Трамп заявив, що CША не надаватимуть Україні надто багато гарантій безпеки, це має зробити Європа

Президент Дональд Трамп заявив, що CША не надаватимуть Україні надто багато гарантій безпеки.

«Я не збираюся надавати гарантії безпеки, які виходять за рамки дуже високого рівня. Ми попросимо Європу зробити це..але ми збираємося переконатися, що все пройде добре. І, як ви знаєте, ми будемо співпрацювати з Україною в сфері рідкоземельних елементів. Нам дуже потрібні рідкоземельні елементи. У них є чудові рідкоземельні землі», – сказав Трамп на своєму першому засіданні Кабінету міністрів.

За його словами, угода «є вигідною і для України, тому що вона залучає нас туди, і ми будемо працювати там».

«Угода, яку ми укладаємо, приносить нам великі багатства. Ми повертаємо гроші, які ми витратили, і ми сподіваємося, що зможемо врегулювати це», – сказав Трамп.

Днями президент Володимир Зеленський заявив, що мир в Україні неможливий без гарантій безпеки, які включають членство у ЄС та фінансування армії. 

Читайте також: Деталі угоди про копалини між Україною та США: основні тези узгодженого тексту

Нині, як повідомляється, Київ та Вашингтон досягли згоди щодо умов майбутньої угоди. Її підписання очікується 28 лютого.

Водночас документ не містить конкретних гарантій безпеки для України від США, що є ключовою вимогою Києва. В угоді також не уточнюється, чи продовжуватимуть США постачати Україні військову техніку та боєприпаси.

У кулуарах Мюнхенської безпекової конференції Зеленський заявляв, що Україні буде «дуже, дуже, дуже важко» вижити без військової підтримки США, як зараз, коли вона намагається відбити вторгнення РФ, так і в майбутньому після закінчення війни.

 

Зеленський: деталі візиту до США ще узгоджують

Те, що його майбутня зустріч із Дональдом Трампом відбудеться перед зустріччю американського президента з російським лідером Володимиром Путіним Зеленський назвав добрим сигналом

У Грузії влада ініціювала законопроєкт, який обмежує роботу грузинських ЗМІ

Владна партія «Грузинська мрія» ініціювала черговий законопроєкт щодо обмеження роботи грузинських мовників. Зміни, які мають бути внесені до Закону про телерадіомовлення, торкнуться телерадіостанцій, повідомляє 26 лютого грузинська служба Радіо Свобода.

З цими законодавчими змінами Комісія з питань зв’язку отримає право розглядати питання, які раніше входили до сфери саморегулювання ЗМІ, і зможе штрафувати телерадіостанції.

У партії «Грузинська мрія» кажуть, що це британська модель медіа, яка забезпечує «якісне та об’єктивне мовлення у сфері медіа-сервісів».

Відповідно до ініціативи, Комісія зі зв’язку зможе попереджати та штрафувати телерадіостанції, якщо медіа не будуть дотримуватися таких умов:

не будуть дотримуватись принципів «справедливості» та «неупередженості» при повідомленні новин – що мається на увазі під цими термінами, не пояснюється;
не будуть зберігати баланс, висвітлюючи проблему в новинах;
без попереднього попередження інтерв’ю чи телефонна розмова записуються для трансляції (за винятком випадків, коли існує припущення, що відкритий запис буде неможливим);
при зйомці матеріалу в навчальному закладі, лікарні, пенітенціарній установі, відділку міліції чи швидкої допомоги не буде отримана попередня згода ні від уповноваженої особи, ні від знімальних осіб;
у програму на актуальну тему буде запрошений лише один гість, і це буде використано для звинувачення людини, яка не бере участі в програмі.

Досі медіа були зобов’язані реагувати на всі ці порушення в рамках механізму саморегулювання, але не повинні були за це сплачувати штраф. 

Відповідно до законодавчої ініціативи, якщо Комісія з питань зв’язку визначить, що мовник порушив етичні стандарти, вона попереджає його та дає термін для усунення порушень – у разі невиконання цього припису канал буде оштрафований. Штраф буде можливий, якщо комісія виявить повторне порушення протягом року після отримання попередження.

У разі ухвалення закону, Комісія зможе оштрафувати мовника на 0,5% річного доходу.

Раніше Єврокомісія наголосила, що «поспішне» ухвалення владою Грузії нових законодавчих актів, які надалі порушують права і свободи громадян країни, є «свідченням серйозного відкату Грузії від демократичного розвитку».

Після парламентських виборів 26 жовтня у Грузії розпочалися масові акції протесту, ініційовані найбільшими опозиційними силами. Вони вимагають проведення нових парламентських виборів та поновлення переговорів про членство Грузії в ЄС, зупинених з 28 листопада з ініціативи прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе.

 

Прем’єр Британії анонсував найбільше зростання витрат на оборону з часів Холодної війни

«У дедалі небезпечнішому світі підвищення стійкості нашої країни, щоб ми могли захистити британський народ, протистояти майбутнім потрясінням і підтримувати британські інтереси, є життєво важливим»

ЄС схвалив 16-й пакет санкцій проти Росії

«У той час, як тривають переговори щодо припинення агресії Росії, ми повинні поставити Україну в найсильнішу позицію. Санкції забезпечують важіль впливу», – заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас