З початку доби бойовики 8 разів стріляли на Донбасі, втрат у ЗСУ немає – штаб

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби вісім разів відкривали вогонь в бік позицій українських військових.

«Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил із заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 82 міліметри, а також з озброєння БМП, гранатометів різних систем та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу ООС, упродовж поточної доби втрат з боку ЗСУ не зафіксовано.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про обстріли з початку доби немає.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 

У Москві похвалили Зеленського за відповідність між словами і діями

У Москві похвалили президента України Володимира Зеленського за відповідність між його словами і діями.

Із твердженням про те, що в українській політиці за президентства Володимира Зеленського поки немає суперечностей між заявами і діями, як це було за Петра Порошенка, виступила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.

«Поки я не бачу суперечностей, які я, наприклад, раніше спостерігала в українській політиці, між заявами і, можливо, якимись кулуарними переговорами і безпосередніми діями. От раніше це все було на суперечностях, приходили люди, які говорили про мир, а насправді вони робили все, щоб була війна. Тут є бажання змінити цю ситуацію», – сказала вона в ефірі програми «Велика гра» на російському державному телевізійному «Першому» телеканалі. Ця програма через різницю в часі вже була в ефірі на Далекому сході Росії, цитує слова Захарової російське державне агентство «ТАСС» із Південно-Сахалінська. В Москві і в європейській частині Росії трансляція програми запланована на наступні години.

За словами Захарової, як їх наводить агентство, з розмови президента США Дональда Трампа і Зеленського очевидно, що президент України – людина, «яка хоче зробити щось для своєї країни».

Критики Зеленського, в першу чергу в Україні, вважають, що нинішній президент України змінив державну позицію на значно більш схильну до поступок перед вимогами Росії, ніж була за президентства Порошенка. Прихильники Зеленського, а також Москва заперечують таке трактування.

У згаданій розмові Трампа й Зеленського, відповідно до її викладу, що його оприлюднив Білий дім, президент США тиснув на українського керівника, щоб той влаштував в Україні розслідування щодо можливої незаконної діяльності в цій країні ймовірного головного суперника Трампа на виборах 2020 року, колишнього віцепрезидента Джо Байдена і його сина Гантера Байдена; відтак через можливий тиск президента США на іноземного лідера з метою отримати перевагу на виборах у Конгресі проти нього почали процедуру імпічменту. Трамп, а слідом за ним і Зеленський заявили, що то не був тиск.

Крім того, в тій розмові Зеленський, підігруючи Трампові, критично відгукувався про європейських союзників України – керівників Німеччини і Франції, – які надають підтримку Києву в боротьбі проти агресії Росії.

Крим: звернення ООН про храм ПЦУ не отримували, будуть виконувати рішення місцевих судів

У російській владі окупованого українського Криму заявили, що не отримували звернення з ООН щодо храму Православної церкви України в Сімферополі, тому щодо нього будуть діяти, «виходячи з рішень місцевих судів», підконтрольних Москві.

Так звана заступниця міністра майнових і земельних відносин російської влади Криму Крістіна Салтикова заявила кореспондентові Російської служби Радіо Свобода: «Інформація про рішення Комітету ООН з прав людини з будь-якими рекомендаціями, що стосуються дій органів державної влади Республіки Крим щодо майна, яке перебувало в користуванні управління Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП – одна з церков-попередниць нинішньої ПЦУ – ред.), в мінмайна Криму відсутня». За її словами, якщо які-небудь рекомендації або доручення з цього приводу надійдуть у її відомство, їх розглянуть «у встановленому законом (російським – ред.) порядку».

28 червня підконтрольний Кремлеві арбітражний суд у Криму задовольнив вимогу «мінмайна» про розірвання договору оренди частини нежитлового будинку в Сімферополі, в якому останні 24 роки розташовується собор Святих Рівноапостольних Володимира і Ольги. Від православної громади зажадали повернути нерухоме майно. 29 серпня підконтрольний Москві апеляційний суд залишив це рішення чинним.

Тим часом 6 вересня Комітет ООН із прав людини зажадав від російської влади на півострові припинити процес виселення сімферопольської громади ПЦУ з кафедрального собору Святих Рівноапостольних Володимира і Ольги до закінчення розгляду цього питання в цьому Комітеті. 20 вересня Комітет повторив цю вимогу. Росія як член ООН зобов’язана виконувати такі вимоги.

Річниця заборони Меджлісу: місія ООН з прав людини закликала Кремль скасувати рішення

Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини закликала Росію до виконання постанови суду ООН щодо скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу, якій минає рівно три роки.

«Меджліс, представницький орган кримських татар, не може виконувати свої функції й дотепер… Ми закликаємо Російську Федерацію виконати постанову суду ООН і скасувати заборону Меджлісу», – йдеться в повідомленні.

У місії вказують, що Москва нехтує рішення Міжнародного суду ООН, який у 2017 році суд дійшов висновку, що Росія має утриматися від обмежувань представницьких органів кримських татар, зокрема, Меджлісу.

29 вересня 2016 року Верховний суд Росії залишив у силі рішення про заборону Меджлісу, яке раніше ухвалив підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму.

За минулу добу і від початку поточної бойовики 25 разів стріляли на Донбасі, жертв у ЗСУ немає – штаб

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 23 рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, від початку доби – тричі.

Згідно з повідомленням, сепаратисти стріляли, зокрема, із забороненої із Мінськими угодами зброї. Ані минулої, ані поточної доби втрат серед українських військових немає.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у чотирьох обстрілах захоплених бойовиками територій. Бойовики угруповання «ДНР» стверджують на своїх ресурсах, що військові ЗСУ обстріляли напередодні окупований Донецьк.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 

Мінінфраструктури: втрати портів від 2014 року складають 6 млрд гривень

Українські порти втратили шість мільярдів гривень від 2014 року, коли Росія анексувала Крим, повідомили Радіо Свобода в Міністерстві інфраструктури.

«З 2014 року втрати портів із наростаючим підсумком – шість мільярдів гривень», – заявили у відомстві.

Відповідаючи на питання стосовно того, скільки коштів морські порти України втратили через агресивні дії Росії у Чорному і Азовському морях, міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода заявив:

«Звісно, через той військовий стан, який є, наприклад, той самий маріупольський порт, якби не підприємства, які виробляють сталь, корпорація «Метінвест», які розташовані в Маріуполі, то, звісно, маріупольський порт був би не завантажений, не мав би того обсягу, і тоді був би дуже збитковий, можливо, його взагалі закрили б. Власне, по бердянському (порту – ред.) там схожа ситуація».

 

У липні в Генштабі ЗСУ повідомляли, що від 2018 року понад 1200 суден, що прямували в українські порти Бердянська і Маріуполя, були оглянуті представниками Росії в районі Керченської протоки, а середній час затримання суден за цей період склав від 8 до 12 діб.

Від липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

У листопаді 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли і захопили три плавзасоби ВМС України – катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», а також 24 моряків – членів екіпажу. Військовополонених моряків звільнили в результаті обміну між Україною і Росією, проведеного 7 вересня.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикували в низці європейських країн і США, а також у НАТО.

В уряді розповіли, скільки коштів треба на відновлення інфраструктури Донбасу

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявляє, що для відновлення інфраструктури прифронтових районів Донбасу потрібні «великі гроші».

«Це точно не можуть підняти один річний бюджет або навіть два річні бюджети. Це треба говорити про більш великі горизонти. Тому що, для прикладу, запорізький міст – це приблизно 14-15 мільярдів гривень. А весь дорожній фонд – 74 мільярди гривень», – сказав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він додав, що азовський і східний регіони є пріоритетними у відновленні доріг.

 

«Власне, чому і форум економічний в Маріуполі наприкінці жовтня проводять за участі прем’єра і президента. Там, власне, буде це питання порушуватися. І залучатися інвестиції у відновлення інфраструктури якраз саме цього регіону. Якраз таки Луганщини та Донецького регіону», – заявив міністр.

За його словами, українська сторона проводить переговори з міжнародними партнерами щодо фінансування інфраструктурних проєктів.

«З перших днів ми якраз спілкуємося з міжнародними організаціями дуже активно і з посольствами, зокрема, стосовно наших транскордонних проєктів. Словаччина, Румунія, Польща. Ми постійно у спілкуванні, напрацьовуємо інші інфраструктурні проєкти. Міжнародні організації готові допомагати дуже активно. ЄБРР у цьому році рекордно якраз із тими програмами, які ми будемо ще до кінця року брати, то рекордна сума по фінансуванню інфраструктурних проектів буде. Вони сказали: понад мільярд доларів чи євро. Власне, рухаємося. І будемо тільки нарощувати ці темпи», – сказав Криклій.

 

У червні президент України Володимир Зеленський на зустрічі з бізнесменами в Києві заявив, що, згідно з розрахунками експертів, на відновлення Донбасу необхідно понад 300 мільярдів гривень.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

 

«Справжній друг України»: Данилюк прокоментував відставку Волкера

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк прокоментував інформацію про відставку спеціального представника Державного департаменту США з питань України Курта Волкера.

У своєму Твітері Данилюк назвав Волкера «справжнім другом України» і подякував за його роботу.

«Високо ціную зусилля та компетентність спеціального представника Державного департаменту з питань України – справжній друг України. Вдячний за вірність принципам та віддану роботу на користь відносин України та Сполучених Штатів», – написав секретар РНБО у своєму Твітері.

 

Сам Данилюк також написав заяву про відставку з посади секретаря РНБО – про це він та Офіс президента повідомили 27 вересня.

Президент України Володимир Зеленський наразі не коментував інформацію про відставку Волкера.

Раніше новину про відставку представника Державного департаменту з питань України вже прокоментували ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, народні депутати Ірина Геращенко та Петро Порошенко.

Напередодні американські ЗМІ поширили інформацію, що спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер подав у відставку.

Читайте також: Спецпредставник США в Україні Курт Волкер подав у відставку: п’ять висновків (рубрика «Точка зору»)

Ім’я Курта Волкера згадувалося у скарзі інформатора про ймовірний тиск президента США Дональда Трампа на нову українську владу з метою заохотити розслідування щодо свого потенційного опонента на прийдешніх президентських виборах Джо Байдена.

За даними джерела, Волкер спілкувався з адвокатом Трампа Руді Джуліані, намагаючись «обмежити шкоду» національним інтересам США.

Волкер обіймає посаду спеціального представника Державного департаменту США з питань України з 2017 року.

Зеленський звільнив ексзаступника голови СБУ Демчину з військової служби

Президент України Володимир Зеленський звільнив з військової служби колишнього першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчину. Відповідний указ Офіс президента оприлюднив 28 вересня.

«Звільнити генерал-полковника Демчину Павла Володимировича з військової служби в запас Служби безпеки України у зв’язку із проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу», – йдеться в документі.

Читайте також: Люди Зеленського в СБУ. Їхні зв’язки, статки та «скелети в шафах» – дослідження​

Генерал-полковник Павло Демчина подав у відставку з посади першого заступника голови СБУ в травні 2019 року.

У березні 2017 року НАБУ відкрило провадження проти першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини після того, як журналісти проекту «Слідство.Інфо» показали автопарк та будинок під Києвом, які належать матері дітей Павла Демчини Ользі Воловчук, і виявили, що офіційних доходів їй для цього не вистачило б.

У вересні 2018 року Служба безпеки України повідомила, що Демчина звернувся до ГПУ через «вчинення кримінальних правопорушень» співробітниками Національного антикорупційного бюро України. Посадовець СБУ стверджував, що текст підозри ґрунтувався винятково на внесених до нього «недостовірних даних».

Читайте також: У Луценка залучали оперативників Демчини для «слідчих дій» щодо журналісток Седлецької та Бердинських – адвокати​

Програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») також виявила, що родичі Павла Демчини, які проживають на Рівненщині, заселилися в маєтки, вартість яких неспівмірна з їхніми скромними доходами.

У ЗМІ генерал-майора Демчину називали наближеним до соратника президента Ігоря Кононенка і «смотрящим» за СБУ від партії влади.

26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.

 

«Слуга народу» Ростислав Тістик взяв собі в помічники юриста-інстаблогерку 

111-й номер списку партії «Слуга народу» Ростислав Тістик взяв собі в помічники юристку та інстаблогерку Ольгу Гадовську. Це виявили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум».

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, вона у нього працює за строковим трудовим договором на постійній основі. 

В Instagram за 24-річною Ольгою Гадовською стежить понад 10 тисяч підписників.

Для них вона публікує свої фото зі спортзалу та відпочинку. 

За освітою вона юрист. Цього року закінчила магістратуру Львівського державного університету внутрішніх справ. 

Тоді ж, під час президентської кампанії, Гадовська активно підтримувала кандидата Зеленського.

Ростислав Тістик потрапив до Ради 9-го скликання під 111 номером у списку партії «Слуга народу».

Наразі він член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. 

Тістик має шістьох помічників. Двоє з ним працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, одна – за строковим трудовим договором за сумісництвом, ще троє – на громадських засадах.

Проект Радіо Свобода «Ньюзрум» раніше вже розповідав і про інших помічників новообраних депутатів від партії «Слуга народу». Так, наприклад, Микола Тищенко взяв собі в помічники 22-річну модель, кум Медведчука Андрій Холодов – бізнес-партнерку дружини, Олексій Мовчан – танцівницю та весільного адміністратора,  Юрій Кісєль – сина першого помічника Зеленського Сергія Шефіра, а екскварталівець Юрій Корявченков  – дружину. 

Голова Ради не став відповідати на запитання про відставку Данилюка

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков розповів Радіо Свобода, що «з інтернету» дізнався про відставку голови Ради національної безпеки і оборони України Олександра Данилюка.

«Я думаю, що вам краще про це запитати у самого Олександра Данилюка, я ж не є представником РНБО, я впевнений, що він досить компетентно зможе відповісти на будь-які запитання, пов’язані зі своєю діяльністю», – відзначив голова Верховної Ради.

На запитання, чи не сталося це через великий вплив бізнесмена Ігоря Коломойського на нову українську владу, Разумков сказав, що про таке не знає: «Ні. На жаль чи на щастя, ні (не чув). Наскільки я знаю, це не його позиція, а про це говорять журналісти».

 

Раніше 27 вересня Офіс президента повідомив, що Олександр Данилюк написав заяву про відставку з посади секретаря Ради національної безпеки та оброни України.

За законом, президент має ухвалити рішення про прийняття відставки секретаря РНБО в місячний термін.

Данилюк був призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони 28 травня.

 

Україна дозволить Польщі пошуково-ексгумаційні роботи на своїй території – Польське радіо

Україна надає Польщі дозвіл на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, повідомило 27 вересня Польське радіо. За даними цього ЗМІ, це підтвердили заступник міністра закордонних справ Василь Боднар та посол Республіки Польща у Києві Бартош Ціхоцький.

Згідно з умовами, висунутими українською стороною, ексгумація має проводитися українськими дослідниками разом із польськими експертами після виконання необхідних формальностей.

Офіційне прохання про відновлення ексгумації Польща подала минулого тижня. «Зараз отримана згода на проведення таких робіт, що означає, що польська сторона має вибрати пізніше виконавця. Виконавець, український виконавець, має отримати всі дозволи, вибрати місце, де будуть починатися ці пошуково-ексгумаційні роботи, і потім починати роботу спільно з польськими експертами», – цитує Бондаря Польське радіо.

Як зазначив Ціхоцький, документ, що його надала Україна, містить перелік процедурних дій, які має здійснити польський Інститут національної пам’яті з метою відновлення ексгумації. «Цей перелік ми переказали Інституту національної пам’яті, і зараз підтримуватимемо колег з інституту в цій процедурі», – сказав дипломат.

Сейм Польщі 22 липня 2016 року ухвалив постанову, якою визнав Волинську трагедію геноцидом громадян Польщі, організованим українськими націоналістами. За документом, День пам’яті жертв цієї трагедії у Польщі щороку відзначатиметься 11 липня, оскільки, за даними польських істориків, 11 липня 1943 року було кульмінаційним моментом антипольських акцій на Волині.

Сейм Польщі у 2013 році з нагоди 70-ї річниці Волинської трагедії відмовився визнати ті події геноцидом польського народу, однак підтримав тоді формулювання «етнічна чистка з ознаками геноциду».

У червні 2016 року українці Європи закликали владу Польщі до взаємного примирення та недопущення провокацій, що роз’єднують український та польський народи.

«Українці та поляки впродовж століть співжили на територіях Східної та Західної Галичини, Волині, Полісся. Історія взаємин двох народів не завжди була безхмарною… з уст деяких польських політиків частішають намагання покласти відповідальність за смерті людей лише на українців, демонізувати ОУН і УПА, як частину визвольного руху за незалежність України, звинуватити українців у геноциді поляків», – йдеться у заяві.

Українці Європи зверталися до польської влади з проханням докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити подібної риторики з вуст офіційних представників польської держави.

Пристайко провів «гарну зустріч» з угорським колегою Сійярто

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, що 26 вересня зустрівся з колегою з Угорщини Петером Сійярто.

«Домовились про контакт на найвищому рівні ближчим часом. Сподіваюсь, що ця зустріч відкриє шлях для вирішення існуючих непорозумінь у наших сусідських відносинах», – написав український міністр у твітері.

 

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права українських угорців, що живуть на Закарпатті (закон передбачає, серед іншого, ширше впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин).

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає можливим поліпшення відносин після перемоги на президентських виборах в Україні Володимира Зеленського.

 

У «ОПЗЖ» назвали «рейдерським захопленням» позбавлення телеканалу «112 Україна» ліцензії

Партія «Опозиційна платформа ‒ За життя» назвала рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення позбавити телеканал «112 Україна» ліцензії на цифрове мовлення «рейдерським захопленням, яке ініціювала вже нова українська влада».

«У партії нагадали про численні погрози президента Володимира Зеленського, що лунали на адресу телеканалів, власником яких є народний депутат від «Опозиційної платформи ‒ За життя» (Тарас Козак – ред.). А також звернули увагу на публікації в незалежних ЗМІ, де прямо заявляли про те, що безпосереднім куратором рейдерського захоплення телеканалу «112 Україна» є керівник Офісу президента Зеленського Андрій Богдан», – ідеться в тексті, поширеному сайтом політичної сили.

Раніше 26 вересня в Офісі президента України заявили, що стежать за ситуацією щодо телеканалу «112 Україна». «Переконані, що свобода слова є невід’ємною частиною демократичної держави. Водночас усі мовники мають дотримуватися законодавства та умов ліцензії», – мовиться у повідомленні.

Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не продовжила цифрову ліцензію телеканалу «112 Україна». Відповідне рішення рада ухвалила на засіданні 26 вересня. У продовженні ліцензії телеканалу відмовили, бо він не усунув порушення з 2014 року, заявили у Нацраді.

Читайте також: Нацрада проти «112 Україна»: апеляційний суд не задовольнив вимогу каналу

На телеканалі вважають рішення Нацради незаконним та зазначають, що про закриття телеканалу не йдеться.

«Канал продовжує мовлення і доступний для своїх глядачів на супутнику, в кабельних мережах і в інтернеті», – мовиться у повідомленні.

4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони запровадити санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne.

Україна домовилася про безвіз з Еквадором

Україна підписала угоду про безвізовий режим з Еквадором. Про це повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Еквадор – двадцять перша країна Латинської Америки, з якою матимемо безвіз. Продовжуємо відкривати двері для наших громадян», – зазначив глава МЗС.

 

Напередодні, 26 вересня, Пристайко повідомив про запровадження безвізу з Еквадором.

За даними Passport Index, Україна має домовленість про безвізовий режим з 91 країною світу.

Зеленський про стенограму розмови з Трампом: «думав, що вони опублікують свою частину»

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що не виступає проти публікації стенограми своєї телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, але «просто думав, що вони опублікують свою частину».

Про це Зеленський сказав на пресконференції в Нью-Йорку 25 вересня після того, як Білий дім опублікував текст телефонної розмови президентів, що відбулася в липні.

Зеленський також сказав, що не хоче, щоб Україну втягували у вибори іншої країни з будь-яким результатом, тому він заявляє, що на нього ніхто тиснути не може і не буде.

Зеленський додав, що зміст дзвінків між президентами незалежних країн не повинен публікуватися, бо «є геополітика, є якісь плани».

 

Через цю телефонну розмову Палата представників Конгресу США 24 вересня ініціювала формальне розслідування дій президента Дональда Трампа, підсумком якого може стати рішення про його імпічмент – відсторонення від посади. Трампа звинуватили в імовірному тиску на українського президента з вимогою провести розслідування щодо Джо Байдена, потенційного головного конкурента Трампа на виборах 2020 року.

25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневого спілкування Трампа і Зеленського по телефону. В тій розмові Трамп сказав: «Я чув, що у вас був прокурор, який був дуже хорошим і якого звільнили, і це дійсно нечесно. Багато людей говорять про це, про шлях, яким вони звільнили дуже хорошого прокурора, і ви мали деяких дуже поганих людей, включених у цей процес».

 

Він додав, що «є дуже багато розмов» про сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена Гантера. За словами Трампа, Байден-старший зупинив розслідування проти української енергетичної компанії Burisma, у якій Гантер Байден був членом ради директорів.

«Тому будь-яка річ, яку ви зможете зробити разом із генеральним прокурором… Це буде чудово. Байден хизувався, що він зупинив розслідування, тому якщо ви зможете зайнятися цим…», – сказав Трамп.

У відповідь Зеленський сказав, що знайомий із ситуацією. Він запевнив, що новий генеральний прокурор України «розбереться із ситуацією» та розслідуванням щодо Burisma.

Український президент також заявив, що «на 100%» згоден із Трампом, який назвав колишнього посла США в Україні Марі Йованович поганим послом.

 

«Її ставлення до мене було далеким від ідеалу, оскільки вона захоплювалася попереднім президентом і була на його стороні. Вона б не прийняла мене як нового президента достатньо добре», – цитує Білий дім Зеленського.

Під час розмови Трамп наголосив, що канцлер Німеччини Анґела Меркель говорить про Україну, але «нічого не робить».

У відповідь Зеленський погодився з американським президентом: «Ви абсолютно праві. Не на 100%, а фактично на 1000%. І я можу сказати вам таке. Я говорив і зустрічався з Анґелою Меркель. Я також говорив із [президентом Франції Емманюелем] Макроном. Я сказав їм, що вони роблять не так багато, як вони повинні у питаннях санкцій. Вони не застосовують санкції. Вони не працюють так багато, як вони повинні працювати для України».

 

Росія перебазувала винищувачі Північного флоту до Криму для навчань

Особовий склад окремого корабельного винищувального авіаційного полку Північного флоту Росії здійснив перебазування на літаках МиГ-29К в анексований Крим для проведення навчань, повідомила 25 вересня пресслужба Міноборони Росії.

За повідомленням, програма тренувань передбачає

відпрацювання повного циклу підготовки льотчиків до посадки на авіаносець.

Раніше в анексованому Криму три тисячі військовослужбовців Чорноморського флоту Росії взяли участь у тактичних навчаннях на полігоні Опук.

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

 

Резолюція Генеральної асамблеї ООН, схвалена 17 грудня 2018 року в зв’язку з мілітаризацією Криму, Чорного і Азовського морів, закликає Росію вивести свої війська з території Криму і засуджує російську військову присутність у Чорному і Азовському морях, що зростає.

У «ОПЗЖ» заявили, що продовжують роботу в ПАРЄ, попри офіційну відмову української делегації

Партія «Опозиційна платформа – За життя» заявила про продовження своєї роботи у рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, попри офіційну відмову делегації Верховної Ради України від участі в осінній сесії ПАРЄ 30 вересня – 4 жовтня.

«Нова влада продовжує курс «парламенту Порошенка» на нагнітання напруженості в Європі і самоізоляцію України. «Опозиційна платформа – За життя» послідовно виступає за діалог заради миру на всіх майданчиках. Незважаючи на чергову політичну витівку партії влади, ми продовжимо роботу в рамках ПАРЄ», – йдеться у заяві партії.

У «ОПЗЖ» заявили, що делегують свого представника для участі у роботі осінньої сесії ПАРЄ.

23 вересня делегація Верховної Ради України офіційно відмовилася взяти участь в осінній сесії Парламентській асамблеї Ради Європи, яка відбудеться з 30 вересня до 4 жовтня. Голова делегації Єлизавета Ясько назвала таке рішення «способом реагування України на повернення Російської Федерації до сесійної зали ПАРЄ». Водночас, за її словами, члени делегації проводитимуть консультації з партнерами по ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без санкцій. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ покинули зал засідань.

У Кремлі після рішення ПАРЄ про відновлення права голосу російської делегації заявили, що мають намір «послідовно і терпляче роз’яснювати» Заходу «ситуацію з Кримом».

 

 

Вільям Міллер заклав фундамент партнерства США і України – дипломати про смерть експосла

Посольство США в Україні оприлюднило заяву у зв’язку зі смертю 23 вересня колишнього американського посла у Києві Вільяма Міллера.

«Ми засмучені повідомленням про смерть колишнього посла США в Україні Вільяма Міллера, який був послом у Києві у 1993-1998 роках. Його потужний внесок у відносини між Україною та США створив міцний фундамент для нашого подальшого зростаючого двостороннього партнерства», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у мережі Twitter.

Вільям Ґрін Міллер помер 23 вересня у віці 88 років у своєму будинку на півночі Вірджинії. Він був другим надзвичайним і повноважним послом США в Україні у період 1993-1998 років. Його діяльність на цій посаді припала на період президентства Леоніда Кравчука, а потім і Леоніда Кучми.

За час дипломатичної праці Міллера Україна ухвалила Конституцію, запровадила національну валюту і підписала Будапештський меморандум.

 

Чеський прем’єр запросив Володимира Зеленського до Праги

Голова уряду Чехії Андрей Бабіш запросив президента України Володимира Зеленського до Праги.

Після зустрічі з Володимиром Зеленським у Нью-Йорку Андрей Бабіш зазначив у своєму твітері, що це «була дуже дружня зустріч».

«Ми говорили про вплив Вишеградської «четвірки» в рамках Європейського союзу. Я запросив пана президента до Праги, щоб він міг зустрітися в прем’єрами V4», – написав Бабіш.

 

Як повідомляють чеські ЗМІ, Андрей Бабіш планує розвивати чесько-українські відносини, зокрема, «в листопаді поїхати в Україну готується торгівельна місія на чолі з міністром промисловості й торгівлі Чехії Карелом Гавлічком». 

Востаннє чеський прем’єр (Мірек Тополанек – ред.) був із візитом в Україні у 2008 році.

Трамп дозволив публікацію тексту розмови із Зеленським

Президент США Дональд Трамп повідомив, що дозволив оприлюднення «повністю розсекреченої та нередагованої стенограми» телефонної розмови з українським колегою Володимиром Зеленським.

«Ви побачите, що це був дуже доброзичливий і цілком прийнятний дзвінок. Жодного тиску, і, на відміну від Джо Байдена та його сина, жодної «послуги за послугу», – наголосив Трамп у твітері.

 

23 вересня Трамп заперечив заяви про його імпічмент на тлі повідомлень про ймовірний тиск із його боку на президента України Володимира Зеленського щодо розслідування проти його політичного конкурента Джо Байдена.

Минулого тижня видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером. 19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Сам Трамп назвав «фейковими новинами» інформацію про скаргу на нього.

21 вересня колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року закликав розслідувати інформацію про те, що Трамп у телефонній розмові з Зеленським буцімто тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.

Україна – НАТО: Зеленський і Столтенберґ обговорили «практичну взаємодію»

Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зустрілися 24 вересня в Нью-Йорку, де триває 74-та сесія Генеральної асамблеї ООН.

Як інформує пресслужба глави держави, сторони обговорили «подальші кроки у рамках розвитку політичних відносин і практичної взаємодії України та НАТО».

«Володимир Зеленський підтвердив готовність нашої країни продовжити активну взаємодію з альянсом у рамках реалізації структурних реформ у секторі безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО», – інформує пресслужба президента України.

Як вказано в повідомленні, президент відзначив важливість візиту Північноатлантичної ради НАТО в Україну, який відбудеться наприкінці жовтня цього року. Пріоритетним напрямом роботи Президент України назвав і підвищення рівня сумісності ЗСУ із силами держав-членів НАТО, зокрема шляхом участі у спільних навчаннях і тренуваннях, програмах військової співпраці.

Раніше 24 вересня в коментарі Радіо Свобода віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив про незмінність курсу України на євроатлантичну інтеграцію, але наголосив, що тепер тактика цього поступу має змінитися.

«Ми маємо зараз зосереджуватися не на тому, щоб подавати чергову заявку… а зосередитися на тому, щоб здійснювати ті внутрішні реформи, запроваджувати ті стандарти НАТО, які дозволять нам досягнути взаємосумісності Збройних сил України із арміями країн-членів НАТО», – наголосив Кулеба.

Раніше сьогодні в уряді заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним. Це сталося після того, як депутат від президентської партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Ірина Верещук в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» 23 вересня заявила, що не варто вступати до НАТО, «якщо це буде конфліктогеном з Росією», вказавши на приклад Фінляндії.

Такі висловлювання депутата провладної партії викликали критику серед громадськості і побоювання щодо можливого відступу України від закріпленого в Конституції євроатлантичного курсу. Пізніше Верещук в коментарі Радіо Свобода уточнила, що не піддає сумніву курс України в НАТО, але вважає, що на сьогодні офіційний Київ не має жодної можливості для вступу в Альянс.

Тактика відрізняється, стратегія залишається незмінною – Кулеба щодо України і НАТО

Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив про незмінність курсу України на євроатлантичну інтеграцію, але наголосив, що тепер тактика цього поступу має змінитися. Про це Кулеба заявив в коментарі Радіо Свобода.

«Нова тактика полягає у тому, що після того, як у 2008 році не була позитивно сприйнята подана Україною заявка щодо приєднання до Плану дій з членства (ПДЧ) і до цього дня нічого кардинально у цьому питанні не змінилося, ми наразі не маємо шансів отримати ПДЧ. Тому, ми маємо зараз зосереджуватися не на тому, щоб подавати чергову заявку (в той час як ще попередня залишається чинною), а зосередитися на тому, щоб здійснювати ті внутрішні реформи, запроваджувати ті стандарти НАТО, які дозволять нам досягнути взаємосумісності Збройних сил України із арміями країн-членів НАТО. Тобто, тактика у тому, щоб рухатися до членстава в НАТО через безпосередню фактичну інтеграцію, а не через політичні заяви», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що нині має «прекрасний діалог» із колегами із Північноатлнатичного альянсу.

«Ми жодним чином не обговорюємо згортання співробітництва, а навпаки, – ми обговорюємо необхідність активізації співпраці, вирішення проблем і можливості швидкого руху вперед», – додав Дмитро Кулеба.

Раніше сьогодні в уряді заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним. Це сталося після того, як депутат від президентської партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Ірина Верещук в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» 23 вересня заявила, що не варто вступати до НАТО, «якщо це буде конфліктогеном з Росією», вказавши на приклад Фінляндії.

Такі висловлювання депутата провладної партії викликали критику серед громадськості і побоювання щодо можливого відступу України від закріпленого в Конституції євроатлантичного курсу. Пізніше Верещук в коментарі Радіо Свобода уточнила, що не піддає сумніву курс України в НАТО, але вважає, що на сьогодні офіційний Київ не має жодної можливості для вступу в Альянс.

Зеленський прибув до США

Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до США для участі у 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН, повідомила пресслужба глави держави.

«Володимир Зеленський виступить з промовою під час загальних дебатів сесії Генасамблеї ООН, а також візьме участь у саміті щодо Цілей сталого розвитку. Глава держави проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами іноземних країн, зокрема з президентом США Дональдом Трампом», – ідеться в повідомленні.

 

Президент України також зустрінеться з лідерами української громади США, з представниками американських ділових кіл.

У Білому домі раніше повідомили, що Трамп і Зеленський вперше зустрінуться в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня.

 

Візит Зеленського до США відбувається на тлі скандалу в США, що виник довкола телефонної розмови українського президента з американським колегою у липні. За даними ЗМІ, під час цієї розмови Трамп тиснув на Зеленського, вимагаючи провести розслідування щодо його можливого конкурента на виборах 2020 року Джо Байдена.

Сенцов: не мав сумніву, що нас звільнять достроково

Перебуваючи в ув’язненні в російській колонії, український режисер Олег Сенцов не мав сумніву, що його з іншими українськими в’язнями звільнять раніше завершення термінів ув’язнення. Про це 23 вересня він сказав в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Крим.Реалії.

«У мене не було сумнівів, що нас звільнять раніше терміну. Питання було в тому, скільки ми просидимо. Я був готовий просидіти довго. Звичайно, у мене виникала думка, що я просиджу 20 років. Але я розумів, що ні, так довго не буде. Але і п’ять років, повірте, теж немало», – зазначив Сенцов.

Сенцов у цьому ж ефірі сказав, що готовий потиснути руку президенту Росії Володимиру Путіну заради «визволення українських політв’язнів».

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Олег Сенцов, Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.

Трамп про розмову із Зеленським: йшлося про корупцію

Президент США Дональд Трамп висловився щодо закликів представника «Демократичної партії» Джо Байдена розслідувати його розмову із українським президентом Володимиром Зеленським.

«Я абсолютно нічого поганого не сказав. Все було ідеально», – заявив Трамп у розмові з журналістами у неділю.

За його словами, розмова стосувалася корупції, і у нього не було наміру «нашкодити» Байдену чи його сім’ї.

Колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року 21 вересня закликав розслідувати інформацію про те, що президент США Дональд Трамп у телефонній розмові з українським колегою Володимиром Зеленським тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.

Раніше Байден також закликав оприлюднити розшифровку вказаної розмови.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 вересня заперечив, що президент США Дональд Трамп тиснув на президента Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Він зазначив, що Зеленський має право, аби зміст його розмови з іншим президентом залишився в таємниці, а американські слідчі мають повне право «діставати» цю інформацію у США. «Я знаю, про що була розмова, і я думаю, що ніякого тиску не було», – сказав Пристайко в інтерв’ю «Громадському».

Раніше цього тижня видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером.

The Washington Post із посиланням на двох колишніх американських посадовців пише, що слова Трампа викликали занепокоєння настільки, що співробітник розвідки, який працював у Білому домі, звернувся зі скаргою до генерального інспектора розвідки.

The New York Times із посиланням на двох людей, знайомих із ситуацію, пише, що «принаймні частина звинувачень стосуються України». Видання додає, що наразі невідомо, про що саме йде мова.

Виконувач обов’язків директора національної розвідки наразі відмовляється передати до Конгресу деталі скарги, як того вимагає закон.

19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. Він відмовився обговорювати зміст скарги, посилаючись на відсутність повноважень.

The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Демократи в Палаті представників уже почали розслідування, щоб зрозуміти, чи Трамп та його адвокат Руді Джуліані намагаються змусити українську владу почати розслідування проти потенційного опонента Трампа Джо Байдена на виборах президента США у 2020 році.

 

Сенцов взяв участь у письменницькому марафоні на підтримку заручників Кремля

У Львові біля пам’ятника Іванові Франку 22 вересня відбувся письменницький марафон на підтримку українських в’язнів Кремля «Листи з-за ґрат». Участь у ньому взяли колишній політв’язень Олег Сенцов, правозахисник, дисидент Мирослав Маринович, письменник Андрій Курков, акторка Римма Зюбіна, громадський діяч Алім Алієв. Вони прочитали листи тих, хто зараз перебуває за ґратами, а також їхніх рідних.

 

«Дякую всім львів’янам, українцям і мешканцям різних країн, які підтримували мене та всіх українських політв’язнів. У мене зараз дуже багато роботи. Але найголовніше – це боротьба за інших наших полонених, які перебувають за ґратами у Криму, Росії і на Донбасі. Одна людина не може зробити нічого, але всі разом ми можемо зробити дуже багато. Я сподіваюсь, що ми всі зможемо повернути наших хлопців додому. Слава Україні!», – наголосив під час відкриття марафону режисер Олег Сенцов.

 

Правозахисник, дисидент Мирослав Маринович зачитав лист автора Радіо Свобода Миколи Семени, який рівно 2 роки тому, 22 вересня, був засуджений у Криму, і зараз перебуває під домашнім арештом, йому заборонено публічно висловлюватись. Учасники письменницького марафону також зачитали листи активістів Ремзи Бекірова, Сервера Мустафаєва, Руслана Сулейманова, Станіслава Асєєва.

 

Другий рік поспіль під час «Форуму видавців» у Львові організовують акцію на підтримку українських в’язнів Кремля. До марафону приєднується PEN Ukraine, двоє членів цієї організації – Станіслав Асєєв і Микола Семена є заручниками Кремля.

За даними Центру громадянських свобод, у Росії та окупованому Криму лишилися за ґратами щонайменше 86 людей. За даними Служби безпеки України, бойовики на Донбасі утримують у полоні 227 українців.