Американська компанія Tesla Motors відшкодує норвезьким власникам фастбека Model S P85D завданий збиток у розмірі 7700 дол. Автовиробник таким чином визнає, що прикрасив технічні характеристики електрокара.

Так, під час рекламної кампанії американці обіцяли своїм майбутнім клієнтам, що нова версія електромобіля з приставкою P85D зможе в особливому режимі розганятися до 100 кілометрів на годину всього за 3,4 сек, однак на практиці такого прискорення досягти так і не вдалося.

Ошукані норвежці вирішили подати до суду, щоб добитися компенсації збитку.

Варто зазначити, що Tesla вдалося вдвічі зменшити суму компенсації, однак крім грошей автовиробник запропонував клієнтам безкоштовне оновлення власного автомобіля, комплект колісних дисків або вигідний кредит на придбання нового авто.
…

Правда України

Естонія – одна з «молодих» європейських країн з економікою, яка зростає. Багато років тому уряд країни вирішив взяти курс на розвиток технологій і технологічних бізнесів, тому сьогодні Естонія стала зразком для наслідування в сфері електронних державних послуг, стрімко зростає в рейтингу простоти ведення бізнесу і стає привабливішою для IT-спеціалістів з-за кордону.

Підтримка і розвиток високотехнологічних бізнесів – щасливий квиток у заможне майбутнє.

В Естонії є три типи технологічних компаній: чисто естонські; спершу естонські, які стали потім міжнародними (це багато успішних естонських стартапів, наприклад); спершу міжнародні компанії. Саме міжнародні компанії активніше від інших наймають фахівців з-за кордону, зокрема, в цій країні є попит на IT-спеціалістів з України.

В колах українських айтішників побутує думка, що основна причина, чому компанії шукають фахівців у нашій країні – це можливість економити на зарплаті. Мовляв, треба платити он скільки, а українець працюватиме за півціни. Мовляв, для якихось країн це і справедливо. Але в Естонії серйозний зарплатний ценз, держава ставить високі вимоги щодо оплати праці іноземних фахівців. Позаяк ціни тут невисокі і зарплати можна порівняти скоріше з нашими, ніж з західноєвропейськими, айтішник при переїзді в Естонію матиме високий за місцевими мірками дохід та купівельну спроможність при порівнянній з Україною зарплатою.

Перебираючись в країни Західної Європи, наші айтішники дуже втрачають у купівельній спроможності порівняно з тим, що у них було в Україні. З Естонією ситуація не така. Тому конкретно в контексті цієї країни на перший план виходять інші речі.

«Є декілька причин, з яких розроблювачі з інших країн можуть прагнути до Естонії, і вони варіюються від людини до людини, але головна з них – це підвищення рівня життя. Багато з них відзначають, що ситуація тут менш напружена, фахівці отримують більш повний і цікавий професійний досвід, бо мають можливість працювати над проектом від початку і до кінця, на відміну від України, де вони залучені тільки в певну частину (мова йде про аутсорс-компанії, – прим. редакції). Якість життя покращується завдяки широкому спектру електронних послуг, які Естонія може запропонувати. Культурні відмінності з Україною невеликі, російська мова досить поширена, як і англійська, тому з поступовою адаптацією немає проблем».

Леонардо Ортега, менеджер проектів: “По-перше, Естонія невелика країна, тут проживають 1,31 млн осіб, це вдвічі менше, ніж офіційно в одному Києві. IT-фахівців за різними даними – від 21,4 до 29 тис. на всю Естонію (в Україні приблизно в 3,5-4 рази більше), але потреба в таких фахівцях велика і зростає, тому наймання людей з-за кордону стає все більш важливим для естонської технологічної галузі. В країну готові перебиратися не тільки українські, білоруські чи російські айтішники, але жителі сусідньої Фінляндії, де безробіття вище на кілька відсотків”.

Другий момент – Естонія прагне залучати до себе висококваліфікованих фахівців з усього світу, щоб зміцнювати IT-галузь кваліфікованими професіоналами, а економіку – високотехнологічними компаніями. На рівні держави стає легше взяти на роботу кваліфікованого іноземця, бо уряд вводить правила і схеми для підтримки цього. Під висококваліфікованим фахівцем мається на увазі преьендент з вищою освітою та досвідом роботи не менше п’яти років.

«В Естонії їдуть люди з більш розвинених країн. У нас на проекті були люди США, Австралії, Іспанії, інших. Хтось – з особистих причин. Хтось – тому що податки менші. Якщо від доходів в Естонії відняти витрати на оренду житла, їжу, податки, то з великою ймовірністю буде залишатися більше грошей, ніж в якій-небудь країні Старої Європи», – розповідає Михайло Мороз, який чотири роки тому перебрався в Естонію.

Як і в інших країнах світу, в Естонії IT-фахівці отримують більше від середньостатистичних співгромадян. За даними OSKA, середня зарплата в 2013 році становила 1325 євро (брутто):

За словами рекрутерів Світлани та Мартіна Круусвалл з естонського HR-агентства, яке спеціалізується якраз на фахівцях з третіх країн, наймання людей з-за кордону, навпаки, тягне за собою великі витрати. Це послуги агентства (хоча так чи інакше, їх компаніям треба оплачувати), витрати на переліт і проживання претендентів на етапі співбесід. Якщо етапів кілька, витрати, відповідно, зростають. До цього додаються витрати на перший місяць проживання нового співробітника.

Зазвичай їх на себе бере компанія (хоча це не обов’язкова умова). Вона має забезпечити фахівцу максимальний комфорт далеко від дому. «Везти людину – це додаткові витрати, відповідальність. Фінансова і моральна – ти ж як роботодавець забираєш людину з рідного середовища, можливо, навіть з сім’єю, потрібно допомогти їй, щоб вона почувалася комфортно», – розповідає Світлана Круусвалл.

В Естонії прийнято, щоб роботодавець допомагав іноземцям з переїздом – в штаті є люди, які допомагають з пошуком житла для оренди, дають поради, що краще вибрати, часу на побут йде менше, тоиу що більшість проблем вирішується онлайн – про це розповідає Олег Стасула: «В Естонії у мене більше часу для себе, більше можу подорожувати. Немає проблем з візами, лоукостери літають по всій Європі з Талліна, Риги та інших міст поруч», – говорить Олег. При деяких компаніях є мовні курси, також від держави є безкоштовні курси естонської і програми адаптації.

Фахівцю з-за кордону повинні платити не менше середньорічної зарплати, помноженої на коефіцієнт 1,24, у випадку, якщо фахівець претендує на «синю карту ЄС» — на коефіцієнт не менше 1,5. Якщо мова йде про деякі позиції, які закриваються кадрами з-за кордону без урахування вимоги естонської каси по безробіттю, то застосовується коефіцієнт 2. На даний момент середньорічна зарплата в Естонії знаходиться на рівні 1163 євро.

Випробувальний термін в Естонії триває чотири місяці. За словами рекрутерів, у більшості випадків все проходить гладко, тому що на початковому етапі відбувається жорстка фільтрація і пропозицію щодо роботи роблять тільки тоді, коли в людині вже дуже впевнені. Обговорювати зміну зарплати прийнято через півроку-рік, після Performance Review. На пам’яті Світлани та Мартіна тільки один працівник не пройшов випробувальний термін.

Щорічно Естонія оцінює свою потребу в ІТ-спеціалістах додатково в 1500 осіб, з них 70% – з вищою освітою, 30% – з профільних. Найперспективніші – люди з вищою освітою в міждисциплінарних напрямках. По мірі зростання індустрії ця цифра буде зростати.

«Ми, безумовно, спостерігаємо тренд: зростає попит на висококваліфікованих IT-фахівців. І він продовжить рости. Наприклад, в 2013 році в Естонії було 23 тисячі IT-фахівців, а до 2020 їх буде, імовірно, 37 тисяч».

Приблизно половина естонських айтішників працює в сфері ICT, решта – це фахівці у сфері IT, але в компаніях з інших секторів. За словами президента Естонської асоціації інформаційних технологій і телекомунікацій, Аннелі Хейнсоо, найбільш затребувані в Естонії висококваліфіковані розробники, системні аналітики/архітектори в галузі розробки ПЗ і в телекомунікації.

«Сфери діяльності і спеціалізація IT-фахівців залежать від конкретних компаній, – уточнює Іво Ласн. – Є стійкий попит на розробників, які володіють різними мовами, аналітиків і системних адміністраторів. Звичайно, є вакансії в різних IT-сфери – потрібні QA, менеджери продукту та проекту, техпідтримка. Принаймні, вони дуже популярні в Playtech. За даними останніх досліджень, в Естонії середня зарплата фахівця в IT-сфері в півтора рази вища, ніж середня зарплата в Естонії (вона становить 1160 євро брутто). Водночас зарплати в галузі дуже різні, адже вони залежать від позиції і рівня. У тому ж дослідженні йдеться, що середня зарплата розробника становить 2550 євро на місяць (брутто)».

За словами рекрутерів, в Естонії можуть знайти роботу IT-фахівці починаючи з рівня Middle і вище, головне, щоб це були люди з продуктовим мисленням. Це можуть бути фахівці з галузі аутсорсу, бо в Україні найбільш розвинена саме вона. У таких кандидатів роботодавець цінує різноманітний досвід і розуміння роботи у багатьох сферах, але чекає, що претендент прийняв рішення поглибити свої знання конкретно в його напрямку.

Фахівець повинен показати, що він зацікавлений в конкретному продукті, готовий брати на себе відповідальність за його якість та пропонувати способи поліпшення. Бажано, звісно, продемонструвати це вже на етапі інтерв’ю. У роботі важлива проактивність та схильність до аналізу, а також самостійність. Типова IT-компанія в Естонії має горизонтальну ієрархію, де вільно поспілкуватися і поділитися знаннями може кожен співробітник, незалежно від рангу.

В окремому матеріалі про Естонію ми вже докладно розповідали про інфраструктуру для стартаперів в Естонії. В Естонії створюються умови для підтримки стартапів в рамках державної ініціативи Startup Estonia, до 2020 року їх хочуть бачити не менше тисячі. Талановиті айтішники з інших країн можуть потрапити в естонський стартап, взявши участь у хакатонах.

За словами Олега Стасула, який поїхав до Естонії 1,5 роки тому, хакатони в Естонії проходять часто, мало не кожні вихідні. До них легко потрапити. Якщо представлений на хакатоні проект отримає фінансування – команда приступає до роботи над ним, і іноземець, необхідний для роботи на проекті, може отримати візу для участі в роботі над проектом.

«Нещодавно запустилися кілька стартапів в сфері кібербезпеки. Місцеві успішні стартапи концентруються на наданні аналітичних послуг для клієнтів. Крім того, маємо велику потребу в розробниках програмного забезпечення, тому будь-який бізнес, який фокусується на цьому, не буде відчувати проблем з пошуком клієнтів», – коментує питання про перспективні естонські стартапи Аннелі Хейнсоо.

Але оскільки Естонія – маленька країна, місцеві стартапи не орієнтуються тільки на внутрішній ринок – проекти спершу орієнтуються на міжнародну роботу.

Найвідомішим естонським технологічним проектом є Skype, який встиг змінити двох господарів і побути найпопулярнішим месенджером у світі. Тепер це частина Microsoft, але найбільший офіс, які і раніше, знаходиться в Талліні. І аж ніяк не єдиний перспективний естонський проект, проте жителі країни і влада дуже натхненні його прикладом і мріють повторити успіх Skype.

В країні вже зараз є чимало молодих компаній, колись успішних місцевих стартапів, які вчасно отримали підтримку, і тепер багато з них завойовують міжнародні ринки.

Податки за працівників в Естонії виплачує роботодавець. З роботодавцем традиційно обговорюється рівень окладу до податку, він же вказаний в договорі. Точну суму, яку працівник отримає на руки, рекрутери радять відразу уточнювати у них або у роботодавця – обидва компетентні дати відповідь на запитання. Зарплата виплачується повністю на банківський рахунок. В країні готівка, звичайно, в ходу, але завдяки розвиненим цифровим послугам зазвичай в них немає потреби. За офіційними даними, 99% банківських транзакцій здійснюються у безготівковому вигляді. Оплата податків – теж в електронному вигляді.

Якщо в Україні податок на доходи фізичних осіб становить 18%, в Естонії – це 20%. Тобто різниця між нашими країнами невелика (в Польщі для порівняння утримується від 19% до 30%, у Німеччині, Франції, Нідерландах ця цифра ще вища, і прив’язана не тільки до розміру доходу, але і сімейного стану). Неоподатковуваний мінімум – 170 євро. Соціальний податок в Естонії становить 33%, і його також виплачує роботодавець. Страхування безробіття для працівника – 1,6%, для роботодавця – 0,8%. Обов’язковий внесок в накопичувальний пенсійний фонд – 2%.

«В Естонії порівняно з іншими європейськими країнами невеликі податки. В Україні податок для працівників 18%, в Естонії – 20%. Різниця невелика. У нас, звичайно, багато айтішників платять як приватні підприємці символічні 5%, майже вся зарплата залишається їм. У тій же Німеччині податки набагато вищі. Якщо дивитися на податки з точки зору компанії, то Естонія все одно вигідно відрізняється. В Естонії якщо компанія не виводить свій дохід, а реінвестує його в розвиток бізнесу, то вона звільняється від сплати податку з тієї суми, яка була реінвестована», – розповідає Михайло Мороз.

Естонський роботодавець не платить податок на зарплату, яку отримує нерезидент Естонії, якщо його місце діяльності розташоване за межами країни. З коштів, які інвестуються в бізнес, податок теж не сплачується. Тільки з виведеного прибутку. Тобто молоді компанії, які весь свій прибуток направляють на зростання компанії, винні з цих грошей державі 0%.

Естонія регулярно зміцнює свої позиції в рейтингу простоти ведення бізнесу і економічних свобод. Тут немає деяких податків для фізичних або юридичних осіб, зокрема, на спадщину, нерухомість, приріст капіталу.

Перелік державних податків в Естонії:
1. Прибутковий податок
2. Соціальний податок
3. Земельний податок
4. Податок з азартних ігор
5. Податок з обороту
6. Митний збір
7. Акцизи
8. Податок на великовагові транспортні засоби
…

Правда України

Українці повинні більше платити за тепло в квартирах, якщо використовують їх не для житла, а для професійної діяльності. Так постановив Верховний суд, розглядаючи справу №6-1926цс16.

“ВСУ розглядав випадок з використанням квартири нотаріусом і постановив, що він повинен платити за опалення більше, ніж платять за житлові приміщення. Це десь в півтора-два рази дорожче. Але подібний принцип стосується не тільки нотаріусів, а й інших громадян, які використовують квартири в комерційних цілях. Наприклад, тих же перукарень або швейних майстерень. Їм комунальні підприємства можуть перерахувати платіжки, якщо з’ясується, що вони платили за тепло за житловими тарифами”, – пояснив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Ціни на комунальні послуги не вперше оскаржуються в суді комунальними підприємствами.

“Питання оплати комунальних послуг нотаріусами, за тарифами, відмінними від тарифів для населення, має тривалу історію. Зокрема, 26.09.2012 Верховний суд України, за результатами розгляду справ № 6-43цс12 і № 6-72цс12 зробив правовий висновок, в якому вказав, що тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з теплопостачання в приміщеннях, що використовуються ними для проживання.

Водночас, послуги з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються приватними нотаріусами для зайняття нотаріальною діяльністю за такими тарифами оплачуватися не можуть”, – розповів адвокат Володимир Бандура.
…

Правда України

У банку Citi прогнозують повільну девальвацію євро відносно долара вже у найближчий рік.

Так, експерти вважають, що протягом наступних трьох місяців за 1 євро будуть давати 1,05 доларів (зараз показник знаходиться на рівні 1,07 доларів), а вже через півроку-рік 1 євро коштуватиме 0,98 доларів. В цілому, за прогнозами, девальвація складе 7,5%.

Британський фунт стерлінгів, на думку аналітиків банку, також втратить позиції відносно долара США. Зараз за один фунт дають 1,23 долара. За прогнозами, протягом року цей показник знизиться до 1,14 долара. Курс російського рубля до долара залишиться незмінним — близько 64 рублів за один долар.

Згідно з дослідженням Bloomberg серед трейдерів, ймовірність того, що курс долара і євро досягне паритету в 2017 році, становить 43%. А в німецькому Deutsche Bank і зовсім стверджують, що наступного року євро буде дешевше долара. Так само вважають експерти банку Societe Generale.
…

Правда України

З початку 2015 року кількість вакансій для студентів збільшилася в п’ять разів. З початку нинішнього року їх чисельність збільшилася в 2,5 рази. Загальна кількість вакансій зросла втричі. Про це в коментарі розповіла експерт порталу з пошуку роботи Тетяна Пашкіна.

“Ринок вакансій для молодих фахівців випереджає зростання ринку праці в півтора рази. Однак у роботодавців, які готові працювати з молодими фахівцями, існує проблема – пошукові системи часто не приходять на співбесіду”, – говорить Пашкіна.

Найактивніше влаштовують на роботу у Києві, а також Харківській та Дніпропетровській областях. Найбільше претендентів без досвіду роботи беруть у менеджери з продажу. Це майже третина від усіх вакансій здобувачів без досвіду. Студентів приймають в оператори контакт-центрів, офіціанти, консультанти.

“Роботодавці готові на ці посади надавати не тільки підробіток, але і постійну роботу, розвивати, вкладати гроші в навчання фахівців, гарантувати кар’єрний ріст і підвищувати зарплату. Однак рекрутери нарікають, що з десяти молодих людей, запрошених на співбесіду, приходить третина. Роботу за фахом знайти складніше, але і тут існують пропозиції щодо стажування та працевлаштування з неповним робочим днем”, – каже фахівець.
…

Правда України

Ера чат-ботів вже почалася. Удосконалення технології штучного інтелекту і популярність месенджерів безпосередньо впливають на цей зростаючий тренд. Всього за кілька останніх місяців власні чат-боти запустили деякі банки, платіжні системи American Express і Mastercard.

Ці програми використовують месенджери як інтерфейс для виконання різних завдань, як планування зустрічей, надання відомостей про погоду, управління рахунком або здійснення покупки. Світовий ринок чат-ботів все ще перебуває в стадії зародження, і моделі монетизації цієї технології до кінця не опрацьовані. Втім, на сьогоднішній день існує ряд стратегій (наприклад, чат-бот як додаткова послуга або елемент партнерського маркетингу), що доводять ефективність ботів для бізнесу.

Чат-боти можуть стати для брендів сервісами доданої вартості, які безпосередньо не генерують прибуток, але допомагають компаніям краще обслуговувати клієнтів і досягати своїх цілей, а також підвищують продуктивність. До таких, у першу чергу, належать боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування.

У новому звіті BI Intelligence досліджується питання, як компанії можуть монетизувати свої чат-боти шляхом адаптації існуючих моделей. Крім того, вивчаються різні способи використання чат-ботів з метою скорочення операційних витрат бізнесу.

Основні висновки дослідження:

– Популярність чат-ботів стрімко росте в США, де більше половини користувачів месенджерів у віці від 18 до 55 років вже скористалися цією опцією.

– Чат-боти володіють низкою функцій, які роблять їх ідеальним інструментом взаємодії брендів з користувачами. До них відносяться глобальне охоплення, високий показник утримання аудиторії і спроможність зацікавити молодь.

– Компанії і бренди прагнуть використовувати потенціал монетизації чат-ботів. BI Intelligence визначає чотири існуючі моделі, які можуть успішно застосовуватися для чат-ботів: боти як послуга, нативний (корисний контент, партнерський (афілійований) маркетинг і роздрібні продажі.

– Чат-боти можуть забезпечити бренди сервісами доданої вартості. Боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування можуть скоротити операційні витрати компаній.

– Існує кілька бар’єрів, які чат-ботам необхідно подолати, щоб стати успішними генераторами доходу.
…

Правда України

У розвинутих країнах готівка може і зовсім не знадобитися — розрахуватися карткою можна без проблем. Швеція посіла перше місце в ЄС за кількістю безготівкових розрахунків. Схожа ситуація в Данії, Норвегії, Швейцарії, Фінляндії.

А якщо ви зібралися кудись в Африку або на Кубу, то варто запастися місцевими паперовими грошима.

Ще картка безпечніша — її рідше намагаються вкрасти, ніж готівку. А якщо і вкрадуть, то зняти гроші відразу, швидше за все, не вийде, тож є час виявити пропажу і заблокувати кошти.

Але якщо захочеться зняти гроші в банкоматі іншої країни, то доведеться заплатити комісію кілька відсотків.

Звертайте увагу на те, яку картку оформляєте.

Visa чи MasterCard, ось в чому питання. Ці платіжні системи відрізняються основною валютою. Для Visa це долар. Це означає, що операції, пов’язані з конвертацією валют, будуть проходити через долар. Для MasterCard — долар і євро. Тому при поїздці в Штати краще взяти з собою доларову Visa, а якщо ти збираєшся відвідати країну єврозони, то варто брати евровую MasterCard.

Ось кілька прикладів того, як може відбуватися конвертація валюти.

1. Рахунок UAH, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: UAH > USD > EUR, а при оплаті MasterCard тільки одна: UAH > EUR.

2. Рахунок EUR, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: EUR > USD > EUR, а при оплаті MasterCard конвертації не буде.

3. Рахунок USD, купівля USD. При оплаті карткою Visa конвертації не буде, а при оплаті MasterCard буде потрійна конвертація: USD > EUR > USD.

4. Рахунок UAH, купівля GBP (або будь-який інший валюті, крім UAH, USD, EUR). При оплаті карткою Visa буде подвійна або навіть потрійна конвертація: UAH > USD > EUR > GBP чи UAH > USD > GBP, а при оплаті MasterCard — тільки подвійна: UAH > EUR > GBP.

У будь-яку іншу країну можна брати будь-яку картку. Також платіжна система не має значення і при розрахунках усередині України.
…

Правда України

Поліцейські назвали причини для зупинення водія. Як виявилося, кілька таких випадків, але про них варто пам’ятати всім, хто сідає за кермо.

Так, законом п. 1-9 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, що дають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб. Таких випадків всього дев’ять:

1. Якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2. Є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3. Є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

4. Транспортний засіб перебуває в розшуку;

5. Необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6. Необхідно залучити водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення або матеріалів ДТП;

7. Уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження або заборону руху;

8. Спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9. Порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов’язаний інформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з докладним описом підстави зупинення, визначеної в цій статті.
…

Правда України

Марчук вважає Україну могильником для талантів.

Відомий український художник Іван Марчук в інтерв’ю заявив, що «зробив велику дурницю свого часу, коли повернувся в Україну». Адже в Україні таланти не шанують належним чином.

«Але що мені вже зараз кудись їхати, десь у дорозі вмирати? Та я в Україні приношу задоволення людям – це добре. Я виходжу на вулиці, і люди просто чіпляються до мене. Всі впізнають, здоровкаються. Я кажу: я вас не знаю. А це, кажуть, неважливо, ми вас знаємо. І всі запитують: де вас можна побачити? Не мене особисто, звісно, а картини», – розповів Марчук.

Сам особисто, зізнався митець, він не часто відвідує виставки. Адже, вважає він, цікаві виставки бувають рідко.

«У нас є багацько талановитих художників. У Львові, наприклад, живе мій колега Любомир Медвідь – це глиба! Олег Мінько – це глиба. Віктор Гонтарів був (помер у 2009 році. – «Главком») – теж глиба, мав цілу свою школу. Я говорю зараз тільки про унікальних художників. Є ті, хто не втік, і Україна цим може втішатися. Але Україна це ніколи не цінувала», – зазначив художник.

«В Україні сила-силенна талантів, які просто в’януть, бо їх ніхто не поливає. Україна народжує на квадратний метр найбільше розмаїтих талантів у різноманітних галузях: наука, культура, мистецтво і так далі. У жодної країні в світі такого немає, в цьому плані ми найбагатші. Але ті таланти ніхто не виховує, не пестить, і вони пропадають. Одні в’януть, інші виїжджають на землю, яка буде їх годувати. Талант дається від Бога, і він мусить прорости, віддати себе людству. А якщо він потрапив на поганий ґрунт, він не розвивається, тому він повинен шукати землю, яка дозволить йому процвітати», – впевнений Марчук.

Причину цьому художник радить шукати в українському менталітеті.

«На території, яка називається Україною, ніколи не проріс світового рівня талант. Усі, хто себе проявив, зробили це за межами України. Україна шанує тільки тих, кого вже немає. А хто є, тому по-чорному заздрять. І державі на це абсолютно наплювати. Якщо є така держава – Україна. Бо я вважаю, що її просто немає. Земля є, держави – немає», – додав Марчук.

«Україна – це могильник для талантів. Таланти тут гинуть. Я приїхав, бо думав, що їду вже в державу, яка буде державою, за яку гинули мільйони людей. Я був обдурений… Радості я не маю. Тут немає чому тішитися. Це дуже погано. Людина має щодня хоч чомусь тішитися, а я не тішуся. Я тішуся, коли малюю картину, ізолююся, милуюся тим, що і скільки я наробив», – розповів митець.
…

Довідка: Марчу́к Іва́н Степа́нович (нар. 12 травня 1936, с. Москаліївка, нині Лановецького району Тернопільської області, Україна) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Києва й Тернополя. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклали в Британії.
…

Правда України

На що перетворилася найзеленіша столиця Європи і чому так сталося?

Ще чверть століття тому Київ був містом, у якому хотілося жити, а кияни по праву пишалися тим, що столиця була найзеленішим мегаполісом Європи. Проте за 25 років «господарювання» площа зелених насаджень у Києві зменшилася вдвічі. Сьогодні на одного киянина припадає менше 14,5 кв. м рослинності за європейської норми у 25 кв. м.

Стратегія розвитку столиці до 2025 року передбачає забезпеченість зеленими зонами загального користування у 2025 році на рівні 20 кв. м рослинності на мешканця. Та чи буде досягнуто цього результату за нинішніх темпів тотальної забудови та принципів господарювання у місті?

Рік тому, під час виборів мера та депутатів Київради, програми кожної політичної сили чи кандидата обіцяли киянам створення «комфортного міста». Вочевидь, і мер, і теперішні «виразники інтересів киян», яким довірливі жителі столиці віддали свої голоси, поняття «комфорт» трактують по-своєму, відповідно до власних інтересів. Тим часом у міжнародних рейтингах Київ стабільно визнається одним з найгірших за рівнем життя містом.

Згідно з нещодавно оприлюдненим журналом Economist рейтингом найбільш придатних для життя міст, Київ перебуває в останній десятці (загалом у списку 140 позицій). Там ми випереджаємо столиці Зімбабве, Нігерії та Папуа Нової Гвінеї. Останнє місце, до речі, посів наполовину полеглий у руїнах Дамаск.

Майже щодня відбуваються протести киян проти неконтрольованих та незаконних забудов, які поступово, але невідворотно знищують зелені насадження в Києві. Відсутність комплексного підходу до розвитку та забудови столиці призводить до значного погіршення її екологічного стану.

У Києві практично не створюються нові зелені зони, але при цьому активно знищуються навіть ті, що якимось дивом вдалося зберегти. Внаслідок цього сьогодні наша столиця посідає аж 30-те місце в екологічному рейтингу міст Європи з показником індексу екологічного добробуту на рівні 32,33 зі 100.

За два роки у Києві з’явилося 37 нових скверів і на 30 га збільшилася площа зелених зон. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко під час звіту про результати своєї діяльності на посаді. «Київ здавна вважався зеленою столицею. І два роки тому ми поставили завдання – повернути це звання нашому місту. Тож за два останніх роки статус скверу було надано 140 земельним ділянкам, на 30 га збільшилась площа зелених зон, з’явилося 37 нових скверів, оновлено понад 100 зелених зон міста», – запевнив Кличко.

За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, загальний рівень забруднення у Києві є вищим від середнього по Україні й характеризується як високий. У повітрі – понад два десятки різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Особливу небезпеку становить діоксид азоту – його концентрація перевищує норму вдвічі.

Одним з основних та найбільш шкідливих джерел забруднення повітря у Києві є транспорт, насамперед автомобільний. Ще у 2012 році кількість зареєстрованих автотранспортних засобів перетнула мільйонну позначку. Іншою гострою екологічною проблемою міста залишається неправильне поводження з відходами.

Досі в Києві не запроваджено системи утилізації сміття та знешкодження токсичних відходів. Внаслідок безграмотного підходу до розв’язання цього стратегічного з екологічної точки зору питання малі річки, що колись були окрасою нашого міста, перетворюються на стічні канави.

Однією з найважливіших причин забруднення столиці є наявність промислових підприємств у межах міста, серед яких «Радикал», «Захід», «Радон» та сміттєспалювальний завод «Енергія».

Стверджувати, що такий екологічний стан справ можливий через недосконалість законодавства, не можна. Навпаки, у нас на диво прогресивні закони й цілком прийнятні екологічні норми.

Нещодавно, 4 жовтня 2016 року, парламент ухвалив законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» (№2009а-д), який зараз готується на розгляд після вето президента. Документ передбачає визначити в Кодексі про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Так, за надання неправдивої чи неповної інформації про вплив планованої діяльності на стан довкілля або порушення процедури оцінки впливу чиновників та підприємців планується карати штрафом у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 3400 грн). За недотримання екологічних умов під час ведення господарської діяльності штраф сягатиме 200–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–8500 грн). Проте чого варті ці штрафи, коли, наприклад, існує налагоджена корупційна система, за якої інспектори екологічних інспекцій за хабарі заплющують очі на очевидні порушення екологічних норм?

Київська влада матиме неабиякий вплив на реалізацію вказаного законопроекту, оскільки саме орган місцевого самоврядування приймає рішення про провадження планованої діяльності, яка матиме вплив на довкілля, та затверджує параметри й умови її провадження. Приймаючи рішення про здійснення планованої діяльності, міська рада буде зобов’язана враховувати рішення з оцінки впливу на довкілля.

Слід зазначити, що, відповідно до положень законопроекту, процес оцінки впливу на довкілля обов’язково включатиме громадське обговорення. Громадськість матиме право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності. Отже, реалізація даного законопроекту та екологічне майбутнє міста у першу чергу залежатиме від місцевої влади та місцевої громади.

Київ міг би бути подібним до міста Калгарі у Канаді, яке визнається найчистішим містом світу. У ньому розміщено безліч підприємств з видобутку газу та виробництва біодизельного пального. Однак ретельно спланована, а головне – виконана програма захисту довкілля, а також велика площа, відведена під парки, забезпечують місту чисте повітря. У Києві ж промислові зони та шкідливе виробництво, транспорт та щільне будівництво поступово перетворюють екологічний стан на катастрофічний.

Чому так сталося? Не тільки тому, що владу в Києві, наче смачний пиріг, ділили та продовжують ділити ті, для кого комфорт міста – це їхній особистий комфорт, що полягає у збагаченні за будь-яку ціну на будівництві висоток та торговельно-розважальних центрів, всупереч логіці та будівельним нормам.
Їм байдуже, адже їхнє справжнє життя минає в інших країнах, або принаймні в елітних поселеннях за межами столиці. Вони не користуються послугами дільниць з обслуговування житлового фонду (колишніх ЖЕКів), не їздять у громадському транспорті, не водять дітей до звичайних дитячих садків і шкіл. Їм комфортно заробляти на тому, що вони руйнують колись найкраще для життя місто. Бо це не їхнє місто, це не їхнє життя.

Київська влада не має жодного уявлення про те, як керувати розвитком міста, що в інших країнах здійснюється за допомогою спеціальної науки – урбаністики. Багато вчених присвятили своє життя створенню ідеологій управління міським простором. У праці «Міста-сади майбутнього», що на багато років випередила свій час, Ебенізер Говард писав, що економічного та екологічного добробуту може бути досягнуто, якщо місто керується колективно.

Засновник чиказької школи соціальної екології Роберт Парк розробив теорію організації міст, що базується на соціальному контролі та консенсусі між різними групами жителів. Парк, зокрема, вперше обґрунтував провідну роль у функціонуванні міської спільноти, тобто «сусідства» – невеликого району (мешканців якого об’єднують соціальні й культурні зв’язки) з виборними органами низового самоуправління.

У розвинених країнах уже багато років працює технологія управління містом, яка передбачає участь громадян та їхніх спільнот у прийнятті рішень, а також їхню цілеспрямовану підтримку з боку влади. Спираючись на цей успішний досвід, таку ідеологію має бути запроваджено і в Києві.

Саме завдяки небайдужості киян, їхній активності та прагненню жити у справді комфортному місті мрія про покращення якості життя та розмаїте міське середовище з привабливим публічним простором та цікавим суспільним життям стане реальністю. Саме тоді Київ знову очолить рейтинги найпривабливіших міст світу.
…

Правда України

На засіданні парламенту народні депутати України відмовилися підтримувати запит нардепа з фракції Радикальної партії Юрія-Богдана Шухевича щодо зняття грифу «опублікуванню не підлягає» та скасування всіх засекречених нормативно-правових актів Президента України, якими встановлені «незаконні пенсійні привілеї для колишніх народних депутатів УРСР та СРСР, колишніх перших секретарів обкомів Компартії України і т.д., а також членів їхніх сімей, яким нараховують пенсії, виходячи з посадового окладу міністра Кабінету міністрів України», – випливає зі статусу документа на офіційному сайті Верховної Ради.

В ході голосування відповідний депутатський запит підтримали лише 84 парламентарія з 308 зареєстрованих в сесійній залі. Утримався – один депутат, не голосували 223 обранця.

Відзначимо, з фракції Радикальної партії запит підтримали лише чотири парламентарії, а не голосували за документ 15 «радикалів».

Як відомо, раніше Рада не підтримала аналогічне звернення Шухевича до екс-прем’єра Арсенія Яценюка. Депутат вимагав від Кабміну провести ревізію соцзабезпечення колишніх депутатів і чиновників часів УРСР і СРСР і скасувати нарахування їм підвищених пенсій, а також заблокувати надання їм державних пільг.

Раніше парламент 247 голосами скасував оподаткування пенсій як для працюючих, так і для непрацюючих пенсіонерів в розмірі до 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, – йдеться в законопроекті №4245 про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування пенсій. Документ був внесений до парламенту Ю.Шухевичем.
…

Правда України

Держдума “заморозила” на три роки пенсійні накопичення близько 30 мільйонів росіян.

Це вже четверта за рахунком «заморозка» накопичень, вперше уряд запропонував цей захід в 2014 році.

Держдума РФ прийняла в третьому читанні закон, який передбачає «заморожування» пенсійних накопичень росіян в найближчі три роки.

Це вже четверта за рахунком «заморозка» накопичень, вперше уряд запропонував цей захід в 2014 році. Законопроект встановлює обов’язок ПФР в 2017-2019 роках враховувати внески на обов’язкове пенсійне страхування, виходячи з напрямку повного розміру індивідуальної частини тарифу страхового внеску на фінансування страхової пенсії. За підрахунками Мінфіну РФ, закон торкнеться близько 30 млн осіб.
…

Правда України

Заробітна плата міністра освіти і науки Лілії Гриневич в листопаді склала 44 249,86 гривень.

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки.

Сума коштів, нарахована Гриневич в листопаді, склала 28 807,27 гривень, з них посадовий оклад склав 8 727,27 гривень, надбавка за вислугу років – 1 570,91 гривень, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень – 1 309,09 гривень, оплата за дні відрядження – 8 472,73 гривні, надбавка за інтенсивність праці – 8 727,27 гривень, відпускні – 5 042,59 гривні, премія за жовтень – 10 400 гривень.

Також у відповіді йдеться, що в листопаді Гриневич отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення – 21 137,93 гривень.

У листопаді 2016 року міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову за інтенсивність праці нарахували надбавку до зарплати розміром 16 тис. гривень. Ця сума дорівнює майже 11 мінімальним заробітним платам (до 1 грудня її розмір становив 1450 гривень).

Про це повідомляється у відповіді МВС на запит журналістів.

Вся сума зарплати міністра склала 42 240 грн, з яких посадовий оклад – 16 тис. грн, надбавка за вислугу років – 3 840 грн, надбавка за роботу з секретними документами – 3 200 і надбавка за виконання функції державного експерта з питань таємниці – 3 200 гривень.

Матеріальна допомога в листопаді голові МВС не встановлювалася і не виплачувалася. Після вирахування податків та зборів він отримав 34 003 гривні.
…

Правда України

30 листопада Кабінет Міністрів дав старт розгортанню національного медичного страхування в Україні.

Я вітаю всіх колег причетних до роботи над прийнятою Кабміном концепцією реформи. Написання цього документу зайняло більше року, але результат вартий зусиль.

Прийняття концепції — це політична згода щодо принципових змін у системі охорони здоров’я, відповідь на питання “як буде виглядати система взагалі?”.

Цей документ написаний нескладною мовою. А в цій та наступних колонках я розповім про те, що ми робимо ще простішими словами.

Як працює зараз наша система охорони здоров’я? Якщо одним реченням, так: чиновники розподіляють кошти по всіх медзакладах за нормами планової економіки, розробленими ще за часів Брежнєва.

Що в такій системі потрібно робити, якщо ви хочете отримати від держави кошти? Побудувати лікарню, бо є лікарня — будуть і кошти. І чим менше до лікарні буде ходити пацієнтів, тим менше буде витрат.

Так ми десятиріччями стимулювали розмір мережі, і не стимулювали якість.

Зараз ми на другому місті за кількістю лікарняних ліжок у Європі, попереду тільки Білорусь. І ці ліжкомісця за звітністю завжди заповнені. Тож в кожний момент часу в українських лікарнях лежить ціле місто розміром з Вінницю — разом з немовлятами та старими людьми.

І ось ми по усіх побудованих мільйонах квадратних метрів інфраструктури тонким шаром розмазуємо кошти. Оскільки потоки розподіляються через місцеві бюджети, то на них нерідко сидить чийсь сват чи кум: “В цієї лікарні головний лікар мій родич — вона для нас “пріоритет”. А всі інші кивають головою: “Ну ви ж розумієте…”

Ми змінюємо головну річ: фінансові стимули. Замість того, щоб платити лікарням за те, що вони просто існують, ми починаємо платити за те, що туди ідуть лікуватися люди.

А після “декомунізації” нашої медицини буде: “є пацієнт — є кошти”. І щоб це запрацювало, ми запускаємо національне медичне страхування.

Якщо ви прийдете в будь-яку лікарню, яка увійшла до програми національного страхування, ви отримаєте допомогу за однаковим стандартом зі всіма іншими громадянами України, а лікарня чи амбулаторія отримає відшкодування за єдиними правилами для всіх лікарень.

Саме це і значить “гроші ідуть за пацієнтом”.

Національне страхування є в усіх цивілізованих країнах. А конкретно обрана нами модель є в багатьох з них: Велика Британія, Швеція, Італія, Таїланд, Іспанія, Бразилія, Канада, Філіппіни.

Нашу концепцію підтримають міжнародні партнери, які розуміються на міжнародних тенденціях. 17 листопада вони навіть виступили з об’єднаною заявою на підтримку нашого плану.

В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш “поліс” — це ваш паспорт.

Разом з пацієнтом та його “полісом” у медзаклад за прямим контрактом прийдуть гроші напряму від національного страховика — держави.

Без посередників, планів розподілу, перевиконанню планів ліжко-місць, без “особливих” лікарень, де у “головного” добрі стосунки з головою облздрава.

Є пацієнти? — є гроші за прямим та прозорим контрактом.

Пішли всі пацієнти? То з ними пішли і кошти.

Нема різниці де лікується людина — в приватній, комунальній чи залізничній лікарні, всі вони для нас однакові.

Гроші будуть там, де лікують якісно.

Ми не вводимо додаткові збори. Не створюємо для них ніяких додаткових фондів.

То звідки гроші? Прямо з бюджету.

Ми всі платимо податки до бюджету — і не тільки з заробітної платні. Ми платимо ПДВ з будь-якої покупки, ми платимо акциз на бензин кожного разу коли їдемо у автомобілі чи автобусі. Ці непрямі податки платять і люди, що отримають зарплатню у конверті і заробітчани, що відправляють кошти родинам в Україні.

Кожен рік Верховна Рада затверджує національний бюджет та окрему його частину, яка йде на охорону здоров’я. В ній лежить часточка податків кожного з нас. В 2017-му ці внески разом складуть 55 мільярдів гривень.

Всі розуміють — чим більший обсяг зібраних внесків у страховика (страховий пул), тим більше покриття він може забезпечити. У нас буде національний — тобто найбільший з усіх можливих.

При цьому не буде ніякого нового фонду-монстра, ніхто не буде володіти цими коштами. Не буде чиновника, який розподіляє їх вручну. Буде електронна система і буде тільки національний технічний оператор-страховик, що здійснює проплати напряму з бюджету та контролює якість.

Цей оператор — Національна Служба Здоров’я України, яку ми створюємо.

Різниця між оператором та фондом подібна до різниці між касиром та банком. Оператор не володіє коштами, він їх тільки рахує.

Щороку Кабмін буде затверджувати “Державний гарантований пакет медичних послуг” — повний обсяг послуг, які пацієнт отримає безоплатно. А також і список послуг, для яких потрібна співоплата за єдиними для всієї країни тарифами.

А Верховна Рада буде приймати бюджет медичної системи.

Національним страхуванням будуть повністю фінансово покриті екстрена допомога та первинна ланка медицини. І я пишу “повністю покриті” буквально — з ліками, зарплатами, аналізами тощо.

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) допомога будуть фінансуватися в єдиному для всіх громадян обсязі та за однаковими для всіх правилами.

Що буде з тими послугами, які держава не буде гарантувати? У людини буде широкий вибір добровільного медичного страхування. Цей ринок виросте, а ціни на приватну страховку впадуть.

Чому національна система називається солідарною? Тому що і внески (податки) і будь-які можливі доплати будуть вносити всі — незалежно від доходів людини. А використовувати стільки, скільки реально і прозоро гарантує держава — також незалежно від доходів.

Для соціально незахищених громадян не буде навіть і доплат — і це теж солідарність та підтримка тих, хто сьогодні найслабкіший з нас.

Лікар не повинен думати про те, бідний його пацієнт чи багатий. За всіма — однакова медична страховка. І ці страхові кошти потрапляють саме туди, куди звернулася людина.

А пацієнт повинен розуміти, що якщо він отримав неякісне обслуговання за страховкою, він просто піде в іншу лікарню (а разом з ним і гроші).

Зміняться ролі всіх, хто працює в системі.

Нова роль держави — страхувати фінансові ризики, пов’язані з лікуванням, контролювати якість та оперувати контрактами.

Роль лікарів — лікувати. Не писати звіти, не приймати представників фармкомпаній — саме лікувати.

Лікарі зможуть вільно обирати де і як їм працювати. Хтось хоче бути найманим працівником і спокійно допрацювати до пенсії. Інші готові відкрити приватну практику, орендувати кабінет і самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. А хтось, можливо, думає про відкриття власної клініки. Всі форми будуть для національного страховика рівноправними.

Роль пацієнтів — знайти свого лікаря, якому вони довіряють та виконувати його рекомендації.

У них надзвичайно важлива роль — саме громади володіють майже всією медичною інфраструктурою (тою, на яку можна покласти ціле місто розміром з Вінницю).

Це неймовірний обсяг площ і зазвичай таке ж неймовірно неефективне їх використання.

Реальний приклад з регіонів: десь 50 років тому побудували пологове відділення і воно стоїть досі. Півсторіччя тому, можливо, воно було потрібне, а зараз приймає 2 пологів на місяць. Це не просто замало — це небезпечно і для жінки, і для малюка. То може зробити там замість пологового відділення реабілітаційний центр для ветеранів?

І взагалі — що робити з медичною інфраструктурою? Робити комунальні неприбуткові підприємства чи, як у Польші, здати інфраструктуру в оренду самим лікарям?

Мати на первинному рівні великі поліклініки чи розгалужену мережу дрібних амбулаторій в мікрорайонах? Здавати по комерційних ставках або шукати найкращих лікарів і здавати їм по 1 гривні на рік?

Роль громад — знаходити відповіді на всі ці питання. Де і скільки їм потрібно інфраструктури і якої саме. Бо все це — їх власність і ніхто крім них не вирішить що з нею робити.

Ми переходимо у нову систему відносин — але значно простішу, зрозумілішу та, що головне, з єдиними для всіх правилами фінансування, прив’язаними до людей.

Система охорони здоров’я дуже велика. Перезапустити її в один момент можливо, але варто пам’ятати, що ця система складається з живих людей — і нікому з нас не потрібен шок різких змін. Тому ми все робимо поступово, але в швидкому темпі.

У вересні ми надали лікарням автономію у плануванні штатів, відмінивши горезвісний 33-й наказ МОЗ. Він “прив’язував” кількість персоналу до кількості лікарняних ліжок. В минулу середу ми надали лікарням автономію фінансового планування — медичним закладам більше не потрібно звітувати чому сума, витрачена на опалення в листопаді не співпадає з планом зробленим за рік до того.

Багато хто говорив: “Ну що ви, це ж основоположні речі, в лікарнях не зможуть розібратися скільки їм буде потрібно прибиральниць, якщо ми не дамо норми згори”.

Але станом на сьогоднішній ранок небо так і не впало на землю. Особливих скарг теж не було.

Попереду — головна автономія — господарська, яка відкриє можливість прямого контрактування медичних закладів. Автономізація закладів — неминуча, бо вона фінансово вигідна і лікарям і громадам.

Тому реформа вже йде.

А виплати “за пацієнта” ми плануємо почати з середини 2017-го року — на первинній ланці. Це перший етап.

Первинна ланка — це сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Це лікарі першого контакту, вони повинні знати вашу історію, розуміти ваш спосіб життя.

В цивілізованих країнах такі лікарі без госпіталізації вирішують до 80% (!) медичних звернень за допомогою сучасних знань, базової апаратури та найбільш розповсюджених аналізів та ліків.

Як ви думаєте, чи легко знайти такого лікаря в Україні? Чесно кажучи, не дуже. Тому ми не можемо просто змінити фінансування. Реформа прямо пов’язана з навчанням лікарів, безоплатними ліками (реімбурсація), процесом децентралізації.

А ще це не одна реформа, а дві паралельно — одна у містах, інша на селі. В містах лікарі будуть конкурувати за пацієнтів. А в селах громади будуть конкурувати умовами праці за кращих лікарів.

Система справді велика і, щоб її змінити, потрібен інтегрований план.

Звичайно, нам також хотілось би, щоб всі процеси йшли швидше. Але ми нічого не обіцяємо, доки ми в цьому не впевнені. Зараз ми розуміємо, що можемо почати виплати на первинці з середини року.

Вторинна та спеціалізована допомога увійдуть в реформу через рік, а у 2017-му вони будуть готуватись до старту реформи.

У наступній статті я розповім навіщо нам всім потрібні госпітальні округи.

Якщо в вас є питання щодо тем цієї статті — пишіть у коментах, відповімо або прямо там або в окремому тексті.

Інтегрований план ми опублікуємо до кінця року. І тоді ж зможемо розказати більше, як все буде працювати для громадянина.

І наостанок хочу нагадати тим, хто вважає, що “в України ніколи не буде нормальної медицини”, що ще декілька років тому були люди, які говорили, що “в України ніколи не буде нормальної армії”.

Вітаю з учорашнім святом Збройних сил усіх, хто до нього причетний.
…

Правда України

Папа Римський Франциск засудив велику кількість дезінформації в пресі, назвавши її “можливо, найгіршою шкодою, яку можуть завдати ЗМІ”.

Про це повідомляє в четвер служба ВВС.

Понтифік порівняв споживання суспільством фейкових новин зі схильністю до копрофагії (поїдання власних або чужих екскрементів).

“Я думаю, що ЗМІ повинні бути більш зрозумілими, більш прозорими і не опускатися – вибачте на слові – до копрофілії, тобто постійного бажання розповідати про скандали і гидоти, навіть якщо це правда”, – сказав Франциск в інтерв’ю бельгійському католицькому виданню.

За його словами, люди не можуть зробити серйозних висновків про ту чи й іншу ситуацію, якщо ЗМІ дають їм тільки частину правди, а не загальну картину.

Таким чином Папа прокоментував невщухаючий скандал з публікацією недостовірних повідомлень в ході виборчої кампанії в США.

Скандал торкнувся і самого Франциска, після того як в соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про те, він нібито підтримував одного з кандидатів.

Вал критики обрушився, зокрема, на соцмережу, якій дорікали за нездатність виявляти і оперативно видаляти помилкові новини.

У той же час днями мережа анонсувала тестування алгоритму, який повинен допомогти виявляти і фільтрувати псевдоновинні повідомлення.
…

Правда України

Національний банк вбачає виникнення ризиків для фінансової стабільності через прийняття судами неправосудних рішень щодо відновлення діяльності банків, відносно яких вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та їх ліквідацію.

Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Як наголошується, станом на 6 грудня щодо 9 банків суди прийняли рішення про відновлення їх діяльності або про скасування рішення про їх віднесення до категорії неплатоспроможних.

Зокрема, це банки: Капітал, Східно-промисловий комерційний банк, Велес, Радикал банк, Укрінбанк, Преміум, Союз, Фінансова ініціатива, Київська Русь.

“Подібні рішення судів вже створили прецедент, коли судова система використовується власниками банків, виведених з ринку, у власних інтересах і як квазі-легітимний інструмент повернення таких банків на ринок”, – наголосив директор Юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.

“Це, у свою чергу, нівелює зусилля НБУ, спрямовані на оздоровлення банків України та очищення банківського сектору від банків-зомбі і банків-мийок”, – додав він.

У прес-службі повідомили, що Національний банк вже звернувся до Верховного Суду України з відповідною заявою щодо перегляду рішень касаційної інстанції.
…

Правда України

Колишній перший секретар посольства України в Словаччині Оксана Ліщишин, яка стала відомою через участь її чоловіка у контрабанді цигарок під виглядом “дипломатичного вантажу”, оскаржує своє звільнення з дипломатичної служби.

Про це повідомили нам джерела в МЗС.

Співрозмовники наголосили, що скандально відомий дипломат вимагає скасувати її звільнення з дипслужби, відновити на роботі в посольстві, а також компенсувати матеріальні збитки.

Інформація у відкритих судових реєстрах підтверджує дані наших джерел.

Так, на порталі “Судова влада України” є інформація про скаргу №826/15473/16, подану Оксаною Ліщишин одночасно проти міністерства, проти заступника глави МЗС, що курує кадрові питання, та проти голови комісії, яка підтвердила порушення присяги Оксаною Ліщишин. МЗС та два дипломати зазначені у повідомленні порталу як “боржники” екс-дипломата.

Детальний текст позовних вимог наразі не оприлюднюється.

Як ми повідомляли, раніше ужгородський суд визнав Сергія Ліщишина, чоловіка Оксани Ліщишин, винним у спробі контрабанди цигарок через митний кордон України.

В попередній ухвалі суду стверджувалося, що він пред’явив на митниці лист про диппошту за підписом дружини, першого секретаря посольства. При цьому Сергій Ліщишин пред’явив на кордоні дипломатичний паспорт.

Відповідно до постанови за цією справою суд конфіскував товар, а також мікроавтобус дипломата-контрабандиста.

Однак станом на 7 грудня на порталі “Судова влада України” зазначено, що Ліщишин успішно оскаржив постанову про визнання його винним. За даними порталу, постанову було змінено. Водночас рішення про її зміну та текст нової постанови наразі не опубліковані.

Як повідомлялося, скандал навколо контрабанди розпочався в травні. В червні, коли з’явилися свідчення про причетність керівництва посольства до контрабанди, президент Порошенко звільнив скандального посла України в Словаччині.

В вересні Оксану Ліщишин звільнили з дипслужби через “порушення присяги”.
…

Правда України

Уже підзабута “справа Онищенко” отримала новий скандальний оборот.

Як доказ представник СБУ продемонстрував переписку з телефону адвоката в “газовій справі” депутата Олександра Онищенка – Андрія Циганкова з якимсь громадянином “Д”.

Крім того, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що на Онищенка в справі є тонни документів, а один зі свідків, що знаходиться за кордоном, незабаром дасть докази незаконних дій Онищенко, і не тільки у газовій справі.

Сам Онищенко, за нашою інформацією, давно готувався опублікувати порцію компромату на українську владу, в тому числі і особисто на президента Петра Порошенка: про підкупи депутатів, газові справи та інше.

Інформація, озвучена СБУ на брифінгу 1 грудня, змусила Онищенко зробити у відповідь гучну заяву про те, що він передав спецслужбам США весь компромат на Порошенка.

Також опальний бізнесмен заявив, що його нинішнього адвоката Циганкова йому нав’язав “смотрящий” за судами і прокуратурою Олександр Грановський.

Ми вирішили з’ясувати, чи дійсно Грановський привів Циганкова в справу Онищенко, а також – чи достовірне листування, яку продемонстрували в СБУ.

Ми розраховували на короткий коментар.

Але Циганков, який після затримання СБУ та вилучення у нього телефону знаходиться за кордоном, виявився несподівано багатослівним.

Циганков каже, що зустрічався з Онищенко не тільки в Москві, але і в інших країнах, хоча Онищенко заперечував свої поїздки в Росію:

“Той аспект і той формат наших зустрічей в Москві, як вони проходили, або демонструє повну деградацію спецслужб Росії, або у них лояльне ставлення до того формату присутності в Росії, який міг дозволити собі мій клієнт.

У центрі Москви, з двома охоронцями, у яких під куртками видно наявність спецзасобів? І при цьому правоохоронці не реагують? Чи можна уявити собі народного депутата України в центрі Москви в таких умовах?”

Вчора Генпрокурор розкрив інформацію про те, що йде ряд допитів не в Україні. Це дійсно так. В силу обставин в рамках кримінального провадження я не можу говорити, де і кого допитують.

Мені відомо, у якій справі йдуть процесуальні дії. Це стосується моїх клієнтів, і це стосується “справи Онищенко”.

Вилучення телефону у мене як у адвоката в цій справі, порушує адвокатську таємницю.

Я розчарований вилученням телефону у мене, і тим, що суд вирішив, що співробітники СБУ обґрунтовано забрали у мене телефон. Моя заява про неправомірні дії співробітників СБУ залишено прокуратурою без уваги. Наскільки можна обмежувати адвокатську таємницю інтересами нацбезпеки? Я вважаю, що не можна.

Швидше за все, остаточну крапку поставить рішення Європейського суду з прав людини. Однак, для його реалізації необхідна саме воля клієнта або, як мінімум, відсутність його заперечень.

Відносно листування, Онищенко стверджує, що вона неправдива і не має відношення до справи. Він є підозрюваним у рамках кримінальної справи. Договір на надання мною правової допомоги в цій справі не розірвано.

У своїх коментарях я пов’язаний позицією клієнта. Клієнт говорить, що листування недійсне.

Також Циганков каже, що його телефон знаходиться в розпорядженні СБУ:

Рішення розкрити переписку для суспільства, фактично розголосити таємницю слідства, – це рішення слідчого. Сподіваюся, що на це отримано відповідне процесуальне рішення. Я не заперечую і не можу підтвердити.

Після того як СБУ забрало телефон, спілкування стало дуже напруженим з боку мого клієнта. Він вирішив, що мені буде неправильно повертатися в Україну в той день (коли у мене вилучили телефон). Однак, ініціатива мого повернення саме в той день належала клієнту.

До приїзду, коли мене затримало СБУ я був за кордоном, і вирішив, що правильно виїхати, оскільки знав про те, що Онищенко планує перший викид компромату і повернувся в Україну саме в день безальтернативного запрошення в СБУ на прохання представника Онищенко.

Також невстановлені особи інтерпретували йому мої свідчення, які я давав в СБУ. У відповідь на це я йому запропонував непрямими методами встановити правду і те, що з мого боку щодо нього не було показань, які звинувачують його в сепаратизмі: письмово опитати мене його адвокатами, узгодити той же поліграф, – але це не отримало розвитку. Заперечувати факт претензій Онищенко до мене з цього приводу, висловлених у дипломатичному листуванні, я не буду, однак, вважаю їх необгрунтованими.

Мабуть, він переконався, що думка третіх осіб про мої свідчення не відповідає дійсності, раз я до цих пір пов’язаний з ним договором.

Ми спілкувалися з Онищенко в останній раз тижнів зо три тому.

Коментуючи заяви Онищенко, що Грановський “дав” йому Циганкова, адвокат сказав:

Ці слова про Гранівського не відповідають дійсності. Я знайомий з Грановським, як і всі учасники юридичного бізнесу.

Але якщо у Онищенко буде бажання, я готовий пройти поліграф з питання, чи рекомендував мене йому Грановський, і чи пов’язане консультування Онищенка з Грановським, оскільки подібні рекомендації були дані абсолютно іншою особою на нашій з ним спільній зустрічі, і саме в зв’язку з тим, що я здійснював захист фігурантів у “газовій справі Онищенка”.

Це не відповідає дійсності, і ця позиція схожа на позицію СБУ – використовувати адвоката як аргумент у політичних дебатах.

Після безальтернативного запрошення мене в СБУ – а Онищенко знав, що у мене вилучено телефон – він не розірвав договір, він розуміє реалії здійснення адвокатської діяльності, незважаючи на конфлікт з АП.

Розуміючи, що в листуванні можуть бути певні неприємні моменти для нього, він обрав систему захисту: асоціювати мене з Грановським – сказати, що це спецстратегія.

Раніше він звертав мою увагу і говорив, що доцільно було б знайти контакт з представниками влади, серед них звучало прізвище Олександра Грановського. Він спробував реалізувати це і через інших людей, тому що я не знайшов конструктиву в його пропозиції.

Він намагався вийти на деяких депутатів, коли був розгляд у ВР питання про подання ГПУ. Але це і логічно – шукати розуміння у колег.

Кримінальне провадження по газовій схемі Онищенка перейшло в важіль дестабілізації мирної обстановки в країні.

Я вважаю, що одне з великих запитань з цього приводу – є питання до НАБУ про якість слідства. Якби сьогодні НАБУ було повністю готове надати обгрунтовану підозру і в рамках досудової процедури передати справу до суду – то, можливо, не було б хитань компроматів.

У нас йде резонансна справа, говорять про розкрадання, і немає визначеності, кому ця справа несе шкоду. Плюс допуски при укладанні угод – справа Онищенка була побудована на укладанні угод.

Я точно знаю, що показання двох фігурантів, дані слідству в рамках угод, не відповідають дійсності, але не маю права назвати, про кого йде мова.

Є дві можливості захисту: реалізація кримінального захисту і реалізація шляхом певного тиску на чиновників, щоб в результаті тиску вони діяли в інтересах відповідної особи.

Викид компроматів пов’язаний з тим, що на момент торгів президент не зміг або не захотів в інтересах Онищенка натиснути на НАБУ. Тому і з’явився компромат, тому і адвокат став фігурантом.

Тобто, це спроба, щоб президент вийшов з АП, прийшов в НАБУ і сказав, що стосовно нього, його команди і влади поширюється компромат, який може дестабілізувати ситуацію, просив би звернути кримінальні провадження щодо Онищенка, щоб припинити поширювати компромат. Тоді наступним фігурантом розслідування може стати сам президент.

За словами Циганкова, вони говорили про це з Онищенко, коли він надавав йому консультації:

“Він говорив про те, що на противагу моїх пропозицій і стратегії кримінального захисту, у нього є певний компромат. Суть компромату мене не цікавила, я не планував бути носієм цього компромату.”
…

Правда України

Найбагатші люди світу живуть у Швейцарії. У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі. Такі результати показало дослідження Global Wealth Report 2016.

Згідно з даними за 2016 рік, загальний обсяг активів на руках приватних домогосподарств Швейцарії становить 3,5 трлн доларів, а це — 1,4% від усіх світових активів.

Основна причина приросту добробуту швейцарців — зміцнення швейцарського франка:

— з 2000 року швейцарці стали багатшими на 61%, а все завдяки тому, що загальний добробут Швейцарії в національній валюті щороку збільшувався на 3,1%.

— з 2000 по 2016 рік загальний приріст добробуту Швейцарії відносно долара США склав 171%. Одна з причин — падіння вартості долара США. Таким чином, загальний темп економічного зростання країни за 16 років досяг 119%.

Яким обсягом активів володіють жителі Швейцарії?

У середньому активи жителів країни — як іноземців, так і швейцарців — складають 561,9 тис доларів. Трохи біднішими виявилися американці — рівень їх фінансового благополуччя оцінюється в 344,7 тис. доларів, британців — 288,8 тис. доларів, французів — 244,4 тис. доларів, шведів — 227,3 доларів, німців — до 185,2 тис. доларів.

У середньому, обсяг активів європейців оцінюється в 125,5 тис доларів, а жителів усіх країн світу — у 52,8 тис доларів.

Більше того, за оцінками дослідницького інституту Credit Suisse, через п’ять років активи швейцарців досягнуть позначки в 600 тис доларів.

Середній рівень доходу країни з найбагатшими жителями також перевищує цей показник в інших куточках планети.

За даними Global Wealth Report, річний дохід швейцарців становить 244 тис доларів. Для порівняння, британці в середньому заробляють 107,9 тис доларів на рік, французи — 99,9 тис доларів, американці — 45 тис доларів, німці — 42,8 тис доларів, шведи — 39,7 тис доларів.
…

Правда України

У 2015 році доходи українців склали офіційно 1425 млрд грн. Ще близько 200 млрд, за оцінками Міністерства фінансів, це “сірі” доходи. З усієї цієї суми, за підрахунками Нацбанку, 47% були отримані готівкою. Відповідно, 53% надходили на карткові рахунки фізосіб.

Таким чином, як повідомляє міжбанківська Асоціація членів платіжних систем ЕМА, більша частина зарплат все ж надходить українцям в безготівковій формі. Але при цьому 80% витрат здійснюються готівкою. До речі, 63% коштів, що надходять на карту, користувачі знімають в банкоматах.

Частка наявних доходів громадян України залишається суттєвою саме через “сіру” зарплату, яку видають у конвертах або перераховують з картки на картку. Такі грошові потоки ніде не фіксуються.

Частина офіційних зарплат також виплачуються готівкою. Причина, мабуть, у надходженні доходів на підприємства у вигляді готівки.

Ну і, нарешті, більшість українських пенсіонерів отримують пенсії готівкою у відділеннях Укрпошти.

Регулятор зазначає, що збільшити частку безготівкових доходів можна шляхом подальшої стимуляції переведення пенсійних і соціальних виплат на картки.

Щодо нарахування заробітних плат у вигляді готівки, то тут причиною експерти називають невиконання підприємствами вимог закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Вони продовжують використовувати тільки готівкові розрахунки, не оснащують свої торгові точки POS-терміналами або не використовують електронну комерцію.
…

Правда України

Троє з п’яти фахівців-початківців хочуть змінити професію, за якою мають диплом.

Такі результати показало опитування порталу з пошуку роботи.

Двоє з п’яти опитаних сказали, що ще у студентські роки зрозуміли, що хочуть перекваліфікуватися. Серед причин називають незатребуваність професії.

“До вибору університету й факультету підходять формально. Вчаться “для галочки”. Потрібні навички отримують самостійно на стажуванні, потім – на роботі”, – пояснюють спеціалісти.

Третина опитаних студентів готові до того, що знайти роботу за фахом буде нелегко. Процес працевлаштування затягнеться на невизначений час. Ще третина зізналася, що уже шукає роботу – довго і безрезультатно. 13% опитаних очікують, що знайдуть роботу легко.

За 2 роки у галузі PR кількість вакансій збільшилася в 1,5 разу.
…

Правда України

Щомісячні комісії за кредитами, що стягуються банками за споживчими кредитами, незаконні в нашій країні. Українські позичальники мають право їх не платити. Такого висновку дійшов Верховний суд, розглядаючи справу №6-1746цс16.

“ВСУ постановив, що через те, що щомісячна комісія не пов’язана з поверненням кредиту, що вона є незаконною. Банк може нараховувати плату лише у вигляді відсотків річних. Це означає, що люди мають право не платити щомісячних комісій. Вони можуть оскаржити свої кредитні договори в суді”, — пояснив Ростислав Кравець.

Звичайно ж банки просто так не здадуться, і якийсь час людям доведеться витратити на суди, щоб повернути свої гроші.

“Безумовно, банки можуть намагатися довести, що споживач був ознайомлений з усіма умовами, про що розписався і посилатися на відповідність таких умов нормам чинного законодавства. Наскільки такі докази будуть переконливими, залежить від конкретних обставин кожної конкретної справи”, — зазначив Віктор Мороз.

Фінансисти можуть намагатися доводити законність окремих положень договору — там, де мова йде про комісії. Але зробити це буде непросто.

“Банк повинен буде вказати, яка його діяльність з надання (передачі) певного встановленого договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється ним за індивідуальним замовленням позичальника для задоволення його особистих потреб. Тобто надати суду конкретний перелік послуг, за які встановлена комісія, і довести, що такі послуги не є діями сторін на користь банку або не здійснюються з метою обслуговування кредиту”, — уточнила Марія Аксаїтова.

Людям юристи рекомендують знайти побільше заковичок і невідповідностей в кредитних договорах.

“Щоб виграти в суді, необхідно уважно проаналізувати умови кредитного договору на предмет наявності в них неоднозначних трактувань, умов, які є двозначними чи явно несправедливими і, знайшовши такі умови, звертатися до суду з позовом про недійсність кредитного договору або окремих його умов”, — порадив Віктор Мороз.

Українські банки вже не перший рік беруть з людей щомісячні комісії при споживчому кредитуванні. І це стосується не тільки дрібних позик, які людям вже звикли рекламувати під 0%, а фактично видають під 60-70% річних за допомогою регулярних комісій. Але і дорогих кредитів на зразок іпотеки та автокредитів.
…

Правда України

В 1914 році генеральний директор був монархом. Наприклад, Генрі Форд або Джон Рокфеллер. Ці хлопці побудували величезні бізнес-імперії, тому що дуже вірили в свої ідеї, які тоді складно було уявити.

У 1968 році генеральний директор був прем’єр-міністром. Уолт Дісней або засновник “Макдональдсу” Рей Крок. Вони відбирали керівників, контролювали процес використання ресурсів і моніторили бізнес-процеси, щоб розширити бізнес і зробити його прибутковим.

У 2016 році генеральний директор — заповзятливий лідер. За результатами його роботи стоїть наполеглива праця, яка гарантує кожному працівнику, незалежно від віку, відчуття значущості в роботі.

А яким буде СЕО майбутнього?

1. Повинен мати досвід командної роботи

Найважливіше — бути частиною колективу і делегувати повноваження, визнавати свої помилки і приймати чужу точку зору. В майбутньому лідер повинен буде давати рекомендації, а не вказувати на те, що і як робити. Він стане в першу чергу надійним помічником для своїх колег.

2. Знадобиться бізнес-освіта

Зараз деякі керівники навіть не мають вищої освіти, і це нормально. Це не заважає їхній компанії успішно конкурувати на ринку. Але в майбутньому конкуренція суттєво збільшиться, і ступінь МВА дасть більше шансів отримати вищу посаду, особливо у великій компанії.

3. Необхідний досвід соціальної роботи

Він потрібен для підтримки стабільності в команді. Генеральному директору важливо знаходити підхід до кожного співробітника, задовольняти їхні інтереси.

4. Важливо розбиратися в сучасних технологіях

Вони допоможуть керівнику забезпечити як внутрішню, так і зовнішню комунікацію, скоротити витрати, підвищити ефективність компанії в цілому.

5. Обов’язково потрібно буде вміти налагоджувати комунікацію

Вміння спілкуватися зі співробітниками допоможе зберегти довіру і зробити роботу більш ефективною. Стиль керування буде менш авторитарним.

6. Любов до подорожей — невід’ємна риса

Сьогодні тільки 35% керівників мають досвід роботи за кордоном. Але кордони між країнами стають все більш умовними, меж для бізнесу у світі практично немає. Вже зараз для багатьох начальників нормально здійснювати по кілька перельотів на тиждень, і ця тенденція тільки посилиться.

7. Знання мов — величезна перевага

Щоб ефективно вести бізнес по всьому світу, тільки англійської мало, потрібно хоча б розуміти мови країн, в яких працює компанія.

Ще в майбутньому на керівних постах буде більше жінок. Зараз серед керівників компаній, які входять до списку S&P 500, лише 4,2% жінок. А через 25 років в списку керівників 2500 найбільших компаній буде 30% жінок.

Бути лідером майбутнього складно. Потрібно буде розбиратися в психології, менеджменті, навчитися бути емоційно врівноваженим, рішучим і вміти слухати оточуючих. А головне вміння — готовність змінюватися і вчитися новому. Інший керівник у швидко мінливому світі просто не зуміє керувати бізнесом.
…

Правда України

За статистикою, близько 75% авикатастроф відбуваються в момент здійснення зльоту і посадки. І навіть якщо літак повністю справний, а погодні умови близькі до ідеальних, небезпекою може стати сам аеропорт. Представляєм п’ять найнебезпечніших аеропортів світу.

Антарктика, Ice Runway

Строго кажучи, це навіть не аеропорт, а окрема злітно-посадкова смуга. Покриттям служить лід і сніг, які готують до кожного сезону, а триває він до моменту танення снігу. На смугу приземляються літаки, що перевозять вантаж і дослідників на найближчу станцію під назвою Мак-Мердо. Місце цілком надійне і безпечне, але лише до того моменту, поки все не починає танути. В таких умовах літак може просто загрузнути в снігу або ще гірше — проломити кригу. На цей період літаки перенаправляють на іншу смугу, але ризик упустити той самий момент все ж є, тому смуга стабільно утримує свою позицію списку найбільш небезпечних аеропортів світу.

Острів Сен-Мартен, Аеропорт Принцеси Юліани

Злітно-посадкова смуга в аеропорту починається відразу за пляжем Махо, тому заходження на посадку відбувається прямо в 10-20 метрах над головами відпочиваючих. З точки зору авіації, в залежності від погодних умов, зліт і посадка тут вважаються середнього і високого ступеня складності. Але туристи, які наздоганяльні свої рушники і періодично обіймають паркан, щоб не полетіти, і пасажири, які спостерігають з ілюмінаторів дану картину, вважають, що все це робить місцевий аеропорт одним з найнебезпечніших у світі.

Куршевель, Франція, Аеропорт Куршевель

Куршевель славиться не тільки своїми гірськолижними курортами, але і дуже короткою злітно-посадковою смугою. Її довжина складає всього 525 метрів, а кут нахилу — 18.5 %. Крім усього іншого на смузі не встановлена система ILS, що обмежує режим роботи аеропорту в умовах туману. До речі, сцени вісімнадцятого фільму бондіани «Завтра не помре ніколи» знімали саме тут.

Норвегія, Аеропорт Свальбард

Аеропорт біля підніжжя гори Платоберге є самим північним у світі цивільним аеропортом. Повітряна гавань має всього одну злітно-посадкову смугу без рульових доріжок. Основну небезпеку тут складають часта негода і різкі пориви вітру.

Мадейра, Аеропорт Фуншала

Спочатку в аеропорту Мадейри було дві злітно-посадкові смуги, довжина кожної з яких становила 1600 метрів. Але після авіакатастрофи в 1977 року, в результаті якої загинули 131 пасажир, інженери, нарешті, усвідомили, що такої довжини не цілком достатньо для маневрів і подовжили смуги на 200 метрів. Подібне перетворення не сильно поліпшило умови зльоту і посадки, і в 2000 році було прийнято рішення добудувати смугу, розмістивши її частину на 180 залізобетонних опорах. Незвичайну конструкцію доповнює різноманітний ландшафт: з одного боку аеропорту знаходиться море, з іншого — гори, що вимагає від пілотів певної вправності при виконанні маневрів.
…

Правда України

Реформування Укрзалізниці триватиме роки і лише при наявності безумовної політичної підтримки проведення системних змін.

Про це заявив глава компанії Войцех Балчун, повідомляє прес-служба Укрзалізниці.

За його словами, реформування залізниці, особливо такої великої компанії як українська, вимагає тривалого часу.

У той же час, за його словами, Укрзалізниця – це фірма, яка є “звичайною політичною здобиччю і джерелом величезної кількості схем”.

“Протягом багатьох тижнів я чую про підготовлювані проти мене кампанії в медіа. Цього і треба було чекати, тому що ми починаємо потроху реально контролювати Укрзалізницю, і все частіше нам вдається вирішувати справи відповідно до інтересів національної залізниці, а не тільки за принципом: дати заробити зовнішнім постачальникам/посередникам”, – підкреслив Балчун.

Він зауважив, що треба мати терпіння, якщо потрібні реальні зміни.

“Якщо ж їй (Україні. – ред.) потрібні тільки красиві гасла і PR, зі збереженням існуючих схем і патологій, то потрібно взяти свого, добре укоріненого в місцевій реальності українського менеджера”, – додав Балчун.
…

Правда України

Співробітники одного з підрозділів Київської міської держадміністрації присвоїли на закупівлі дизпального понад 15 млн гривень.

Про це повідомляє прес-служба Національної поліції. Бюджетні кошти чиновники легалізували шляхом придбання нерухомості.

Зазначається, що до складу злочинної групи входили посадові особи держустанови і керівники комерційних структур. Трьох її учасників заарештовано.

Так, до групи махінаторів входили 4 чиновники структурного підрозділу КМДА та 2 керівники комерційних структур. Організували незаконну схему привласнення керівники обох структур.

“Чиновники структурного підрозділу КМДА систематично укладали з зазначеними підприємствами угоди на постачання дизельного пального для опалення своїх приміщень. У договорах заздалегідь завищували обсяги пального, хоча фактично отримували необхідну для функціонування установи кількість. Сплачені за надлишки кошти розподілялися між членами групи”, – йдеться в повідомленні. Протягом 2013-2016 років за зазначеною схемою злочинці привласнили понад 15 млн гривень.
…

Правда України

Латвійський парламент прийняв закон, що радикально знижує податкове навантаження на стартапи.

Законом передбачено, що всі податкові платежі та соціальні збори для співробітників стартапів з науковим ступенем або стажем більше п’яти років компенсує держава, при цьому самі співробітники отримають повні соціальні гарантії.

Також законом передбачено податковий план для співробітників стартапів незалежно від рівня кваліфікації, який передбачає сплату податків в сумі 252 євро в місяць незалежно від суми зарплати із збереженням мінімальних соцгарантій.

Варто зазначити, що даний податковий режим не зустрічається в жодній іншій країні Європи.

Раніше близько половини витрат стартапів в Латвії припадали на виплату прибуткового податку і соціальних платежів. А податок на зарплати висококваліфікованих співробітників становив приблизно таку ж суму, як і виплачена їм зарплата.

Скористатися новим податковим режимом зможуть стартапи, які відповідають кільком критеріям: вони повинні бути інноваційними, бути запущеними не більше п’яти років тому, з річним доходом не більше 200 тис. євро за перші два роки з моменту реєстрації. Також стартап повинен залучити стартові інвестиції розміром від 30 тис. євро.

Закон вступить в силу з 1 січня 2017 року.

Очікується, що дане нововведення потенційно подвоїть приплив венчурних грошей в латвійську стартап-індустрію і зробить країну привабливою дислокацією для підприємців в сегменті IT.
…

Правда України

У перші 100 днів президентства Дональд Трамп планує влаштувати зачистку робочих віз в США. Чи позначиться це на програмістах?

Нещодавно обраний президент США Дональд Трамп повідомив про свої плани на посаді президента на перші 100 днів. У списку важливих справ – намір закликати Департамент праці провести розслідування щодо робочих віз.

В Геттісбергській промові він заявив, що настав час реформувати візові правила. Потрібно збільшити покарання за порушення термінів віз і гарантувати, що робочі місця будуть спочатку пропонуватися американцям. Йдеться про візу Н-1В.

Н-1В – це робоча віза для висококваліфікованих іноземних працівників. Для роботи в США її отримують і програмісти. Документи на робочу візу можуть подавати тільки компанії, а не працівники: вона прив’язана до позиції. Щороку по візі Н-1В в Штатах допускається на роботу 65-000 спеціалістів (встановлена ​​квота).

Близько половини всіх виданих віз використовують IT-компанії. Це означає, що більше 30 000 іноземних IT-фахівців щорічно влаштовуються на роботу в американських компаніях.

Ми з’ясували, скільки українських IT-фахівців працює в США, як їм там живеться і чи варто боятися нової адміністрації Білого дому.

Точних даних про чисельність українських програмістів в Штатах немає. “Вважається, ніби з 1996 року виїхало близько 200 000 програмістів. Виходить, 10 000 чоловік щорічно залишають країну. Схоже на правду. Але я схильний оцінювати статистику більш консервативно: я вважаю, що з цих 200 000 в США виїхало 100 000-120 000 . Решта – в Європу, Канаду і Азію”, – говорить Денис Довгополий.

У штаб-квартирі компанії GlobalLogic в Сан-Хосе (Каліфорнія, США) стверджують, що підприємницькі кола українських розробників в Штатах постійно зростають. В офісах компанії в США працює близько 20% українців – це кожен п’ятий.

Потік українських мізків на заробітки в теплу Каліфорнію, мабуть, збережеться найближчим часом. Згідно з останнім опитуванням, 75% українських IT-фахівців хочуть покинути країну. З них більше половини думають виїхати в США. Головна причина – пошук кращих умов для життя. Зарплата – лише четвертий за популярністю чинник. Примітно, що ті, хто вже працював за кордоном, в першу чергу мотивовані отримати міжнародний досвід. Умови життя опустилися на третє місце.

У Штати їдуть не тільки окремі фахівці, а й цілі команди. Так було з українським стартапом. Після того як його придбав Google, 20 українських розробників поїхали працювати в США. Те ж трапилося з одеським офісом стартапу: 20 співробітників переїхали до Каліфорнії.

Однією з причин, за якими Трамп і Ко хочуть посилити умови отримання візи Н-1В, є нібито демпінгова зарплата іноземних працівників. Демократичні і республіканські критики стверджують, що деякі компанії, наприклад Walt Disney, користуються візовою програмою, щоб наймати дешеву робочу силу. Виходить, низька вартість іноземних працівників перешкоджає працевлаштування американців.

Але, швидше за все, це міф. У GlobalLogic розповіли, що в США дуже затребувані інженерні таланти. І їх зарплата залежить від досвіду, кваліфікації і вміння брати на себе відповідальність. Наявність громадянства тієї чи іншої країни ніяк не позначається на оплаті праці. Це підтвердив і Олексій Столітній: “Зарплати варіюють від позиції до позиції, від компанії до компанії і від штату до штату. Проте я вважаю, що хороший інженер, який говорить англійською і знає свою справу, буде успішним – будь він українець або американець”. Виходить, зарплата залежить виключно від навичок співробітника.

Як вже говорилося, візу Н-1В можуть оформити тільки компанії для своїх співробітників. Наприклад, GlobalLogic допомагає іноземним фахівцям з візою, переїздом і поселенням. У разі тривалого працевлаштування на території США компанія сприяє тому, щоб найманий співробітник і члени його сім’ї отримали зелену карту.

У EPAM також існує програма підтримки професіоналів, які переїжджають в інші країни для роботи над конкретним продуктом для клієнта.

Компанії не тільки допомагають з отриманням візи, а й дбають про те, щоб її продовжити. “Компанії готові боротися за людей, які є незамінними. Я знаю випадок, коли роботодавець витратив на еміграційних адвокатів $60 000, щоб отримати візу для іноземця”, – розповів Денис Довгополий.

Візова програма може незабаром зазнати перевірок з подачі новообраного президента США Дональда Трампа і його прихильника, сенатора Джеффа Сешнса. Останній вже давно критикує програму. Сешнс ще в минулому році представив законопроект, мета якого – зробити візи більш дорогими і менш доступними для великих аутсорсингових компаній. Чи позначиться це на розробниках?

Олексій Столітній розповів, що в США є багато роботи – особливо для інженерів ПО. Країна потребує їх у більшій кількості, ніж є зараз. Так що, в разі чого, компанії будуть відстоювати своїх працівників. “Я вважаю, що легальним емігрантам-розробникам боятися нічого. Однак ми можемо опинитися в ситуації, коли компанії стануть більше інвестувати в освіту і підготовку інженерів ПО на місцевому рівні. Отже, будуть створювати все більше робочих місць для американців. Але, на мій погляд, це просто ще один виклик для українських фахівців конкурувати з ними”.

У компанії EPAM пояснили, що міркувати про плани нової адміністрації США не можуть. Але якщо раптом трапиться біда, у них існує програма внутрішньої мобільності для людей, які співпрацюють з компанією. “Програма дає фахівцям можливість працювати в різних країнах, в яких представлена ​​компанія – це більш ніж 25 країн”, – говорить директор напрямку Ольга Бобіна.

У GlobalLogic очікують, що кількість пропозицій для інженерів і технічних фахівців у США буде тільки рости. Виходить, якщо Штати не підготують необхідну кількість місцевих фахівців, то компаніям доведеться наймати іноземних.

“У всьому світі існує дефіцит висококваліфікованих програмістів. Він вимірюється сотнями тисяч чоловік. Якщо вони (компанії в США. – Ред.) Не візьмуть українця або поляка, то кого вони візьмуть на роботу? Американця – водія автобуса?” – обурився Денис Довгополий.

Як би там не було, експерти кажуть, що хороших фахівців (інженерів) не вистачає в кожній окремій країні, і США не виняток. Тому обмеження навряд чи торкнуться затребуваних спеціалістів.
…

Правда України

На кожного дорослого росіянина припадає в середньому $10 344 чистих активів: близько $2000 – фінансових, близько $10 000 – нефінансових і близько $2000 боргів. За рік – до середини 2016 р. – добробут пересічного росіянина зменшився на 14,5%, що відбулося в основному через падіння курсу рубля, який відкотився до показників 2005 р. Медіанний розмір добробуту (більше і менше якого у однакового числа людей) скоротився майже на третину і становить всього $991.

За оцінками Credit Suisse, 10% найбільш забезпечених росіян володіють 89% сукупного добробуту всіх російських домогосподарств, за рік ця частка зросла на 2 процентні пункти. Вона істотно більша, ніж в інших великих економіках, порівнюють автори огляду: в США на частку 10% найбільш забезпечених припадає 78% добробуту країни, в Китаї – 73%. Висока концентрація багатства знаходить своє відображення в тому, що за кількістю мільярдерів Росія поступається тільки Китаю і США, відзначає Credit Suisse.

Водночас більше 70% дорослого населення Росії належить до менш забезпеченої половини населення світу, в тому числі чверть росіян – в числі найбідніших 20% людства. Вище, ніж у Росії, частка бідняків в Індії і деяких країнах Африки.

Приміром, в Конго і Танзанії до менш забезпеченої половини людства належить більше 90% населення. У розвинених країнах ця частка становить від 10% у США до 20% в Німеччині і Швеції.

Майже 94% росіян мають статки менше $10 000 на кожного дорослого, 5,7% – від $10 000 до $100 000, 0,8% – від $100 000 до $1 млн, а в середньому у світі добробут розподілений більш рівномірно. За рік нерівність в Росії зросла: частка людей у першій групі (менше $10 000 на людину) зросла майже на 2 п. п., у другій – на стільки ж зменшилась, а от росіян, які володіють більш ніж $100 000, стало трохи більше (0,6%).
…

Правда України

Складено список 20 найнадійніших кредитних установ країни 2016 року.

Перше, що слід сказати про рейтинг, що вперше після Майдану у ньому змінився лідер. Державний Ощадбанк поступився першістю Райффайзен Банку Аваль, «доньці» однойменної австрійської установи.

Банк минулого року зміг залучити в число акціонерів авторитетний міжнародний фінансовий інститут — ЄБРР. Також Райффайзен за дев’ять місяців 2016‑го заробив рекордні для системи 2,5 млрд грн чистого прибутку та достроково завершив програму рекапіталізації.

Лідер минулого року Ощадбанк опустився на третю сходинку При цьому держбанк входить у число кращих за показником довіри вкладників. За дев’ять місяців 2016 року у структури, яку реформує Андрій Пишний, зростання вкладів становило 33% без урахування девальвації гривні.

Неприємним, хоча й очікуваним сюрпризом 2016‑го стало те, що в рейтинг найнадійніших не потрапив найбільший за активами та обсягом депозитів ПриватБанк. Він був виключений зі списку надійних оскільки поки незрозуміло, чи погодяться акціонери банку виконати вимоги регулятора щодо докапіталізації, що множить чутки про можливу націоналізацію дітища Коломойського.

Загалом більшість з учасників топ-20 рейтингу, як і раніше, становлять дочірні структури іноземних банків. «Є сподівання, що наступного року в рейтингу буде більше українських імен», — зазначає аналітик Анастасія Туюкова.

Згідно класифікації НБУ, зараз банківська система країни перебуває на етапі перезавантаження. В цей час акціонери мають докапіталізувати свої установи за нормативами Нацбанку.

Як пояснила НВ Валерія Гонтарева, голова держрегулятора, її підлеглі вже завершили діагностику 40 найбільших банків та проаналізували активні операції з пов’язаними особами 58 найбільших фінустановах.

«Удосконалена система оцінки кредитних ризиків сьогодні дозволяє практично виключити кредитування банками неплатоспроможних підприємств і купівлю цінних паперів неякісних емітентів»,— пояснила голова Нацбанку.

Про поліпшення ситуації в банківській системі свідчить зниження депозитних ставок. За даними, у жовтні 2016-го цей показник щодо тримісячного роздрібного вкладу у гривні в середньому становив 16,3% проти 21% в четвертому кварталі 2015‑го.

У 2017‑му, за планами регулятора, має відбуватися третій етап реформи — перехід до нормальної роботи. Але нормальна робота окремих банків не означатиме, що загалом система здорова.

«Після очищення вона може вважатися більш цивілізованою. Але потрібно ще змінити валютне регулювання, податкові норми і посилити захист прав кредиторів»,— каже Сергій Наумов. Адже сьогодні банки не можуть досягти необхідного рівня надійності в тому числі через величезну кількість неповернених позик.

У будь-якому разі експерти радять українцям бути обережними. «Банки, які успішно пройшли випробування кризою, сміливо можна назвати надійними, але все ж таки завжди важливо звертати увагу і на репутацію акціонера, прозорість структури власності, фінансову звітність, рівень капіталізації і питому вагу кредитів пов’язаним особам»,— розповідає Тамара Савощенко.

«Все це ми і намагалися врахувати у нашому рейтингу»,— резюмує Туюкова.
…

Правда України