У першому кварталі ріст внутрішнього валового продукту склав 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2018 року, повідомила Державна служба статистики.

«Реальний ВВП у I кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,2%, а порівняно з I кварталом 2018 року – на 2,2%», – заявили в Держстаті.

Міжнародний валютний фонд прогнозує ріст ВВП України на рівні 2,7% у 2019 році, 3% у 2020, 3,1% – у 2021 та 3,2% – у 2022.

За підсумками 2018 року внутрішній валовий продукт України склав 134,89 мільярда доларів.
…

Музикант Святослав Вакарчук закликав 16 травня об 11:00 прийти на Старокиївську гору, «щоб почути новий голос».

«Друзі, приходьте завтра на оглядовий майданчик коло музею історії України, щоб почути разом зі мною новий голос», – написав Вакарчук у Facebook.

За даними видання «Українська правда», Вакарчук представить партію під назвою «Голос».

22 січня Вакарчук анонсував повернення до політики через «розчарування сучасним її станом в Україні». Через тиждень музикант заявив, що не братиме участі у виборах президента 2019 року. Він тоді сказав, що працюватиме над тим, «щоб привести у владу якомога більше молодих професіоналів».

Лідер гурту «Океан Ельзи» був народним депутатом шостого скликання в період з листопада 2007 року до грудня 2008-го. Він обирався за списками блоку «Наша Україна – Народна самооборона».
…

Президент Молдови Ігор Додон повідомив, що домовився із новообраним президентом України Володимиром Зеленським про зустріч найближчим часом.

«Провів телефонну розмову з обраним президентом України Володимиром Зеленським. Привітав його з обранням на пост глави сусідньої держави і побажав успіхів на відповідальній посаді. Обговорили відносини між Республікою Молдова і Україною в різних галузях, що мають взаємний інтерес», – написав Додон на сторінці у Facebook.

Він не вказав, коли саме може відбутися така зустріч, але додав, що йтиметься на ній про «актуальні питання». У Володимира Зеленського наразі нічого про телефонну бесіду з президентом Молдови і ймовірну плановану зустріч не повідомляли.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами. Він неодноразово заявляв, що його країна має покладатися на Росію в питаннях енергетики, експорту товарів та допомоги з врегулюванням конфлікту у Придністров’ї.
…

У Нацполіції Києва повідомили, що через сутички із активістами 14 травня під стінами Міністерства внутрішніх справ постраждали троє правоохоронців.

«Учасники акції влаштували короткотривалу штовханину під стінами Міністерства внутрішніх справ України. Внаслідок інциденту один із мітингувальників застосував сльозогінний газ. У результаті постраждало троє спецпризначенців: вони отримали хімічний опік очей. За цим фактом слідчим відділом Печерського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ст. 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу)», – йдеться в повідомленні поліції.

У поліції зазначили, розглянуть і проаналізують зауважень до роботи правоохоронців, які надійшли з боку активістів.

«Національна поліція нагадує, що у справі Катерини Гандзюк, ходом розслідування якої учасники акції, зокрема, також висловлювали невдоволення, – поліція в межах своєї компетенції виконала усі необхідні слідчі дії», – вказали у поліції.

14 травня під стінами ГПУ і МВС кілька десятків активістів із правозахисних й антикорупційних організацій вимагали відставки генпрокурора Юрія Луценка та очільника МВС Арсена Авакова, їхньої особистої відповідальності за нерозслідування справ щодо нападів на активістів, зокрема щодо загиблої Катерини Гандзюк. Сталася невелика сутичка. Негайної інформації про те, що поліція когось затримала не було.
…

14 травня відбулися збори суддів Конституційного суду України, на яких судді КСУ ухвалили рішення про недовіру голові Конституційного суду України Станіславу Шевчуку та обрали нову голову суду Наталію Шапталу. Про це йдеться в повідомленні на сайті КСУ.

«Розглянувши на спеціальному пленарному засіданні КСУ висновок Постійної комісії з питань регламенту та етики КСУ про наявність підстав для звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді КСУ у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило його невідповідність займаній посаді, відповідно до статей 147, 149, 150, 153 Конституцій України, статті 3 пункту 3, абзацу шостого частини першої статті 21, статті 83 Закону України «Про Конституційний суд України» , параграфу 13, параграфу 27 Регламенту КСУ, постановив звільнити Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного суду України», – йдеться в оприлюдненому рішенні КСУ.

У суді зазначили, що цього ж дня на спеціальному пленарному засіданні головою Конституційного суду України обрано Наталю Шапталу на один трирічний строк.

Повідомляється, що Шаптала була призначена суддею Конституційного суду у вересні 2010 року, дев’ятирічний термін її як судді КСУ спливає у вересні поточного року.

Наразі Станіслав Шевчук вже вказаний на сайті КСУ як колишній суддя.

Сам Станіслав Шевчук раніше заявив,що 14 травня у стінах КСУ відбувся «антиконституційний переворот» і «захоплення державної влади». Він зазначив, що у середу планує звернусь до суду та правоохоронних органів через події у КСУ.  Шевчук вважає, що за цією ситуацією стоїть персонально президент України Петро Порошенко. Ані Петро Порошенко, ані його адміністрація наразі не коментували такі заяви Шевчука.

Раніше сьогодні низка ЗМІ, посилаючись на свої джерела, повідомила, що судді КСУ проголосували за звільнення Станіслава Шевчука з посади голови цього суду. Потім із неофіційних джерел стало відомо, що новою головою Конституційного суду обрали суддю Наталію Шапталу. У

Згідно з Конституцією України (стаття 104), президента України приводить до присяги голова Конституційного суду.
…

Засідання мало початися о 9:00, але, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, його перенесли на 12:00
…

Суди в Росії та окупованому цією країною українському Криму 14 травня продовжать обирати запобіжні заходи кримським татарам, обвинуваченим у так званій «сімферопольській справі «Хізб ут-Тахрір».

Суди в окупованому Сімферополі, а також у Ростові-на-Дону і Таганрозі 13 травня продовжили на три місяці, до 15 серпня, арешт дев’ятьом із 24 обвинувачених.

Зокрема, Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт Раїму Айвазову, затриманому 17 квітня під час перетині адміністративного кордону з Херсонською областю. Його справу з’єднали зі справами інших затриманих раніше кримськотатарських мусульман.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.
…

Адміністрація російської колонії в Тверській області, в якій утримують українського активіста Володимира Балуха, систематично поміщає в’язня до штрафного ізолятора, щоб виключити умовно-дострокове звільнення кримчанина. Про це адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила 13 травня в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Думаю, що його будуть продовжувати там тримати принаймні до 19 травня. У характеристиці напишуть, що він злісний порушник, і умовно-дострокове звільнення йому не рекомендовано», – вказала адвокат.

За попередньою інформацією Дінзе, Балух міг би претендувати на умовно-дострокове звільнення в липні 2019 року.

Адвокат зазначила, що самопочуття українця «дуже погане і емоційно, і фізично». Балух написав заяву адміністрації колонії, щоб до нього для попереднього огляду допустили цивільного лікаря, на цьому ж наполягає захист.

Минулого тижня Кримська правозахисна група із посиланням на адвоката Ольгу Дінзе повідомляла, що стан здоров’я українського активіста з анексованого Криму Володимира Балуха, який перебуває у штрафному ізоляторі виправної колонії № 4 міста Торжок у Тверській області Росії, «помітно погіршився»

«У ШІЗО він, як і раніше, їсть тільки хліб і п’є воду… В очі відразу впадають сильні набряки ніг, що, швидше за все, свідчить про хворобу нирок», – йдеться в повідомленні.

Підконтрольний Кремлю суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 4 років і 11 місяців колонії та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні. Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що задоволення вимог Кремля негативно вплине на Мінські домовленості. Про це він сказав журналістам у Брюсселі після засідання міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріки Могеріні.

«Я їм чесно сказав, якщо ви підете туди, куди хотіли йти кілька країн (задовольнити вимоги Росії щодо поновлення її прав в ПАРЄ – ред.), насправді я в той же день вийду і скажу, що, по-перше – у нас Мінська немає, а по-друге – це вбили його не лише з Москви, але й ви його послідовно вбиваєте», – сказав Клімкін.

Він зазначив, що у Європі є політики, які намагаються проштовхнути інтереси Росії.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.
…

Оболонський районний суд Києва оштрафував на 850 гривень новообраного президента України Володимира Зеленського через демонстрацію свого бюлетеня під час другого туру виборів президента України.

Крім того, із Зеленського стягнули судовий збір у розмірі 344 гривень 40 копійок.

За його словами, постанова може бути оскаржена протягом 10 днів та набирає чинності після завершення строку оскарження.

21 квітня, у день другого туру виборів президента, Зеленський пояснив представникам поліції, що показав бюлетень на прохання журналістів.

Володимир Зеленський переміг на виборах президента, здобувши в другому турі 73,22% голосів. Дата його інавгурації наразі не визначена.
…

Президент України Петро Порошенко закликає Верховну Раду якнайшвидше визначитися з датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського, заявила представниця президента в парламенті, народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«Будь-які закиди про те, що хтось тримається за владу, що хтось не збирається передавати владу, є повним абсурдом. Петро Порошенко забезпечив вільні і демократичні вибори Україні. Президент Порошенко перший визнав результати виборів і перший привітав новообраного президента Володимира Зеленського. Тому президент закликає Раду якнайшвидше визначитися з датою інавгурації», – сказала Луценко під час погоджувальної ради.

13 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент цього тижня має розглянути постанову про призначення інавгурації президента.

Народні депутати Сергій Каплін, Віктор Балога та Сергій Міщенко пропонують призначити дату інавгурації на 19 травня, Віталій Купрій – на 20 травня.

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Ця ініціатива викликала різку критику, зокрема, через те, що цього року саме на 19 травня припадає пам’ятний день, День пам’яті жертв політичних репресій.
…

На акції протесту в Харкові 12 травня збирали підписи під зверненням із закликом зберегти волонтерський намет
…

Відеоролик російською мовою записав один із соратників Зеленського, комедійний актор Руслан Ханумак
…

​10 травня мер Кернес подякував містянам за підтримку петицій про скасування перейменування проспекту імені Жукова на Петра Григоренка, а також знесення намету волонтерів у центрі Харкова
…

Президент України Петро Порошенко звільнив Олексія Філатова з посади заступника голови Адміністрації президента. Відповідний указ розміщений на сайті президента.

Документ датується сьогоднішньою датою.

Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента в липні 2014 року. 

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірну причетність заступника голови Адміністрації Олексія Філатова та інших посадовців з оточення Петра Порошенка до злочинів бізнесмена з орбіти екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка. Йшлося про те, що їм вже оголошені підозри. Але Генеральна прокуратура пізніше спростовувала інформацію про повідомлення підозри Філатову та іншим посадовцям, зокрема колишньому голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і екс-голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, у причетності до злочинів Курченка. У ГПУ вказували, що такі підозри були здійснені з порушенням процесуального законодавства.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 18 травня по всій території України і на території анексованого Росією Криму о 12:00 буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров звернувся до журналістів, телекомпаній, блогерів, користувачів соцмереж і всіх громадян долучитися до цієї акції.

«Просимо вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», – написав Чубаров у Facebook.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в грудні 2015 року почала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.
…

Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань, пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду.

«Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Представники Ради суддів України повинні скласти об’єктивну оцінку ситуації, що склалася і повідомити свою думку громадськості», – повідомили у прес-службі Ради суддів після того, як у з’явилася інформація, що понад 30 суддів установи не з’явилися на кваліфікаційне оцінювання.

У Раді суддів заявили, що проходити чи не проходити кваліфікаційне оцінювання вирішує кожний суддя самостійно, проте непроходження такого оцінювання призводить до наслідків, передбачених законом.

«Відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади», – йдеться в повідомленні.

Водночас Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму сайті вказала, що 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту 17 квітня 2019 року не з’явились «з підстав тимчасової непрацездатності, що підтвердили копіями відповідних документів».

«Рішенням Комісії від 8 травня 2019 року вказаним 30 суддям причини неявки на іспит визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року. Кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва наразі триває. Комісія звертає увагу, що останніми днями склалася вкрай політизована ситуація навколо процедури кваліфікаційного оцінювання», – додали у ВККСУ.

10 травня у ЗМІ з’явилось повідомлення, що одразу 34 судді Окружного адмінсуду Києва не пройшли оцінювання, бо нібито захворіли в один день.

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які визнали незаконним рішення про націоналізацію «Приватбанку», попросили Вищу раду правосуддя ініціювати процедуру імпічменту президента Петра Порошенка. Судді заявляли, що «керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «Приватбанку», зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України».

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Після цього Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони про можливі загрози внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».
…

Міністерство інфраструктури ще в серпні 2018 року підготувало пропозиції щодо припинення сполучення з Росією
…

«Ця справа надзвичайно важлива для українського суспільства»
…

У Дніпрі ввечері 10 травня на площі Героїв Майдану громадські активісти організували акцію на підтримку ув’язненого в Росії українця Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля, а також полонених українських моряків. Акція була приурочена до 5-річчя ув’язнення українського режисера Олега Сенцова.

У руках організатори акції тримали портрети ув’язнених, а також плакати з написами «Свободу бранцям Кремля!» Скандуючи «Свободу в’язням Кремля» та «Свободу Сенцову», вони пройшли центром міста.

«Ми не просто прийшли постояти з плакатами. Ми прийшли нагадати українцям про політичних в’язнів, які сидять у в’язницях країни-агресора вже п’ять років. Це наші люди, наша еліта. Навіть якщо збирається небагато учасників, такі акції обов’язкові, щоб нагадувати людям, що відбувається. Хочемо морально підтримати українців, які сидять у тюрмах Росії», – сказала Радіо Свобода учасниця акції, викладачка Жанна Дурова.

Як зазначила організаторка Людмила Шамрай, акція мала на меті нагадати дніпрянам про проблему українців, які перебувають за ґратами в Росії з політичних мотивів.

«5 років – це великий термін. І ми вийшли, щоб нагадати, що нам не байдуже. Ми чекаємо на звільнення наших співвітчизників», – зазначила організаторка.

Як сказала Людмила Шамрай, це не перша акція на підтримку Олега Сенцова в Дніпрі: раніше активісти збирали вітальні листівки на день народження кінорежисера, пікетували кінофестиваль, вимагаючи від організаторів реакції на ув’язнення Сенцова, влаштовували літературний вечір, де читали вибрані твори з книжок Сенцова «Рассказы» та «Купите книгу – она смешная».

У серпні 2014 року український кінорежисер Олег Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму, а заарештований разом із ним Олександр Кольченко – 10 років. Суд у Ростові-на-Дону визнав їх винними в підготовці терактів. Самі українці відкидають усі звинувачення. На підтримку Сенцова неодноразово робили заяви не тільки українські політики, активісти і митці, але і європейські, американські та російські режисери та актори.

Акції на підтримку політв’язня 10 травня відбулися також у Києві поблизу російського посольства.
…

Україна просить застосувати тимчасові заходи із вимогою до Росії негайно звільнити українських моряків і кораблі, що були захоплені у 2018 році в Азовському морі
…

Мер Геннадій Кернес закликав підтримати петицію про скасування перейменування проспекту на честь Петра Григоренка і повернення йому імені Георгія Жукова
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, повідомляє прес-служба глави української держави.

«У контексті розгляду в Гамбурзі Міжнародним морським трибуналом питання звільнення 24 українських моряків окрема увага була приділена подальшому посиленню тиску на Москву для прискорення звільнення всіх українських заручників, які незаконно утримуються Росією», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляє прес-служба Порошенка, він закликав Берлін підтримати посилення санкцій проти Москви за так звані паспортні укази.

Ангела Меркель, як повідомляє прес-служба АП, запевнила, що Україна залишатиметься в центрі уваги політики ЄС та Німеччини. Водночас прес-служба Меркель поки не повідомляє про цю телефонну розмову.

24 квітня президент Росії Володимир Путін видав указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України, а також жителі анексованого Криму, зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. Це рішення різко розкритикувала Україну і її західні союзники.

27 квітня Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям. 1 травня він підписав указ, який, зокрема, дозволяє видавати в спрощеному порядку і впродовж трьох місяців російські паспорти українцям, які народилися і жили в Криму.

Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій, до ЄС і США, а також диппредставництв іноземних держав в Україні із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви.
…

Голова Служби безпеки України Василь Грицак отримав звання Героя України – такий указ президента Петра Порошенка оприлюднила його адміністрація 9 травня.

Згідно з документом, разом зі званням Грицак отримає орден «Золота зірка».

«За самовіддане служіння українському народові, визначний особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України», – так  пояснюється рішення про нагородження Грицака в указі президента.

Звання «Герой України» – вищий ступінь відзнаки в Україні, яким нагороджують за «героїчні вчинки та визначні трудові досягнення». Згідно зі статутом цього звання, воно передбачає виплату одноразової грошової винагороди в обсязі 50 прожиткових мінімумів.

Василь Грицак очолює СБУ з липня 2015 року.
…

9 травня у Львові на місця радянських меморіалів – Марсове поле і Пагорб слави – традиційно прийшли кілька десятків львів’ян із квітами, переважно російськомовні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Ці території посилено охороняли силовики.

Серед тих, хто вшанував День перемоги 9 травня були троє ветеранів, які воювали у Червоній армії. 

«Я 1926 року народження. Мені було 18 років, коли пішов воювати. Звільняв Німеччину, воював на Далекому Сході із Японською імперією. Хочу всім побажати, щоб не бачили жах війни», – каже ветеран радянської армії Борис Вакуленко.

На Марсове поле і Пагорб слави прийшли також десятки представників праворадикальних організацій.

На одного із них поліція склала адміністративний протокол за те, що кинув куряче яйце на символічне збільшене зображення ордену Вітчизняної війни.

Також відбулась словесна перепалка між молодими людьми націоналістичних переконань і тими, хто прийшов відзначити День перемоги 9 травня.

Другий рік поспіль на Пагорбі слави, де є могили солдатів і офіцерів Червоної армії і НКВС, не запалюють «вічний вогонь», адже кілька годин використання газу обходиться до двох тисяч гривень.

Загалом на Пагорбі слави і Марсовому полі поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС і КДБ.

У Львові офіційно вшановували загиблих Другої світової війни 8 травня – у День пам’яті і примирення, на місці, де у роки німецького окупації розташовувався концтабір для військовополонених різних національностей.

Також цього року 9 травня не відбулась панахида на місцях радянських меморіалів. Щороку її проводили представники УПЦ (Московського патріархату). 
…

У Дніпрі поліція не дала активістам розгорнути плакат із зображеннями Сталіна й Гітлера. Інцидент стався біля пам’ятника Слави, коли там відбувалися заходи з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Як пояснив Радіо Свобода співробітник поліції, який працював на місці події, плакат містив зображення забороненої символіки.

Водночас активісти, які назвались представниками «Української добровольчої армії», розповіли Радіо Свобода, що намагались розгорнути свій плакат, але поліція їм це заборонила. Вони вважають, що на ньому не було заборонених символів.

«Ми прийшли підтримати акцію «Дніпро проти тоталітаризму». Намір – показати, що націонал-соціалізм Гітлера та соціалізм Сталіна – тоталітарні ідеології, які мали на меті знищення населення. На лицьовій стороні заборонених символів не було. А на звороті – ми використали для виготовлення плакату банер з круглого столу проти комунізму – там було зображення червоного прапора, який змітає долоня і заміть нього з’являється жовто-синій. Але це було на звороті», – сказав учасник акції Олександр Тихомиров.

Загалом квіти до пам’ятника Слави в Дніпрі покладали кілька колон, розведених у часі. Спершу відбулись офіційні урочистості за участі учасників Другої світової війни, влади, громадських організацій, релігійних громад учасників бойових дій на Донбасі.

Потім до пам’ятника підійшла колона на чолі з народним депутатом від «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом. У руках його прихильники тримали кульки й прапори з написами «Вілкул» й скандували «Фашизм не пройде».

Цю колону пікетувала невелика група громадських активістів з плакатами на кшталт «Вермахт – за Рейх. Сталін – за совок. УПА – за Україну», які вигукували «Слава Україні!». Їх розділяв кордон поліції. Далі словесних перепалок не зайшло.

Представники «Опозиційного блоку» заявили, що вранці 9 травня два автобуси з їхніми прихильниками, які їхали з Кривого Рогу на захід у Дніпрі, були закидані камінням невідомими на трасі в Широківському районі.

«З посадки вискочили люди й закидали камінням. Ці люди не доїхали до Дніпра, не змогли взяти участь у заходах», – сказала Радіо Свобода заступник голови обласної організації «Опозиційного блоку» Наталія Гончаренко.

У поліції повідомили, що за фактом пошкодження автобусів на трасі Кривий Ріг – Дніпро проводять проводить перевірку. Пасажири не постраждали, в результаті інциденту було пошкоджене лобове і заднє скло автобусів.

9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У Києві й інших містах проходять масові заходи. 8 травня в Україні відзначали День пам’яті й примирення.
…

«Ми дистанціювалися від кремлівського «побєдобєсія»
…

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувається акція «Перша хвилина миру». 73 роки тому в Європі запанував мир.

Саме у цей час 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Участь в акції бере президент України Петро Порошенко, урядовці, священнослужителі та військовослужбовці. Хвилиною мовчання присутні вшанують пам’ять загиблих і урочисто запалять «Вогонь слави». Президент Петро Порошенко виступить із промовою.

Радіо Свобода веде трансляцію події.

День пам’яті та примирення – це пам’ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини. Відповідно до указу президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму».
…

«Це все не більше, ніж інформаційний фейк» – Андрій Ковальов
…

Оболонський районний суд Києва відпустив на поруки народних депутатів колишнього добровольця Володимира Регешу (позивний «Санта»), підозрюваного в пораненні з вогнепальної зброї журналіста телеканалу «Настоящее время» (спільного проекту Радіо Свобода і Голосу Америки) Володимира Рунця, повідомив народний депутат від «Народного фронту» Андрій Левус у Facebook.

За його словами, на поруки Регешу взяли народні депутати Оксана Корчинська, Сергій Висоцький, Єгор Соболєв, Андрій Антонищак і сам Левус.

Прокуратура просила про арешт військового.

Київська прокуратура оголосила підозру 45-річному киянину, який ввечері 5 травня відкрив стрілянину в одному зі столичних пабів на Оболоні і поранив Рунця. Унаслідок інциденту в журналіста діагностували відкритий другого ступеню уламковий вогнепальний перелом кістки правої стопи.

Володимир Рунець був прооперований. Загрози життю журналіста немає, проте потрібні ще дві операції.

За попередніми даними, напад на журналіста не пов’язаний із його професійною діяльністю. Як розповів сам Рунець, стріляв 45-річний колишній доброволець. Після конфлікту через гроші зі своєю колишньою дівчиною, знайомою журналіста, він приїхав в кафе, де вона перебувала разом з Рунцем та іншими знайомими, і став стріляти з гвинтівки в відвідувачів. Журналіст спробував умовити його прибрати зброю, але був сам поранений у стопу.

Володимир Рунець – київський журналіст, який має досвід роботи в зоні військового конфлікту на сході України, співпрацює з телеканалом «Настоящее время» з 2017 року.
…