До окупованого українського Криму з сусідньої Росії прибув перший російський потяг, що дістався півострова так званим Кримським мостом.

Цей потяг із Санкт-Петербурга до Севастополя був у дорозі 43 години 25 хвилин. Російські засоби інформації подають захопливі репортажі про те, як його пасажири «були в захваті» від такої подорожі, як вони «відчували ейфорію» і плакали від радощів. «Коли вагони перетнули межу Кримського мосту (це було в ніч на 25 грудня – ред.), начальник потяга наказав вимкнути світло в коридорах. Усі вигукнули від радощів, дехто вітав одне одного з майбутнім Новим роком, розмахуючи червоними і білими повітряними кульками», – повідомляє, наприклад, державне російське агентство «ТАСС». А в Севастополі, за цими повідомленнями, потяг урочисто зустрічали «під звуки гармошки».

Попередніми днями, 23 грудня, залізничний рух мостом між Кримом і сусідньою Росією формально відкрив президент Росії Володимир Путін, який вкотре прибув на окупований український півострів на порушення норм міжнародного права і українського законодавства. Автомобільний рух цим мостом відкрили 2018 року.

Побудова цього мосту стала черговим порушенням Росією суверенітету і територіальної цілісності України, крім того, міст обмежив максимальну висоту суден, здатних пройти під ним в Азовське море. Офіційний Київ засудив цей проєкт.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь у його будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Вищий антикорупційний суд залишив під вартою ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрію Гримчаку, повідомляє пресслужба ВАКС.

«Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання детектива НАБУ щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Так, підозрюваному продовжено строк тримання під вартою на 53 дні (до 14 лютого 2020 року включно) із альтернативою внесення застави у сумі 1 999 761 гривень», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії Гримчака кваліфіковані за статтею про зловживання впливом.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». 22 жовтня Гримчаку змінили підозру на частину 2 статті 28, частину 3 статті 369-2 (зловживання впливом).
…

Фігуранта другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір», координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва вивели у вівторок із засідання Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону через «неповагу до суду», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні Сервер Мустафаєв продовжив допит свідка Артикбаєва (співробітника ФСБ Росії – ред.), який постійно відповідав на його питання, що він «не пам’ятає », або «не знає ». Тобто Артикбаєв перестав відповідати на питання. У нього було тільки два варіанти відповідей. І постійно питання Сервера знімав головуючий суддя Зубаіров», – розповів адвокат Айдер Азаматов.

За його словами, Мустафаєв висловлював обурення і сказав судді: «Таке враження, що мозок цього свідка пересадили вам». В результаті суд порадився і вирішив «видалити» Сервера Мустафаєва на одне судове засідання.

Відтак, в наступному судовому засіданні він участі не братиме. Мустафаєв не закінчив допит свідка, у нього залишилося ще близько 60 питань. З них він поставив близько 15-ти.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

Після розгляду апеляційної скарги Верховним судом Росії, адвокати фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» мають намір звертатися в міжнародні інстанції зі скаргами. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Сторона захисту виклала свої аргументи, чому вона вважає вирок Північно-Кавказького військового окружного суду Ростова-на-Дону незаконним. Всім нашим підзахисним була знижена міра покарання на півроку, що сторона захисту не розцінює як значне досягнення. Після отримання вироку на руки, адвокати будуть подавати скаргу в Європейський суд з прав людини», – розповіла Гемеджі.

Вона уточнила, що, можливо, скарги будуть подавати і в комітети ООН, де «ми будемо продовжувати доводити невинність своїх підзахисних і порушення ряду статей Європейської конвенції».

Захисниця уточнила, що можливий обмін утримуваними між Росією і Україною вирішить питання «політичних переслідувань тільки тимчасово, але не вирішить проблему глобально».

«Якщо розглядати обмін як можливе рішення даної проблеми, то для родичів політв’язнів – це було б великою підмогою, коли сім’ї могли б возз’єднатися. Але обмін, на превеликий жаль, не вирішує глобально всієї проблеми. І після того, як звільнять одних, можливе кримінальне переслідування інших активістів», – зазначила Гемеджі.

Верховний суд Росії при розгляді апеляційної скарги 24 грудня змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на 6 місяців.

Таким чином Узеір Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки у п’яти мусульманських сім’ях. В результаті обшуків було затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Зараз кримчани перебувають у російському Ростові-на-Дону. 10 серпня суд продовжив їм арешт на два місяці.
…

Святошинський районний суд Києва 24 грудня під час засідання у справі проти п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у масових вбивствах на Майдані 20 лютого 2014 року, розглядав результати балістичної експертизи, водночас жодна зі сторін не порушувала питання про зміну запобіжного заходу. Про це, як передає УНІАН, заявив прокурор Яніс Сімонов.

За його словами, жодних процесуальних підстав для зміни запобіжного заходу ексберкутівцям не існує.

Сімонов спростував інформацію ЗМІ про нібито тиск на прокурорів, щоб вони внесли клопотання про зміну запобіжного заходу для всіх п’ятьох ексберкутівців (Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського) з метою їхнього ймовірного внесення у списки на обмін утримуваними особами.

Наступне засідання у справі призначене на 14 січня.

23 грудня «Громадське ТБ» з посиланням на «джерела, дотичні до судової справи», повідомило, що українська сторона в рамках обміну утримуваними особами буцімто планує передати бойовикам колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані.

Жодного офіційного підтвердження, що ексберкутівці будуть долучені в списки на обмін немає.

Станом на лютий 2018 року слідством було встановлено 48 фактів убивств та 80 фактів замахів на вбивства людей 20 лютого 2014 року в центрі Києва. Фігурантам справи, яку розглядає Святошинський суд, інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають вини за жодним із пунктів.

Фігуранти справи Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін залишаються наразі в СІЗО. Олександр Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом, Сергій Тамтура – під нічним домашнім арештом без носіння електронного браслету.
…

Верховний суд Росії при розгляді апеляційної скарги 24 грудня, змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на 6 місяців, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Таким чином Узеір Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

На засіданні були присутні міжнародний спостерігач з Нідерландів Тіман Каувін, представник посольства США Софія Будай та міжнародний спостерігач з Євросоюзу Каміла Ласкевіч.

За словами активістів, у залі суду і на вулиці присутні близько 70 осіб. Фігуранти справи брали участь в засіданні по відеозв’язку: з СІЗО Таганрога і СІЗО-5 Ростова-на-Дону.

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки у п’яти мусульманських сім’ях. В результаті обшуків було затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Зараз кримчани перебувають у російському Ростові-на-Дону. 10 серпня суд продовжив їм арешт на два місяці.
…

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба завершує свою каденцію на посаді. Це передбачає закон про перезапуск Державного бюро розслідувань, який 24 грудня повернувся до Верховної Ради з підписом президента України Володимира Зеленського.

Глава держави підписав закон про внесення змін до закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення його діяльності.

Верховна Рада України 3 грудня ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Відповідне рішення підтримали 252 народних депутати.

Серед ухвалених правок, зокрема, дозвіл слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, без конкурсу перейти на роботу до ДБР. Через цю правку адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування.

17 жовтня Рада ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт про внесення змін до закону «Про Державне бюро розслідувань» в частині вдосконалення його діяльності.

Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра. У чинному законі президент призначає директора ДБР за поданням голови уряду, відповідно до рішення конкурсної комісії.

Президентський законопроєкт також пропонує, щоб директор ДБР сам призначав і звільняв свого першого заступника і заступників, визначав їх обов’язки, вирішував питання про застосування, відповідно до рішення дисциплінарної комісії ДБР, дисциплінарних стягнень до працівників бюро.

Читайте ще:

Понад 10 людей голодують разом із адвокаткою Закревською: хто вони і чого хочуть

У ДБР треба створити управління у справах Майдану – Євгенія Закревська​

Розслідування справ Майдану може бути зупинене: як цього не допустити​

 
…

Колишній голові ради директорів АТ «Дельта банк», заступнику начальника департаменту корпоративного бізнесу банку та директору одного з товариств з обмеженою відповідальністю 23 грудня оголошено підозри у розкраданні 4,4 мільярдів гривень, повідомила пресслужба Нацполіції.

«Правоохоронці встановили, посадові особи АТ «Дельта банк» незаконного виводили грошові активи в особливо великих розмірах. За схемою, вони упродовж 2012-2015 років здійснювали кредитування підконтрольного фіктивного суб’єкта господарської діяльності. Гроші перераховувалися на підставі фіктивних угод за межі території України на рахунки підконтрольних офшорних компаній. Водночас, службові особи АТ «Дельта банк», для прикриття такої незаконної діяльності, несанкціоновано втручалися в роботу міжнародної платіжної системи та вносили неправдиві відомості до автоматизованої банківської системи. Такі дії стали підставою визнання АТ «Дельта банк» неплатоспроможним та запроваджено тимчасову адміністрацію», – йдеться в повідомленні.

Наразі перевіряється можлива причетність інших службових осіб та власників «Дельта банк» до протиправної діяльності, додали у Нацполіції.

Ще у 2016 році повідомлялося, що прокуратура Києва почала кримінальне провадження за фактом заволодіння службовими особами «Дельта банку» понад 4,5 мільярдів гривень.

У жовтні 2014 року «Дельта банк» віднесли до категорії проблемних, згодом банк віднесли до категорії неплатоспроможних. Через рік, у жовтні 2015 року, Національний банк України вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Дельта банк», ліквідувати «Дельта банк» запропонував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
…

Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що позиція ООН щодо запуску Росією поїздів Керченським мостом полягає у тому, що організація вимагає дотримання резолюції про територіальну цілісність України.

«Маємо реакцію генерального секретаря ООН (Антоніу Ґутерріш – ред.) на відкриття залізничного руху через «кримський міст»: мають дотримуватися резолюції про суверенітет та територіальну цілісність України», – написав Ніколаєнко у фейсбуці.

Він нагадав, що резолюції Генасамблеї безпосередньо засуджують будівництво мосту «як грубе порушення Статуту ООН, а також застерігають російських посадовців від неузгоджених візитів на Кримський півострів».

«Протиправні дії Російської Федерації на тимчасово окупованій території України не мають залишатися без відповіді міжнародної спільноти», – зазначив речник постійного представництва України при ООН.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку.

У МЗС України висловили протест через неузгоджений візит президента Росії Володимира Путіна до окупованого Криму та відкриття залізничного мосту Кримським мостом.

Автомобільну частину моста через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше був відкритий рух вантажного транспорту.

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів.

Офіційний Київ засудив цей проект не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під Керченським мостом.
…

За сорок кілометрів від анексованого Росією Криму на заставі «Скадовськ» у Херсонаській області служать 200 українських прикордонників. Про це повідомили у Державній прикордонній службі України, відреагувавши на матеріал телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода), в якому українські морпіхи, що базуються у Скадовську, заявили, що на цій ділянці кордону майже немає прикордонників.

«Даний підрозділ знаходиться на досить загрозливому напрямку, адже від крайньої точки острова Джарилгач до окупованого Криму – всього близько 40 кілометрів. У разі виникнення агресії з боку Росії даний підрозділ може прийняти заходи самостійно, а також у взаємодії зі ЗСУ, СБУ», – заявив керівник пресслужби Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов.

За його словами, зараз військові на заставі охороняють смугу Чорноморського узбережжя завдовжки 280 кілометрів. Прикордонники застави «Скадовськ», каже Шевцов, озброєні стрілецькою зброєю, мають патрульні катери, радіолокаційну станцію «Наяда-5» та прожектор Б-200. Бронетехніки в арсеналі немає. Найближчий підрозділ, оснащений бронетехнікою, розташований за 70 кілометрів від Скадовська –  це оперативно-бойова прикордонна комендатура «Сиваш».

Херсонський прикордонний загін охороняє ділянку державного кордону, що включає адміністративні території у межах Миколаївської та Херсонської областей, визначені райони Чорного моря. До складу загону входять вісім відділів прикордонної служби «Рибаківка», «Очаків», «Миколаїв», «Херсон», «Залізний порт», «Скадовськ», «Хорли», «Преображенка» і оперативно-бойова комендатура «Сиваш».

У листопаді у матеріалі «Загроза з окупованого Криму: як морпіхи утримують «фронт» у Скадовську» від телепроєкту «Крим.Реалії» один із морпіхів-розвідників заявив, що «у Скадовську є велика діра у кордоні».

За даними Держприкордонслужби, з часу анексії Криму на заставі «Скадовськ» російські військові чи диверсійні групи ФСБ Росії не були помічені. Прикордонники кажуть, що найчастіше затримують браконьєрів, які займаються незаконним виловом крабів у Чорному морі. У жовтні відрапортували, що врятували 250 тварин.
…

Запуск Росією залізничного руху Керченським мостом – чергове порушення суверенітету та територіальної цілісності України з боку Кремля. Про це заявив речник комісара з питань зовнішньої політики Європейського союзу.

«Залізничне сполучення – це ще один крок до вимушеної інтеграції незаконно анексованого півострова з Росією та ізоляцією Криму від України, частиною якої він залишається. Крім того, міст обмежує прохід суден через Керченську протоку до українських портів в Азовському морі. Європейський Союз очікує, що Росія забезпечить безперешкодний і вільний прохід через Керченську протоку, відповідно до міжнародного права», – мовиться у повідомленні.

ЄС вкотре підтвердив свою повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейський союз не визнає і не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. 

У МЗС України висловили протест через неузгоджений візит президента Росії Володимира Путіна до окупованого Криму та відкриття залізничного мосту Кримським мостом.

Автомобільну частину моста через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше був відкритий рух вантажного транспорту.

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів.

Офіційний Київ засудив цей проект не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під Керченським мостом.
…

Суддя Київського апеляційного суду, яка розглядатиме апеляцію на арешт підозрюваного в справі про вбивство Пава Шеремета Андрія Антоненка, ухвалила рішення обмежити допуск журналістів до зали засідань.

«Два нацгвардійці не пускають ЗМІ до суду у справі Шеремета. За словами пресслужби суду, суддя ухвалила не пускати до зали більше ніж 35 осіб», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

Згодом він додав, що зміг потрапити на засідання.

«У залі засідань Київського апеляційного суду людей чимало. Але є навіть вільні сидячі місця. Проте суд обмежує прохід медіа і активістів усередину. Радіо Свобода потрапило дивом», – вказав кореспондент.

Київський апеляційний суд має 23 грудня розглянути апеляцію сторони захисту одного із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка на його арешт. Розгляд апеляції мав відбутися минулого тижня, але заплановане на 20 грудня засідання перенесли через те, що суддя не встиг ознайомитися із матеріалами справи.
…

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило «черговий неузгоджений з Україною візит 23 грудня 2019 року президента Російської Федерації Володимира Путіна на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України».

«Будь-який в’їзд/виїзд до тимчасово окупованого Криму має відбуватися лише за погодженням з українською стороною та через КПВВ на адміністративній межі», – ідеться в повідомленні.

У представництві додали, що жодні дії Росії щодо Криму не змінять закріплений у Конституції України та міжнародно визнаний статус Автономної Республіки Крим і міста Севастополь як невід’ємних частин території України.

Президент Росії Володимир Путін 23 грудня запустив рух поїздів по мосту через Керченську протоку. Як повідомляє російське агентство ТАСС, на рейковому автобусі Путін прослідував із окупованої Керчі до російської станції Тамань.
…

23 грудня президент Росії Володимир Путін має взяти участь в офіційній церемонії відкриття залізничного сполучення між Росією та анексованим нею Кримом.

Автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів в травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. У травні 2019 року президент Росії Володимир Путін заявив, що залізницю через Керченський міст добудують «з випередженням графіка».

Читайте також: Дорого и опасно: что говорят о запуске поездов из России в Крым (текст проєкту Крым.Реалии)

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів і є найдовшим в Європі, наступним після нього є міст Васко да Гама у Португалії.

Офіційний Київ засудив цей проєкт не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під ним.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь в будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Питання деокупації Криму треба вирішувати не в рамках мінських переговорів, а «іншими механізмами», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

«Якщо бути прагматичним, то питання сходу треба вирішити тими механізмами, які спеціально сфокусовані на сході. Кримські проблеми – іншими механізмами. Там теж є механізми. Просто той, який застосовується щодо сходу, так званий мінський процес, на мою думку, слід залишати в такому стані, як він є. Переговори і без того непрості», – зазначив Пристайко.

Раніше Міністерство закордонних справ України привітало ухвалення на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН 18 грудня «оновленої і посиленої» резолюції щодо захисту прав людини в анексованому Криму.

Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан в російську армію.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму є вигадкою.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Наша політична сила буде вимагати запровадження санкцій проти прямого постачання газу з Росії – п’ятий президент України
…

23 грудня президент Росії Володимир Путін поїде відкривати залізничне сполучення між Росією та анексованим нею Кримом, повідомляє пресслужба Кремля.

«Голова держави візьме участь в урочистих заходах, присвячених відкриттю залізничного руху через Кримський міст», – інформує Кремль.

Читайте також: Дорого и опасно: что говорят о запуске поездов из России в Крым (текст проєкту Крым.Реалии)

Автомобільну частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів в травні 2018 року, пізніше було відкрито рух вантажного транспорту. У травні 2019 року президент Росії Володимир Путін заявив, що залізницю через Керченський міст добудують «з випередженням графіка».

Керченський міст протяжністю 19 кілометрів коштував 3,7 мільярда доларів і є найдовшим в Європі, наступним після нього є міст Васко да Гама у Португалії.

Офіційний Київ засудив цей проєкт не тільки через порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а й через заниження допустимої висоти для суден, що проходять під ним.

ЄС і США ввели санкції проти тих, хто брав участь в будівництві моста, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Під час перемовин про обмін утримуваними особами на Донбасі виникла «перешкода», заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі російського «Першого каналу».

«Коли вони всі ці роки складали списки, то виявилося, що не всі взаємно підтверджені. Є списки, які визнані по обидва боки як списки реально існуючих людей, всі знають, де ці люди перебувають і як їх треба звільнити і обміняти», – сказав Лавров.

За його словами, президент Росії Володимир Путін і президент України Володимир Зеленський у присутності канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Франції Емманюеля Макрона говорили, що «ці люди встановлені, списки є, значить, ми їх поміняємо».

«Тепер в Контактної групи з’явився новий критерій: встановлені – так, але вони не всі «процесуально очищені». Це означає нову перешкоду для того, щоб люди до Різдва і Нового року повернулися додому», – переконаний Лавров.

18 грудня у Мінську пройшло перше після саміту «нормандської четвірки» засідання Тристоронньої контактної групи. Делегації мали досягти домовленостей щодо обміну полоненими, але Росія та підтримувані нею представники угруповань «ЛНР» та «ДНР» наполягали на гарантіях та механізмах «юридичного очищення» своїх кандидатів на списки для обміну.

Представник угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего заявив, що досі «не очищені» звільнені під час попереднього обміну 2017 року – тобто з них в Україні не зняли судимість, тому потрібні гарантії для нового обміну. У підсумку на засіданні 18 грудня конкретних домовленостей щодо обміну не досягли.

Того ж дня, 18 грудня, Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомила, що у полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі перебувають 250 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Кремль планує відповісти на санкції Сполучених Штатів. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в ефірі російського «Першого каналу». Як повідомляють тамтешні ЗМІ, таким чином Лавров прокоментував нові санкції, які Вашингтон запровадив зокрема проти «Північного потоку-2».

«На санкції ми відповідатимемо, але так, щоб самим собі не зашкодити. Але відповідати будемо точно. І, звісно, ми будемо це враховувати, вибудовуючи всі наші відносини», – запевнив голова російського МЗС.

Він також заявив, що йому «дуже важко зрозуміла» ситуація, що склалася, адже він нібито знайомив із більшістю політиків, причетних до запровадження санкцій.

Читайте також: «Втручання у внутрішні справи» – реакція Німеччини на санкції США проти «Північного потоку-2»​

«Більшість із цих конгресменів, членів Палати представників, сенаторів, передусім від Демократичної партії, я знав або заочно, або напряму. Я ніколи не думав, що політики можуть дійти до таких рішень, які не роблять честі серйозним політичним діячам», – зізнався Лавров.

Він, однак, не уточнив, до яких саме санкційних обмежень вдасться Москва.

21 грудня швейцарська компанія Allseas повідомила про припинення участі у будівництві «Північного потоку-2» через ухвалення оборонного бюджету США, що передбачає санкції за участь у цьому будівництві.

Палата представників Конгресу США 11 грудня схвалила документ, який передбачає санкції проти ключових підрядників, які беруть участь у спорудженні газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік».

Сенат Конгресу США 17 грудня підтримав законопроєкт. Він набув чинності після того, як документ підписав увечері 20 грудня президент Дональд Трамп.

Ці санкції передбачені законом про оборонні витрати США та передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті.

Основним об’єктом санкцій є компанії, які здійснюють укладання труб на дні моря, зокрема, швейцарська компанія Allseas, якій належить найбільше в світі судно-трубоукладач Pioneering Spirit. Це судно завершує укладання останнього відрізка газопроводу «Північний потік-2», за яким у Німеччину надходитиме російський природний газ.
…

На сайті уряду опублікували протокол зустрічі представників ЄС, України і Росії, а також компаній двох країн
…

У столиці Білорусі на Жовтневій площі вже вчетверте відбулися акції проти інтеграції з Росією, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Загалом мітинг тривав близько двох годин, працював «вільний мікрофон». Марш учасники вирішили не проводити цього разу.

Кілька людей вийшли також на контрмітинг – на підтримку інтеграції. У них був принаймні один плакат російською мовою. 

Були присутні і силовики, які попередили, що акція – несанкціонована, а також люди у цивільному, що знімали протестувальників на відео.

Неподалік від площі журналісти бачили автозаки, але про затриманих не повідомляють.

Ввечері 20 грудня близько півтори тисячі людей, переважно молодь, пройшли ходою центром Мінська і провели біля Будинку уряду мітинг проти інтеграції з Росією.Того ж дня раніше мав відбутися і мітинг за інтеграцію з Росією, на який закликали організатори проросійської акції «Безсмертний полк». Але на акцію в центрі Мінська, на Жовтневій площі, ніхто не прийшов.

7 і 8 грудня у Мінську також відбулися неузгоджені з місцевою владою акції протесту. Їх не розганяли, однак організаторів почали викликати в міліцію для складання протоколів.

Акції супротивників інтеграції приурочені до переговорів президента Олександра Лукашенка в Росії. 7 грудня він зустрічався у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним, а на 20 грудня була призначена нова зустріч – у Санкт-Петербурзі. Російська влада ставить питання про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Представники білоруської опозиції побоюються, що підсумком переговорів може стати фактична втрата країною суверенітету.

 
…

Державне бюро розслідувань повідомило про виявлення під час обшуків у спортивному клубі «5-й елемент» лінз відеокамер, вмонтованих в елементи вентиляції та сигналізації у роздягальнях та під’єднаних до мережевого кабелю.

«Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження за фактом виявлення предметів, що мають ознаки спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, які на час вилучення можливо перебували в робочому стані», – мовиться у повідомленні.

Обшуки у цьому фітнес-клубі відбулися 20 грудня. Речниця Державного бюро розслідувань Анжеліка Іванова в коментарі Радіо Свобода заявила, що обшуки в фітнес-клубі «5-й елемент» та ще за «деякими адресами» відбуваються в межах досудового розслідування у двох кримінальних проваджень.

Мова йде про справи про продаж п’ятим президентом України Петром Порошенком суднобудівного заводу «Кузня на Рибальському» та можливе зникнення носіїв із секретною інформацією із ситуативної кімнати Адміністрації президента.

Кінцевими бенефіціарами у власності фітнес-клубу «5-й елемент» є п’ятий президент України Петро Порошенко та його соратник, колишній народний депутат Ігор Кононенко.​

«Європейська солідарність» назвала дії ДБР «спробами влади звести рахунки із політичними опонентами, залякати опозицію, а також із намаганнями відволікти увагу суспільства від провалів на зовнішній арені та в економіці країни».
…