У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики 25 січня здійснили три прицільні обстріли на Донбасі в бік позицій Збройних сил України – в районі Катеринівки, Павлополя та Березового.

«Фактів застосування російсько-окупаційними військами заборонених зразків зброї не обліковано. Противник обстрілював наші оборонні укріплення з використанням кулеметів крупних калібрів, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Згідно з повідомленням, втрат у лавах українських військ з початку поточної доби немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що в питанні досягнення Україною перспектив членства в ЄС не вважає Угорщину країною, яка блокує цей процес. Про це Кулеба сказав в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

«Угорщина ніколи не заперечувала європейської перспективи України. Це правда, що після того, як у нас виникла з ними суперечка певна, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО. Але в ЄС Угорщина підтримує санкції проти Росії, запроваджені у відповідь на агресію проти нашої держави. І в принципі нічого не блокує. І в нас є двосторонній наш трек, де ми намагаємося вирішувати проблеми. Але я не бачу і ніколи не чув, щоб Угорщина заперечувала європейську перспективу України», – сказав Кулеба.

Він визнав, що серед держав-членів ЄС є ті, «хто більш скептично налаштований, є ті, хто більш оптимістично» щодо членства України в ЄС.

«Збалансовуючи їх інтереси, формується і позиція ЄС. Але я не знаю жодної країни ЄС, яка виступала би проти того, щоб Україна максимально наблизилася до ЄС і стала невід’ємною частиною широкого європейського простору», – додав Дмитро Кулеба.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин. На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 12 разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Також була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики здійснили 5 пострілів по позиціям ЗСУ в районі Павлополя, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 80 разів використали боєприпаси при обстрілі захоплених бойовиками територій, в угрупованні «ЛНР» даних про обстріли не надають.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Державний секретар США Майк Помпео прибуде до Києва 30 січня і зустрінеться з трьома українськими високопосадовцями, йдеться в заяві речниці Держдепартаменту США.

Помпео матиме переговори з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком «для підкреслення підтримки Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України».

Держсекретар також вшанує тих, хто загинув на Донбасі. Церемонія покладання квітів відбудеться біля Михайлівського Золототверхого монастиря.

Помпео проведе зустрічі з релігійними лідерами, представниками громадянського суспільства та лідерами ділових кіл.

Після Києва Помпео відвідає Білорусь, Узбекистан, Казахстан та Велику Британію.

Держсекретар США планував бути в Києві 3 січня, але тоді його візит був відкладений через загострення на Близькому Сході.
…

Фінансування українським бізнесменом Віктором Пінчуком поїздки депутатів із владної фракції «Слуга народу» на щорічні збори Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі не можна вважати корупцією, заявила в ефірі програми Радіо Свобода «ЗрадиШоу» депутатка Верховної Ради Ірина Верещук.

“Я навіть дзвонила по консультацію у НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). НАЗК стверджує, що це не є корупція, якщо вони були у відрядженні. Навіть якщо це відрядження профінансоване не з державного бюджету, це не корупція. А якщо не були у відрядженні і отримали, це був би подарунок, і вони б мусили пояснювати, за що такий подарунок», – сказала представниця владної партії, яка сама в Давосі не була.

 До Давоса їздила численна делегація народних депутатів України. До фінансування їхньої поїздки в одне з найдорожчих місць світу, на яке на час проведення форуму перетворюється Давос, дотичний український олігарх Віктор Пінчук, ідеться в статті Радіо Свобода «Хроніки Давосу: дискусії про клімат, виступ Зеленського та поїздка депутатів за рахунок олігарха».

 
…

П’ятого президента і народного депутата України, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка знову викликали на допит у ДБР. На цей раз – як свідка у справі про ймовірну державну зраду під час підписання Мінських домовленостей. Команда народного депутата називає дії ДБР політичним переслідуванням. Сам Порошенко сказав, що це шоу пишуть сценаристи «Сватів» чи «95 кварталу» Що ще після допиту заявив п’ятий президент?
…

Українська сторона у тристоронній контактній групі в Мінську пропонує для другого етапу розведення сил і засобів на Донбасі три точки: контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). Це офіційно підтвердив телепроекту Радіо Свобода Донбас Реалії заступник командувача Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. 

«Ці ділянки обиралися з урахуванням завдань, які були визначені «нормандським форматом», щоб вони давали додаткові гуманітарні можливості для місцевого населення. Можливості додаткових розгортань і роботи КПВВ, а також, з варіантом в районі залізничного мосту в районі Станиці Луганської – це можливість в подальшому відновлення залізничного сполучення. В тому числі для перевезення як пасажирів, так і різного роду гуманітарних вантажів», – розповів Богдан Бондар.

За словами військового, на ділянках, запропонованих Україною, цивільного населення, яке може після цього процесу опинитися в так званій «сірій зоні», немає. 

«Все це буде відбуватися або на дорожніх коридорах або з урахуванням того, щоб населені пункти, вулиці не потрапляли на ділянки розведення», – зазначив керівник безпекової групи Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: «Хлопчик не плакав – вив. Ось і застрелили». Історія сім’ї з Жованки, яку викрадали «на підвал» (рос.)

Раніше «Громадське», посилаючись на джерела, розповіло про 4 ділянки нового етапу розведення військ, на яких наполягає Україна. Йшлося про КПВВ Гнутове, Новоселівки Другої, району поблизу Авдіївки та залізничного мосту в Станиці Луганській.

16 січня речниця представника України у Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона на засіданні в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі висловилася за проведення повторної верифікації відведення важких озброєнь та місць їхнього зберігання місією ОБСЄ та пропонує провести розведення сил та засобів на додаткових трьох ділянках.

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Народні депутати від «Європейської солідарності» заперечують, що прийшли до стін Державного бюро розслідувань через допит п’ятого президента та свого однопартійця Петра Порошенка.

Низка членів фракції ЄС у коментарі Радіо Свобода розповіли, що вони хочуть передати звернення від родин Небесної сотні до голови ДБР Ірини Венедіктової з проханням не призначати своїм заступником Олександра Бабікова, адвоката колишнього президента України Віктора Януковича.

Вони повідомили, що прийшли до ДБР приблизно за годину до початку допиту Порошенка.

Парламентарі зазначають, що їх не пускають до Державного бюро розслідувань, хоча вони мають статус народного депутата. У відомстві вже заявили, що «намагання народних депутатів проникнути у приміщення» є порушенням закону, який забороняє втручання посадовців у роботу бюро.

Зранку 24 січня Порошенко прийшов на допит до ДБР у справі про підписання Мінських домовленостей за часів його президентства.

10 грудня 2019 року в Державному бюро розслідувань підтвердили Радіо Свобода відкриття кримінального провадження за фактом можливого скоєння державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.

У ДБР не змогли уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада 2019 року таких проваджень було 13.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…

Президент України Володимир Зеленський під час візиту в Ізраїль зустрівся з прем’єр-міністром країни Біньяміном Нетаньягу. Про це повідомляє пресслужба українського президента.

«Сторони підтвердили обопільний намір розвивати двосторонній політичний діалог. Було також відзначено наявний потенціал для активізації торговельно-економічної та інвестиційної співпраці між Україною та Ізраїлем. Володимир Зеленський висловив сподівання на якнайшвидше набуття чинності двосторонньою Угодою про вільну торгівлю, яку Україна ратифікувала у серпні 2019 року», – мовиться у повідомленні.

Як зазначається, Зеленський також нагадав про численні відмови українцям у в’їзді в Ізраїль та зазначив, що цю проблему треба врегулювати найближчим часом.

Під час спільного виступу з Нетаньягу Зеленський розповів про українських Праведників народів світу, котрі, ризикуючи життям, рятували євреїв від нацистів, зокрема про кримську татарку Саїде Аріфову, «яка мешкала в окупованому нацистами Криму та приховала національність своїх вихованців», а також про українського священика Греко-католицької церкви Омеляна Ковча, який рятував євреїв, видаючи їм посвідки про хрешення.

Президент розповів історію своєї сім’ї, зокрема, що троє братів його дідуся стали жертвами Голокосту.
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що зустріч президентів України та Росії в Ізраїлі не відбулася, зокрема, і тому, що українського президента Володимира Зеленського не було на Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту.

«Фактично Зеленський, оскільки скасував свій візит на форум… Вони навіть не змогли привітати один одного, тому ніякої зустрічі не було», – цитують слова Пєскова у четвер російські ЗМІ.

Повідомляється, що сам Путін виступив на форумі в Єрусалимі.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація в Ізраїлі вирішила передати свої місця на Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту жертвам трагедії, мотивуючи це тим, що «через величезний інтерес до події та обмежену кількість місць важко потрапити багатьом з тих, хто пережив цю страшну трагедію».

Пізніше в ізраїльському національному меморіалі «Яд Вашем» розкритикували таке рішення президента України. Там пояснили, що із тими, хто вижив в часи Голокосту, вже зв’язалися в попередні дні, і вони відреагували на запрошення, а зв’язатися з іншими в нинішній ситуації є неможливим.

Президент України Володимир Зеленський нині з дводенним візитом перебуває в Ізраїлі в рамках заходів до 75-ї річниці звільнення концтабору «Аушвіц».

22 січня у Давосі Зеленський не виключив, що зустрінеться в Ізраїлі з президентом Росії Володимиром Путіним. Таку вірогідність не виключив і помічник президента Росії Юрій Ушаков, наголосивши, що «тривалі контакти навряд чи можливі».

Президенти України та Росії наживо зустрічалися лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня минулого року.
…

Служба безпеки України перевіряє лише артистів-громадян Росії щодо відвідин анексованого Криму, йдеться у відповіді СБУ на запит Ради громадського контролю НАБУ, поширеній увечері 23 січня.

«Тож орган не розглядав надання дозволу на в’їзд на територію України шведського співака Dr. Alban, який до цього виступав у анексованому Криму. Відповідно, заборони для співака на відвідування нашої країни СБУ не приймало», – вказує Рада громадського контролю НАБУ, коментуючи відповідь спецслужби.

5 січня голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко повідомив, що музикант Албан Юзома Нвапа, відомий під псевдонімом Dr. Alban, в’їхав на територію України згідно з українським законодавством, і «жодним чином на рішення охоронців кордону щодо пропуску чи не пропуску осіб не впливає ніхто, серед іншого і президент України».

Cам музикант відредагував свій допис від 16 грудня 2019 року, в якому стверджував, що його допуск на територію України забезпечило втручання президента Володимира Зеленського.

«Мені заборонили в’їзд до України через попередні виступи на Кримському півострові. Я не знав про те, що українцям це не подобається. Але був радий зустріти президента», – йдеться в поточній редакції допису.

Читайте також: Крим і війна на Донбасі. Заяви представників влади Зеленського не є однозначними​

Раніше в коментарі до свого відео зустрічі з Зеленським Нвапа повідомив, що саме його втручання дозволило йому потрапити до України. Також у попередній версії співак називав Крим «спірною» територією.

Скріншот оригінального допису оприлюднила зокрема інформаційна агенція «Укрінформ».

Dr. Alban виступав у Криму після початку російської анексії 2014 року.

Іноземні артисти і інші діячі культури порушують українське законодавство, приїжджаючи з гастролями в анексований Росією Крим через закриті України пункти пропуску. Деяким артистам і співакам, які приїхали на гастролі до Криму або прямо підтримують російську анексію Криму, заборонено виступати на материковій частині України.
…

Фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова упродовж найближчих днів мають вивезти на медобстеження, розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Гафарова Ріфат Яхін. За словами адвоката, керівництво СІЗО Сімферополя оформило відповідний документ.

«Сьогодні безпосередньо під час судового засідання з розгляду мого позову, саме про бездіяльність СІЗО щодо мого підзахисного, представнику СІЗО, який був присутній на засіданні, за допомогою якихось месенджерів, WhatsApp, напевно, прийшов документ щодо направлення Джеміля Гафарова на медобстеження на наявність захворювань, що перешкоджають утриманню під вартою, з підписом начальника СІЗО Бережного, датоване сьогоднішнім числом. Тепер, з завтрашнього дня, впродовж трьох днів вони зобов’язані вивезти Гафарова на медобстеження, і до 31 січня дати нам висновок про його стан», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що з часу подачі заяви минуло майже три місяці.

«Я подав заяву про направлення Гафарова на медобстеження 5 листопада 2019 року, відповідно, наступного дня вони повинні були розглянути і видати документ, проте ми бачимо, що пройшло вже майже три місяці, і цей документ з’явився сьогодні, коли вже розглядається адміністративний позов до СІЗО», – заявив Яхін.

У Криму 16 січня на закритому засіданні підконтрольний Кремлю суд залишив під арештом фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова. 

Раніше сторона захисту повідомляла, що Гафаров з 25 жовтня 2019 року не отримує необхідних медикаментів в СІЗО Сімферополя.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 листопада 2019 року повідомляла про погіршення стану здоров’я українських політв’язнів з анексованого Криму, серед яких згадувала і про Джеміля Гафарова.

Джеміль Гафаров має третю групу інвалідності, хронічне захворювання нирок і проблеми з серцем.
…

«Це не слід робити через втручання держави у зміст ЗМІ та в організацію журналістської діяльності в країні» – Дезір
…

Апеляційний суд міста Києва відпустив під домашній арештучасницю бойових дій на Донбасі Інну Грищенко, з позивним «Пума, підозрювану в замаху на вбивство бізнесмена на Прикарпатті, повідомила у фейсбуці її адвокат Олена Помазановська.

«Апеляційну скаргу захисників Помазановської та Широковського задовільнити, Грищенко Інну Петрівну звільнити в залі суду, запобіжний захід змінити на домашній арешт», – повідомила адвокат.

Як передає «Українська правда» з посиланням на уточнені дані від сторони захисту Грищенко перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом до 24 лютого.

За даними МВС, подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. 
…

«Ми проведемо наші реформи, ми станемо тією країною, якою ми хочемо бути»
…

Кабінет міністрів України не планує іти у відставку, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час Українського сніданку в Давосі.

«Уряд нікуди не йде, уряд продовжує працювати. Ми не плануємо ніякі відставки. Це чутки. Навколо уряду зараз точиться багато провокацій, маніпуляцій, зливів, брудної гри, яку дозволяють собі групи впливу, яким дуже некомфортно працювати в країні з чесним урядом. Ми будемо залишатися настільки довго, на скільки нам це дозволятиме довіра всередині команди. Зараз із довірою проблем жодних немає», – сказав Гончарук.

Він наголосив, що сам також не збирається залишати свою посаду.

«Я не планую нікуди йти. У нас чудові відносини всередині команди з президентом. У нас чудова безпрецедентна взаємодія з усіма найвищими органами влади. Усе це справедливо», – додав прем’єр.

17 січня Гончарук повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Прем’єр заявив, що чекає на «політичне рішення президента». Увечері Зеленський повідомив, що вирішив «дати шанс» урядові Гончарука.

Це сталося на тлі появи в мережі аудіозапису, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».
…

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Ізраїлю.

Президент планує взяти участь у п’ятому Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту, присвяченому 75-й річниці звільнення концтабору «Аушвіц» та зустрітися з керівництвом Ізраїлю і представниками ізраїльських ділових кіл.

22 січня Зеленський не виключив, що зустрінеться в Ізраїлі з президентом Росії Володимиром Путіним. У відповідь на запитання Радіо Свобода про ймовірність такої зустрічі президент сказав: «Може бути, тому ще є питання про обмін наших полонених, українців, українців, які є кримськими татарами, які перебувають на території Росії. Буде можливість – обговоримо це».

Помічник президента Росії Юрій Ушаков не виключав зустріч Путіна і Зеленського, але наголошував, що «тривалі контакти навряд чи можливі».

Президенти зустрічалися лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня.
…

Міністр освіти та науки України Ганна Новосад визнала, що невдало сформулювала свою думку про зарплату в інтерв’ю інформагенції «Інтерфакс-Україна». Про це ввечері 22 січня очільниця освітнього відомства написала у фейсбуці.

«Мене не влаштовує зарплата вихователя у 4 тисячі гривень, вчителя із 30-річним стажем у 8 тисяч, чи робота науковців на 0,75 ставки. Я свідома того, що зміни у системі освіти і науки не відбудуться, якщо ми не почнемо нормально платити професійним людям», – відзначила Новосад.

В оприлюдненому раніше цього тижня інтерв’ю, яке викликало резонанс, Новосад сказала, що її нинішньої зарплати на посаді в розмірі 36 тисяч гривень «вистачає, щоб нормально прожити». Міністр також додала, що «в якийсь момент я захочу мати дитину, а на таку зарплату я її не зможу утримувати».

Упродовж останнього місяця зарплати та премії урядовців та інших високопосадовців неодноразово ставали предметом уваги засобів інформації та суспільства.

Кабінет міністрів України 18 січня оприлюднив дані про доходи членів уряду. Згідно з ними, найменшу середню зарплату в 2019 році отримав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет (32 тисячі 386 гривень), а найбільшими є доходи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (понад 100 тисяч гривень на місяць).

 
…

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка порушив провадження за фактом нанесення народним депутатом України Іллею Кивою тілесних ушкоджень відвідувачу ресторану в Києві, повідомив Офіс генпрокуроа у Telegram.

«У середу, 22 січня 2019 року, генеральний прокурор Руслан Рябошапка порушив провадження за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянину народним депутатом України за заявою потерпілого. Згідно із заявою, народний депутат України, перебуваючи в одному з ресторанів Києва 22 січня 2020 року, вдарив потерпілого головою в обличчя», – йдеться в повідомленні.

Відповідні відомості внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).

У відомстві нагадали, що відповідно до законодавства відкрити провадження щодо народного депутата України може виключно генеральний прокурор.

Сам депутат Ілля Кива, який входить до фракції «Опозиційна платформа – За життя», заявив, що це на нього напали в ресторані «Мокко» на вулиці Хрещатик.

«Чоловік, який напав на мене в ресторані «Мокко», поводився неадекватно і вигукував нецензурні слова. Я встав і підійшов до нього, нахилився з метою попросити триматися пристойно, і він завдав удар», – твердить депутат.

У поліції вдень 22 січня повідомили, що проводять заходи для встановлення місцезнаходження чоловіка, із яким у нардепа виник конфлікт.
…

Україна і надалі системно адаптуватиме своє законодавство до європейського, тому що курс на членство в ЄС залишається незмінним і незворотним. Про це, коментуючи висловлювання голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії в Давосі, заявив увечері 22 січня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

«Дійсно, ми маємо адаптувати своє законодавство до права ЄС розумно, з вигодою для себе. І продумано, обережно ставитися до тих норм, що становлять виклик для української економічної реальності, в якій треба відроджувати промисловість та створювати порівняльні переваги для ведення бізнесу. Але такі норми – рідкісні виключення з правила», – відзначив урядовець у фейсбуці.

Кулеба повідомив також, що мав розмову з Арахамією, і депутат підтримує думку урядовця. «Все інше – то фігура мовлення», – додав Кулеба.

Раніше 22 січня інформагенція «Укрінформ» повідомила, що депутат Арахамія під час виступу в Українському домі у Давосі заявив: Україні слід тимчасово відмовитися від політики гармонізації власного законодавства із ЄС, натомість створивши власні правила гри й використовувати конкурентні переваги.

«Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої «гармонізації законодавства». Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабша економіка об’єднується із сильнішою, то завжди залишатиметься слабшою, граючи за однаковими правилами», – сказав Арахамія.

Президент України Володимир Зеленський та представники делегації України 22 січня брали участь у роботі щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
…

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

«Держава має створити умови для цього процесу, уникаючи будь-якого втручання уряду та не позбавляючи журналістів їхніх прав. ЄФЖ рішуче відкидає будь-яку пропозицію, коли б держава регулювала журналістську діяльність і накладала будь-які обмеження на журналістів», – ідеться в заяві Гутьєрреса, поширеній 22 січня.

Минулого тижня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації. Як повідомила пресслужба відомства, нинішня презентація – другий етап громадського обговорення документа, перший був торік у листопаді.

«Публічне обговорення триватиме ще місяць, згодом відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою», – йдеться в повідомленні.

15 листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством, яку вони планують втілити в окремому законопроєкті.

Медіаспільнота виступила із заявою «щодо неприпустимості нових законодавчих обмежень свободи вираження поглядів в Україні». Журналісти, редактори та представники медійних організацій висловили перестороги, що «за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків, журналісти будуть нести кримінальну відповідальність».

Концепція передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за «умисне, систематичне поширення дезінформації» і високі штрафи за поширення дезінформації. Законопроєктом також пропонується запровадити інститут уповноваженого з питань інформації.
…

У Національному банку України повідомили, що судді Верховного суду 22 січня ухвалити рішення про відхилення касаційної скарги регулятора до компанії олігарха Ігоря Коломойського ТОВ «Гаджибей».

«До націоналізації «Приватбанку», ексвласники банку та пов’язані з ними компанії (зокрема ТОВ «Гаджибей») поручились перед Національним банком власними статками та майном, що заборгованість за кредитами рефінансування буде погашена. Сьогодні обсяг такої заборгованості складає 7,6 мільярда гривень. Національний банк задля погашення частини боргу, хотів стягнути заставне майне ТОВ «Гаджибей», а саме дві земельні ділянки у Одеській області», – заявили в НБУ.

Згідно з повідомленням, НБУ у 2018 році подав 148 позовів проти колишнього власника «Приватбанку» Ігоря Коломойського (фінансового поручителя) та пов’язаних із ним 32 компаній – майнових поручителів про стягнення коштів та заставного майна.

«Суд вирішив, що Національний банк задля погашення боргу може здійснювати стягнення застави з ТОВ «Гаджибей» лише у випадку неможливості списання коштів з банківських рахунків «Приватбанку». Таке рішення створює ризик, коли ексвласники «Приватбанку» зможуть уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань», – зазначили в НБУ.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

«Ми уже погоджуємо ключові умови»
…

Другий фігурант севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Нурі Прімов вийшов з російської колонії, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Рустем Кямілєв.

«Нурі почувається прекрасно, все добре. Зараз купуємо йому одяг, щоб він міг переодягнути тюремну робу. Всі документи, паспорт і дипломи, вилучені під час обшуку в Криму, йому повернули. Сподіваємося, що завтра він вже буде вдома», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що після звільнення Нурі Прімова з колонії, за ними, як виглядає, стежать співробітники ФСБ.

«Зараз ходимо по місту і помічаємо за собою стеження. Ніхто не підходить, просто спостерігають, куди ми прямуємо. Також під колонією були журналісти каналу «Росія 24», від коментарів всі, зрозуміло, відмовилися», – додав Кямілєв.

Раніше сьогодні повідомлялося, що з російського ув’язнення був звільнений фігурант севастопольської групи у «справі Хізб ут-Тахрір» Рустем Ваїтов.

У вересні 2017 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, що проходили у справі «Хізб ут-Тахрір», отримали по п’ять років виправної колонії загального режиму.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки
…

Водії зможуть оплачувати штрафи через урядовий додаток «Дія», повідомили на сторінці сервісу у Facebook.

«Водіям треба дотримуватися ПДР і не порушувати їх. Проте, якщо таке трапиться, – українці отримають шанс зручно понести покарання онлайн. Ви зможете: перевірити наявність штрафу; сплатити штраф. Які штрафи з’являться в «Дії»: виписані просто на місці зупинки; штрафи за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки», – розповіли в «Дії».

Автори додатку обіцяють надсилати push-повідомлення та інформацію про штраф.

Зараз отримати інформацію про адміністративні порушення та сплатити штраф за них можна в електронному кабінеті водія.

У грудні 2019 року Кабінет міністрів почав тестувати мобільний додаток «Дія». Зокрема, з його допомогою можна буде використовувати цифрові документи замість пластикових.

 
…

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch звинуватили Росію в намаганні заглушити потік інформації з анексованого нею українського Криму, заборонивши українським журналістам туди їздити.

«Заборона незалежних журналістів з півострова допомагає придушити потік інформації про переслідування кримськотатарських активістів та про інші зловживання», – заявила заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі і Центральній Азії Таня Локшина 21 січня, через кілька днів після того, як російська влада заборонила в’їзд на територію Росії й анексованого Криму журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

За її словами, «критичні репортажі з Криму є серйозним подразником для російської влади».

Раніше сьогодні представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір в контексті заборони в’їзду до Криму українському журналістові Тарасу Ібрагімову закликав «відповідальних людей поважати роль медіа-діячів та дозволяти журналістам їздити без обмежень для виконання їхньої роботи».

18 січня рішенням прикордонної служби ФСБ Росії українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, заборонили в’їзд на територію Росії і окупованого нею Криму на 34 роки – до кінця травня 2054 року.

За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов’язана заборона, він не отримав ні у самій постанові, ні під час розмови з прикордонниками, вказавши, що пов’язує це зі своєю журналісткою діяльністю.

У Національній спілці журналістів України назвали заборону Ібрагімову на в’їзд у Росію і в анексований Крим «частиною репресивного арсеналу». Також заборону засудило представництво президента України в АР Крим. Українські правозахисники закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для припинення тиску на журналістів, блогерів та активістів в анексованому Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України відмовив «Громадському» в задоволенні позову проти організації С14, повідомляє мовник на своєму англомовному сайті.

«Суд ухвалив це рішення під час слухань 21 січня. Тепер «Громадське» має намір оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини», – ідеться в повідомленні.

Раніше кілька українських судів, включно із Верховним, залишили чинним рішення Господарського суду Києві від 6 серпня, яким задоволено позов праворадикальної організації через публікацію «Громадського», у якій С14 характеризувалася як «неонацистська» організація. Тоді суд зобов’язав мовника спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тисячі грн судового збору.

«Це рішення несе в собі величезну загрозу свободі слова в Україні, воно фактично забороняє журналістам давати політичні характеристики, що є неприпустимим для європейської країни», – коментувала тоді шеф-редакторка «Громадського» Ангеліна Карякіна рішення Апеляційного суду.

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили, що повідомили про підозру ще одній людині у справі про заволодіння майном Національної гвардії України.

«Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора вручили колишньому заступнику президента державної корпорації повідомлення про підозру у пособництві в заволодінні майном Національної гвардії (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України). Зважаючи на те, що вказана особа є чинним адвокатом, повідомлення про підозру особисто підписав Генеральний прокурор. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що в травні 2019 року про підозру повідомлено екскомандувачу Нацгвардії, гендиректору компанії-забудовниці та оцінювачу; в липні – виконавчому директору компанії-забудовниці, в жовтні – народному депутату 8-го скликання, якого слідство вважає організатором корупційної схеми. Щодо останнього – йдеться про колишнього президента «Укрбуду» Максима Микатася, якому у грудні було продовжено запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.

20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

51% українців вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО, йдеться в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова. Автори дослідження наголошують, що це – найвищий відсоток за весь час проведення опитувань.

Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД. 

Згідно з дослідженням, майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС. Вступ до Євразійського економічного союзу підтримують 13%, ще 23% певної думки з цього питання не мають.

Опитування проводили з 13 до 18 грудня в усіх регіонах України за винятком анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. У дослідженні взяли участь 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
…