 року санкції були введені щодо більш ніж тисячі фізичних та юридичних осіб, які мають стратегічне чи економічне значення для російського уряду
…
Міністр внутрішніх справ Клименко розповів, де перебуває його дорослий син
«Він працює звичайним інженером… І також займається волонтерством»
…
До 20 тисяч завербованих «Вагнером» в’язнів РФ загинули «за кілька місяців» – розвідка Британії
«Проєкт К» залучив щонайменше 40 тисяч чоловіків до служби, стверджує розвідка
…
«Через хвилю непорозуміння» – Ткаченко подав Шмигалю заяву про відставку
У вечірньому відеозверненні 20 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що просить прем’єра Дениса Шмигаля розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка
…
«Взагалі не впливає» – міністр Клименко про вплив Олега Татарова на роботу МВС
Клименко, який працює у системі МВС з кінця 1990-х років, також стверджує, що ніколи не перетинався з Татаровим по службі
…
Польщу і Чехію об’єднує спільний погляд на майбутнє України – голови урядів
Голови урядів Чехії та Польщі Петр Фіала та Матеуш Моравецький зустрілися в Катовіце
…
«Ми вже бачимо негативний вплив на світові ціни» – в ООН засудили атаки РФ на українські порти
Російські військові упродовж трьох діб атакують ракетами і дронами портові міста на півдні України
…
Суд у Франції визнав право на притулок росіян, які втекли, щоб не воювати
Згідно з рішенням суду, для набуття статусу біженця заявник має довести, що його можуть примусово призвати до армії. При цьому лише факт перебування в запасі не вважатиметься достатньою підставою
…
Уряд України вважатиме судна, що йдуть до підконтрольних РФ портів у Чорному морі, носіями «воєнних вантажів»
Йдеться про російські порти в Чорному морі, а також порти на окупованих територіях України
…
Російська атака на Одесу пошкодила приміщення консульства Китаю – МЗС
«За попередніми даними, люди не постраждали»
…
Після відмови РФ від зернової угоди її флот спробує більш активно перешкоджати торгівлі морем – британська розвідка
Британські експерти вважають, що рішення про вихід Росії із зернової угоди, ймовірно, було ухвалене Кремлем не раптово, а «деякий час тому», оскільки РФ вирішила, що угода більше не відповідає її інтересам
…
ЗСУ за минулу добу досягли успіху щонайменше на трьох ділянках фронту – ISW
ISW пише, що у середовищі військових блогерів РФ пишуть, що російським військам «не вистачає ротацій і підкріплень на Запорізькому фронті та на південь від Бахмута, що заважає військам РФ відвоювати втрачені позиції»
…
«Не проти українців, а для польських фермерів» – Моравецький про заборону на імпорт зерна з України
Транзит українського зерна територією Польщі може бути продовжений, оскільки «це не загрожує дестабілізацією внутрішнього ринку» – голова уряду
…
Зеленський подякував США за новий оборонний пакет
«Ми цінуємо неослабну підтримку дружнього американського народу», – наголосив український лідер
…
Путін стверджує, що Росія здатна замістити українське зерно на світовому ринку
Раніше цього ж дня Міністерство оборони Росії заявило, що з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення
…
Україна вивчає можливості відновлення зернового коридору – Зеленський
Серед іншого, обговорювалася можливість роботи окремих конвоїв для гарантування безпеки зернового коридору
…
СБУ каже, що викрила три міжнародні групи з переправки «ухилянтів» за кордон
Служба безпеки України повідомила про знешкодження трьох міжнародних злочинних груп, які переправляли «ухилянтів» від мобілізації за кордон.
«До складу формувань входило 11 осіб, серед яких четверо іноземців. Наразі 10 зловмисників затримано, ще один – громадянин європейської країни – переховується за межами України. Під час спецоперації один із фігурантів напав на офіцера СБУ із ножем, намагаючись вирватися від правоохоронців. Однак, контррозвідники української спецслужби обеззброїли і затримали його. Як встановила Служба безпеки, кожна з груп пропонувала окремі «варіанти втечі». Одна із них – виготовлення фіктивних документів для виїзду за кордон. Зокрема, ділки пропонували фейкові листи на зарубіжні відрядження водіїв», – розповіли в СБУ.
Повідомляється, що клієнтам виділяли автомобілі, які нібито призначались для транспортування гуманітарних вантажів.
Також діяв сценарій, коли ухилянтів підвозили до прикордонної смуги, а далі виводили до сусідньої країни через заздалегідь підготовлені лісові стежки. Вартість таких «послуг» становила від 3500 дол.
На підставі зібраних доказів усім затриманим повідомлено про підозру за статтею «незаконне переправлення осіб через державний кордон України». Вирішується питання щодо кваліфікації дій іноземця, який чинив опір при затриманні.
Днями у Держприкордонслужбі повідомляли, що від початку повномасштабного вторгнення РФ близько 6 тисяч чоловіків намагалися виїхати з України з підробленими документами.
Із початком російського масштабного військового вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Суд РФ переніс розгляд апеляції у справі кримського політика Нарімана Джеляла – «Кримська солідарність»
Третій апеляційний суд загальної юрисдикції у російському Сочі переніс розгляд апеляційної скарги на вирок кримськотатарському політику Наріману Джелялу та братам Ахтемовим, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».
Повідомляється, що засідання перенесли через те, що підсудних не ознайомили з усіма доповненнями до скарги від інших учасників процесу. Клопотання про те, щоб засідання перенесли, подали Наріман Джелял, Асан та Азіз Ахтемови, а також їхні захисники – їм своєчасно не вручили документи, щоб вони могли ознайомитись з ними до початку процесу. Усі вони попросили дати час, аби повністю вивчити матеріали. Суд переніс початок процесу на 27 липня.
На засідання, яке проходило по відеоконференції з Верховним судом у Криму, приїхали дружина Нарімана Джеляла Левіза та дружини братів Ахтемових — Рєпіка та Аділі. За їхніми словами, до зали допустили лише десятьох слухачів, лише кілька друзів політв’язнів змогли їх побачити.
«Хлопці почуваються більш-менш нормально. Дуже були раді побачити нас, вони й самі втрьох довго не бачилися», – розповіла Аділі Ахтемова.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня 2022 року оголосив вирок фігурантам «справи про диверсію на газопроводі» у Перевальному – політику та активісту Наріману Джелялу (за документами – Джелялову) та братам Азізу та Асану Ахтемовим. Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму зі штрафом 700 тисяч рублів та обмеженням волі строком на 1,5 роки.
Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік. Азіза Ахтемова засудили до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік.
МЗС України назвало ці вироки ганебними.
РФ висувала позов проти Києва до ЄСПЛ для інформкампанії – уповноважена від України
Мета позову Росії проти України до Європейського суду з прав людини, де Москва звинувачувала українську сторону у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій та дискримінації російськомовного населення, полягає не у захисті прав людини, а в інформаційній кампанії для внутрішньої аудиторії в РФ. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
«З іншого боку, він (позов – ред.) мав мету певним чином затягнути інший процес, який був в Європейському суді з прав людини. Я кажу про український позов– Україна та Нідерланди проти Російської Федерації у 2021 році. Вже була підготовка до усних слухань по прийнятності цієї справи. Це був важливий етап», – зазначила Сокоренко.
За її словами, згаданий позов був єдиний, який Росія висувала проти України в ЄСПЛ.
Напередодні стало відомо, що Європейський суд з прав людини відмовився розглядати позов Росії проти України. Суд зазначив, що російський уряд подав понад 2 тисячі наборів документів у квітні 2022 року на підтримку своїх претензій, але не відповів на запит суду щодо перекладів цих документів. Без відповіді лишився й лист з питанням, чи Москва хоче й надалі домагатися розгляду свого позову.
За днами ЄСПЛ, існує майже 8 500 особистих позовів від людей, які живуть у різних регіонах України, в тому числі в окупованому Криму, проти Росії, України або обох країн. Також на розгляді ЄСПЛ лишається чотири позови України проти Росії.
У липні 2021 року Росія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавною скаргою на Україну. Москва у цій скарзі покладала відповідальність на владу України «за загибель мирного населення», «придушення свободи слова», «блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова», «політику дискримінації російськомовного населення» тощо. Також Росія покладає відповідальність на Київ за збитий малайзійський Boeing MH17 на Донбасі.
У Офісі президента України натомість заявили, що в цієї скарги немає жодної юридичної перспективи.
…
Можливість продовження дії зернового коридору без Росії є, але будуть проблеми з безпекою – Боднар
Можливість продовження дії зернового коридору без участі в угоді Росії є, але ніхто не може гарантувати, що РФ не атакуватиме кораблі. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.
«Фізично кораблі можуть проходити з портів Одеси через територіальні води Румунії, Болгарії і Туреччини або інспектуватися, або ні. Це вже в залежності від того, як буде вирішено сторонами діючої ініціативи. Оскільки ні ми, ні Туреччина, ні ООН не вийшли з цієї ініціативи, тому вона для нас продовжує бути чинною. Єдине питання є фізична загроза. Тобто, коли була підписана угода, країна-агресорка дала гарантії не атакувати кораблі і портову інфраструктуру», – каже посол, і додає – тепер такої гарантії немає.
Як варіант, каже Василь Боднар, є можливість працювати зі страховиками, але тут теж виникають питання відповідальності за безпекові ризики.
«Є ще питання про страхування, яке традиційно було актуальним для морських перевізників. Коли було підписано зернову угоду, це страхування відповідним чином знизилося у вартості, що дозволило з вигодою вивозити зерно. Зараз також можна це зробити при наявності політичної волі і певних заходах безпеки, які ми можемо гарантувати, а також, можливо, хтось з партнерів. Хоча це трошки сумнівно, оскільки треба тоді брати на себе відповідальність за збиття ракет чи іншого озброєння, яким росіяни можуть намагатися атакувати порти або кораблі», – пояснив дипломат.
Він запевнив, що Туреччина зацікавлена в продовженні дії зернової угоди, бо була і є великим покупцем українського зерна.
«Ми цю угоду не укладали з російською стороною. Тому допоки наші партнери (в тому числі Туреччина – ред.) вважають її чинною, ми продовжуємо наполягати на тому, щоб вона продовжувала діяти», – сказав Боднар.
17 липня – в останній день дії чинної угоди – Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.
Читайте також: Зернової угода: у США назвали ймовірні наслідки виходу РФ
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.
Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.