Чотирьом суддям із Криму загрожує до 12 років тюрми за видворення жителів півострова – прокуратура АРК

Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про підозру чотирьом суддям російських судів Криму, причетним до депортації жителів півострова. Згідно з повідомленням, після анексії півострова судді почали працювати у створених Росією Євпаторійському та Армянському міських судах Республіки Крим.

Їхні дії кваліфіковані як воєнний злочин, тобто порушення законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі.

«Підозрювані достовірно знали, що кримчани перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Однак, попри це, вони ухвалили рішення про видворення громадян України з території окупованого півострова», – заявили в українській прокуратурі.

Зазначається, що свої «рішення» судді мотивували «відсутністю дозвільних документів та недотриманням правил перебування на території РФ». У прокуратурі АРК наголосили, що дії суддів є порушенням вимог ст. 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Раніше прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про підозри в колабораційній діяльності сімом суддям із Криму.

Курт Волкер пояснив, чому в НАТО не квапляться приймати Україну

Країни НАТО переживають, що їм доведеться направляти свої війська на передову, якщо приймуть до альянсу охоплену війною Україну. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017– 2019 роках Курт Волкер.

«Це можливо? Звичайно можливо. НАТО ухвалює рішення консенсусом членів альянсу. Усі нинішні союзники повинні погодитись. А якщо вони згодні, то можуть робити все, що хочуть. Проблема полягає в отриманні такої згоди. Чи погодяться союзники прийняти Україну, поки ще тривають бої або поки Росія все ще окуповує територію? Вони переживають, що тоді країнам НАТО доведеться направляти війська безпосередньо в Україну, щоб воювати на передовій проти Росії», – сказав Волкер, відповідаючи на запитання «Чи може Україна вступити до альянсу до закінчення війни, не контролюючи частину своїх територій?»

За його словами, тоді «це може перерости у набагато ширшу війну», тому, поки триває військова агресія Росії щодо України, брати Україну в НАТО союзники не хочуть.

«Це не означає, що вони не можуть. Щоб так сталося, потрібно змінити їхню думку, тому що зараз вони бояться цієї ширшої війни», – каже американський дипломат.

Натомість Курт Волкер пропонує українцям звернути увагу на п’яту статтю Договору НАТО. На його думку, вона має велике поле для дискусій, тому варто з’ясувати, що ця стаття може означати для України.

«За що я б сперечався, то це п’ята стаття Договору НАТО, і я закликаю кожного українця дістати договір про НАТО. Це десять статей, дуже коротко, дуже чітко. Дуже легко читається. У п’ятій статті сказано, що напад на одного є нападом на всіх. На агресію проти країни-члена НАТО потрібна колективна та індивідуальна відповідь. Тут не сказано, яка це відповідь. Тому є велике поле для дискусій, що ж це таке», – каже дипломат.

Як приклад, Курт Волкер навів єдиний раз застосування п’ятої статті – терористичний акт 2001 року і розповів якими були дії союзників.

«Єдиний раз, коли застосовувалася п’ята стаття, це був терористичний акт на території США 11 вересня 2001 року. Тоді НАТО застосувало п’яту статтю. Але чи НАТО в цілому вступило тоді десь у війну? Ні. США, Велика Британія та кілька країн відправилися в Афганістан, а потім, коли була проведена стабілізаційна операція, НАТО попросило взятися за операцію Міжнародні сили сприяння безпеці. Отже, якщо ми вдумливі люди, ми можемо разом поговорити з країнами НАТО та Україною і з’ясувати, що п’ята стаття означає для України», – пояснює він.

За його словами, це може збільшити військову допомогу Україні з боку НАТО.

«Що тут має статися? І я не думаю, що це має означати, що Нідерланди надсилатимуть свої війська до Донецька, щоб воювати на лінії фронту проти росіян. Це може означати все, на що ми погодимося і на що пристане Україна. НАТО вже надає значну військову техніку та допомогу Україні. Ми можемо продовжити це. Ймовірно, ми можемо зробити більше, ніж робимо. Ми можемо надати F-16, ми можемо надати ATACMS і ми можемо надати ударні вертольоти. Ми можемо надати інші типи літаків. Ми можемо зробити більше для протиповітряної оборони, можливо, навіть допомогти Україні безпосередньо беручи участь у протиповітряній обороні. Ми можемо зробити більше на морських шляхах, відкрити Одеський порт, по-справжньому, і дозволити судноплавству знову туди повернутися. Це те, в чому можуть допомогти військово-морські сили НАТО», – зазначає Волкер.

За його словами, усі ці речі треба обговорити, узгодити і зробити, за таких умов «членство в НАТО – лише формальність».

У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі

Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.

«Ми надто повільні і нерішучі»: Курт Волкер про військову допомогу США Україні

За його словами, США багато разів казали «ні» тому чи іншому озброєнню, але потім таки змінювали думку і поставляти його Україні. Нині така ж дискусія щодо ATACMS та F-16.

Із липня через атаки РФ пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури – Кубраков

З 18 липня через атаки армії РФ на порти України пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. Внаслідок ударів по портах Дунайского кластеру та блокування морських портів скорочено експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи на майже три мільйони тонн на місяць. Про це у фейсбуці повідомив очільник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Він уточнив, що через нічний удар по портах Дунайського регіону (Рені та Ізмаїл в Одеській області) пошкоджено адміністративні будівлі, склади для зернових вантажів, ємності для зберігання олії та автотранспорт. Семеро водіїв постраждали.

«Порти Дунайського кластеру наразі – єдиний водний шлях для українського агроекспорту. Якщо не захистити його потужними системами протиповітряної оборони, то наслідки будуть більшими. Перш за все, для тих країн, які залежать від української агропродукції», – застеріг Кубраков.

Попри намагання РФ знизити експортний потенціал України, порти продовжують працювати, додав міністр.

За даними Повітряних сил, під час нічної атаки в Одеській області було збито понад три десятки ударних дронів, запущених армією РФ. Як повідомив  голова Одеської ОВА Олег Кіпер, через удари по Ізмаїльському району постраждали семеро цивільних – шість чоловіків у Рені та один – в Ізмаїлі. Кіпер каже, що двоє чоловіків з Рені у тяжкому стані, четверо інших – в стані середньої тяжкості. Постраждалому з Ізмаїлу була надана медична допомога в лікарні, він вже вдома.

Китай підтвердив візит представника Ватикану для переговорів щодо України

Міністерство закордонних справ Китаю 13 вересня повідомило, що посол Ватикану кардинал Маттео Дзуппі відвідає Китай для переговорів щодо врегулювання війни в Україні, попри відсутність офіційних двосторонніх відносин між Пекіном і Святим Престолом.

Як передає агенція Reuters, Лі Хуей, спеціальний посланець Китаю з питань Євразії, зустрінеться з Дзуппі.

«Що стосується України, Китай завжди був відданий сприянню мирним переговорам. Ми готові працювати з усіма сторонами та продовжувати відігравати конструктивну роль у сприянні деескалації та охолодженню ситуації», – повідомили в китайському МЗС.

Відколи російські війська вторглися в Україну в лютому 2022 року, Китай утримується від засудження дій свого союзника – Москви, хоча неодноразово закликав до припинення вогню та політичного вирішення кризи.

Дзуппі перебуватиме в Китаї з середи по п’ятницю в рамках дипломатичної роботи зі сприяння миру в Україні, повідомили напередодні у Ватикані.

Дзуппі вже відвідував Київ і Москву в червні, а потім – Вашингтон, у липні, в рамках спроб Святого Престолу посадити Україну і Росію за стіл переговорів.