Вбивство в Міннеаполісі: влада Міннесоти подала позов проти адміністрації Трампа
Позов супроводжується клопотанням про тимчасову судову заборону
…
Позов супроводжується клопотанням про тимчасову судову заборону
…
У Міннеаполісі федеральні агенти вдруге за менш ніж три тижні застрелили чоловіка під час спроби затримання, спричинивши нову хвилю протестів
…
Міністерство оборони США опублікувало нову стратегію національної оборони. У ній йдеться, що в найближчому майбутньому Росія залишиться «постійною, але керованою загрозою» для східних країн-членів НАТО.
«Незважаючи на те, що Росія страждає від різних демографічних та економічних труднощів, війна в Україні, що триває, показує, що вона, як і раніше, має значні запаси військової і промислової могутності», – сказано в документі.
Згідно з новою стратегією, Пентагон «забезпечить готовність американських військ до захисту від російських загроз території Сполучених Штатів» та «продовжить відігравати важливу роль у НАТО», незважаючи на коригування позиціонування США «на європейському театрі військових дій».
«Москва не в тій ситуації, щоб претендувати на гегемонію в Європі. Європейське НАТО перевершує Росію за масштабами економіки, чисельністю населення і, отже, за прихованою військовою могутністю. Водночас, хоча Європа залишається важливою, вона має меншу та зменшену частку світової економічної могутності. З цього випливає, що, хоча ми є і будемо залишатися залученими до подій у Європі, ми повинні – і будемо – надавати пріоритет захисту батьківщини США та стримуванню Китаю», – йдеться у документі.
Окремий розділ у стратегії присвячений Китаю, який названий «другою за могутністю країною у світі», яка «поступається тільки Сполученим Штатам». Згідно з документом, однією з цілей Пентагону є стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні «за допомогою сили, а не конфронтації».
Відповідно до стратегії, Пентагон має «підтримувати сприятливий баланс військової могутності в Індо-Тихоокеанському регіоні», щоб уникнути домінування Китаю.
У грудні 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа оприлюднила стратегію національної безпеки. Документ, опублікований на сайті Білого дому, відображає основні зовнішньополітичні параметри адміністрації Трампа, які, як зазначають коментатори, з низки суттєвих питань розходяться з баченням попередньої адміністрації. У 33-сторінковому документі, крім іншого, міститься критика щодо низки партнерів США, зокрема ЄС, і йдеться про необхідність відновлення «стратегічної стабільності» у відносинах із Росією.
…
Аналітики вважають, що Москва намагається зірвати цей процес, пропонуючи Трампу альтернативні домовленості напряму з Росією
…
У суботу, 24 січня, у Обʼєднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) розпочався другий день тристоронніх переговорів між представниками України, США та Росії, повідомляє «Суспільне».
Інших подробиць зустрічі наразі немає.
Раніше президент України Володимир Зеленський під час вечірнього звернення повідомив, що на тристоронніх переговорах України, США й Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах сторони говорять про параметри закінчення війни, але щодо змісту розмов висновки поки що робити зарано.
«Говорять про параметри закінчення війни. Зараз у них має бути принаймні частина відповідей від Росії, і головне, щоб Росія була готова завершити цю війну, яку сама ж і почала. Українські позиції – чіткі. Рамки для діалогу я визначив для нашої делегації. Постійно делегація на зв’язку – Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця. Завтра до перемовин ще приєднаються генерал Гнатов, начальник Генерального штабу, і представник ГУР Скібіцький», – сказав Зеленський.
«По змісту перемовин сьогодні ще поки що зарано робити висновки – ми подивимось, як розмова піде завтра і які будуть результати. Треба, щоб не тільки українське бажання було закінчити цю війну, досягти повної безпеки, – щоб і в Росії схоже бажання якось все ж таки народилося», – додав він.
Раніше Зеленський заявив, що питання Донбасу є ключовим на переговорах в Абу-Дабі, які триватимуть два дні: 23 і 24 січня.
Видання Financial Times із посиланням на джерела написало, що Україна і США на тристоронній зустрічі в ОАЕ запропонують Росії припинити удари по енергетиці в обмін на припинення атак на НПЗ й танкери «тіньового флоту». Офіційно про це не повідомляли.
Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що 22 січня на переговорах представників США і Володимира Путіна констатували, що «без вирішення територіального питання щодо узгодженої в Анкориджі формули розраховувати на досягнення довгострокового врегулювання не варто».
Пізніше у Кремлі відмовилися уточнювати, що мається на увазі під «формулою Анкориджа», але заявили, що Москва наполягає на виведенні Збройних сил України з території Донбасу.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Юрій Ушаков, коментуючи цю заяву, заявив, що «весь Донбас – російський».
Частина Донбасу перебуває під контролем українських військових. На фронті тривають запеклі бої.
…
Як повідомляє агентство Bloomberg, судно називається «Прогрес» і йшло під російським прапором у єгипетський Порт-Саїд із 730 тисячами барелів російської нафти марки Urals
…
Як зазначають дослідники, зі встановлених ними загиблих – 465 осіб є представниками зникаючих малих народів Росії. У перерахунку на душу населення втрати цих народів значно перевищують втрати решти етносів
…
Джерела Bloomberg заявили, що американські переговорники хочуть змінити формулювання оборонної угоди, щоб переконатися, що США не матимуть жодних обмежень під час реалізації своїх планів
…
У ЄС висловили «серйозні сумніви» щодо деяких елементів статуту Ради миру президента США Дональда Трампа, але заявили про готовність співпрацювати з Вашингтоном
…
23 січня в Абу-Дабі відбудуться перші тристоронні переговори між США, Україною та Росією щодо війни в Україні. Москва підтвердила свою участь
…
Макрон сказав, що на саміті лідери обговорять можливість навчань у Гренландії під егідою НАТО, будуть також дискусії щодо ситуації в Україні
…
«Ми можемо обговорити зі США, як зміцнити нашу спільну співпрацю щодо безпеки в Арктичному регіоні», – зазначила Фредеріксен
…
«Коли наші конкуренти чи потенційні супротивники діяють тким чином, нам потрібно звертати на це увагу»
…
Міністерство закордонних справ Польщі викликало білоруського дипломата після порушення повітряного простору контрабандними повітряними кулями, що, за даними поліції, прибули з Білорусі та містили незаконні сигарети
…
Данія може надати США суверенітет над невеликими ділянками Гренландії для будівництва військових баз, повідомляють The New York Times та CNN з посиланням на джерела.
Президент США Дональд Трамп у середу заявив, що досяг рамкової угоди з НАТО щодо майбутнього Гренландії. Ця заява пролунала після того, як представники альянсу окремо обговорили можливість отримання Сполученими Штатами суверенітету над землею для військових баз, повідомили NYT три високопосадовці, знайомі з переговорами.
За словами високопоставлених західних чиновників, знайомих з переговорами, генсек НАТО Марк Рютте цього тижня прагнув компромісу, але вони не знають, чи концепція певного суверенітету США над невеликими ділянками Гренландії була частиною рамкової програми, оголошеної Трампом.
Один з чиновників, який був присутній на зустрічах, порівняв цю концепцію з базами Британії на Кіпрі, які вважаються британською територією. Другий чиновник, який був проінформований про обговорення, також підтвердив, що ідея щодо Гренландії була розроблена за зразком суверенних британських баз на Кіпрі.
Однією з пропозицій, яка обговорювалася на зустрічах у середу між представниками НАТО і яка вже висувалася в попередніх дискусіях між членами альянсу та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, була можливість дозволу Данії на будівництво США додаткових військових баз у Гренландії, які будуть зведені на території, що вважається суверенною територією США, повідомив CNN представник НАТО.
Джерела СNN також повідомили, що неясно, чи ця пропозиція зрештою стане частиною майбутньої угоди, на яку натякнув Трамп, але в цілому збільшення військової присутності США в Гренландії було основною темою обговорень.
Рютте не розкрив подробиць можливих рамок. Його речниця Еллісон Харт заявила, що він «не пропонував жодного компромісу щодо суверенітету під час зустрічі з президентом у Давосі».
Офіс прем’єра Данії не коментував ці дані журналістів.
…
Кошти, що залишаться із заморожених у США російських активів, можна було б, на думку Путіна, після гіпотетичного укладання мирного договору між Росією й Україною «використовувати для відновлення територій, що постраждали в ході бойових дій»
…
За даними органу виконавчої влади Євросоюзу, 239 мільйонів людей по всьому світу потребують допомоги, тоді як найбільші донори скорочують фінансування
…
У Давосі президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не застосовуватиме військову силу проти Гренландії, але наполягатиме на повному контролі над островом для гарантії національної та міжнародної безпеки
…
Центральний районний суд Сеула засудив колишнього прем’єр-міністра Південної Кореї Хана Док Су до 23 років ув’язнення у справі про запровадження воєнного стану, повідомляє The Korea Herald.
Спробу запровадити воєнний стан у грудні 2024 року зробив колишній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль. Обвинувачення вважає, що Хан Док Су сприяв заходам, вжитим до і після оголошення воєнного стану.
Суд визнав Хана Док Су винним у сприянні Юну Сок Йолю. Також Хан Док Су був визнаний винним у підробці та підписанні указу про воєнний стан 6 грудня – через три дні після його фактичного оголошення – в спробі легітимізувати цей крок, пише The Korea Herald. Крім того, колишнього прем’єра звинуватили в наданні помилкових свідчень на суді з імпічменту Юна Сок Йоля, де Хан Док Су стверджував, що не знав про указ про воєнний стан.
Спеціальний прокурор вимагав для колишнього прем’єра 15 років позбавлення волі. Сам Хан Док Су у процесі заперечував усі звинувачення, наполягаючи, що не знав про плани запровадити воєнний стан наперед. Колишнього прем’єра взяли під варту в залі суду після оголошення вироку.
Хан Док Су був прем’єр-міністром Південної Кореї кілька разів, востаннє він був обраний парламентом у 2022 році. 3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль запровадив у країні воєнний стан, заявивши, що це необхідно, щоб захистити країну «від загрози північнокорейських комуністичних сил». Парламент скасував воєнний стан уже через кілька годин, а президента після цього звинуватили в підбурюванні до заколоту і потім оголосили йому імпічмент. Після усунення Юна Сок Йоля виконувачем обов’язків президента став Хан Док Су. Президент Південної Кореї постав перед судом, проти нього порушено кілька кримінальних справ. 13 січня обвинувачення попросило засудити його до страти.
Хану Док Су наприкінці грудня оголосили імпічмент через те, що він відмовився призначити трьох додаткових суддів до складу Конституційного суду для розслідування щодо Юна Сок Йоля. Однак у березні 2025-го суд відхилив імпічмент і поновив колишнього прем’єра на посаді виконувача обов’язків президента. У травні сам Хан Док Су пішов у відставку, а в червні новим президентом Південної Кореї став Лі Чже Мен. У серпні того ж року Хана Док Су звинуватили в «сприянні заколоту», але він залишався на волі.
…
Президент США Дональд Трамп може очолити запропоновану ним Раду миру після того, як залишить Білий дім, повідомляє Bloomberg з посиланням на американського чиновника.
Посада голови належить Трампу, доки він не піде у відставку, заявив у вівторок чиновник, який побажав залишитися анонімним. За його словами, майбутній президент США може призначити або висунути офіційного представника США в раді.
Можливість довічного статусу голови для Трампа є останньою проблемою у створенні цієї знакової дипломатичної ініціативи, яка викликає опір з боку інших лідерів «Групи семи», і з’являється на тлі того, як адміністрація намагається уточнити, хто буде в раді, як вона буде керуватися та як вона функціонуватиме, пише Bloomberg.
…
«Я великий шанувальник потенціалу ООН, але вона ніколи не виправдовувала свій потенціал», – сказав Трамп журналістам у Білому домі 20 січня
…
Віткофф назвав зустріч із Дмитрієвим «дуже позитивною»
…
«Американська делегація розпочала свою вступну заяву зі слів: «Ми тут не для того, щоб ставати на чийсь бік у цьому конфлікті». Для мене це було шоком»
…
У Румунії існує ймовірність, що окремі російські дрони можуть досягати населених пунктів, повідомив міністр оборони Румунії Раду Міруця
…
«Якщо ви подивитеся на тенденції, які сьогодні виявляються, то, з одного боку, це солідарність, а з іншого – егоїзм. Боюся, що цим рішенням ми наближаємося радше до егоїзму, ніж до солідарності»
…
«Європа повинна зосередитися на війні між Росією й Україною, тому що, чесно кажучи, ви бачите, до чого це призвело, – сказав Трамп. – Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії»
…
За версією слідства, Взводнов, який має посвідку на проживання у Фінляндії, нібито перебував у шпигунському зв’язку з представниками Швеції
…
Щонайменше 39 людей загинули та понад 70 отримали травми внаслідок зіткнення двох швидкісних поїздів поблизу Адамуса в Андалусії
…
Євросоюз розглядає запровадження тарифів на 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до ринку блоку у відповідь на погрози Трампа через Гренландію
…
Кошта зазначив, що запровадження тарифів таким, що «може підірвати трансатлантичні відносини і суперечить торгівельній угоді між ЄС і США»
…