Порошенко вимагає скликати РНБО після інформації про угоди на пряме постачання газу з Росії
Наша політична сила буде вимагати запровадження санкцій проти прямого постачання газу з Росії – п’ятий президент України
…
Наша політична сила буде вимагати запровадження санкцій проти прямого постачання газу з Росії – п’ятий президент України
…
23 грудня президент Росії Володимир Путін поїде відкривати залізничне сполучення між Росією та анексованим нею Кримом, повідомляє пресслужба Кремля.
«Голова держави візьме участь в урочистих заходах, присвячених відкриттю залізничного руху через Кримський міст», – інформує Кремль.
Читайте також: Дорого и опасно: что говорят о запуске поездов из России в Крым (текст проєкту Крым.Реалии)
Автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів в травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. У травні 2019 року президент Росії Володимир Путін заявив, що залізницю через Керченський міст добудують «з випередженням графіка».
Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів і є найдовшим в Європі, наступним після нього є міст Васко да Гама у Португалії.
Офіційний Київ засудив цей проєкт не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під ним.
ЄС і США ввели санкції проти тих, хто брав участь в будівництві моста, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…
Під час перемовин про обмін утримуваними особами на Донбасі виникла «перешкода», заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі російського «Першого каналу».
«Коли вони всі ці роки складали списки, то виявилося, що не всі взаємно підтверджені. Є списки, які визнані по обидва боки як списки реально існуючих людей, всі знають, де ці люди перебувають і як їх треба звільнити і обміняти», – сказав Лавров.
За його словами, президент Росії Володимир Путін і президент України Володимир Зеленський у присутності канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Франції Емманюеля Макрона говорили, що «ці люди встановлені, списки є, значить, ми їх поміняємо».
«Тепер в Контактної групи з’явився новий критерій: встановлені – так, але вони не всі «процесуально очищені». Це означає нову перешкоду для того, щоб люди до Різдва і Нового року повернулися додому», – переконаний Лавров.
18 грудня у Мінську пройшло перше після саміту «нормандської четвірки» засідання Тристоронньої контактної групи. Делегації мали досягти домовленостей щодо обміну полоненими, але Росія та підтримувані нею представники угруповань «ЛНР» та «ДНР» наполягали на гарантіях та механізмах «юридичного очищення» своїх кандидатів на списки для обміну.
Представник угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего заявив, що досі «не очищені» звільнені під час попереднього обміну 2017 року – тобто з них в Україні не зняли судимість, тому потрібні гарантії для нового обміну. У підсумку на засіданні 18 грудня конкретних домовленостей щодо обміну не досягли.
Того ж дня, 18 грудня, Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомила, що у полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі перебувають 250 людей.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…
Кремль планує відповісти на санкції Сполучених Штатів. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі російського «Першого каналу». Як повідомляють тамтешні ЗМІ, таким чином Лавров прокоментував нові санкції, які Вашингтон запровадив зокрема проти «Північного потоку-2».
«На санкції ми відповідатимемо, але так, щоб самим собі не зашкодити. Але відповідати будемо точно. І, звісно, ми будемо це враховувати, вибудовуючи всі наші відносини», – запевнив голова російського МЗС.
Він також заявив, що йому «дуже важко зрозуміла» ситуація, що склалася, адже він нібито знайомив із більшістю політиків, причетних до запровадження санкцій.
Читайте також: «Втручання у внутрішні справи» – реакція Німеччини на санкції США проти «Північного потоку-2»
«Більшість із цих конгресменів, членів Палати представників, сенаторів, передусім від Демократичної партії, я знав або заочно, або напряму. Я ніколи не думав, що політики можуть дійти до таких рішень, які не роблять честі серйозним політичним діячам», – зізнався Лавров.
Він, однак, не уточнив, до яких саме санкційних обмежень вдасться Москва.
21 грудня швейцарська компанія Allseas повідомила про припинення участі у будівництві «Північного потоку-2» через ухвалення оборонного бюджету США, що передбачає санкції за участь у цьому будівництві.
Палата представників Конгресу США 11 грудня схвалила документ, який передбачає санкції проти ключових підрядників, які беруть участь у спорудженні газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік».
Сенат Конгресу США 17 грудня підтримав законопроєкт. Він набув чинності після того, як документ підписав увечері 20 грудня президент Дональд Трамп.
Ці санкції передбачені законом про оборонні витрати США та передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті.
Основним об’єктом санкцій є компанії, які здійснюють укладання труб на дні моря, зокрема, швейцарська компанія Allseas, якій належить найбільше в світі судно-трубоукладач Pioneering Spirit. Це судно завершує укладання останнього відрізка газопроводу «Північний потік-2», за яким у Німеччину надходитиме російський природний газ.
…
На сайті уряду опублікували протокол зустрічі представників ЄС, України і Росії, а також компаній двох країн
…
У столиці Білорусі на Жовтневій площі вже вчетверте відбулися акції проти інтеграції з Росією, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Загалом мітинг тривав близько двох годин, працював «вільний мікрофон». Марш учасники вирішили не проводити цього разу.
Кілька людей вийшли також на контрмітинг – на підтримку інтеграції. У них був принаймні один плакат російською мовою.
Були присутні і силовики, які попередили, що акція – несанкціонована, а також люди у цивільному, що знімали протестувальників на відео.
Неподалік від площі журналісти бачили автозаки, але про затриманих не повідомляють.
Ввечері 20 грудня близько півтори тисячі людей, переважно молодь, пройшли ходою центром Мінська і провели біля Будинку уряду мітинг проти інтеграції з Росією.Того ж дня раніше мав відбутися і мітинг за інтеграцію з Росією, на який закликали організатори проросійської акції «Безсмертний полк». Але на акцію в центрі Мінська, на Жовтневій площі, ніхто не прийшов.
7 і 8 грудня у Мінську також відбулися неузгоджені з місцевою владою акції протесту. Їх не розганяли, однак організаторів почали викликати в міліцію для складання протоколів.
Акції супротивників інтеграції приурочені до переговорів президента Олександра Лукашенка в Росії. 7 грудня він зустрічався у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним, а на 20 грудня була призначена нова зустріч – у Санкт-Петербурзі. Російська влада ставить питання про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Представники білоруської опозиції побоюються, що підсумком переговорів може стати фактична втрата країною суверенітету.
Державне бюро розслідувань повідомило про виявлення під час обшуків у спортивному клубі «5-й елемент» лінз відеокамер, вмонтованих в елементи вентиляції та сигналізації у роздягальнях та під’єднаних до мережевого кабелю.
«Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження за фактом виявлення предметів, що мають ознаки спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, які на час вилучення можливо перебували в робочому стані», – мовиться у повідомленні.
Обшуки у цьому фітнес-клубі відбулися 20 грудня. Речниця Державного бюро розслідувань Анжеліка Іванова в коментарі Радіо Свобода заявила, що обшуки в фітнес-клубі «5-й елемент» та ще за «деякими адресами» відбуваються в межах досудового розслідування у двох кримінальних проваджень.
Мова йде про справи про продаж п’ятим президентом України Петром Порошенком суднобудівного заводу «Кузня на Рибальському» та можливе зникнення носіїв із секретною інформацією із ситуативної кімнати Адміністрації президента.
Кінцевими бенефіціарами у власності фітнес-клубу «5-й елемент» є п’ятий президент України Петро Порошенко та його соратник, колишній народний депутат Ігор Кононенко.
«Європейська солідарність» назвала дії ДБР «спробами влади звести рахунки із політичними опонентами, залякати опозицію, а також із намаганнями відволікти увагу суспільства від провалів на зовнішній арені та в економіці країни».
…
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвокатів колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака щодо запобіжного заходу, зменшивши суму застави для нього із 5,9 мільйонів гривень до 1,9 мільйнів.
Гримчак при цьому залишиться під арештом у Чернігівському СІЗО, засідання 19 грудня із ним відбувалося у форматі відеоконференції, йдеться у повідомленні пресслужби суду.
Водночас, як там же зазначається, 11 грудня слідчий суддя ВАКС змінив міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт «помічникові» ексзаступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій, якого слідство вважає співучасником кримінального провадження.
Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Затримані наразі перебувають в ІТТ. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді».
22 жовтня Гримчаку змінили підозру на частину 2 статті 28, частину 3 статті 369-2 (зловживання впливом).
…
Рішення підконтрольного Росії Ялтинського міського суду про видворення блогера Євгена Гайворонського «з території Росії» порушує кілька міжнародних стандартів прав людини.
Про це розповів проєкту Радіо Свобода Крим. Реалії експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
«Зокрема, заборона перебувати в Криму, де Гайворонський фактично проживає, порушує його право на свободу пересування. Оскільки фактичною причиною переслідування Гайвороского є його діяльність як блогера, то це є також і обмеженням свободи вираження поглядів. Крім цього, примусова депортація громадянина України з окупованої території є порушенням ст. 49 Женевської конвенції IV », – заявив правозахисник.
Як наголошується в постанові суду про видворення, Гайворонський отримав російський паспорт з порушеннями, в зв’язку з чим його російське громадянство було анульоване. Рішення виніс суддя Борис Горбов (раніше цей же суддя виніс рішення про штраф для Гайворонського за пост з нецензурним виразом про президента Росії Володимира Путіна).
Суд в окупованому Криму 20 грудня ухвалив рішення про депортацію ялтинського блогера та журналіста Євгена Гайворонського «з території Росії».
26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних засобів, пізніше того ж дня підконтрольний Росії Мировий суд у Ялті заарештував Гайворонського на 12 діб.
Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.
Гайворонський назвав «маячнею» звинувачення у вживанні наркотиків.
7 травня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 10 діб Гайворонського. До цього російські силовики затримали блогера.
Читайте також: «ФСБ з жахом говорить, що кримчани знову хочуть в Україну» ‒ Євген Гайворонський
Російські силовики затримали Гайворонського 22 жовтня. Підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 15 діб через ухилення від лікування наркозалежності. 6 листопада він вийшов на свободу.
31 жовтня Гайворонського знову звинуватили в адміністративному правопорушенні – образі в Інтернеті влади та символов Росії за допис у Фейсбуці про президента Росії Володимира Путіна.
…
Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок…» – заява компанії
…
Поліцейські припинили діяльність майже 5300 гральних закладів в Україні, вилучено обладнання приблизно на 50 мільйонів гривень, повідомляє пресслужба Нацполіції.
«Відпрацювання продовжується. На даний час функціонує 715 мобільних груп зі складу працівників слідчих підрозділів, а також Департаменту стратегічних розслідувань. Мобільні групи в постійному режимі здійснюють моніторинг, а також превентивні заходи стосовно профілактики незаконного грального бізнесу», – йдеться в повідомленні.
Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що від сьогодні буде припинена діяльність гральних закладів в Україні, згідно з урядовою постановою.
«Вона полягає в наступному – скасувати наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів від 12 грудня 2012 року в частині діяльності розповсюджувачів лотерей. Національній поліції та фіскальній службі забезпечити вжиття відповідних заходів. Постанова Кабміну нам диктує, що всі гральні клуби, лотереї та ігральні заклади повинні бути зачиненими. Вимагаю від Нацполіції до 16 години 20 грудня відповідно до постанови КМУ припинити функціонування гральних закладів», – сказав Арсен Аваков.
Раніше сьогодні прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що уряд своїм рішенням виключив можливість розповсюдження грального бізнесу під виглядом державних лотерей.
Тим часом, у СБУ повідомили, що вночі «накрили» 43 підпільні гральні заклади у шести областях.
«Оперативники провели 57 одночасних обшуків за місцями розташування злачних місць, які діяли під «кришею» правоохоронців. Під час спецоперації вилучено 33 столи для гри у покер, 293 гральні автомати, 11 рулеток і майже мільйон гривень готівки, отриманої від нелегального бізнесу», – йдеться в повідомленні спецслужби.
З 2009 року в Україні заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тінь».
18 жовтня цього року Верховна Рада зареєструвала розроблений урядом проєкт закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Документ, серед іншого, передбачав, що азартні ігри будуть проводитися винятково на території готелів і на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам. 19 грудня Верховна Рада не ухвалила законопроєкт за основу, а відправила його на доопрацювання.
…
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову виїзну перевірку телеканалу «Наш» на підставі моніторингу, проведеного 19 грудня 2019 року.
«Цього дня в ефірі ліцензіата було зафіксовано трансляцію (о 13:08) пресконференції президента Російської Федерації Володимира Путіна, яка супроводжувалася плашкою «Москва. Наживо». Одночасно відбувалась пряма трансляція з вулиці Хрещатик у Києві, яку було протитровано: «Нацкорпус перекрив Хрещатик», – йдеться в повідомленні на сайті регулятора.
«Текст висловлювань, зафіксованих під час офіційного моніторингу Національної ради, вказує на те, що їх основною темою є інформація негативного характеру в контексті питань, пов’язаних із національною безпекою України та її територіальною цілісністю. Ці факти мають ознаки порушення законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення та інформації», – додали в Нацраді.
Власником телеканалу «Наш» є Євген Мураєв, який був народним депутатом 8-го скликання від «Опозиційного блоку».
Пресконференція Путіна 19 грудня тривала понад чотири години.
Такий лист спецслужби на адресу керівництва «Приватбанку» є в розпорядженні журналістів програми «Схеми»
…
У ніч з 18 на 19 грудня на засіданні аграрного комітету через штовханину Киви та Мотовиловця довелося оголосити переву
…
Депутати Чорний і Ларін, як зафіксував рух «Чесно», кнопкодавили одне за одного за допомогою спеціальної конструкції
…
Міністерство закордонних справ України вітає схвалення на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН оновленої і посиленої резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна», йдеться в заяві зовнішньополітичного відомства.
«Ми вдячні партнерам за рішучу підтримку української ініціативи і подальшої консолідації політики невизнання анексії Кримського півострова. Схвалений ГА ООН документ – це черговий прояв наполегливості міжнародного співтовариства в питанні захисту основних свобод і прав людини, принципів і норм міжнародного права», – повідомили в МЗС.
У відомстві зазначили, що в резолюції Генасамблея ООН безпосередньо посилається на термін «агресія» щодо протиправних дій Росії в Криму, підкреслюючи, «що набуття території або іншої переваги внаслідок агресії не може і не буде вважатися законним, та вимагаючи негайного повернення тимчасово окупованих територій».
«Закликаємо Росію також прислухатися до міжнародної спільноти і забезпечити безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій, включаючи СММ ОБСЄ, і неурядових правозахисних організацій до тимчасово окупованого півострова, які б могли надати кваліфіковану оцінку дотримання державою-окупантом своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародного гуманітарного права та прав людини», – наголошується в заяві.
18 грудня на засіданні Генеральної асамблеї ООН схвалили резолюцію про захист прав людини в анексованому Росією Криму.
Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан у російську армію.
Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму «постійно порушуються» права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що «зараз у Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше 35 кримських татар».
У вересні цього року ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму. Зокрема, в доповіді були відображені ключові аспекти порушення громадянських і політичних прав жителів півострова.
У непідконтрольні урядові України райони Донецької та Луганської областей 19 грудня в’їхав 96-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Росії повідомило, що це останній цього року вантаж для «жителів Донбасу», у ньому буцімто – «медикаменти та новорічні подарунки».
«У 2019 автоколони МНС Росії доставили до Донецька і Луганська області понад 5,3 тисячі тонн гуманітарної допомоги», – йдеться в повідомленні.
Українська сторона не має змоги перевірити вантаж, який Росія везе на захоплені бойовиками території. Міністерство закордонних справ України після кожного такого порушення державного кордону висловлює протест. Офіційний Київ вимагає припинити вчинення міжнародно-протиправних діянь проти суверенітету української держави.
Росія з серпня 2014 року направляє в зону бойових дій на Донбас так звані «гуманітарні конвої». Митну та прикордонну служби України до огляду цих вантажівок не допускають.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого один Український військовий був поранений.
«Окрім цього, у населеному пункті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї загинув цивільний мешканець», – додали у штабі.
За даними українських військових, з початку цієї доби проросійські бойовики вогневої активності не проявляли, втрат у ЗСУ немає.
На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
У Берліні 19 грудня має відновитися черговий раунд переговорів щодо транзиту російського газу через територію України до ЄС після закінчення 2019 року. Очікується, що в переговорах візьме участь віцепрезидент Єврокомісії Марош Шевчович.
Напередодні переговорів голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.
Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.
Ускладнює справу те, що Росія на 90% збудувала трубопровід «Північний потік-2», що технічно дасть їй можливість припинити транспортування газу через Україну.
«Північний потік-2» критикують США і кілька європейських країн, у тому числі Україна, які вважають, що цей проєкт підриває офіційну стратегію ЄС, спрямовану на досягнення енергетичної незалежності Європи від поставок російського природного газу.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.
«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий заявив, що до 23-х зросла кількість постраждалих під час сутичок біля Верховної Ради 17 грудня правоохоронців.
«Під час масових акцій постраждало 23 правоохоронці – 17 поліцейських та шестеро гвардійців. 12 поліцейських та п’ятьох гвардійців доставлено до медичних закладів. Офіцер-гвардієць наразі перебуває у тяжкому стані», – сказав Яровий.
Посадовець також додав, що до медиків звернулися 11 громадян, серед них один журналіст.
Напередодні у поліції заявляли, що після сутичок під парламентом були затримані 26 осіб, 17 поліцейських і 2 цивільних особи вказувались як постраждалі.
Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту. Однак пізніше правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради.
Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.
…
«Розбиті окуляри, забій правої руки, численні синці та пошкоджена професійна камера»
…
Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».
«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.
Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».
«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.
Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.
За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.
Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».
19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні.
…
Генерал-майор, начальник управління матеріального забезпечення Міноборони Дмитро Марченко вийшов із СІЗО.
Спілкуючись з журналістами він зазначив, що раніше відмовлявся виходити із СІЗО, бо його підлеглі лишилися під вартою.
«За час тримання, один місяць, мене один раз вивозили на допит і чотири рази вивозили, щоб тиснути, без адвокатів. Це підтверджено. Я подаватиму заяву для відкриття кримінального провадження», – зазначив Марченко.
Він наголосив, що ні він, ні його підлеглі не причетні до закупівлі неякісних бронежилетів, у чому його підозрюють.
«Хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніколи в житті не були причетні до закупівель. У нас є лише маленька функція – це контроль якості, згідно тої документації, яку має Міністерство оборони. Також хочу наголосити, що ні я, ні мої підлеглі ніяких порушень своїх обов’язків не робили. Я несу за це повну відповідальність і готовий нести її в подальшому. Справа була сфабрикована», – заявив генерал.
За Марченка внесли заставу у 20 мільйонів гривень. 19 мільйонів вніс п’ятий президент України Петро Порошенко, ще мільйон зібрали активісти.
11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.
У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.
Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.
…
Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.
«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.
Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.
Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.
…
Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.
«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».
За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.
Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.
…
«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.
«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.
Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».
У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.
Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».
Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».
У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».
Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.
Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.
…
П’ятий президент та народний депутат Петро Порошенко вніс 19 мільйонів гривень застави за генерала Дмитра Марченка, підозрюваного в справі про закупівлю неякісних бронежилетів, повідомила пресслужба партії «Європейська солідарність». Ще близько мільйона зібрали активісти.
«Їхня мета – не посадити Марченка чи навіть Порошенка. Їх мета – переписати історію останніх 5 років нашої з вами держави. Бо їм не подобається ця історія. А їхній справжній мир – це реваншизм, путінізм, за волосся повернення нашої України в кремлівське стойло. І сьогодні ми тут займаємось не тільки звільненням Марченка. Ми захищаємо Україну від спроби оббрехати воїнів, нав’язати інші цінності і обдурити людей», – сказав Порошенко.
11 листопада суд заарештував начальника головного управління Міністерства оборони України Дмитра Марченка з альтернативою застави у 76 мільйонів гривень. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив розмір застави до 20 мільйонів гривень.
У червні 2019 року Головне управління Міноборони звинувачувало ДБР в тому, що їхні дії заблокували закупівлі бронежилетів. Крім того, у відомстві заперечували інформацію Бюро щодо проведення експертизи, яка підтвердила низьку якість бронежилетів.
Перед тим, 26 червня, представники ДБР здійснили близько 40 обшуків за місцями проживання низки посадових осіб Міноборони, працівників комерційних структур і в офісних приміщеннях у рамках розслідування кримінального провадження про закупівлю для потреб ЗСУ майна за завищеними цінами.
У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої ночі сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого постраждали двоє бійців ЗСУ.
«Противник обстрілював позиції Об’єднаних сил з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, від початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат з боку ЗСУ немає.
На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявляє, що відмовився від державної охорони і скористався послугами приватних охоронців.
«Я коли звернувся за державною охороною, виявилося, що не просто тобі дають одного або двох людей, там якийсь взвод на мене планували виділити. Мені стало якось ніяково від того, що на мене держава буде витрачати такі ресурси. Тому я вирішив за свій рахунок найняти двох людей. Зараз зі мною ходять двоє приватних охоронців», – сказав Дубілет в ефірі телеканалу ICTV.
8 листопада міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що 8 листопада звернувся до Управління державної охорони з проханням надати йому охорону.
«Коли я йшов у Кабмін, я був впевнений, що моя посада буде настільки технократичною, що кому-кому, а мені це точно не знадобиться. Але, мабуть, не в українській політиці. Зараз навколо мене раптом з’явилося дві зони напруги», – написав тоді Дубілет.
За його словами, по-перше, він координує проєкт по боротьбі з тіньовим алкоголем, а по-друге, є одним із координаторів проведення конкурсів на державні топпосади.
Дубілет висловив сподівання, що охорона йому буде потрібна тимчасово.
Колишній IT-директор «Приватбанку» й засновник Monobank Дмитро Дубілет 29 серпня був призначений міністром Кабінету міністрів у новому уряді.