Порошенко підписав закон про вищу освіту для абітурієнтів з окупованих територій

Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», який 16 травня ухвалив парламент, повідомляє прес-служба президента.

«Закон передбачає, що для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та які отримали документ про загальну середню освіту, прийом на навчання до одного з вищих навчальних закладів, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України», – йдеться у повідомленні.

А розмір квоти для абітурієнтів з окупованих територій, відповідно до документу, у вищих навчальних закладах, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, «встановлюється в обсязі 1 тисяча місць державного замовлення та розподіляється між зазначеними вищими навчальними закладами у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України», додають у прес-службі.

Закон набирає чинності на наступний день після його опублікування та вступає в дію через місяць із дня набрання ним чинності.

Раніше аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько розповів, що у вишах України не можуть назвати конкретну кількість бюджетних місць за кримською квотою для абітурієнтів з півострова. Через це кримчани не можуть остаточно ухвалити рішення щодо вступу.

7 лютого 2017 року Міністерство освіти і науки анулювало ліцензії 71 вишу, що розташовані на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території Донецької й Луганської областей, а також на територіях анексованого Росією Криму й міста Севастополя.

Суд продовжить розглядати справу Кернеса в липні

Чергове засідання суду Київського райсуду Полтави у справі щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців, яких звинувачують у викраденні, побитті і загрозі вбивством двох учасників Євромайдану, призначене на 3 липня, повідомляє портал «Судова влада України».

Засідання заплановане на 11:00 під головуванням судді Андрія Антонова.

Наприкінці травня суддя Київського райсуду Полтави Юрій Куліш відмовив у задоволенні клопотання держобвинувачення про відвід судді Андрія Антонова. Прокуратура просила про відвід судді, називаючи ого упередженим.

2 березня 2015 року прокуратура заявила, що харківського міського голову підозрюють у викраденні людини, катуванні, погрозі вбивством.

26 березня 2015 року Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно Кернеса і двох його охоронців.

Харківський міський голова Геннадій Кернес заявляє, що кримінальне провадження проти нього є сфабрикованим.

 

Штаб Навального в Москві працює надворі, бо в офісі вночі замінили замки – Ляскін

У ніч на суботу в приміщенні московського передвиборного штабу опозиціонера Олексія Навального замінили замки, співробітники працюють надворі, повідомив соратник політика Микола Ляскін. Також він зазначив, що на власника приміщення чинився тиск, але не уточнив, ким саме.

Московський штаб Олексія Навального діє з 29 травня. Його відкриття кілька разів переносилося через проблеми з орендодавцями. На початку травня власник приміщення в Москві, в якому спочатку знаходився штаб, вирішив розірвати договір оренди.

Олексій Навальний має намір брати участь у виборах президента Росії в 2018 році. Його передвиборчі штаби відкрилися в десятках міст, і, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у деяких з них на соратників опозиціонера і співпрацюють з ними орендодавців тиснули. Так минулого тижня в Іркутську побили сина бізнесмена, який здає приміщення під штаб Навального. У березні в Санкт-Петербурзі підпалили двері штабу політика. В Уфі двері передвиборчого штабу закидали яйцями, а в Томську співробітникам штабу залили монтажною піною двері квартир і глушники в автомобілі.

Наприкінці квітня на самого Навального напали в Москві. Невідомі облили політика зеленкою, він отримав хімічний опік ока. Через кілька днів після цього опозиціонеру видали закордонний паспорт, і він відправився на операцію до Барселони.

Вибори президента Росії заплановані на березень наступного року.

4 травня прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати опитування, згідно з яким роботу Путіна на посаді президента Росії позитивно оцінюють 81 відсоток росіян – на 4 відсотки менше, ніж на початку 2017 року. Пізніше «Левада-Центр» оприлюднив дослідження, за яким більше половини росіян хотіли би бачити Путіна на посту президента і після 2018-го.

Згідно з результатами опитування, шість відсотків проголосували б за лідера ЛДПР Володимира Жириновського, три відсотки за лідера КПРФ Геннадія Зюганова, а два – за опозиціонера Олексія Навального.

ГПУ заявляє про затримання на хабарі керівника відділу міжрегіональної митниці

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє про затримання на хабарі керівника відділу міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України.

Він повідомив, що затримання провели військова прокуратура Львівського гарнізону спільно з оперативними співробітниками Управління захисту економіки Нацполіції. Як заявив Луценко, чиновника затримали «під час одержання чергового місячного збору неправомірної вигоди від службових осіб Львівської митниці у розмірі 60520 доларів США і 10 тисяч гривень».

«Прикметно, що ця посада створена центральним офісом ДФС саме для боротьби з корупцією місцевих митників. Військова прокуратура довела: хабарі збирають і перші, і другі», – написав Луценко у Facebook і закликав уряд провести системні зміни усієї митної служби.

У березні від посади відсторонили голову ДФС Романа Насірова. Правоохоронні органи звинувачують його в тому, що він упродовж 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

 

В «Опозиційному блоці» підтверджують часткову втрату зору в Королевської

Партія «Опозиційний блок» підтверджує, що в народного депутата від цієї політичної сили Наталії Королевської лікарі діагностували опік сітківки ока і часткову втрату зору після того, як 2 червня її облили зеленкою в Одесі.

Раніше про це повідомила депутат Одеської облради Ірина Ковалиш.

Невідомі облили Королевську зеленкою в Одесі біля готелю, де в проходив з’їзд платформи «Жінки за мир» за її участю.

В «Опозиційному блоці» засудили напад, заявили, що він «замовлений владою», і закликали «знайти і покарати його виконавців».

Минулого року у Слов’янську на Донеччині 9 травня Наталію Королевську облили зеленкою, водою та закидали яйцями.

ЄС планує надати Україні ще 50 мільйонів євро допомоги – Йоганнес Ган

Європейський союз розглядає нову програму допомоги Україні на 50 мільйонів євро, заявив комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган 2 червня у Дніпрі.

«Зараз разом із віце-прем’єр-міністром ми обговорюємо нову програму допомоги вартістю 50 мільйонів євро. Це свідчення того, що ми будемо продовжувати підтримувати Україну. Своїм візитом я хотів запевнити вас, що конфлікт, який відбувається в Україні, далеко не забутий, а якраз навпаки», – зазначив Йоганнес Ган.

Він додав, що від початку конфлікту в Україні Європейський союз із різних джерел надав країні приблизно 400 мільйонів євро допомоги.

За словами Гана, переважно ця допомога була спрямована на гуманітарні питання, однак також використовувалась для того, щоб підтримати приймаючі громади, куди переселялись внутрішньо переміщені громадяни.

Єврокомісар також поінформував, що 2 червня побував у Маріуполі, де мав можливість побачити результати впровадження проектів коштом Євросоюзу, зокрема, це реконструйована поліклініка і створений соціальний гуртожиток.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо планів підтримки в Україні громадських активістів і медіа, які провадять антикорупційну діяльність, Йоганнес Ган зазначив, що Євросоюз надає постійну фінансову підтримку організаціям громадянського суспільства в Україні, зокрема, тим, що займаються питаннями боротьби з корупцією.

«У цьому контексті хочу згадати, що в листопаді відбудеться саміт українського партнерства і у рамках цього саміту буде проводитись конференція, присвячена питанням підтримки неурядових організацій, питанням боротьби з корупцією. Це ще одне свідчення того, що боротьба з корупцією стоїть дуже високо у нашому порядку денному», – додав він.

1-2 червня єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган відвідує Україну. У рамках візиту він, зокрема, дав старт програмі «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні», на яку ЄС виділив 16 мільйонів євро.

Оприлюднено доказ зв’язку Медведчука з власником найбільшого імпортера скрапленого газу з Росії

Власник швейцарської компанії Proton Energy Group S.A., яка викупила активи російської «Роснефти» в Україні, та з 2017 року стала найбільшим імпортером скрапленого газу з Росії, Нісан Моісеєв був помічений у компанії Віктора Медведчука, який спростовував свій зв’язок із ним. Їхній спільний приліт на чартері Медведчука до аеропорту «Жуляни» зафіксували журналісти програми «​Схеми»​ (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). 

Експерти ринку та журналістські розслідування раніше вказували на можливу причетність самого Медведчука до компаній Нісана Моісеєва, які викупили російський нафтогазовий бізнес в Україні. Вперше вдалося зафіксувати наочне підтвердження зв’язку між Медведчуком та Моісеєвим, – йдеться в розслідуванні.

Журналісти зафіксували на камеру, як 14 листопада 2016 року із аеропорту «Внуково» (Москва) до аеропорту «Київ» прилетів приватний літак «Фалькон 900». Це один із найдорожчих приватних літаків – його вартість сягає близько 50 мільйонів доларів.

З літака вийшов кум президента Росії Володимира Путіна та представник України в гуманітарній підгрупі на Мінських переговорах Віктор Медведчук у компанії декількох чоловіків, серед яких був Нісан Моісеєв.

Бізнесмена розпізнали журналісти профільного видання «Нефтеринок». Вийшовши з терміналу, чоловіки обнялись та поцілувались на прощання.

Нісан Моісеєв – власник швейцарських фірм Glusco Energy S.A. та Proton Energy Group S.A. В 2016 році російська держкомпанія «Роснефть» продала свої українські активи (мережу АЗС під брендами ТНК, Золотий гепард, Formula та Smile, а також нафтобази та Лисичанський нафтопереробний завод) фірмі Glusco Energy. А з 2017 року Proton Energy Group став найбільшим імпортером скрапленого газу в Україну.

«Ця зустріч збіглася у часі з «зачищенням» ринку імпорту скрапленого газу України під нового гравця, яким став той самий Нісан Моісеєв», – йдеться в розслідуванні.

Наприкінці 2016 року в традиційних імпортерів скрапленого газу почалися проблеми: діями СБУ, Мінекономрозвитку та митниці був зупинений його імпорт, і майже одночасно з’явилися фірми, які почали імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Росії. При цьому, експерти відзначають, що дії української СБУ були синхронізовані з діями російських органів контролю.

«Митна служба разом з СБУ почала тут (в Україні –​ ред.) різко розчищати територію, тобто почала тиснути на наших потужних імпортерів зрідженого газу. А там (в Росії – ред.) Федеральна служба експортного контролю визначила Proton – дочірню структуру Glusco – як єдиного експортера ресурсу «Роснефти». Від якої людини могли були бути такі синхронні дії з тієї і цієї сторони? Крім, як Медведчук, у мене ніяких асоціацій немає», – розповідає екс-президент «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук.

Раніше видання Liga.net у своїх розслідуваннях пов’язувало фірми Proton Energy Group та Glusco Energy із Віктором Медведчуком. Втім і Нісан Моісеєв, і Віктор Медведчук це спростовують.

«З паном Медведчуком я знайомий давно, також як з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов’язують дружні відносини, а не ділові», – заявив «Схемам» Моісеєв. Він підкреслив, що Медведчук ніякого стосунку до Proton Energy Group та Glusco Energy не має. «Вони належать мені, я їхній єдиний власник», – сказав він.

Віктор Медведчук не відповів на запит по суті, вдавшись до образ на адресу Радіо Свобода. Але раніше у прес-службі громадського руху «Український вибір», лідером якого він є, повідомляли, що ні Віктор Медведчук, ні його структури жодного стосунку до угоди купівлі-продажу активів «Роснефти» не мають.

Тимошенко заявляє, що її контракт з Росією сприяв перемозі в Стокгольмському арбітражі

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявляє, що «Нафтогаз України» виграв позов проти російського «Газпрому» у Стокгольмському арбітражному суді завдяки укладеному нею газовому контракту 2009 року.

«Контракт допоміг Україні виграти Арбітражний суд у Стокгольмі. Він був підписаний у 2009 році і довів, що Янукович діяв не за цим контрактом. Він на корупційній основі переплатив зайві гроші, які не мусив платити. З’ясування ситуації у Стокгольмському арбітражі також чітко показало, що не було ціни в 450 доларів за тисячу кубометрів, вона становила 232 долари, як знають усі», – цитує Тимошенко сайт її політичної сили.

Вона додала, що теперішня влада безпідставно критикує газовий контракт 2009 року, «адже якби він був поганий, то його давно б розірвали».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розкритикував заяву Тимошенко. «З боку Тимошенко це не просто зневага до здорового глузду. Це – цинічна зневага до людей. На мій погляд, це – просто огидно! Юлія Тимошенко має до перемоги в Стокгольмі таке ж відношення, як Янукович – до перемоги Революції Гідності», – написав Гройсман у Twitter.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» та повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду у Стокгольмі.

У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.

Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.

У Дніпрі під міськрадою вимагали зняття екс-беркутівця з посади керівника муніципальної поліції

У Дніпрі 1 червня ввечері сотні жителів пікетували будівлю міської ради, вимагаючи зняття з посади керівника КП «Муніципальна поліція» екс-беркутівця Андрія Ткаченка. Серед учасників акції – активісти Євромайдану та учасники бойових дій на Донбасі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У руках пікетувальники тримали плакати з написами «Вище «Беркута» – нижче нікуди!», «Бити будете?», «Відстояли в 2014, відстоїмо в 2017» і роздають листівки з написом «Філатов, забань «Беркут»!».

За словами учасників акції, вони звертаються до міського голови Бориса Філатова з вимогою щодо скасування його рішення про призначення Андрія Ткаченка на посаду, а до міської ради – щодо ліквідації самого КП «Муніципальна поліція», яке, фінансуючись з міського бюджету, «перетворилось на приватну охоронну фірму влади».

«Ми не повинні дати владі перейти цю «червону лінію». Вимога №1 – звільнення пана Ткаченка. Вимога №2 – ліквідувати КП «Муніципальна поліція», – сказав один з координаторів акції Артем Романюков.

Представники КП «Муніципальна поліція» стежать за акцією. Вони одягнуті у формений одяг з написами «Поліція» на спинах і нашивками «Муніципальна поліція» на рукавах.

Водночас у четвер на своїй першій прес-конференції новопризначений керівник муніципальної поліції Дніпра Андрій Ткаченко заявив, що не причетний до розгону демонстрантів на столичному Майдані 2013-2014 років, адже в той час «підрозділ дніпропетровського «Беркуту» разом із львівським «Беркутом» перебували в резерві».

«Коли сталися події на Банковій, ми сиділи в Кабміні, нас звідти не випускали. До кінця січня ми перебували біля Верховної Ради. Після подій на Інститутській я здав усю зброю», – сказав він.

Ткаченко також пообіцяв, що в захисті громадського порядку муніципальна поліція Дніпра співпрацюватиме з Нацполіцією та спілками воїнів АТО.

Цими вихідними міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що змінює очільника муніципальної поліції. Замість колишнього бійця «Правого сектору» добровольця Кирила Харахулаха посаду обійме екс-беркутівець Андрій Ткаченко. Попри те, що звинувачень у злочинах проти учасників Революції гідності проти Ткаченка не висували, у соціальних мережах піднялася хвиля критики.

За даними з сайту мерії, комунальне підприємство «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради створене в липні 2016 року. Основними його завданнями визначено «забезпечення прав членів територіальної громади у сфері благоустрою та громадського порядку». На матеріальне забезпечення підприємства цього року з міського бюджету вже витратили не один мільйон гривень.

Журналісти показали люксовий автопарк працівників економічного управління СБУ

Низка працівників Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ користуються дорогими автомобілями класу люкс, вартість яких може бути неспівмірною з заробітною платою державних службовців. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший». 

Деякі із зафіксованих автомобілів офіційно належать не працівникам СБУ, а їхнім батькам, які мають невеликі офіційні доходи, йдеться в сюжеті.

Деяких співробітників на люксових авто вдалось упізнати. Так, журналісти кілька днів поспіль фіксували біля будівлі управління авто Toyota Land Cruiser орієнтовною вартістю 60 тисяч доларів.

Журналісти встановили, що на ньому пересувається Дмитро Бузницький, згадки про якого як про заступника начальника економічного управління СБУ є в інтернеті.

При цьому авто офіційно належить 63-річній Єлизаветі Бузницькій із Канева, очевидно його матері, яка працює диспетчеркою шлюзу державного підприємства «Укрводшлях». Начальник шлюзу – її чоловік, Микола Бузницький. З декларацій видно, що саме таке авто з’явилося в Єлизавети Бузицької кілька років тому. При цьому дохід Єлизавети Бузницької у 2016 році складав приблизно 250 доларів на місяць, а Миколи Бузницького – трохи більше ніж 600 доларів.

Ще один автомобіль BMW GT вартістю близько 40 тисяч доларів, який журналісти неодноразово фіксували біля управління, належить Володимиру Бурлюку – кандидату військових наук, викладачу з Кам’янця-Подільського.

Він – батько 27-річного Олексія Володимировича Бурлюка, який і приїжджає на цьому авто щоранку в СБУ. 

Олексій Бурлюк після низки запитань журналіста визнав, що авто, яким він користується, належить батькові. Мати Олексія, як і його батько, також працює викладачем. 

На Toyota Land Cruiser, вартість моделі якого становить близько 70 тисяч доларів, пересувається Юрій Борейчук.

Він працює в Службі безпеки з 1994 року, про що свідчать дані з відкритих джерел. Він працював у центральному управлінні, а згодом очолив управління, яке має запобігати економічним злочинам у транспортній галузі.

У 2005 році його призначали перевіряти фінансово-господарську діяльність «Укрзалізниці». 

Станом на 2015 рік Юрій Борейчук працював у 3-у управлінні Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Ймовірно, Юрій Борейчук працює в управлінні й досі. При цьому Юрій Борейчук на запитання журналістів заперечив, що він Юрій Борейчук. А на запитання про те, звідки у нього кошти на Land Cruiser і яка наразі зарплата у Службі безпеки України, відповів: «Робіть запит».

Загалом журналісти програми зафіксували майжe півтора дeсятки дорогих автомобілів. Власників дeяких ідeнтифікувати нe вдалося. А ті, кого вдалося ідентифікувати, не захотіли відповідати на запитання журналістів.

Пeрeд eфіром прeдставники СБУ направили листа, яким намагалися зняти з ефіру програму «Схеми» про елітні авто її співробітників. 

Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ має захищати інтереси держави у галузі економічної безпеки. Службовці, які тут працюють, непублічні: їхнього штатного розпису немає в мережі, на будівлі немає вивіски, а до перехожих, які затримуються біля воріт, виходять охоронці. «Останнім часом почастішали нарікання бізнесу на управління, що покликане захищати інтереси держави у галузі економічної безпеки, – підприємці скаржаться, що працівники цього управління займаються протидією бізнесу задля власної вигоди», – йдеться у розслідуванні.

Минулої доби двоє військовослужбовців ЗСУ поранені на Донбасі – штаб

У результаті бойових дій минулої доби двоє військовослужбовців Збройних сил України були поранені на Донбасі, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Хоча інтенсивність ворожих збройних провокацій вздовж усієї лінії розмежування дещо знизилась, все ж російсько-терористичні бандформування 35 разів застосовували зброю проти підрозділів Збройних силУкраїни. Двічі, зокрема, й заборонені Мінськими угодами артилерійські системи», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, приморський напрямок залишається найбільш атакований бойовиками – 15 обстрілів упродовж середи.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в трьох порушеннях режиму тиші упродовж минулої доби. Луганські бойовики стверджують, що військові ЗСУ стріляли зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП.

Станом на 7:00 четверга, 1 червня, сайти угруповання «ДНР» не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Напередодні українська сторона Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню (СЦКК) заявила, що з 1 червня Збройні сили України будуть дотримуватись «режиму тиші».

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

У Дніпрі через протест проти призначення екс-беркутівця в муніципальну поліцію скасували дитяче свято

Міська рада Дніпра погодилася скасувати дитяче свято через акцію протесту «Забань «Беркут!» – проти призначення керівником КП «Муніципальна поліція» екс-керівника дніпропетровського «Беркута» часів Віктора Януковича Андрія Ткаченка. Обидва заходи мали відбутися в один і той самий час 1 червня біля мерії. Про таке рішення 31 травня ввечері поінформували в міській раді й ініціативній групі мітингу.

За даними мерії, сторони «дійшли згоди щодо скасування дитячого свята, яке мало відбутися 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, під стінами муніципалітету».

«Час проведення акції протесту збігається з часом проведення свята. Ми впевнені, що в учасників мітингу вистачить здорового глузду, щоб не допустити провокацій під час своєї акції. Однак ризикувати життям і здоров’ям маленьких містян не можна в жодному разі», – заявили в мерії.

31 травня представники ініціативної групи мітингу повідомили про те, що їхній захід може бути заборонений через плани мерії щодо проведення дитячого свята.

Як зазначив один із координаторів мітингу Олександр Слободенюк, мітинг заплановано на 18:00. В той же час, на тій самій локації, з 17:00 до 20:00 мерія запланувала проведення дитячого свята. Як зазначив активіст, до оголошення планів щодо мітингу про дитяче свято нічого не було відомо. Окрім того, активіст не знайшов у реєстрі громадську організацію «Спілка активної молоді», від імені якої була подана заява на проведення цього свята.

Також 31 травня стало відомо, що колишній керівник міліцейського спецпідрозділу «Беркут» у Дніпрі, який брав участь у подіях на столичному Майдані 2013-2014 року, офіційно призначений директором «КП «Муніципальна поліція» Дніпровської міськради.

Цього дня Андрій Ткаченко поширив звернення до жителів міста, де заявив, що «керував «Беркутом» у Дніпрі», але «ніколи не робив нічого, що могло б загрожувати територіальній цілісності України».

«Коли прийшла війна, я не тікав. Я пішов захищати рідну землю разом із тисячами інших хлопців. Це був мій вибір. Мені вдалося зрозуміти та переосмислити багато речей. Можу сказати напевне: я більше не дозволю використовувати себе у брудних іграх влади проти народу. Із цим покінчено», – заявив новопризначений керівник.

Цими вихідними міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що змінює очільника муніципальної поліції. Замість колишнього бійця «Правого сектору» добровольця Кирила Харахулаха посаду обійме екс-беркутівець Андрій Ткаченко. Попри те, що звинувачень у злочинах проти учасників Революції гідності проти Ткаченка не висували, у соціальних мережах піднялася хвиля критики. 

За даними з сайту мерії, комунальне підприємство «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради створене в липні 2016 року. Основними його завданнями визначено «забезпечення прав членів територіальної громади у сфері благоустрою та громадського порядку». На матеріальне забезпечення підприємства цього року з міського бюджету вже витратили не один мільйон гривень.

МОЗ: конкурс на посаду головлікаря «Охматдиту» виграла лікар із Коломиї

Переможцем конкурсу на посаду головного лікаря Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» стала лікарка із Коломиї Ірина Садов’як, повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

За повідомленням, комісія з проведення відкритого відбору кандидатів на посаду ухвалила таке рішення 31 травня за підсумками повторно оголошеного конкурсу.

«Зазвичай очільника лікарні призначало Міністерство охорони здоров᾽я України. Це вперше проведено відкритий конкурс, щоб дати можливість позмагатися за цю посаду найкращим менеджерам нашої країни», – йдеться в повідомленні.

Конкурс оголошували вдруге. Під час першого конкурсу члени комісії не обрали переможцем жодного з кандидатів.

Минулого тижня комісія розглянула подані кандидатами документи вдруге і вирішила допустити до участі в наступному етапі конкурсу сімох претендентів, чиї документи відповідали вимогам. Перевіряли також відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам.

Усього для участі у конкурсі документи подали дев’ять претендентів минулого, і ще 10 цього разу.

60 народних депутатів пропустили у травні 90% голосувань в Раді – КВУ

У «Комітеті виборців України» повідомили, що 208 народних депутатів пропустили більш ніж половину всіх голосувань у Верховній Раді в травні, із них 60 – пропустили понад 90% голосувань.

За даними дослідження комітету, дев’ятеро депутатів не взяли участі в жодному голосуванні впродовж місяця, що минає. Натомість тільки двоє народних депутатів Віктор Пинзеник та Михайло Бондар взяли участь в 100% голосувань.

Всього в травні відбулося 12 пленарних засідань парламенту, на яких було проведено 497 голосувань.

На початку травня у КВУ повідомили, що з початку року із заробітної плати депутатів вирахували 1,7 мільйона гривень за прогули засідань Ради.

 

Один український воїн загинув і п’ятеро поранені минулої доби на Донбасі – штаб

У результаті бойових дій минулої доби один український військовослужбовець загинув і п’ятеро зазнали поранень на Донбасі, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація в районі проведення АТО залишається напруженою, проте контрольованою українськими захисниками. Минулої доби російсько-терористичні бандформування 44 рази застосовували зброю проти підрозділів Збройних сил України. 8 таких фактів, зокрема, свідчать про використання бойовиками озброєння, що заборонене Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було, як і за останній період, на приморському напрямку – 24.

«Ввечері, близько 19:45, бойовики вкотре обстріляли з мінометів місто Авдіївку. В результаті поранення отримали троє мирних мешканців, які в момент обстрілу перебували на автобусній зупинці. Всі вони госпіталізовані до міської лікарні. Один з них – у важкому стані. Також одна з мін влучила у подвір’я приватного будинку. Там, на щастя, ніхто не постраждав. Загалом, Авдіївка та її передмістя залишаються однією з найгарячіших точок на мапі бойових дій», – розповіли у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в п’яти порушеннях режиму тиші упродовж минулої доби. Луганські бойовики стверджують, що військові ЗСУ стріляли зі 120-міліметрових мінометів, озброєння БМП, протитанкових гранатометів і стрілецької зброї.

Станом на 6:30 середи сайти угруповання «ДНР» не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

 

 

Бойовики відправили вченого Козловського у колонію – племінник

Вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, ув’язненого угрупованням «ДНР», перевели з Донецька у виправну колонію в Горлівці, повідомив його племінник Денис Козловський.

«Нам стало відомо, що його перевели в Микитівську виправну колонію №87, до місця виконання покарання», – сказав племінник «Укрінформу». 

Він додав, що до цього в’язень перебував у місці попереднього тримання – в СІЗО в окупованому бойовиками Донецьку.

Денис Козловський заявив, що умови утримання його дядька наразі невідомі. За попередньою інформацією, він перебуває в «карантині» (коли заарештований (засуджений) потрапляє у в’язницю, проходить медичне обстеження, санобробку і чекає розподілу в камеру).

За підсумками зустрічі тристоронньої контактної групи в Мінську 15 травня Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики погодилися внести вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського до списку заручників, яких можуть звільнити.

3 травня так званий «військовий трибунал «ДНР» «засудив» незаконно утримуваного донецькими бойовиками українського історика і релігієзнавця Ігоря Козловського до 2 років та 8 місяців позбавлення волі. Як повідомив син ученого Олександр Козловський, «суд» бойовиків «не взяв до уваги ані вік 63-річного вченого, ані те, що в утримуваного є син-інвалід, який потребує його піклування».

В Україні і по світу неодноразово проходили акції #FreeKozlovsky із вимогою звільнити Ігоря Козловського з полону бойовиків. Правозахисна організація Amnesty International визнала Ігоря Козловського «в’язнем сумління».

НАБУ заявляє, що відмовило Насірову у виїзді «на лікування» у США

Детективи Національного антикорупційного бюро України відмовили відстороненому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову в наданні дозволу на виїзд за межі України, повідомляє прес-служба НАБУ. Таке рішення ухвалили 30 травня за результатами розгляду клопотання підозрюваного.

«Це вже друге звернення голови ДФС. Вперше до детективів Бюро він клопотав у квітні з проханням надати дозвіл відвідати змагання збірної України по дзюдо у Варшаві. 25 травня до НАБУ надійшло клопотання щодо надання дозволу на виїзд до Сполучених Штатів Америки, мотивуючи поїздку необхідністю «проходження лікування», – йдеться в повідомленні.

У НАБУ заявили, що в разі виїзду за кордон гарантувати повернення підозрюваного в Україну «не може нічого, окрім його правосвідомості». Крім цього, між Україною та США не укладена угода про екстрадицію.

Як заявляє слідство, Роман Насіров упродовж 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень, кажуть у НАБУ. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

Пізніше цей запобіжний захід продовжили до 26 червня.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».​

Національне антикорупційне бюро України раніше заявляло, що розраховує завершити розслідування провадження стосовно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до кінця травня – початку червня.

До КСУ надійшло подання щодо конституційності закону про декомунізацію

До Конституційного суду України надійшло подання 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції закону про декомунізацію. Як йдеться в повідомленні на сайті КСУ, подання передали на вивчення до секретаріату суду.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила внесений Кабінетом міністрів закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку.

За даними Українського інституту національної пам’яті, в Україні упродовж 2016 року в рамках виконання закону про декомунізацію перейменували понад 51 тисячу вулиць і знесли 1 тисячу 320 пам’ятників Леніну.

Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

Путін у Парижі назвав королеву Франції Анну Ярославну «русской»

Президент Росії Володимир Путін назвав королеву Франції Анну, дочку князя Київського Ярослава Мудрого, «русской». Він сказав про це після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Версалі під Парижем, де Путін і Макрон відкрили виставку до 300-річчя візиту російського царя Петра І до Франції.

«Але не з поїздки царя Петра до Франції почалася історія російсько-французьких відносин, вона має набагато глибше коріння. Освічена французька публіка знає про «русскую» (цитується за текстом прес-служби Кремля – ред.) Анну, королеву Франції; молодша дочка нашого великого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха I і внесла істотний внесок в розвиток Франції, будучи однією із засновниць як мінімум двох європейських династій – Бурбонів і Валуа, – одна з яких досі править в Іспанії», – сказав Путін.

1051 року Анна Ярославна, відома у світі як Анна Київська, дочка київського князя Ярослава Мудрого та шведської принцеси Інгігерди, вийшла заміж за Генріха I, короля Франції, і стала королевою.

Це сталося майже за сто років до заснування селища Москви близько 1147 року, коли Москва вперше згадана в письмових джерелах. Лише через кілька століть по тому це місто об’єднало навколо себе землі, які ще пізніше склали державу, що взяла собі назву занепалої доти Київської Русі – «Русское» царство чи потім у візантійському звучанні «Россія», «Россійська імперія».

Перейняття назви давньоукраїнської держави є для сучасної Росії приводом для спекуляцій із заявами про ведення своєї історії від давньої Київської держави і тверджень про «російський» (рос. «русский») характер Київської Русі і її діячів.

В «Яндексі» відкинули звинувачення СБУ щодо передачі даних Росії

Компанія «Яндекс» відкидає звинувачення Служби безпеки України щодо того, що менеджмент компанії незаконно збирав і передавав до Росії персональні дані українських громадян.

«Ні у співробітників «Яндекс.Україна», ні у керівництва українського підрозділу не було доступу до персональних даних користувачів «Яндекса». Захист персональних даних наших користувачів у всіх країнах, де ми надаємо послуги, є найвищим пріоритетом. Зокрема для забезпечення цього, дані про користувачів знеособлені і анонімні», – йдеться в заяві прес-службі компанії.

«Існують суворі законні процедури, за якими правоохоронні органи можуть звернутися в компанію з вимогою розкрити ті чи інші дані – але на це має бути відповідне рішення суду, і сама компанія повинна визнати його обґрунтованим. Ніякої передачі даних, в якій звинувачують Яндекс, не було», – додали в «Яндексі».

У компанії заявили, що ведуть консультації з юристами щодо ситуації.

У Службі безпеки України 29 травня заявили, що сьогоднішні обшуки у «Яндексі» провели у зв’язку з тим, що менеджмент компанії незаконно збирав і передавав до Росії персональні дані українських громадян.

Раніше сьогодні у Службі безпеки України повідомили про проведення обшуків в офісах дочірньої структури російської компанії «Яндекс» у Києві й Одесі. У відомстві повідомили, що слідчі дії відбуваються у рамках кримінального провадження, відкритого за статтею 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада).

15 травня президент України Петро Порошенко указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. У списку 468 юридичних осіб – зокрема сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники». Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів. Тоді також у Раді національної безпеки і оборони України заявили, що через російські соцмережі «ВКонтакте» і «Одноклассники» ведеться інформаційна агресія проти України.

Прокуратура оскаржує відмову суду розглядати справу екс-заступника голови МОЗ

Прокуратура Києва заявляє, що оскаржує рішення Печерського райсуду, який повернув прокуророві обвинувальний акт стосовно колишнього заступника міністра охорони здоров’я України.

У прокуратурі рішення суду, ухвалене раніше цього місяця, назвали незаконним і необґрунтованим.

«Екс-високопосадовець МОЗ спільно з завідувачем відділення Олександрівської лікарні створили систему поборів з практикуючих лікарів за надання їм можливості здійснювати свої функціональні обов’язки, зокрема проводити операції у вказаній лікарні. За корупційною схемою, ряд лікарів центру були зобов’язані передавати їм гроші, які отримували від пацієнтів», – заявили в прокуратурі.

Прізвища колишнього заступника міністра в прокуратурі не вказують. Проте в липні минулого року в ГПУ заявляли про затримання в цій справі заступника голови МОЗ Романа Василишина, якого згодом відсторонили від посади.

Як повідомила у Facebook член правління Центру протидії корупції Олександра Устінова Печерський районний суд Києва 19 травня повернув прокуратурі обвинувальний акт щодо Василишина через порушення правил підслідності досудового розслідування.

Суд у Києві продовжить засідання у справі про держзраду Януковича – ГПУ

29 травня у Києві відбудеться судове засідання у справі за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича у державній зраді. Про це інформує сайт Генеральної прокуратури України.

Згідно з повідомленням, засідання розпочнеться о 10:00, після його завершення очікується брифінг прокурора ГПУ Руслана Кравчeнка.

4 травня Оболонський районний суд Києва почав підготовче засідання у справі про державну зраду колишнього президента України Віктора Януковича. 

Того ж дня суд оголосив перерву до 18 травня, часткового задовольнивши клопотання захисту про організацію відеоконференції з ним. Вже 18 травня суд постановив, що не буде звертатися до Росії для організації відеоконференції з Януковичем, оскільки його обвинувачують у державній зраді Україні в інтересах Росії.

28 листопада 2016 року генеральний прокурор України Юрій Луценко зачитав Януковичу повідомлення про підозру у вчиненні державної зради, пособництві представникам влади Росії, в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, в порушення порядку, встановленого Конституцією, веденні агресивної війни.

У січні Печерський районний суд Києва надав дозвіл на заочне досудове розслідування щодо Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року. Наразі жодне з цих проваджень не розглядається у судах по суті.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

Від зустрічі Путіна і Макрона проривів очікувати не варто – Бистрицький

Зустріч президентів Франції і Росії у понеділок в Парижі буде «стандартною», очікувати прогресу від переговорів не варто. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса Євген Бистрицький.

«Під час виборчої кампанії Макрон говорив про необхідність встановити повагу з боку Росії до Франції. Зараз він говорить, що в нього є повага до Росії. Ця амбівалентність Макрона говорить про те, що ця зустріч, яка планується, буде стандартною зустріччю новообраного президента Франції, для того, щоб він з’ясував в розмові свої позиції з Путіним. Очікувати чогось особливого, крім того, що можна буде прояснити деякі нюанси між двома лідерами, не варто. Ніякого прориву не буде», – зауважив Бистрицький.

За його словами, реальні результати переговорів у Парижі будуть відомі під час зустрічі лідерів «нормандської четвірки».

«Нам треба дочекатися «нормандської четвірки» і там будемо дивитися результати цих перемовин, які відбулися спочатку з Меркель, а потім з Путіним», – додав Бистрицький.

Президенти Франції та Росії проведуть у понеділок переговори в Парижі, на порядку денному яких буде і українське питання. 

Речник президента Росії Дмитро Пєсков раніше заявляв, що Володимир Путін летить до Парижа із «добре відомою» позицією щодо України. За його словами, Путін виступає за продовження роботи у «нормандському форматі» і з достатнім «песимізмом оцінює нинішню динаміку, яку демонструє українська сторона в плані реалізації Мінських домовленостей».

Українська сторона заявляє про постійні порушення саме російською стороною мінських домовленостей. Президент України Петро Порошенко раніше заявив, що за таких умов «відсутні підстави для скасування чи будь-якого пом’якшення економічних та секторальних санкцій Євросоюзу проти Росії».

Лідери «Групи семи» днями висловили готовність запровадити нові санкції проти Росії, якщо вона, як і раніше, не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України в рамках мінського процесу.

З 29 травня ранковий ефір Радіо Свобода можна почути на сайті.

Запрошення Путіна до Парижа свідчить про непрофесіоналізм команди Макрона – Потєхін

Запрошення російського президента Володимира Путіна до Парижа в річницю візиту до Франції Петра I свідчить про «високий непрофесіоналізм» команди дипломатів новообраного президента Франції Емманюеля Макрона. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив експерт з питань міжнародних відносин Олександр Потєхін.

«Це просто знущання над здоровим глуздом – запрошення Путіна на 300-річчя відомого візиту російського царя Петра І до Франції. Справа в тому, що Петро І – це запеклий антиукраїнський діяч, це кат українського народу. І тому, якщо у французькому дипломатичному відомстві цього не розуміють, це дуже прикро і не свідчить про високий професіоналізм команди Макрона в міжнародних справах», – сказав Потєхін.

За його словами, Росія обов’язково використає це порівняння Петра І з Володимиром Путіни у власних цілях. 

Президенти Франції та Росії проведуть у понеділок переговори в Парижі, на порядку денному яких буде і українське питання. Напередодні візиту Макрон заявив, що з повагою ставиться до Росії, але не поступиться позиції Володимиру Путіну. 

Серед складних питань, які стоять перед обома президентами, не лише агресія Росії проти України, підтримка Кремлем президента Сирії Башара Асада, але і ймовірне втручання Москви у французькі президентські вибори. Під час передвиборчої кампанії у Франції у боротьбі з прихильницею Путіна Марін Ле Пен команда Макрона стверджувала, що Росія провела спроби злому і дезінформації.

За кілька днів до виборів у Франції в інтернеті були опубліковані тисячі викрадених електронних листів і документів проти команди Макрона. У штабі заявили про «спробу дестабілізації демократії – на кшталт тієї, що сталася під час передвиборної кампанії у США». На думку деяких аналітиків, такі дії могли бути пов’язані з російською військовою розвідкою. Москва відкинула твердження про втручання у вибори.

Сьогоднішня зустріч Путіна і Макрона проходитиме на тлі відкриття в королівському палаці у Версалі великої виставки, присвяченої візиту до Франції Петра I 1717 року.

З 29 травня ранковий ефір Радіо Свобода можна почути на сайті.

Бойовики обстрілювали Красногорівку з важкої зброї майже 3 години – СЦКК

Через обстріл Красногорівки з боку підтримуваних Росією бойовиків поранені 8 цивільних, пошкоджені кілька будинків, лікарня і школа, повідомляють у Спільному центрі контролю та координації режиму припинення вогню (СЦКК).

«Упродовж майже 3-х годин з 6.35 і до 9.00 28-го травня, бойовики вчергове обстріляли житловий сектор населеного пункту Красногорівка, застосувавши заборонену Мінськими домовленостями зброю великого калібру», – інформують у СЦКК.

«Боєприпаси ворога влучили у відділення неврології та швидкої допомоги Красногорівської районної лікарні, пробили дах місцевої школи №2 по вулиці Нахімова, від чого виникла пожежа, пошкодили житлові будинки по вулицях Маяковського, Бєлінського, Грушевського, Богдана Хмельницького, Чайковського, Каштанова. Понад десять квартир пошкоджені в п’ятиповерховому будинку по вулиці Толстого. Три квартири знищені майже повністю. Снаряд влучив у вікно квартири на четвертому поверсі. Вибухом було зруйновано перекриття на третьому та п’ятому поверхах. На щастя, мешканці будинку вчасно його покинули», – мовиться у повідомленні СЦКК. 

Бойовики угруповання «ДНР», що контролюють частину Донеччини, заперечують свою причетність до обстрілу Красногорівки.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Бойові дії на Донбасі тривають від квітні 2014 року. За цей час, за даними ООН, там загинули понад 10 тисяч людей.

Під час обстрілу Красногорівки поранені цивільні – Жебрівський

Голова адміністрації Донеччини Павло Жебрівський повідомляє, що через обстріли Красногорівки поранені кілька цивільних.

«Стріляють з «Градів», танків і мінометів. Є прямі влучення у будівлі. Вибухами пошкоджено будівлі ЗОШ 2, лікарні. На другому поверсі школи пожежа. Рятувальники ліквідовують вогонь.Осколкові поранення отримали кілька мирних мешканців. Інформація уточнюється. На місці працюють підрозділи ДСНС. Обстріл міста триває й зараз», – зазначив Жебрівський у Facebook. 

Раніше про обстріл Красногорівки з боку підтримуваних Росією бойовиків повідомив начальник поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін. Через це пошкоджена лікарня і горить школа. Персонал і хворих з лікарні евакуюють.

За інформацією Аброськіна, станом на 8.40 у Красногорівці обстріли припинилися.

Бойовики угруповання «ДНР», що контролюють частину Донеччини, наразі про оперативну ситуацію на підконтрольній їм території сьогодні не повідомляють.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

Бойовики обстріляли Красногорівку, пошкоджена лікарня і горить школа – Аброськін

Начальник поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін повідомляє, що у неділю вранці підтримувані Росією бойовики обстріляли Красногорівку, у результаті чого пошкоджена лікарня і горить школа.

«О 6.40 бойовики почали розстріл міста. Є інформація про пошкодження будівлі міської лікарні, кілька снарядів впало у житловому секторі (в районі заводу). Інформація про пошкодження і постраждалих уточнюється. На місці працює слідча група поліції Мар’їнки», – написав Аброськін у Facebook.

«На 7.45 обстріл триває, співробітники поліції під безперервним обстрілом почали евакуацію персоналу лікарні і хворих терапевтичного відділення. Переважно, це люди похилого віку. Снаряди потрапили у школу № 2. Будівля горить», – зазначив В’ячеслав Аброськін.

За його інформацією, станом на 8.40 у Красногорівці обстріли припинилися.

Бойовики угруповання «ДНР», що контролюють частину Донеччини, наразі про оперативну ситуацію на підконтрольній їм території сьогодні не повідомляють.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, що мало почати діяти з 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.