Котирування нафти вперше з квітня 2019 року перевищили 70 доларів за барель марки Brent, свідчать дані біржі ICE.

Ціни на нафту почали зростати після вбивства іранського генерала, командувача силами «Кудс» Касема Солеймані в ніч на 3 січня.

Він загинув унаслідок авіаудару з боку США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона. Пентагон заявив, що авіаудар затвердив президент США Дональд Трамп. Іран пообіцяв помститися за вбивство генерала.
…

Іранський генерал, який очолив сили «Кудс» після вбивства Касема Солеймані, пообіцяв помститися.

«Бог Всесильний пообіцяв помститися, і Бог є головним месником. Звичайно, заходи будуть вжиті», – сказав Ісмаїл Каані в інтерв’ю іранському державному телебаченню.

3 січня іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона. Пентагон заявив, що авіаудар затвердив президент США Дональд Трамп.

 
…

Сполучені Штати розчаровані рішенням Іраку закликати до виведення іноземних військ зі своєї території. Про це йдеться в заяві речниці Державного департаменту Морґан Ортаґус 5 січня.

Вона зазначила, що Вашингтон чекає на роз’яснення від іракської сторони щодо ухваленої парламентом Іраку резолюції.

Читайте також: Помпео: зволікати з ліквідацією Солеймані було небезпечно​

«Поки ми чекаємо подальших роз’яснень щодо правового характеру та наслідків сьогоднішньої резолюції, ми наполегливо закликаємо лідерів Іраку ще раз зважити важливість економічних та безпекових взаємин між нашими країнами та тривалого існування Глобальної коаліції з протидії «ІДІЛ», – зазначила Ортаґус, маючи на увазі екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Президент США Дональд Трамп заявив, що американські війська не залишать Ірак, доки Багдад не розрахується за військову базу, побудовану коштом Сполучених Штатів.

«Ми витратили чимало грошей в Іраку. У нас там неймовірна військово-повітряна база. Її будівництво коштувало мільярди доларів», – заявив він журналістам на борту свого літака 5 січня.

Він також погрожує Іраку «небаченими раніше» санкціями, якщо уряд крахни попросить американських військових залишити її територію.

Парламент Іраку 5 січня ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Касема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.

В Іраку наразі перебуває близько 5 тисяч американських військових, переважно на позиціях радників.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Угруповання «Аш-Шабаб» здійснило 5 січня атаку на військову базу в Кенії неподалік від кордону з Сомалі, яку використовували як кенійські, так і американські сили. Загинув один американський військовий та два контрактники.

Також було поранено  ще двох американців.

Кенійські військові заявили, що їм вдалося вбити п’ятьох нападників.

Угруповання «Аш-Шабаб» пов’язане з мережею «Аль-Каїда».Штаб-квартира «Аш-Шабаб» розташована в Сомалі.

28 грудня десятки людей загинули під час здійснених цим угрупованням вибухів у столиці Сомалі Могадішо.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ скликає в понеділок, 6 січня, позачергове засідання Північноатлантичної ради, яке розгляне ситуацію на Близькому Сході в зв’язку з подіями навколо Іраку, повідомляють світові інформагенції.

Столтенберґ ухвалив рішення скликати зустріч після консультацій із союзниками.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

Парламент Іраку ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Гасема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.
…

Десятки тисяч іранців 5 січня взяли участь у жалобній процесії на честь начальника сил «Кудс» генерала Касема Солеймані, вбитого в Іраку.

Державне телебачення транслювало церемонії з міста Ахвазу і священного міста Машгад, під час яких вдягнені в чорне учасники маршу супроводжували труну з тілом Солеймані. Учасники ходи скандували гасла та били себе в груди, вшановуючи пам’ять військового.

Читайте також: «Наша єдина проблема – Трамп»: Тегеран і Вашингтон обмінялися погрозами після вбивства Солеймані​

Тіло генерала доставили до Ірану з Іраку вранці 5 січня. Після прибуття до Тегерану його поховають у рідному місті Керман 7 січня. 6 і 7 січня в Ірані оголошено вихідними.

Разом із Солеймані внаслідок авіаудару США загинув також Абу Магді аль-Мугандіс, заступник начальника іракського угруповання «Гашл Шаабі», яке підтримує Іран.

Акції пам’яті Солеймані відбулися напередодні і в Іраку.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Парламент Іраку ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Гасема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.

Парламент Іраку також закликав до заборони будь-якої іноземної військової активності на іракській території, в повітряному просторі або в територіальних водах, хоч якими б обставинами така активність не пояснювалася.

Це рішення ще має затвердити уряд Іраку.

Зараз в Іраку перебувають 5 тисяч військовослужбовців США, переважно як військові радники.

Після вбивства іранського генерала тисячі іракців брали участь у жалобній процесії. Труну з тілом небіжчика доправили в аеропорт і відправили до Тегерана.
…

Голова Палати представників та представниця Демократичної партії Ненсі Пелосі прокоментувала формальне сповіщення Білого дому щодо авіаудару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

За словами політикині, текст повідомлення «викликає більше питань, ніж дає відповідей».

«Цей документ викликає серйозні та невідкладні питання щодо вибору часу, способу та підґрунтя для рішення адміністрації (Трампа – ред.) вдатися до ворожих дій проти Ірану», – йдеться в заяві Пелосі.

Читайте також: Британія забезпечить супровід своїм кораблям в Ормузькій протоці через зростання напруги в регіоні​

Вона також звернула увагу на те, що документ вирішили засекретити, назвавши його «незвичним».

«Це вельми незвичне рішення – позначити цей документ як секретний у всій його повноті – лише поглиблює наші численні побоювання та передбачає, що Конгрес та американський народ мають лишитися в невіданні щодо нашої національної безпеки», – заявила вона.​

Трамп, своєю чергою, заявив, що наказав здійснити напад, аби «припинити війну» та що Солеймані займався плануванням «неуникненних та зловісних» нападів на об’єкти інтересу та союзників США.

4 січня стало відомо, що Білий дім надіслав Конгресу формальне сповіщення щодо авіаційного удару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Іран наразі не відповів військовими діями на загибель свого генерала, очільника сил «Кудс» Касема Солеймані, однак низка представників іранської влади виступили із різкими заявами. Зокрема радник президента Ірану Хасана Роугані Хесамеддін Ашена 5 січня заявив, що в Ірану «нуль проблем із американським народом» і нагадав, що Тегеран міг знайти спільну мову з попередніми адміністраціями Білого дому.

«Наша єдина проблема – Трамп. У разі війни саме він нестиме всю повноту відповідальності», – заявив Ашена.

Читайте також: Пелосі розкритикувала сповіщення Трампа щодо вбивства Солеймані​

Сам Хаменеї погрожував «суворою помстою» за загибель Солеймані.

Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що в разі нападу з боку Ірану Вашингтон завдасть удару по 52 «іранських об’єктах».

«Сполучені Штати щойно витратили 2 трильйони доларів на озброєння. Ми найбільші і наразі найкращі у світі! Якщо Іран атакує американську базу чи будь-якого американця, ми надішлемо дещо з цього нового красивого озброєння у їхньому напрямку… і без вагань!», – заявив він.

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф у відповідь звернув увагу на те, що серед мішеней США нібито можуть бути громадські місця та культурні цінності Ірану.

«Ті, хто маскуються під дипломатів та безсоромно погрожують іранським культурним та цивільним об’єктам, не мали б навіть завдавати собі клопоту відкривати юридичний словник. Jus cogens означає безапеляційність норм міжнародного права, тобто міжнародні червоні лінії», – заявив він.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

28 людей загинули внаслідок авіаційного удару по військовій школі в столиці Лівії Тріполі, заявив 4 січня підтримуваний ООН уряд цієї держави.

«Повітряний напад на військову школу в Тріполі вбив 28 кадетів і поранив ще десятки», – повідомив речник Міністерства охорони здоров’я Уряду національної єдності Амін аль-Гашемі.

Інший речник цього відомства Малік Мерсет повідомив інформаційній агенції AP, що напад стався в районі столиці Хадаба на південь від центру міста, де вже кілька місяців тривають бої.

За словами Мерсета, 37 людей зазнали поранень і були доправлені до найближчих лікарень.​

Уряд у Тріполі поклав відповідальність за напад на самопроголошену «Лівійську національну армію». Угруповання наразі не коментувало цей випадок.

Читайте також: Туреччина планує розміщення військ у Лівії. Чому це викликало занепокоєння інших держав?​

Бої в столиці Лівії між «ЛНА», яка підпорядковується генералу Халіфі Хафтару та проурядовими силами тривають з квітня 2019 року. Наразі Уряд національної єдності утримує контроль над містом.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Громадяни Хорватії 5 січня обирають главу держави з-поміж двох кандидатів, котрі здобули найбільше голосів в першому турі 25 грудня. Чинна президентка Колінда Ґрабар Кітарович, кандидатка від правлячого Хорватського демократичного союзу, набрала 26,6% голосів, а колишній премʼєр-міністр Зоран Міланович, якого підтримали опозиційні соціал-демократи – 29,5%.

Право голосу на сьомих президентських виборах від проголошення незалежності 1991 року мають 3,8 мільйона громадян.

Згідно з останніми опитуваннями, вирішальними будуть голоси тих громадян, котрі в першому турі голосували за співака Мирослава Шкора, кандидата від крайніх правих сил.

Читайте також: Головування Хорватії в ЄС: Загреб прагне відновити переговори про членство Албанії та Північної Македонії​

Хорватія – парламентська републіка, глава держави має обмежені політичні повноваження. Пост президента в минулому займали Франьо Туджман, Стʼєпан Месич та Іво Йосипович.

Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.

Членом Північноатлантичного альянсу країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія вперше головує в Євросоюзі з початку свого членства.
…

Французька поліція розслідуватиме різанину в передмісті Парижа, яка сталася 3 січня, як терористичний напад.

За даними прокуратури, нападник страждав серйозними психічними захворюваннями. Водночас розслідувачі встановили, що він мав екстремістські погляди та планував напад.

Місцевий прокурор та детективи стверджують, що нападник, якого застрелили під інциденту, вигукував «Аллаху Акбар» («Аллах – найвеличніший»). Крім того, у нього в рюкзаку знайшли релігійну літературу.

3 січня в південному передмісті Парижа Вільжуф невідомий напав з ножем на перехожих в парку. Були поранені три людини, одна з них померла. Нападника застрелили поліцейські.

У Франції діють посилені заходи безпеки після серії терактів, починаючи з 2015-го року. Їх жертвами стали понад 250 осіб.
…

НАТО оголосило, що зупиняє тренувальну місію для солдатів в іракській армії після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані.

В Альянсі заявили, що навіть якщо очолювана Канадою місія продовжиться, питання безпеки для її персоналу будуть «першочерговими».

«Ми продовжуємо вживати всіх необхідних запобіжних заходів. Місія НАТО продовжується, але тренування тимчасово зупиняються», – сказав речник НАТО Ділан Вайт.

Впливовий іранський генерал, командувач силами «Кудс» Касем Сулеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді в ніч на 3 січня. Іран пообіцяв помститися за вбивство генерала.

 
…

Президент Сербії Александар Вучич скасував свій візит до Чорногорії на тлі суперечки навколо нового чорногорського закону про свободу віросповідання.

«Я вирішив не їхати, це було узгодженого із [Сербським патріархом] Іринеєм… Ми поважаємо їхню незалжність», – сказав Вучич.

Він планував відвідати сербські церкви в Чорногорії на Різдво за юліанським календарем, яке святкують 7 січня. Чорногорські посадовці заявили, що його візит загострить відносини між двома країнами.

У грудні 2019 року чорногорський парламент ухвалив закон, за яким релігійні організації мають довести право власності на майно, якими вони заволоділи до 1918 року, коли здебільшого православна Чорногорія була об’єднана з Королівством Сербів, Хорватів і Словенців.

Сербія стверджує, що новий закон призведе до конфіскації майна Сербської православної церкви у Чорногорії. Подґоріца заперечує звинувачення.

 
…

Постачання російської нафти на білоруські нафтопереробні заводи відновлене, повідомив заступник голова концерна «Бєлнафтахім» Володимир Сізов. 

«Сьогодні о 17:05 вже включено насосні агрегати і починає здійснюватися постачання нафти в напрямку НПЗ «Нафтан». У міру оформлення маршрутних доручень обсяг буде додаватися і будуть поставки в тому числі для Мозирського НПЗ», – сказав Володимир Сизов.

За його словами, уже до кінця доби 4 січня прокачають 6 тисяч тонн.

Переговори про ціну російської нафти для Білорусі у 2020 році тривають: білоруська сторона вимагає зменшення ціни порівняно з 2019 роком. Безмитна російська нафта для Білорусі наразі коштує 83% від світової ціни – 334 долари за тонну.

Білорусь вимагає також компенсації за російський податковий маневр, який негативно відбився на надходженнях у бюджет Білорусі від експорту нафтопродуктів. 

Білорусь наразі є фактичним монополістом у транзиті російської нафти до Центральної Європи та України. Протягом останньої суперечки між Мінськом та Москвою щодо поставок нафти транзит не зупинявся. Проте уряд Білорусі 3 січня заборонив експорт нафтопродуктів, у тому числі в Україну, щоб зберегти їх для внутрішнього споживання. Наразі інформації про скасування цієї заборони немає.

Росія 1 січня зупинила постачання нафти в Білорусь. Білоруські НПЗ (Мозирський і «Нафтан» з міста Новополоцька) знизили завантаження до технологічного мінімуму.

4 січня «Бєлнафтахім» повідомив про домовленість з Росією на постачання першої партії нафти, що закуповується за ціною без премії. Пільгове постачання нафти обсягом 133 тисяч тонн з Росії готові вести дві російські компанії, які належать російському олігарху Михайлу Гуцерієву. Усього Білорусь купує в Росії 25 мільйонів тон нафти.
…

У столиці Індонезії Джакарті внаслідок зсувів ґрунту та повені загинули щонайменше 53 людини. Про це 4 січня повідомила місцева влада.

Рятувальники продовжують пошуки людей, які могли опинитися під тоннами бруду. Роботи ускладнює погана погода, перебої з подачею електроенергії та небезпечна місцевість.

Через стихію близько 400 тисяч жителів вирушили до тимчасових притулків.

Нинішню повінь вже назвали найсильнішою за десятиліття у цій країні, тоді як за прогнозами сильні дощі у найближчі дні не припиняться.
…

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 4 січня наказав залучити близько 3 тисяч військових резервістів для боротьби з масштабними лісовими пожежами.

Виступаючи по телебаченню, Моррісон зазначив, що наступні 24 години будуть надзвичайно складними.

Від початку пожеж загинули 23 людини, зруйновано понад 1200 будинків, дві електростанції.

Місцева влада також повідомила, що вогонь майже повністю знищив національний парк Фліндерс-Чейз в туристичному регіоні Австралії. Основними мешканцями парку були кенгуру, коали та єхидни.

Влада Нового Південного Уельсу 3 січня оголосила семиденний надзвичайний стан, надавши силовикам повноваження примусово евакуювати людей.

Пожежі в Австралії тривають з осені.
…

Виборча рада Іспанії ухвалила 3 січня відсторонити сепаратистського президента Каталонії Кіма Торру з регіонального парламенту, що тягне за собою втрату президентської посади.

У грудні Вищий суд Каталонії засудив Торру за відмову вилучити сепаратистську символіку з громадських будівель під час виборчої кампанії та заборонив йому обіймати державні посади впродовж 18 місяців.

Статут автономії Каталонія визначає, що голова уряду регіону має бути водночас і законодавцем у регіональних зборах.

Раніше цього тижня ордер на арешт сепаратистського лідера Каталонії Карлеса Пучдемона був припинений бельгійськими судовими органами через імунітет політика як європейського законодавця.
…

США надсилають на Близький Схід близько 3 тисяч солдатів зі складу 82-ї повітряно-десантної дивізії. Як повідомляє Reuters із посиланням на Пентагон, це рішення ухвалене як запобіжний захід на тлі численних погроз на адресу США.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Гасема Солеймані, яке сталося вранці 3 січня поблизу аеропорту в столиці Іраку Багдаді незабаром після прибуття очільника підрозділу «Кудс» з Ірану.

Удар був завданий за розпорядженням президента США Дональда Трампа.

Від травня 2019 року США розмістили на Близькому Сході приблизно 14 тисяч військовослужбовців.
…

Голова уряду Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував президенту США Дональду Трампу за ліквідацію ВПС США у Багдаді іранського генерала Гасема Солеймані. Про це повідомляє Times of Israel.

Нетаньягу також висловив підтримку США у «боротьбі за безпеку, мир та самозахист».

За словами Нетаньягу, Сулеймані відповідальний за смерть невинних американців та багатьох інших, і він планував подальші напади.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Американські та іранські посадовці підтвердили смерть одного з найбільш впливових посадовців Ірану внаслідок удару по двох автомобілях в міжнародному аеропорту Багдада в ніч на 3 січня.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.
…

Президент Польщі Анджей Дуда може не поїхати на Всесвітній форум пам’яті жертв Голокосту, який відбудеться в Ізраїлі. Одна з основних причин відмови Дуди від поїздки полягає в тому, що головним гостем форуму має стати президент Росії Володимир Путін.

Офіційного рішення з цього питання ще немає, але польській стороні не подобається роль, яку може відіграти російський президент під час форуму, повідомила Gazeta Wyborcza.

Представник президента Польщі Кшиштоф Шчерський заявив, що для польської сторони є неприйнятною програма заходів, згідно з якою Путіну буде надана можливість продовжити висловлювати помилкові тези про Другу світову війну.

Путін в останні дні 2019 року кілька разів висловився про причини початку Другої світової війни, політику Польщі та СРСР у передвоєнні роки, про пакт Молотова – Ріббентропа. Він порушив цю тему спершу на підсумковій річній пресконференції, згодом на саміті СНД і на засіданні колегії міністерства оборони Росії.

Путін, зокрема, звинуватив Польщу у співпраці з Німеччиною під час поділу Чехословаччини, назвав польського посла в Берліні «антисемітською свинею» і фактично виправдав радянське вторгнення в Польщу у вересні 1939 року, повторивши тези радянської пропаганди, що польський уряд тоді фактично не керував країною. Висловлювання Путіна викликали різку реакцію Польщі.
…

Міністерство юстиції США в черговий раз опублікувало службові документи ФБР, що включають допити ключових свідків у справі про ймовірне втручання Росії в американські президентські вибори у 2016 році. Розслідування протягом двох років вів спецпрокурор Роберт Мюллер.

Документ на 356 сторінках публікують телеканал CNN і сайт BuzzFeed.

У документах, зокрема, міститься інформація про зустріч сина президента США Дональда Трампа-молодшого з російською юристкою Наталією Весельницькою у готелі Trump Tower в Нью-Йорку в червні 2016 року. Свідчив про цю зустріч топ-менеджер російського будівельного холдингу Crocus Group Іраклій Кавеладзе.

Згідно зі записами ФБР, з проханням відвідати зустріч до Кавеладзе звернувся перший віце-президент групи компаній Crocus Group. За словами Кавеладзе, помічник Араза Агаларова розповів про те, що у Весельницької є негативна інформація про суперницю Трампа на виборах Гілларі Клінтон і це нібито є метою зустрічі.

Кавеладзе розповів слідчим про те, що у Trump Tower був присутній старший радник і зять президента США Джаред Кушнер. За словами бізнесмена, Кушнер був роздратованим і не розумів необхідності зустрічі. Радник, за словами Кавеладзе, відразу після початку переговорів поцікавився, чи мають учасники інформацію про Клінтон. Кавеладзе зізнався, що час було витрачено даремно.

Крім інформації про допит Кавеладзе документ містить записи про бесіди з іншими особами з оточення президента США.

Видання BuzzFeed звертає увагу, що Мін’юст представив документ у відредагованому вигляді.
…

Парламент Північної Македонії 3 січня підтримав заяву про відставку прем’єр-міністра Зорана Заєва, подану після домовленості політичних партій перед достроковими парламентськими виборами 12 квітня. Зоран Заєв залишає свою посаду після двох років і семи місяців при владі.

До виборів 12 квітня країну очолить технічний уряд. Очікується, що парламент вибере новий перехідний уряд на чолі з Олівером Спасовськи до півночі. Цей уряд і має організувати вибори.

Наприкінці жовтня минулого року Північна Македонія призначила дострокові вибори після провалу на саміті ЄС, де лідери країн Євросоюзу не дійшли згоди щодо початку переговорів про вступ до об’єднання двох балканських країн –  Північної Македонії та Албанії. Проти старту переговорів з обома країнами висловилася Франція. Данія та Нідерланди підтримали її в питанні про Албанію.
…

Греція, Кіпр та Ізраїль підписали угоду на будівництво 1900-кілометрового підводного газопроводу, який пролягатиме від сходу Середземномор’я до Європи. Проєкт EastMed потенційно має допомогти континенту знизити залежність від постачань газу із Росії.

Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та президент Кіпру Нікос Анастасіадес підписали угоду 2 січня в грецьких Афінах.

Це відбулося на тлі намірів Росії почати транзит газу через два нові газопроводи – «Північний потік-2» і «Турецький потік», який мають запустити 8 січня.

Греція, Ізраїль та Кіпр планують залучити приватних інвесторів для будівництва EastMed. Проєкт мають побудувати до 2025 року.

Вартість проєкту оцінюється в сім мільярдів доларів. Очікується, що спочатку через газопровід можна буде транспортувати 10 мільярдів кубометрів газу із ізраїльських та кіпрських вод до грецького острова Крит. Потім газ доставлятимуть на материкову частину Греції, а звідти – в європейську газову мережу через Італію.

Туреччина виступає проти EastMed, стверджуючи, що не дозволить подібні проєкти без своєї участі чи затвердження у східному Середземномор’ї. Натомість США та Європейський союз підтримують газогон. Вашингтон часто наголошує, що Європа повинна бути менш залежною від постачання газу з Росії.
…

Білоруські нафтопереробні заводи у Мозирі та Новополоцьку повідомили Радіо Свобода, що працюють на торішніх запасах з мінімальним завантаженням.

Москва і Мінськ досі не домовилися з ключових питань щодо ціни на нафту на 2020 рік, тарифу на транзит територією Білорусі, а також про компенсацію за російські зміни в оподаткуванні нафтової галузі.

Відсутність контрактів Радіо Свобода підтвердили в управлінні реалізації нафтопродуктів новополоцького підприємства «Нафтан» (Вітебська область). Там зазначили, що з 1 січня припинено постачання російської сировини – нових домовленостей з нафтовими компаніями немає. Підприємство працює на залишках з минулого року. При цьому завантаження доводиться знижувати, заявили на підприємстві. Аналогічна ситуація і на нафтопереробному заводі в Мозирі Гомельскої області, зазначив співробітник адміністрації.

Білорусь постачає продукцію своїх НПЗ і в Україну.

В останні дні 2019 року президенти Росії та Білорусі провели телефонні переговори, за підсумками яких Олександр Лукашенко скликав 31 грудня нараду з керівництвом нафтохімічного комплексу і доручив «підключити альтернативні джерела». Передусім йдеться про постачання сировини залізничним транспортом з портів на Балтиці, а також через нафтопровід «Дружба».

Білорусь має досвід альтернативних поставок з Венесуели – під час конфлікту з Росією через океан було перекинуто 11 мільйонів тонн нафти. Білорусь також отримувала нафту з Азербайджану транзитом через Україну.
…

У Латвії набрав чинності закон, що надає громадянство країни новонародженим дітям жителів, що мають статус негромадянина. Він надавався колишнім громадянам Радянського Союзу, які приїхали до країни після окупації в 1940 році, але не пройшли процедуру натуралізації після відновлення незалежності балтійської держави.

У Латвії живуть два мільйони людей. Понад 200 тисяч з них є негромадянами. Для отримання паспорта їм потрібно скласти іспит на знання державної мови, Конституції та історії Латвії. Відтепер закон забороняє надавати статус негромадянина дітям, які народилися в Латвії після 1 січня 2020 року, якщо батьки дитини не захочуть для нього громадянства іншої країни, повідомляє видання «Делфі».

Закон був ухвалений з ініціативи колишнього президента країни Раймонда Вейоніса. Передбачається, що новий порядок отримання громадянства стосуватиметься невеликої кількості людей – у 2016 році негромадяни зареєстрували 47 новонароджених дітей, у 2017 році – 51, а в 2018 році – 33 дитини.
…

Президент США Дональд Трамп сказав президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану в телефонній розмові 2 січня, що «сторонні сили» ускладнюють ситуацію в Лівії. У повідомленні Білого дому про зміст цієї розмови не було вказано, які саме країни чи утворення має на увазі Трамп.

Раніше 2 січня турецький парламент на екстреній сесії підтримав пропозицію про однорічний мандат на розміщення військ Туреччини на території Лівії. Анкара стверджує, що таке розгортання є життєво важливим для захисту інтересів Туреччини в Лівії та на сході Середземномор’я.

Міжнародні аналітики припускають, що турецькі сили можуть загострити конфлікт в Лівії.

Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.

Лояльні до Хафтара сили, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та російські найманці, в квітні почали наступ на Тріполі з метою захопити столицю.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що уряд національної згоди попросив Анкару розгорнути свої сили у Лівії.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Президент США Дональд Трамп та його турецький колега Реджеп Таїп Ердоган домовилися про необхідність деескалації напруженості в сирійській провінції Ідліб, повідомляє Білий дім 2 січня.

«Лідери погодилися з необхідністю деескалації в Ідлібі, Сирія, з метою захисту мирного населення», – йдеться в повідомленні Білого дому.

Телефонна розмова двох лідерів відбулася через день після того, як вісім людей загинули в провінції Ідліб внаслідок ракетного удару з боку сирійських урядових сил.

На північному заході Сирії лише за два тижні грудня понад 235 тисяч людей залишили свої будинки, рятуючись від бомбардувань і наступу сил президента Башара Асада, якого підтримує Росія, повідомила ООН.

 
…