«Без самоізоляції та тестування». Туреччина заявила про готовність приймати українських туристів з 1 липня

Туреччина готова приймати українських туристів з 1 липня, без проходження самоізоляції та тестування, але з дотримання норм безпеки авіаперевізниками. Про це повідомив посол Туреччини Ягмур Ахмет Гюльдере під час зустрічі з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

У свою чергу, Криклій повідомив, що низка авіакомпаній, зокрема, Azur Air Ukraine, SkyUp, Turkish Airlines, Pegasus Airlines та Windrose вже заявили про свою готовність здійснювати регулярні пасажирські рейси з України до Туреччини від початку липня.

В Україні з 15 червня відновили міжнародне регулярне пасажирське авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

На допит у Мінську доправили потенційного суперника Лукашенка

Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.

Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.

Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.

Туреччина заявляє, що завдала ударів по 500 об’єктах курдів на півночі Іраку

Міністерство оборони Туреччини повідомило, що військові країни завдали удару по більш ніж 500 військових об’єктах курдів на півночі Іраку під час операції в регіоні проти угруповання «Робітнича партія Курдистану» (РПК).

«Операція під назвою «Кіготь тигра» розпочалася 16 червня у відповідь на активізацію нападів курдських бойовиків на бази турецької армії», – йдеться у заяві Міністерства оборони Туреччини 18 червня.

Згідно з повідомленням, 14 і 16 червня було здійснено два окремих повітряних удари на об’єкти «Робітничої партії Курдистану» в різних районах на півночі Іраку. Повідомляється, що турецькі літаки F-16, безпілотники і гаубиці вразили і знищили понад 500 цілей РПК за 36 годин.

«Операція «Кіготь тигра» проходить дуже добре», – прозвітували в турецькому Міноборони.

Курди 16 червня повідомили, що іранська артилерія завдала удару по позиціях курдських повстанців у північному Іраку неподалік прикордонного переходу Хаджі Омеран, що могло стати скоординованим з Туреччиною кроком.

За останні роки «Робітнича партія Курдистану» привернула на свій бік сотні іранських курдів.

РПК, яка визнана Туреччиною, Сполученими Штатами і Європейським союзом як терористична організація, веде майже чотирирічну війну проти Туреччини з вимогою більших прав для курдів, ця боротьба вже забрала близько 40 000 життів. РПК має збройні і політичні крила в Туреччині, Іраку, Ірані та Сирії, а також сотні тисяч прихильників курдської діаспори є у Європі.

Туреччина регулярно проводить військові операції проти РПК в південно-східній Анатолії і протягом багатьох років здійснила десятки транскордонних операцій проти РПК в Іраку, часто протягом літнього сезону бойових дій. Турецькі військові також провели три операції проти сирійських курдських сил на півночі Сирії.

У Росії другий день поспіль добовий приріст COVID-19 не перевищує 8 тисяч

За останню добу в Росії підтверджено 7790 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб із боротьби із захворюванням. За минулу добу від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 182 людини. 

Найбільше нових випадків зафіксували в Москві – 1040.

Згідно з повідомленням, загальна кількість виявлених випадків COVID-19 в Росії досягла 561 091 особу, з початку епідемії померли 7 660 осіб, видужали 313 963.

 

Казахстан: 79-річний Назарбаєв захворів на COVID-19

Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який має почесний титул лідера нації, Єлбаси, інфікований коронавірусом, повідомила 18 червня його пресслужба.

79-річний Назарбаєв перебуває в самоізоляції і «продовжує працювати дистанційно», вказано в повідомленні.

Нурсултан Назарбаєв очолював Казахстан з останніх років радянської епохи до березня 2019 року, коли він оголосив про свою відставку з посадм президента. Новим главою держави став колишній голова Сенату Касим-Жомарт Токаєв.

Однак за першим президентом, крім почесних звань, збережено лідерство у владній партії «Нур-Отан» і посаду голови Ради безпеки Казахстану.

До Верховного суду Росії подали позов проти указу Путіна про голосування 1 липня

Депутати Московської міської думи Євген Ступін та Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей та юрист Сергій Бочаров заявили, що подали до Верховного суду Росії позов про визнання недійсним указу президента Росії Володимира Путіна про голосування щодо поправок до конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Позивачі заявляють, що проводити голосування в умовах епідемії коронавірусу, коли «кожного дня вмирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу – злочин». На думку позивачів, скасування указу Путіна врятує багато життів.

Позивачі спробують домогтися, щоб Верховний суд розглянув позов до 1 липня, яке офіційно назвали днем голосування – хоча фактично воно буде проводитися з 25 червня.

 

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

 

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування.

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.

Брат Флойда закликав ООН розслідувати расизм та жорстокість поліції у США

Брат Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер під час затримання поліцією у Міннеаполісі, закликав Раду ООН з прав людини провести незалежне розслідування «вбивств поліцією чорношкірих людей» у Сполучених Штатах та «насильства щодо мирних демонстрантів».

Філонайз Флойд виступив із відеозверненням до Ради в Женеві 17 червня, коли там обговорювали расизм і жорстокість поліції. Дебати були скликані на прохання африканських країн, які намагаються розслідувати жорстокість поліції і расову дискримінацію в Сполучених Штатах.

Дискусія відбулася після тижнів протестів у Сполучених Штатах і інших країнах світу проти жорстокості поліції і расової нерівності. Після смерті іншого чорношкірого американця, Рейшарда Брукса, якому поліцейські під час арешту в Атланті 12 червня двічі вистрілили у спину, почалися жорстокі заворушення.

Мішель Бачелет, старший співробітник Організації Об’єднаних Націй з прав людини, розкритикувала «необгрунтовану жорстокість», продемонстровану під час затримання Флойда, і попередила, що вона «стала символом системного расизму, що завдає шкоди мільйонам людей африканського походження». Бачелет також закликала країни протистояти наслідкам рабства і колоніалізму виплатити репарації.

 

«За сьогоднішнім расовим насильством, системним расизмом і дискримінаційною політикою ховається нездатність визнати і протистояти спадщині работоргівлі і колоніалізму», – наголосила вона під час засідання Ради.

За словами Бачелет, країни повинні реформувати поліцейські інститути, а також боротися з расовою нерівністю.

США залишили Раду ООН з прав людини у червні 2018 року.

Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.

 

Суд у Франції засудив дядька Башара Асада до ув’язнення за відмивання коштів

Суд у Франції засудив дядька президента Сирії Башара Асада до чотирьох років ув’язнення за відмивання коштів. Відповідне рішення суд ухвалив 17 червня.

Згідно з рішенням суду, Рифат Асад отримав у Франції майно на мільйони євро, використовуючи кошти, виведені з Сирії.

Паризький суд також наклав арешт на майно Асада у Франції вартістю в 90 мільйонів євро (близько 101 мільйона доларів).

81-річний колишній віцепрезидент, якого у грудні госпіталізували з внутрішньою кровотечею, не був присутній у залі суду. Він заперечував будь-яку провину, походження статків пояснював подарунком від королівської сім’ї Саудівської Аравії.

Читайте також: США запроваджує пакет санкцій проти сирійської влади, в тому числі Асада та його дружини​

Адвокати Асада пообіцяли оскаржити рішення.

Рифат Асад відомий як «м’ясник Хами» – за повідомленнями, саме він керував військовими, які придушили повстання у центральній Сирії в 1982 році. Згодом його звинуватили в спробі усунути від влади експрезидента Хафеза Асада, який керував країною з 1971-го до своєї смерті в 2000 році. Після його смерті країну очолив Башар Асад.

Асад-старший проживає в екзилі з середини 1980-х років. Після початку громадянської війни в 2011 він закликав племінника піти у відставку.

Від коронавірусу в США померли більше людей, ніж у часи Першої світової війни

Число померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.

Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.

У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.

 

Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.

Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.

Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.

США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.

 

Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.

У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.

В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося. 

 

Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.

В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.

 

Міноборони Росії: літаки США перехоплювали російські бомбардувальники біля Аляски

Москва заявляє, що літаки Військово-повітряних сил США супроводжували чотири російські ядерні бомбардувальники, коли вони патрулювали територію поблизу Берингової протоки, яка розділяє російський півострів Чукотка й американський штат Аляска.

Міністерство оборони Росії 17 червня заявило, що США відправили винищувачі F-22 для супроводу чотирьох російських стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, які перебували «над нейтральними водами» навколо Чукотки, Берингової протоки й Охотського моря.

«На певних етапах маршруту російські літаки супроводжували винищувачі ВПС США F-22», – сказали в міністерстві, додавши, що патрульний політ тривав близько 11 годин.

 

10 червня командування американської протиповітряної оборони заявило, що її винищувачі двічі перехопили російські реактивні літаки і бомбардувальники біля берегів Аляски.

За місяць до цього Військово-морські сили США заявили, що два російські винищувачі Су-35 «у небезпечний і непрофесійний спосіб» пролетіли біля морського патрульного літака ВМС США P-8A над міжнародними водами у Східному Середземномор’ї.

 

 

 

«Не хочемо більше сутичок» – Китай про смертельне протистояння на кордоні з Індією

Китай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.

«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.

 

16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.

Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.

Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.

Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.

Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.

Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.

1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.

Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.

При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.

США депортували російського хакера

Російський програміст Станіслав Лісов, засуджений у США за кіберзлочини, депортований на батьківщину. Співробітники американської імміграційної служби посадили Лісова на рейс із Нью-Йорка до Москви, повідомляють російські інформагенції з посиланням на речника російського консульства у Нью-Йорку Олексія Топольського.

Наприкінці листопада 2019 суд у Нью-Йорку засудив російського програміста до чотирьох років позбавлення волі за звинуваченнями у змові з метою здійснення хакерських атак. Раніше Лісов визнав провину. З урахуванням часу, проведеного у в’язниці під час слідства, Лісов мав вийти на свободу через чотири або п’ять місяців. Крім того, за рішенням суду Лісов повинен виплатити штраф у розмірі 50 тисяч доларів і відшкодувати 480 тисяч доларів збитку постраждалим від його дій.

Станіслава Лісова затримали в аеропорту Барселони в січні 2017 року. Влітку 2017 року росіянина депортували до США. Раніше він звертався до президента Росії Володимира Путіна з проханням не допустити його екстрадиції до США, де за сукупністю звинувачень йому загрожувало до 35 років в’язниці.

Влада США вважає Лісова причетним до розповсюдження комп’ютерного вірусу NeverQuest. За даними американських спецслужб, вірус забезпечував доступ до комп’ютерів фінансових установ та викрадав облікові банківські дані. Під час розгляду росіянин зізнався в крадіжці 855 тисяч доларів з рахунків в американських банках.

У 2017 році в Європі за запитом США заарештували щонайменше п’ятьох імовірних хакерів із Росії. Арешти відбувалися на тлі американського розслідування про можливе втручання Росії в президентські вибори. Москва заперечує, що вдавалася до допомоги хакерів, щоб забезпечити обрання президентом США Дональда Трампа. Договору про екстрадицію між Москвою і Вашингтоном немає.

Науковці знайшли дешевий препарат для лікування тяжких станів при COVID-19

Команда дослідників під керівництвом науковців Оксфордського університету (Велика Британія) встановила, що недорогий і широко доступний стероїд дексаметазон урятував життя третини пацієнтів у випадках найтяжчого перебігу коронавірусної інфекції COVID-19. Результати досліджень були оприлюднені 16 червня.

Препарат давали більш ніж двом тисячам тяжкохворих пацієнтів із COVID-19. Дексаметазон зменшив смертність на 35 відсотків серед пацієнтів, які могли дихати лише за допомогою апарату штучної вентиляції легень, і на одну п’яту серед тих, хто отримував кисень. Випробування включало контрольну групу з 4000 пацієнтів, які не отримували такого лікування.

«Це надзвичайний результат. Дексаметазон недорогий, він є на полицях, і його можна негайно використовувати, щоб врятувати життя у всьому світі», – сказав Пітер Горбі, професор із інфекційних хвороб на кафедрі медицини Нуффілд, Оксфордський університет.

Дослідження фінансувалося державними агенціями охорони здоров’я Великої Британії та приватними донорами, включно із Фондом Білла та Мелінди Ґейтсів.

Китай: у Пекіні посилили карантинні заходи через новий спалах COVID-19

У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

Влада міста перекрила 16 червня 29 менших адміністративних районів із понад 270 на підпорядкованій місту території. Всі входи й виходи з них перебувають під цілодобовою охороною, щодо всіх, хто прибуває чи відбуває, застосовують суворий контроль.

По всьому Пекіну припинені заняття в школах і переведені на дистанційний онлайн-режим. Підприємства й заклади можуть працювати, але влада заохочує запроваджувати гнучкі робочі режими і переходити на дистанційну роботу.

Виїзди з Пекіна без серйозної потреби заборонені. Ті, хто все ж мусить залишити місто, мають подати негативний результат тесту на коронавірус. Усі, хто прибуває в місто, мусять пройти тестування.

16 червня в Пекіні було зареєстровано 27 нових випадків COVID-19, а за останні п’ять днів – загалом 106.

Новий спалах пов’язують із пекінським гуртовим ринком Сіньфаді, який закрили минулих вихідних.

До цього в Пекіні протягом семи тижнів випадки коронавірусного захворювання реєстрували тільки в прибульців із-за кордону.

США: Трамп підписав указ про реформу поліції

Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.

«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.

Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.

За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.

Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.

Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.

Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.

Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною – посол США у НАТО

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною, але і не означає, що країна ніколи не буде в НАТО. Про це під час телефонного брифінгу з Брюсселю заявила посол США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Цим ми говоримо, що український народ дуже важливий для НАТО. Буде більше зусиль на досягнення спільних стандартів, буде більше навчань і військових маневрів. Немає сумнівів, що і США, і НАТО віддані суверенітету України на тлі того, що Росія продовжує шкідливо впливати на східну частину України, а також через незаконне вторгнення до Криму, який також є частиною України. Ми підтримуємо український народ. Але (приєднання до Програми розширених можливостей – ред.) не є початком Плану дій щодо членства, але також це і не означає, що Україна ніколи не буде союзником в НАТО. Я сподіваюсь, що буде, США сподіваються, що буде, коли для цього настане час. Тоді приєднання та ПДЧ будуть на порядку денному», – заявила Гатчісон.

При цьому посол наголосила, що у НАТО діє політика «відкритих дверей».

«Як всі знають, ми недавно прийняли Північну Македонію до наших лав. І ми також прийняли Україну як партнера з розширеними можливостями, яким вже є Грузія. Це означає, що ми надаємо особливої уваги та звертаємо увагу на зусилля щодо посилення взаємосумісності з Грузією та Україною. Ми розглядаємо їх як найтісніших партнерів. Ми вважаємо, що ці дві країни протистоять російській агресії. Росія намагалася незаконно забрати частини територій Грузії та України. НАТО рішуче підтримує суверенітет обох цих країн і ми будемо й надалі це робити», – зазначила дипломат.

12 червня стало відомо, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Приєднання до програми не передбачає перспективи членства в альянсі.

Таке приєднання дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи та розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях та можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО та інших командних структурах альянсу.

Україна вже співпрацює з НАТО в межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближують країну до стандартів НАТО.

У Новій Зеландії вперше за кілька тижнів виявили нові випадки коронавірусу

У Новій Зеландії виявили два нових випадки коронавірусу – вперше за 24 дні. Про це повідомляє ВВС.

Хворі, дві жінки, які є родичками. До Нової Зеландії вони прибули з Великої Британії, отримавши спеціальний дозвіл на відвідини батька, який помирає.

Міністр охорони здоров’я Девід Кларк заявив, що необхідні перевірки не були проведені, і він скасовує попереднє пом’якшення карантинних обмежень.

8 червня, влада Нової Зеландії заявила, що у країні більше немає інфікованих коронавірусом. Останній пацієнт, який лікувався від COVID-19, 7 червня був оголошений видужалим. Нових випадків на той час не виявляли уже два тижні. Тоді були скасовані всі обмеження, пов’язані з епідемією, за винятком одного – кордони поки що залишаться закритим.

Карантин у країні був запроваджений 25 березня, в кінці квітня обмеження почали поступово знімати.

Всього в Новій Зеландії було виявлено 1506 інфікованих коронавірусом. 22 з них померли. 

В окупованому Сімферополі все ж проведуть військовий парад

Російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомив, що військовий парад у Сімферополі все ж відбудеться, незважаючи на епідемію коронавірусу.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, ще зранку Аксьонов вирішив відмінити парад.

«Після тривалих консультацій, в тому числі з Міністерством оборони Російської Федерації, «Росспоживнаглядом», зваживши всі ризики, і з урахуванням всіх обставин, ухвалено рішення про те, що парад Перемоги 24 червня в місті Сімферополі відбудеться», – заявив Аксьонов.

 

За його словами, захід проведуть «з дотриманням всіх санітарно-епідеміологічними вимог».

Паради 24 червня також планують провести в окупованих Росією Севастополі та Керчі.

Станом на 16 червня на окупованому півострові зареєстровали 561 випадок COVID-19, видужали за весь період 367 людей, померли – 17.

За добу у Росії коронавірус виявили у понад 8 тисяч людей

За минулу добу кількість підтверджених випадків COVID-19 у Росії зросла на 8248, повідомив оперативний штаб із боротьби з поширенням коронавірусу. Згідно з повідомленням, добовий приріст хворих скоротився до 1,5%.

«За останню добу в Росії підтверджених випадків нової коронавірусної інфекції COVID-19 – 8248 в 82 регіонах, в тому числі виявлено активно 2950 (35,8%) без клінічних проявів», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу 193 людини померли, одужали – понад 9700.

Наразі в Росії зафіксовано 545 458 випадків COVID-19, понад 7 тисяч померли, близько 245 тисяч продовжують лікування.

КНДР підірвала офіс зв’язку з Південною Кореєю – Сеул

Північна Корея підірвала офіс зв’язку з Південною Кореєю в прикордонному місті Кесон 16 червня, заявило міністерство об’єднання Південної Кореї.

«Північна Корея підірвала офіс зв’язку в Кесоні о 14:49 (за місцевим часом – ред.)», – сказано в короткому повідомленні, надісланому журналістам.

Заява Сеула з’явилася через кілька хвилин після того, як свідки чули вибух і побачили дим над покинутою спільною промисловою зоною в Кесоні, де розташовувався офіс зв’язку, повідомляє інформаційне агентство Yonhap із посиланням на неназвані джерела.

Раніше 16 червня армія Північної Кореї заявила, що «повністю готова» вжити заходів проти Півдня, включно із повторним входженням у райони, демілітаризовані в рамках міжкорейської угоди.

Напруга між обома сторонами наростає впродовж останніх тижнів. Це відбувається на тлі звинувачень Пхеньяна, що Сеул пересилає агітаційні листівки через кордон. Такі листівки, зазвичай прикріплені до повітряних кульок, викривають Кіма за порушення прав людини та його політику в ядерній галузі.

Україна повідомила Грузії про планований замах на журналіста, який ображав Путіна

Українські правоохоронні органи надали грузинській владі інформацію про планований замах на журналіста Георгія Габунію, який влітку 2019 року в ефірі своєї авторської програми нецензурно вилаяв президента Росії Володимира Путіна.

Як повідомляє «Эхо Кавказа», ці дані допомогли грузинським спецслужбам затримати 38-річного громадянина Росії, уродженця Інгушетії Васамбека Бокова.

Служба державної безпеки Грузії затримання росіянина поки не коментувала.

 

У липні 2019 року журналіст Георгій Габунія, який тоді працював на телеканалі «Руставі-2», в прямому ефірі нецензурно висловився про Володимира Путіна. Після цього він неодноразово отримував погрози на свою адресу. Зокрема, глава Чечні Рамзан Кадиров заявив, що «Габунію потрібно заховати за сімома парканами, бо перший же зустрічний може зробити з ним те, чого він заслужив».

Церемонію «Оскара» наступного року перенесли через коронавірус

Церемонію вручення премій Американської кіноакадемії, відомих як «Оскар», 2021 року відклали на два місяці через те, що коронавірусна пандемія перервала роботу над низкою фільмів, які мали вийти до кінця цього року й тим отримати право на номінацію.

Урочистість, яка планувалася було на 28 лютого, тепер має відбутися 25 квітня.

Організатори так само перенесли й останній термін виходу фільмів, які матимуть право претендувати на номінацію – з 31 грудня цього року на кінець лютого 2021-го.

Номінації, правила яких Американська кіноакадемія теж змінила на 2021 рік, тепер мають оголосити до 15 березня наступного року.

Наразі ще не вирішено, чи буде церемонія з присутністю нагороджуваних, чи лише віртуальною.

Вручення «Оскарів» раніше переносили вже тричі: після повені в Лос-Анджелесі, де відбувається церемонія, 1938 року, після вбивства Мартіна Лютера Кінга 1968-го і після замаху на президента США Рональда Рейгана 1981-го – але досі її жодного разу не відкладали більш ніж на тиждень.

США: Верховний суд визнав, що ЛГБТ-спільнота має законний захист від дискримінації на робочому місці

Верховний суд США ухвалив важливе для ЛГБТ-спільноти рішення, ухваливши, що давно чинний закон про захист від дискримінації на робочому місці захищає також і цю спільноту.

Як вирішив суд 6 голосами проти 3, стаття закону 1964 року, яка забороняє таку дискримінацію «на ґрунті статі», стосується і ЛГБТ-спільноти.

У згаданій статті Акту про громадянські права працедавцям забороняється дискримінувати працівників «на ґрунті статі, раси, кольору шкіри, національного походження і релігії».

Прямої згадки про сексуальну орієнтацію чи гендерне самовизначення в тому законі немає, тож дотепер працівники з лав ЛГБТ-спільноти, а їх у США близько 8,1 мільйона, фактично не були захищені ним від можливої дискримінації.

Рішення у справі за скаргами двох чоловіків-гомосексуалістів і жінки-трансгендерки, яких звільнили з роботи, підготував суддя Верховного суду Ніл Ґорсач, якого призначив на цю посаду президент Дональд Трамп 2016 року.

У цьому процесі адміністрація Трампа виступала проти позивачів, твердячи, що Конгрес, ухвалюючи 1964 року згаданий закон, не передбачав у ньому захисту прав ЛГБТ-спільноти.

Трамп, зокрема, наказував своїй адміністрації вживати заходів на підрив прав ЛГБТ-спільноти. Зокрема, минулого тижня було оголошено про скасування захисту від дискримінації трансгендерів у системі охорони здоров’я.

Також адміністрація Трампа підтримувала права деяких закладів відмовляти в обслуговуванні гомосексуалістам, якщо ці заклади виступають проти гомосексуальних шлюбів на релігійних підставах, більшості трансгендерів заборонили службу в війську США, а для учнів і студентів-трансгендерів у навчальних закладах міст чи штатів (тобто не приватних) скасували захист їхнього права на доступ до туалетів.

У Росії порушили кримінальну справу проти Навального

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу щодо опозиційного політика Олексія Навального. Його підозрюють у наклепі проти ветерана Другої світової війни, що знявся в рекламі голосування за поправки до конституції, інформує сайт комітету 15 червня.

За висунутою статтею Навальному загрожує штраф і обов’язкові роботи на строк до двохсот сорока годин.

Агітаційний ролик про голосування щодо поправок до конституції з’явився на телеканалі RT 2 червня. У ньому разом з хокеїстом В’ячеславом Фетисовим і актором Василем Лановим узяв участь ветеран Другої світової війни Гнат Артеменко.

Навальний розмістив цей ролик на своїй сторінці в твітері, де назвав його учасників «продажними холуями». Слідчий комітет вважає, що запис опозиціонера містить «завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність ветерана». Які саме відомості маються на увазі, в повідомленні не уточнюється.

Польща: «Газпром» погодився на нову формулу ціни на газ і поверне переплачені 1,5 мільярда доларів

Провідна нафтогазова компанія Польщі PGNiG повідомила, що уклала з російським газовим монополістом «Газпромом» додаток до раніше укладеного контракту, за яким російська компанія погоджується на змінену формулу ціни на газ відповідно до березневого рішення Стокгольмського арбітражу і до 1 липня поверне польській компанії близько 1,5 мільярда доларів, що їх Польща переплатила за газ у 2014–2020 роках.

За повідомленням польської сторони, додаток до так званого «ямальського контракту» був підписаний електронним способом 5 червня, і до 15 червня сторони обмінялися оригіналами документів із підписами.

«Газпром» наразі не коментував цієї події.

У березні 2020 року PGNiG, власником контрольного пакету акцій якої є держава Польща, перемогла в Стокгольмському арбітражі в арбітражній справі, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополістові змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природний газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом, підписаним спершу ще 1996 року і чинним до 2022 року. Минулої осені PGNiG заявляла, що далі не буде продовжувати цей контракт, за яким вона наразі отримує близько двох третин споживаного в країні газу. Надалі країна планує перейти на інші джерела постачання енергоносіїв, зокрема зріджений газ зі США і Близького Сходу, для чого на її балтійському узбережжі вже відкритий термінал для отримання зрідженого газу.

Арбітражне рішення стосується також цін, що їх російська компанія правила в Польщі з 2014 року. Таким чином, від березня польська сторона платить російській менші суми, а російська має повернути кошти, що були переплачені за минулі роки порівняно з попередньою формулою ціни.

Тим часом іще в квітні польська компанія скаржилася, що «Газпром» і попри рішення арбітражу продовжував виставляти їй стару завищену ціну за газ.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках. Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.

Помпео заявив про обурення вироком Полу Вілану в Росії

Державний секретар США Майк Помпео відреагував на вирок, оголошений у Росії американському громадянину Полу Вілану.

«Обурений сьогоднішнім рішенням засудити Пола Вілана на підставі рішення таємного суду, секретних доказів, без можливості виступити свідкам захисту. Поводження влади РФ із Полом продовжує залишатися жахливим, і ми вимагаємо його негайного звільнення», – написав Помпео у твітері.

 

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

 

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.

Росія висилає двох чеських дипломатів після скандалу в Празі

Росія оголосила персонами non grata двох чеських дипломатів, до 17 червня їм наказано залишити країну, повідомило МЗС Росії. Для оголошення цього рішення до міністерства був 15 червня викликаний посол Чехії Вітезслав Півонька.

Після зустрічі в МЗС посол підтвердив, що йому було оголошено про висилку дипломатів. Їхні імена та посади поки не називаються.

У відомстві наголосили, що йдеться про відповідь після видворення з Чехії двох російських дипломатів, співробітників празького відділення організації «Росспівробітництво». У МЗС Росії наголосили, що «захід є дзеркальним у відповідь на провокаційну акцію офіційної Праги, яка була зроблена без будь-яких на те підстав, що визнає сама чеська влада». Також у повідомленні зазначено, що влада Чехії “здійснює як «офіційну політику» лінію на загострення з Росією.

При цьому офіційна Прага пояснила висилку російських дипломатів тим, що один із них свідомо ввів в оману чеські спецслужби, написавши помилковий донос на іншого.

Ідеться про справу про нібито загрозу отруєння празьких муніципальних політиків. Чеська контррозвідка стверджує, що йдеться про «просту і сумну історію про ворожість і заздрість між двома співробітниками російського посольства». Один із них, як стверджується, надіслав до контррозвідки анонімний лист із метою завдати шкоди своєму колезі. У ньому стверджувалося, що той привіз до Праги отруту рицин, яким планувалося отруїти мера Праги Зденека Гржиба і мерів міських районів Ондржея Коларжа та Павла Новотного. Чеська контррозвідка встановила, що звинувачення було хибним.

Висланими з Чехії виявилися виконувач обов’язків голови празького відділення «Росспівробітництва» Андрій Кончаков і його підлеглий, колишній тимчасовий виконувач обов’язкиів директора Російського центру науки і культури Ігор Рибаков. Вони не коментували твердження чеської влади.

Відносини між Чехією та Росією останнім часом загострилися. Російська влада висловлювала обурення у зв’язку з демонтажем у Празі пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву, а також зі встановленням пам’ятного знака на честь бійців колаборантської РОА (створеної в складі німецького вермахту «Російської визвольної армії»), які наприкінці Другої світової війни повернули зброю проти німців і надали допомогу Празькому повстанню.

Посол Чехії в Москві 15 червня сказав, що, крім висилки дипломатів, обговорював у російському МЗС питання про початок російсько-чеських консультацій. Одним із питань стане доля празького пам’ятника Конєву.

Американського ветерана Вілана в Москві засудили до 16 років ув’язнення «за шпигунство»

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.

У Росії 78-річного президента Арктичної академії наук звинувачують у держзраді

У російському Санкт-Петербурзі висунули звинувачення в державній зраді президентові Арктичної академії наук Валерієві Митьку, повідомив агентству «Інтерфакс» його адвокат, керівник правозахисного об’єднання «Команда 29» Іван Павлов.

Раніше про справу 78-річного вченого не повідомляли, хоча районний суд у Петербурзі відправив його під домашній арешт ще в лютому. Розслідуванням справи займається петербурзьке управління ФСБ.

Митька звинувачують у тому, що він передав матеріали, що становлять держтаємницю, китайським спецслужбам під час поїздки в Китай, уточнив Павлов. Інших подробиць він не навів. Митько провину не визнає.

 

За словами адвоката, документи, які його підзахисний брав із собою за кордон, «завжди стосувалися виключно його наукової і викладацької діяльності».

5 червня суд продовжив домашній арешт Митьку до 10 жовтня. Вченому заборонені прогулянки, використання засобів зв’язку і навіть спілкування з дітьми, яких слідство зробило свідками у кримінальній справі, розповів адвокат.

Валерій Митько – капітан 1-го рангу запасу. У період з 1963 по 1994 рік він служив на кораблях, підводних човнах, в установах Військово-морського флоту. З 1994 року, після відходу в запас на посаді начальника кафедри підводних інформаційних систем Військово-морської академії, продовжував педагогічну діяльність у наукових і навчальних закладах.

Митько обіймає посаду президента Санкт-Петербурзької Арктичної громадської академії наук. Основним напрямком діяльності академії є наукове обґрунтування змісту Арктичної доктрини Росії, як головного документа, який проголошує геополітичні інтереси Росії в Арктиці.

У своїх роботах Митько підкреслював, що Росія зобов’язана приділяти Арктиці особливу увагу, щоб не відстати від західних країн. Одночасно він критикував ставлення видобувних компаній із різних країн (від Росії цими проєктами займається «Роснефть») до навколишнього середовища в Арктиці.

За словами дружини вченого, політикою Митько практично не цікавився, ніяких конфліктів із владою у нього ніколи не було.

У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції

Вірменська поліція затримала понад 100 осіб у Єревані після того, як Служба національної безпеки обшукала будинок і офіс лідера опозиції Гагіка Царукяна за звинуваченням в економічних злочинах. Затримання відбулися після того, як сталися сутички з поліцією протестувальників, які прийшли під будівлю Служби нацбезпеки Вірменії на захист Царукяна. Масові зібрання нині заборонені у Вірменії через введений до 13 дипня надзвичайний стан у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зранку силовики провели обшук в будинку лідера партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна в селі неподалік від Єревана, а також у офісах його партії в рамках розслідування «фінансових злочинів». Бізнесмен, зокрема, підозрюється в проведенні неліцензійної гральної діяльності.

Царукян стверджує, що звинувачення є політично мотивованими і спрямовані на те, щоб змусити його припинити критику дій прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна щодо боротьби з коронавірусом.

Партія Царукяна «Процвітаюча Вірменія» має 25 з 132 місць в парламенті Вірменії, і є найбільшою опозиційною партією.

Повідомляється, що Царукяна викликали на допит, алк як депутат він має імунітет від судового переслідування.

У Вірменії на сьогодні підтверджено 16 667 випадки COVID-19, 269 людей померли.