Північна Корея «заплатить ціну» за передачу зброї Росії – радник Байдена

Напередодні в Білому домі заявили, що переговори щодо зброї між Росією та Північною Кореєю «активно просуваються», а лідер Північної Кореї Кім Чен Ин очікує зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним

Президент Румунії запевняє, що жоден безпілотник чи його частина не впав на території країни

Президент Румунії, країни-члена НАТО, Клаус Йоганніс повторив тези Міністерства оборони цієї країни про те, що жоден безпілотник, зокрема – російський, не впав на території Румунії, як про це заявляла влада України.

«Я можу вам сказати, що жоден безпілотник, жодна інша частина будь-якого пристрою не досягла Румунії. Ми повністю контролюємо наш національний простір. Я перевірив абсолютно все і можу заспокоїти населення. Ніщо не досягло Румунії», – сказав Йоганніс.

Йоганніс також додав, що румунська влада «уважно» стежить за атаками, які відбуваються за кількасот метрів від кордону України з Румунією.

«Сьогодні були атаки, за 800 метрів від нашого кордону, були здійснені перевірки. Так це дуже, дуже близько. Проте ми напоготові, і в НАТО ми дуже добре захищені. Я можу сказати те, що вже казав раніше, – Румунія отримує переваги від надзвичайно сильних гарантій безпеки», – заявив Йоганніс.

4 вересня українська влада заявила, що російський безпілотник впав на територію Румунії після атак РФ на порт Ізмаїл. В МЗС України навіть заявили про готовність надати відповідні фотодокази. Але влада Румунії інформацію заперечує. Міністр оборони Ангел Тілвар заявив, що «жодного разу засоби нападу, застосовані Російською Федерацією, не створювали прямих військових загроз території або територіальним водам Румунії».

Це не перший інцидент, коли російські ракети падають у простір НАТО.

Наприкінці квітня Міністерство оборони Польщі повідомило, що в місті Замость неподалік Бидгоща знайдено «залишки невпізнаного військового об’єкта». За даними польських ЗМІ, найімовірніше, це була російська ракета, запущена з території Білорусі в бік України ще в середині грудня минулого року. Якраз тоді під час масованого обстрілу України на радарах був зафіксований об’єкт, що прилетів до Польщі з Білорусі. За повідомленнями, його втратили з поля зору біля міста Бидгоща, а подальші пошуки не дали результатів. Саме в цьому районі згодом знайшли уламки ракети, схожої на російську Х-55. Польська армія таких ракет на озброєнні не має.

Коментуючи той інцидент, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак сказав, що військові йому про це не доповіли.

«Я вивчав це в школі»: папа Римський пояснив свої слова про спадщину Росії, Петра І та Катерину ІІ

Папа Римський Франциск пояснив, що мав на увазі, коли заохочував російську католицьку молодь берегти спадщину Росії. Як передає Vatican News, йшлося, за словами понтифіка про культуру, а не імперіалістичне минуле.

«Я не мав на думці імперіалізм, коли це сказав. Я говорив про культуру», – сказав папа, відповідаючи на запитання журналіста італійського інформагентства ANSA, який попросив пояснити, чому папа згадав про такі постаті, як Петро І чи Катерина ІІ, а також що він думає про імперіалізм, зокрема, російський.

Папа зауважив, що, говорячи про спадщину для молоді, він послався на ідею «великої Росії».

«Бо російська спадщина є дуже доброю та дуже гарною», – сказав він.

«До прикладу, в царині літератури, в царині музики, аж до Достоєвського, який сьогодні говорить нам про зрілий гуманізм. Щоб вони (молодь – ред.) взяли на себе цей гуманізм, який розвивався в мистецтві та літературі. Це другий аспект із того, що я говорив про спадщину. Третій, мабуть, не був вдалий. Говорячи про «велику Росію», можливо, не стільки в географічному сенсі, скільки культурному, мені згадалося те, що нас вчили в школі: Петро І, Катерина ІІ. І тут виплив цей третій (елемент – ред.), що, мабуть, не зовсім правильний. Не знаю. Нехай історики скажуть. Але це було доповнення, яке спало мені на думку, бо я вивчав це в школі», – пояснив понтифік.

Відповідаючи на другу частину запитання, в якій йшлося про ставлення до імперіалізму, папа сказав: «Я не мав на увазі імперіалізм, коли говорив це. Я говорив про культуру, а передавання культури ніколи не є імперіалістичним, ніколи. Це завжди діалог, і я говорив про це».

У відеозверненні до російської католицької молоді, оприлюдненому 25 серпня, папа Римський Франциск дослівно сказав таке:

«Ніколи не забувайте про спадщину. Ви – нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії – великої, освіченої, (країни) великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви – нащадки великої Матінки Росії, крокуйте вперед з цим. І дякую вам – дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами».

Прессекретар Ватикану Маттео Бруні після цього сказав, що Франциск просто хотів похвалити позитивні аспекти духовної та культурної історії Росії, коли він хвалив російських імператорів Петра та Катерину Другу.

Після цього МЗС України зауважили, що «саме такою імперіалістичною пропагандою, «духовними скрепами» і «потребою» в порятунку «великої Матінки Росії» Кремль виправдовує вбивства тисяч українців та українок і знищення сотень українських міст і сіл».

Українська греко-католицька церква також виступила з критичною заявою через висловлювання папи Римського Франциска.

 

Лідер військового перевороту в Габоні зачитав присягу президента на перехідний період

Лідер військового перевороту в Габоні Бріс Оліґі Нгема у понеділок оголосив себе офіційним главою держави. Як передає агенція Reuters, він зачитав текст президентської присяги у столиці країни Лібревіллі в присутності представників Конституційного суду Габону.

Нгема заявив, що його посада зберігатиметься на перехідний період, поки в країні не стане можливим формування цивільного уряду шляхом виборів. Дати нових виборів він не назвав.

Нгема заявив, що збирається змінити чинну конституцію Габона шляхом референдуму, ухвалити нові кримінальний та виборчий кодекси, дати преференції місцевим банкам та компаніям, щоб сприяти економічному розвитку країни. Також він пообіцяв звільнити політичних в’язнів та створити умови для повернення до Габону політичних емігрантів.

Група високопоставлених габонських військових 30 серпня заявила, що взяла владу після того, як виборчий орган країни оголосив, що президент Алі Бонго Ондімба був обраний на третій термін. Військові заявили, що результати виборів було скасовано, а президент перебуває під домашнім арештом.

Алі Бонго Ондімба обіймав посаду президента з 2009 року. Він очолив Габон після смерті батька Омара, який перебував при владі з 1967 року. Загалом клан Бонго обіймав найвищі посади у Габоні 56 років – з моменту оголошення незалежності країни. У січні 2019 року група військових вже намагалася повалити президента Алі Бонго, проте влада змогла придушити путч.

Ердоган: Анкара підготувала нові пропозиції щодо відновлення зернової угоди

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після переговорів у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним заявив, що Анкара підготувала нові пропозиції з ООН щодо відновлення угоди щодо експорту зерна з України.

«Я поділився з Путіним, що ми готові провести консультації. Ми підготуємо новий пакет пропозицій у консультації з ООН. Вважаю, що ми зможемо досягти результату. Я вірю, що рішення, яке відповідатиме очікуванням Туреччини, буде досягнуто найближчим часом», – заявив він під час пресконференції за підсумками переговорів з російською стороною.

Проте про відновлення зернової угоди, як очікувалося, наразі не йдеться. 

Переговори в Сочі між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом Туреччини Таїпом Ердоганом завершилися через три години, повідомляє в понеділок російське державне інформаційне агентство ТАСС. Речник Путіна назвав «конструктивною» першу частину переговорів, які відбулися в розширеному форматі. Потім лідери РФ та Туреччини продовжили зустріч тет-а-тет.

Читайте також: «Зернова угода» і забаганки Кремля. Чи переконає Ердоган Путіна?

Туреччина намагається відновити підписану угоду, яка дозволяла безпечний прохід зерна з трьох українських чорноморських портів.

Зернова угода, або Чорноморська зернова ініціатива, за якою продовольство вивозилося із заблокованих Росією чорноморських портів, була укладена в липні 2022 року. Документи підписали з одного боку представники України, Туреччини та ООН, з іншого – Росії, Туреччини та ООН. В угоді обумовлювалися умови безперешкодного експорту сільськогосподарської продукції Чорним морем із російських та українських портів під гарантії ООН та Туреччини.

17 липня Росія вийшла із зернової угоди. Москва заявила, що частину домовленостей щодо експорту російських добрив та продовольства не виконано.

З 18 липня російські війська почали майже щоденні обстріли Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру. При цьому причинами обстрілу Кремль назвав атаку на Кримський міст у ніч проти 17 липня.

 

У середині серпня німецька газета Bild повідомила, що Росія спільно з Туреччиною та Катаром готують нову угоду на зміну Чорноморській зерновій ініціативі. За даними журналістів, країни-учасниці розробляють нову схему експорту російського зерна до бідних країн, згідно з якою Туреччина виступатиме як організатор, а Катар – як спонсор поставок.

 

 

У Швеції знову спалювали Коран – сталися заворушення, є затримані

Шведська поліція в неділю заарештувала двох людей і затримала близько 10 людей після заворушень, які спалахнули на протесті під час спалення Корану, повідомляє AFP.

Протест був організований біженцем з Іраку Салваном Момікою, чиї акції, які включали публічне осквернення мусульманської священної книги, викликали обурення на Близькому Сході.

Акція протесту відбулася на площі міста Мальме, де проживає велика кількість іммігрантів, і, за даними громадського мовника SVT, на неї прийшло близько 200 людей.

«Деякі глядачі засмутилися після того, як організатор спалив книгу», — йдеться в заяві поліції.

За даними правоохоронців, захід закінчився після того, як організатор пішов, але група людей залишилася на місці події. Близько 10 осіб затримали за порушення громадського порядку, ще двох заарештували за підозрою в масових заворушеннях.

Місцеві ЗМІ повідомили, що деякі глядачі кидали каміння в Моміку, а на відео з місця події видно, як деякі намагаються прорватися через кордон, перш ніж їх зупинила поліція. На іншому відео можна побачити чоловіка, який намагається зупинити поліцейську машину, яка вивозила Моміку з місця події, ставши перед нею.

Завдяки серії акцій Моміка викликав гнів, спрямований на Швецію, і дипломатичну напруженість між Швецією та кількома країнами Близького Сходу.

Уряд Швеції засудив осквернення Корану,  при цьому Стокгольм наголошує на  «захищеному конституцією праві на свободу зібрань, вираженню думок і демонстрацій».

У січні священну книгу мусульман було спалено перед посольством Туреччини на тлі переговорів щодо вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.

 

На Кіпрі за запитом США заарештували росіянина, якого звинувачують у постачанні до РФ мікроелектроніки

На Кіпрі за запитом США заарештували 33-річного Артура Петрова, який має громадянство Росії та Німеччини. Про це 31 серпня повідомило Міністерство юстиції США.

Петрова в Сполучених Штатах звинувачують у постачанні до Росії в порушення санкційного режиму виробленої в США мікроелектроніки, яка застосовується при виробництві ракет, безпілотників, систем радіоелектронної боротьби і засобів зв’язку. У повідомленні наголошується, що вони можуть використовуватися Росією у війні проти України.

У повідомленні Мін’юсту зазначається, що Петрова було заарештовано 26 серпня.

США пред’явили росіянину кілька звинувачень, зокрема у порушенні експортних обмежень, контрабанді, відмиванні грошей. Як стверджується, Петров, який жив у Росії та на Кіпрі, з лютого 2022 року, коли було введено санкції у зв’язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україну, до серпня 2023-го закупив у американських компаній великий обсяг електроніки для російського ТОВ «Електроком ВПК», яке, як зазначено на сайті компанії, постачає продукцію оборонно-промисловим підприємствам.

При цьому Петров і два його спільники – також росіяни, імена яких не названі – використовували підставні юрособи, зареєстровані в третіх країнах. Загалом у американських дистриб’юторів було закуплено товар на суму понад 225 тисяч доларів.

«Ті, хто обходить наші обмеження експортного контролю, щоб підтримати жорстоку військову машину Путіна, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив помічник міністра торгівлі США Метью Аксельрод, який займається питаннями експортного контролю.

Сполучені Штати домагатимуться екстрадиції Петрова, щоб він постав перед судом до США. Там йому загрожують тривалі строки ув’язнення.

Посольство Росії на Кіпрі заявило, що «перевіряє інформацію» про арешт росіянина.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну США та інші західні країни запровадили низку санкцій проти Росії.  Проте, попри обмеження, Москві вдається отримувати іноземні компоненти для виробництва зброї. 

Як йшлося в липневому звіті міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола),  російський оборонний комплекс використовує понад 450 різних типів закордонних компонентів у 27 різних системах обладнання. 

У Грузії партія влади оголосила про початок процедури імпічменту президентки

Партія влади у Грузії «Грузинська мрія» оголосила про запуск процедури імпічменту президентки Саломе Зурабішвілі через її поїздку до Європи, яку не погодив уряд. Про це заявив лідер партії Іраклій Кобахідзе, передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

«Для завершення імпічменту необхідна підтримка 100 парламентаріїв, і тому без голосів радикальної опозиції він не має перспективи виконання. Попри це, на засіданні політради партії ми ухвалили рішення ініціювати процедуру імпічменту президента Грузії», – сказав він.

За словами Кобахідзе, Зурабішвілі буцімто порушила конституцію країни, оскільки президент може здійснювати представницькі функції у зовнішній політиці лише за згодою уряду. У грузинському уряді раніше заявили, що не схвалили поїздки президентки до Німеччини, України, Швейцарії, Польщі, Бельгії, Данії, ОАЕ, Болгарії, Чехії та Ізраїлю.

Саломе Зурабішвілі 31 серпня зустрілася у Берліні з президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, 1 вересня вона має зустрітися у Брюсселі з головою Євроради Шарлем Мішелем. В адміністрації грузинського президента заявили, що Зурабішвілі розпочинає зустрічі з європейськими лідерами «на підтримку надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС».

Кобахідзе вважає, що візити президента є «контрпродуктивними» і можуть стати на заваді отриманню Грузією статусу кандидата на вступ до ЄС. Він оголосив, що найближчим часом буде зібрано підписи членів парламентської більшості, а подання про процедуру імпічменту скеровано до Конституційного суду. Суд має протягом місяця підготуватися до висновку, після чого питання розглянуть в парламенті.

У Грузії однопалатний парламент, він складається із 150 депутатів. У УГрузинської мрії» у парламенті 84 мандати, решта мандатів розподілені між іншими партіями.

Влада РФ вночі заявила про «нейтралізацію» об’єкта над аеродромом у Пскові

У ніч на п’ятницю губернатор Псковської області РФ Михайло Ведерніков повідомив про знищення «одиничного неопізнаного об’єкта» в районі псковського аеродрому.

Губернатор заявив про «нейтралізацію» об’єкта. Російські Telegram-канали написали про нову атаку дронів і можливу роботу ППО.

У ніч на 30 серпня авіабаза у Пскові зазнала ударів БПЛА. В результаті атаки на Псков було пошкоджено кілька російських військово-транспортних літаків. Повідомлялося про знищення щонайменше чотирьох російських літаків Іл-76. Звідки безпілотники прилетіли на псковський аеродром, залишається незрозумілим.

Напередодні влада України заявила про успішне застосування ЗСУ далекобійної зброї, яка уразила ціль на відстані 700 км (від України до Пскова якраз приблизно така ж відстань – ред.).

Індійські фірми вперше потрапили під санкції через війну в Україні

Обмежувальні заходи США – перший такий випадок покарання індійських фірм через звʼязок із російським бізнесом, який перебуває під санкціями через війну в Україні

У Москві відмовилися від участі авіавиробників Embraer у розслідуванні катастрофи літака Пригожина

Базований у Москві Міждержавний авіаційний комітет (МАК) заявив, що не буде використовувати міжнародні правила при розслідуванні катастрофи в Тверській області РФ літака компанії Embraer, на борту якого було керівництво ПВК «Вагнер».

Як повідомляє агенція Reuters з посиланням на бразильські ЗМІ, Бразильський центр з вивчення та запобігання авіаційним подіям (CENIPA) і компанія Embraer заявили про готовність взяти участь у розслідуванні причин катастрофи літака Євгена Пригожина, якщо отримують відповідне запрошення від МАК.

Голова CENIPA Марсело Морено заявив, що МАК (до МАК входять Росія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан і Узбекистан – ред.) не зобов’язаний запрошувати бразильську сторону, але якщо запрошення буде, то його приймуть. Однак у МАК відповіли, що не будуть проводити розслідування за міжнародними правилами, оскільки цей літак виконував внутрішній, а не міжнародний рейс.

Reuters повідомляє, що розслідування без бразильської сторони може викликати сумніви в його об’єктивності, оскільки є підозри щодо причетності російської влади до катастрофи.

Літак Embraer Legacy 600 бразильської компанії Embraer у власності Євгена Пригожина розбився ввечері 23 серпня в Тверській області РФ. 27 серпня Пригожина та ще дев’ятьох людей, що були на борту, офіційно оголосили загиблими.

Російські ЗМІ повідомили, що розглядаються різні версії аварії літака, включно з помилкою пілотування, технічною несправністю та зовнішнім впливом. Пов’язаний із ПВК «Вагнер» канал Grey Zone одразу після катастрофи писав, що літак нібито «збили засобами ППО».

Остаточних висновків щодо причин аварії немає. Водночас Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу щодо порушень правил безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту

У Габоні військові заявили про захоплення влади

Група високопоставлених габонських військових 30 серпня виступила на національному телебаченні та заявила, що взяла владу після того, як виборчий орган країни оголосив, що президент Алі Бонго переміг на третій термін. Про це повідомляє агенція Reuters.

 

Виступаючи на телебаченні, офіцери сказали, що представляють усі сили безпеки та оборони центральноафриканської держави.

Вони заявили, що результати виборів скасовані, усі кордони закриті до подальшого розпорядження, а державні установи розпущені.

У разі успіху переворот у Габоні – країні-члені ОПЕК – стане восьмим у Західній і Центральній Африці з 2020 року. Перевороти в Малі, Гвінеї, Буркіна-Фасо, Чаді та Нігері підірвали прогрес демократії в останні роки.