Міністр фінансів назвав тимчасових керівників ДМС і ДПС

Тимчасовим керівником Державної митної служби став керівник одного з департаментів ДМС Ігор Муратов, тимчасовим керівником Державної податкової служби – заступник голови ДПС Михайло Тітарчук. Про це 24 квітня за підсумками позачергового засідання уряду повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами Марченка, подання на звільнення попередніх керівників відомств зробив саме він, і члени Кабінету міністрів одноголосно підтримали це рішення.

«Навіть у докризовий час керівництво цих служб виявилося нездатним виконувати покладені на них завдання. А в нинішніх умовах їхнє перебування на посадах було ризиком забезпечення фінансової безпеки. Вони втратили довіру людей і мали піти… Кадрові рішення – найбільш помітна, але не єдина площина реформування ДМС і ДПС. Паралельно ми готуємо інституційні зміни в обох відомствах. Формуємо нові управлінські команди. Визначаємо внутрішні структури і функціонал. Ідеться про рестарт обох служб. Прозорість – найкращий аргумент проти корупції і тіньових схем», – цитує Марченка Урядовий портал.

 

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 

У 2020 році дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза – Офіс президента

У першому кварталі 2020 року дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза, повідомила заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів в інтерв’ю «Укрінформу».

«Якщо порівнювати статистику першого кварталу 2019 року з 2020-м, ми побачимо, що дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза. Зросли зацікавлення і конкуренція за об’єкти малої приватизації, стартова ціна об’єктів приватизації в середньому збільшувалася на 28%, хоча ще минулого року цей показник був на рівні 12%. З початку року до квітня проведено 111 успішних аукціонів із загальною сумою продажу – 410,7 млн грн», – сказала Ковалів.

У 2019 році Україна виконала план приватизації на 3%. Фонд державного майна повідомив, що Україна отримала 536,5 мільйона гривень.

У 2020 році Україна хоче отримати від приватизації 12 мільярдів гривень.

Уряд планує призначити ефективних керівників у митну і податкову служби – Шмигаль

У Кабінеті міністрів України офіційно підтвердили звільнення керіваників Державної митної служби і Державної фіскальної служби.

«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив, що уряд планує найближчим часом призначити нових ефективних керівників у ці відомства», – передає слова керівника Кабміну Урядовий портал.

Як ідеться в повідомленні, уряд звільнив:

– Голову Державної митної служби України Максима Нефьодова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Роберта Зелді;

– Заступника Голови Державної митної служби України Сергія Петухова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Дениса Шендрика;

– Голову Державної податкової служби України Сергія Верланова;

– Заступника Голови Державної податкової служби України Дмитра Венцковського.

 

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 

Поліція погрожує кримінальною відповідальністю за масові акції до річниці 2 травня в Одесі 

Одеська поліція погрожує кримінальною й адміністративною відповідальністю за масові акції на річницю подій 2 травня в Одесі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Шість років тому під час вуличних сутичок і пожежі в Будинку профспілок в Одесі загинули близько пів сотні людей. Кожного року в місті проходять поминальні заходи – окремо на честь загиблих проукраїнських активістів і окремо в пам’ять про загиблих членів проросійського руху «Куликове поле». 

У 2020 році масові заходи будуть заборонені, наголосив начальник головного управління національної поліції в Одеській області Олег Бех. 

«Будь які мирні зібрання заборонені на час карантину, і щодо організаторів таких масових заходів будуть вживатися найсуворіші заходи впливу, перш за все відкриття кримінальних проваджень і оголошення підозр. Проти учасників будуть складатись адміністративні протоколи за масовий збір громадян», – заявив Бех. Під час травневих свят поліція працюватиме в підсиленому режимі. 

 

Минулого року в акціях 2 травня взяли участь кілька тисяч громадян – на Куликовому полі провели поминальну акцію на честь загиблих проросійських активістів, а в центрі міста на Грецькій площі – молебень за загиблими проукраїнськими активістами і «Марш українського порядку». 

2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.

 

Зеленський призначив нового голову Івано-Франківської ОДА

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Федоріва. Указ про це оприлюднений на сайті президента 24 квітня.

Як повідомляє пресслужба голови держави, Зеленський сьогодні зустрівся з Федорівим і «наголосив на важливості вирішення актуальних проблем області».

За даними Офісу президента, уродженець Івано-Франківської області Віталій Федорів від 2001 року працював у структурах Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а також заступником начальника Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області. 

З листопада 2018 року був заступником голови, а з лютого 2020-го – тимчасово виконував обов’язки голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

4 лютого тодішнього голову Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля, який працював на цій посаді від серпня 2019 року, призначили віцепрем’єр-міністром – міністром розвитку громад і територій.

У березні Шмигаль став прем’єр-міністром України.

Зустріч Міхеїла Саакашвілі з фракцією «Слуга народу» – трансляція

Міхеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії й ексголова Одеської ОДА, 24 квітня зустрічається із депутатами фракції «Слуга народу». Він спробує переконати депутатів підтримати його кандидатуру на посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Раніше Саакашвілі заявив, що президент Володимир Зеленський запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 

 

24 квітня о 13:00 Верховна Рада проводитиме позачергове засідання. Питання про кандидатуру Саакашвілі у порядку денному поки що немає.

Як заявила Радіо Свобода заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, ця політсила планує визначитися щодо кандидатури Саакашвілі після зустрічі з ним перед позачерговим засіданням парламенту.

22 квітня видання «НВ» та «Українська правда» повідомили з посиланням на свої джерела, що фракція «Слуга народу» розглядає призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єр-міністра з питань реформ. Згодом цю інформацію підтвердив сам Саакашвілі.

Колишній президент Грузії та ексголова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі 29 травня 2019 року повернувся в Україну, де він не був з лютого 2018-го. 28 травня президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство, яке той втратив у липні 2017 року, що було зафіксовано указом тодішнього президента Петра Порошенка.

 

 

Рада збирається на позачергове засідання

Верховна Рада України 24 квітня о 13:00 збирається на позачергове засідання. Відповідне розпорядження раніше цього тижня підписав спікер Дмитро Разумков «у зв’язку з вимогою президента України».

Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, до розгляду заплановані такі питання:

проєкт постанови про скасування результатів голосування за закон про зміни до регламенту роботи парламенту, ухвалений для протидії зловживанню правом вносити поправки до законопроєктів; 
проєкт постанови про скасування результатів голосування за закон «Про місцеве самоврядування в Україні».
проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії;
проєкт закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів;
проєкт закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;
проєкт закону про внутрішній водний транспорт;
проєкт закону про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання кризи неплатежів на ринку електричної енергії та питання сертифікації оператора системи передачі);
проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення відповідальності за формування системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг загального користування;
проєкт постанови Верховної Ради про утворення Тимчасової слідчої комісії парламенту з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Питання про призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єр-міністра з питань реформ у визначеному спікером порядку денному немає.

Як раніше повідомила Радіо Свобода заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, ця політсила планує визначитися щодо його кандидатури перед позачерговим засіданням у п’ятницю 24 квітня. 

 

За порядком денним парламенту, в робочі дні з 21 по 24 квітня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях.

Попереднє позачергове засідання відбулося 16 квітня.

Росія повернула Україні дві ноти протесту – речниця МЗС

Російські дипломати повернули МЗС України дві ноти протесту, які стосувалися подій в контрольованих Росією українських регіонах. Про це 23 квітня повідомила речниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова.

У своїй традиційній манері Захарова закликала українських дипломатів «економити на папері», а українській владі («київській» у версії речниці) вона закинула існування «в паралельній реальності».

Представниця МЗС Росії повторила тезу про те, що Москва «не є стороною конфлікту на південному сході України (так усупереч географії в Росії називають частини двох окупованих східних областей України – ред.)» і «не здійснює контроль над територією Донбасу».

Також Захарова знову заявила, що «питання приналежності Криму закрите» і що «Крим і Севастополь у 2014 році добровільно возз’єдналися з Росією». Через це, сказала речниця офіційної Москви, «всі ноти протесту щодо дій російської влади… будуть і надалі повертатися українській стороні у зв’язку з відсутністю підстав для їхнього розгляду».

 

МЗС України раніше цього тижня надіслав до Москви дві ноти. В першій зовнішньополітичне відомство висловило протест у зв’язку з археологічними розкопками і земляними роботами в окупованому Криму, в другій вимагало від Москви звіту про заходи, які вживаються Росією для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Генпрокурорка Венедіктова не задекларувала, де проживала торік у Києві. «Схеми» знайшли її столичну адресу

Генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість «Схеми» зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший).

У своїх деклараціях, поданих у березні 2020 року, Ірина Венедіктова та її чоловік-держслужбовець Денис Колесник зазначили, що їхнім фактичним місцем проживання у 2019 році було селище міського типу Високий під Харковом, і не вказали, яким нерухомим майном користувались у Києві. 

При цьому, Колесник отримав роботу в столиці ще в листопаді 2019 року, Ірина Венедіктова стала народним депутатом у серпні 2019-го, а до того брала активну участь у роботі штабу як на президентських виборах навесні, так і на парламентських улітку. 

«Складно уявити, як, працюючи в Києві, вони могли проживати за півтисячі кілометрів від столиці», – йдеться у матеріалі. 

«Якщо особа мешкала у місті Києві і не відобразила нерухомість, якою вона користується (незалежно на якій це угоді було – чи це право оренди, чи це право користування, чи інше безоплатне право) – то має починати перевірку НАЗК і встановлювати, чому в декларації відсутня нерухомість», – зазначає юрист, виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.

Журналісти зафіксували, що станом на квітень 2020 року Венедіктова та Колесник проживають у будинку на вулиці Круглоуніверситетська в центрі Києва, неподалік від Офісу президента. 

Будинок, де мешкає подружжя високопосадовців, зведений у стилі сталінського неокласицизму, всього на три десятки просторих квартир. 

За даними кількох сайтів агентств нерухомості, деякі квартири виставлені на продаж вартістю 500 та 750 тисяч доларів США. Орендувати квартиру можна за ціною від 2,5 тисяч доларів США на місяць.

Квартира, в якій мешкає подружжя, оформлена на інших непублічних людей. Але звертає на себе увагу той факт, що вони родом із Харкова – звідки й Ірина Венедіктова.

Сама генпрокурорка, яку журналісти зустріли біля будинку, не відповіла на пряме запитання, як давно там мешкає та на яких умовах. «Зі всіма журналістами, з якими я спілкуюся вже більше року, знають що є розуміння публічного і приватного життя. Тому все, що приватне, – будь ласка, запитом на публічну інформацію відповім», – повідомила вона.

У той же день «Схеми» направили запит до Офісу Генпрокурора із запитанням, чому Венедіктова не декларує користування нерухомістю в Києві. Управління інформаційної політики Офісу Генпрокурора відповіло, що «у зв’язку із завантаженістю робочого графіка Генпрокурора Венедіктової І.В. наразі провести інтерв’ю не виявляється можливим».

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації.

Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім’я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 

Шарія зняли з розшуку за рішенням суду – поліція

Блогера Анатолія Шарія зняли з розшуку, повідомила Національна поліція України.

«Ухвала Солом’янського суду міста Києва про припинення розшуку Анатолія Шарія надійшла до Солом’янського управління поліції. Відповідно співробітники поліції припинили його розшук, а інформація про розшукуваного була знята із сайту МВС», – розповіли поліцейські.

За даними джерел «Української правди», Шарія зняли з розшуку 14 квітня за рішенням суду від 18 вересня 2019 року.

Шарія обвинувачували в тому, що він вночі 13 липня 2011 року інсценував замах на себе, власноруч обстрілявши свій автомобіль Nissan Note на вулиці Петра Радченка у Києві з мисливської рушниці, пише видання. 

За даними «Української правди», правоохоронцям Шарій повідомив, що на нього нібито здійснили замах. 

Блогера обвинувачували у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, поєднаного із штучним створенням доказів обвинувачення.

У 2013 році Міністерство безпеки і юстиції Нідерландів поінформувало Україну, що Шарій отримав статус біженця і не може бути виданий українським правоохоронцям відповідно до Женевської конвенції 1951 року і Директиви Європейського союзу.

10 квітня 2019 рок Шевченківський районний суд Києва скасував розшук і заочний арешт Анатолія Шарія в іншій справі – про застосування ним зброї в McDonalds 1 травня 2011 року.

НАЗК таки з’ясує, чи порушив Баканов законодавство на ювілеї Суркіса, який зняли «Схеми»

У Національному агентстві з питань запобігання корупції здійснюють моніторинг щодо можливого порушення головою СБУ Іваном Бакановим антикорупційного законодавства на ювілеї народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» і соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. При цьому раніше в НАЗК відмовилися проводити перевірку, оскільки не побачили для неї «об’єктивних і достовірних відомостей» у розслідуванні журналістів «Схем».

Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») оприлюднила інформацію, що на святкуванні свого ювілею Суркіс дарував гостям, серед яких був глава СБУ, фоторамки за 15 тисяч гривень.

«Нацагентство на підставі пункту 6 частини частини 1 статті 11 закону України «Про запобігання корупції» здійснює моніторинг і контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також контроль за дотриманням інших обмежень щодо запобігання корупції у діяльності голови СБУ Баканова І.Г.», – про це йдеться у відповіді НАЗК на звернення «Центру протидії корупції». Як відзначають у ЦПК, відповідь агентства змінилася з приходом нового керівництва.

«За попереднього керівництва НАЗК ми завжди отримували формальні відписки, агентство не реагувало на звернення громадськості. Сподіваємося після перезавантаження НАЗК надалі користуватиметься законом, а не посадами. Як і в цій справі, НАЗК має надати оцінку діям Баканова та у разі підтвердження порушення, направити до суду протокол», – відзначає юрист «Центру протидії корупції» Андрій Савін.

Раніше «Схеми» виявили, що голова СБУ Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса.

Журналісти зафіксували, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.

Від гостей, які також були на святі, «Схеми» дізналися, що було в пакетах. Зокрема, візитерам подарували книжку про життєвий шлях іменинника під назвою «Епоха Суркіса». А також – фоторамку бренду Fendi, в яку гості мали помістити оперативно роздруковану спільну з іменинником світлину.

Журналісти дізнались: саме таку фоторамку з натуральної шкіри продають за 540 євро – це близько 15 тисяч гривень. Водночас, відповідно до окремих статей закону України «Про запобігання корупції», голова СБУ не може прийняти подарунок, який коштує більше, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб (близько 2 тисяч гривень).

Таким чином, якщо Іван Баканов також отримав у подарунок світлину з ювіляром Суркісом у рамці Fendi, яка коштує близько 15 тисяч гривень, він порушив окремі статті цього закону. За порушення цих правил очільник СБУ може отримати штраф від 1700 до 3400 гривень та конфіскацію дорогої фоторамки.

Також журналісти звернулися за коментарем до Баканова із запитанням, чи буде організована внутрішня перевірка факту отримання головою СБУ подарунка на предмет того, чи він не перевищує граничну допустиму вартість, вказану у статті 23 закону «Про запобігання корупції». Однак відповіді редакція так і не отримала.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати, а також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться», про фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Шмигаль представив на Закарпатті нового голову ОДА

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив у Закарпатсткій області нового голову обласної державної адміністраці – ним став Олексій Петров.

Указ президента Володимира Зеленського про призначення Петрова був оприлюднений 22 квітня.

41-річний Олексій Петров з 2017 по 2019 рік очолював Департамент контррозвідки Служби безпеки України, потім – був начальником Управління СБУ в Кіровоградській області.

На питання від журналістів щодо того, чому обласну держадміністрацію доручили очолити колишньому очільнику управління СБУ, заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов назвав його людиною «ефективною у кризових умовах».

Попередника Петрова на посаді голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка Зеленський звільнив у грудні 2019 року.

Апеляцію на запобіжний захід Чорновол розглянуть 24 квітня

Київський апеляційний суд призначив засідання, на якому мають розглянути апеляцію на запобіжний захід колишнього народного депутата Тетяни Чорновол, на 24 квітня.

«Розгляд апеляційної скарги сторони захисту, поданої на  ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної Ч., призначено на 24 квітня 2020 року (12 год. 00 хв)», – повідомляє пресслужба суду.

16 квітня Печерський районний суд Києва відправив Чорновол під домашній арешт.

10 квітня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час підпалу офісу Партії регіонів у дні Революції гідності в лютому 2014 року. Вона відкидає звинувачення.

 

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав повідомлення Чорновол підозри у вбивстві неадекватним і закликав першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова залишити державну службу.

Аваков зазначив, що Бабіков був адвокатом експрезидента-втікача Віктора Януковича.

Натомість у ДБР 14 квітня заявили, що перебувають поза політикою.

Глава МЗС Німеччини анонсував наступного тижня переговори у «нормандському форматі»

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас заявив 22 квітня, що наступного тижня він братиме участь у переговорах зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі.

 

Маас сказав, що він говорив з колегами в останні дні і вони дійшли висновку, що ключові пункти досягнутих у Парижі домовленостей не виконані.

«Ось чому важливо надати нового імпульсу рішенням і їх реалізації», – сказав він.

Зустріч проведуть у режимі відеозв’язку.

Після зустрічі у Парижі Україна та Росія двічі провели обмін утримуваними.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Зеленський призначив Машовця заступником керівника свого офісу

Президент України Володимир Зеленський призначив Романа Машовця заступником керівника Офісу президента. Свого нового заступника на нараді представив голова офісу Андрій Єрмак, інформує офіційний сайт глави держави.

«Одним із найголовніших завдань, поставлених перед Романом Машовцем, є завершення роботи над підготовкою Стратегії національної безпеки та оборони країни та іншими важливими документами. Це питання планується розглянути на нараді під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова», – ідеться в повідомленні.

Іншим указом Зеленський звільнив попереднього заступника керівника офісу Ганну Коваленко.

Роман Машовець народився 1976 року. Закінчив Воєнно-дипломатичну академію. Ветеран воєнної розвідки і спеціального призначення. З липня 2014 року займався організацією військово-технічної допомоги для української армії. Стояв біля витоків створення Сил спеціальних операцій ЗСУ.

На нараді міністрів члени ЄС не обговорювали зняття санкцій з Росії

Члени Євросоюзу не обговорювали зняття з Росії санкцій, запроваджених через її агресію щодо України. Про це за підсумками відеоконференції міністрів закордонних справ ЄС, що відбулася 22 квітня, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Наступного тижня відбудеться відеоконфереція міністрів закордонних справ у нормандському форматі. Жодна країна-член ЄС не говорила про зняття санкцій із Росії», – повідомив кореспондент.

 

Посилаючись на слова керівника зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля, кореспондент також зазначив, що попри епідемію COVID-19 у Євросоюзі планують проведення 18 червня саміту «Східного партнерства».

 

Минулого тижня кореспондент Радіо Свобода повідомив, що Європарламент закликає створити «спільний економічний простір» між Євросоюзом та шістьма пострадянськими країнами, учасницями програми «Східне партнерство». В ЄС розглядають це як частину процесу «поступової інтеграції» цих країн із Євросоюзом, ідеться в проєкті звіту.

Документ прямо не згадує про Росію в контексті євроатлантичних прагнень союзників блоку, але Європейський парламент планує «підтвердити суверенне право східних країн-партнерів вільно обирати свій індивідуальний рівень співпраці чи інтеграції до ЄС».

Країни, згадані в документі, перебувають на різних стадіях співпраці з ЄС. Грузія, Україна та Молдова мають із союзом безвізовий режим, а частини їхніх міжнародно визнаних територій прямо або опосередковано контролює Москва. Натомість Білорусь намагається балансувати між Росією та Євросоюзом. Азербайджан та Вірменія мають давній територіальний спір, у якому Росія прагне виступати посередником.

Зеленський: за мою каденцію ми закінчимо війну на Донбасі

Президент України Володимир Зеленський вважає, що за його каденцію вдасться завершити збройний конфлікт на Донбасі.

«Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну. Впевнений особисто. Я говорив, що я готовий чекати один рік, готовий працювати один рік. Якщо Мінський процес не буде працювати, то ми будемо міняти тактику. Ми до цього готові. Рік ще не пройшов», – сказав Зеленський у фільмі, присвяченому річниці його перемоги на виборах. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Застосунком «Дія» користується 2,3 мільйона українців – Зеленський

З моменту запуску мобільний застосунок «Дія», який використовується для надання цифрових державних послуг, використовують 2,3 мільйона громадян України – таку цифру озвучив президент України Володимир Зеленський під час презентації цифрових паспорта та ID-картки 22 квітня.

«Зараз на порталі вже доступні 27 публічних послуг онлайн, серед них і повністю оновлені, на реєстрацію, внесення змін у КВЕД, закриття ФОП. Тепер ці послуги займають лише 10 хвилин часу наших громадян, та 12 порожніх полів для заповнення, замість 58 незрозумілих, які були раніше. З початку цього місяця порталом вже успішно скористалися більше 100 тисяч українців. Я впевнений особисто, що це тільки початок», – заявив Зеленський.

 

Як зазначив президент, Україна була десятою державою в світі, яка запровадила цифровий аналог водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію та першою, де почали використовувати цифрові паспорти, надавши їм таку ж юридичну вагу, як і паперовим чи пластиковим.

«Ми й надалі будемо змінювати застаріле законодавство, що заважає просуванню цифрових реформ в Україні, боротися зі спротивом корумпованих чиновників, як у державних органах, так і на місцях», – сказав він.

Читайте також: Від діджиталізації до узурпації: що кажуть юристи про мобільний додаток для контролю обсервації і самоізоляції

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. 15 квітня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Каібнет міністрів схвалив постанову про електронні паспорти в мобільному додатку «Дія», прирівнявши їх до паперових документів.​

Застосунок «Дія» став доступним для загального користування на початку лютого 2020 року.

Офіс президента обіцяє пресконференцію Зеленського після карантину

Офіс президента пообіцяв провести пресконференцію голови держави Володимира Зеленського після завершення карантину.

«Офіс президента звертає увагу представників ЗМІ, що після завершення карантину Володимир Зеленський неодмінно збере прес-конференцію, на якій журналісти наживо, а не через монітор комп’ютера зможуть поставити запитання щодо підсумків року президентства», – повідомили в ОП.

У президентській адміністрації анонсували прем’єру фільму «Рік президента Зеленського», який покажуть 22 квітня о 19:00 на офіційних сторінках Офісу президента в соціальних мережах та «на низці провідних українських телеканалів».

21 квітня 2019 року Зеленський переміг у другому турі виборів президента. 10 жовтня він зібрав журналістів на 14-годинний пресмарафон.

 

В СН анонсують позачергове засідання, офіційного підтвердження ще немає

У Верховній Раді наразі немає офіційного розпорядження спікера Дениса Разумкова про позачергове пленарне засідання парламенту, повідомила Радіо Свобода представниця пресслужби Олена Мартиненко.

«Поки що розпорядження немає, як тільки буде… розпорядження, підписане головою Верховної Ради, тоді ми надамо офіційну інформацію», – сказала вона.

Читайте також: 70 депутатів «Слуги народу» розуміють, що «той шлях, яким іде країна – дорога в нікуди» – видання (огляд преси)​

Раніше 22 квітня заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила інформаційній агенції «Інтерфакс», що наступне позачергове пленарне засідання може відбутися в п’ятницю 24 квітня. Вона припустила, що таких засідань може бути й два.

За порядком денним парламенту, в робочі дні з 21 по 24 квітня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях.

Попереднє позачергове засідання відбулося 16 квітня.

 

В Естонії відкликають підручник із «російським» Кримом

Міністерство освіти і науки Естонії відкликає з обігу підручник англійської мови, в якому Крим вказаний як частина території Росії. Видавництво має виправити розміщену в підручниках два роки тому карту світу, яку автори знайшли в інтернеті, повідомляє естонський портал телерадіомовлення ERR.

Вказується, що в 2018 році видавництво Studium випустило підручник англійської мови в серії I Love English з картою світу, де анексований Крим визначений як частина території Росії.

Це виявили представники Конгресу українців Естонії, які в квітні цього року звернулися до видавництва і Міністерства освіти і науки.

«Дуже хотілося б, щоб Міністерство освіти поставилося до цього питання з усією серйозністю і провело розслідування з метою недопущення подібних ситуацій в подальшому. Можливо, була допущена помилка з боку видавництва, яке зобов’язане контролювати випуск друкованої продукції. Але зовсім незрозуміло, яким чином карта Європи з неправильними кордонами могла потрапити в підручник», – сказала виданню глава конгресу Віра Коник.

 

Директор видавництва Ааво Кеннік заявив, що шкодує про інцидент, і запевнив, що йдеться «про прикре непорозуміння без зловмисного наміру».

«І нас, і міністерство, й інші структури про це поінформував пильний громадянин, якому ми відразу відповіли. Через день-два ми зробили відповідні виправлення на своїй домашній сторінці і вибачилися за те, що сталося. Ми також збиралися відправити тим, хто отримав ці підручники, нові сторінки – замість тих, на яких були допущені помилки. Однак Міністерство освіти просить нас провести повну заміну підручників», – сказав представник видавництва.

Його інформацію підтвердив керівник Міносвіти Естонії Март Лайдметс.

«У даному випадку інформація в підручнику неправильно, тому що Естонія не визнає окупацію й анексію Кримського півострова», – пояснив він.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

Члени ЄС стривожені наслідками візової лібералізації з країнами Східного партнерства – документ

Держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації – про це свідчить документ, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.

Текст на сім сторінок наразі є предметом суперечок між дипломатами 27 країн-членів ЄС у Європейській Раді. Документ містить відповідь на комюніке Європейської комісії щодо Східного партнерства, презентоване минулого місяця. Очікується, що його схвалять найближчими днями.

Обговорюваний документ містить кілька висновків у дужках – це означає, що учасники дискусії ще не досягли єдності щодо формулювань.

Читайте також: Якою буде Європа після коронавірусу?

Чиновники ЄС на умовах анонімності повідомили Радіо Свобода, що Франція, підтримувана кількома східноєвропейськими членами блоку, наполягла на тому, щоб внести в дужки фразу «Рада визнає євроінтеграційні амбіції та європейський вибір причетних Східних партнерів, як це зазначено в угодах про асоціацію».

Водночас урядовці Євросоюзу заявляють, що, за їхніми очікуваннями, Франція все ж погодить це формулювання, адже протягом кількох останніх років воно було стандартним для визнання можливості для Грузії, Молдови та України вступити в Євросоюз у майбутньому.

Також у абзаці, який описує потребу в посиленні спрможності Східних партнерів протидіяти гібридним загрозам та шкідливій кіберактивності, деякі держави вимагали додати зауваження «водночас пам’ятаючи про неконфліктний підхід до Східного партнерства». Ця обмовка наразі в дужках.

 

Натомість схоже, що члени Європейської Ради дійшли повної згоди щодо можливості призупинення візової лібералізації. Хоча наразі воно не вважається неуникненним, документ свідчить, що держави-члени «зазначають, що велика кількість необґрунтованих заявок на отримання притулку від громадян деяких країн Східного партнерства в країнах ЄС викликає тривогу».

В минулому Німеччина і Швеція вже скаржилися на те, що представники кримінальних угруповань Грузії використовували візове послаблення для здійснення операцій на території цих європейських країн.

Обговорення цього документу триває в той же час, що в Європарламенті дебатують щодо попереднього варіанту звіту про майбутнє Східного партнерства.

Цей неформальний текст пропонує більш амбітні цілі, ніж документ Європейської Ради. Зокрема він передбачає створення спільного економічного простору між ЄС та Східним партнерством, а також поступову інтеграцію цих шести країн у енергетичний союз ЄС, транспортну мережу та Єдиний цифровий ринок.

Читайте також: Європарламент хоче членства в ЄС для «східних партнерів» і критикує Росію – проєкт​

Програма Східного партнерства стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

СБУ заявляє про викриття 207 поширювачів фейків про коронавірус

З початку дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила 207 агітаторів, які поширювали в інтернеті фейки про коронавірусну хворобу COVID-19, йдеться в заяві правоохоронного органу.

«За період дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила вже 207 інтернет-агітаторів, котрі поширювали різноманітні фейки про коронавірус. Також заблоковано понад 2 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією 800 тисяч  користувачів. Інформацію про 197 виявлених агітаторів СБУ спрямувала до Нацполіції», – заявляють у Службі.

Читайте також: Голова СБУ пропонує заборонити російські соцмережі ще на три роки

За даними відомства, половину порушників притягнули до адміністративної відповідальності «за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку».

При цьому, сверджують у СБУ, 10 з 207 виявлених агітаторів діяли за завданням представників Росії.

«Стосовно них СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (статті 109 і 110 Кримінального кодексу України)», – повідомляє орган.

Читайте також: Росія і теорії змови про коронавірус. Що спільного?

СБУ заявляє, що поширювачі фейків працювали зокрема в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві та Кропивницькому, причому в Кіровоградській області займалися в тому числі вербуванням до контрольованих Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР». Правоохоронці відкрили провадження за статтею про створення терористичної групи або участь у такій.

 

«Агітатор на Полтавщині адміністрував понад 10 спільнот, які поєднували майже 20 тисяч користувачів. На цих ресурсах він розміщував деструктивні публікації про перебіг пандемії COVID-19, заклики до сепаратизму та зміни меж території України, викривлені факти щодо Дня перемоги над нацизмом. Інформацію для своїх публікацій агітатор брав із пропагандистських інтернет-видань РФ. Для конспірації зловмисник виїжджав в іншу область, звідки «постив» фейкові новини», – йдеться в повідомленні СБУ.

13 квітня Служба безпеки повідомила про вісьмох «інтернет-агітаторів», які, за даними відомства, поширювали фейки про коронавірусну пандемію за завданням Росії.

 

Кличко заявив, що відсторонив Поворозника з посади свого заступника

Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник попросив відсторонити його з посади на час розслідування, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Про це він сказав на онлайн-брифінгу 21 квітня.

При цьому він заявив, що міська влада готова співпрацювати з правоохоронними органами, зокрема і в справі щодо Поворозника, якого звинувачують у корупції.

 

«Щоб розслідування було неупередженим, не було закидів у якомусь впливі чиновників високого рангу, яким є Поворозник, він написав заяву про відсторонення його від виконання обов’язків на час розслідування. Я вважаю це правильним кроком, тому відсторонив його від виконання обов’язків», – сказав Кличко.

Він додав, що надалі обов’язки першого заступника голови КМДА буде виконувати Валентин Мондриївський, який досі був заступником мера.​

«Ми розраховуємо на оперативне, об’єктивне, відкрите розслідування цієї справи, справедливо і без політики», – додав міський голова столиці.

17 квітня перший заступник голови КМДА Віталія Кличка Микола Поворозник заявив, що звернувся до мера столиці з проханням відсторонити його з посади на час слідства.

Читайте також: У Києві коронавірусом інфіковано майже 900 людей – Кличко​

Ввечері 14 квітня українські ЗМІ повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.

Згодом Поворозник відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу.

Росія зняла санкції з українських підприємців Вадима Новинського й Андрія Кісельова

Уряд Росії виключив зі свого санкційного списку двох українських підприємців – Вадима Новинського і Андрія Кісельова.

Постанова про це від 20 квітня оприлюднена на російському офіційному інтернет-порталі правової інформації і таким чином набула чинності.

Під згаданим у ній номером 216 у російському санкційному списку версії кінця 2018 року був Кісельов Андрій Миколайович, під номером 358 – Новинський Вадим Владиславович.

Андрій Кісельов, зокрема, є одним із двох кінцевих бенефіціарів (разом із Наталією Кісельовою) ТОВ «Укртрейд компані ЛТД», його також пов’язують із компанією ТОВ «Укр мет», у якій він був записаний як комерційний директор до 2014 року. В попередньому скликанні Верховної Ради Кісельов, офіційно зареєстроване постійне місце проживання якого – в нині окупованому Донецьку, був народним депутатом від «Опозиційного блоку», він досі записаний як уповноважена особа Донецької міської організації всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молоді регіони», створеної свого часу тодішньою Партією регіонів.

Вадим Новинський, родом із Росії (громадянство України йому надав 2012 року тодішній президент України Віктор Янукович), і нині є народним депутатом (позафракційний, член «Опозиційного блоку»). У довгому переліку його активів головні – ПрАТ «Смарт-холдинг» і збудована навколо нього група компаній, у якій він є кінцевим бенефіціаром, і значна частка в групі компаній «Метінвест», у якій бенефіціаром є Рінат Ахметов. Він також відомий своєю активною позицією на підтримку українського підрозділу Російської православної церкви – УПЦ (МП).

Обидва потрапили до другої, значно розширеної редакції санкційного списку в грудні 2018 року. Первісно Росія запровадила свої санкції проти великої групи українських фізичних і юридичних осіб у листопаді 2018 року, мотивуючи їх «недружніми діями України» стосовно громадян і юридичних осіб із Росії, тобто у відповідь на українські санкції проти російських фізичних і юридичних осіб, причетних до агресії Москви проти України. Російські заходи передбачали заморожування активів підсанкційних на території Росії і заборону їм виводити капітал із цієї країни.

До російських списків, крім проукраїнських діячів, потрапила й група громадян України відносно чи й відверто проросійського спрямування. В Україні це коментували як «операцію прикриття», маючи на увазі, що внесенням до списку Росія «прикривала агентів впливу Москви в Україні».

Україна почала головувати у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ

Україна почала головувати у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ, повідомило Міністерство закордонних справ. Вперше держава очолює форум в онлайн-режимі.

«Українське головування зосередить увагу держав-учасниць на необхідності відновлення повного та сумлінного дотримання основоположних принципів ОБСЄ та норм міжнародного права, важливості подальшої спільної роботи над удосконаленням політико-військового інструментарію Організації в умовах нових викликів та загроз, стрімкого технологічного розвитку у військовій сфері», – заявили в МЗС.

У відомстві розповіли, що до пріоритетних питань розгляду пленарних засідань увійдуть сучасні виклики регіональній та міжнародній безпеці, насамперед, гібридні загрози, мілітаризація та перешкоджання судноплавству в Азово-Чорноморському басейні, та низка інших питань у рамках мандату Форуму, зокрема, легких озброєнь та стрілецької зброї, виконання резолюцій РБ ООН 1540 (нерозповсюдження зброї масового знищення) та 1325 (роль жінок у питаннях миру та безпеки).

Форум безпекового співробітництва ОБСЄ був створений у 1992 році. Це ключова організація ОБСЄ, яка підтримує роботу організації. 57 країн-учасниць головують по черзі впродовж чотирьох місяців. До України повноваження голови у Форумі мала Туреччина.

Нацгвардія почала антидиверсійну операцію через лісові пожежі – Аваков

Національна гвардія почала антидиверсійну операцію через лісові пожежі, повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у Facebook.

За його словами, 19 квітня під час облету на площі в сто метрів виявили чотири «феномени» – невеликі ділянки вогню в лісі.

«Створив спеціальну групу МВС, Нацгвардія почала антидиверсійну операцію в лісі… Але які ж негідники… Тисячі наших не сплять на пожежі цілодобово, хапають пил і радіацію, а хтось з-за рогу… Ох попадетеся! А попадетеся точно! І штрафом вже не відбудетеся», – написав Аваков у Facebook.

Пожежі в Чорнобильській зоні спалахнули 4 квітня. 14 квітня влада повідомила, що вогонь вдалося загасити, зокрема, завдяки дощу. Триває гасіння окремих тліючих ділянок.

16 квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Чорнобильскій зоні внаслідок шквальних поривів вітру у другій половині дня відбулося ускладнення ситуації. Там з’явилися нові три осередки тління, «які не є масштабними та не мають загрозливого характеру».

Рятувальники продовжують гасити три осередки пожежі в Чорнобильській зоні та ще два – у Житомирській.