Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська заявила Радіо Свобода, що «не володіє» інформацією про візит голови Центрального розвідувального управління США Майка Помпео на Донбас.

«Я не володію такою інформацією. Єдине, що знаю, – 8 березня голова СБУ Василь Грицак був у Києві», – сказала Гітлянська.

13 березня «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела написало, що 8 березня Помпео відвідав Україну за запрошенням Грицака. За інформацією видання, голова ЦРУ побував у прикордонних з окупованими територіями районах Донбасу, зокрема, у Краматорську, який відвідав разом з Грицаком.

13 березня президент США Дональд Трамп повідомив, що Тіллерсон звільнений із посади державного секретаря США. Президент зазначив, що американське зовнішньополітичне відомство очолить Майк Помпео, а головою ЦРУ стане його заступниця Джина Геспел.
…

Український учений-релігієзнавець Ігор Козловський 13 березня особисто подякував президентові Чехії Мілошу Земану за активну участь у звільненні з полону бойовиків угруповання «ДНР». Це відбулося в Празі на зустрічі з чеським президентом.

«Розмова була конструктивною і торкалася цілої низки сучасних політичних питань. Ми полемізували і не завжди погоджуватися один з одним, але це не порушувало загальної атмосфери бесіди», – вказав Козловський у Facebook.

Учений не став розкривати деталей полеміки, але на день раніше в інтерв’ю Радіо Свобода вказав, що робитиме «все можливе, щоб він (Земан – ред.) почув мене, почув про страждання українського народу, людей, які залишилися на окупованій території». «Я хочу, щоб він почув, що це – не якийсь там «громадянський конфлікт», а почув, що це є агресією сусідньої держави, Росії. Він повинен це знати», – вказав Козловський.

Президент Чехії Мілош Земан, переобраний цього року на другий п’ятирічний термін, не раз заявляв, що санкції Європейського союзу щодо Росії через агресію Москви проти України на частині Донбасу і окупацію українського Криму непотрібні, а захоплення Криму Москвою є «доконаним фактом», і Київ мав би погодитися на якесь відшкодування від Росії за «остаточну втрату» півострова.

Але в Чехії повноваження голови держави обмежені, зокрема, він не має слова у визначенні зовнішньої політики країни, що є прерогативою уряду. Уряд Чехії дотримується спільної позиції Євросоюзу про незмінність санкцій, запроваджених через агресію на Донбасі, доки Росія і її гібридні сили на Донбасі не виконають повністю мінських домовленостей про врегулювання в регіоні, а санкцій через окупацію Криму – до деокупації українського півострова. Також Прага підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і не визнає претензій Москви на володіння окупованим Кримом.
…

Позафракційний народний депутат Надія Савченко у 2018 році не зверталася до спікера Верховної Ради Андрія Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження, повідомив Радіо Свобода речник голови парламенту Андрій Ковальов.

«Від початку 2018 року народний депутат Надія Савченко не зверталася до голови Верховної Ради Андрія Володимировича Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження. Голова парламенту розпорядження про закордонне відрядження народного депутата Надії Савченко не підписував», – сказав Ковальов.

12 березня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що СБУ викликала Савченко на допит у справі Рубана, який був затриманий 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованих бойовиками районів Донецької області.

Заступниця голови партії Савченко Тетяна Проторченко повідомила, що народний депутат не отримувала повісток на допит до СБУ. Вона додала, що Савченко перебуває з робочим візитом в ПАРЄ в Страсбурзі.

13 березня Савченко оприлюднила звернення до голови СБУ Василя Грицака, у якому пояснює, що її робоча поїздка триває від 12 до 16 березня. Вона заявила, що повідомила апарат Верховної Ради про свій виїзд за кордон.

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16 травня.
…

Генеральна прокуратура України підтвердила припинення кримінального провадження щодо лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, повідомив 12 березня речник ГПУ Андрій Лисенко.

Він написав у Facebook, що 6 березня ГПУ направила запит Нідерландам про надання міжнародної правової допомоги для виконання процесуальних та слідчих дій з участю Саакашвілі. Цей запит відомство надіслало в межах досудового розслідування кримінального провадження за підозрою Саакашвілі.

«У зв’язку із чим вказане кримінальне провадження зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, з метою економії перебігу процесуальних строків досудового розслідування до отримання результатів міжнародної правової допомоги», – вказав Лисенко.

Водночас досудове розслідування кримінального провадження щодо соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе триває, додав речник.

На початку грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, ймовірно, Северіона Дангадзе та представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках чоловіки домовляються про фінансування бізнесменом масових акцій протесту в Україні.

Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил», екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі отримав від Курченка півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Генпрокурор повідомив, що оприлюднює першу частину даних операції «зі зриву плану реваншу прокремлівських сил в Україні». У команді Саакашвілі це заперечували.

Стаття, за якою затримали Дангадзе, – «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
…

У столиці Угорщини Будапешті 12 березня біля посольства Італії близько двох десятків угорських українців провели акцію протесту «Вимагаємо чесного суду! Свободу Марківу!»

Захід організувало Товариство української культури в Угорщині за координації Європейського конгресу українців (ЄКУ) та українців Італії. 

Представник української меншини в парламенті Угорщини і голова ЄКУ Ярослава Хортяні-Гук зазначила для Радіо Свобода, що оскільки діаспоряни Італії беруть участь у роботі Європейського конгресу українців, їхню ініциативу активно підтримали в кількох країнах Західної Європи та інших частин світу. Всього акція відбувається в 11 країнах.

«Головна наша мета – не тільки привернути увагу (міжнародної громадськості, – ред.), але й передати листа протесту до італійської влади. Ми не хочемо втручатися в італійське правосуддя, однак наголошуємо у своєму зверненні, що тут щось недобре діється, якщо людину так довго тримають у тюрмі. Адже існують запобіжні заходи. Можна тримати під домашнім арештом, доки не доведуть його (Віталія Марківа, – ред.) вину, чи хай він ходить з електронним браслетом. Молодий 29-річний хлопець сидить за те, що він пішов захищати Україну», – вважає член угорського парламенту.

30 червня 2017 року старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа затримали в аеропорту Болоньї за підозрою в убивстві з міномета італійського фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Генеральна прокуратура України й італійський адвокат арештованого Раффаелле Делла Валле заперечують причетність Марківа до загибелі журналіста. Восени минулого року суд міста Павії відмовив українцеві в домашньому арешті, пояснивши це небезпекою його втечі.

Віталій Марків перебуває під вартою в Мілані. Початок судового процесу   планується на весну цього року.
…

Сума позову, поданого НАК «Нафтогаз України» і її шістьма дочірніми компаніями в суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі в зв’язку з захопленням Росією активів в Криму, з урахуванням відсотків сягає восьми мільярдів доларів США, повідомив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, відповідаючи на запитання читачів своєї сторінки у Facebook.

«Уже в 2018 році можемо виграти до 8 мільярдів доларів. Але потім постане питання, як забрати. 5 мільярдів було без відсотків, 8 мільярдів – з очікуваними відсотками», – вказав Вітренко.

Розгляд позову «Нафтогазу» до Росії щодо захоплених у Криму активів заплановано на травень, додав представник НАК.

«Нафтогаз України» 20 вересня 2017 року повідомив, що подав до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі (Нідерланди) позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків, яких компанія зазнала в результаті захоплення Росією активів «Нафтогазу» в анексованому Криму.

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» в суперечці про компенсацію на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. У російській компанії заявили, що не згодні з рішенням.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 11 березня загинув один український військовий, ще троє зазнали поранень, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики чотири рази обстріляли позиції Збройних сил України.

Згідно з повідомленням, бойовики з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї здійснювали обстріли неподалік населених пунктів Троїцьке, Луганське, Новозванівка та Верхньоторецьке. 

Бойовики з угруповання «ДНР» повідомили, що військові ЗСУ відкрили вогонь по селу Ленінське на окупованій частині Донбасу, а також заявили, що українська сторона здійснила мінометний обстріл Південнодонбаського водогону. Бойовики з угруповання «ЛНР» не повідомляли про останні години на захоплених ними територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Порошенко: «Цей проект – ще один крок до енергонезалежності нашої держави. А також – нові робочі місця»
…

«Українська влада перешкодила єдиному російському політикові, що підтримав їхній національний суверенітет, відвідати їхню країну у суворій відповідності з її законами»
…

З початку конфлікту в Україну повернулося 200 колишніх бойовиків за програмою Служби безпеки України «На тебе чекають вдома», повідомляє у Facebook штаб української воєнної операції на Донбасі.

За даними штабу, з них звільнено від кримінальної відповідальності судами 125 осіб , від відбування покарання – 9.

Служба безпеки України має для колишніх бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР» програму «На тебе чекають вдома». За її умовами, бойовики, які здалися і не вчиняли тяжких злочинів, можуть бути виправдані через суд і повернутися до своєї сім’ї.

Ця програма передбачає, що така особа самостійно зголошується розповісти про участь у сепаратистських угрупованнях. Зокрема, 6 січня минулого року сайт спецслужби повідомив, що суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього учасника незаконних збройних формувань, жителя міста Добропілля на Донеччині.

Програма діє з 18 серпня 2015 року.
…

Політика Північноатлантичного союзу щодо України не змінилася, заявив Радіо Свобода представник НАТО після того, як на сайті НАТО Україну додали до переліку країн, які прагнуть вступу.

«Політика НАТО залишається та сама. Змінилася політика України, і це відображено на сайті», – сказав представник на умовах анонімності.

Уранці 9 березня в деякі сторінки на сайті НАТО внесли зміни, які констатували минулорічне відновлення Україною курсу на вступ до союзу. У Києві ці виправлення оголосили 10 березня нібито «офіційним визнанням Північноатлантичним союзом статусу України як країни, що прагне вступу» (англ. aspirant country).

На сторінку про розширення НАТО, де були перелічені три країни, які прагнуть вступу, – Боснія і Герцеговина, Грузія і Македонія, – додали й четверту, Україну. При цьому зі сторінки прибрали згадку про те, що «з 2010 року Україна офіційно не прагне членства».

А до сторінки про відносини між НАТО і Україною додали згадку про те, що 8 червня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за зміни до законів про національну безпеку і про основи внутрішньої і зовнішньої політики, відновивши пункт про членство в НАТО як одну зі стратегічних зовнішньополітичних цілей країни.

Перед тим, 23 грудня 2014 року, Верховна Рада підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу. 29 грудня президент Петро Порошенко підписав його.

2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовилася від чинного раніше курсу на вступ до НАТО.

2008 року, ще за чинності попереднього курсу на вступ, союз НАТО на Бухарестському саміті відмовився надавати Україні План дій для членства, який надавали всім іншим кандидатам на вступ – як вважають, під тиском Росії. При цьому Північноатлантичний союз погодився з тим, що Україна може стати членом організації в майбутньому, але не встановив жодного чіткого терміну, хоча перспектива членства підтверджувалася відтоді на кожному саміті.

2004 року Янукович, на той час прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.

У НАТО щоразу підтверджують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови, «двері завжди залишаються відчиненими».

Водночас Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».

Щодо інших трьох країн, які прагнуть вступу до НАТО, то Грузія нині перебуває в ситуації, схожій із Україною (тільки що її влада, на відміну від української 2010 року, не відмовлялася від цього курсу; і Грузія, і Україна перебувають нині за одну сходинку до ПДЧ, на рівні «Інтенсифікованого діалогу»), Македонія має свій План дій для членства ще від 1999 року (але його завершення заблоковане через суперечку з Грецією через назву країни), а Боснія і Герцеговина отримала ПДЧ 2010 року (але його виконання досі не почали через суперечки щодо власності на оборонні об’єкти між центральною владою цієї федеративної країни і її федеральними складовими).
…

Серед цілей кібернападів на Міністерство закордонних справ Німеччини, що здійснювалися останнім часом, імовірно, російськими хакерами, були й документи щодо переговорів між Європейським союзом і Україною, повідомило німецьке видання Der Spiegel.

Посилаючись на власну інформацію, видання пише, що такі нові дані про ті напади стали йому нині відомі.

Крім «українських», серед викрадених документів були й схожі дані про відносини ЄС із Білоруссю, також кібернападники особливо цікавился інформацією про переговори Євросоюзу з Великою Британією про її вихід із ЄС.

Але, пише видання, витік цих даних був контрольований німецькими спецслужбами, які до того часу вже викрили втручання.

Німецькі правоохоронці вважають відповідальними за напади на внутрішню комп’ютерну мережі урядових органів країни і чільних посадовців, так звану «Інформаційну мережу Берлін – Бонн», хакерську групу, відому як Turla, і її кампанію, названу Snake. Як пише видання, спецслужби вбачають чіткий зв’язок між цією групою і Федеральною службою безпеки Росії.

У статті згадано і про іншу групу російськомовних хакерів, APT 28 , також відому як Fancy Bear. Її теж на заході пов’язують зі спецслужбами Росії.

У перших повідомленнях про викриття останніх кібернападів на урядові комп’ютерні мережі Німеччини наприкінці лютого саме цю групу називали призвідником тих нападів.

У світі звинувачують хакерські групи, що, як вважають, пов’язані зі спецслужбами Росії, в цілій низці кібернападів і кібервтручань у внутрішні справи багатьох держав протягом кількох останніх років. Москва щоразу заперечує свою причетність.
…

Український закон про освіту мав на меті покінчити з «радянським» минулим української освітньої системи, але наштовхнувся на дещо непропорційну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення. Про це вона заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему «Відродження процесу євроатлантичної інтеграції». 

«Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин», – заявила Катарін Матренова.

Новий український закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року, зокрема, його норма щодо державної мови освіти викликали критику в деяких колах в Україні та за кордоном. В першу чергу через це значно загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. 

Київ ці звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко привітав визнання Північноатлантичним альянсом прагнення України бути повноцінним членом цієї організації та заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».

«Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенберґу в лютому 2018 року, де з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу. Тиха дипломатія з просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», – написав Порошенко у Facebook.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації. «Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка здатна взяти на себе зобов’язання членства та сприяти безпеці в євроатлантичному регіоні», – йдеться у повідомленні на сайті НАТО.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.
…

Чим загрожує Україні та ЄС російський «Північний потік-2»? Тарас Шевченко – на постаменті чи серед нас? RAB-тарифи на електрику: європейський принцип за більшу ціну?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Олександр Лащенко і гості студії: колишній заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Вадим Улида, експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров, політичний експерт Андрій Дацюк; письменники Сашко Лірник і Любко Дереш, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; екс-міністр палива й енергетики, голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков та економіст Борис Кушнірук.
…

Українська місія в ОБСЄ і ООН у Відні очікує, що спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ за виборами в Росії буде строго дотримуватися резолюції Генасамблеї ООН щодо невизнання анексії Москвою Криму. Про це йдеться в повідомленні дипломатичної місії у Twitter.

«Ми очікуємо, що поточна Спостережна місія БДІПЛ за виборами в Росії буде діяти в суворій відповідності з принципами і зобов’язаннями ОБСЄ та резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» щодо невизнання будь-яких змін статусу АР Крим та Севастополя як невід’ємних частин України», – йдеться в повідомленні.

7 березня в Європейському парламенті заявили, що не будуть відправляти офіційних спостерігачів на заплановані вибори президента в Росії і Азербайджані.

Вибори президента Росії планують провести 18 березня 2018 року – в річницю анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в анексованому Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Головне управління Національної поліції в Києві на вимогу столичного Печерського райсуду розпочало кримінальне провадження за статтею «порушення недоторканості приватного життя» лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з боку журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Про це повідомили у прес-службі поліції Києва.

«Копія ухвали Печерського суду Києва за скаргою Медведчука В.В., в інтересах якого діє адвокат Кириленко І.І., надійшла до Солом’янського УП для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України (Стаття 182 «Порушення недоторканності приватного життя», 2 частина: «ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк», – ред.) Дані матеріали були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та в подальшому розпочате кримінальне провадження», – йдеться у відповіді редакції від прес-служби поліції Києва.

«Це ніщо інше, як невдала спроба банального тиску на редакцію. Зараз ми у правовий спосіб домагаємось кримінальної відповідальності для охоронців самого Медведчука, які здійснили фізичний напад на нашу знімальну групу поблизу аеропорту Київ, перешкодивши їхній законній журналістській діяльності. Одному з них Нацполіція Києва вже вручила підозру. Очевидно, будь-що «завести справу» на наших журналістів – це такий крок Медведчука у відповідь», – зазначає автор і ведуча програми «Схеми» Наталка Седлецька, наголошуючи, що лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – особа публічна, і навіть офіційно уповноважена державою брати участь у переговорному процесі щодо звільнення заручників.

«Наші журналісти не просто мали повне право проводити зйомку. Вони виконували свій прямий журналістський обов’язок – фіксувати факти, що можуть свідчити про зловживання Медведчука своїм становищем у власних цілях. Жодними кримінальними провадженнями за недолугими звинуваченнями нас залякати не вдасться. Ми та наші юристи впевнені у законності наших дій – і, якщо знадобиться, будемо готові довести це в рамках офіційного розслідування», – зазначила Наталка Седлецька. 

Раніше стало відомо, що юристи Віктора Медведчука звернулися до Печерського суду Києва з вимогою зобов’язати правоохоронців відкрити провадження щодо начебто втручання журналістів програми у приватне життя бізнесмена.

Увечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, там перебувала знімальна група «Схем» у складі Михайла Ткача, Кирила Лазаревича та Ярослава Бондаренка з метою зафіксувати його прямі перельоти до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти в попередньому розслідуванні, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака і бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах застосовувати силу проти знімальної групи – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Пізніше, 28 лютого 2018 року на прес-конференції Петро Порошенко у відповідь на запитання журналістів підтвердив офіційний статус Віктора Медведчука у процесі звільнення українських заручників. 
…

У структурі Міністерства внутрішніх справ України працюють більше 50 тисяч жінок, заявив перший заступник голови МВС Сергій Яровий.

«У системі органів внутрішніх справ жінки стоять пліч-о-пліч з чоловіками. Впровадження принципу гендерної рівності в органах системи внутрішніх справ є одним з пріоритетів Міністерства. Кількість жінок в органах та підрозділах служби цивільного захисту складає більше 50 тисяч», – цитує Ярового прес-служба МВС.

Він зазначив, що в ДСНС працює близько 8 тисяч жінок, у Державній прикордонній службі – 11 тисяч (з них 13% – офіцери), у Національній поліції – більше 30 тисяч, а в Національній гвардії – більше 4 тисяч.

7 березня президент України Петро Порошенко повідомив, що службу в Збройних силах України проходять 25 тисяч жінок, у військових частинах бойового складу служать понад дев’ять тисяч жінок.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

У центрі Києва відбувається Марш жінок. Захід організований активістками та активістами правозахисних і феміністичних організацій.

Марш відбувається під гаслами проти насильства щодо жінок, нерівності в оплаті праці за однакову роботу та інших дискримінаційних практик.

«Ми росли в суспільстві, де жінці виділяють «особливу роль», не питаючи саму жінку. Нам кажуть, що ми повинні контролювати себе, щоб хтось не заподіяв нам шкоди, фізичної та моральної. «Сама винна», – кажуть тій, що пережила домашнє насильство від найближчих чоловіків. Нам кажуть вдягатися красиво, щоб чоловікам на роботі чи вулиці «було приємно». Нам недоплачують на роботі», – заявляють організатори акції у Facebook.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

З  початку проведення української воєнної операції на Донбасі військова прокуратура Центрального регіону направила до суду 56 обвинувальних актів за статтею про «державну зраду», повідомила прес-служба відомства.

За даними прокуратури, у 55 випадках призначене спеціальне досудове розслідування.

Згідно з повідомленням загалом у розшуку 4 266 військовослужбовців, які у 2014 році не прибули з Криму для подальшого проходження військової служби, їх обвинувачують у дезертирстві. У прокуратурі заявили, що до суду направили чотири обвинувальні акти стосовно чотирьох військовослужбовців. Їх засудили до різних термінів позбавлення волі.

Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після цього частина українських військовослужбовців залишилися на території Криму й присягнули на вірність Росії.
…

Президент України Петро Порошенко планує найближчим часом відвідати Німеччину й обговорити з тамтешньою владою тему будівництва газопроводу «Північний потік-2».

«Я збираюся відвідати і Німеччину протягом двох-трьох тижнів. Ця тема, безумовно, буде в порядку денному наших переговорів», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Він зазначив, що Україна є повноцінним членом Енергетичного співтовариства.

«Ми намагаємось робити все можливе, у тому числі і (брати – ред.) участь в судових процесах, де ми разом з Польщею беремо участь, для демонстрації юридичних аргументів неможливості будівництва «Північного потоку-2», – заявив Порошенко.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є виключно комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

США мають іншу думку щодо «Північного потоку-2». Наприкінці січня держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що США виступають проти побудови газопроводу, оскільки, на думку Вашингтона, він є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.
…

«Військовослужбовці-жінки роблять надзвичайно відповідальну справу оборони української держави»
…

Представниці медіасфери звинуватили президента України Петра Порошенка в сексизмі через його звертання до журналістки видання «Детектор медіа» Марини Баранівської, яку він назвав «дорогенькою».

Медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна та журналістка «Громадського радіо» Єлизавета Кузьменко напередодні Міжнародного жіночого дня одягли футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

«Рівно три роки тому Петро Порошенко вручав мені нагороду зі словами «Ірино, Україна пишається вами». Я знаю точно, що не потерпіла б, якби його звернення звучало як «дорогенька, Україна пишається вами». І сьогодні мене обурює, як він звертався до жінок-журналісток на своїй прес-конференції. #Ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу», – написала Земляна.

28 лютого під час прес-конференції Порошенка журналістка «Детектор медіа» Марина Баранівська поставила запитання: «Як це – бути президентом-олігархом у країні, де люди живуть на межі гуманітарної катастрофи? Чи не відчуваєте свою ціннісну невідповідність цій посаді?».

У відповідь президент почав перелічувати свої досягнення на посаді та запросив журналістку провести з ним один день, аби вона змінила свою думку, звернувшись до неї «Дорогенька моя».
…

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Олег Ткачук обраний головою Ради суддів України, повідомляє прес-служба ради.

Рішення ухвалили на першому засіданні новообраної Ради суддів України 6 березня.

На засіданні також обрали секретаря ради. Ним стала суддя Господарського суду Києва Оксана Марченко.

Не змогли члени РСУ обрати заступника голови, тому у засіданні ради оголосили перерву.

Про дату наступного засідання мають оголосити додатково.

Раніше Раду суддів очолювала Валентина Симоненко.

 
…

Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Солом’янського райсуду про повернення прокуратурі обвинувального акту у справі колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка.

Його звинувачують у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, професійній діяльності журналістів, а також у перевищенні влади при затриманні в ніч з 22 січня 2014 року на 23 січня 2014 року учасників «Автомайдану» і Євромайдан у Кріпосному провулку в Києві.

Як повідомляє портал «Судова влада України», 6 березня судді Апеляційного суду розглянули скаргу прокурора, подану на ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

«За результатами апеляційного розгляду задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Солом’янського районного суду Києва від 26 жовтня 2017 року по обвинуваченню Логвиненка А.Д. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції», – йдеться в повідомленні.

Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. У 2015 році Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

Президент висловив сподівання, що Україна використає досвід німецького і французького законодавства щодо протидії фальшивим новинам
…

Мінські угоди передбачають відновлення територіальної цілісності України та розпуск незаконних структур, наголошує спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер.

«Метою мінських угод (підписаних лідерами так званих «ЛНР-ДНР») є відновлення територіальної цілісності України та конституційного порядку. Реалізація Мінська дорівнює розпуску цих незаконних структур. Небажання розформувати – це небажання виконаті мінські угоди», – написав Волкер у мережі Twitter увечері 5 березня.

Таку позицію американський дипломат виголошує вже не вперше.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого Волкер наголосив, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
…

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин. За доведення до самогубства – кримінальна відповідальність. Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мін’юст.

На ці теми говоритимуть ведуча «Ранкової Свободи» Ірина Гнатишин і гості студії: військовий експерт Ігор Козій, військовий оглядач Олексій Арестович; голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Олег Чабан, офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук, речник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.
…

Президент України Петро Порошенко закликає міжнародних партнерів засудити проведення Росією виборів президента в анексованому Криму і вжити заходів для недопущення громадян своїх країн до так званого «міжнародного спостереження». Як повідомляє 5 березня прес-служба глави держави, президент заявив про це після зустрічі з головою МЗС Фінляндії Тімо Сойні.

Як повідомили в прес-службі Порошенка, також у ході розмови сторони обговорили ситуацію на Донбасі і в Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН.

«Дякую за підтримку позиції про необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – заявив президент.

Перед цим під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним голова МЗС Фінляндії засудив анексію Криму Росією, яка була здійснена в лютому-березні 2014 року.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Раніше президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів на анексованому півострові.

Тим часом, прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Правозахисники закликають генерального прокурора Юрія Луценка провести розслідування «слідчих дій» під будівлею парламенту в Києві 3 березня. Звернення правозахисних організацій і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської оприлюднене на сайті омбудсмена.

На їхню думку, існують «обґрунтовані підстави» стверджувати, що в діях правоохоронців вбачається низка грубих порушень прав людини, гарантованих Конституцією України, зокрема права на мирне зібрання, права на свободу слова, права не бути підданим нелюдському поводженню та права на особисту свободу.

Автори звернення переконані, що відбулося грубе порушення закону «Про Національну поліцію», який забороняє поліцейському наносити удари по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку і в живіт.

Правозахисники зазначають, що «залишається проблемою неможливість ідентифікувати особу правоохоронця, який порушує права людини».

3 березня поліція заявила, що проводить «слідчі дії» в наметовому містечку, встановленому активістами в жовтні минулого року. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

За словами начальника поліції Києва Андрія Крищенка, слідчі й поліція працювали в рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві у грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

Рух вулицею Грушевського, де стояли намети, розблокований. Демонтаж наметів супроводжувався сутичками між поліцією та мешканцями наметового містечка. У результаті, за даними поліції, до лікарень звернулися 13 людей із числа тих, що були в наметовому містечку, і семеро правоохоронців. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість із яких відпустили.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» і п’ять димових мін.

Крім того, на місці подій від розпилення газового балончика потерпів журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко. Журналіст, якому знадобилася медична допомога, заявив, що балончик застосував співробітник поліції. Начальник Головного управління Нацполіції у місті Києві Андрій Крищенко запевнив, що за цим фактом проведуть службову перевірку. У столичній прокуратурі також відкрили два кримінальні провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими і про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

У партії «Рух нових сил» колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, яка свого часу організувала цей протест і табір під парламентом, але потім дистанціювалася від нього, засудили знесення наметового містечка під Верховною Радою. У партії стверджували, що протест, який тривав від 17 жовтня 2017 року, залишався мирним, а «всі провокації та насильство здійснювали виключно представники влади».
…