Уряд Чехії визнав двох працівників російського посольства Праги персонами нон-ґрата, повідомив прем’єр-міністр Андрей Бабіш. Про це він повідомив 5 червня на пресконференції.

Виступаючи разом із міністром закордонних справ Томашем Петршічеком, Бабіш пояснив, що таке рішення ухвалили через так званий «рициновий скандал».

Читайте також: Росія попросила охорону для свого «агента з рицином»: чеські ЗМІ​

Ані Бабіш, ані Петршічек не відповідали на питання репортерів та не назвали імен російських дипломатів.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гріба та ще двох працівників муніципалітету Ондрея Колара та Павела Новотного.

Москва заперечує цей інцидент, який загострив і без того напружені відносини між Росією та Чехією.
…

Ветеран військово-морських сил США Майкл Вайт, якого влада Ірану утримувала близько двох років, повертається додому в рамках обміну ув’язненими між Вашингтоном та Тегераном. Про це повідомили іранські та американські урядовці 4 червня.

Президент США Дональд Трамп повідомив у Твітері, що говорив телефоном із Вайтом, якого доправляли з Швейцарії до Сполучених Штатів.

«Дякую Ірану, це вказує на те, що угода можлива!» – написав президент.

Мати ветерана Джоанна Вайт також повідомила, що її син звільнений.

«Кошмар закінчився, мій син у безпеці під американським захистом і прямує додому», – йдеться в заяві Вайт.

Новинна агенція AP з посиланням на американських чиновників повідомляє, що Вайта обміняли на лікаря ірансько-американського походження, який був засуджений у США, Маджида Тагері. Тагері провів 16 місяців за ґратами за порушення санкцій США проти Ірану. 4 червня федеральний суддя звільнив його для поїздки до рідних в Іран.

Цього тижня США також депортували затриманого раніше іранського науковця Сіріуса Асґарі, хоча Тегеран та Вашингтон заперечують, що він був частиною угоди про обмін.

Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф висловив задоволення тим, що двоє іранців та американець повернуться до своїх сімей, і заявив, що звільнення всіх в’язнів можливе.

Читайте також: Іран накриває друга хвиля COVID-19 – Bloomberg​

«Це може статися з усіма ув’язненими. Немає потреби у вибірковому підході. Іранські заручники, яких утримують у США та від їхнього імені, мають повернутися додому», – написав він.

Державний секретар США Майк Помпео заявив про «конструктивність» іранської влади у звільненні Вайта. Він також закликав звільнити ще трьох громадян США іранського походження, яких утримує Тегеран.

Майкла Вайта засудили в Ірані до 13 років ув’язнення в 2019 році за нібито образу на адресу Верховного лідера країни Аятолли Хаменеї та оприлюднення приватної інформації онлайн. Затримали його в липні 2018 році, коли він прилетів до країни для зустрічі з жінкою, з якою познайомився онлайн.

У березні його тимчасово звільнили через пандемію коронавірусної хвороби. В цей час він перебував на тетриторії посольства Швейцарії, яке представляє інтереси США в Ірані.
…

Американський союз громадянських свобод (ACLU) – одна з найвідоміших американських правозахисних організацій – позивається до адміністрації президента США Дональда Трампа, звинувачуючи її у порушенні конституційного права американців на проведення зборів, повідомляє агентство Associated Press.

ACLU вважає, що поліція незаконно розігнала мирну демонстрацію, що проходила на площі Лафайєт перед Білим домом лише для того, щоб дати президенту Трампу можливість перетнути цю площу на шляху до церкви Святого Іоанна, на тлі якої він сфотографувався з біблією у руці. У позові стверджується, що президент Трамп, генеральний прокурор Барр та інші офіційні особи «вступили у незаконну змову» з метою порушити права протестувальників.

Епізод, який стався 1 червня, викликав бурхливу реакцію преси. Президент Трамп сфотографувався на тлі церкви, яку днем раніше підпалили протестуючі. Критики звинуватили його у спробі недоречної самореклами. Генеральний прокурор Барр наполягає, що площа була зачищена від демонстрантів для того, щоб створити додаткову зону безпеки навколо Білого дому.

Загибель 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі викликала масштабні протести по всій країні. До Вашингтона для забезпечення безпеки після кількох ночей заворушень ввели підрозділи різних федеральних служб безпеки, зокрема ФБР, тюремне управління, прикордонну службу, управління охорони парків, управління по боротьбі з наркотиками.

Деякі законодавці критикують рішення адміністрації, яка дозволила співробітникам цих служб не ідентифікувати себе під час патрулювання міста. Спікер Палати представників демократ Ненсі Пелосі направила президенту лист, в якому висловила «занепокоєння з приводу мілітаризації» міста, що може, за її словами, посилити хаос.

Намір президента вдатися до допомоги армії для підтримки порядку на вулицях американських міст також викликало критику. У середу міністр оборони США Марк Еспер заявив, що він не підтримує таке рішення. Проти участі армії в поліцейських операціях також висловився колишній міністр оборони Джим Меттіс. У четвер 20 десантників з 82 повітряно-десантної дивізії, які перебували в якості резерву на базі під Вашингтоном повернулися в своєї казарми у Форт Браґґ у Північній Кароліні.

 
…

Сенат США більшістю голосів затвердив кандидатуру Майкла Пака, запропоновану президентом Дональдом Трампом, на посаду голови Агентства США з глобальних медіа, що здійснює нагляд за засобами масової інформації, які фінансуються з податків американських громадян, в тому числі «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL) та «Голос Америки».

Голосування Сенату відбулося через два роки після того, як Трамп висунув Пака на трирічний термін.

Президент RFE/RL Джеймі Флай привітав затвердження Майкла Пака на посаді.

«З нетерпінням чекаю спільної роботи із Майклом Паком щодо подальшого просування місії RFE/RL для забезпечення незалежної та об’єктивної журналістики для нашої аудиторії по всій Євразії. Як і протягом останніх 70 років, RFE/RL й надалі продовжуватиме надавати інформацію без цензури на кожній платформі, на всіх рубежах», – сказав Джеймі Флай.

Перед голосуванням сенатор-республіканець Джим Ріш заявив, що Пак «володіє унікальною кваліфікацією», аби обіймати цю посаду, і закликав колег-сенаторів припинити «політичну боротьбу» з приводу призначення Пака, який є режисером-документалістом.

Рішення щодо висунення кандидатури частково призупинилося через побоювання демократів щодо ризику політичної заангажованості мереж під управлінням Агенства на чолі із Паком, тоді як, за законом, вони зобов’язані бути об’єктивними і збалансованими.

Майкл Пак відреагував на ці побоювання під час слухань ще у вересні, вказавши, що Агенство з глобальних медіа опирається на переконаність у тому, що «журналісти незалежні, що жоден політичний вплив не вказує їм, як передавати новини і що говорити».

Демократи також висловили стурбованість щодо ймовірного зловживання коштами некомерційної організації під керівництвом Пака. Офіс генпрокурора у Вашингтоні розпочав розслідування на предмет того, чи використовував Майкл Пак незаконно кошти зі своєї некомерційної організації Public Media Lab.

Сенатор-демократ Боб Менендес висловлював стурбованість, що Пак неправильно представив відносини між неприбутковою організацією та його некомерційною компанією Службі внутрішніх доходів. Білий дім відреагував на ці побоювання заявою, що Дональд Трамп підтримав цю кандидатуру. В адміністрації американського президента висловили розчарування тим, що, на їхню думку, демократи вирішили «вилити політичний бруд на чисту репутацію державного службовця».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення) для аудиторії в 22 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної та Південної Азії 26 мовами.

Радіо Свобода – це незалежна медіакомпанія, що фінансується за рахунок гранту Конгресу США через Агентство США з глобальних медіа.
…

Компанії «пов’язані з суднами, які беруть участь у спорудженні газопроводу, негайно зазнають руйнівних санкцій» – Круз
…

Агітаційний ролик «Чому поправки до конституції Росії ¬– це важливо» був заблокований модераторами відеохостингу Youtube. Відео визнано таким, що містить дискримінаційні висловлювання, це порушує правила сервісу.

Ролик був створений «Федеральним агентством новин» (РІА ФАН) та медіагрупою «Патріот», які пов’язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним. За сюжетом відео, в Росії так і не ухвалили поправки до 72 статті Конституції РФ, що закріплюють поняття шлюбу як союзу чоловіка і жінки. Через це в Росії геї отримали можливість усиновлювати дітей. Пара геїв у Росії в 2035 році всиновлює хлопчика з дитячого будинку. Один із чоловіків бере хлопчика за руку, виводить на вулицю і на питання «Де моя мама?» вказує йому на іншого чоловіка, що стоїть біля автомобіля. Той одразу пропонує дитині приміряти плаття. Ролик закінчується словами «Таку Росію ти вибереш? Виріши майбутнє країни – голосуй за поправки до Конституції».

За кілька днів ролик отримав широкий громадський резонанс і викликав звинувачення в гомофобії.

Актор Олександр Філімоненко, який зіграв у ролику, заявив журналістам, що до початку зйомок не знав ані про сюжет відео, ані про те, що знімається агітаційний матеріал. На референдумі щодо поправок до Конституції, за словами актора, він збирається голосувати проти.

Активісти ЛГБТ-групи «Стимул» звернулися до Слідчого комітету і прокуратури з вимогою провести перевірку щодо творців ролика, який, на їхню думку, «збуджує ненависть і ворожнечу до групи осіб за ознакою приналежності до соціальної групи ЛГБТ, принижує гідність людини, є відверто дискримінаційним за своєю суттю». Також вони попросили наглядову організацію «Роскомнадзор» заблокувати відео.
…

4 червня в Угорщині відзначають 100-річчя з часу підписання так званого Тріанонського договору у Парижі 4 червня 1920 року, внаслідок якого колишня Угорщина у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії втратила після Першої світової війни дві третини своїх територій, у тому числі Закарпаття.

Правляча коаліція партій ФІДЕС і християнських демократів більшістю голосів у парламенті Угорщини 18 червня 2019 року проголосила 2020 рік «Роком національної єдності», назвавши Тріанонський договір «диктатом миру», передає кореспондент Радіо Свобода.

На урочистому засіданні парламенту Угорщини у четвер опозиційні партії не отримали нагоди для виступу їхніх представників, оскільки проти такої можливості проголосувала парламентська більшість у складі консервативних партій ФІДЕС і християнських демократів. Член проводу партії соціалістів (MSZP) Іштван Гіллер назвав таке рішенням образливим для решти опозиційних партій. Реагуючи на цю заяву, статс-секретар Кабміну Балаж Орбан високодумно відповів своєму опонентові: «Угорцем є той, кому болить Тріанон».

Інша опозиційна партія – Демократичний форум під проводом колишнього прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня – не бере участі у цьому засіданні парламенту. Опозиціонери закликали консерваторів поставитися до цієї трагічної дати в історії угорців без роздмухування націоналістичної істерії і популізму.

У сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема, Румунії, Словаччині, Україні,  раніше – у Сербії,  риторику правлячих угорських партій сприймають неоднозначно, вбачаючи у ній спроби великоугорського реваншизму.

Після 1920 року територія Угорщини, до того часу дуалістичної партнерки цісарської Австрії, скоротилася з 283 тисяч квадратних кілометрів до 93 тисяч. 3,2 мільйона угорців опинилися поза етнічними межами країни. До початку Першої світової війни кількість угорців становила всього 40 відсотків від загальної кількості населення довоєнної Угорщини.

При цьому правлячі еліти в Будапешті ігнорували потребу деяких етнічних громад, зокрема підкарпатських русинів (українців), створити у краї (на Закарпатті) національну автономію. Натомість із кінця 19-го і на початку 20 століть у чотирьох комітатах – Ужанському, Березькому, Уґочанському та Марамороському – проводилася політика твердої мадяризації.
…

Депутат Держдуми Росії від Якутії Федот Тумусов попросив російського генерального прокурора Ігоря Краснова втрутитися в справу Олександра Габишева, якого примусово госпіталізували до психоневрологічного диспансеру, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на видання «Коммерсант». За словами депутата, «викликають великі сумніви компетенції комісії» і дотримання всіх норм під час судового розгляду. «Жителі Якутії обурені цією гучною справою», – сказав Тумусов.

З проханням перевірити коректність оцінки психічного стану якутського жителя Габишева і законність його госпіталізації звернувся до міністра охорони здоров’я Михайла Мурашка депутат Держдуми від «Єдиної Росії», психіатр Борис Менделевич.

Він зазначив серйозний громадський резонанс і суперечливість поширюваної в ЗМІ інформації про недобровільну госпіталізацію Габишева. У зв’язку з цим «виникає ситуація, в якій лунають звинувачення на адресу лікарів-психіатрів у каральності і вибірковості», вважає депутат.

Лідер російської комуністичної партії в Якутії Віктор Губарєв заявив, що питань до експертизи, результати якої спричинили госпіталізацію Габишева, «більше, ніж до самого шамана».

Раніше на підтримку Габишева виступила мер Якутська Сардана Авксентьєва. Вона назвала переслідування шамана «вибірковою каральністю».

Суд у російському регіоні Якутія 2 червня задовольнив позов республіканського психоневрологічного диспансеру, який просив про примусову госпіталізацію Олександра Габишева.

12 травня російський ОМОН затримав і відвіз Габишева в психіатричну лікарню.

За словами адвоката, Габишеву дають можливість телефонувати: на кілька хвилин у день видають телефон. 19 травня Ольга Тимофєєва заявила, що в диспансері Габишеву дають невідомі препарати.

Габишев став відомим навесні 2019 року, коли пішки вирушив у Москву для проведення обряду вигнання президента Росії Володимира Путіна з Кремля.

Він був затриманий із залученням спецназу 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Він став підозрюваним у кримінальній справі про заклики до екстремізму. З Габишева взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза, зроблена на замовлення слідства, визнала Габишева неосудним.

Після цього Габишев намагався відновити похід і обіцяв зробити це знову в червні. Кримінальну справу проти нього припинили на час епідемії. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.
…

Станом на 4 червня у світі виявили понад 6,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від COVID-19 більш ніж 2,8 мільйона людей, померли – 386 091.

В Україні станом на 4 червня підтвердили 25 410 випадків COVID-19. 11 040 людей одужали, 748 померли.
…

Росія передала Сирії «другу партію» військових літаків «МіГ-29». Це сталося через кілька днів після звинувачень США на адресу Москви у використанні Сирії для передачі літаків до Лівії.

Посольство Росії в Дамаску 3 червня повідомило, що літаки передали сирійській армії в межах співпраці в оборонній сфері.

Країни Заходу, розслідувачі ООН, правозахисні групи звинувачують Росію та сирійський уряд в авіабомбардуваннях цивільних та можливих воєнних злочинах під час дев’ятирічної війни в Сирії.

Наприкінці травня американська армія звинуватила Москву у відправці військових літаків до Лівії з метою підтримки російських найманців з так званої «ПВК Вагнера», які, за даними ООН, допомагають генералу Халіфі Хафтару протистояти міжнародно визнаному уряду.

Командування США в Африці заявило, що 14 літаків «МіГ-29» та «Су-24» надійшли до Лівії через Сирію, де їх перефарбували на авіабазі «Хмеймім».

Російська влада заперечує свої зв’язки з «ПВК Вагнера» та відправлення літаків до Лівії.

«Лівійська національна армія» під командування Халіфи Хафтара заперечила отримання літаків, але повідомила, що відремонтувала старі лівійські літаки та готує їх до нової кампанії.

 
…

США заборонять китайським пасажирським перевізникам літати до Сполучених Штатів, починаючи з 16 червня. Таким чином Вашингтон тисне на Пекін, щоб авіакомпанії США відновили польоти в Китай, які були припинені під час пандемії коронавірусу.

Департамент транспорту США оголосив 3 червня, що Китай порушив угоду між двома країнами, що стосується польотів авіакомпаній один одного.

Рішення ухвалили після того, як Китай не задовольнив запит United Airlines і Delta Airlines про відновлення польотів у Китай цього місяця. Авіакомпанії призупинили свої польоти в Китай на початку року через епідемію коронавірусу, яка почалася в цій країні і поширилася світом.

До пандемії між США і Китаєм виконувалося близько 325 пасажирських рейсів на тиждень, в тому числі рейси United, Delta і American Airlines.

У той час як американські перевізники припинили свої польоти, до середини лютого китайські авіакомпанії продовжували літати між двома країнами приблизно 20 разів на тиждень і збільшили цей показник до 34 рейсів на тиждень до середини березня, заявила американська сторона.

Департамент транспорту заявив, що продовжить взаємодію зі своїми китайськими колегами і може змінити або відкликати нинішнє рішення в будь-який час.

Цей крок є ще однією ескалацією напруженості між США і Китаєм, чиї відносини в останні місяці погіршилися через пандемію коронавірусу і ухвалення Пекіном закону про нацбезпеку Гонконгу.
…

Протести та заворушення, спричинені смертю 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, вирували по всій території США протягом останнього тижня
…

Папа Римський Франциск закликав до національного примирення і припинення насильства у зв’язку з протестами у США.

«Ми не можемо толерувати, заплющувати очі на будь-які прояви расизму та виключення і претендувати на захист сакральності кожного людського життя. Водночас, мусимо визнати, що насильство останніх ночей має характер самознищення та пострілу в себе самих. З насильством нічого не набувається, але багато втрачається», – звернувся понтифік 3 червня.

Папа Франциск, виступаючи у Ватикані, назвав смерть Джорджа Флойда трагедією, заявивши, що молиться за нього і всіх, що «втратили життя через гріх расизму».

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей заарештовані, в тому числі понад 2500 в Лос-Анджелесі і 2000 – в Нью-Йорку. Напередодні у десятках міст США запровадили комендантську годину.

Сьогодні тисячі людей вийшли на вулиці у Європі на знак солідарності з демонстрантами, які виступають проти расизму в США, де восьму ніч поспіль тривають протести, викликані загибеллю неозброєного чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда в Міннеаполісі, штат Міннесота.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

 
…

Законодавці частково визнаного Косова поклали край місяцям політичної кризи, затвердивши 3 червня новий уряд на чолі з прем’єр-міністром, 44-річним професором економіки Авдуллахом Хоті.

За затвердження нового уряду проголосував 61 депутат, 24 – були проти, один – утримався.

Лівацька націоналістична партія «Самовизначення» колишнього прем’єр-міністра Альбіна Курті, яка закликала до проведення дострокових загальних виборів, не голосувала.

28 травня Конституційний суд Косова після майже місяця розгляду визнав конституційним указ президента про надання Хоті мандату на формування нового уряду.

Авдуллах Хоті є представником правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK) – лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Альбін Курті відразу після ухвалення указу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявляв, що тільки його партія має право формувати уряд, бо на виборах у жовтні 2019 року вона здобула найбільше голосів.

Після тих виборів Курті став премʼєром аж через чотири місяці, на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, – а вже 25 березня був змушений піти у відставку, бо LDK вийшов із коаліції: з’ясувалося, що коаліційні партнери неспроможні дійти згоди щодо більшості питань, необхідних для ефективного функціонування держави.

Досі Курті і його уряд продовжували виконувати обов’язки.

 
…

Щонайменше 11 людей загинули з початку протестів і масових заворушень у США, повідомляє Associated Press. Смертельні випадки зафіксовані в кількох штатах, більшість загиблих є афроамериканцями. Про це повідомляє Associated Press. Число поранених і травмованих становить десятки, точну кількість встановити наразі неможливо.

У Лас-Вегасі один поліцейський перебуває у критичному стані після кульового поранення 1 червня, у Сент-Луїсі четверо правоохоронців зазнали поранень того ж вечора.

Причиною масових акцій в США стала загибель темношкірого Джорджа Флойда після жорсткого затримання поліцією в Міннеаполісі, штат Міннесота. Протестувальники вимагають розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні.

Після заворушень влада в 40 американських містах запровадила комендантську годину. До Вашингтона на випадок загострення ситуації додатково спрямовано понад півтори тисячі військовослужбовців. Незадовго до цього демонстранти зібралися біля Білого дому. Президенту США Дональдові Трампу довелося ховатися в бункері. Він подякував Національній гвардії за розгін демонстрантів і масові затримання.

Раніше Сенат США заблокував резолюцію, в якій засуджувалися дії Трампа під час протестів. Демократи критикують президента за те, що він дозволив використовувати проти активістів сльозогінний газ і гумові кулі. Але республіканці, які в Сенаті мають більшість, виступили проти.

46-річного Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами.

Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством.

Усі четверо поліцейських, які брали участь у затриманні Флойда, відсторонені від несення служби до закінчення службової перевірки. Шовін заарештований.
…

У Парижі пройшла багатотисячна акція протесту проти поліцейського насильства в пам’ять про 24-річного чорношкірого француза Адамі Траоре, який загинув після затримання у 2016 році. Незважаючи на заборону масових заходів через пандемію коронавірусу, на демонстрацію, за різними оцінками, прийшли від 15 до 20 тисяч осіб.

Учасники акції проводили прямі паралелі з протестами в США через загибель афроамериканця Джорджа Флойда. Вони тримали таблички з фразою «Я не можу дихати!», яку повторював Флойд, коли при затриманні поліцейський натиснув йому коліном на шию.

Пізніше демонстрація переросла в зіткнення з поліцією. Демонстранти кидали в поліцейських пляшки і камені, підпалювали сміттєві баки. Поліцейські у відповідь застосували сльозогінний газ і гумові кулі. Масові протести відбулися також у Ліллі, в Марселі і в Ліоні.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення і зіткнення з поліцією. У вівторок, 2 червня, у десятках міст США ввели комендантську годину. Президент США Дональд Трамп розкритикував бездіяльність губернаторів ряду штатів і пригрозив використовувати для боротьби з насильством збройні сили.
…

Головний хірург США Джером Адамс не виключає нових спалахів коронавірусу. В інтерв’ю виданню Politico він заявив, що люди виходять протестувати в спосіб, небезпечний для них самих та їхніх громад.

«Зважаючи на те, як хвороба поширюється, є всі підстави очікувати, що надалі ми побачимо нові кластери та потенційно нові спалахи», – сказав Адамс.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, найбільше випадків COVID-19 виявили в США (понад 1,8 мільйона).

Останніми днями в країні відбуваються масові протести через вбивство афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання в Міннеаполісі.

 
…

Президент США Дональд Трамп подякував сам собі за те, що вдалося забезпечити правопорядок у низці міст, де вже кілька днів відбуваються протести.

«В окрузі Колумбія минулої ночі не було проблем. Багато арештів. Чудова робота, яку зробили всі. Неподолана сила. Домінування. Так само, як було чудово і в Міннеаполісі (дякую тобі, президенте Трамп!)» – написав Трамп у твітері.

Громадянські протести і заворушення почалися у США після смерті чорношкірого Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі 25 травня.

Демонстрації в Сполучених Штатах були переважно мирними, але в деяких містах поліція застосувала силу проти журналістів і протестувальників, щонайменше в п’яти випадках поліцейські застосували зброю. У багатьох містах США нині встановлено комендантські години.

Трамп попередив, що надішле військових до штатів, які відмовляться діяти жорстко проти учасників заворушень. Погроза Трампа надіслати Національну гвардію в достатній кількості для «домінування на вулицях» викликала гостру дискусію як у США, так і за кордоном щодо того, чи має право президент вдаватися до таких дій.

Темношкірий американець Джордж Флойд, смерть якого викликала масові протести, помер від асфіксії, показав розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого. Майкл Баден, один з лікарів, які проводили розтин, заявив журналістам 1 червня, що Флойд помер від того, що на його шию і спину тиснув поліцейський. 

Ці висновки відрізняються від тих, що були зроблені після попереднього розтину, проведеного окружним судмедекспертом. Він не знайшов нічого, «що підтвердило б діагноз травматичної асфіксії або задушення».

 
…

Станом на 3 червня у світі кількість померлих від коронавірусного захворювання СOVID-19 перевищила 380 тисяч. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.

Усього коронавірусом було інфіковано понад 6,3 мільйона людей, одужали більш ніж 2,7 мільйона.

Найбільше летальних випадків зафіксовано у США – 106 180, Британії – 39 452 та Італії – 33 530.

В Україні вранці 2 червня повідомили про 24 340 випадків інфікування коронавірусом, померли 727 людей, одужали 10 078.
…

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу запросив міністра оборони США Марка Еспера на військовий парад до Москви 24 червня, повідомило російське Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, Шойгу запросив Еспера на парад під час телефонної розмови 2 червня. Втім, чи прийняв Еспер запрошення, не вказано. Повідомляється, що сторони говорили про контроль над озброєннями, співпрацю в боротьбі з епідемією коронавірусу, ситуацію в Сирії та Афганістані.

Парад 24 червня на Красній площі в Москві планують провести 24 червня до 75-ї річниці поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Росія традиційно проводить парад 9 травня, але грандіозне святкування перенесли через пандемію коронавірусу.

Відносини між Вашингтоном і Москвою залишаються напруженими з низки питань, включаючи збройні конфлікти в Україні та Сирії. Також минулого місяця Вашингтон оголосив, що вийде із угоди про відкрите небо з 35-ма країнами, яка дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами. США назвали причиною такого рішення порушення з боку Росії. Москва це заперечує.

 
…

Національний координаційний комітет Чорногорії оголосив про закінчення епідемії COVID-19 в країні, оскільки упродовж минулих 28 днів нових випадків захворювання не виявили, а всі, хто був госпіталізований, – одужали.

І хоча влада Чорногорії ще наприкінці травня заявила, що стала першою країною в Європі, що подолала COVID-19, офіційно про кінець епідемії обіцяли оголосити в разі, якщо нових захворювань не буде до 2 червня – 28 днів після останньої появи.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, рішенням уряду в Чорногорії дозволена діяльність театрів й кіно, також весілля та інші зібрання з участю не білше ніж 200 осіб.

Кордони Чорногорії відкриті для громадян всіх країн, де кількість інфікованих не перевижує 25 осіб на 100 тисяч населення.

Влада сусідньої Сербії висловила обурення, оскільки країна не потрапила до списку 120-ти країн, чиїм громадян дозволено в’їзд до Чорногорії без тестування на COVID-19 та 14-денного карантину.

У Чорногорії із приблизно 600 тисячами жителів було зафіксовано 324 інфікованих коронавірусом, 9 людей померли. Перший випадок коронавірусу в Чорногорії зареєстрували 17 березня.

 
…

Європейські політики вимагають негайного звільнення блогера Сергія Тихановського, опозиціонера Миколи Статкевича та інших активістів, затриманих під час мирних акцій протесту. Про це білоруській редакції Радіо Свобода заявив Петер Стано, речник верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

«Останні події в Білорусі викликали серйозні питання щодо поваги влади до прав людини та основних свобод громадян», – наголосив Стано.

Речник нагадав, що з наближенням Білорусі до президентських виборів важливо, щоб влада забезпечила свободу зібрань та слова для всіх громадян. «Ми також закликаємо Білорусь своєчасно запросити спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини), що є звичайною практикою в таких випадках», – додав він.

Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель планував відвідати Білорусь наприкінці квітня. Однак, як повідомило тоді ж міністерство закордонних справ Білорусі, візит Борреля був відкладений через «несприятливу епідеміологічну ситуацію».

Європейські чиновники цього рангу двічі відвідували країну за останні понад 10 років: у 2009 році, в розпал попереднього потепління відносин між Білоруссю та ЄС, тодішній голова європейської дипломатії Хав’єр Солана відвідав Мінськ, а в серпні 2014 року наступниця Солани Кетрін Ештон відвідала Мінськ для пошуку шляхів припинення збройного конфлікту на Донбасі.

У Білорусі триває кампанія зі збору підписів для висунення кандидатів на посаду президента. У переддень подання документів влада затримала блогера Сергія Тихановського, який оголосив про намір балотуватися. Замість чоловіка збір підписів розпочала його дружина. Сама процедура збирання підписів (яких для реєстрації кандидата потрібно 100 тисяч у країні з населенням менш як 10 мільйонів людей) перетворилася на неоголошену акцію протесту – тисячі білорусів у різних містах вишиковуються в кілометрові черги з дотриманням соціальної дистанції, щоб поставити підпис.

Голосування на виборах президента Білорусі має відбутися 9 серпня.
…

У столиці Росії Москві ввечері 2 червня поліція розпочала затримання учасників одиночних пікетів проти свавілля силовиків. Затримані щонайменше 17 учасників протестів, що відбуваються поблизу будівлі головного управління російського МВС у Москві.

Серед затриманих є люди, які вийшли на підтримку заарештованого на 15 діб за одиночний пікет журналіста Іллі Азара. Ці протести тривають із 28 травня. Сам Азар вимагав звільнення автора проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова та пов’язаних із ним людей.

Також частина людей протестує через те, що 31 травня в Єкатеринбурзі співробітники Росгвардії застрелили 27-річного чоловіка, підозрюваного в крадіжці чотирьох рулонів шпалер.

 
…

Генерал Халіфа Хафтар, який очолює Лівійську національну армію, дав згоду на відновлення переговорів про припинення вогню, повідомила місія ООН в Лівії, зазначивши, що на контакти погоджується і визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди.

Ідеться про Мова йде про переговори в форматі “п’ять плюс п’ять” – за участю п’ятьох високопоставлених військових від кожної з ворогуючих сторін.

Базована на сході країни Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром із квітня 2019 року веде наступ з метою захоплення столиці Тріполі, де розташовується міжнародно визнаний уряд. За останні тижні бойові дії помітно активізувалися. Сили уряду за підтримки Туреччини витіснили загони Хафтара з кількох районів на північному заході країни. Але цього тижня Лівійська національна армія, яка має підтримку Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Росії, оголосила, що їй вдалося відвоювати частину територій, пише Reuters.

Москва офіційно заявляє, що не підтримує жодну зі сторін конфлікту. Турецький лідер Реджеп Ердоган неодноразово стверджував, що в Лівії діють близько двох тисяч найманців з Росії. Африканське командування Збройних сил США минулого тижня заявило, що Росія перекинула до Лівії не менш як 14 бойових літаків, які розміщені на повітряній базі Лівійської національної армії в центральній частині країни.

З початку 2020 року про узгодження перемир’я в Лівії оголошувалося двічі, але бойові дії і обстріли тривають.
…