В ОБСЄ розчаровані рішенням суду у спорі «Громадського» та праворадикалів С14

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив розчарування рішенням Господарського суду Києва, який задовольнив позов праворадикальної організації С14 проти «Громадського телебачення» через публікацію, в якій С14 характеризується як «неонацистська» організація. 

«Я переймаюся цим рішенням суду в Україні, оскільки воно створює шкідливий прецедент в країні і може спричинити перешкоду для журналістської роботи», – зазначив Дезір.

Він наголосив на тому, що журналісти повинні мати змогу працювати, «не побоюючись економічних репресій чи покарань».

«Це рішення є загрозою критичній незалежній журналістиці, і я сподіваюся, що воно буде скасоване через апеляцію», – додав представник ОБСЄ.

Читайте також: Україна в Доповіді Держдепартаменту США щодо прав людини

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.

США стурбовані кримінальними справами проти кримчан за відмову служити в російській армії

Сполучені Штати Америки стурбовані тим, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в її армії.

«Ми дуже стурбовані недавніми повідомленнями про те, що Росія засуджує жителів Криму за ухилення від призову до лав збройних сил Росії. Ми закликаємо Росію припинити незаконну окупацію Криму і поважати суверенітет і територіальну цілісність України», – мовиться в повідомленні посольства США в Україні.

На початку липня 2019 року в Севастополі місцевого жителя звинуватили в ухиленні від призову в російську армію. Як повідомили ЗМІ, 20-річний Гліб Щербаков відмовився від проходження військової служби «з політичних мотивів».

Підконтрольний Кремлю військовий комісар Криму Олег Єрмілов заявив у квітні, що з 2015 року в анексованому Криму порушили 15 кримінальних і близько 250 адміністративних справ за ухилення від служби в російській армії. 

Україна вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії призвали не менш як 4800 жителів Криму.

За даними Кримської правозахисної групи, всього з початку анексії Криму Росія призвала до своєї армії близько 15 тисяч кримчан.

Міжнародне гуманітарне право, а саме Четверта Женевська конвенція, забороняє державі-окупантові примусово призивати мешканців окупованих територій до своїх збройних чи воєнізованих сил, а також заохочувати їх до добровільного вступу до цих сил.

Сущенко підписав документи про згоду відбувати термін в Україні – Фейгін

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко підписав документи про згоду відбувати термін в Україні, повідомив його захисник Марк Фейгін у коментарі «Укрінформу».

«Під час спілкування з Романом Сущенком, недавнього – телефоном, і більш раннього – особистого, ми обговорювали також і перспективи обміну, звільнення. Можу сказати, що влітку Роман підписав з ініціативи російської сторони папери про його згоду на відбування покарання в Україні», – сказав Фейгін.

За його словами, перебільшувати значення цього факту не варто.

«Ці папери можуть досить довго лежати в папках, чекаючи свого часу. Плани російської сторони не є нам відомі», – пояснив Фейгін.

Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у вересні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами.

Представники бойовиків «ЛНР» заявили свої права на Щастя – ЗМІ

Представники бойовиків незаконного збройного угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего та Ольга Копцева 6 серпня під час візиту до Станиці Луганської заявили, що бойовики, нібито згідно з Мінськими домовленостями, мають контролювати і населений пункт Щастя. Про це повідомляє «5 канал», додаючи відео з місця подій.

На записі видно, що Дейнего та Копцева перейшли лінію розмежування та намагаються переконати голову адміністрації Станично-Луганського району Юрія Золкіна, ніби вони не зобов’язані триматися території, окресленої цією лінією.

Копцева пригрозила присутнім журналістам, що використає це відео на переговорах у Мінську, якщо його викладуть в мережу. Пізніше вона почала вимагати, щоб журналісти «розвернули камери на 180 градусів».

Дейнего та Копцева представляють бойовиків на переговорах у Мінську.

Раніше сьогодні керівник української сторони Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін Олександр Борщевський заявив, що головною причиною, чому не відбувається початок робіт з ремонту мосту в Станиці Луганській на Луганщині, є відсутність гарантій безпеки для українських фахівців з розмінування з боку підтримуваних Росією бойовиків угруповання «ЛНР».

Як повідомлялося до того, 1 серпня мали почати розміновувати територію біля мосту в Станиці Луганській.

1 серпня, як повідомив кореспондент Радіо Свобода, українських фахівців під сам міст і на територію з його боків представники угруповання «ЛНР» не пустили. Не змінилася ситуація і на наступний день. Однак того разу під мостом з’явилися фахівці з боку угруповання.

17 липня представник ОБСЄ Мартін Сайдік повідомив, що учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт мосту через Сіверський Донець у Станиці Луганській.

На Луганщині діє тільки один пункт перетину через лінію розмежування – у КПВВ «Станиця Луганська». Він пішохідний. Дорога пролягає вздовж підірваного ще 2015 року мосту через Сіверський Донець.

На початку липня міст відвідав президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що об’єкт можна відновити упродовж місяця.

Звільнено політв’язня Стешенка, засудженого у 2018 році в окупованому Криму

В окупованому Криму звільнили політв’язня Олександра Стешенка, засудженого у 2018 році до двох років позбавлення волі у колонії-поселенні. Про це повідомив голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котельянець.

«Сьогодні ми в «Об’єднанні родичів політв’язнів Кремля цілий день чекали, затамувавши подих. Стешенка вивозили з Криму на материк. Це політв’язень, якого у 2018 ФСБ ув’язнило в Криму за начебто плани підпалити дім муфтія для залякування проросійськи налаштованих кримських татар та для нагнітання міжнаціональної ворожнечі», – мовиться у повідомленні.

Котельянець додав, що Стешенка звільнили за процедурою умовно-дострокового звільнення. Його доправили додому, в Харків.

У серпні 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив харків’янина Олександра Стешенка до двох років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні. Стешенка визнали винним у підпалі будинку муфтія Еміралі Аблаєва.

12 квітня активісти з громадської ініціативи «Крим SOS» з посиланням на матір українця харків’янина Олександра Стешенка повідомили, що російські силовики затримали його на пункті пропуску «Чонгар» на в’їзді до анексованого Росією Криму.

За інформацією активістів, 14 квітня адвокат Стешенку в пошуках свого підзахисного відвідав прикордонне управління ФСБ Росії в Криму в Сімферополі. Співробітники управління підтвердили, що Стешенко перебуває у них, а потім ФСБ Росії почала заперечувати затримання харків’янина.

Пізніше російські силовики заявили, що нібито припинили в Криму діяльність екстремістської групи, створеної помічником депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілєва Еролом Велієвим, до якої нібито входив Стешенко.

Силовики також стверджували, що в ході слідства Стешенко повністю визнав свою провину і клопотав про особливий порядок судового розгляду. Тому кримінальне переслідування проти нього за статтею «створення екстремістського співтовариства» припинили у зв’язку з «каяттям».

Волкер прокоментував загибель 4 українських військових на Донбасі

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер прокоментував загибель 6 серпня чотирьох українських військових на Донбасі.

«Надзвичайно розчарований новими порушеннями режиму припинення вогню, що призвело до вбивства чотирьох українських військових силами, які підтримує Росія, – особливо в той час, коли новий президент України робить жести до миру», – зазначив Волкер.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 17 липня домовилися про перемир’я на Донбасі з півночі 21 липня.

Сторони також домовилися про механізми контролю за дотриманням перемир’я і дисциплінарні заходи в разі його порушень; про відмову від наступальних дій і диверсійних операцій.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

ЦВК назвала останній округ, у якому ще не встановлені результати виборів

Центральна виборча комісія повідомила ввечері 5 серпня, що визнала обраними 423 депутатів Верховної Ради – 225 у багатомандатному виборчому окрузі та 198 – в одномандатних виборчих округах. Не встановлені результати голосування лише в одному виборчому окрузі, №210, розташованому в Чернігівській області.

30 липня 2019 року виборча комісія цього округу доставила до ЦВК протокол про підсумки голосування з поміткою «уточнений».

Шостий апеляційний адміністративний суд 3 серпня ухвалив постанову, а якій визнав протиправними дії виборчої комісії щодо складання протоколу про підсумки голосування в ОВО № 210 та зобов’язав цю комісію ухвалити рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на ряді виборчих дільниць.

Станом на 16:00 5 серпня комісія здійснила такий підрахунок щодо 18 із 33 виборчих дільниць округу, результати якого свідчать про необхідність внесення змін до встановлених підсумків голосування в цьому окрузі, інформує ЦВК.

Також ЦВК констатувала неможливість встановлення результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в ОВО № 210 у відведений для цього виборчим законом строк – не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування, тобто до 5 серпня 2019 року включно.

Тому ЦВК зобов’язала окружну виборчу комісію не пізніше 16:00 6 серпня завершити здійснення повторного підрахунку голосів виборців на вказаних 33 виборчих дільницях, скласти протокол про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 210 з поміткою «уточнений» і транспортувати його до ЦВК.

Центральна виборча комісія також звернулася до Національної поліції України для проведення перевірки обставин порушення законодавства України про вибори в одномандатному виборчому окрузі № 50 під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та вжиття згідно із законодавством України заходів реагування.

Дострокові вибори до парламенту України відбулися 21 липня. За їхніми підсумками пропрезидентська партія «Слуга народу», здобула за підсумками дострокових виборів понад 250 мандатів депутатів Верховної Ради. Цього достатньо, щоб сформувати владну фракцію без допомоги жодних союзників.

Естонія не визнаватиме російські паспорти, видані жителям Донбасу

Естонія не буде визнавати паспорти, які Росія з квітня видає жителям окупованого Донбасу. Відповідне рішення ухвалило міністерство закордонних справ країни.

«Це додаткова спроба підірвати незалежність України і закріпити нестабільну ситуацію з безпекою в Східній Україні. Це повністю суперечить духу Мінських угод. Сьогоднішнє рішення Росії висловлює наше принципове засудження таких спроб Росії», – заявив міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

Рішення набуває чинності з моменту ухвалення.

24 квітня Путін підписав указ, що дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, в спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

17 липня Володимир Путін вкотре розширив категорії громадян України, які можуть отримати російське громадянство за спрощеною процедурою: згідно з його указом, на це можуть розраховувати не тільки мешканці окупованих територій на сході України, а всього українського Донбасу.

Міноборони замість українського аналога закуповує польські бронемашини

Міністерство оборони України замість українського аналога закуповує польські бронемашини, йдеться у відповіді на інформаційний запит проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

«Міністерством оборони України, відповідно до державного оборонного замовлення на 2018 і 2019 роки, здійснюється закупівля польських бронетранспортерів 4х4 Oncilla (аналог ТКБМ «Дозор-Б»)», – вказано у відповіді, наданій Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.

У Міноборони додали, що за період з 2017 по 2019 року відомство не закупило жодної української бронемашини «Дозор-Б».

У Міноборони не надали інформації щодо недоліків ТКБМ «Дозор-Б», виявлених під час експлуатації.

Тактична бойова колісна машина «Дозор-Б» – це українська розробка. Автори – «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» (ХКБМ). Виготовляли броньовик на Львівському бронетанковому заводі, що входить до складу ДК «Укроборонпром». 

У спілкуванні з журналістами Радіо Свобода директор львівського заводу Віктор Андрощук повідомив, що на підприємстві більше не займаються виробництвом машини «Дозор-Б».

Вперше «Дозор» був представлений у 2004 році. У 2016-му до ЗСУ передали першу і поки що єдину партію ТКБМ «Дозор-Б» у складі десяти бронемашин.

Більше про «Дозор-Б» і про причини його заміни польським аналогом читайте в публікації проєкту Донбас.Реалії. 

Суд поновив на посаді колишнього прокурора Дмитра Суса

Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді колишнього заступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса. Відповідне рішення у Facebook оприлюднили адвокат Роман Маселко і сам Сус. Останній згодом видалив допис.

Згідно з рішенням суду, датованим 1 серпня, наказ Генеральної прокуратури від 13 квітня 2017 року про притягнення Суса до дисциплінарної відповідальності визнаний протиправним та скасований. Суд стягнув на його користь 640 гривень судового збору.

У травні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура України направила до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт щодо ексзаступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса.

За даними слідства, він, перебуваючи на посаді заступника керівника департаменту ГПУ, впродовж 2016 року систематично привласнював чуже майно. Також підозрюваний продавав речові докази у кримінальному провадженні стороннім. За даними відомства, Сус також не вніс до своєї електронної декларації про доходи інформацію про користування позашляховиком Audi Q7 у 2015 році.

Колишнього працівника ГПУ Суса детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня 2017 року на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Солом’янський районний суд Києва 27 липня 2017 року обрав Сусу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після цього суд кілька разів продовжував дію цього запобіжного заходу.

13 лютого 2018 року суд вирішив арештувати підозрюваного без права застави. Згодом його відпустили. 

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури у квітні 2017 року.

Восени 2016 року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.

Син засудженого в Криму активіста Балуха називає «надуманими» звинувачення проти батька

Син засудженого в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха Павло заявляє, що його батько страждає за свої переконання, а звинувачення на його адресу «надумані». Про це він сказав в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Він підтримував іншу сторону, сторону України. Він ніби в меншості. Людей намагався переконати, і багатьом це не подобалося. Більшість була лояльною до всього цього (анексії Криму Росією – ред.), вони робили якісь доноси, кляузи на нього, намагалися щось прибрехати», – каже Павло.

На питання чи вважає він звинувачення на адресу батька надуманими, Павло відповів: «Абсолютно, так».

Повну версію інтерв’ю з Павлом Балухом читайте тут.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. Він відбуває ув’язнення в російському місті Торжку.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають, наголошують правозахисники.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

 

Володимир Балух знову в ШІЗО – правозахисники

Український політв’язень Володимир Балух, ув’язнений у Росії, знову опинився у штрафному ізоляторі, повідомила Кримська правозахисна група з посиланням на родичів українця.

За їхньою інформацією, його закрили в ШІЗО в його колонії № 4 в російському місті Торжку 30 липня на 15 діб.

Як нагадують правозахисники, за чотири місяці в цій колонії його зачиняють у ШІЗО вже вшосте. Вони звертають увагу, що це ставить під загрозу його здоров’я, підірване попередніми голодуваннями протесту і суворими умовами утримання в колонії: після численних відправлень до ШІЗО Балуха на півроку перевели у приміщення камерного типу. Постійне перебування в ізоляторі може завдати його здоров’ю непоправної шкоди, наголошують у Кримській правозахисній групі.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.

Зеленський розповів про можливу «нормандську» зустріч

Президент України Володимир Зеленський повідомив про можливий термін нової зустрічі в так званому «нормандському форматі» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як сказав він у перебігу своєї поїздки до Трускавця Львівської області, така зустріч на рівні чотирьох представників міністерств закордонних справ країн-учасниць може відбутися у Франції наприкінці серпня.

Понад два тижні тому Зеленський, іще не уточнюючи можливих термінів цієї зустрічі зовнішньополітичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату», заявляв, що очікує після неї і проведення зустрічі самих керівників України, Німеччини, Франції і Росії.

Так само й заступник голови офісу президента Вадим Пристайко говорив тоді, що ці радники планують знову зустрітися наприкінці літа, щоб обговорити реалізацію домовленостей, про які йшлося на попередній зустрічі 12 липня.

Але він тоді заявляв, що очікує на зустрічі лідерів держав не відразу після цієї наступної зустрічі, а через одну зустріч.

За словами Пристайка, серед домовленостей, досягнених на зустрічі 12 липня, був обмін бранцями протягом місяця, хоча точна кількість їх не була остаточно узгоджена.

«Нормандський формат» переговорів про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу був започаткований на зустрічі президентів України, Франції й Росії і канцлера Німеччини у французькій Нормандії 2014 року. Ці переговори відбуваються у форматах керівників держав чи голів МЗС, а готують їх на зустрічах радників. Останніми місяцями Росія уникала таких переговорів, очікуючи на зміну влади в Україні і на те, що нова українська влада буде більш поступливою перед домаганнями Кремля.

ЦВК взяла на себе повноваження окружної комісії в Донецькій області через «бездіяльність» ОВК

Центральна виборча комісія повідомила, що перебирає на себе повноваження окружної виборчої комісії 50-го округу (в Донецькій області) через нібито не виконання місцевою ОВК своїх повноважень. Такі підсумки вечірнього засідання ЦВК 2 серпня.

Як йдеться в заяві ЦВК, 1 серпня вона зобов’язала окружну виборчу комісію надати уточнені протоколи та іншу виборчу документацію не пізніше 12 години 2 серпня. Цього, згідно з заявою Центрвиборчкому, не сталося.

Крім того, як стверджує ЦВК, згідно з рішенням суду про примирення сторін за позовом кандидата-самовисуванця Анатолія Чорного, місцева комісія повинна була повторно підрахувати голоси на 11 дільницях.

«Комісія констатувала, що за таких умов невиконання вказаною комісією рішення ЦВК, а також вказаних судових рішень у визначений строк може фактично призвести до невстановлення нею підсумків голосування в ОВО № 50, а отже, унеможливить встановлення Комісією результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в цьому окрузі», – йдеться в повідомленні.

Відтак ЦВК заявила про те, що бере на себе виконання обов’язків місцевої окружної виборчої комісії через «бездіяльність ОВК ОВО № 50».

ЦВК уповноважила заступника голови Євгена Радченка, члена комісії Леонтія Шипілова та працівників секретаріату отримати від ОВК виборчу документацію.

1 серпня голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що ситуація на 50-му виборчому окрузі «майже переходить за межі правового поля».

Читайте також: Слідчі повідомили про підозру членам ДВК в окрузі, де переміг Балога – прокуратура​

На цьому окрузі в Донецькій області, за поточними даними ЦВК, перемагає самовисуванець Андрій Аксьонов. На другому місці – кандидатка від «Слуги народу» Тетяна Романцова.

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

Путін підписав закон про спрощення надання дозволу на проживання в Росії українцям

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про внесення змін до законодавства, який спрощує отримання посвідки на проживання в Росії для українців. Відповідний документ з’явився на сайті правової інформації Росії 2 серпня.

Згідно з законом, перелік осіб, які можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання без врахування затвердженої урядом квоти згідно з федеральним законом «Про правове становище іноземних громадян в Російській Федерації», повинен містити також:

громадян України або осіб без громадянства, які постійно мешкали на території України;
громадян держав, які входили до колишнього СРСР, та отримали освіту у державних вищих навчальних закладах, освітніх чи наукових організаціях на території Росії.

Крім того, документ передбачає, що люди, народжені «на території колишнього СРСР», поміж інших категорій мають право на отримання посвідки на постійне проживання, не отримавши попередньо дозволу на тимчасове проживання.

Закон набуде чинності через 90 днів після його оприлюднення.

Читайте також: Понад 13 тисяч жителів Донбасу отримали паспорти Росії – Матіос​

17 липня Володимир Путін вкотре розширив категорії громадян України, які можуть отримати російське громадянство за спрощеною процедурою: згідно з його указом, на це можуть розраховувати не тільки мешканці окупованих територій на сході України, а всього українського Донбасу.

24 квітня Путін підписав указ, що дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, в спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

Попередні укази Путіна, як і його заяву 27 квітня про можливість, що громадянство Росії у спрощеному порядку нададуть усім українцям, викликали різку критику Києва. Їх також широко критикували в міжнародних колах.

Слідчі повідомили про підозру членам ДВК в окрузі, де переміг Балога – прокуратура

Слідчі Головного управління Нацполіції в Закарпатській області та детективи місцевої поліції повідомили про підозру п’ятьом членам дільничної виборчої комісії у селі Суха на Закарпатті, повідомляє прокуратура області.

За повідомленням, йдеться про ДВК округу №69, члени якої, за версією слідства, незаконно видали бюлетені на імена виборців, які в цей час перебували за кордоном.

«Було видано понад 90 бюлетенів особам, які не мали право на їх отримання на імена осіб, які у день проведення позачергових виборів до Верховної ради України перебували за кордоном. Дії підозрюваних кваліфіковані за частиною 2 статті 158-1 Кримінального кодексу України, тобто надання виборчих бюлетенів особам, які не мають право їх отримувати, вчинене членом виборчої комісії, за попередньою змовою групою осіб», – йдеться в заяві прокуратури Закарпатської області.

Читайте також: Розгляд позовів щодо проблемних округів може вплинути на підсумки голосування – Сліпачук​

Зараз, за даними прокуратури, триває слідство.

На окрузі №69, за результатами підрахунку всіх бюлетенів, переміг Віктор Балога, який балотувався від партії «Єдиний центр». Друге місце посів кандидат від «Слуги народу» Едгар Токар. 

Балога вже обирався до Верховної Ради сьомого скликання від цього округу і був народним депутатом з 2012 по 2014 рік. Ще раніше він обирався до парламенту четвертого скликання за 71-м округом – з 2002 по 2005 рік.

27 липня Центральна виборча комісія скасувала перерахунок голос на окрузі №69.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбулися 21 липня. До Верховної Ради проходять п’ять партій: «Слуга народу» (43,16%), «Опозиційна платформа – За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) і «Голос» (5,82%).

За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному сербу за участь в «самообороні Севастополя»

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному громадянину Сербії за участь у збройному формуванні «самооборона Севастополя» під час анексії Кримського півострова. Про це 2 серпня повідомила прес-служба прокуратури Автономної Республіки Крим.

«У ході досудового розслідування отримані докази причетності громадянина Республіки Сербія Ж. в діяльності незаконного збройного формування «самооборона Севастополя», у зв’язку з чим зазначеному громадянину повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності – ред.)», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом березня 2014 року підозрюваний, будучи лідером збройного формування – так званого загону «Йован Шевич» – який входив до складу «самооборони Криму», «особисто перебував на самостійно створених так званих блокпостах на в’їзді і виїзді з Севастополя, де перевіряв документи місцевого населення, незаконно обшукував транспортні засоби, безпосередньо брав участь в затриманні проукраїнськи налаштованих жителів Криму».

Читайте також: Сербські «четники» на Донбасі: арешт одного з найскандальніших бойовиків

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Днями у відомстві заочно повідомили про підозру ще одному громадянину Сербії, підозрюваному в участі в збройному формуванні «самооборона Севастополя» і захопленні об’єктів української інфраструктури.

Імен підозрюваних в прокуратурі АРК не назвали.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2018 року в аеропорту Белграда поліцейські затримали 43-річного Братислава Живковича – за підозрою в «організації участі в збройному конфлікті в іноземній державі». У 2014 році Живкович очолював групу сербських громадян, які прибули до Криму з метою надати «братню допомогу росіянам». В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, що робив на Донбасі і в Криму під час анексії півострова.

«Самооборона» Криму з’явилася напередодні анексії півострова і допомагала Росії захопити Крим. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, велика частина з яких досі в Криму не розкрита.

 

 

Волкер розповів, чи братиме Трамп участь у «нормандському форматі»

Для президента США Дональда Трампа дуже важливо припинити збройний конфлікт на Донбасі, спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю «Українському тижня» у відповідь на можливу участь американського президента в «нормандському форматі».

«Проблема знову ж таки в діях і політиці Росії. Якщо будуть ознаки того, що вона налаштована серйозно й готова реально припинити конфлікт, я впевнений, для президента Трампа це дуже важливо. Формат має менше значення, ніж наповнення. Але якби зустріч була корисною, ми, безумовно, розглянули б такий варіант», – сказав Волкер.

Він додав, що американська сторона готова підтримати зустрічі у новому форматі, «де були б залучені США та хтось іще, наприклад Велика Британія, Франція».

«Не знаю, чи вдалося б нам тривалий час підтримувати найвищий ступінь залучення президента чи держсекретаря, як це відбувається в межах «нормандської четвірки». Але, безумовно, ми хочемо підтримувати зусилля будь-якими способами, щоб просунутися в переговорах і досягти миру», – розповів Волкер.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Востаннє лідери «нормадської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – зустрічалися в жовтні 2016 року. 

Керченська криза: морський трибунал призначив трьох суддів у справі України проти Росії

Президент Міжнародного трибуналу з морського права Пак Чжин Хьон призначив трьох суддів в арбітражному розгляді України проти Росії щодо агресії Москви біля берегів анексованого Криму в листопаді 2018 року. Про це йдеться в прес-релізі, поширеному прес-службою суду 1 серпня.

«10 липня 2019 року після консультацій зі сторонами президент Пак призначив суддями Дональда Мак-Рея (Канада), Рюдиґера Вольфрума (Німеччина) і Ґудмундура Ейрікссона (Ісландія) в арбітражному провадженні, ініційованому Україною проти Росії щодо затримання трьох українських військових кораблів і 24 моряків на борту», – йдеться в повідомленні.

У трибуналі додали, що президент Пак також призначив Мак-Рея головою цього провадження.

Відзначається, що відповідне рішення ухвалили після того, як Україна повідомила президентові Морського трибуналу про неможливість домовитися з Росією про призначення ще трьох суддів.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Міжнародний трибунал із морського права – це незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції ООН з морського права.

Україна звернулася до трибуналу із запитом щодо зобов’язання Росії звільнити її військові кораблі та повернути їх під її контроль, припинити кримінальне переслідування проти 24українськихморяків, а також звільнити їх і повернути в Україну.

Зеленський призначив головою ДУС чоловіка депутатки від «Слуги народу», яка має бізнес у Криму

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Державного управління справами Сергія Борзова. Відповідний указ Офіс президента оприлюднив 1 серпня.

«Призначити Борзова Сергія Сергійовича Керівником Державного управління справами з 1 серпня 2019 року строком на п’ять років з оплатою праці відповідно до законодавства», – йдеться в ньому.

Попереднім документом Зеленський звільнив Борзова з посади заступника керівника цього відомства, яку той обіймав раніше.

Читайте також: Богдан написав заяву про відставку – ЗМІ​

Дружина Сергія Борзова Ірина входить до президентською партії «Слуга народу» і перемогла на парламентських виборах на 14 одномандатному окрузі (Вінницька область). 

Згідно з декларацією Ірини Борзової, вона є кінцевою бенефіціарною власницею компанії «Профіль-Н» , зареєстрованої в Судаку, що в анексованому Криму.

Як повідомляє видання «Українська правда», тесть Борзова Наум Баруля є одним з керівників шоу «Ліга сміху», яке випукає заснована Зеленським студія «Квартал 95».

Читайте також: Акторки серіалу «Свати» Железняк і Кравченко виступають із гастролями в анексованому Криму​

Згідно з базою даних Rusprofile, компанія «Профіль-Н» після анексії зареєстрована як російська та сплачує податки до бюджету Росії.

11 червня Зеленський звільнив Івана Куцика з посади керівника Державного управління справами. Також з посади він зняв і його заступника – Євгена Сарнацького.

Богдан написав заяву про відставку – ЗМІ

Мер Києва Віталій Кличко повідомив 1 серпня, що звернувся до НАБУ через заяву голови Офісу президента Андрія Богдана щодо нібито запропонованого йому хабаря

На 6 дільницях 119-го округу Львівщини перерахують голоси – рішення апеляційного суду

Сьогодні Львівський апеляційний адміністративний ухвалив рішення про те, що на шести дільницях 119-го округу (районний центр Броди) провести перерахунок голосів виборців. Згідно з даними окружних виборчих комісій, на цьому окрузі переміг кандидат у народні депутати, чинний парламентар від «Європейської солідарності» Михайло Бондар. На 140 голосів йому поступився кандидат від партії «Слуга народу» Оресь Кавецький.

Відтак судді Львівського апеляційного адміністративного суду залишили без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2019 року.

Михайло Бондар звернувся з апеляцією на рішення суду першої інстанції з вимогою скасувати рішення про перерахунок голосів на шести дільницях.

Тим часом представники партії «Слуга народу» – Орест Кавецький і від громадської організації «Слуга народу України» Віталій Кравчук вимагали, щоб апеляційний суд ухвалив рішення про перерахунок голосів на 40 дільничних виборчих комісіях.

Читайте також: 1 серпня ЦВК визнала обраними ще 19 народних депутатів​

Орест Кавецький, кандидат від партії «Слуга народу», – засновник підприємства «Ламар груп». Його батько Юрій Кавецький має спільний бізнес із братом народного депутата від «Опозиційного блоку «За життя» Тараса Козака, власника кількох медіахолдингів.

Кандидат у народні депутати Михайло Бондар наголосив, що не боїться перерахунку голосів на 6 дільницях, але наполягає на тому, що підстав для цього немає.

«У день виборів і на другий день не було ніяких скарг від ДВК про порушення виборів. 23 липня вже з’явились скарги від опонентів, написані під копірку, без доказової бази. Рішення судів сумнівні. Немає верховенства права в Україні. Ані спостерігачі, ані представники громадської мережі «Опора», представники кандидатів не виявили порушень на ОВК № 119. Рішення судів – це фактично висловлення недовіри членам ДВК», – каже Михайло Бондар.

За словами голови ОВК № 119, жодних фальсифікацій у день голосування і під час підрахунку голосів не було.

Читайте також: Жінки, новачки, безробітні. Яким буде новий український парламент

«Вже завтра ОВК може зібрати комісії і перерахувати голоси на 6 дільницях. Чекаємо на копію рішення апеляційного суду», – каже голова ОВК № 119 Віктор Лаврін.

Кандидат від партії «Слуга народу» Орест Кавецький і його адвокати не прийшли на оголошення судового рішення.

Позачергові парламентські вибори відбулися 21 липня. За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, «ЄС» – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.

Філарет звернувся до Зеленського та ОБСЄ через ліквідацію УПЦ КП

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет звернувся до президента України Володимира Зеленського та Організації з безпеки та співробітництва в Європі через ліквідацію Української православної церкви Київського патріархату.

На думку Філарета, парафіян УПЦ КП «фактично силою змушують належати до іншої конфесії – Православної церкви України».

«Прошу вас силою міжнародного авторитету допомогти не допустити незаконну ліквідацію нашої церкви Міністерством культури України», – йдеться у зверненні Філарета до координатора проєктів ОБСЄ в Україні Генріка Вілладсена, яке датоване 30 липня.

У зверненні до Зеленського патріарх заявляє про «рейдерську атаку на майно УПЦ Київського патріархату», яку нібито очолює предстоятель Православної церкви України Епіфаній. Крім того, він розповів про процес ліквідації УПЦ КП та попросив у президента «безпосереднього втручання і припинення цього беззаконня».

27 липня Синод Православної церкви України вирішив припинити діяльність релігійної організації «Київська патріархія Української православної церкви Київського патріархату» шляхом приєднання до релігійної організації «Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)».

Міністерство культури повідомило, що про це зробили запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

31 липня Філарет повідомив, що УПЦ КП подала до суду на Міністерство культури через зняття з реєстрації.

20 червня у Володимирському соборі Києва збори під головуванням почесного патріарха ПЦУ Філарета вирішили відновити існування ліквідованої церкви УПЦ КП і скасувати визнання Православної церкви України. У ПЦУ рішення цього зібрання одразу ж назвали юридично нікчемним.

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на була створена помісну Православна церква України. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП. 6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія.

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ Київського патріархату і заявив, що уповноважений скликати для цього церковний собор. Водночас Міністерство культури заявило, що УПЦ КП припинила існування.

Оліфер: гуманітарна підгрупа в Мінську «готує все необхідне для звільнення людей»  

Гуманітарна підгрупа в столиці Білорусі Мінську «готує все необхідне для звільнення людей», повідомила у Facebook Дарка Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«У гуманітарній підгрупі продовжують працювати над підтвердженням утримуваних осіб та готують все необхідне для подальшого звільнення людей», – написала Оліфер.

Вона додала, що активізована робота з пошуку зниклих безвісти.

«Найближчим часом буде узгоджено алгоритми ідентифікації та передачі залишків загиблих», – розповіла Оліфер.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
17 липня в столиці Білорусі Мінську Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася почати підготовку до обміну утримуваними особами: у гуманітарній підгрупі підтвердили місцеперебування 69 українців, яких Київ прагне звільнити з полону. Водночас у закладах української пенітенціарної служби перебуває 208 людей, яких запитують підтримувані Росією бойовики.

Справа суддів ОАСК: офіс Денісової назвав причини звільнення Козлова з ВККС

Причиною звільнення Андрія Козлова з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є відсутність у нього необхідного для виконання цієї роботи стажу професійної діяльності у сфері права не менш як 15 років. Про це йдеться в коментарі керівника секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Левшун, наданому на прохання Радіо Свобода.

«Козлов Андрій Георгійович призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.10.2016 №346/к. У березні 2019 року до Уповноваженого надійшла скарга громадянина України щодо відсутності у Козлова А.Г. належного стажу діяльності у сфері права та відсутності у нього адвокатського свідоцтва», – вказано в коментарі.

Як ідеться в документі, Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів Києва відповіли на запит секретаріату омбудсмена, що «в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості стосовно Козлова А.Г. відсутні». Саме ці дані тали причиною звільнення Козлова з посади члена ВККСУ, наполягають у секретаріаті уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Сам Андрій Козлов в ефірі Радіо Свобода заявив, що надіслав до офісу омбудсмена всі документи, які підтверджують наявність у нього необхідного стажу.

У мережі Facebook Козлов вказав, що 29 липня був допитаний як потерпілий у справі про втручання в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Про звільнення Козлова з посади члена ВККС стало відомо на початку липня. 26 липня Національне антикорупційне бюро України, Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури та СБУ повідомили про деталі розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень з боку голови та окремих суддів адмінсуду Києва (ОАСК).

Слідчі розповіли, що судді ОАСК втрутились у призначення членів ВККС за квотами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Державної судової адміністрації. Із записів негласних слідчих розшукових дій випливає, що судді та омбудсмен Денісова нібито домовилися про призначення нею членів ВККС, які будуть лояльні до ОАСК. Натомість суд мав не підтримати позиції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звинуватило Людмилу Денісову в тому, що та не задекларувала кошти у 2016–2018 роках. Правоохоронці вважають, що судді адмінсуду Києва створювали штучні перешкоди в роботі ВККС, щоб уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання.

П’ятьох фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії назад до Криму

П’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії в СІЗО №1 Сімферополя для впізнання таємним свідком. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Маммет Мамбетов.

Іззет Абдуллаєв, Сейтвелієв Сейтабдієв, Акім Бекіров, Алім Карімов і Асан Янік пробудуть у слідчому ізоляторі як мінімум до кінця тижня.

«Ще 23 липня під час судового засідання по відеозв’язку Іззет мені повідомив, що його етапують із СІЗО в Шахтах в СІЗО Ростова. Через пару днів після цього керівник слідчої групи ФСБ, яка займається цією справою, повідомив мені, що Іззета і ще чотирьох фігурантів даної справи доставили з СІЗО Ростова в СІЗО Сімферополя для проведення слідчих дій», – розповів Мамбетов.

На слідчих діях відбувалося впізнання п’ятьох обвинувачених засекреченим свідком.

«Сьогодні (30 липня – ред.) в управлінні ФСБ було впізнання прихованим свідком мого підзахисного і ще чотирьох обвинувачених. Слідчі дії триватимуть мінімум до кінця тижня. Днями у нас буде продовження арешту. Воно, ймовірно, відбудеться в Криму. Після цього їх етапують назад в СІЗО, де вони раніше перебували», – додав він.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Генконсульство Росії направило ноту МЗС України через арешт російського танкера

Генеральне консульство Росії в Одесі направило ноту Міністерству закордонних справ України з вимогою роз’яснень щодо арешту російського танкера NEYMA. Про це повідомляє агентство ТАСС.

«Офіційних документів щодо танкера ми не отримали. Генеральне консульство РФ в Одесі направило в МЗС України ноту з проханням прояснити ситуацію», – цитує агентство російське посольство в Україні.

25 липня в СБУ повідомили, що слідчі Служби безпеки України і військової прокуратури затримали в Ізмаїлі російський танкер, який блокував українські військові кораблі біля Керченської протоки в листопаді 2018 року, коли Росія захопила три українські військові судна і 24 моряків.

За даними СБУ, після подій 2018 року російські власники змінили назву танкера на Nika Spirit.

Згодом екіпаж танкера із 10 моряків відпустили. У Службі безпеки пояснили, що моряки не порушували закон.

Приморський районний суд Одеси перевірив правомірність дій військових прокурорів і слідчих СБУ під час обшуку 25 липня в порту Ізмаїл російського танкера Neyma і наклав на судно арешт.