Національна поліція та Національна гвардія після деокупації Криму та Донбасу працюватимуть спільно на звільнених територіях, тому мають підготуватися вже зараз, заявив під час щорічної колегії МВС міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Вже скоро настане та фаза, коли Нацполіція України разом із Національною гвардією зайдуть на поки що окуповані території і там треба буде слідкувати за порядком. Звільняти і захищати окуповані території – дуже важка робота, і ми це вже робили, коли звільняли території Луганської і Донецької областей. Треба готуватися до неї вже зараз», – сказав Аваков. 

Міністр зазначив, що особливий вишкіл знадобиться, коли «період фальшивих мітингів, які відволікають увагу, пройде».

Нині українські правоохоронні органи присутні лише на підконтрольній Києву території Луганської і Донецької областей. На території окупованого Росією Криму діють підконтрольні Кремлю силовики.
…

Про це помічник президента Росії Владислав Сурков заявив після зустрічі 26 січня зі спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає введення нових санкцій США свідченням тиску на Росії через її агресію щодо України.

«Посилення тиску на Росію – нові санкції США. Крок за кроком санкції охоплюють всіх причетних до встановлення російської окупаційної адміністрації на українській землі», – написав Клімкін у Twitter.

Президент України Петро Порошенко після зустрічі із держсекретарем США Рексом Тіллерсоном у Давосі також подякував американській стороні за здійснювану політику санкцій проти Росії.

«Вдячний США за політику санкцій, які запроваджуються американськими партнерами проти російських резидентів. Для нас дуже важливо мати цей механізм впливу, щоб повернути Росію за стіл переговорів і забезпечити деокупацію Донбасу і звільнення Криму», – сказав президент.

26 січня США розширили список санкцій проти Росії через ситуацію в Україні – до списку санкцій потрапила 21 фізична особа. Також Мінфін США опублікував два списки, в яких загалом 21 компанія, зокрема, підприємства, які, як вказується, пов’язані з угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Під обмеження, зокрема, потрапили заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, глава «Технопромекспорт» Сергій Топор-Гілка.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
…

«Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій»
…

Офіційне розслідування правоохоронців підтвердило інформацію, опубліковану журналістами програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») стосовно підробленого диплому екс-заступника мера Києва, керівника апарату Київської адміністрації Володимира Бондаренка. Але Шевченківський районний суд столиці за клопотанням прокурора звільнив Бондаренка від кримінальної відповідальності за використання підробленого диплома про освіту «через закінчення строків давності». Це випливає з рішення суду, опублікованого у відкритому реєстрі. 

«Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Йовенко Д.Ф. про звільнення від кримінальної відповідальності… у зв’язку із закінченням строків давності – задовольнити», – йдеться в рішенні суду.

Як ідеться у матеріалах, Бондаренко вирішив підробити диплом бакалавра для подальшого використання. Він умисно повідомив невстановленій особі «свої особисті анкетні дані, які в подальшому були використані… для підроблення диплому бакалавра нібито виданого Львівським національним університетом імені Івана Франка, 30 червня 2009 року» на ім’я Володимира Володимировича Бондаренка. При цьому екс-заступник мера Києва заздалегідь «обіцяв придбати підроблений диплом».

Наголошується, що Бондаренко вчинив кримінальне правопорушення, а саме: пособництво у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу.

Слідство з’ясувало, що 16 листопада 2011 року Бондаренко «з метою засвідчення вірності фотокопії з підробленого диплома бакалавра…звернувся до приватного нотаріуса. Приватний нотаріус, будучи введеною в оману,…виготовила його фотокопію й посвідчила вірність з оригіналом».

Однак прокурор просив суд звільнити Бондаренка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Суд погодився з прокурором і закрив провадження.

Це рішення можна було оскаржити, однак відповідний термін для подання апеляції – 7 днів від дня оголошення – вже закінчився.

Мер Києва звільнив Володимира Бондаренка з посади керівника апарату Київської адміністрації після розслідування «Схем» про його підроблений дипломом юриста.

​31 серпня столична прокуратура оголосила Бондаренку підозру за підроблення документа про вищу освіту. 

Наприкінці 2017 року журналісти програми «Схеми» встановили, що попри звільнення, Володимир Бондаренко регулярно їздить у Київську міську держадміністрацію. Знімальна група помітила, як кілька днів поспіль екс-заступник Кличка приїздив на закриту парковку КМДА на авітівці, яка належить мерії, та користувався магнітною карткою для входу до будівлі.

З’ясувалося, що мер Києва Віталій Кличко підписав довіреності, якими уповноважив Бондаренка представляти інтереси Київради у судах. 

​
…

Як Україна опинилася у ТОП-5 за скороченням населення?

Кого Порошенко запропонував у ЦВК?

Як довго Захід терпітиме темпи боротьби з корупцією в Україні?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та експерт Ігор Тишкевич; народний депутат («Блок Петра Порошенка») Валерій Карпунцов, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко та експерт «Реанімаційного пакету реформ» Андрій Гевко; народний депутат («Блок Петра Порошенка») Дмитро Білоцерковець, колишній міністр економічного розвитку України Павло Шеремета та експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров.
…

Президент України Петро Порошенко заявив про намір обговорити у п’ятницю, 26 січня, у Давосі під час зустрічі з лідерами США питання економічної, безпекової ситуації, зокрема постачання оборонної зброї Україні. Про це повідомляє агенція Bloomberg, якій Петро Порошенко дав інтерв’ю на полях 48-ма зустріч Всесвітнього економічного форуму в Швейцарії.

«Сподіваюся, що завтра відбудеться ця зустріч (з Дональдом Трампом – ред.). Безумовно, відбудеться зустріч з Рексом Тіллерсоном, і ми обговоримо різні питання щодо співпраці зі Штатами в галузі економіки, безпеки (зокрема, щодо постачань оборонної зброї), підтримки українських реформ і, зокрема, миротворців, яких повинна ввести Рада безпеки ООН у східні регіони моєї країни, щоб зупинити вбивства українців, які здійснюються росіянами», – сказав Порошенко.

Президент України також висловив сподівання, що Україна зможе до квітня отримати транш в рамках програми розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США від Міжнародного валютного фонду, оскільки країна, як він висловився, «виконала 80 відсотків» своїх зобов’язань.

22 грудня Держдепартамент США оголосив про схвалення «розширених оборонних можливостей» для України. США не вказали, яка нова зброя буде надаватися Україні, але американські ЗМІ повідомляли, що серед цих озброєнь можуть бути протитанкові ракетні комплекси «Джавелін».

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Президент Світового банку Джим Йонг Кім під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Давосі привітав ухвалення Верховною Радою закону про приватизацію, повідомляє Адміністрація президента України.

Як зазначили в АП, співрозмовники заявили про необхідність створення в Україні антикорупційного суду відповідно до Конституції та зі врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

18 січня Верховна Рада підтримала законопроект про приватизацію державного майна в другому читанні та в цілому. Згідно з документом, метою проекту закону є «суттєве удосконалення, спрощення й скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості й відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності».

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж п’ять років, з науковим ступенем у сфері права чи зі стажем у науковій галузі щонайменше сім років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.
…

В останній тиждень 2017 року Державне управління справами перерахувало на власне державне підприємство «Гарант-Сервіс» 182,1 тисячі гривень за послуги харчування заходів за участю президента України Петра Порошенка. Така інформація міститься на порталі використання публічних коштів, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Послуги харчування надані відповідно до угоди від 11 грудня, яка була укладена без конкурсу на допорогових закупівлях. Закон «Про публічні закупівлі» дозволяє купувати без електронних аукціонів товари та послуги дешевші за 200 тисяч гривень.

28 грудня був перерахований найбільший транш за угодою у сумі 170 тисяч гривень.

Цього року «Гарант-Сервіс» запланував оновлення їдалень для топ-чиновників на 2,4 мільйона гривень.

На утримання президентської резиденції «Синьогора» торік витратили 22,5 мільйони гривень.

 
…

Президент України Петро Порошенко і президент Швейцарії Ален Берсе обговорили повернення активів, незаконно виведених колишніми українськими посадовцями, повідомили в Адміністрації президента України. Зустріч відбулася на полях Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі.

«Співрозмовники наголосили на важливості активізації взаємодії компетентних органів двох держав у питаннях повернення в Україну заморожених активів, які були незаконно виведені колишніми українськими посадовцями», – йдеться в повідомленні.

Як зазначили в АП, Порошенко також подякував за роль Швейцарії «у мобілізації гуманітарних зусиль для подолання наслідків російської агресії на Донбасі».

У 2014 році Швейцарія заморозила рахунки колишнього президента України Віктора Януковича та його оточення на загальну суму близько 71 мільйона доларів. У грудні 2017-го санкції продовжили на рік.
…

Звільнені з полону бойовиків українські військові передали спеціальному представникові США з питань України Курту Волкеру і послу США Марі Йованович листа від родин тих, кого утримують у тюрмах на непідконтрольній Україні території Донбасу і в Росії, повідомила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

За словами Геращенко, яка також є представником України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі, 25 січня Волкер і Йованович зустрілися в Києві зі звільненими з полону українцями.

«Дуже важливо, що наші американські партнери з перших вуст почули правду про тортури і знущання, примусову працю, коли наших військових примушували розбирати завали ДАП, відсутність доступу до медицини, заборону на дзвінок рідним, недопуск МКЧХ до заручників. Але ключова тема зустрічі – звільнення всіх, хто ще залишаються в тюрмах ОРДЛО і російських тюрмах. Звільнені військові передали нашим американським партнерам лист від родин хлопців, які залишаються в тюрмах. Вони просили від всіх нас – докласти всіх можливих зусиль, аби витягти всіх. І з ОРДЛО, і з РФ», – написала вона у Facebook.

Коментуючи зустріч зі звільненими з ОРДЛО українцями, Волкер у своєму акаунті в Twitter зазначив: «Нещодавно звільнені ув’язнені, зокрема російськомовні уродженці Донбасу, розповіли про зловживання в полоні й погіршення життя місцевого населення на окупованому Донбасі».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

24 січня в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив про намір обговорити з помічником президента Росії Владиславом Сурковим питання звільнення полонених.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер прибув до Києва 23 січня для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі. 26 січня Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.
…

Мінські угоди мають «всі елементи» для вирішення конфлікту на Донбасі, однак для їхньої реалізації бракує політичної волі, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

«Як на мене, Мінські угоди містять всі елементи для вирішення ситуації. Бракує не змісту, а політичної волі. Якщо буде політична воля з російського боку для виведення сил і забезпечення тривалого справжнього перемир’я, і справжнього гарантування безпеки, тоді інші елементи Мінських угод – вибори, амністія, спеціальний статус – також можуть бути імплементовані. Саме зараз вони не можуть бути втілені, але це можливо», – сказав Волкер.

На його думку, українська влада готова буде імплементувати ці положення, «якщо побачить безпеку».

«Тому я вважаю, що там все є, це дійсно забезпечує правильний баланс політичної волі, якої ми поки не бачимо, і тому важливо продовжувати залучати Росію», – заявив Волкер.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.
…

У громадянській мережі «Опора» заявили, що подання президента України Петра Порошенка щодо призначення на посаду 13 членів Центральної виборчої комісії, є політично незбалансованим.

«Попередній аналіз запропонованих кандидатур до складу ЦВК засвідчує, що під час врахування президентом України пропозицій від депутатських фракцій та груп не забезпечувався повною мірою принцип політичної збалансованості. Відповідно до переліку кандидатур до складу ЦВК, який оприлюднений прес-службою глави держави, у поданні президента України не були враховані пропозиції депутатських фракцій ВО «Батьківщина» та партії «Опозиційний блок», – йдеться у заяві на сайті «Опори».

Згідно з повідомленням, мережа висловлює розчарування тим, що політичні суб’єкти протягом попередніх консультацій не досягли належного компромісу з формування політично збалансованого складу ЦВК.

«Ігнорування кандидатур, запропонованих окремими фракціями чи групами Верховної Ради України, не відповідає міжнародним стандартам формування та діяльності вищих органів адміністрування виборів… Врахування пропозицій усіх без винятку фракцій і груп є важливою складовою відновлення суспільної довіри до ЦВК, а дотримання принципу балансу інтересів має стати запобіжником від тіньових впливів на майбутні рішення Комісії та гарантією її незалежності», – зазначили в мережі.

Раніше сьогодні лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко звернулася до президента з вимогою включити кандидата від «Батьківщини» Андрія Євстігнєєва у подання про новий склад ЦВК. Тимошенко повідомила, що її політична сила вчасно, відповідно до законодавства, подала кандидатуру Євстігнєєва до складу ЦВК.

Це підтвердили також і в мережі «Опора»: «Ці депутатські фракції («Батьківщина» і «Опозиційний блок» – ред.) вчасно і неодноразово подавали власні альтернативні пропозиції до складу ЦВК».

23 січня президент України Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії, іншим рішенням звільнивши з посади членів ЦВК у зв’язку із закінчення терміну повноважень. В адміністрації президента також оприлюднили імена 13 осіб, щодо Порошенко підписав подання. Згідно з повідомленням, до списку потрапили Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар, Євген Радченко, Надія Синиця, Тетяна Сліпачук, Леонтій Шипілов, Тетяна Юзькова.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що через півтори доби дотримання режиму тиші бойовики відновили у середу вдень обстріли позицій ЗСУ із озброєння, забороненого Мінськими домовленостями.

«На донецькому напрямку ворог застосував міномети на Приазов’ї. З тимчасово непідконтрольної українському уряду Саханки противник вів вогонь з мінометів калібру 120 та 82 міліметри по наших опорних пунктах біля Лебединського. На інших ділянках нашої оборони обстрілів не зафіксовано», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, українські військові дотримуються «усіх заходів з підтримання сталого припинення вогню».

На сайтах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють, чи були упродовж дня факти порушення режиму припинення вогню на Донбасі.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

В Адміністрації президента України пізно ввечері 23 січня повідомили, що президент Петро Порошенко та спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер обговири питання, що стосуються врегулювання ситуації на Донбасі.

«Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону. Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу. Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій», – йдеться в повідомленні.

В президентській канцелярії зазначили, що сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

Сам Курт Волкер поки не коментував деталей бесіди з президентом Петром Порошенком.

Раніше у вівторок спецпредставник Держдепартаменту США з питань України провів зустрічі з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком та міністром з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадимом Чернишем.

Курт Волкер прибув до України 23 січня для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі. А вже в п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
…

Колишній віце-президент США Джозеф Байден високо оцінив авторитет спецпредставника Державного департаменту США з питань України Курта Волкера, але заявив про недостатні повноваження для врегулювання ситуації на Донбасі. Про це він заявив 23 січня під час виступу у Раді з міжнародних відносин у Вашингтоні.

«Волкер – авторитетний хлопець, авторитетний. Але Курт, наскільки мені відомо, не володіє повноваженнями чи спроможністю, щоб вийти і сказати: якщо ви це не вирішите, то підете», – сказав Байден.

На його думку, Волкеру не було надано достатньо важелів більш жорсткого впливу на керівництво України як в рамках реалізації мінських домовленостей, так і щодо боротьби з корупцією.

Сам Курт Волкер чи його представники не коментували  висловлювання Байдена.

Крім того, Джозеф Байден, який в адміністрації Барака Обами опікувався питаннями України, високо оцінив рішення нинішнього керівництва Білого дому надати Києву летальну зброю. Також він зазначив, що більш слабка політика США щодо України веде до відступу від здійснення нею антикорупційних реформ.

У вівторок до України прибув спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі. А вже в п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
…

В адміністрації президента України у вівторок ввечері оприлюднили імена 13 осіб, щодо яких раніше сьогодні Петро Порошенко підписав подання на призначення.

Згідно з повідомленням президентської канцелярії, до списку потрапили Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар, Євген Радченко, Надія Синиця, Тетяна Сліпачук, Леонтій Шипілов, Тетяна Юзькова.

Раніше сьогодні президент України Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії, іншим рішенням звільнивши з посади членів ЦВК у зв’язку із закінчення терміну повноважень. Напередодні голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент розпочне роботу нової сесії в лютому якраз з розгляду кандидатур на посади членів Центральної виборчої комісії.

На сьогодні семирічний термін повноважень сплив у 13 з 15 членів ЦВК, але вони продовжують виконувати свої обов’язки.

Влітку 2016 року президент України Петро Порошенко запропонував звільнити 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії, серед яких голова ЦВК Михайло Охендовський і його заступники Андрій Магера та Жанна Усенко-Чорна. Президент також вніс до Верховної Ради проект постанови про призначення членами ЦВК 11 осіб. Однак спікер парламенту Андрій Парубій тоді заявив, що вони не знаходять підтримки депутатів і що президент готовий у разі потреби змінити запропонованих кандидатів до нового складу ЦВК.

Подання про призначення нових членів ЦВК президент вносить у Верховну Раду після консультацій з фракціями й обговорення їхніх пропозицій.
…

Україна до 2020 року може забезпечити себе газом власного видобутку;

Наслідки війни в Україні та план повернення Росії в ПАРЄ;

Трамп поїде в Давос, Порошенко говоритиме з ним про «Мінськ».

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: експерт з питань економіки Юрій Корольчук, експерт з питань енергетики Валентин Землянський та експерт з економічних питань Олег Пендзин; радник міністра закордонних справ України Тарас Качка, правник Геннадій Друзенко; президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, народний депутат від «Самопомочі» Ганна Гопко, експерт з питань економіки Володимир Панченко та директор Центру міжнародних відносин Микола Капітоненко.
…

Захід очікує від влади України створення у відповідності до всіх стандартів Вищого антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, заявив 22 січня керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер.

«Якщо говорити, що очікують від України за межами самої держави, то тут йдеться про кілька пунктів. На даний момент критично важливим є правильне створення Вищого антикорупційного суду. Великим кроком, якого ми вже давно чекали, стало те, що президент Порошенко перед Новим роком направив цей законопроект до Верховної ради. Громадянське суспільство та міжнародна спільнота мають щодо цього кілька зауважень, які чітко визначила і Венеціанська комісія», – сказав єврочиновник у Європейському політичному центрі, де відбувся круглий стіл на тему «Україна: перспективи на 2018».

За його словами, другим важливим питанням, хоч і «більш технічним», є імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

«Зокрема, як знову забезпечити зростання економіки. Це дуже важливо перед виборами, щоб люди відчули переваги від проведення реформ», – додав Пітер Вагнер.

Група підтримки України була створена у Єврокомісії в квітні 2014 року. Однією з місій групи є координація роботи із країнами ЄС для найбільш дієвого використання європейських інвестицій у реформування України. Використовуючи досвід країн ЄС, 32 експерти Єврокомісії, а також Британії, Нідерландів, Польщі і Литви, що розподілені на дев’ять тематичних груп, надають дорадчу й фінансову допомогу для кращого просування українських реформ.

Створення Вищого антикорупційного суду є однією з ключових вимог низки міжнародних партнерів, які дають Україні гроші в обмін на реформи.

Крім того, аналітики стверджували, що Україна виконала близько десятка із понад 80 зобов’язань, які обумовлені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 січня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків загинув один український військовослужбовець. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 6 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

За даними штабу, обстріли тривали неподалік Троїцького, на Світлодарській дузі, біля Луганського, а також в районі Новотроїцького.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за минулу добу випустили по захоплених бойовиками територіях 180 боєприпасів, а також обстріляли насосну станцію поблизу Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» заявили, що українська сторона випустила за попередню добу 46 боєприпасів.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Ухвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу не суперечить Мінським домовленостям, заявляє президент України Петро Порошенко.

«Хочу підкреслити, що ані дух, ані буква цього закону не суперечать Мінським угодам, як це хоче представити Москва. На відміну від Росії, яка шукає будь-якого приводу, щоб їх не виконувати, Україна неухильно дотримується й буде дотримуватися всіх своїх міжнародних зобов’язань», – заявив він 22 січня під час виступу з нагоди Дня соборності України і сотої річниці проголошення незалежності УНР.

Порошенко наголосив, що має намір підписати цей закон, як тільки він надійде від Верховної Ради.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України.
…

Управління державної охорони засекретило інформацію стосовно того, чи забезпечували його співробітники заходи охорони під час відпочинку президента України Петра Порошенка на Мальдівських островах з 1 по 8 січня. Про це йдеться у відповіді за підписом начальника УДО Валерія Гелетея на запит програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Перед публікацією розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» редакція програми звернулася до Управління держохорони з проханням повідомити, чи були відряджені співробітники цього управління з президентом Порошенком під час відвідин Мальдів і якщо так, то скільки співробітників було відряджено; чи зустрічали співробітники УДО та транспорт управління Порошенка в аеропорту «Київ» вночі 8 січня та чи має голова держави, відповідно до чинного законодавства, право користуватись приватним літаком або чартером приватної компанії для приватних перельотів. 

У відповіді УДО йдеться лише про те, що державна охорона посадових осіб, визначених законом, забезпечується безперервно в місцях їх постійного і тимчасового перебування, однак точних відповідей на запитання не надали.

«Запитувані відомості становлять службову інформацію», – йдеться у відповіді на запит.

Водночас знімальна група програми «Схеми» 8 січня ввечері зафіксувала, що на приліт президента в аеропорту «Київ» не чекав звичний кортеж, на перехрестях не чергували поліцейські, а довкола аеропорту не було нацгвардійців. Натомість на територію аеропорту, конспіруючись, час від часу вимикаючи фари, заїхали чотири мінібуси-фольксвагени і «Мерседес», як пізніше з’ясували журналісти, на так званих «номерах прикриття».

Із розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» стало відомо про те, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану. 

Неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень. 

Із достовірних джерел «Схемам» стало відомо, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану.

У відповіді на запит програми «Схеми» в Адміністрації президента зазначили, що це був «короткий відпочинок»: «Цю поїздку він оплатив сам із власного рахунку задекларованих коштів, що буде відображено в його електронній декларації».

В офісі Порошенка також підкреслили, що всі дані щодо президентської діяльності розміщуються на офіційному сайті, водночас «рішення про те, що інформація про ці поїздки (на Мальдіви, а також до державної резиденції Гута на Івано-Франківщині у грудні минулого року – ред.) буде оприлюднена постфактум, було ухвалено заздалегідь, виходячи з міркувань безпеки».

Утім, в Адміністрації президента й особисто сам глава держави уникнули відповідей на питання журналістів «Схем» про те, в який спосіб здійснювалася оплата за переліт і проживання, в яку загальну суму обійшовся відпочинок, хто був разом із президентом на борту літака, а також чи зустрічався Порошенко з кимось з офіційних осіб інших країн, політиками чи бізнесменами під час свого перебування на Мальдівах та чи проходив він паспортний і митний контроль під час вильоту та прильоту.

15 січня «Схеми» надіслали запит Петрові Порошенку, продемонструвавши зібрані редакцією докази президентського вояжу в усіх подробицях. А вже наступного дня Адміністрація президента для видання «Інтерфакс» визнала факт президентського відпочинку на Мальдівах, щоправда без жодних дат і подробиць.
…

У підконтрольному Кремлю Феодосійському міському суді окупованого Криму 22 січня продовжується судовий процес у справі кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, обвинуваченого в сепаратизмі.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка, Кадиров «звинувачується в закликах до порушення територіальної цілісності Росії за коментар у Facebook: «Крим – це Україна, завжди є і буде».

На минулому 20 грудня 2017 року засідання суду адвокатів заявили про фальсифікації слідства.

Російські силовики 5 жовтня 2016 року приїхали з обшуком у будинок кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, вилучили в активіста ноутбук і телефон. Кадирова підозрюють у закликах до невизнання кордонів Росії і підтримки громадського об’єднання «Аскер».

11 жовтня 2016 року стосовно Кадирова порушили кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі. У квітні 2017 року російська служба з фінансового моніторингу внесла Кадирова до переліку екстремістів і терористів.

Сам Кадиров стверджує, що кримінальна справа – це провокація спецслужб у відповідь на його активну громадянську позицію і правозахисну діяльність.

Після російської анексії у Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

На центральній Староместській площі у Празі 21 січня в рамках щотижневого Празького Майдану відбулася символічна акція Stop Putin, Stop War, присвячена Дню соборності України.

Учасники акції закликали шляхом бойкоту чемпіонату світу з футболу в Росії посилити тиск на цю країну, яка анексувала Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі.

«Мета (акції – ред.) – нагадати людям про те що відбувається в Україні. Це форма протистояння брехні та великій кількості неправдивої інформації в чеських ЗМІ, інтернеті та чеськомовному середовищі. І ми, українці, які тут живемо, можемо розповісти і допомогти їм розібратися в тому, що відбувається насправді», – зазначила організатор акції Катерина Скрипник.

З нагоди святкування в Україні Дня соборності у празькому греко-католицькому храмі Святого Климентія для української громади також відбулося богослужіння.

День соборності України – державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення у 1919 році Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
…

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до утримуваного фактичною владою окупованого Криму українського активіста Володимира Балуха.

«Не надавати медичну допомогу – нелюдяність і жорстокість. Вимагаємо від РФ допустити лікарів до політв’язня Володимира Балуха», – написала у Twitter 21 січня речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Засуджений до трьох років і семи місяців колонії-поселення український активіст Володимир Балух перебуває в Сімферопольському СІЗО. Його стан здоров’я тяжкий, проте необхідної медичної допомоги ув’язнений не отримує. Про це у Facebook написав журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення, штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень) і взяв його під варту під час засідання.

Балух під час свого останнього слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією», і це не змусить його любити «нову Батьківщину».
…

Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 
…

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.
…