РФ висувала позов проти Києва до ЄСПЛ для інформкампанії – уповноважена від України

Мета позову Росії проти України до Європейського суду з прав людини, де Москва звинувачувала українську сторону у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій та дискримінації російськомовного населення, полягає не у захисті прав людини, а в інформаційній кампанії для внутрішньої аудиторії в РФ. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»). 

«З іншого боку, він (позов – ред.) мав мету певним чином затягнути інший процес, який був в Європейському суді з прав людини. Я кажу про український позов– Україна та Нідерланди проти Російської Федерації у 2021 році. Вже була підготовка до усних слухань по прийнятності цієї справи. Це був важливий етап», – зазначила Сокоренко.

За її словами, згаданий позов був єдиний, який Росія висувала проти України в ЄСПЛ.

Напередодні стало відомо, що Європейський суд з прав людини відмовився розглядати позов Росії проти України. Суд зазначив, що російський уряд подав понад 2 тисячі наборів документів у квітні 2022 року на підтримку своїх претензій, але не відповів на запит суду щодо перекладів цих документів. Без відповіді лишився й лист з питанням, чи Москва хоче й надалі домагатися розгляду свого позову.

За днами ЄСПЛ, існує майже 8 500 особистих позовів від людей, які живуть у різних регіонах України, в тому числі в окупованому Криму, проти Росії, України або обох країн. Також на розгляді ЄСПЛ лишається чотири позови України проти Росії.

У липні 2021 року Росія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавною скаргою на Україну. Москва у цій скарзі покладала відповідальність на владу України «за загибель мирного населення», «придушення свободи слова», «блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова», «політику дискримінації російськомовного населення» тощо. Також Росія покладає відповідальність на Київ за збитий малайзійський Boeing MH17 на Донбасі.

У Офісі президента України натомість заявили, що в цієї скарги немає жодної юридичної перспективи.

Можливість продовження дії зернового коридору без Росії є, але будуть проблеми з безпекою – Боднар

Можливість продовження дії зернового коридору без участі в угоді Росії є, але ніхто не може гарантувати, що РФ не атакуватиме кораблі. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода LIVE») заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.

«Фізично кораблі можуть проходити з портів Одеси через територіальні води Румунії, Болгарії і Туреччини або інспектуватися, або ні. Це вже в залежності від того, як буде вирішено сторонами діючої ініціативи. Оскільки ні ми, ні Туреччина, ні ООН не вийшли з цієї ініціативи, тому вона для нас продовжує бути чинною. Єдине питання є фізична загроза. Тобто, коли була підписана угода, країна-агресорка дала гарантії не атакувати кораблі і портову інфраструктуру», – каже посол, і додає – тепер такої гарантії немає.

Як варіант, каже Василь Боднар, є можливість працювати зі страховиками, але тут теж виникають питання відповідальності за безпекові ризики.

«Є ще питання про страхування, яке традиційно було актуальним для морських перевізників. Коли було підписано зернову угоду, це страхування відповідним чином знизилося у вартості, що дозволило з вигодою вивозити зерно. Зараз також можна це зробити при наявності політичної волі і певних заходах безпеки, які ми можемо гарантувати, а також, можливо, хтось з партнерів. Хоча це трошки сумнівно, оскільки треба тоді брати на себе відповідальність за збиття ракет чи іншого озброєння, яким росіяни можуть намагатися атакувати порти або кораблі», – пояснив дипломат.

Він запевнив, що Туреччина зацікавлена в продовженні дії зернової угоди, бо була і є великим покупцем українського зерна.

«Ми цю угоду не укладали з російською стороною. Тому допоки наші партнери (в тому числі Туреччина – ред.) вважають її чинною, ми продовжуємо наполягати на тому, щоб вона продовжувала діяти», – сказав Боднар.

17 липня – в останній день дії чинної угоди – Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана.

Читайте також: Зернової угода: у США назвали ймовірні наслідки виходу РФ

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували.

Москва заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.

 

Президент ПАР попросив у МКС дозволу не заарештовувати Путіна

У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за підозрою в незаконній депортації українських дітей із непідконтрольних Києву територій до Росії

Байден говоритиме про війну в Україні з посланцем Ватикану – Білий дім

Італійський кардинал Маттео Дзуппі відвідав наприкінці червня Москву, а перед тим – Київ. Ватикан охарактеризував його зусилля як пошук «гуманітарних ініціатив, які б відкрити дорогу до миру»