Поліція не розглядає напад у Глазго як теракт

Напад із ножем у шотландському місті Глазго не вважається терористичним актом, повідомила поліція Шотландії 26 червня.

Правоохоронці підтвердили, що нападник вбив двох людей, був поранений поліцейським і згодом помер у лікарні. Напад стався в готелі «Парк Інн», який, за повідомленнями, використовується для розміщення шукачів притулку та біженців.

За даними поліції, ще шестеро людей госпіталізовані з пораненнями.

«Шестеро поранених отримують лікування в лікарні, серед них – офіцер поліції, який в критичному, але стабільному стані», – заявив помічник головного констебля поліції Шотландії Стів Джонсон.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон висловив «глибокий смуток через цей жахливий інцидент» і висловив співчуття жертвам та їхнім близьким.

Минулого тижня троє людей загинули через напад чоловіка з ножем у південно-східному англійському місті Редінг. Цей випадок поліція розслідує як теракт.

Збиття літака «МАУ»: у Франції планують почати аналіз чорних скриньок в липні

«Технічна робота» над чорними скриньками збитого в Ірані українського «Боїнгу» почнеться наступного місяця – такий прогноз озвучило французьке Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA) 26 червня.

За повідомленням BEA, Іран звернувся до бюро по «технічну допомогу» з відновленням та завантаженням даних з чорних скриньок збитого «Боїнгу 737».

 

«Початок технічної роботи запланований на 20 липня. Безпекове розслідування здійснює Іран», – повідомляє установа.

Рада з безпеки транспортування Канади, чимало громадян якої були на борту збитого літака, повідомила, що «надішле команду розслідувачів, щоб взяти участь у завантаженні даних» з чорних скриньок. Очікується, що вони містять інформацію про останні моменти перед тим, як літак збила ракета і він розбився.

 

Записи розмов у кабіні пілотів та дані з бортових самописців рейсу 752 «Міжнародних авіаліній України» стали предметом тривалих міжнародних переговорів.

22 червня Іран заявив, що передасть чорні скриньки до Франції «в найближчі кілька днів».

Попередніми днями з’являлися повідомлення, що Іран, який раніше вже було погодився передати реєстратори на розшифрування до України, змінив думку і вирішив передати їх до Франції.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Але ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.

Президент Косова заявив про спроби «переписати історію» після звинувачень у воєнних злочинах

Президент Косова Хашим Тачі, якого звинувачують у воєнний злочинах та злочинах проти людяності, натомість закинув системі міжнародного правосуддя спробу переписати історію. Про це він заявив у своєму Інстаграмі 26 червня.

У першому після звинувачень публічному коментарі Тачі повідомив, що повертається до Косова, перервавши свій візит до Вашингтона, та планує звернутися до громадян своєї країни у наближчі два дні.

«Ніхто не зможе переписати історію Косова», – написав президент країни.​

У Сполучених Штатах він планував зустрітися з президентом Сербії Александром Вучичем 27 червня. Планувалося, що ці перемовини будуть спрямовані на нормалізацію відносин між Приштиною та Белградом.

 

Вучич, перебуваючи в Брюсселі, заявив, що сербська влада виявить стриманість у реакції на звинувачення проти Тачі.

«Для нас важливо бути стриманими. Ми знаємо, що коїлися страшні злочини. В усьому іншому ми повинні виявляти стриманість. Таким чином ми захистимо сербів у Косово від будь-яких проявів насильства, інцидентів чи нападів», – повідомив президент Сербії.

24 червня спеціалізована прокуратура в Гаазі (SPO) висунула звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Читайте також: Рішення Косова скасувати торговельні обмеження щодо Сербії «відкриє можливість» діалогу – Вучич​

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

Справа MH17: прокуратура просить суд відмовити захисту Пулатова у додатковому розслідування

Нідерландська прокуратура просить суд відмовити підозрюваному у справі про збиття малазійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році, росіянину Олегу Пулатова у додатковому розслідуванні альтернативних версій катастрофи. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, прокурори сьогодні заявили, що ні нідерландське, ні міжнародне законодавство не вимагає розслідувати усі гіпотетичні версії трагедії, а Пулатов не надав жодних доказів на підтвердження версії про військовий літак. Отже, версія про російський «Бук» залишається основною, оскільки саме на неї вказують усі докази: від характеру ушкоджень літака, до аудіозаписів з кабіни пілота, показів свідків, фото, відео,  і інші матеріали, які зібрало слідство.

«Пулатов не додав нічого нового. Покази, що прозвучали – несумісні із доказами, які є у справі», – заявив прокурор Вард Фердинандуссе.

 

Цього тижня в Нідерландах триває судовий розгляд справи щодо збиття 17 липня 2014 року над підконтрольною проросійським бойовикам частиною Донбасу малайзійського авіалайнера рейсу МН17.

І 22 й 23 червня 2020 року адвокати одного із підозрюваних – російського громадянина Олега Пулатова – фактично поставили під сумнів результати багаторічного розслідування, висловивши припущення, що «українські представники могли впливати на міжнародне розслідування і маніпулювати доказами».

Вони вимагають розглянути інші версії, зокрема ті, на яких наполягає Росія, а саме про можливість збиття пасажирського літака українськими винищувачами або ж ракетними установками. 

Натомість слідчі міжнародної Спільної слідчої групи кажуть, що усі ті версії проаналізували із самого початку і відкинули їх як бездоказові.

 

Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий ракетою серії 9М38 (пізніше було уточнено, що йдеться про тип 9М38М1), запущеною із самохідної вогневої установки «Бук» із поля в районі селища Первомайське на південь від міста Сніжного Донецької області.

Прокуратура Нідерландів стверджує, що «Бук» прибув в Україну з Росії і, після пострілу по авіалайнеру рейсу МН17, був знову транспортований на територію Росії.

Росія ці звинувачення відкидає і від моменту аварії висувала уже декілька взаємно суперечливих версій щодо того, як пасажирський борт могли збити Збройні сили України.

 

У Росії за добу виявили мінімальне з кінця квітня число випадків зараження коронавірусом

Кількість виявлених за минулу добу нових випадків зараження коронавірусом у Росії знизилась до 6800. Як повідомив оперативний штаб із боротьби з COVID-19, число у менш ніж 7 тисяч випадків виявлене вперше з 29 квітня. Напередодні повідомлялося про 7113 нових хворих на  COVID-19.

Водночас померли за останню добу 176 пацієнтів, це один з найвищих показників за останній період (напередодні померлих було майже вдвічі менше). Одужали за минулу добу близько 9 тисяч осіб.

На сьогодні коронавірус уразив в Росії понад 620 тисяч людей, близько 9 тисяч померли.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 26 червня зафіксовано 9 612 250 випадки інфікування коронавірусом, померли 489 372 людей, одужали понад 4,8 мільйона.​

Помпео: США сприймають Росію як «серйозну загрозу»

Держсекретар США Майк Помпео закликав країни Європи більш серйозно ставитися до своєї безпеки, зокрема до погроз з боку Китаю і Росії. Про це він заявив у четвер на організованому Німецьким фондом Маршалла (GMF) веб-заході «Брюссельський форум», повідомляє «Голос Америки».

За словами Помпео, в той час як США розглядають політику влади Росії як «серйозну загрозу», низка європейських країн ставиться до Москви з меншою настороженістю. Прикладом цього він назвав те, що військові витрати Німеччини становлять менше 2 відсотків. На думку США, Європа повинна збільшити рівень власної відповідальності за свою оборону. Держсекретар також дав зрозуміти, що будівництво за участю Німеччини трубопроводу «Північний потік-2», на думку Вашингтону, збільшує залежність ФРН і всього ЄС від Росії.

«Значна частина енергії Німеччини буде тепер пов’язана з Росією настільки глибоким і фундаментальним чином, що у Володимира Путіна, який, ймовірно, залишиться при владі протягом досить довгого часу, буде можливість, реальна можливість, завдати істотної шкоди Німеччині, якщо він вирішить це зробити», – зазначив Помпео.

 

Зараз будівництво газопроводу призупинене через санкції США, проте, за деякими повідомленнями, Росія готується його відновити. Влада Німеччини розходиться з Вашингтоном в оцінці проєкту. Агентство Bloomberg напередодні повідомило, що Німеччина обговорює з партнерами по ЄС можливість скоординованої політики у відповідь на санкції США.

Саме прагненням спонукати Німеччину до активнішої співпраці в сфері оборони Помпео пояснив майбутнє виведення частини американського контингенту з цієї країни.

 

Велика частина виступу держсекретаря, проте, була присвячена Китаю. Помпео закликав до діалогу між США і ЄС з приводу загальної скоординованої політики стосовно Пекіну.

США займають більш жорстку позицію стосовно Китаю, ніж Європейський союз. На думку Вашингтону, Пекін збільшує свій політичний, економічний і військовий вплив у всьому світі, підриваючи існуючий світопорядок, західні демократичні інститути, поширюючи авторитаризм і корупцію.

24 червня стало відомо, що уряд США вирішив вивести 10 тисяч своїх військових з Німеччини. Деякі з них повернуться у США, інших передислокують у Тихоокеанський регіон та в країни Східної Європи.

Керівниця Радіо Свобода вимагає звільнення білоруського блогера Ігоря Лосіка

Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар зробила заяву про затримання 25 червня в Мінську блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» та фрілансера-консультанта Радіо Свобода.

«Ми засуджуємо затримання Ігоря Лосіка, незалежного блогера, консультанта Радіо Свобода та колишнього стипендіата (програми Радіо Свобода імені) Вацлава Гавела, а також сьогоднішній обшук у його квартирі, здійснений щонайменше дев’ятьма державними агентами. Ведення блогу не є злочином», – наголосила Дейзі Сінделар.

«Ми вимагаємо його негайно звільнити, негайно повернути йому будь-які конфісковані матеріали та обладнання, а також, щоб білоруські чиновники перестали цькувати людей, які виконують важливу роботу з інформування громадськості про події навколо майбутніх президентських виборів у країні», – додала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

У Білорусі вдень 25 червня відбувся обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка, після цього блогера затримали.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Бердімухамедов хоче створити туркменський месенджер для поширення «правдивої інформації»

Президент Туркменистану Гурбангули Бердімухамедов заявив про необхідність розробки «сучасної національної системи обміну інтернет-повідомленнями для поширення серед населення правдивої інформації». Ві сказав про це на робочій нараді 24 червня.

Також Бердімухамедов доручив туркменським ЗМІ зареєструватися в популярних соціальних мережах – для донесення до світової спільноти «успіхів, які досягаються у всіх секторах національної економіки».

До таких успіхів президент Туркменистану відніс будівництво великих промислових комплексів, «масштабні проєкти міжнародного значення у сфері транспорту і паливно-енергетичного комплексу», а також інші проєкти, які, за його словами, необхідно висвітлювати «в світовому просторі».

А для цього, за його словами, потрібно використовувати «національні сайти і впроваджувати сучасні технології».

Туркменистан є закритою країною, тут працюють лише поодинокі державні засоби масової інформації. В «Індексі свободи преси», який щорічно публікує організація «Репортери без кордонів», Туркменистан зайняв передостаннє місце, при тому, що останнє місце займає Північна Корея.

Третє місце Туркменистан також займає в списку країн із найжорсткішою цензурою. За даними авторів цієї доповіді з Комітету із захисту журналістів, у Туркменистані «засоби масової інформації служать рупором держави, і будь-яка незалежна журналістика ведеться з вигнання».

Університет в Ірані покарав студентів, які вшановували загиблих зі збитого українського літака

Університет в Ірані визнав, що оголошував догани і відстороняв студентів за організацію меморіальної акції в пам’ять про загиблих з українського літака, збитого над Тегераном у січні.

Раніше на сайті Ensafnews у короткому звіті було сказано, що 20 студентів були покарані за організацію церемонії запалення свічок для вшанування жертв. Дата події не згадувалася.

Після цього пресслужба університету Мохакека Ардебілі оприлюднила листа, в якому зазначила, що студенти не просили дозволу на збори, і їх слід було покарати за «порушення порядку». Тому університет оголосив догану і відсторонив 15 студентів.

 

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.

У Білорусі проходить обшук у адміністратора «РБ головного мозга»

У Білорусі вдень 25 червня проходить обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка.

Як повідомили на сторінці блогу, на обшук прибули дев’ять правоохоронців та двоє свідків.

Причина обшуку невідома, але правоохоронці показали ордер на обшук, підписаний прокурором.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

У Росії за добу підтверджено понад 7 тисяч нових випадків COVID-19

Кількість випадків інфікування коронавірусом у Росії за минулу добу зросла на 7 113 – до 613 994, йдеться в повідомленні оперативного штабу із боротьби з поширенням COVID-19.

Згідно з повідомленням, число тих, хто одужав, за добу склало 6 342, всього одужали 375 164 людини. Всього від інфекції в країні померли 8 605 осіб, за добу – 92.

Повідомляється, що кількість виявлених на добу випадків COVID-19 дев’ятий день поспіль не перевищує 8000.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 25 червня зафіксовано 9 430 384 випадки інфікування коронавірусом, померли 482 752 людей, одужали понад 4,7 мільйона.​

Киргизстан розглядає можливість поновлення надзвичайного стану через коронавірус

25 червня уряд Киргизстану вирішить, чи поновлювати надзвичайний стан у двох великих містах та двох провінціях країни через нові спалахи епідемії коронавірусу.

Під час попереднього режиму НС, який закінчився у травні, Киргизстан заблокував кілька міст та районів, зокрема столицю Бішкек, де діяла комендантська година.

Президент Киргизстану Соронбай Жеенбеков пропустив парад 24 червня у Москві, оскільки дві людини на борту його літака отримали позитивний результат тесту на COVID-19 після прибуття.

Офіс Джеенбекова повідомив Киргизькій службі Радіо Свобода, що позитивний тест на COVID-19 отримали очільник зовнішньополітичного відділу адміністрації президента Даніяр Сидиков та один з охоронців.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 25 червня у Киргизстані підтвердили 3 726 випадків коронавірусної інфекції, 43 людини померли.

Варшава попросила США надіслати своїх військових до Польщі

У перебігу переговорів президентів США та Польщі Дональда Трампа і Анджея Дуди в Білому домі 24 червня польський глава держави попросив реалізувати минулорічні домовленості про присутність американських військ на території Польщі. Йдеться про те, що до Польщі прибуде тисяча військових США.Президент США Дональд Трамп підкреслив, що з нетерпінням чекає укладення з Варшавою угоди про співпрацю в сфері оборони, зауваживши, що вже підписані торік дві спільні декларації про зміцнення контактів у сфері безпеки.

За словами Трампа, додаткові підрозділи, про які просить Варшава, можливо, будуть спрямовані до Польщі з Німеччини.

Як передає Reuters, на запитання, чи не намагається американська адміністрація таким чином дати сигнал Росії, Дональд Трамп сказав, що Москва отримує «дуже явний сигнал».

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.

Раніше стало відомо про плани Сполучених Штатів скоротити свій військовий контингент в Німеччині на дев’ять з половиною тисяч військових.

Польський президент Анджей Дуда став першим зарубіжним лідером, якого прийняли в Білому домі з початку пандемії коронавірусу.

Суд у Мінську не задовольнив скаргу на затримання потенційного конкурента Лукашенка

Районний суд у Мінську не задовольнив скаргу адвокатів на затримання потенційного кандидата на посаду президента Білорусі Віктора Бабарика.

Тепер адвокати планують оскаржити рішення в Мінському міському суді. За словами захисників, у випадку з Бабариком сталося порушення його права на захист – від дня затримання. Тоді юристів до нього не пустили.

Згодом адвокат Дмитро Лаєвський бачився з Бабариком у СІЗО КДБ 20 червня, коли в його присутності відбувалися процесуальні дії. 24 червня адвокат повідомив, що знову зміг побачитися із підзахисним в ізоляторі лише через чотири дні. Попередні відмови пояснювали епідеміологічною ситуацією.

Лаєвський зазначає, що подав до Генпрокуратури вже три скарги на перешкоди в наданні юридичної допомоги. Про реакцію прокуратури на них поки невідомо, повідомляє з посиланням на адвоката сайт Tut.bу.

Віктор Бабарико є одним із провідних суперників Олександра Лукашенка на президентських виборах, які призначені на 9 серпня. 18 червня ексбанкіра затримали і згодом взяли під варту разом із сином Едуардом, який очолює ініціативну групу свого батька. Обох звинуватили в справі «Білгазпромбанку», який Бабарико очолював 20 років. Влада звинувачує співробітників банку в ухиленні від сплати податків, розкраданні, хабарництві, переведенні великих сум грошей за кордон. У Комітеті держконтролю Білорусі Віктора Бабарика назвали організатором і керівником протиправної діяльності. Сам він говорить про спробу політичного тиску.

Опозиція звинувачує чинного президента Лукашенка, який балотується на шостий термін, у нездатності вести чесну передвиборчу боротьбу і репресіях проти політичних суперників. Лукашенко стверджує, що владі вдалося зірвати масштабний план дестабілізації ситуації в країні, в якому брали участь зовнішні сили.

Апеляційний суд у США зобов’язав закрити справу проти Майкла Флінна

У США Апеляційний суд округу Колумбія розпорядився закрити кримінальну справу проти колишнього помічника президента Дональда Трампа з національної безпеки Майкла Флінна, передає Reuters.

Суд наказав нижчій інстанції задовольнити клопотання уряду в особі міністерства юстиції про припинення справи і скасував рішення судді федерального округу Колумбія Еммета Саллівана, який планував провести слухання за участю незацікавлених осіб щодо подальшого розгляду.

 

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році. Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

 

Клопотання про закриття справи міністерство юстиції подало після того, як Трамп і його союзники публічно засудили розгляд відносно ексрадника президента, зазначає «Голос Америки».

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах завжди категорично заперечувала.

Країни Вишеградської «четвірки» домовились про спільну модернізацію збройних сил

Країни Вишеградської «четвірки» (V4) – Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща на засіданні у Празі домовились про подальшу тісну співпрацю. Зокрема, міністри оборони V4 зійшлися на потребі спільних кроків, що стосуються формування бойових підрозділів у рамках сил швидкого реагування ЄС. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, конкретним кроком на цьому шляху має стати проєкт спільного придбання малокаліберної амуніції через агентство NSPA (NATO Support and Procurement Organisation – НАТО Організація з підтримки і забезпечення). 

На думку міністра оборони Словаччини Ярослава Надя, «проєкти з модернізації, які чекають наші країни, ми можемо координувати і таким чином допомогти оборонній промисловості наших країн».

Міністри оборони Вишеградської «четвірки» дійшли згоди і в тому, що потрібно актуалізувати проєкти оборонної співпраці країн на довготривалу перспективу.

Також міністр оборони Угорщини Тібор Бенко підтримав думку щодо розширення співпраці V4 з іншими країнами, зокрема, з Францією, Німеччиною, Великою Британією й США.

Засіданням Вишеградської «четвірки» у Празі завершився річний період головування Чеської Республіки у V4. 

30 червня головування перебере Польща.

 

У Сербії через повені оголосили надзвичайний стан у 20 округах, є загиблі й зниклі

У Сербії внаслідок паводків проголосили надзвичайний стан у 20 округах. Затоплені сотні житлових будинків й кілька тисяч гектарів орної землі в західних і центральний областях країни, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ евакуювали приблизно 300 людей. Безвісти зникли дві літні людини, рятувальники знайшли одне тіло.

Вода знесла кілька мостів й пошкодила регіональні шляхи. Перерване місцеве транспортне сполученні й постачання, десятки сіл і селищ залишилися фактично відрізаними від світу.

Президент Александар Вучич, який перебуває з дводенним візитом у Москві, пообіцяв, що влада надасть потерпілим всю необхідну допомогу.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що причиною повеней стали як кількаденні дощі, так і недбалість місцевого населення: гірські річки й потоки переповнені сміттям, на берегах всупереч забороні побудовані тисячі будинків.

У попередніх масштабних повенях 2014 року в Сербії, за офіційними даними, загинула 51 людина.

 

Пілоти лайнера, який розбився у травні в Карачі, відволіклися на обговорення пандемії – Reuters

Пілоти пасажирського лайнера Airbus A320 авіакомпанії Pakistan International Airlines, який у травні розбився у Пакистані, протягом усього польоту відволікалися на обговорення пандемії коронавірусу. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на попередній звіт про причини катастрофи, презентований міністром авіації країни парламенту.

Зазначається, що пілоти говорили про епідемію безпосередньо перед катастрофою, через що не були сфокусовані на польоті.

Згідно з попередніми даними, причиною катастрофи стала помилка екіпажу і наземних служб. Повідомляється, що диспетчери рекомендували екіпажу не здійснювати посадку і зайти на ще одне коло, командир екіпажу відповів «я впораюся», після чого продовжив обговорювати зі своїм напарником пандемію. Чорний ящик показав так само, що шасі літака було підняте після того, як його опустили для посадки.

У доповіді мовиться, що у лайнера не було технічних несправностей, а пілоти були повністю здорові. Зазначається також, що їх захоплення темою можна пояснити тим, що епідемія зачепила і їх сім’ї.

Літак розбився при заході на посадку в аеропорт Карачі 22 травня і впав на житлові будинки. В управлінні цивільної авіації Пакистану повідомили, що пілот Airbus A320 рейсу PK8303 повідомив про технічні проблеми борту перед катастрофою.

Станом на ранок 23 травня повідомлялося про 97 загиблих в результаті авіакатастрофи. Пізніше померла ще одна людина, яка в момент катастрофи була на землі.

Кількість хворих на COVID-19 у Росії перевищила 600 000

У Росії станом на 24 червня кількість інфікованих коронавірусом перевищила 600 тисяч. Про це свідчать дані федерального оперативного штабу по боротьбі з епідемією.

Всього від початку епідемії захворіли, за офіційними даними, 606 881 людина, одужали 368 822, померли 8 513.

На початку епідемії переважна кількість випадків припадало на Москву і Московську область, однак зараз вони становлять менш, ніж половину випадків – 272 292.

 

Статистика федерального штабу часто не збігається з регіональною, а його дані щодо смертності можуть в кілька разів відрізнятися в меншу сторону від даних Росстату і регіонів. Чиновники пояснюють це різними методиками підрахунку, чому дані не коригуються за однією методикою – не уточнюється.

На фоні зростання кількості інфікованих у столиці Росії Москві 24 червня відбудеться військовий парад, присвячений Дню Перемоги, відкладений у травні через пандемію коронавірусу.

Держдепартамент США закликав Білорусь поважати громадянські права

Влада Білорусі відчуває зростаючий тиск міжнародної спільноти через затримання принаймні 14 журналістів, трьом з яких висунули звинувачення за репортажі з акцій протесту проти чергового президентського строку Олександра Лукашенка.

Десятки судових засідань, включаючи близько 50 у Мінську, відбулися 22 червня у справах про участь у протестній акції «Ланцюг солідарності». Більшість затриманих звинувачені в участі в «несанкціонованій маніфестації» або «непокорі поліції».

Деякі із затриманих вже постали перед судом – серед них журналісти, що висвітлювали громадянські акції 19 і 20 червня на підтримку незалежних і опозиційних кандидатів у президенти Білорусі.

 

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода отримала електронного листа Державного департаменту США, в якому міститься заклик до уряду Білорусі поважати права людини, демократичні норми і виконувати зобов’язання, взяті на себе в якості учасника ОБСЄ (Організації з безпеки і співпраці в Європі). Ці зобов’язання передбачають зокрема забезпечення вільних і справедливих виборів.

«Вільні та справедливі вибори – це щось більше, ніж події, що відбуваються власне в день голосування. Ми закликаємо уряд Білорусі забезпечити рівні умови для всіх, хто бажає взяти участь у виборах, включаючи реєстрацію кандидатів, доступ до ЗМІ та інші аспекти кампанії», – йдеться у листі Держдепартаменту США, адресованому білоруській владі.

«Повага фундаментальних свобод, включаючи свободу мирних зібрань, свободу слова і свободу асоціацій, має вирішальне значення для зміцнення взаємин між США і Білоруссю», – мовиться у заяві.

 

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку демократичних виборів у країні

У вівторок, 23 червня, біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку права білорусів на демократичні вибори. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції брали участь кілька десятків українців та білорусів, які проживають в Україні. Вони протестували проти політичних репресій та переслідувань у Білорусі на тлі виборчої кампанії.

 

Учасники мітингу тримали національні білоруські прапори з гербом «Пагоня», а також плакати з лозунгами: «Свободу не спинити», «Живе Білорусь», «СтопТарган». Також були плакати з закликом до президента Білорусі Олександра Лукашенка «йти на пенсію».

 

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

 

Білорусь: адвокати Бабарика четвертий день не можуть відвідати його в СІЗО

Один з адвокатів претендента на пост президента Білорусі, колишнього керівника «Белгазпромбанка» Віктора Бабарика, заявив, що його не пускають зустрітися з клієнтом в СІЗО з 20 червня. Про це повідомляє «Настоящее время».

«Станом на даний момент у мене немає підтвердження, що зустріч з моїм підзахисним може відбутися. Ніякого спілкування з підзахисним у його адвокатів не було з суботи, 20 червня, коли в моїй присутності проводилися процесуальні дії в СІЗО КДБ», – заявив адвокат Дмитро Лаєвський.

22 червня Лаєвскому в СІЗО пояснили, що він не може побачитися з Бабариком через епідеміологічну ситуацію. Після цього адвокат подав скаргу до Генпрокуратури. 23 червня Лаєвський знову намагався потрапити в СІЗО, але коли він надав в бюро перепусток КДБ необхідні документи, їх не прийняли. Адвокат знову поскаржився у Генпрокуратуру.

 

В інтерв’ю газеті «Народная воля» інший адвокат Бабарика розповів, що він зіткнувся з «проблемами побуту» в СІЗО.

«Через недопуск нас до Віктора Дмитровичу 18 червня він не зміг повідомити, які передати йому особисті речі. Режим прийому передач: понеділок, середа, п’ятниця. Так що весь цей час він був в офісному одязі. Спальне місце у нього – додаткове, так званий «вертоліт» – ставиться між іншими ліжками на ніч. Це означає, що вдень у камері приткнутися нікуди», – розповів адвокат Олександр Пильченко.

 

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк».

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

 

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

До Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів з Німеччини – екологи

Із Німеччини до Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів, повідомила екологічна організація «Екозахист».

12 вагонів із відходами, що утворюються при збагаченні урану в ході виробництва палива для АЕС, відправлені залізницею. Ще кілька контейнерів – на вантажівках в Амстердам, звідки вони будуть доставлені морем у порт Усть-Луга під Санкт-Петербургом.

У Росії відходи мають доправити на Уральський електрохімічний комбінат у Новоуральську Свердловської області. 

Російські закони забороняють ввозити в країну ядерні відходи з-за кордону для поховання. При цьому допускається імпорт ядерних матеріалів для дозбагачення з подальшим поверненням іноземному постачальнику.

Екологи з «Грінпіс» стверджують, що вторинні відходи при цьому залишаються в Росії. З початку 2020 року, за оцінкою «Екозахисту», в Росію доставили понад три тисячі тонн ядерних відходів. Німецька Urenco планує збільшити обсяг поставок до 12 тисяч тонн до 2022 року.

Поставки уранових відходів із Німеччини відновилися в 2019 році після десятирічної перерви. Крім того, дозвіл на використання портів у Нідерландах для поставки відходів до Росії отримала французька Orano.

У Німеччині екоактивісти протестували проти вивезення відходів. «Грінпіс» зібрала більше ніж 70 тисяч підписів під петицією про заборону на ввезення в Росію побічних продуктів збагачення урану.

Структура російського Росатому «Техснабэкспорт» заявляє, що в поставленої з Німеччини сировини радіоактивність і токсичність нижчі, ніж у природного урану. Тому в компанії не вважають, що називати такі відходи радіоактивними коректно.

 

Афганістан: внаслідок атаки талібів загинули 14 військових з урядових сил

В Афганістані внаслідок атаки талібів на контрольно-пропускні пункти загинули щонайменше 14 військових з урядових сил. Про це повідомляє місцева влада.

За словами представників влади, десятки бойовиків «Талібану» штурмували КПП під час нічних рейдів на півночі країни.

Атака сталася після того, як минулого тижня влада Афганістану звинуватила талібів у активізації нападів на афганських військових в той час, коли обидві сторони заявили про готовність повернутися до мирних переговорів.

Таліби не коментували звинувачення афганської влади.

 

Раніше ряд у Кабулі заявив, що за останні тижні близько 422 афганських військовослужбовців загинули або були поранені по всій країні в результаті щонайменше 220 нападів з боку талібів.

На початку червня спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.

На парад у Москву приїдуть лідери менше ніж 10 держав

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав іноземних лідерів, які, як очікується, приїдуть до Москви на парад Перемоги 24 червня.

У списку – всього сім керівників країн-членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану. 

Також приїдуть лідери сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії. Росія визнає їхню самопроголошену «незалежність» у той час, як переважна більшість країн світу вважають ці регіони частиною Грузії. Очікується також член колективної президії Боснії і Герцеговини Милорад Додік.

На парад, який спочатку мав відбутися 9 травня, планували приїхати більше іноземних лідерів, в тому числі президенти Франції, Чехії, Хорватії. Парад, однак, перенесли через епідемію коронавірусу, а іноземні гості відмовилися від візиту. 

 

Лідери інших держав, в тому числі президент США Дональд Трамп, відмовилися і від початкового запрошення на парад 9 травня.

Пєсков сказав, що в Кремлі «з розумінням» ставляться до позиції іноземних лідерів і пов’язав відмову приїхати низки з них із пандемією. Таку причину назвали, відмовляючись їхати в Москву, наприклад, лідери Вірменії, Азербайджану і Туркменистану. А хорватська сторона повідомила, що президент Зоран Мілановіч не приїде, бо у нього зламався літак.

США і Велику Британію – головних союзників СРСР по антигітлерівській коаліції – на параді представлятимуть посли.

15 років тому, на парад на честь 60-річчя Перемоги, до Москви приїжджали, зокрема, президент США, президент Франції, голова КНР і канцлер Німеччини.

На параді на честь 70-річчя Перемоги 5 років тому лідерів західних країн вже не було, однак приїхали генеральний секретар ООН, керівники Китаю й Індії, а також країн СНД (крім України).

У першої ракетки світу Джоковича виявили COVID-19

У найкращого тенісиста світу серба Новака Джоковича виявили коронавірусну інфекцію COVID-19.

Джокович 23 червня через місцеві ЗМІ повідомив, що в його дружини також виявили коронавірус, але результати тестів дітей – негативні.

Заява Джоковича з’явилася після того, як хорват Борна Чорич, болгарин Григор Димитров і серб Віктор Троїцьки заявили, що захворіли на COVID-19 після участі минулого тижня у змаганнях Adria Tour, організатором яких є Джокович.

 

Джоковича критикували за організацію турніру в той час, як світ тенісу залишається у локдауні через пандемію коронавірусу.

Проте організатори не порушили жодних місцевих законів ні в Сербії, ні в Хорватії, оскільки ці країни послабили обмеження, застосовані через пандемію.

 

Кількість хворих на COVID-19 в Росії наблизилась до 600 тисяч

Кількість хворих на COVID-19 в Росії від початку епідемії наблизилась до 600 тисяч і становить, зокрема 599 705, свідчать дані оперативного штабу із боротьби з поширенням захворювання. Згідно з повідомленням, на сьогодні одужали 356 429 людей, померли – 8359.

Згідно з офіційними даними, другий день поспіль число тих, хто одужав і помер менше, ніж нових виявлених випадків. Крім того, майже тиждень приріст нових випадків коронавірусу в російській столиці Москві тримається на рівні близько однієї тисячі осіб на добу. З початку епідемії в місті виявили понад 215 тисяч хворих.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 23 червня зафіксовано 9 100 994 випадки інфікування коронавірусом, померли 472 539 людей, одужали понад 4,5 мільйона.

Саудівська Аравія заявила, що перехопила випущені Єменом балістичні ракети

Очолювана Саудівською Аравією коаліція заявила, що перехопила випущені єменськими повстанцями Хуті балістичні ракети в бік саудівської столиці Ріяда.

Водночас підконтрольний повстанцям телеканал Al Masirah повідомив, що Хуті здійснили «широкомасштабну атаку» вглиб Саудівської Аравії.

У коаліції назвали напад «навмисними ворожими діями, спрямованими на мирне населення». За її даними, Хуті випустили дві балістичні ракети та запустили вісім дронів з вибухівкою.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

США розширили тимчасові обмеження щодо трудової імміграції

Президент США Дональд Трамп 22 червня підписав розпорядження, що тимчасово забороняє вїзд деяких іноземних працівників, в тому числі зайнятих в технологічній галузі, на тлі боротьби влади із викликаним пандемією коронавірусу масовим безробіттям.

Розпорядження діятиме до кінця року і, як очікується, вплине на «грінкарти» близько 525 тисяч іноземних працівників.

У квітні влада США вже оголошувала обмеження щодо працівників-іноземців.

Нове розпорядження поширюється на власників віз H-1B для висококваліфікованих робітників, а також на власників віз H-2B і J-1 для сезонних робіт на несільськогосподарських роботах. Співробітники компаній з візою L-1 також будуть обмежені у можливості праці до наступного року. Водночас зроблено винятки для працівників харчової промисловості  це близько 15% осіб з візами типу H-2B.

Рівень безробіття в США у травні склав 13,3% в порівнянні з 3,5% на початку року, коли штати змусили підприємства, такі як ресторани і магазини, закритися, щоб уповільнити поширення коронавірусу. Число безробітних американців минулого місяця склало 21 мільйон.

 

На російській антарктичній станції сталася пожежа – згорів «Будинок радіо»

Масштабна пожежа сталася 21 червня на російській антарктичній станції «Мирний». Про це 22 червня повідомив російський Арктичний та Антарктичний науково-дослідний інститут.

«21 червня о 20:40 станційного часу (16:40 мск) на антарктичній станції «Мирний» відбулося миттєве займання в метеокабінеті «Будинку радіо». Жертв і постраждалих немає. Попри вжиті заходи з боротьби із вогнем, «Будинок радіо» згорів повністю. Серед втрат: метеокабінет, кабінет аерології, лабораторія Фізичного інституту Академії наук (ФІАН) програми стратосферного зондування космічних променів, серверна, гідрометеорологічна лабораторія і радіорубка», – мовиться у повідомленні.

 

Через вітер вогонь також перекинувся на кают-компанію, та її «вдалося відстояти». Особовий склад евакуювали через протипожежний вхід.

11 людей, які жили у спаленій будівлі, розселили по інших будівлях станції.

Наразі вчені ліквідовують наслідки пожежі та з’ясовують її причини.