Україна заслуговує на членство в НАТО – Ердоган

У рамках робочого візиту Зеленського до Туреччини було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері стратегічних галузей промисловості

У Білому домі підтвердили, що США дадуть Україні касетні боєприпаси

«Ми визнаємо, що касетні боєприпаси створюють ризик заподіяння шкоди цивільному населенню від боєприпасів, що не вибухнули, ось чому ми відкладали це рішення стільки, скільки могли»

Президент Чехії підтвердив подальшу підтримку України та допомогу у відбудові

Президент Чехії Петр Павел заявив, що багато чеських компаній уже співпрацюють з українськими фірмами й прагнуть взяти участь у відбудові України не лише після війни, а й зараз, під час воєнних дій. Про це він сказав на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції за результатами зустрічі у Празі.

«Ми бачимо в цьому хорошу нагоду для чеських фірм. Це взаємовигідна співпраця, і необхідно приділяти цьому достатню увагу», – сказав Павел.

За його словами, наступного тижня відбудеться візит до Києва 30 чеських підприємців, де вони будуть говорити про розширення співпраці.

Павел запевнив Зеленського, що Україна й далі може розраховувати на підтримку Чехії, як це було з першого дня повномасштабної російської агресії.

«Підтримувати Україну завжди буде нашою метою. Ми хочемо, щоб Україна перемогла і перемогли всі ми. Щоб ми зберегли цінності, на яких базується наше суспільство», – сказав президент Чехії.

Український контрнаступ, на думку чеського президента, показав, що Росія далеко не така сильна, як вона намагалася продемонструвати і переконати всіх. «Ми маємо зробити все для того, щоб український контрнаступ був успішним», – заявив президент Чехії.

За словами Павела, у момент закінчення війни буде важливим, щоб Україна розпочала переговори про вступ до НАТО. Це буде й на користь Чехії. У той же час Чехія зацікавлена у вступі України до ЄС, сказав він.

«Вважаю, що Україну в її бажанні приєднатися до ЄС і НАТО необхідно підтримувати. Ми зробимо все для цього. Ми намагатимемося, щоб переговорний процес було розпочато до кінця поточного року і щоб чітко прозвучало, що Європа в майбутньому буде з Україною», – сказав Павел.

Офіс президента України також повідомив, що під час зустрічі лідери двох держав зосередили увагу на питаннях спільної безпеки та взаємодії заради посилення оборони. «Було обговорено можливе реагування на створені Росією терористичні загрози, зокрема на ситуацію на Запорізькій АЕС», – зазначили в ОПУ.

Президент України Володимир Зеленський ввечері 6 липня прибув із візитом до Праги після того, як відвідав столицю Болгарії Софію. 7 липня Зеленський вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну відвідає Туреччину, повідомили турецькі державні ЗМІ.

 

Британія зняла санкції з колишнього високопосадовця російського «Сбербанку»

Великобританія зняла санкції з колишнього заступника голови «Сбербанку» Росії Лева Хасіса. У документі на сайті британського уряду йдеться, що раніше активи Хасіса були заморожені, але тепер обмеження зняті. Причини скасування обмежень не вказані.

Хасіс потрапив під британські санкції у березні минулого року, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Разом з Хасісом в одному списку опинилися голова «Сбербанку» Герман Греф та засновник банку «Тінькофф» Олег Тіньков.

У середині лютого минулого року «Сбербанк» заявив, що Хасіс вирішив залишити посаду та очолити холдинг електронної комерції. Він мав завершити роботу у банку у червні 2022 року.

Навесні 2022 року у ЗМІ з’явилася інформація, що Хасіс покинув Росію і виїхав за кордон, ймовірно, до США. Після цих повідомлень Держдума доручила комітету з безпеки та протидії корупції перевірити у силовиків дані про виїзд Хасіса та інших посадовців із доступом до держтаємниці, а також правомірність такого виїзду в умовах СВО (так російська влада називає війну проти України).

 

Лукашенко: Пригожина і «вагнерівців» на території Білорусі немає

За словами Лукашенка, наразі питання розміщення ПВК «Вагнер» у Білорусі не вирішене і воно залежить від рішення російської сторони та самих «вагнерівців»

Посол Великої Британії у Москві порадила британцям покинути Росію

Посольство Великої Британії у Москві закликало своїх громадян покинути Росію.

«Ситуація тут, у Росії, непередбачувана», – заявила посол Дебора Броннерт у відеозверненні, опублікованому в Telegram-каналі дипмісії в середу.

Якщо залишатися в Росії не обов’язково, вона порадила виїхати.

Відносини між Росією і Заходом сильно загострилися на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

Незабаром після початку вторгнення РФ влада США закликала своїх громадян залишити Росію. Уряд Німеччини, тим часом, лише радив не їздити до Росії. З

Звернення Броннерт з’явилося через два тижні після невдалого заколоту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним. На думку експертів, ці події засвідчили, наскільки нестабільною є ситуація в Росії.

Білоруська православна церква готова прийняти виселених із лаври у Києві ченців УПЦ (МП)

Білоруська православна церква готова поселити ченців УПЦ (МП) із Києво-Печерської лаври на своїй території у разі виселення з монастиря, йдеться в повідомленні синоду.

«Синод Білоруської православної церкви свідчить, що у разі насильницького виселення ченців з Києво-Печерської лаври, вони можуть знайти місце подальшого чернечого подвигу в чернечих обителях Білоруської православної церкви», – йдеться в заяві білоруських ієрархів.

Білоруська православна церква, на яку має значний вплив Російська православна, заявила, що виступає проти «вигнання братії Києво-Печерської лаври з обителі, де вони протягом десятиліть трудяться у богоугодженні та молитві на благо українського народу».

У грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із центрами впливу в Росії.

У березні керівництво національного заповідника «Києво-Печерська лавра» зобов’язало представників УПЦ (МП) до 29 березня залишити територію та будівлю лаври через розірвання договору. Ченці відмовилися виконати цю вимогу.

4 липня у Києво-Печерській лаврі розпочала роботу комісія з опечатування, але ченці почали чинити спротив діям комісії.

 

Через землетрус у Каспійському морі поштовхи відчули жителі Азербайджану

Одразу після півночі 4 липня в Каспійському морі зафіксували землетрус. Як повідомив центр сейсмологічної служби Національної академії наук Азербайджану, магнітуда землетрусу на глибині 20 км становила 5,7.

Геологічна служба США оцінила магнітуду землетрусу в 5,4.

Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що епіцентр підземних поштовхів зафіксували за 80 кілометрів на північний схід від міста Хачмаз. Підземні поштовхи відчувалися в кількох регіонах Азербайджану, включаючи столицю Баку. Але наразі інформації про руйнування чи жертви немає.