Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля.

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля. Однак розслідування Євгенії Слівко для програми «Наші гроші. Досудилися» виявило, що насправді суддя разом з екс-дружиною та дітьми мешкає в будинку площею 400 кв. м в престижному районі Кропивницького (Кіровоград), користується квартирою площею понад 100 кв м та автомобілем бізнес-класу Hyundai Azera. Голова суду підтвердив, що використовує це майно.

Будинок та квартиру Валерій Драний записав на дружину Ірину, з якою, за документами, перебуває у розлученні.

Автомобіль Hyundai Azera, на якому їздить голова суду, оформлений на Олексія Драного. Це рідний дядько Валерія Драного. Раніше Олекій Драний теж працював у суді, який нині очолює його племінник. Наприкінці 2013-го Олексій Драний пішов у відставку з посади простого судді. І незабаром на нього записали непросту автівку. Така іномарка на час купівлі коштувала близько $40 тис.

Навіть попри хитрощі з оформленням майна на родичів, суддя все одно мав показувати його в декларації, оскільки користується ним. «Якщо особа користується майном – на правах оренди або на будь-якому іншому праві – воно повинно зазначатися, тому це звісно порушення» – говорить Андрій Савін.

Заробіта плата голови суду Валерія Драного у 2015 р. склала 273 тис. грн. Він також отримував матеріальну допомогу – 13,4 тис грн.

Дружину та її дохід Валерій Драний в декларації не вказав, посилаючись на розлучення. Разом з тим, вже після розлучення у родини народилася друга дитина.

Розлучившись на папері 2013-го року, подружжя розпочало розподіл майна. У 2016-му цей процес завершився, і Валерій Драний оформив половину дому та квартири на себе. Тепер формально він отримав це майно від дружини внаслідок розлучення, а не придбав на суддівську зарплату.

Кваліфікаційне оцінювання, яке передбачає доведення законності походження статків, глова суду Валерій Драний ще не проходив.
…

Правда України

Українські атомні електростанції готові повністю перейти на паливо американо-японської компанії “Westinghouse”, — заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

«4 з 13 партій ядерного палива надходить від Westinghouse, а це становить 30%. Атомна енергетика готова до переходу на Westinghouse повною мірою», — сказав він і уточнив, що в січні-жовтні 2016 року Україна купувала паливо у російської компанії «ТВЕЛ» на суму $288,217 млн, а у Westinghouse — на $100,591 млн.

Раніше «Енергоатом» повідомляли, що на Запорізькій АЕС встановлено кантувач NT-P3, який буде задіяний для роботи з новими контейнерами, в яких перевозиться свіже ядерне паливо компанії Westinghouse. Це обладнання поставлено Запорізькій АЕС в рамках робіт з модернізації системи перевантаження, зберігання і транспортування палива.
…

Правда України

Як і очікувалося, Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній – останніх, що залишилися у власності держави. Минулої осені Україна до продажу контрольних пакетів акцій «Запоріжжя-», «Харків-», «Миколаїв-», «Хмельницьк-» і «Черкасиобленерго», а також 50,99% акцій «Тернопільобленерго» виявилася неготовою.

Передусім держава не встигла підготувати можливості для ефективних продажів необхідне законодавче та регуляторне поле, не впровадила методику стимулюючого тарифоутворення для регіональних монополістів-енергопостачальників, не вирішила, що робити з мільярдними боргами енергоринку та як забезпечити 100-відсоткові розрахунки за електрику.

Втім, є надія, що вже в першій половині 2017 року ситуація для проведення аукціонів виявиться більш сприятливою.

У всякому разі, 23 листопада президент Петро Порошенко підписав закон про незалежний статус НКРЕКП, а в лютому-березні 2017 року Верховна Рада може прийняти у другому читанні законопроект про ринок електричної енергії України. Це ті два базові документи, які визначають майбутнє вітчизняного енергоринку та його регуляторного органу в особі Нацкомісії. Потенційні інвестори, таким чином, зможуть отримати хоч якесь уявлення про правила гри в енергетичній галузі.

Крім того, за словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з 1 липня 2017-го обленерго зможуть перейти на нову методику стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання, яке покликане спонукати енергопостачальників до економії коштів шляхом встановлення фіксованого тарифу на передачу струму на тривалий період.

Мова поки йде не про всі енергопостачальні компанії, а лише про ті з них, які встигнуть до цієї дати виконати належні умови. Зокрема, ліцензіат повинен провести оцінку регуляторної бази активів, повністю погасити або реструктуризувати борги перед ДП «Енергоринок», а також підтвердити здатність дотримуватися стандартів якості передачі електроенергії, включаючи нормативи кількості відключень. В умовах вітчизняної енергетичної галузі це не так вже й мало.

По-справжньому до переходу на RAB-регулювання сьогодні готові далеко не всі обленерго, а тільки та частина приватизованих компаній, яка готувалася до нової методики ще в 2013 році, але так і не змогла на неї перейти через мораторій екс-прем’єра Миколи Азарова на підвищення енерготарифів.

Що стосується державних «обленерго», які повинні бути продані на конкурсах в 2017 році, вони перейти на RAB-регулювання до 1 липня навряд чи встигнуть, якщо навіть конкурси відбудуться. Справа в тому, що переоцінка активів в енергопостачальній компанії – процес досить тривалий. Тільки на інвентаризацію устаткування, яке складається з 30-60 тисяч одиниць найменувань, необхідно півроку. В цілому ж переоцінка активів в обленерго займає близько півтора роки і вимагає відволікання зусиль безлічі інженерів і економістів. І це навіть у приватних енергокомпаніях, які в програмно-технічному сенсі набагато більш розвинені, ніж державні.

Саме з цієї причини в 2016 році ніхто у тих шести обленерго, які будуть виставлені на аукціони, приступати до переоцінки активів з метою переходу на стимулюючі тарифи і не намагався. Процес вирішили покласти на майбутніх приватних власників. Тим більше, що для самих потенційних покупців енергооб’єктів не настільки важливо, переведуть їхні компанії на стимулюючі тарифи роком раніше чи роком пізніше. Інвестора в першу чергу цікавлять стабільність і передбачуваність правил гри у галузі, а також можливість довгострокового бізнес-планування своєї діяльності.

Не така важлива для інвестора і сама ставка прибутковості на активи в рамках RAB-регулювання, яка зараз служить основним предметом суперечок у дискусіях про умови приватизації і яка безпосередньо вплине на рівень підвищення енерготарифів. Головне для учасників конкурсів – щоб цю ставку прибутковості не переглядали і не скасовували заднім числом, що в українських умовах цілком ймовірно. Причому чим вища ставка, тим вищий ризик її перегляду.

Втім, Дмитро Вовк твердо дотримується думки, що ставка прибутковості на базу переоцінених активів обленерго повинна відповідати середній ставці прибутковості на капітал в країні, і називає цифру 19%. Мова йде про єдину ставку прибутковості як на стару, так і на нову базу активів. Позиція глави Нацкомісії раніше була відображена у відповідному проекті постанови регулятора, опублікованому 29 червня. Цим документом НКРЕКП запропонувала збільшити ставку на нову і стару базу активів відповідно з 14,79% і 5%, затверджених ще в 2013 році, до єдиних 19,11%.

Пізніше, в ході парламентського круглого столу з енергоприватизації, що пройшов у жовтні, голова НКРЕКП заявив, що грошова виручка від продажу обленерго буде прямо залежати саме від розміру ставки прибутковості і може коливатися від 7 до 30 млрд гривень.

Втім, у більшості українських експертів подібні прогнози викликали лише посмішку з огляду на вищеописаний фактор непевності законів, правил і чиновницьких настроїв в Україні. Більше того, фахівці галузі, включаючи навіть представників самих обленерго, вважають ставку в 19,11% невиправдано завищеною і в цілому небажаною як для самих енергокомпаній, так і для їхніх споживачів.

Зокрема, Енергетична асоціація України (ЕАУ) у своєму листі від 7 липня на ім’я голови НКРЕКП назвала помилковою ідею підвищення регуляторної норми доходу на старі активи до рівня ставки на нові активи хоча б тому, що власники українських обленерго купували енергокомпанії за цінами набагато нижчими відновлювальної вартості активів. Це означає, що ідея регулятора є несправедливою, в першу чергу, по відношенню до споживача.

Також згідно з розрахунками Асоціації, застосування ставки 19,11% до старих активів замість 5% може призвести до збільшення річного тарифного доходу всіх обленерго на 20,6 млрд грн при прогнозної вартості переоцінених активів 120 млрд грн. Це потягне за собою в загальному підсумку зростання роздрібної ціни електрики для непобутових споживачів при переході до RAB-регулювання на 35%.

«Таке стрімке підвищення тарифів стане не лише предметом політичних спекуляцій, але і в цілому дискредитує ідею стимулюючого регулювання в суспільстві, що призупинить його впровадження», – йдеться в листі.

Крім того, енергопостачальні компанії, при ставці прибутковості 19,11% на старі активи, просто не зможуть у найближчі 2-3 роки освоїти отримані гроші у своїх інвестиційних програмах в силу обмежених можливостей підрядників і постачальників обладнання, відсутності відпрацьованих проектних рішень, а також з причини режимних і системних обмежень при проведенні реконструкцій в електромережах.

Схожу з ЕАУ думку висловив і представник однієї з консалтингових компаній, що працює в електроенергетичній галузі.

«Якщо виходити з класичної теорії RAB-регулювання, ставка прибутковості як на нові, так і старі активи обленерго дійсно повинна відповідати 19%, оскільки вона враховує всі ризики інвесторів. Однак спочатку RAB-регулювання готувалося для західних компаній, які були переінвестовані. В Україні ж одномоментне введення такої ставки для обленерго, які зараз перебувають на голодному пайку, призведе до стрибка роздрібних тарифів на 30-40% і до збільшення розміру інвестпрограм з нинішніх 2-3 млрд грн до, припустимо, 30 млрд грн. Ні енергокомпанії, ні національна економіка не готові до такого підвищення», – вважає джерело, на думку якого, ставка 5% прибутковості на старі активи на першому 3-літньому етапі стимулюючого тарифного регулювання цілком достатня.

Голова ЕАУ Василь Котко при цьому пропонує поетапне підвищення ставки на старі активи в різні регуляторні періоди з 5% до 7%, 9% і 10-11% з відповідним зниженням ставки на нові активи з 19% до 17%, 14% і 10-11%.

Позицію експертів підтримують і деякі народні депутати. «Таке враження, що у нас вибрали найжорсткіші ставки для споживача у світовій практиці», – каже голова підкомітету з електроенергетику парламентського комітету з ПЕК Лев Підлесецький.

До сказаного залишається додати слова Артура Огаджаняна, який 9 грудня на круглому столі з приватизації у парламенті заявив: «Ніхто з іноземних інвесторів не прийде на аукціони з шести обленерго – вони не бачать єдиних та незмінних правил гри». І якщо прогноз пана Огаджаняна збудеться, виникає риторичне питання: а для кого, власне, робиться ставка в 19,11%, яка не потрібна ні споживачеві, ні самим обленерго?
…

Правда України

Бізнесменам спростили правила викупу нерухомості у своїх партнерів. Її можна відчужувати в примусовому порядку через суд, внісши гроші на рахунок суду, який постановив Верховний суд при розгляді справи №6-1943цс16.

“Якщо компанії не дають можливості повноцінно розпоряджатися неподільним майном — таким як нерухомість, хоча вона і володіє більшою частиною квадратних метрів. То вона може відсудити у співвласника меншу частину приміщення. Потрібно провести його оцінку і подати відповідний позов до суду, внісши на його рахунок суму. Коли суддя винесе позитивне рішення, кошти відійдуть співвласнику, а ключовий господар отримає всі права і зможе повноцінно розпоряджається майном. І продавати, закладати за кредитом.

Рік тому схоже рішення було щодо фізосіб, де також дозволили примусово викуповувати житло (якщо це у людини не єдина нерухомість), а тепер схожу справу розглянули і щодо бізнесу”, — пояснив Ростислав Кравець.

Юристи запевняють, що в Україні безліч подібних спорів. Найчастіше особисте майно або бізнес ділять колишні подружжя.

“Фактично кожне розлучення супроводжується тим чи іншим розділом спільної квартири або іншого цінного майна, спільно нажитого в період шлюбу. На випадок неможливості розійтися полюбовно (продати квартиру і поділити гроші; залишити квартиру одному з подружжя, який грошима відшкодує другому його частку) закон передбачив, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене примусово за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника при одночасному дотриманні декількох умов”, — зазначив нам адвокат Андрій Трембич.

Всього умов чотири:

– Частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
– Річ є неподільною;
– Спільне володіння і користування майном є неможливим;
– Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

“Перша проблема всіх подібних справ у доведенні відсутності істотної шкоди для відповідача: ну як же немає шкоди, коли когось примусово позбавляють власності (як правило житла) — нехай і з відшкодуванням (ще невідомо – чи справедливим). І в цій справі ВСУ також не роз’яснює, за якими критеріями він прийшов до висновку про допустимість створення незручностей для відповідача”, — зауважив Трембич.

Друга проблема, за його словами, — визначення “незначності частки”. Справа в тому, що раніше суд неодноразово підкреслював, що при розділі спільної сумісної власності подружжя присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може бути, лише якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі. І ось тут цікаво, що ВСУ легалізував кваліфікацію нижчестоящих судів частки одного співвласника (яка за замовчуванням при розлученні становить ½ або близько того) як незначну, хоча абсолютно очевидно, що половина квартири — ніяк не незначна частка.

“Це підводить нас до висновку, що практика іноді нехтує критерієм незначності частки, право власності на яку можна примусово припинити, і головний акцент у таких справах переміщається на “відсутність істотної шкоди” для відповідача. Тому якщо до вас заявлений позов (про припинення вашого права на частку у спільному приміщенні), основну силу заперечень варто сконцентрувати на доведенні суттєвості шкоди для вас від такого розміну частини об’єкта на гроші: відсутності іншого житла, крім спірної квартири (будинку), розміщення в ньому центру життєвих інтересів і побутових зв’язків тощо.

Якщо мова йде про комерційний об’єкт, вашу частку в якому намагається припинити партнер, аналогічно варто обґрунтовувати тісний зв’язок бізнесу з даним об’єктом, наявність стійких зв’язків вашого бізнесу з цим конкретним місцезнаходженням, його прихильність до відомої локації”, — порадив Трембич.

Юристи говорять і про інші складнощі, з якими стикаються співвласники майна.

“Відкритою залишається проблема терміна “співвласників”, використаного законодавцем у множині. Формально це означає, що для того щоб застосовувати вищезгадану статтю, потрібно щоб співвласників було не менше трьох. При існуючій судовій практиці допускається, коли позов про припинення права на частку у спільному майні, яке належить двом суб’єктам, заявляється одним співвласником до іншого. Не змінює цієї практики й коментована постанова ВСУ”, — підкреслив Олег Якимяк.
…

Правда України

Система називається Argus II. Завдяки мініатюрній відеокамері і чіпу, який імплантують в задню частину ока, пацієнти, які були сліпі протягом десятиліть, можуть знову бачити.

Експерти випробували Argus II на десяти пацієнтах протягом останніх восьми років. Результат вважають успішним – 68-річний Кіт Хейман з Ланкашира, який жив у темряві протягом 25 років, став одним з перших пацієнтів. У серпні 2009 року його оснастили біонічним оком.

“Провівши майже половину свого життя в темряві, я тепер можу сказати, коли мої онуки біжать до мене і можу розгледіти мерехтливі вогні на ялинці. Я міг говорити з кимось, а коли той ішов, я не знав і продовжував говорити. Цього не відбувається, завдяки новій системі”, – говорить Хейман.

Argus II являє собою спеціальні окуляри. Там розміщена камера, яка знімає і передає відеозображення в електричні імпульси. Вони передаються бездротовим каналом на електроди, що знаходяться поверх пошкоджених клітин в задній частині сітківки ока. Ці імпульси стимулюють клітини сітківки, в результаті чого мозок розпізнає світло. Потім пацієнт навчається інтерпретувати ці візуальні візерунки.

Міністерство охорони здоров’я Англії буде фінансувати проект протягом пілотних 12 місяців. І на початку 2019 уряд вирішить, чи поширювати винахід.

Вартість такого ока – 150 тис. фунтів стерлінгів.
…

Правда України

Державний бюджет України на 2017 рік передбачає зростання зарплат лікарів на третину, а педагогів – на 50%.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду 21 грудня 2016 року.

За його словами, тепер зарплата лікарів залежно від їхньої категорії буде коливатися в межах 3960-8475 гривень.

Що стосується оплати праці педагогів, то вона виросте і завдяки підвищенню їх на два кроки в Єдиній тарифній сітці, а також зростанню окладу першого тарифного розряду з 1335 грн до 1600 гривень.

“Нам вдалося підняти середньомісячну зарплату на кожного вчителя від 1572 грн до 2140 гривень. Це плюс до тієї зарплати, яку українські вчителі отримували в 2016 році. І так, це від 3960 грн до 6841 гривень”, – підкреслив Гройсман.

Одним з найважливіших нововведень Держбюджету-2017 є значне підвищення соцстандартів. Так, якщо на 1 січня 2016 року мінімальна зарплата становила 1378 грн, то з 1 січня 2017 року вона зросла до 3200 гривень. Таким чином, річна різниця склала 232%. Крім того, очікується, що зростання реальних зарплат буде ще більше.
…

Правда України

На ринок нерухомості в 2016 році, як і на ціни на довгострокову оренду квартир, в Україні вплинуло багато факторів. Це і суттєве зростання вартості комунальних послуг, і падіння рівня платоспроможності населення, і в цілому погіршення економічної ситуації в країні, говориться в результатах дослідження.

За 2016 рік вартість оренди квартир піднялася на 10-15%, відзначають фахівці.

“Девальвація гривні змушувала власників квартир робити кроки в бік індексації цін. Але, з іншого боку – економічна криза зменшила кількість платоспроможного населення країни (тепер арендатори частіше шукають квартири подалі від центру, на периферії, без євроремонту)”, – йдеться у підсумках дослідження.

Незначно під кінець року зменшилася і сама кількість квартир, які здають в довгострокову оренду. Це може бути пов’язано і з новорічними святами (в цей період господарі можуть здати квартиру на кілька днів (подобово), а заробити як за місяць).

Найдорожчим районом Києва залишається Печерський: оренда однокімнатної квартири в престижній зоні Києва обійдеться в середньому в 8630 грн, а трикімнатної, наприклад, в 25690 грн. При цьому, найдешевше можна зняти квартиру в Деснянському районі (4510 грн – найнижча медіанна ціна).

Середня ціна на оренду однокімнатної квартири в столиці становить 5 640 грн, при цьому, така ж квартира в Одесі обійдеться набагато дешевше – в районі 5000 грн на місяць.

Найдешевша оренда залишається в Запоріжжі, Житомирі та Чернігові і не перевищує в середньому 2200 грн. На тимчасово окупованих територіях ситуація не радісніша: У Донецьку і Луганську за оренду “однушки” просять 2000-2300 грн. Водночас, в Севастополі за аналог доведеться викласти приблизно 5900, відзначають фахівці.

Аналітики прогнозують стабілізацію вартості оренди квартир на ринку в першому кварталі нового року.

“Значного зниження цін на житло не варто очікувати – бо, якщо б це сталося, то безумовно в жовтні-листопаді 2016 року, коли почали приходити нові рахунки за опалення, електрику і т. д. Що стосується підвищення вартості за оренду – особливих передумов до цього теж немає. У будь-якому разі, ринок оренди, як і весь ринок нерухомості, гостро реагує на події, які відбуваються в країні. І якщо політична і економічна ситуації будуть продовжувати погіршуватися, ринок виразно відреагує спадом попиту на оренду”, – розмірковують експерти.
…

Правда України

Як московська пропаганда користується українськими партіями та обходить закон про запобігання політичній корупції.

Нагадаємо, у жовтні 2015 року парламент підтримав закон, який передбачає фінансування політичних партій бюджетним коштом. Ми детально описували, як це працюватиме.

Крім отримання коштів з бюджету, політичні партії повинні ще й звітувати перед громадянами: подавати фінансові звіти про майно, доходи, видатки та фінансові зобов’язання до Національного агентства з питань запобігання корупції і оприлюднювати їх на власних офіційних сайтах.

Перші звіти 2016 року свідчать, що окремі політичні партії займаються відвертою профанацією. Звітування виконується не повною мірою, а деякими парламентськими силами відкрито саботується.

Політична партія представника донецького олігархічного клану та партнера “сім’ї Януковича” Олександра Клименка “Успішна країна” винайшла дієвий механізм не показувати своїх спонсорів.

Вона зареєструвала громадську організацію з однойменною назвою і таким же логотипом, як у партії, і тепер основні платежі проходить через неї. Більше того, у третьому кварталі 2016 року основним спонсором партії була та ж організація.

“Успішна країна” — це партія, лідер та почесний голова якої переховується у сусідній державі. Це одна з багатьох партій, яка зародилася внаслідок розпаду Партії регіонів і працює на дестабілізацію ситуації в Україні. Вливання коштів на її розвиток не зменшується, реклама виготовляється і партія повноцінно функціонує.

Клименко втік з країни під час Революції гідності в ранзі міністра доходів і зборів.

За даними Генпрокуратури, проти екс-міністра відкрите кримінальне провадження за частиною другою статті 164 Кримінального кодексу. Вона передбачає позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Також Клименко підозрюється у вчиненні інших кримінальних порушень, але досудове розслідування призупинене у зв’язку з переховуванням підозрюваного.
Партійні рахунки

На початку 2016 року рахунки партії були відкриті в Укрсоцбанку та банку “Юнісон”. Власником останнього є сам Клименко — почесний президент “Успішної країни”.

У травні 2016 року НБУ ввів в “Юнісонбанк” тимчасову адміністрацію та оголосив його неплатоспроможним, тож партія відкрила рахунок ще й в Укргазбанку.

Головний офіс партії на Жилянській, 110 площею 105 кв м партія орендує у ТОВ “Компанія “Ековторресурси”, кінцевим бенефіціаром якої є Андріас Караоліс з Кіпру, а засновником — компанія з Віргінських островів. Керівник фірми в Україні — Юлія Баришнікова. Вартість оренди — 22 тис грн щомісяця.

Компанія була пов’язана з підприємствами монополії олігарха Ріната Ахметова. У 2012-2014 роках її звинувачували в ухилянні від сплати податків на 7,2 млн. грн.

В кінці першого кварталу партія наймала три офіси — два у Києві та один у Житомирі, а в кінці червня були взяті в оренду ще три — у Дніпрі, Харкові та Покровську, Донецька область. Це свідчить про серйозність намірів партії і про те, що московські гроші Клименка безперешкодно заходять в Україну.

Цікаво, що за жоден офіс, крім офісу на Жилянській, партія не сплачує орендну плату і не вказує, що це преференція.

Фінансових внесків від юридичних осіб за перший та другий квартали не було, проте фізичні особи партії за перші шість місяців 2016 року поповнили партійний бюджет майже на 1,4 млн грн. Хто ці люди?

По-перше — Марина Дєдушева, голова партії і соратник Клименка. Вона була членом наглядової ради банку “Юнісон” та першим заступником начальника головного офісу Міністерства доходів і зборів.

По-друге — брати Євген та Олександр Качури. Коли Клименко очолював податкову службу, Євген був куратором АРК та Севастополя, а Олександр — першим заступником міністра охорони здоров’я при Раїсі Богатирьовій, а до того очолював цю сферу в Донецькій області.

Саме Олександр Качур 6 грудня 2013 року оголосив: чоловік, який помер на Майдані, мав відкриту форму туберкульозу, що може викликати небезпечну інфекцію. Ця заява була підставою для правоохоронців штурмувати Майдан.

По-третє — Олена Петряєва, колишній заступник голови Донецької облдержадміністрації та помічник народного депутата, члена фракції блоку Петра Порошенка “Солідарність” Олега Недави.

По-четверте — Сергій Лісняк, головний “завгосп” податкової часів почесного голови партії. Не виключено, що самі ці люди й обслуговували всі схеми колишнього керівника міністерства.

Однак найбільше коштів партії перерахував медик Андрій Голубєв — 1,2 млн грн. Він обирався в міську раду Донецька і був заступником голови міської організації Партії регіонів. Більше того, він та Олександр Качур зареєстрували в Ірпені громадську організацію “Всеукраїнське об’єднання “Успішна країна”.

Саме ця громадська організація у третьому кварталі стала основним спонсором партії і внесла на її рахунок 485 тис грн. Хто фінансує цю неприбуткову організацію, виявити не вдалося. Таким чином, зводиться нанівець вся ідея оновленого закону про політичні партії.

Аналітики зробили запит в органи фіскальної служби щодо отримання даних про діяльність цієї організації, але отримали відповідь, що ця інформація не підлягає оприлюдненню. Очевидно, що нові антикорупційні органи повинні перевірити походження коштів громадської організації.

Хоча партія не представлена в органах влади, принаймні офіційно, у пресі її присутність неабияка. Це пов’язано з тим, що Клименко володів холдингом “Вєсті”. У видатках партії є суми, 3,5 тис грн та 24 тис грн боргу, за розміщення реклами ТОВ “Нові медіа”, засновником якого є медіа-холдинг “Вєсті Україна лтд”.

Ще 43,7 тис грн партія перерахувала ТОВ “Ранді” за рекламу в газеті. Власник фірми — Денис Мозговой. Саме йому Клименко передав активи холдингу.

До слова, газета “Вєсті” не раз була в центрі скандалів. Її систематично звинувачують у підтримці сепаратизму в країні та викривленні фактів на користь Кремля. Щоденно власники роздають газети на суму близько 200 тис грн тільки у Києві. Яка мета таких дій — залишається тільки здогадуватися.

175 тис грн партія перерахувала ТОВ “Український газетний синдикат”, що в Броварах. Саме тут друкують безкоштовну газету “Вєсті”.

Наприкінці вересня також роздавали газету “Успішна країна”, де на першій сторінці було фото Клименка з дитиною та голубом.

“Успішна країна” начебто нічого не порушує, але, схоже, партійні функціонери активно шукали шпарини в законі і таки їх знайшли.

За формальними ознаками це середньостатистична українська партія. Якщо ж придивитися уважніше, то відразу помітно, що її керівництво — уродженці Донецької області, найближче оточення лідера партії та її спонсори — колишні працівники злочинної системи Януковича, а ідеологія партії направлена на розкол українського суспільства та синхронізована з московською пропагандою.

Багато політологів вважають, що Клименко хоче повернутися в українську політику. Насправді ж цей політичний проект — черговий інструмент в руках московських загарбників, а керівництво партії — кремлівські маріонетки.
…

Правда України

Якщо є лікар, який доглядає вас або членів вашої родини, ви до нього звикли і він вас влаштовує – просто підпишіть з ним угоду, і організація, у якій він працює, буде отримувати кошти за вашу підтримку.

Якщо він вас не влаштовує – запитайте друзів та родичів, чи є в них лікар, якому вони довіряють.

Пам’ятайте, що краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами: лікарі будуть видавати направлення, рецепти на ліки, які підпадають під програму реімбурсації (відшкодування вартості від держави) та будь-які медичні довідки.

Усі лікарі, що працюють за контрактом з Національною службою здоров’я України, будуть доступні в єдиній відкритій електронній базі, прив’язаній до мапи.

На який термін укладатиметься угода з сімейним лікарем?

Угода укладається безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите підписати угоду з іншим лікарем.

Чи буде прив’язано вибір лікаря до місця реєстрації громадянина?

Ні.

Чи може бути декілька угод, якщо пацієнт живе в різних місцях?

Лікар первинної ланки – це лікар, який підтримує пацієнта протягом тривалого періоду. Він повинен знати свого пацієнта. Тому такий лікар звичайно один. Звісно, є ситуації, коли лікар у відпустці або коли пацієнту в чужому місті потрібна допомога лікаря.

У таких випадках громадянин може звернутись до найближчого чергового центру первинної допомоги.

Чи можуть бути разові угоди з лікарем, якщо пацієнт до нього не приписаний?

Ці відносини не покриваються коштами в рамках договору Національної Служби Здоров’я України.

За що повинен буде платити пацієнт?

Уся допомога на рівні первинної ланки покривається страховими коштами НСЗУ та надається безоплатно так само, як екстрена допомога. Також концепція реформування системи охорони здоров’я, прийнята Кабміном, передбачає, що на подальших етапах реформи будь-які доплати, які можуть з’явитись в рамках солідарної системи медичного страхування, будуть однаковими для всіх громадян. Однак послуг первинної медичної допомоги це не стосується.

Що робити, якщо лікар вимагає кошти?

Дзвонити на гарячу лінію, яка буде працювати у Національної служби здоров’я, або звертатися до найближчого регіонального відділення. Вимагання коштів за послугу, яку оплачено НСЗУ – причина, з якої може буде розірвано контракт з лікарем на обслуговування всіх пацієнтів з можливою забороною подальшої праці в рамках системи НСЗУ.

Чи отримаю я допомогу, якщо не буду користуватись послугами сімейного лікаря?

Звичайно, ви отримаєте невідкладну допомогу за будь-яких умов. Але якщо ви вирішили звернутися до лікаря вторинної ланки (спеціаліста) без скерування від сімейного лікаря, це не буде покриватися страховкою, і вам доведеться оплачувати ці послуги з інших джерел.

Чи буде існувати якийсь рейтинг поліклінік, лікарень і власне лікарів?

Так. Сьогодні уже існують такі рейтинги, які допомагають пацієнтам обирати приватного лікаря. Кількість таких сервісів буде збільшуватися. Але головне – реальний контакт. Обирати потрібно того лікаря, якому довіряєш.

Як буде забезпечуватись контроль якості лікування?

Лікарі будуть діяти в рамках договорів з НСЗУ – і якість буде контролюватися також з боку цієї агенції.

Згідно із сучасними стандартами, лікарі повинні працювати за допомогою медичних протоколів лікування та діагностики. Тому і контролюватися повинно дотримання лікарем цих протоколів. Важливо, що контроль за роботою лікарів будуть здійснювати також люди з медичною освітою, які будуть співробітниками НСЗУ.

Другий спосіб контролю – сам пацієнт і його право вибору. Пацієнт завжди зможе поміняти лікаря, якщо послуги були неналежної якості.

Що входить до гарантованого пакету медичної допомоги?

Реформа починається в 2017 році з первинної ланки. Вона повністю покривається гарантованим пакетом медичних послуг, так само як і екстрена допомога. Вторинна ланка (послуги спеціалістів та лікарень) входить в реформу з 2018-го року.

Гарантований пакет медичних послуг та ліків на 2018 рік вже буде включати послуги і первинної, і вторинної ланки, а його структура буде розроблена протягом 2017 року.

Хто та як буде визначати список обов’язкових послуг в гарантованому пакеті медичної допомоги?

Цей список розробляє НСЗУ та затверджує уряд. Бюджет для забезпечення гарантованого пакету медичних послуг приймає Верховна Рада. На першому етапі реформи гарантований обсяг (стандарт) для первинної медичної допомоги розробить МОЗ.

Чи покриваються реанімаційні заходи страхуванням?

Реанімаційні заходи є частиною екстреної допомоги, а тому за будь-яких умов покриваються для пацієнта.

Як будуть покриті страховкою соціально незахищені родини та громадяни зі статусом інвалідності?

В концепції реформи передбачено, що будь-яка співоплата, яка може з’явитись в системі, єдина для всіх та незалежно від доходів. Але для соціально незахищених родин ці доплати можуть компенсуватися з інших джерел – національних чи регіональних програм.

Це стосується послуг на вторинній ланці, допомога на первинному рівні покрита повністю для всіх громадян.

Чи може приватний лікар вимагати додаткові кошти за послуги, які знаходяться в гарантованому пакеті, щоб різниця була покрита пацієнтом або його страховою компанією?

Ні. Якщо лікар працює по контракту з НСЗУ, то за послуги, які покриваються національним страхуванням, ніяких додаткових коштів він брати не може. Додаткові кошти можуть бути сплачені лише за послуги, які не входять до гарантованого пакету.

Яким чином будуть компенсуватися послуги приватних лікарів?

Приватні лікарі зможуть укласти договір з НСЗУ на надання медичних послуг населенню. Цей договір буде єдиним для всіх – незалежно від форми власності. Якщо приватний заклад або приватно практикуючий лікар приєднався до системи національного страхування, він працює за національними тарифами та дотримується загальних вимог.

Сімейні лікарі зазвичай працюють там, де живуть їх пацієнти. Десь може бути приватна клініка, яка бачить у себе ресурси обслуговувати більше пацієнтів. Чому не приєднатися до умов програми національного страхування?

Інфраструктура та ж сама, а дохід вище за рахунок страхових коштів від НСЗУ.

Що буде при відмові у наданні медичної допомоги, її несвоєчасності та неадекватності?

Доволі важко дати відповідь на таке загальне питання. Якщо говорити про загальний підхід – у системі будуть чіткі прописані несуперечливі правила, зафіксовані в договорах.

Звичайно, відмова у наданні медичної допомоги – це порушення базової лікарської етики, і може тягнути не лише розірвання договору, але й позбавлення ліцензії. Однак такі ситуації повинні бути розглянуті індивідуально.

Яка буде заробітна платня у лікарів?

Національна Служба Здоров’я в рамках прямих контрактів платить страхові ризик-тарифи, покриваючі підтримку пацієнтів на рівні первинної допомоги.

Це – дохід медичної практики. Звичайно, є й витрати – інфраструктура, у якій працює лікар та власне час лікаря, медсестер та адміністративного персоналу.

Заробітна платня у лікарів залежить від ефективності практики: організації роботи, витрат на інфраструктуру, енергоефективність. Навіть в умовах діючого фінансування, у лікаря, до якого йдуть пацієнти та який уміє ефективно організувати практику, може бути гідна платня, вища за середню зарплату.

Які будуть обмеження та регулювання щодо зарплатні лікарів?

Зарплатня лікарів в медичних бюджетних заклади регулюється тарифною сіткою так само, як зарплатні будь яких бюджетних закладів в країні.

При перетворенні бюджетного закладу в комунальне некомерційне підприємство питання зарплатні регулюється домовленостями всередині підприємства та чинним трудовим законодавством.

Лікар стає не бюджетником, а вільним працівником.

Хто буде отримувати гроші – лікар чи лікарня?

Гроші від НСЗУ може отримувати тільки суб’єкт господарювання – тобто медичний заклад у формі комунального некомерційного підприємства або, наприклад, приватна клініка в формі ТОВ.

Лікар-ФОП це також суб’єкт господарювання, він може підписати контракт з НСЗУ на стандартних умовах.

НСЗУ не наймає лікарів на роботу, вона підписує договори з медичними практиками.

В будь-якому випадку лікар не буде працювати сам – мінімальна практика буде включати медичних сестер.

Чи буде опубліковано систему тарифів, за якими Національна Служба Здоров’я України буде контрактувати медзаклади?

Звичайно, усі тарифи в системі будуть відкриті.

Чи не почнуть лікарі “гризтися” за пацієнтів, компрометувати один одного?

Останнім часом я багато часу проводжу в поїздках по регіонах і зустрічах з лікарями. Як не дивно, але я часто чую, що атмосфера в колективах при діючій системі фінансування, м’яко кажучи, не колегіальна. На мій погляд, це насамперед результат нездорової системи фінансових відносин усередині медичних закладів.

Ми ж створюємо максимально прозору систему – платимо за результат і даємо можливість на місцях обирати будь-які форми організації. Це означає, що лікарі будуть зосереджені на пацієнті, а не на компрометації одне одного.

Чи планується індивідуальне ліцензування медичних працівників з можливістю позбавлення ліцензії?

Так. Це стратегічна мета реформи, яка потребує істотних змін до законодавства. Позитивом є те, що проблема визнається і МОЗ, і профільним комітетом парламенту.

Отже, є надія на її вирішення.

Як буде побудована взаємодія первинки та вторинки?

Лікар первинної ланки – це провідник пацієнта в системі, яка покривається страховим фінансуванням від НСЗУ.

Пацієнт може прийти до лікаря вторинної ланки сам, але це не буде покриватися національним страхуванням. Звичайно, якщо пацієнту потрібні регулярні консультації лікаря вторинної ланки, то не потрібно буде кожного разу ходити до сімейного лікаря за скеруванням.

Але сімейний лікар – це людина, до якої збирається вся інформація про здоров’я пацієнта і який може бачити взаємозв’язки, які не побачать профільні лікарі.

Тому він – головний контакт громадянина та системи.

Вторинна ланка буде фінансуватись НСЗУ за іншим механізмом. Тобто, оплачуватись буде лікування конкретних випадків у пацієнтів. Розрахунок ціни послуги за методикою “діагностично-споріднених груп” – це наше завдання на 2017 рік.

Вторинна ланка переходить на нову схему фінансування з 2018 року.

Чи залишиться модель ЦПМСД?

Усі моделі організації будуть рівні в своїх правах на заключення договорів з НСЗУ.

ЦПМСД (центри первинної медико-санітарної допомоги) є ефективними для населення від 30 тисяч мешканців. Для менших громад постачальниками послуг можуть бути комунальні амбулаторії чи приватні лікарські практики.

Як буде фінансуватися адміністративний та обслуговуючий персонал?

На первинній ланці витрати на адміністративний та обслуговуючий персонал включені в тарифи від НСЗУ, які отримує медичний заклад чи лікар-ФОП. Розмір цих платежів – предмет домовленості усередині колективу.

Медичним практикам буде вигідно тримати в себе мінімально можливу кількість адмінперсоналу, але при якому якість обслуговування пацієнтів та робота практики не страждатиме.

Що буде з міськздороввідділами?

Громади володіють дуже великим обсягом медичної інфраструктури. Нею потрібно керувати. Існує також чимало регіональних програм з охорони здоров’я.

Зараз голова місцевого здороввіділу зайнятий тим, що змушує якось працювати давно поламану систему. Після зміни фінансування, заклади будуть господарювати автономно.

Але наймач голови місцевого здороввідділу – громада. Тому його завданням буде забезпечити, щоб ця інфраструктура була спланована максимально розумно, а місцеві програми працювали ефективно. І це дуже багато роботи.

А як будуть працювати відомчі лікарні, наприклад, Феофанія?

Поступово вони інтегруються до загальної системи і будуть працювати так само, як і всі інші заклади.

Що робити з проблемою, коли головні лікарі почнуть передавати інфраструктуру афілійованим людям?

Проблема “афілійованих людей” у тому, що вони зазвичай погано лікують. Поріг входу в систему для лікаря-ФОПа дуже низький, а коштів від контрактування НСЗУ буде вистачати на практику включно з орендою.

Тому головні лікарі з “симпатіями” дуже швидко залишаться без лікарів, без пацієнтів, а відтак без бюджету лікарні й без роботи. А громада отримає лікарню, у якій нема ані лікарів, ані пацієнтів, натомість є борг по комунальних сплатах.

Тому я б на місцевих громад ретельно слідкував, що відбувається з їх майном.

Яка зараз укомплектованість оснащення медзакладів у містах та селах? Як буде забезпечуватись оснащення закладів апаратурою?

Дуже сильно залежить від регіону. Але всім зрозуміло, що ця укомплектованість далека від ідеалу.

Апаратура закладів це питання насамперед власників цих закладів – місцевих громад. Нам до цієї ситуації ще треба дійти. Однак забезпечення базовим рівнем укомплектованості первинної ланки у 2017 році – цілком посильна задача для громад, особливо в умовах фінансової децентралізації.

Яку функцію хоче виконувати влада?

Роль Національної служби здоров’я України – оператор. Вона також контролює виконання договорів та проводить розрахунок тарифів на медичні послуги.

МОЗ – регулятор, встановлює стандарти та визначає політику в галузі.

Кабінет Міністрів затверджує гарантований пакет медичних послуг. Кабмін координує роботу НСЗУ через міністра охорони здоров’я.

Верховна Рада голосує за бюджет, частиною якого буде і гарантований пакет медичних послуг.

Чому обрано саме таку модель страхування?

У національному солідарному страхуванні кошти збираються через систему загального оподаткування, страховий пул є частиною бюджету країни, а виплати здійснює окремий оператор.

Зараз в України вже є два перших елемента, тому з практичної точки зору така система найпростіша до впровадження. За рекомендаціями міжнародних організацій така система найкраще підходить для країн, що розвиваються. Вона дозволяє покрити усіх громадян гарантованим рівнем медичного обслуговування, причому управління системою відносно нескладне.

Чому не запускається модель, що фінансується через окремий податок із заробітної платні?

В Україні дуже великий ринок тіньової праці. Якщо ми введемо новий податок на заробітну платню, то, по-перше, ми вдаримо по всій економіці, а по-друге, ті, хто працює легально, почнуть платити за лікування всіх.

Але непрямі податки – ПДВ та акцизи платять усі, хто живе в Україні. Кожного разу, коли ви їдете в автобусі, ви платите акциз на бензин. Будь-яка покупка в магазині – це сплата ПДВ.

Тому канал фінансування страхового пулу – це непрямі податки.

Чому НСЗУ назвали саме так?

Ми занадто довго дивились на медицину як на спосіб лікування хвороб.

Звичайно це важливо, але куди важливіше – залишатись здоровими. Крім того, у назві ми наголошуємо, що національне страхування – це служба, тобто сервіс для нас з вами.

Чи буде введено копеймент, щоб системою не зловживали?

Копеймент дійсно використовується в багатьох країнах. Концепція реформування системи фінансування охорони здоров’я України, ухвалена урядом, передбачає, що будь які співоплати з боку громадян будуть єдиними для всіх громадян, коли вони будуть запроваджені на подальших етапах реформи.

Чому реформу не можна зробити швидко, за рік?

Реформа будь-якої великої системи, на жаль, займає час. Навіть у “найшвидших” країнах вона займала від 5 до 7 років.

Україні відкладати реформу немає куди, тому реформа починається в 2017-му році й протягом трьох років буде в цілому завершена для всієї системи.

Первинна ланка простіше за організацією, тому ми встигаємо запустити фінансування первинної ланки вже у 2017 році.

Заклади вторинної ланки та вище мають на цей рік декілька завдань: навчитись автономно планувати штатний розпис, працювати в межах “глобального” бюджету, розрахувати вартість своїх послуг.

Є спільне з громадами завдання: автономізація закладів, планування госпітальних округів.

З 2018-го ці заклади теж перейдуть на нове фінансування за прямими договорами.

Де взяти професійних лікарів?

Навчити.

Ми не можемо набрати лікарів так як патрульних поліцейських. Тому медична реформа передбачає не тільки зміни в фінансуванні медичних закладів, а ще й зміни в системі навчання та підвищення кваліфікації лікарів.
…

Правда України

Як довірити роботу взяття крові з вени, як звикнути до экзоскелетів і роботів-хірургів, а головне, як перестати боятися нових медичних технологій? Ми зібрали лякаючі розробки в галузі медицини.

Навіть без участі роботів процес забору крові вселяє неспокій — іноді медсестра не може знайти вену з першої спроби, що ускладнює процедуру. Робот Veebot знаходить вену з точністю 83% і проводить збір аналізів за одну хвилину. Ось тільки з медсестрою завжди можна перекинутися парою слів, а з машиною справа йде складніше. Що якщо щось піде не так, або робот не припинить процедуру вчасно?

За оцінками експертів, до 2020 року продажі хірургічних роботизованих пристроїв складуть $6,4 млрд. Але поки що роботи не можуть замінити реальних лікарів. Робот da Vinci не прагне замінити хірурга, замість цього він допомагає фахівцю більш точно та якісно виконати операцію. Лягати під ніж робохірурга перший час буде страшно, але роботу пристрою в будь-якому випадку контролюватиме справжній доктор, а ймовірність помилки буде практично виключена.

За даними ВООЗ, у світі бракує 4,3 млн терапевтів, медсестер та іншого медичного персоналу. При цьому потреба в послугах охорони здоров’я зростає: хвороби все легше підхопити, сучасні жителі часто страждають хронічними захворюваннями — діабет або ожиріння, а літні люди, кількість яких зростає, потребують допомоги. Підготувати достатню кількість кваліфікованих фахівців неможливо, тому в лікарнях все частіше з’являються пристрої для телемедицини. Люди по всьому світу вже користуються системою InTouch Health, яка дозволяє отримати консультацію про серцево-судинні захворювання та з приводу інших проблем.

Чатботи захоплюють все більше сфер впливу: вони допомагають оскаржувати штрафи, захищатися в суді і отримувати візу. В найближчому майбутньому саме до чатботів ми будемо звертатися за первинною консультацією, в тому числі і з медичних питань, а вони направлять нас до терапевта тільки в разі необхідності реального огляду.
…

Правда України

Американська компанія Tesla Motors відшкодує норвезьким власникам фастбека Model S P85D завданий збиток у розмірі 7700 дол. Автовиробник таким чином визнає, що прикрасив технічні характеристики електрокара.

Так, під час рекламної кампанії американці обіцяли своїм майбутнім клієнтам, що нова версія електромобіля з приставкою P85D зможе в особливому режимі розганятися до 100 кілометрів на годину всього за 3,4 сек, однак на практиці такого прискорення досягти так і не вдалося.

Ошукані норвежці вирішили подати до суду, щоб добитися компенсації збитку.

Варто зазначити, що Tesla вдалося вдвічі зменшити суму компенсації, однак крім грошей автовиробник запропонував клієнтам безкоштовне оновлення власного автомобіля, комплект колісних дисків або вигідний кредит на придбання нового авто.
…

Правда України

Естонія – одна з «молодих» європейських країн з економікою, яка зростає. Багато років тому уряд країни вирішив взяти курс на розвиток технологій і технологічних бізнесів, тому сьогодні Естонія стала зразком для наслідування в сфері електронних державних послуг, стрімко зростає в рейтингу простоти ведення бізнесу і стає привабливішою для IT-спеціалістів з-за кордону.

Підтримка і розвиток високотехнологічних бізнесів – щасливий квиток у заможне майбутнє.

В Естонії є три типи технологічних компаній: чисто естонські; спершу естонські, які стали потім міжнародними (це багато успішних естонських стартапів, наприклад); спершу міжнародні компанії. Саме міжнародні компанії активніше від інших наймають фахівців з-за кордону, зокрема, в цій країні є попит на IT-спеціалістів з України.

В колах українських айтішників побутує думка, що основна причина, чому компанії шукають фахівців у нашій країні – це можливість економити на зарплаті. Мовляв, треба платити он скільки, а українець працюватиме за півціни. Мовляв, для якихось країн це і справедливо. Але в Естонії серйозний зарплатний ценз, держава ставить високі вимоги щодо оплати праці іноземних фахівців. Позаяк ціни тут невисокі і зарплати можна порівняти скоріше з нашими, ніж з західноєвропейськими, айтішник при переїзді в Естонію матиме високий за місцевими мірками дохід та купівельну спроможність при порівнянній з Україною зарплатою.

Перебираючись в країни Західної Європи, наші айтішники дуже втрачають у купівельній спроможності порівняно з тим, що у них було в Україні. З Естонією ситуація не така. Тому конкретно в контексті цієї країни на перший план виходять інші речі.

«Є декілька причин, з яких розроблювачі з інших країн можуть прагнути до Естонії, і вони варіюються від людини до людини, але головна з них – це підвищення рівня життя. Багато з них відзначають, що ситуація тут менш напружена, фахівці отримують більш повний і цікавий професійний досвід, бо мають можливість працювати над проектом від початку і до кінця, на відміну від України, де вони залучені тільки в певну частину (мова йде про аутсорс-компанії, – прим. редакції). Якість життя покращується завдяки широкому спектру електронних послуг, які Естонія може запропонувати. Культурні відмінності з Україною невеликі, російська мова досить поширена, як і англійська, тому з поступовою адаптацією немає проблем».

Леонардо Ортега, менеджер проектів: “По-перше, Естонія невелика країна, тут проживають 1,31 млн осіб, це вдвічі менше, ніж офіційно в одному Києві. IT-фахівців за різними даними – від 21,4 до 29 тис. на всю Естонію (в Україні приблизно в 3,5-4 рази більше), але потреба в таких фахівцях велика і зростає, тому наймання людей з-за кордону стає все більш важливим для естонської технологічної галузі. В країну готові перебиратися не тільки українські, білоруські чи російські айтішники, але жителі сусідньої Фінляндії, де безробіття вище на кілька відсотків”.

Другий момент – Естонія прагне залучати до себе висококваліфікованих фахівців з усього світу, щоб зміцнювати IT-галузь кваліфікованими професіоналами, а економіку – високотехнологічними компаніями. На рівні держави стає легше взяти на роботу кваліфікованого іноземця, бо уряд вводить правила і схеми для підтримки цього. Під висококваліфікованим фахівцем мається на увазі преьендент з вищою освітою та досвідом роботи не менше п’яти років.

«В Естонії їдуть люди з більш розвинених країн. У нас на проекті були люди США, Австралії, Іспанії, інших. Хтось – з особистих причин. Хтось – тому що податки менші. Якщо від доходів в Естонії відняти витрати на оренду житла, їжу, податки, то з великою ймовірністю буде залишатися більше грошей, ніж в якій-небудь країні Старої Європи», – розповідає Михайло Мороз, який чотири роки тому перебрався в Естонію.

Як і в інших країнах світу, в Естонії IT-фахівці отримують більше від середньостатистичних співгромадян. За даними OSKA, середня зарплата в 2013 році становила 1325 євро (брутто):

За словами рекрутерів Світлани та Мартіна Круусвалл з естонського HR-агентства, яке спеціалізується якраз на фахівцях з третіх країн, наймання людей з-за кордону, навпаки, тягне за собою великі витрати. Це послуги агентства (хоча так чи інакше, їх компаніям треба оплачувати), витрати на переліт і проживання претендентів на етапі співбесід. Якщо етапів кілька, витрати, відповідно, зростають. До цього додаються витрати на перший місяць проживання нового співробітника.

Зазвичай їх на себе бере компанія (хоча це не обов’язкова умова). Вона має забезпечити фахівцу максимальний комфорт далеко від дому. «Везти людину – це додаткові витрати, відповідальність. Фінансова і моральна – ти ж як роботодавець забираєш людину з рідного середовища, можливо, навіть з сім’єю, потрібно допомогти їй, щоб вона почувалася комфортно», – розповідає Світлана Круусвалл.

В Естонії прийнято, щоб роботодавець допомагав іноземцям з переїздом – в штаті є люди, які допомагають з пошуком житла для оренди, дають поради, що краще вибрати, часу на побут йде менше, тоиу що більшість проблем вирішується онлайн – про це розповідає Олег Стасула: «В Естонії у мене більше часу для себе, більше можу подорожувати. Немає проблем з візами, лоукостери літають по всій Європі з Талліна, Риги та інших міст поруч», – говорить Олег. При деяких компаніях є мовні курси, також від держави є безкоштовні курси естонської і програми адаптації.

Фахівцю з-за кордону повинні платити не менше середньорічної зарплати, помноженої на коефіцієнт 1,24, у випадку, якщо фахівець претендує на «синю карту ЄС» — на коефіцієнт не менше 1,5. Якщо мова йде про деякі позиції, які закриваються кадрами з-за кордону без урахування вимоги естонської каси по безробіттю, то застосовується коефіцієнт 2. На даний момент середньорічна зарплата в Естонії знаходиться на рівні 1163 євро.

Випробувальний термін в Естонії триває чотири місяці. За словами рекрутерів, у більшості випадків все проходить гладко, тому що на початковому етапі відбувається жорстка фільтрація і пропозицію щодо роботи роблять тільки тоді, коли в людині вже дуже впевнені. Обговорювати зміну зарплати прийнято через півроку-рік, після Performance Review. На пам’яті Світлани та Мартіна тільки один працівник не пройшов випробувальний термін.

Щорічно Естонія оцінює свою потребу в ІТ-спеціалістах додатково в 1500 осіб, з них 70% – з вищою освітою, 30% – з профільних. Найперспективніші – люди з вищою освітою в міждисциплінарних напрямках. По мірі зростання індустрії ця цифра буде зростати.

«Ми, безумовно, спостерігаємо тренд: зростає попит на висококваліфікованих IT-фахівців. І він продовжить рости. Наприклад, в 2013 році в Естонії було 23 тисячі IT-фахівців, а до 2020 їх буде, імовірно, 37 тисяч».

Приблизно половина естонських айтішників працює в сфері ICT, решта – це фахівці у сфері IT, але в компаніях з інших секторів. За словами президента Естонської асоціації інформаційних технологій і телекомунікацій, Аннелі Хейнсоо, найбільш затребувані в Естонії висококваліфіковані розробники, системні аналітики/архітектори в галузі розробки ПЗ і в телекомунікації.

«Сфери діяльності і спеціалізація IT-фахівців залежать від конкретних компаній, – уточнює Іво Ласн. – Є стійкий попит на розробників, які володіють різними мовами, аналітиків і системних адміністраторів. Звичайно, є вакансії в різних IT-сфери – потрібні QA, менеджери продукту та проекту, техпідтримка. Принаймні, вони дуже популярні в Playtech. За даними останніх досліджень, в Естонії середня зарплата фахівця в IT-сфері в півтора рази вища, ніж середня зарплата в Естонії (вона становить 1160 євро брутто). Водночас зарплати в галузі дуже різні, адже вони залежать від позиції і рівня. У тому ж дослідженні йдеться, що середня зарплата розробника становить 2550 євро на місяць (брутто)».

За словами рекрутерів, в Естонії можуть знайти роботу IT-фахівці починаючи з рівня Middle і вище, головне, щоб це були люди з продуктовим мисленням. Це можуть бути фахівці з галузі аутсорсу, бо в Україні найбільш розвинена саме вона. У таких кандидатів роботодавець цінує різноманітний досвід і розуміння роботи у багатьох сферах, але чекає, що претендент прийняв рішення поглибити свої знання конкретно в його напрямку.

Фахівець повинен показати, що він зацікавлений в конкретному продукті, готовий брати на себе відповідальність за його якість та пропонувати способи поліпшення. Бажано, звісно, продемонструвати це вже на етапі інтерв’ю. У роботі важлива проактивність та схильність до аналізу, а також самостійність. Типова IT-компанія в Естонії має горизонтальну ієрархію, де вільно поспілкуватися і поділитися знаннями може кожен співробітник, незалежно від рангу.

В окремому матеріалі про Естонію ми вже докладно розповідали про інфраструктуру для стартаперів в Естонії. В Естонії створюються умови для підтримки стартапів в рамках державної ініціативи Startup Estonia, до 2020 року їх хочуть бачити не менше тисячі. Талановиті айтішники з інших країн можуть потрапити в естонський стартап, взявши участь у хакатонах.

За словами Олега Стасула, який поїхав до Естонії 1,5 роки тому, хакатони в Естонії проходять часто, мало не кожні вихідні. До них легко потрапити. Якщо представлений на хакатоні проект отримає фінансування – команда приступає до роботи над ним, і іноземець, необхідний для роботи на проекті, може отримати візу для участі в роботі над проектом.

«Нещодавно запустилися кілька стартапів в сфері кібербезпеки. Місцеві успішні стартапи концентруються на наданні аналітичних послуг для клієнтів. Крім того, маємо велику потребу в розробниках програмного забезпечення, тому будь-який бізнес, який фокусується на цьому, не буде відчувати проблем з пошуком клієнтів», – коментує питання про перспективні естонські стартапи Аннелі Хейнсоо.

Але оскільки Естонія – маленька країна, місцеві стартапи не орієнтуються тільки на внутрішній ринок – проекти спершу орієнтуються на міжнародну роботу.

Найвідомішим естонським технологічним проектом є Skype, який встиг змінити двох господарів і побути найпопулярнішим месенджером у світі. Тепер це частина Microsoft, але найбільший офіс, які і раніше, знаходиться в Талліні. І аж ніяк не єдиний перспективний естонський проект, проте жителі країни і влада дуже натхненні його прикладом і мріють повторити успіх Skype.

В країні вже зараз є чимало молодих компаній, колись успішних місцевих стартапів, які вчасно отримали підтримку, і тепер багато з них завойовують міжнародні ринки.

Податки за працівників в Естонії виплачує роботодавець. З роботодавцем традиційно обговорюється рівень окладу до податку, він же вказаний в договорі. Точну суму, яку працівник отримає на руки, рекрутери радять відразу уточнювати у них або у роботодавця – обидва компетентні дати відповідь на запитання. Зарплата виплачується повністю на банківський рахунок. В країні готівка, звичайно, в ходу, але завдяки розвиненим цифровим послугам зазвичай в них немає потреби. За офіційними даними, 99% банківських транзакцій здійснюються у безготівковому вигляді. Оплата податків – теж в електронному вигляді.

Якщо в Україні податок на доходи фізичних осіб становить 18%, в Естонії – це 20%. Тобто різниця між нашими країнами невелика (в Польщі для порівняння утримується від 19% до 30%, у Німеччині, Франції, Нідерландах ця цифра ще вища, і прив’язана не тільки до розміру доходу, але і сімейного стану). Неоподатковуваний мінімум – 170 євро. Соціальний податок в Естонії становить 33%, і його також виплачує роботодавець. Страхування безробіття для працівника – 1,6%, для роботодавця – 0,8%. Обов’язковий внесок в накопичувальний пенсійний фонд – 2%.

«В Естонії порівняно з іншими європейськими країнами невеликі податки. В Україні податок для працівників 18%, в Естонії – 20%. Різниця невелика. У нас, звичайно, багато айтішників платять як приватні підприємці символічні 5%, майже вся зарплата залишається їм. У тій же Німеччині податки набагато вищі. Якщо дивитися на податки з точки зору компанії, то Естонія все одно вигідно відрізняється. В Естонії якщо компанія не виводить свій дохід, а реінвестує його в розвиток бізнесу, то вона звільняється від сплати податку з тієї суми, яка була реінвестована», – розповідає Михайло Мороз.

Естонський роботодавець не платить податок на зарплату, яку отримує нерезидент Естонії, якщо його місце діяльності розташоване за межами країни. З коштів, які інвестуються в бізнес, податок теж не сплачується. Тільки з виведеного прибутку. Тобто молоді компанії, які весь свій прибуток направляють на зростання компанії, винні з цих грошей державі 0%.

Естонія регулярно зміцнює свої позиції в рейтингу простоти ведення бізнесу і економічних свобод. Тут немає деяких податків для фізичних або юридичних осіб, зокрема, на спадщину, нерухомість, приріст капіталу.

Перелік державних податків в Естонії:
1. Прибутковий податок
2. Соціальний податок
3. Земельний податок
4. Податок з азартних ігор
5. Податок з обороту
6. Митний збір
7. Акцизи
8. Податок на великовагові транспортні засоби
…

Правда України

Українці повинні більше платити за тепло в квартирах, якщо використовують їх не для житла, а для професійної діяльності. Так постановив Верховний суд, розглядаючи справу №6-1926цс16.

“ВСУ розглядав випадок з використанням квартири нотаріусом і постановив, що він повинен платити за опалення більше, ніж платять за житлові приміщення. Це десь в півтора-два рази дорожче. Але подібний принцип стосується не тільки нотаріусів, а й інших громадян, які використовують квартири в комерційних цілях. Наприклад, тих же перукарень або швейних майстерень. Їм комунальні підприємства можуть перерахувати платіжки, якщо з’ясується, що вони платили за тепло за житловими тарифами”, – пояснив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Ціни на комунальні послуги не вперше оскаржуються в суді комунальними підприємствами.

“Питання оплати комунальних послуг нотаріусами, за тарифами, відмінними від тарифів для населення, має тривалу історію. Зокрема, 26.09.2012 Верховний суд України, за результатами розгляду справ № 6-43цс12 і № 6-72цс12 зробив правовий висновок, в якому вказав, що тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з теплопостачання в приміщеннях, що використовуються ними для проживання.

Водночас, послуги з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються приватними нотаріусами для зайняття нотаріальною діяльністю за такими тарифами оплачуватися не можуть”, – розповів адвокат Володимир Бандура.
…

Правда України

У банку Citi прогнозують повільну девальвацію євро відносно долара вже у найближчий рік.

Так, експерти вважають, що протягом наступних трьох місяців за 1 євро будуть давати 1,05 доларів (зараз показник знаходиться на рівні 1,07 доларів), а вже через півроку-рік 1 євро коштуватиме 0,98 доларів. В цілому, за прогнозами, девальвація складе 7,5%.

Британський фунт стерлінгів, на думку аналітиків банку, також втратить позиції відносно долара США. Зараз за один фунт дають 1,23 долара. За прогнозами, протягом року цей показник знизиться до 1,14 долара. Курс російського рубля до долара залишиться незмінним — близько 64 рублів за один долар.

Згідно з дослідженням Bloomberg серед трейдерів, ймовірність того, що курс долара і євро досягне паритету в 2017 році, становить 43%. А в німецькому Deutsche Bank і зовсім стверджують, що наступного року євро буде дешевше долара. Так само вважають експерти банку Societe Generale.
…

Правда України

З початку 2015 року кількість вакансій для студентів збільшилася в п’ять разів. З початку нинішнього року їх чисельність збільшилася в 2,5 рази. Загальна кількість вакансій зросла втричі. Про це в коментарі розповіла експерт порталу з пошуку роботи Тетяна Пашкіна.

“Ринок вакансій для молодих фахівців випереджає зростання ринку праці в півтора рази. Однак у роботодавців, які готові працювати з молодими фахівцями, існує проблема – пошукові системи часто не приходять на співбесіду”, – говорить Пашкіна.

Найактивніше влаштовують на роботу у Києві, а також Харківській та Дніпропетровській областях. Найбільше претендентів без досвіду роботи беруть у менеджери з продажу. Це майже третина від усіх вакансій здобувачів без досвіду. Студентів приймають в оператори контакт-центрів, офіціанти, консультанти.

“Роботодавці готові на ці посади надавати не тільки підробіток, але і постійну роботу, розвивати, вкладати гроші в навчання фахівців, гарантувати кар’єрний ріст і підвищувати зарплату. Однак рекрутери нарікають, що з десяти молодих людей, запрошених на співбесіду, приходить третина. Роботу за фахом знайти складніше, але і тут існують пропозиції щодо стажування та працевлаштування з неповним робочим днем”, – каже фахівець.
…

Правда України

Ера чат-ботів вже почалася. Удосконалення технології штучного інтелекту і популярність месенджерів безпосередньо впливають на цей зростаючий тренд. Всього за кілька останніх місяців власні чат-боти запустили деякі банки, платіжні системи American Express і Mastercard.

Ці програми використовують месенджери як інтерфейс для виконання різних завдань, як планування зустрічей, надання відомостей про погоду, управління рахунком або здійснення покупки. Світовий ринок чат-ботів все ще перебуває в стадії зародження, і моделі монетизації цієї технології до кінця не опрацьовані. Втім, на сьогоднішній день існує ряд стратегій (наприклад, чат-бот як додаткова послуга або елемент партнерського маркетингу), що доводять ефективність ботів для бізнесу.

Чат-боти можуть стати для брендів сервісами доданої вартості, які безпосередньо не генерують прибуток, але допомагають компаніям краще обслуговувати клієнтів і досягати своїх цілей, а також підвищують продуктивність. До таких, у першу чергу, належать боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування.

У новому звіті BI Intelligence досліджується питання, як компанії можуть монетизувати свої чат-боти шляхом адаптації існуючих моделей. Крім того, вивчаються різні способи використання чат-ботів з метою скорочення операційних витрат бізнесу.

Основні висновки дослідження:

– Популярність чат-ботів стрімко росте в США, де більше половини користувачів месенджерів у віці від 18 до 55 років вже скористалися цією опцією.

– Чат-боти володіють низкою функцій, які роблять їх ідеальним інструментом взаємодії брендів з користувачами. До них відносяться глобальне охоплення, високий показник утримання аудиторії і спроможність зацікавити молодь.

– Компанії і бренди прагнуть використовувати потенціал монетизації чат-ботів. BI Intelligence визначає чотири існуючі моделі, які можуть успішно застосовуватися для чат-ботів: боти як послуга, нативний (корисний контент, партнерський (афілійований) маркетинг і роздрібні продажі.

– Чат-боти можуть забезпечити бренди сервісами доданої вартості. Боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування можуть скоротити операційні витрати компаній.

– Існує кілька бар’єрів, які чат-ботам необхідно подолати, щоб стати успішними генераторами доходу.
…

Правда України

У розвинутих країнах готівка може і зовсім не знадобитися — розрахуватися карткою можна без проблем. Швеція посіла перше місце в ЄС за кількістю безготівкових розрахунків. Схожа ситуація в Данії, Норвегії, Швейцарії, Фінляндії.

А якщо ви зібралися кудись в Африку або на Кубу, то варто запастися місцевими паперовими грошима.

Ще картка безпечніша — її рідше намагаються вкрасти, ніж готівку. А якщо і вкрадуть, то зняти гроші відразу, швидше за все, не вийде, тож є час виявити пропажу і заблокувати кошти.

Але якщо захочеться зняти гроші в банкоматі іншої країни, то доведеться заплатити комісію кілька відсотків.

Звертайте увагу на те, яку картку оформляєте.

Visa чи MasterCard, ось в чому питання. Ці платіжні системи відрізняються основною валютою. Для Visa це долар. Це означає, що операції, пов’язані з конвертацією валют, будуть проходити через долар. Для MasterCard — долар і євро. Тому при поїздці в Штати краще взяти з собою доларову Visa, а якщо ти збираєшся відвідати країну єврозони, то варто брати евровую MasterCard.

Ось кілька прикладів того, як може відбуватися конвертація валюти.

1. Рахунок UAH, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: UAH > USD > EUR, а при оплаті MasterCard тільки одна: UAH > EUR.

2. Рахунок EUR, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: EUR > USD > EUR, а при оплаті MasterCard конвертації не буде.

3. Рахунок USD, купівля USD. При оплаті карткою Visa конвертації не буде, а при оплаті MasterCard буде потрійна конвертація: USD > EUR > USD.

4. Рахунок UAH, купівля GBP (або будь-який інший валюті, крім UAH, USD, EUR). При оплаті карткою Visa буде подвійна або навіть потрійна конвертація: UAH > USD > EUR > GBP чи UAH > USD > GBP, а при оплаті MasterCard — тільки подвійна: UAH > EUR > GBP.

У будь-яку іншу країну можна брати будь-яку картку. Також платіжна система не має значення і при розрахунках усередині України.
…

Правда України

Поліцейські назвали причини для зупинення водія. Як виявилося, кілька таких випадків, але про них варто пам’ятати всім, хто сідає за кермо.

Так, законом п. 1-9 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, що дають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб. Таких випадків всього дев’ять:

1. Якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2. Є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3. Є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

4. Транспортний засіб перебуває в розшуку;

5. Необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6. Необхідно залучити водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення або матеріалів ДТП;

7. Уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження або заборону руху;

8. Спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9. Порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов’язаний інформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з докладним описом підстави зупинення, визначеної в цій статті.
…

Правда України

Марчук вважає Україну могильником для талантів.

Відомий український художник Іван Марчук в інтерв’ю заявив, що «зробив велику дурницю свого часу, коли повернувся в Україну». Адже в Україні таланти не шанують належним чином.

«Але що мені вже зараз кудись їхати, десь у дорозі вмирати? Та я в Україні приношу задоволення людям – це добре. Я виходжу на вулиці, і люди просто чіпляються до мене. Всі впізнають, здоровкаються. Я кажу: я вас не знаю. А це, кажуть, неважливо, ми вас знаємо. І всі запитують: де вас можна побачити? Не мене особисто, звісно, а картини», – розповів Марчук.

Сам особисто, зізнався митець, він не часто відвідує виставки. Адже, вважає він, цікаві виставки бувають рідко.

«У нас є багацько талановитих художників. У Львові, наприклад, живе мій колега Любомир Медвідь – це глиба! Олег Мінько – це глиба. Віктор Гонтарів був (помер у 2009 році. – «Главком») – теж глиба, мав цілу свою школу. Я говорю зараз тільки про унікальних художників. Є ті, хто не втік, і Україна цим може втішатися. Але Україна це ніколи не цінувала», – зазначив художник.

«В Україні сила-силенна талантів, які просто в’януть, бо їх ніхто не поливає. Україна народжує на квадратний метр найбільше розмаїтих талантів у різноманітних галузях: наука, культура, мистецтво і так далі. У жодної країні в світі такого немає, в цьому плані ми найбагатші. Але ті таланти ніхто не виховує, не пестить, і вони пропадають. Одні в’януть, інші виїжджають на землю, яка буде їх годувати. Талант дається від Бога, і він мусить прорости, віддати себе людству. А якщо він потрапив на поганий ґрунт, він не розвивається, тому він повинен шукати землю, яка дозволить йому процвітати», – впевнений Марчук.

Причину цьому художник радить шукати в українському менталітеті.

«На території, яка називається Україною, ніколи не проріс світового рівня талант. Усі, хто себе проявив, зробили це за межами України. Україна шанує тільки тих, кого вже немає. А хто є, тому по-чорному заздрять. І державі на це абсолютно наплювати. Якщо є така держава – Україна. Бо я вважаю, що її просто немає. Земля є, держави – немає», – додав Марчук.

«Україна – це могильник для талантів. Таланти тут гинуть. Я приїхав, бо думав, що їду вже в державу, яка буде державою, за яку гинули мільйони людей. Я був обдурений… Радості я не маю. Тут немає чому тішитися. Це дуже погано. Людина має щодня хоч чомусь тішитися, а я не тішуся. Я тішуся, коли малюю картину, ізолююся, милуюся тим, що і скільки я наробив», – розповів митець.
…

Довідка: Марчу́к Іва́н Степа́нович (нар. 12 травня 1936, с. Москаліївка, нині Лановецького району Тернопільської області, Україна) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Києва й Тернополя. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклали в Британії.
…

Правда України

На що перетворилася найзеленіша столиця Європи і чому так сталося?

Ще чверть століття тому Київ був містом, у якому хотілося жити, а кияни по праву пишалися тим, що столиця була найзеленішим мегаполісом Європи. Проте за 25 років «господарювання» площа зелених насаджень у Києві зменшилася вдвічі. Сьогодні на одного киянина припадає менше 14,5 кв. м рослинності за європейської норми у 25 кв. м.

Стратегія розвитку столиці до 2025 року передбачає забезпеченість зеленими зонами загального користування у 2025 році на рівні 20 кв. м рослинності на мешканця. Та чи буде досягнуто цього результату за нинішніх темпів тотальної забудови та принципів господарювання у місті?

Рік тому, під час виборів мера та депутатів Київради, програми кожної політичної сили чи кандидата обіцяли киянам створення «комфортного міста». Вочевидь, і мер, і теперішні «виразники інтересів киян», яким довірливі жителі столиці віддали свої голоси, поняття «комфорт» трактують по-своєму, відповідно до власних інтересів. Тим часом у міжнародних рейтингах Київ стабільно визнається одним з найгірших за рівнем життя містом.

Згідно з нещодавно оприлюдненим журналом Economist рейтингом найбільш придатних для життя міст, Київ перебуває в останній десятці (загалом у списку 140 позицій). Там ми випереджаємо столиці Зімбабве, Нігерії та Папуа Нової Гвінеї. Останнє місце, до речі, посів наполовину полеглий у руїнах Дамаск.

Майже щодня відбуваються протести киян проти неконтрольованих та незаконних забудов, які поступово, але невідворотно знищують зелені насадження в Києві. Відсутність комплексного підходу до розвитку та забудови столиці призводить до значного погіршення її екологічного стану.

У Києві практично не створюються нові зелені зони, але при цьому активно знищуються навіть ті, що якимось дивом вдалося зберегти. Внаслідок цього сьогодні наша столиця посідає аж 30-те місце в екологічному рейтингу міст Європи з показником індексу екологічного добробуту на рівні 32,33 зі 100.

За два роки у Києві з’явилося 37 нових скверів і на 30 га збільшилася площа зелених зон. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко під час звіту про результати своєї діяльності на посаді. «Київ здавна вважався зеленою столицею. І два роки тому ми поставили завдання – повернути це звання нашому місту. Тож за два останніх роки статус скверу було надано 140 земельним ділянкам, на 30 га збільшилась площа зелених зон, з’явилося 37 нових скверів, оновлено понад 100 зелених зон міста», – запевнив Кличко.

За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, загальний рівень забруднення у Києві є вищим від середнього по Україні й характеризується як високий. У повітрі – понад два десятки різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Особливу небезпеку становить діоксид азоту – його концентрація перевищує норму вдвічі.

Одним з основних та найбільш шкідливих джерел забруднення повітря у Києві є транспорт, насамперед автомобільний. Ще у 2012 році кількість зареєстрованих автотранспортних засобів перетнула мільйонну позначку. Іншою гострою екологічною проблемою міста залишається неправильне поводження з відходами.

Досі в Києві не запроваджено системи утилізації сміття та знешкодження токсичних відходів. Внаслідок безграмотного підходу до розв’язання цього стратегічного з екологічної точки зору питання малі річки, що колись були окрасою нашого міста, перетворюються на стічні канави.

Однією з найважливіших причин забруднення столиці є наявність промислових підприємств у межах міста, серед яких «Радикал», «Захід», «Радон» та сміттєспалювальний завод «Енергія».

Стверджувати, що такий екологічний стан справ можливий через недосконалість законодавства, не можна. Навпаки, у нас на диво прогресивні закони й цілком прийнятні екологічні норми.

Нещодавно, 4 жовтня 2016 року, парламент ухвалив законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» (№2009а-д), який зараз готується на розгляд після вето президента. Документ передбачає визначити в Кодексі про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Так, за надання неправдивої чи неповної інформації про вплив планованої діяльності на стан довкілля або порушення процедури оцінки впливу чиновників та підприємців планується карати штрафом у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 3400 грн). За недотримання екологічних умов під час ведення господарської діяльності штраф сягатиме 200–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–8500 грн). Проте чого варті ці штрафи, коли, наприклад, існує налагоджена корупційна система, за якої інспектори екологічних інспекцій за хабарі заплющують очі на очевидні порушення екологічних норм?

Київська влада матиме неабиякий вплив на реалізацію вказаного законопроекту, оскільки саме орган місцевого самоврядування приймає рішення про провадження планованої діяльності, яка матиме вплив на довкілля, та затверджує параметри й умови її провадження. Приймаючи рішення про здійснення планованої діяльності, міська рада буде зобов’язана враховувати рішення з оцінки впливу на довкілля.

Слід зазначити, що, відповідно до положень законопроекту, процес оцінки впливу на довкілля обов’язково включатиме громадське обговорення. Громадськість матиме право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності. Отже, реалізація даного законопроекту та екологічне майбутнє міста у першу чергу залежатиме від місцевої влади та місцевої громади.

Київ міг би бути подібним до міста Калгарі у Канаді, яке визнається найчистішим містом світу. У ньому розміщено безліч підприємств з видобутку газу та виробництва біодизельного пального. Однак ретельно спланована, а головне – виконана програма захисту довкілля, а також велика площа, відведена під парки, забезпечують місту чисте повітря. У Києві ж промислові зони та шкідливе виробництво, транспорт та щільне будівництво поступово перетворюють екологічний стан на катастрофічний.

Чому так сталося? Не тільки тому, що владу в Києві, наче смачний пиріг, ділили та продовжують ділити ті, для кого комфорт міста – це їхній особистий комфорт, що полягає у збагаченні за будь-яку ціну на будівництві висоток та торговельно-розважальних центрів, всупереч логіці та будівельним нормам.
Їм байдуже, адже їхнє справжнє життя минає в інших країнах, або принаймні в елітних поселеннях за межами столиці. Вони не користуються послугами дільниць з обслуговування житлового фонду (колишніх ЖЕКів), не їздять у громадському транспорті, не водять дітей до звичайних дитячих садків і шкіл. Їм комфортно заробляти на тому, що вони руйнують колись найкраще для життя місто. Бо це не їхнє місто, це не їхнє життя.

Київська влада не має жодного уявлення про те, як керувати розвитком міста, що в інших країнах здійснюється за допомогою спеціальної науки – урбаністики. Багато вчених присвятили своє життя створенню ідеологій управління міським простором. У праці «Міста-сади майбутнього», що на багато років випередила свій час, Ебенізер Говард писав, що економічного та екологічного добробуту може бути досягнуто, якщо місто керується колективно.

Засновник чиказької школи соціальної екології Роберт Парк розробив теорію організації міст, що базується на соціальному контролі та консенсусі між різними групами жителів. Парк, зокрема, вперше обґрунтував провідну роль у функціонуванні міської спільноти, тобто «сусідства» – невеликого району (мешканців якого об’єднують соціальні й культурні зв’язки) з виборними органами низового самоуправління.

У розвинених країнах уже багато років працює технологія управління містом, яка передбачає участь громадян та їхніх спільнот у прийнятті рішень, а також їхню цілеспрямовану підтримку з боку влади. Спираючись на цей успішний досвід, таку ідеологію має бути запроваджено і в Києві.

Саме завдяки небайдужості киян, їхній активності та прагненню жити у справді комфортному місті мрія про покращення якості життя та розмаїте міське середовище з привабливим публічним простором та цікавим суспільним життям стане реальністю. Саме тоді Київ знову очолить рейтинги найпривабливіших міст світу.
…

Правда України

На засіданні парламенту народні депутати України відмовилися підтримувати запит нардепа з фракції Радикальної партії Юрія-Богдана Шухевича щодо зняття грифу «опублікуванню не підлягає» та скасування всіх засекречених нормативно-правових актів Президента України, якими встановлені «незаконні пенсійні привілеї для колишніх народних депутатів УРСР та СРСР, колишніх перших секретарів обкомів Компартії України і т.д., а також членів їхніх сімей, яким нараховують пенсії, виходячи з посадового окладу міністра Кабінету міністрів України», – випливає зі статусу документа на офіційному сайті Верховної Ради.

В ході голосування відповідний депутатський запит підтримали лише 84 парламентарія з 308 зареєстрованих в сесійній залі. Утримався – один депутат, не голосували 223 обранця.

Відзначимо, з фракції Радикальної партії запит підтримали лише чотири парламентарії, а не голосували за документ 15 «радикалів».

Як відомо, раніше Рада не підтримала аналогічне звернення Шухевича до екс-прем’єра Арсенія Яценюка. Депутат вимагав від Кабміну провести ревізію соцзабезпечення колишніх депутатів і чиновників часів УРСР і СРСР і скасувати нарахування їм підвищених пенсій, а також заблокувати надання їм державних пільг.

Раніше парламент 247 голосами скасував оподаткування пенсій як для працюючих, так і для непрацюючих пенсіонерів в розмірі до 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, – йдеться в законопроекті №4245 про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування пенсій. Документ був внесений до парламенту Ю.Шухевичем.
…

Правда України

Держдума “заморозила” на три роки пенсійні накопичення близько 30 мільйонів росіян.

Це вже четверта за рахунком «заморозка» накопичень, вперше уряд запропонував цей захід в 2014 році.

Держдума РФ прийняла в третьому читанні закон, який передбачає «заморожування» пенсійних накопичень росіян в найближчі три роки.

Це вже четверта за рахунком «заморозка» накопичень, вперше уряд запропонував цей захід в 2014 році. Законопроект встановлює обов’язок ПФР в 2017-2019 роках враховувати внески на обов’язкове пенсійне страхування, виходячи з напрямку повного розміру індивідуальної частини тарифу страхового внеску на фінансування страхової пенсії. За підрахунками Мінфіну РФ, закон торкнеться близько 30 млн осіб.
…

Правда України

Заробітна плата міністра освіти і науки Лілії Гриневич в листопаді склала 44 249,86 гривень.

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки.

Сума коштів, нарахована Гриневич в листопаді, склала 28 807,27 гривень, з них посадовий оклад склав 8 727,27 гривень, надбавка за вислугу років – 1 570,91 гривень, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень – 1 309,09 гривень, оплата за дні відрядження – 8 472,73 гривні, надбавка за інтенсивність праці – 8 727,27 гривень, відпускні – 5 042,59 гривні, премія за жовтень – 10 400 гривень.

Також у відповіді йдеться, що в листопаді Гриневич отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення – 21 137,93 гривень.

У листопаді 2016 року міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову за інтенсивність праці нарахували надбавку до зарплати розміром 16 тис. гривень. Ця сума дорівнює майже 11 мінімальним заробітним платам (до 1 грудня її розмір становив 1450 гривень).

Про це повідомляється у відповіді МВС на запит журналістів.

Вся сума зарплати міністра склала 42 240 грн, з яких посадовий оклад – 16 тис. грн, надбавка за вислугу років – 3 840 грн, надбавка за роботу з секретними документами – 3 200 і надбавка за виконання функції державного експерта з питань таємниці – 3 200 гривень.

Матеріальна допомога в листопаді голові МВС не встановлювалася і не виплачувалася. Після вирахування податків та зборів він отримав 34 003 гривні.
…

Правда України

30 листопада Кабінет Міністрів дав старт розгортанню національного медичного страхування в Україні.

Я вітаю всіх колег причетних до роботи над прийнятою Кабміном концепцією реформи. Написання цього документу зайняло більше року, але результат вартий зусиль.

Прийняття концепції — це політична згода щодо принципових змін у системі охорони здоров’я, відповідь на питання “як буде виглядати система взагалі?”.

Цей документ написаний нескладною мовою. А в цій та наступних колонках я розповім про те, що ми робимо ще простішими словами.

Як працює зараз наша система охорони здоров’я? Якщо одним реченням, так: чиновники розподіляють кошти по всіх медзакладах за нормами планової економіки, розробленими ще за часів Брежнєва.

Що в такій системі потрібно робити, якщо ви хочете отримати від держави кошти? Побудувати лікарню, бо є лікарня — будуть і кошти. І чим менше до лікарні буде ходити пацієнтів, тим менше буде витрат.

Так ми десятиріччями стимулювали розмір мережі, і не стимулювали якість.

Зараз ми на другому місті за кількістю лікарняних ліжок у Європі, попереду тільки Білорусь. І ці ліжкомісця за звітністю завжди заповнені. Тож в кожний момент часу в українських лікарнях лежить ціле місто розміром з Вінницю — разом з немовлятами та старими людьми.

І ось ми по усіх побудованих мільйонах квадратних метрів інфраструктури тонким шаром розмазуємо кошти. Оскільки потоки розподіляються через місцеві бюджети, то на них нерідко сидить чийсь сват чи кум: “В цієї лікарні головний лікар мій родич — вона для нас “пріоритет”. А всі інші кивають головою: “Ну ви ж розумієте…”

Ми змінюємо головну річ: фінансові стимули. Замість того, щоб платити лікарням за те, що вони просто існують, ми починаємо платити за те, що туди ідуть лікуватися люди.

А після “декомунізації” нашої медицини буде: “є пацієнт — є кошти”. І щоб це запрацювало, ми запускаємо національне медичне страхування.

Якщо ви прийдете в будь-яку лікарню, яка увійшла до програми національного страхування, ви отримаєте допомогу за однаковим стандартом зі всіма іншими громадянами України, а лікарня чи амбулаторія отримає відшкодування за єдиними правилами для всіх лікарень.

Саме це і значить “гроші ідуть за пацієнтом”.

Національне страхування є в усіх цивілізованих країнах. А конкретно обрана нами модель є в багатьох з них: Велика Британія, Швеція, Італія, Таїланд, Іспанія, Бразилія, Канада, Філіппіни.

Нашу концепцію підтримають міжнародні партнери, які розуміються на міжнародних тенденціях. 17 листопада вони навіть виступили з об’єднаною заявою на підтримку нашого плану.

В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш “поліс” — це ваш паспорт.

Разом з пацієнтом та його “полісом” у медзаклад за прямим контрактом прийдуть гроші напряму від національного страховика — держави.

Без посередників, планів розподілу, перевиконанню планів ліжко-місць, без “особливих” лікарень, де у “головного” добрі стосунки з головою облздрава.

Є пацієнти? — є гроші за прямим та прозорим контрактом.

Пішли всі пацієнти? То з ними пішли і кошти.

Нема різниці де лікується людина — в приватній, комунальній чи залізничній лікарні, всі вони для нас однакові.

Гроші будуть там, де лікують якісно.

Ми не вводимо додаткові збори. Не створюємо для них ніяких додаткових фондів.

То звідки гроші? Прямо з бюджету.

Ми всі платимо податки до бюджету — і не тільки з заробітної платні. Ми платимо ПДВ з будь-якої покупки, ми платимо акциз на бензин кожного разу коли їдемо у автомобілі чи автобусі. Ці непрямі податки платять і люди, що отримають зарплатню у конверті і заробітчани, що відправляють кошти родинам в Україні.

Кожен рік Верховна Рада затверджує національний бюджет та окрему його частину, яка йде на охорону здоров’я. В ній лежить часточка податків кожного з нас. В 2017-му ці внески разом складуть 55 мільярдів гривень.

Всі розуміють — чим більший обсяг зібраних внесків у страховика (страховий пул), тим більше покриття він може забезпечити. У нас буде національний — тобто найбільший з усіх можливих.

При цьому не буде ніякого нового фонду-монстра, ніхто не буде володіти цими коштами. Не буде чиновника, який розподіляє їх вручну. Буде електронна система і буде тільки національний технічний оператор-страховик, що здійснює проплати напряму з бюджету та контролює якість.

Цей оператор — Національна Служба Здоров’я України, яку ми створюємо.

Різниця між оператором та фондом подібна до різниці між касиром та банком. Оператор не володіє коштами, він їх тільки рахує.

Щороку Кабмін буде затверджувати “Державний гарантований пакет медичних послуг” — повний обсяг послуг, які пацієнт отримає безоплатно. А також і список послуг, для яких потрібна співоплата за єдиними для всієї країни тарифами.

А Верховна Рада буде приймати бюджет медичної системи.

Національним страхуванням будуть повністю фінансово покриті екстрена допомога та первинна ланка медицини. І я пишу “повністю покриті” буквально — з ліками, зарплатами, аналізами тощо.

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) допомога будуть фінансуватися в єдиному для всіх громадян обсязі та за однаковими для всіх правилами.

Що буде з тими послугами, які держава не буде гарантувати? У людини буде широкий вибір добровільного медичного страхування. Цей ринок виросте, а ціни на приватну страховку впадуть.

Чому національна система називається солідарною? Тому що і внески (податки) і будь-які можливі доплати будуть вносити всі — незалежно від доходів людини. А використовувати стільки, скільки реально і прозоро гарантує держава — також незалежно від доходів.

Для соціально незахищених громадян не буде навіть і доплат — і це теж солідарність та підтримка тих, хто сьогодні найслабкіший з нас.

Лікар не повинен думати про те, бідний його пацієнт чи багатий. За всіма — однакова медична страховка. І ці страхові кошти потрапляють саме туди, куди звернулася людина.

А пацієнт повинен розуміти, що якщо він отримав неякісне обслуговання за страховкою, він просто піде в іншу лікарню (а разом з ним і гроші).

Зміняться ролі всіх, хто працює в системі.

Нова роль держави — страхувати фінансові ризики, пов’язані з лікуванням, контролювати якість та оперувати контрактами.

Роль лікарів — лікувати. Не писати звіти, не приймати представників фармкомпаній — саме лікувати.

Лікарі зможуть вільно обирати де і як їм працювати. Хтось хоче бути найманим працівником і спокійно допрацювати до пенсії. Інші готові відкрити приватну практику, орендувати кабінет і самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. А хтось, можливо, думає про відкриття власної клініки. Всі форми будуть для національного страховика рівноправними.

Роль пацієнтів — знайти свого лікаря, якому вони довіряють та виконувати його рекомендації.

У них надзвичайно важлива роль — саме громади володіють майже всією медичною інфраструктурою (тою, на яку можна покласти ціле місто розміром з Вінницю).

Це неймовірний обсяг площ і зазвичай таке ж неймовірно неефективне їх використання.

Реальний приклад з регіонів: десь 50 років тому побудували пологове відділення і воно стоїть досі. Півсторіччя тому, можливо, воно було потрібне, а зараз приймає 2 пологів на місяць. Це не просто замало — це небезпечно і для жінки, і для малюка. То може зробити там замість пологового відділення реабілітаційний центр для ветеранів?

І взагалі — що робити з медичною інфраструктурою? Робити комунальні неприбуткові підприємства чи, як у Польші, здати інфраструктуру в оренду самим лікарям?

Мати на первинному рівні великі поліклініки чи розгалужену мережу дрібних амбулаторій в мікрорайонах? Здавати по комерційних ставках або шукати найкращих лікарів і здавати їм по 1 гривні на рік?

Роль громад — знаходити відповіді на всі ці питання. Де і скільки їм потрібно інфраструктури і якої саме. Бо все це — їх власність і ніхто крім них не вирішить що з нею робити.

Ми переходимо у нову систему відносин — але значно простішу, зрозумілішу та, що головне, з єдиними для всіх правилами фінансування, прив’язаними до людей.

Система охорони здоров’я дуже велика. Перезапустити її в один момент можливо, але варто пам’ятати, що ця система складається з живих людей — і нікому з нас не потрібен шок різких змін. Тому ми все робимо поступово, але в швидкому темпі.

У вересні ми надали лікарням автономію у плануванні штатів, відмінивши горезвісний 33-й наказ МОЗ. Він “прив’язував” кількість персоналу до кількості лікарняних ліжок. В минулу середу ми надали лікарням автономію фінансового планування — медичним закладам більше не потрібно звітувати чому сума, витрачена на опалення в листопаді не співпадає з планом зробленим за рік до того.

Багато хто говорив: “Ну що ви, це ж основоположні речі, в лікарнях не зможуть розібратися скільки їм буде потрібно прибиральниць, якщо ми не дамо норми згори”.

Але станом на сьогоднішній ранок небо так і не впало на землю. Особливих скарг теж не було.

Попереду — головна автономія — господарська, яка відкриє можливість прямого контрактування медичних закладів. Автономізація закладів — неминуча, бо вона фінансово вигідна і лікарям і громадам.

Тому реформа вже йде.

А виплати “за пацієнта” ми плануємо почати з середини 2017-го року — на первинній ланці. Це перший етап.

Первинна ланка — це сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Це лікарі першого контакту, вони повинні знати вашу історію, розуміти ваш спосіб життя.

В цивілізованих країнах такі лікарі без госпіталізації вирішують до 80% (!) медичних звернень за допомогою сучасних знань, базової апаратури та найбільш розповсюджених аналізів та ліків.

Як ви думаєте, чи легко знайти такого лікаря в Україні? Чесно кажучи, не дуже. Тому ми не можемо просто змінити фінансування. Реформа прямо пов’язана з навчанням лікарів, безоплатними ліками (реімбурсація), процесом децентралізації.

А ще це не одна реформа, а дві паралельно — одна у містах, інша на селі. В містах лікарі будуть конкурувати за пацієнтів. А в селах громади будуть конкурувати умовами праці за кращих лікарів.

Система справді велика і, щоб її змінити, потрібен інтегрований план.

Звичайно, нам також хотілось би, щоб всі процеси йшли швидше. Але ми нічого не обіцяємо, доки ми в цьому не впевнені. Зараз ми розуміємо, що можемо почати виплати на первинці з середини року.

Вторинна та спеціалізована допомога увійдуть в реформу через рік, а у 2017-му вони будуть готуватись до старту реформи.

У наступній статті я розповім навіщо нам всім потрібні госпітальні округи.

Якщо в вас є питання щодо тем цієї статті — пишіть у коментах, відповімо або прямо там або в окремому тексті.

Інтегрований план ми опублікуємо до кінця року. І тоді ж зможемо розказати більше, як все буде працювати для громадянина.

І наостанок хочу нагадати тим, хто вважає, що “в України ніколи не буде нормальної медицини”, що ще декілька років тому були люди, які говорили, що “в України ніколи не буде нормальної армії”.

Вітаю з учорашнім святом Збройних сил усіх, хто до нього причетний.
…

Правда України

Папа Римський Франциск засудив велику кількість дезінформації в пресі, назвавши її “можливо, найгіршою шкодою, яку можуть завдати ЗМІ”.

Про це повідомляє в четвер служба ВВС.

Понтифік порівняв споживання суспільством фейкових новин зі схильністю до копрофагії (поїдання власних або чужих екскрементів).

“Я думаю, що ЗМІ повинні бути більш зрозумілими, більш прозорими і не опускатися – вибачте на слові – до копрофілії, тобто постійного бажання розповідати про скандали і гидоти, навіть якщо це правда”, – сказав Франциск в інтерв’ю бельгійському католицькому виданню.

За його словами, люди не можуть зробити серйозних висновків про ту чи й іншу ситуацію, якщо ЗМІ дають їм тільки частину правди, а не загальну картину.

Таким чином Папа прокоментував невщухаючий скандал з публікацією недостовірних повідомлень в ході виборчої кампанії в США.

Скандал торкнувся і самого Франциска, після того як в соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про те, він нібито підтримував одного з кандидатів.

Вал критики обрушився, зокрема, на соцмережу, якій дорікали за нездатність виявляти і оперативно видаляти помилкові новини.

У той же час днями мережа анонсувала тестування алгоритму, який повинен допомогти виявляти і фільтрувати псевдоновинні повідомлення.
…

Правда України

Національний банк вбачає виникнення ризиків для фінансової стабільності через прийняття судами неправосудних рішень щодо відновлення діяльності банків, відносно яких вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та їх ліквідацію.

Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Як наголошується, станом на 6 грудня щодо 9 банків суди прийняли рішення про відновлення їх діяльності або про скасування рішення про їх віднесення до категорії неплатоспроможних.

Зокрема, це банки: Капітал, Східно-промисловий комерційний банк, Велес, Радикал банк, Укрінбанк, Преміум, Союз, Фінансова ініціатива, Київська Русь.

“Подібні рішення судів вже створили прецедент, коли судова система використовується власниками банків, виведених з ринку, у власних інтересах і як квазі-легітимний інструмент повернення таких банків на ринок”, – наголосив директор Юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.

“Це, у свою чергу, нівелює зусилля НБУ, спрямовані на оздоровлення банків України та очищення банківського сектору від банків-зомбі і банків-мийок”, – додав він.

У прес-службі повідомили, що Національний банк вже звернувся до Верховного Суду України з відповідною заявою щодо перегляду рішень касаційної інстанції.
…

Правда України

Колишній перший секретар посольства України в Словаччині Оксана Ліщишин, яка стала відомою через участь її чоловіка у контрабанді цигарок під виглядом “дипломатичного вантажу”, оскаржує своє звільнення з дипломатичної служби.

Про це повідомили нам джерела в МЗС.

Співрозмовники наголосили, що скандально відомий дипломат вимагає скасувати її звільнення з дипслужби, відновити на роботі в посольстві, а також компенсувати матеріальні збитки.

Інформація у відкритих судових реєстрах підтверджує дані наших джерел.

Так, на порталі “Судова влада України” є інформація про скаргу №826/15473/16, подану Оксаною Ліщишин одночасно проти міністерства, проти заступника глави МЗС, що курує кадрові питання, та проти голови комісії, яка підтвердила порушення присяги Оксаною Ліщишин. МЗС та два дипломати зазначені у повідомленні порталу як “боржники” екс-дипломата.

Детальний текст позовних вимог наразі не оприлюднюється.

Як ми повідомляли, раніше ужгородський суд визнав Сергія Ліщишина, чоловіка Оксани Ліщишин, винним у спробі контрабанди цигарок через митний кордон України.

В попередній ухвалі суду стверджувалося, що він пред’явив на митниці лист про диппошту за підписом дружини, першого секретаря посольства. При цьому Сергій Ліщишин пред’явив на кордоні дипломатичний паспорт.

Відповідно до постанови за цією справою суд конфіскував товар, а також мікроавтобус дипломата-контрабандиста.

Однак станом на 7 грудня на порталі “Судова влада України” зазначено, що Ліщишин успішно оскаржив постанову про визнання його винним. За даними порталу, постанову було змінено. Водночас рішення про її зміну та текст нової постанови наразі не опубліковані.

Як повідомлялося, скандал навколо контрабанди розпочався в травні. В червні, коли з’явилися свідчення про причетність керівництва посольства до контрабанди, президент Порошенко звільнив скандального посла України в Словаччині.

В вересні Оксану Ліщишин звільнили з дипслужби через “порушення присяги”.
…

Правда України

Уже підзабута “справа Онищенко” отримала новий скандальний оборот.

Як доказ представник СБУ продемонстрував переписку з телефону адвоката в “газовій справі” депутата Олександра Онищенка – Андрія Циганкова з якимсь громадянином “Д”.

Крім того, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що на Онищенка в справі є тонни документів, а один зі свідків, що знаходиться за кордоном, незабаром дасть докази незаконних дій Онищенко, і не тільки у газовій справі.

Сам Онищенко, за нашою інформацією, давно готувався опублікувати порцію компромату на українську владу, в тому числі і особисто на президента Петра Порошенка: про підкупи депутатів, газові справи та інше.

Інформація, озвучена СБУ на брифінгу 1 грудня, змусила Онищенко зробити у відповідь гучну заяву про те, що він передав спецслужбам США весь компромат на Порошенка.

Також опальний бізнесмен заявив, що його нинішнього адвоката Циганкова йому нав’язав “смотрящий” за судами і прокуратурою Олександр Грановський.

Ми вирішили з’ясувати, чи дійсно Грановський привів Циганкова в справу Онищенко, а також – чи достовірне листування, яку продемонстрували в СБУ.

Ми розраховували на короткий коментар.

Але Циганков, який після затримання СБУ та вилучення у нього телефону знаходиться за кордоном, виявився несподівано багатослівним.

Циганков каже, що зустрічався з Онищенко не тільки в Москві, але і в інших країнах, хоча Онищенко заперечував свої поїздки в Росію:

“Той аспект і той формат наших зустрічей в Москві, як вони проходили, або демонструє повну деградацію спецслужб Росії, або у них лояльне ставлення до того формату присутності в Росії, який міг дозволити собі мій клієнт.

У центрі Москви, з двома охоронцями, у яких під куртками видно наявність спецзасобів? І при цьому правоохоронці не реагують? Чи можна уявити собі народного депутата України в центрі Москви в таких умовах?”

Вчора Генпрокурор розкрив інформацію про те, що йде ряд допитів не в Україні. Це дійсно так. В силу обставин в рамках кримінального провадження я не можу говорити, де і кого допитують.

Мені відомо, у якій справі йдуть процесуальні дії. Це стосується моїх клієнтів, і це стосується “справи Онищенко”.

Вилучення телефону у мене як у адвоката в цій справі, порушує адвокатську таємницю.

Я розчарований вилученням телефону у мене, і тим, що суд вирішив, що співробітники СБУ обґрунтовано забрали у мене телефон. Моя заява про неправомірні дії співробітників СБУ залишено прокуратурою без уваги. Наскільки можна обмежувати адвокатську таємницю інтересами нацбезпеки? Я вважаю, що не можна.

Швидше за все, остаточну крапку поставить рішення Європейського суду з прав людини. Однак, для його реалізації необхідна саме воля клієнта або, як мінімум, відсутність його заперечень.

Відносно листування, Онищенко стверджує, що вона неправдива і не має відношення до справи. Він є підозрюваним у рамках кримінальної справи. Договір на надання мною правової допомоги в цій справі не розірвано.

У своїх коментарях я пов’язаний позицією клієнта. Клієнт говорить, що листування недійсне.

Також Циганков каже, що його телефон знаходиться в розпорядженні СБУ:

Рішення розкрити переписку для суспільства, фактично розголосити таємницю слідства, – це рішення слідчого. Сподіваюся, що на це отримано відповідне процесуальне рішення. Я не заперечую і не можу підтвердити.

Після того як СБУ забрало телефон, спілкування стало дуже напруженим з боку мого клієнта. Він вирішив, що мені буде неправильно повертатися в Україну в той день (коли у мене вилучили телефон). Однак, ініціатива мого повернення саме в той день належала клієнту.

До приїзду, коли мене затримало СБУ я був за кордоном, і вирішив, що правильно виїхати, оскільки знав про те, що Онищенко планує перший викид компромату і повернувся в Україну саме в день безальтернативного запрошення в СБУ на прохання представника Онищенко.

Також невстановлені особи інтерпретували йому мої свідчення, які я давав в СБУ. У відповідь на це я йому запропонував непрямими методами встановити правду і те, що з мого боку щодо нього не було показань, які звинувачують його в сепаратизмі: письмово опитати мене його адвокатами, узгодити той же поліграф, – але це не отримало розвитку. Заперечувати факт претензій Онищенко до мене з цього приводу, висловлених у дипломатичному листуванні, я не буду, однак, вважаю їх необгрунтованими.

Мабуть, він переконався, що думка третіх осіб про мої свідчення не відповідає дійсності, раз я до цих пір пов’язаний з ним договором.

Ми спілкувалися з Онищенко в останній раз тижнів зо три тому.

Коментуючи заяви Онищенко, що Грановський “дав” йому Циганкова, адвокат сказав:

Ці слова про Гранівського не відповідають дійсності. Я знайомий з Грановським, як і всі учасники юридичного бізнесу.

Але якщо у Онищенко буде бажання, я готовий пройти поліграф з питання, чи рекомендував мене йому Грановський, і чи пов’язане консультування Онищенка з Грановським, оскільки подібні рекомендації були дані абсолютно іншою особою на нашій з ним спільній зустрічі, і саме в зв’язку з тим, що я здійснював захист фігурантів у “газовій справі Онищенка”.

Це не відповідає дійсності, і ця позиція схожа на позицію СБУ – використовувати адвоката як аргумент у політичних дебатах.

Після безальтернативного запрошення мене в СБУ – а Онищенко знав, що у мене вилучено телефон – він не розірвав договір, він розуміє реалії здійснення адвокатської діяльності, незважаючи на конфлікт з АП.

Розуміючи, що в листуванні можуть бути певні неприємні моменти для нього, він обрав систему захисту: асоціювати мене з Грановським – сказати, що це спецстратегія.

Раніше він звертав мою увагу і говорив, що доцільно було б знайти контакт з представниками влади, серед них звучало прізвище Олександра Грановського. Він спробував реалізувати це і через інших людей, тому що я не знайшов конструктиву в його пропозиції.

Він намагався вийти на деяких депутатів, коли був розгляд у ВР питання про подання ГПУ. Але це і логічно – шукати розуміння у колег.

Кримінальне провадження по газовій схемі Онищенка перейшло в важіль дестабілізації мирної обстановки в країні.

Я вважаю, що одне з великих запитань з цього приводу – є питання до НАБУ про якість слідства. Якби сьогодні НАБУ було повністю готове надати обгрунтовану підозру і в рамках досудової процедури передати справу до суду – то, можливо, не було б хитань компроматів.

У нас йде резонансна справа, говорять про розкрадання, і немає визначеності, кому ця справа несе шкоду. Плюс допуски при укладанні угод – справа Онищенка була побудована на укладанні угод.

Я точно знаю, що показання двох фігурантів, дані слідству в рамках угод, не відповідають дійсності, але не маю права назвати, про кого йде мова.

Є дві можливості захисту: реалізація кримінального захисту і реалізація шляхом певного тиску на чиновників, щоб в результаті тиску вони діяли в інтересах відповідної особи.

Викид компроматів пов’язаний з тим, що на момент торгів президент не зміг або не захотів в інтересах Онищенка натиснути на НАБУ. Тому і з’явився компромат, тому і адвокат став фігурантом.

Тобто, це спроба, щоб президент вийшов з АП, прийшов в НАБУ і сказав, що стосовно нього, його команди і влади поширюється компромат, який може дестабілізувати ситуацію, просив би звернути кримінальні провадження щодо Онищенка, щоб припинити поширювати компромат. Тоді наступним фігурантом розслідування може стати сам президент.

За словами Циганкова, вони говорили про це з Онищенко, коли він надавав йому консультації:

“Він говорив про те, що на противагу моїх пропозицій і стратегії кримінального захисту, у нього є певний компромат. Суть компромату мене не цікавила, я не планував бути носієм цього компромату.”
…

Правда України

Найбагатші люди світу живуть у Швейцарії. У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі. Такі результати показало дослідження Global Wealth Report 2016.

Згідно з даними за 2016 рік, загальний обсяг активів на руках приватних домогосподарств Швейцарії становить 3,5 трлн доларів, а це — 1,4% від усіх світових активів.

Основна причина приросту добробуту швейцарців — зміцнення швейцарського франка:

— з 2000 року швейцарці стали багатшими на 61%, а все завдяки тому, що загальний добробут Швейцарії в національній валюті щороку збільшувався на 3,1%.

— з 2000 по 2016 рік загальний приріст добробуту Швейцарії відносно долара США склав 171%. Одна з причин — падіння вартості долара США. Таким чином, загальний темп економічного зростання країни за 16 років досяг 119%.

Яким обсягом активів володіють жителі Швейцарії?

У середньому активи жителів країни — як іноземців, так і швейцарців — складають 561,9 тис доларів. Трохи біднішими виявилися американці — рівень їх фінансового благополуччя оцінюється в 344,7 тис. доларів, британців — 288,8 тис. доларів, французів — 244,4 тис. доларів, шведів — 227,3 доларів, німців — до 185,2 тис. доларів.

У середньому, обсяг активів європейців оцінюється в 125,5 тис доларів, а жителів усіх країн світу — у 52,8 тис доларів.

Більше того, за оцінками дослідницького інституту Credit Suisse, через п’ять років активи швейцарців досягнуть позначки в 600 тис доларів.

Середній рівень доходу країни з найбагатшими жителями також перевищує цей показник в інших куточках планети.

За даними Global Wealth Report, річний дохід швейцарців становить 244 тис доларів. Для порівняння, британці в середньому заробляють 107,9 тис доларів на рік, французи — 99,9 тис доларів, американці — 45 тис доларів, німці — 42,8 тис доларів, шведи — 39,7 тис доларів.
…

Правда України

У 2015 році доходи українців склали офіційно 1425 млрд грн. Ще близько 200 млрд, за оцінками Міністерства фінансів, це “сірі” доходи. З усієї цієї суми, за підрахунками Нацбанку, 47% були отримані готівкою. Відповідно, 53% надходили на карткові рахунки фізосіб.

Таким чином, як повідомляє міжбанківська Асоціація членів платіжних систем ЕМА, більша частина зарплат все ж надходить українцям в безготівковій формі. Але при цьому 80% витрат здійснюються готівкою. До речі, 63% коштів, що надходять на карту, користувачі знімають в банкоматах.

Частка наявних доходів громадян України залишається суттєвою саме через “сіру” зарплату, яку видають у конвертах або перераховують з картки на картку. Такі грошові потоки ніде не фіксуються.

Частина офіційних зарплат також виплачуються готівкою. Причина, мабуть, у надходженні доходів на підприємства у вигляді готівки.

Ну і, нарешті, більшість українських пенсіонерів отримують пенсії готівкою у відділеннях Укрпошти.

Регулятор зазначає, що збільшити частку безготівкових доходів можна шляхом подальшої стимуляції переведення пенсійних і соціальних виплат на картки.

Щодо нарахування заробітних плат у вигляді готівки, то тут причиною експерти називають невиконання підприємствами вимог закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Вони продовжують використовувати тільки готівкові розрахунки, не оснащують свої торгові точки POS-терміналами або не використовують електронну комерцію.
…

Правда України