ООН: понад 700 мільйонів людей у світі не знають, коли вони їстимуть знову

За оцінками агентства, майже 47 мільйонів людей у понад 50 країнах перебувають лише за крок від голоду, а 45 мільйонів дітей віком до 5 років зараз страждають від гострого недоїдання

МЗС Куби заперечило послу в РФ: Гавана – однозначно проти найманства

«Однозначна й непохитна позиція уряду Куби, відповідно до національного законодавства, полягає в тому, що він проти участі громадян Куби в будь-яких конфліктах, найманстві та торгівлі людьми»

Сина президента США звинувачують у порушенні правил купівлі зброї

Синові президента США Гантеру Байдену висунули звинувачення у порушенні правил купівлі вогнепальної зброї, пише Reuters.

Прокурори стверджують, що Гантер Байден під час купівлі пістолета приховав, що вживав заборонені наркотики. Йдеться про придбання пістолета Colt Cobra у жовтні 2018 року.

Усього 53-річному синові президента США пред’явлено звинувачення за трьома пунктами – придбання зброї за підробленими документами, а також приховування інформації про підроблені документи та вживання наркотиків при оформленні ліцензії на зброю.

Як уточнює агенція DPA, Гантеру Байдену може загрожувати до десяти років позбавлення волі. Але Генеральна прокуратура Делавера раніше заявляла, що за подібні злочини часто виносять вироки, набагато нижчі від максимально можливого.

Адвокати Байдена-молодшого звинувачення наразі не коментували.

Білий дім наразі ці звинувачення також не коментував.

Ці звинувачення Байдену-молодшому висунули на тлі ініціативи республіканця Кевіна Маккарті розпочати розслідування щодо можливого оголошення імпічменту президенту Джо Байдену через ділові угоди його родини. У Білому домі ці кроки вважають безпідставними.

Це відбувається на тлі початку кампанії виборів президента США 2024 року.

 

Іран: щонайменше 18 активістів заарештовані напередодні річниці смерті Аміні

Щонайменше 18 активістів були заарештовані останніми днями в містах по всьому Ірану, оскільки влада присікає проведення можливих заходів напередодні річниці смерті Махси Аміні. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода (Радіо Фарда).

22-річна Махса Аміні у вересні минулого року була затримана поліцією моралі за обвинуваченням у неправильному носінні хіджабу. З поліцейської дільниці Аміні відвезли до лікарні, де вона за кілька днів померла. Протестувальники вважають, що причиною її смерті стало побиття співробітниками силових структур.

Незабаром в Ірані розпочалися вуличні протести. Люди виступали з гаслами проти поліцейського насильства, проти боротьби іранської влади з інакодумством, за демократизацію країни і за повалення аятоли Алі Хаменеї.

Протести жорстоко придушувалися. За даними правозахисників, за час масових акцій понад 600 демонстрантів було вбито, близько 20 тисяч людей ув’язнили. Також були страти.

З початку 2023 року в Ірані було страчено 423 особи, хоча припускається, що фактична цифра може бути значно вищою. Рівень страт в Ірані різко зріс, особливо на тлі широкомасштабних протестів після смерті Махси Аміні.

Болгарія й НАТО обговорюють, як реагувати на «провокаційні дії» Росії в Чорному морі – міністр

Водночас Тодор Тагарев визнав, що його міністерство не має сценаріїв дій на випадок нападу Росії на цивільні судна, що прямують з українських портів через болгарські територіальні води

Помер перший президент Молдови Мірча Снєгур

Президентка Мая Санду розпорядилася організувати похорон першого голови держави з державними почестями й оголосити 16 вересня днем національної жалоби.

В ISW прокоментували удар по Севастополю

«Будь-які пошкодження одного з основних ремонтних об’єктів Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму, ймовірно, матимуть серйозні наслідки у разі подальших українських ударів по російських військово-морських силах»

CША без вагань запровадять додаткові санкції – Держдеп про ймовірні домовленості РФ і КНДР щодо зброї

Сполучені Штати без вагань запровадять додаткові санкції проти Росії та Північної Кореї, якщо вони укладуть нові угоди щодо продажу зброї, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.

«Ми вже вжили низку заходів щодо санкцій проти організацій, які були посередниками в продажі зброї між Північною Кореєю та Росією, і ми без вагань застосуємо додаткові заходи, якщо це необхідно», – сказав представник Держдепу США.

Міллер також звернув увагу на загальний контекст зустрічі Путіна і Кім Чен Ина.

«Півтора року тому Володимир Путін розпочав цю війну, а зараз, через півтора року, втративши десятки тисяч російських солдатів і витративши мільярди доларів, він благає про допомогу Кім Чен Ина. Отже, це щось говорить про загальний контекст того, як ця війна йде для Росії», – додав він.

13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство, але він не став говорити про військову співпрацю.

Читайте також: Держдеп: постачання КНДР зброї Росії буде «великою помилкою»

Крім того, сьогодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, бо ці обмеження «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці».

Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, серед постійних членів якої є Китай та Росія. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували. Пекін наразі на цю заяву не реагував.

Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.

Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.

Держдеп США вважає «тривожними» переговори КНДР і Росії щодо співпраці

Державний департамент США вважає «тривожним» те, що Росія говорить про співпрацю з Північною Кореєю щодо програм, які потенційно можуть порушити резолюції Ради Безпеки ООН, пише Reuters.

«Те, що має вигляд розширення співпраці та, ймовірно, військових поставок, це досить тривожно і потенційно порушує численні резолюції Ради Безпеки ООН», – сказав речник Держдепу Метью Міллер під час брифінгу, коментуючи переговори президента Росії Володимира Путіна і лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.

13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство, але він не став говорити про військову співпрацю.

Читайте також: Держдеп: постачання КНДР зброї Росії буде «великою помилкою»

Крім того, сьогодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, бо ці обмеження «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці». 

Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, серед постійних членів якої є Китай та Росія. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували. Пекін наразі на цю заяву не реагував.

Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.

Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.

 

Естонія вслід за Латвією і Литвою заборонила в’їзд автомобілів із реєстрацією в Росії

За словами міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса, у країні «дійшли висновку, проконсультувавшись із владою Латвії та Литви, що обмеження найбільш ефективні при спільному введенні санкцій»

ЗМІ: близько 5200 людей загинули внаслідок повеней у Лівії

Кількість загиблих від руйнівних повеней у місті Дерна на сході Лівії досягла близько 5200 людей, пише DPA з посиланням на Тарека аль-Харраза, речника міністерства внутрішніх справ одного з урядів Лівії.

Рятувальники все ще витягують тіла загиблих.

Ці дані перевірити незалежно неможливо. За даними Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, близько 10 000 людей є жертвами повені.

Аль-Харраз також сказав, що чверть Дерни була зруйнована або змита морем.

Місто Дерна найбільше постраждало від повені, викликаної потужним штормом.

На службу в Росгвардію почали брати екснайманців ПВК «Вагнер» з числа помилуваних в’язнів – ЗМІ

Розслідувачі стверджують, що колишніх вагнерівців, яких у ПВК завербували з російських колоній, а потім помилували за участь у бойових діях в Україні, почали приймати на службу до Росгвардії з серпня 2023 року

Навального розглядають серед кандидатів на обмін в’язнями між РФ і США – WSJ

Росія та США на переговорах про обмін ув’язненими серед кандидатів називаються імена засуджених у РФ опозиціонерів, зокрема Олексія Навального. Про це йдеться в матеріалі Wall Street Journal з посиланням на низку посадовців Заходу, які побажали залишитися анонімними.

Повідомляється, що Москва наполягає на звільненні Вадима Красікова, ймовірно, співробітника російських спецслужб, засудженого в Німеччині за вбивство колишнього польового командира чеченських сепаратистів Зелімхана Хангошвілі. На переговорах також звучать імена громадян США Пола Вілана, засудженого в Росії за звинуваченням у шпигунстві, та журналіста Wall Street Journal Евана Гершковича, який з весни перебуває в московському СІЗО за таким самим звинуваченням.

Не виключена, однак, і складніша схема обміну, за якої до списку будуть включені і визнані політв’язнями російські опозиціонери, такі як Олексій Навальний, який засуджений у РФ до 19 років колонії особливого режиму.

У WSJ йдеться, що доручення домагатися визволення Красікова дав особисто Володимир Путін. Цим питанням займається секретар Ради безпеки Микола Патрушев. На відміну від Віктора Бута, який перебував у в’язниці в США і був обміняний на баскетболістку Брітні Грайнер, засуджену в Росії, Красіков, однак, перебуває поза американською юрисдикцією, він сидить у в’язниці в Німеччині. Це створює на переговорах додаткові складнощі.

У липні газета The New York Times повідомила, що США та Росія ведуть переговори про обмін ув’язненими, включаючи Евана Гершковича. Це підтвердив президент США Джо Байден. Про можливе включення до списків на обмін російських опозиціонерів, а не лише громадян США, The Wall Street Journal повідомляє вперше. Реакції РФ на публікацію поки що немає.

Красіков, який користувався документами на ім’я Вадима Соколова, був засуджений у Берліні у грудні 2021 року. Суд встановив, що росіянин діяв на замовлення Москви і назвав убивство Хангошвілі в Берліні в 2019 році актом державного тероризму. Згідно з журналістськими розслідуваннями, Красіков може бути ветераном спецпідрозділу «Вимпел» та старшим офіцером ФСБ. Москва причетність до вбивства Хангошвілі заперечує.

Росія побудувала нові ангари для зберігання техніки біля кордону з Фінляндією – ЗМІ

Росія після тривалої перерви облаштовує військові бази на кордоні з Фінляндією. Про це повідомила найбільша фінська телерадіокомпанія Yle на основі аналізу супутникових знімків військової бази Алаккурті на південному заході Мурманської області та військового складу у Петрозаводську.

На знімках Алаккурті виразно видно нові споруди, зокрема ангари для зберігання техніки. Військовий експерт, якого журналісти попросили прокоментувати отримані зображення, пояснив, що кожен із нових ангарів (всього їх – три) має площу 2500 квадратних метрів, і в кожному з них може розміститися до 40 бронетранспортерів – тобто техніка для одного батальйону.

На території складу танків та артилерії в Петрозаводську, що поблизу фінського кордону, експерти також виявили одну нову будівлю.

Зазначається, що поки нові ангари будуть використовуватися не стільки для зміцнення військових частин, що охороняють кордон, скільки для ремонту техніки та відправлення її на фронт в Україну.

На думку низки фінських військових експертів, поки триває повномасштабна війна в Україні, Росія не має необхідних людей і техніки для реалізації планів міністра оборони Сергія Шойгу щодо посилення військ на кордоні з Фінляндією. Про такі плани глава російського військового відомства заявляв двічі – у грудні минулого року і в серпні поточного року.

На початку квітня Фінляндія офіційно стала членом НАТО. Заявку від країни, яка дотримувалася нейтралітету, на приєднання до військового союзу було подано у травні 2022 року на тлі російського збройного нападу на Україну. Фінська влада зазначила, що керувалася міркуваннями безпеки, оскільки країна має досить протяжний кордон із Росією – понад 1300 кілометрів. Російська влада заявила, що у відповідь на приєднання Фінляндії до Альянсу вживе заходів «як військово-технічного, так і іншого характеру».