Оголошено в розшук депутата Київради Трубіцина, обставини виїзду якого за кордон з’ясували «Схеми»

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про оголошення в міжнародний розшук депутата Київської міськради, обвинуваченого в отриманні хабаря, повідомляє САП.

«5 червня 2023 року колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП про оголошення в міжнародний розшук депутата Київської міськради, обвинуваченого в одержанні 1,39 млн грн неправомірної вигоди»,– йдеться в повідомленні САП у Telegram.

За інформацією прокуратури, суд задовольнив клопотання в повному обсязі, зважаючи на системні неявки обвинуваченого на судові засідання та наявність підтвердженої інформації про перетин кордону.

«Клопотання про звернення в дохід держави застави в розмірі 9 млн 886 тис. грн та про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде розглянуто на наступному засіданні 12.06.2023», – йдеться в повідомленні САП.

Хоча у відомстві не вказують імені депутата Київради, із предмету обвинувачення випливає, що мова йде про Владислава Трубіцина.

Раніше журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) з’ясували, що 13 травня 2023 року Владислав Трубіцин виїхав за кордон у напрямку Польщі за дозволом голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки на підставі листа від очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова. У ГУР згодом підтвердили, що відомство надавало Трубіцину такий лист про сприяння щодо виїзду з країни, при цьому стверджували, що зробили це на прохання іншої структури, відмовившись її назвати.

За даними джерел журналістів із доступом до даних про перетин кордону, депутат залишив Україну через пункт пропуску «Рава-Руська» ввечері 13 травня на власному автомобілі Mercedes S 600 – за три дні до засідання Вищого антикорупційного суду, де розглядається справа, в якій Трубіцин проходить обвинуваченим в отриманні неправомірної вигоди. З того часу депутат не повертався.

Також «Схемам» вдалось встановити, що Владислав Трубіцин протягом 2022-2023 років, вже маючи статус підозрюваного у кримінальному правопорушенні, неодноразово виїжджав за кордон на підставі клопотань від Головного управління розвідки Міноборони. Журналісти «Схем» намагалися отримати коментар про обставини виїзду за кордон у самого Трубіцина, але депутат на дзвінки та повідомлення не відповідає.

У своєму дописі у фейсбуці ще у лютому 2022 року Трубіцин повідомляв, що «ніколи і ні від кого не отримував жодних хабарів і тим більше не затримувався на одержанні хабарів». Він додав, що вважає цю справу політичною.

11 жовтня 2022 року НАБУ і САП скерували до суду справу за обвинуваченням Трубіцина і ще п’ятьох осіб в одержанні 1,39 млн грн неправомірної вигоди за сприяння в організації роздрібної торгівлі у столиці.

Серед основних доказів сторони обвинувачення – записи розмов Трубіцина і його найближчого оточення, а також його перемовини з бізнесменом, який і звернувся до НАБУ.

«Над пересувною торгівлею сезонною подумайте… Ось ці купави… Цих можемо штук п’ятдесят-сімдесят розіграти і взяти під себе», – такі розмови Трубіцина разом з моментом передачі ймовірного хабаря рік тому опублікували в НАБУ.

На записах та в матеріалах справи також згадується прізвище заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

«Курує всі питання Татаров, бо він (Трубіцин – ред.) раз на тиждень до нього типу їздить на повний звіт…», – говорив на записах помічник депутата, який також є обвинуваченим у справі.

Татаров це не коментував. Радіо Свобода додатково звернулось до нього з проханням про коментар та оприлюднить його позицію, щойно редакція її отримає.

У травні 2023 року його виключили з фракції «Слуга народу» у Київраді.

Допомагав катувати учасників руху опору: затримали ще одного охоронця колишньої російської катівні у Херсоні

Служба безпеки повідомила про затримання у Херсоні чоловіка, який на початку повномасштабного вторгнення РФ «добровільно допомагав рашистам ув’язнювати і катувати учасників руху опору».

«Поплічником ворога виявився проросійськи налаштований місцевий житель. Під час тимчасової окупації міста він звернувся до створеного агресором «центру зайнятості». Там йому запропонували «посаду молодшого інспектора відділу охорони» у захопленій на той час «виправній колонії № 90», яку загарбники використовували для ув’язнення місцевих жителів. Зловмисник погодився на «пропозицію» і добровільно написав «заяву» на вступ до окупаційного органу. За даними розслідування, колаборант особисто брав участь в обшуках і допитах українських громадян. Під час тортур з потерпілих «вибивали» згоду на співпрацю з окупантами», – розповіли в СБУ.

Після звільнення Херсона чоловік намагався «відсидітися» вдома і таким чином сподівався уникнути покарання, кажуть в СБУ.

«Під час обшуків за адресою проживання затриманого виявлено «посвідчення» колишнього окупаційного органу та формений одяг російського зразка. Наразі слідчі СБУ повідомили йому про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Суд обрав міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Триває розслідування. Зловмиснику загрожує до 15 років тюрми», – йдеться в повідомленні.

На початку березня міжнародна група юристів Mobile Justice Team, яка допомагає українській владі розслідувати воєнні злочини РФ, заявила, що масові тортури в Херсонській області, фінансовані російською державою, «не випадкові, а є частиною ретельно продуманого плану з чіткою метою – знищити українську національну й культурну ідентичність».

Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у катуваннях і вбивствах цивільних.

Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.

Читайте також: Злочини під час окупації Херсона – СБУ повідомила про 8 років за ґратами ексохоронцеві російської катівні

СБУ повідомила про затримання групи агентів ФСБ, які шпигували за «центрами ухвалення рішень» у трьох регіонах України

Служба безпеки повідомила про спецоперацію у декількох областях України, у результаті якої були  затримані троє учасників агентурної мережі ФСБ і встановлено особу їх російського «куратора».

«За завданням спецслужби РФ зловмисники шпигували за так званими «центрами прийняття рішень». Зокрема, збирали розвіддані про локації, озброєння та особовий склад Сил оборони у центральній та південній частині України. За кожне виконане завдання російські агенти отримували від агресора до 550 дол. на власні картки. Сума залежала від терміновості і якості виконаної «роботи». Зв’язок із представником російської спецслужби його поплічники підтримували через месенджери», – розповіли в СБУ.

За даними відомства, затримання провели на Вінниччині, у Дніпропетровській області та в Одесі.

«На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі зрадники перебувають під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисникам загрожує довічне ув’язнення», – йдеться в повідомленні.

В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.

Відповідальність за війну в Україні несе все населення Росії – Єрмак

«Дуже важливо, щоб кожний російський солдат, який прийшов на українську землю, знав, що його діти, його дружина, його родина повинні бути персонами нон ґрата в цивілізованих країнах»

Україна готова до контрнаступу – Зеленський

«Ми твердо віримо, що нам це вдасться. Я не знаю, скільки це займе часу. Чесно кажучи, це може піти різними шляхами, абсолютно різними. Але ми збираємося це зробити, і ми готові»

У Криму близько 20 людей засудили за «участь у кримськотатарському батальйоні» – правозахисники

З початку окупації Росією Криму щонайменше 18 людей отримали вироки за «участь у кримськотатарському батальйоні». З них четверо – 2023 року, повідомляє правозахисна організація «Крим SOS».

На думку аналітика організації Євгена Ярошенка, російська влада півострова використовує «справу батальйону ім. Номана Челебіджихана» як «універсальну» статтю для переслідування нелояльних кримчан.

«Завдяки звинуваченню у причетності до батальйону можна охопити ширші категорії кримських татар. У випадку з батальйоном набагато менше потрібно доказової бази», – зазначив він.

У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні ім. Номана Челебіджихана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях. Останній вирок оголосили 1 червня – кримчанин отримав два роки позбавлення волі.

ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.

Дискусія про створення «кримськотатарського батальйону» у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Нацгвардії України, яка входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, зазначали, що заяви про створення у їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються на рівні заяв, які не закріплені законодавчо. Його керівник Ленур Іслямов закликав привласнити «кримськотатарському батальйону імені Номана Челебіджихана» номер військової частини.

У МЗС України закликали Орбана «почати нарешті діяти» – у відповідь на його останню заяву

«Наприклад, засудити російську агресію, вимагати від Москви припинити війну та повернути російську армію на російську територію, долучитися до заходів міжнародної ізоляції Росії, не підривати єдність в ЄС»

ЄСПЛ зобов’язав Україну визнати стосунки ЛГБТ пар – авторка законопроєкту про реєстровані партнерства

«Україна, як держава-учасниця Європейської конвенції з прав людини, має ухвалити закон, яким на юридичному рівні визнає одностатеві пари і надати їм можливість реєструвати свої стосунки як сім’ю»

США припинили обмін даними з РФ за ядерним договором

З 1 червня США припинили передавати Росії телеметричні дані про запуски американських міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та балістичних ракет з підводних човнів (БРПЛ). У заяві Держдепартаменту США йдеться, що це рішення ухвалене через призупинення участі Росії у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО).

Держдепартамент наголошує, що обмін такою інформацією проходив у рамках договору, але Росія відмовилася від участі у двосторонній консультативній комісії, яка мала досягти взаємних домовленостей з цього приводу.

«США не надаватимуть телеметричну інформацію в односторонньому порядку», – вказала американська сторона.

Договір був підписаний тодішніми президентами США і РФ Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим 8 квітня 2010 року в Празі та набрав чинності 5 лютого 2011 року. Цей договір прийшов на зміну СНО-I, термін дії якого минув у грудні 2009 року, та Договору про скорочення стратегічних наступальних потенціалів від 24 травня 2002 року.

Договір було продовжено 2021 року на 5 років за взаємною домовленістю сторін.

21 лютого 2023 року президент Росії Володимир Путін оголосив, що Москва припиняє участь у ДСНО, але не виходить із нього. Свої дії він обґрунтував політикою США щодо Росії, особливо підтримкою Вашингтоном України. Путін також наголосив, що, перш ніж повернутися до обговорення питання про продовження роботи в рамках договору, російська сторона має для себе зрозуміти, як у ньому враховуватимуться арсенали не лише США, а й інших ядерних держав НАТО – Великобританії та Франції (при цьому договір був підписаний саме зі США, без участі інших країн).

28 лютого Путін підписав закон про призупинення участі РФ у ДСНО.

Росія зберігає «невелике виробництво» ракет – Данілов

Секретар Ради національної оборони України Олексій Данілов заявив, що попри санкції, Росія на сьогодні зберігає «невелике виробництво» ракет.

«У нас є розрахунки того озброєння, яке мала і має Російська Федерація. Звичайно, ми кожного дня отримуємо таку інформацію, інформацію про використання. Але майте на увазі, вони не сидять, склавши руки, вони виробляють, не зважаючи на те, що є санкції, є заборона на ввезення тих чи інших компонентів, – у них є невелике виробництво. Більше того, вони можуть підвозити ракети через ті країни, які вони свого часу і постачали», – сказав Данілов в ефірі Радіо Свобода.

За його словами, нині з упевненістю можна сказати, що та кількість ракет, яка була у РФ на початку вторгнення, знизилася «в геометричній прогресії».

«Вони використали дуже багато ракет по території нашої країни. Усі ці розрахунки ведуться кожного дня. Ще раз наголошую, ми розуміємо, що у них є», – сказав Данілов без деталей про власне кількість і клас ракет.

За даними Генштабу ЗСУ, лише протягом минулої доби армія РФ завдала 12 ракетних ударів із застосуванням 10 балістичних та крилатих ракет типу «Іскандер» по Києву та 2 зенітних керованих ракет С-300 – по Харкову.

Раніше в Головному управлінні розвідки повідомили, що Росія продовжує виробляти ракети, попри міжнародні санкції.

«Культурний геноцид» – дослідження ІМІ про запровадження російської освіти на окупованих територіях

Брак кадрів «перекривають за допомогою менш захищених категорій населення – в російському інфопросторі найчастіше розповідають про студентів у складі «гуманітарних місій», ідеться в дослідженні Інституту масової інформації

Зеленський прокоментував загибель у Києві людей, які не змогли потрапити в укриття

За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля поліклініки в Деснянському районі столиці, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим