У Держдепартаменті США підтвердили, що Помпео не приїде до України

У Держдепартаменті США підтвердили, що держсекретар Майк Помпео не приїде до України, а також до низки інших країн, як очікувалося на початку року.

«Держсекретар Помпео має відкласти свій візит в Україну, Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр через необхідність перебування держсекретаря у Вашингтоні, округ Колумбія, щоб продовжити стежити за поточною ситуацією в Іраку і гарантуванням безпеки американців на Близькому Сході», – повідомила пресслужба Держдепартаменту.

Згідно з повідомленням, поїздка перенесена на найближчий час і Помпео «з нетерпінням чекає цього візиту».

Раніше сьогодні повідомлялося, що держсекретар США Майк Помпео може не приїхати до України, оскільки переніс свій візит до Узбекистану 5-6 січня, що планувався в рамках турне, до якого входили і відвідини України, а також ще низки країн.

30 грудня Держдепартамент США повідомив, що Майк Помпео мав 3 січня приїхати з візитом до Києва і зустрітися з керівництвом держави, представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу. Планувалася також його участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі. Після України Помпео планував протягом 3-7 січня відвідати Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр.

Про ймовірність перенесення планованого візиту до низки країн, в тому числі до України, заявляв і сам Майк Помпео після нападу на посольство США в Іраці.

Закревська каже про звернення в ГПУ через втрату обвинувачення у справі щодо ексберкутівців

Адвокат родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська повідомила про звернення організації «Родини Героїв Небесної сотні» до Генеральної прокуратури і комісії з затвердження на адмінпосади щодо втрати повного складу обвинувачення у справі щодо ексберкутівців. Як написала адвокат 1 січня у фейсбуці звернення було відправлене напередодні.

«На додачу до звільнення обвинувачених, ми під час розгляду клопотання в апеляційному суді ще й втратили в повному складі обвинувачення. Прокурорів, які належним чином представляли обвинувачення у справі всі ці роки, Олексій Донський, Ігор Земсков, Яніс Симонов і решту групи, які не ходили в суд, але також здійснювали важливу роботу щодо підготовки до судових засідань, збору доказів, тощо, викинули зі справи і замінили на маріонеткових прокурорів. «Адвокатська дорадча група» повністю підтримує вимоги потерпілих і також звертається до ГПУ і комісії – завтра це неподобство можуть закріпити, завтра проходять співбесіди на затвердження на адмінпосадах «нових-старих» прокурорів», – повідомила Закревська.

Вона вказала, що сторона потерпілих має «обґрунтовані побоювання», що прокурори, які вели справу 5 років, можуть зазнати переслідувань.

«Такою помстою може бути – незатвердження на адміністративній посаді, позбавлення премій, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо», – зазначила Закревська.

Закревська повідомила, що сторона потерпілих просить, серед іншого, затвердити на адміністративних посадах прокурорів Ігоря Земскова, Яніса Симонова, Дениса Іванова і не затверджувати – Сергія Куцого – на посаду начальника другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами 2013-2014 роках.

Вона зауважила, що 14 січня відбудеться чергове судове засідання у справі про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року, де на лаві підсудних не буде жодного обвинуваченого.

29 грудня Генпрокуратура заявила, що судовий розгляд щодо обвинувачення у справі про розстріли на Майдані буде продовжено, попри зміну обвинуваченим ексберкутівцям запобіжного заходу на «особисте зобов’язання». Це, у свою чергу, послужило тим, що усі п’ятеро фігурантів справи потрапили на обмін утримуваними особами.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, щообмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.

Конкурс на заступників директора ДБР: залишилось 2 дні на подачу кандидатами документів із 13 пунктів

У центральному апараті Державного бюро розслідувань є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства, на зайняття яких оголошено конкурс, йдеться на сайті ДБР.

«Документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 9:00 30 грудня 2019 року до 18:00 3 січня 2020 року включно», – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, усього в переліку документів для участі в конкурсі – 13 пунктів.

Повідомлення про те, що оголошується відповідний конкурс з’явилося на сайті ДБР через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. Окремих заяв від самої Венедіктової про те, що вона «шукає» заступників через відкритий конкурс не було.

Президент Володимир Зеленський 27 грудня звільнив Романа Трубу з посади директора Державного бюро розслідувань і призначив народну депутатку зі фракції «Слуга народу», голову комітету Верховної Ради України з питань правової політики Ірину Венедіктову тимчасовим виконувачем обов’язків директора відомства.

Те, що директор Державного бюро розслідувань Роман Труба завершив каденцію на посаді, передбачає закон про перезавантаження Державного бюро розслідувань, який 24 грудня повернувся до Верховної Ради з підписом президента. Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра.

На початку грудня президент Зеленський заявляв про необхідність «перезавантаження» керівництва Державного бюро розслідувань. За словами президента, «права рука» директора ДБР Романа Труби підозрюється в хабарництві.

Державне бюро розслідувань – правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, експрезидентів та членів уряду.

 

Албанія перебрала головування в ОБСЄ, українська криза – перший пріоритет

Албанія перебрала головування в Організації з безпеки і співпраці в Європі на 2020 рік і назвала українську кризу на першому місці серед пріоритетів свого головування.

«Криза в Україні і навколо України залишається найнагальнішим викликом безпеці в Європі. Зусилля для вирішення конфліктів будуть на чолі пріоритетів албанського головування, бо неприйнятно, що затягнуті конфлікти в нашому регіоні далі забирають людські життя. ОБСЄ довела, що це організація, здатна не тільки швидко стати до дії в зонах конфліктів, а й іноді робити те, чого більше ніхто інший не може», – заявив, зокрема, Еді Рама, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії, який і очолив ОБСЄ на нинішній рік.

Серед інших пріоритетів він назвав боротьбу з насильством проти жінок і підвищення ролі жіноцтва в питаннях миру і безпеки, боротьбу з корупцією, торгівлею людьми і з нетолерантністю і «мовою ненависті».

За його словами, існує простий, а все-таки дієвий рецепт миру в Європі, так званий Хельсінкський – у Хельсінкі 1975 року був підписаний Підсумковий акт Наради з безпеки і співпраці в Європі, попередниці ОБСЄ, що заклав підвалини мирного співжиття західноєвропейських і тодішніх «соціалістичних» держав. Це виконання всіх принципів тієї декларації, включно з повагою до суверенітету і територіальної цілісності держав і поваги до прав людини і засадничих свобод.

Протягом 2019 року в ОБСЄ головувала Словаччина.

Ця організація, зокрема, бере певну участь у врегулюванні питань російської гібридної агресії проти України – і політичними заявами, і роботою своїх спостережних місій – Спеціальної моніторингової місії в Україні, яка діє, серед іншого, в зоні бойових дій і окупації на частині Донбасу, і Спостережної місії на російських контрольно-пропускних пунктах Гуково і Донецьк у Ростовській області Росії, які межують із непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону.

Держсекретар США переніс відвідини Узбекистану в перебігу планованого візиту, зокрема до України

Державний секретар США Майк Помпео переніс офіційний візит до Узбекистану, що планувався на 5–6 січня.

Як повідомило Міністерство закордонних справ Узбекистану, візит переноситься «на пізніші терміни» «за взаємною домовленістю». Інших подробиць не наведено.

Сам Помпео після нападу на посольство США в Іраці припустив, що може перенести планований візит до низки країн, серед них до України й Узбекистану, через той напад.

«Я сподіваюся, що все-таки зможу виконати ці зобов’язання. Я прямую до України, потім до Центральної Азії, а потім до Кіпру. Але я зроблю все можливе, щоб бути саме там, де треба, щоб забезпечити безпеку наших людей, працівників Державного департаменту, щоб американці були в безпеці на Близькому Сході. І якщо це означатиме, що мені доведеться дещо відкласти мою поїздку, то так я і зроблю», – сказав він 31 грудня в інтерв’ю американському телеканалові «Фокс ньюз».

В інших країнах, які в перебігу поїздки планував відвідати Помпео, і в самих США на цей час іще не робили ніяких нових повідомлень із приводу візиту держсекретаря.

30 грудня Держдепартамент США повідомив, що Майк Помпео мав 3 січня приїхати з візитом до Києва і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком і міністром оборони Андрієм Загороднюком. За повідомленням, Помпео мав намір підтвердити підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України. Помпео також планував узяти участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі і зустрітися з представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу, щоб обговорити питання прав людини, інвестиційний клімат і програму реформ уряду.

Після України Помпео планував протягом 3–7 січня відвідати Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр.

Коболєв назвав беззаперечною перемогою угоду з оператором ГТС Словаччини

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв назвав беззаперечною перемогою угоду про транзит російського газу до Європи, що його підписала новостворена компанія «Оператор ГТС України» з оператором газотранспортної системи Словаччини.

«Нам таки вдалось прибрати «Газпром» як «супероператора» з головної точки приєднання між Україною та ЄС», – написав він у фейсбуці.

Керівник ОГТСУ Сергій Макогон, зі свого боку, заявив про укладення угоди: «Із завданням впоралися!»

За його словами, головними завданнями було забезпечити неперервність транзиту 1 січня 2020 року, гарантувати використання європейських правил на кордоні, включно з можливістю віртуального реверсу на весь об’єм транзиту, перейти на облік газу в енергетичних одиницях і уникнути негативних фінансових наслідків для українського оператора ГТС.

Раніше 31 грудня ТОВ «Оператор ГТС України» підписало останню міжоператорську угоду, що була необхідна для забезпечення транзиту російського газу до Європи газотранспортною системою України за новим контрактом, що почне діяти 1 січня. Як повідомила компанія, цю угоду підписали у Брюсселі зі словацьким оператором ГТС Eustream. Цей технічний договір про взаємодію (interconnection agreement) укладений за європейськими правилами, мовилося в повідомленні.

«Таким чином, новий український оператор ГТС підписав угоди зі всіма суміжними операторами, а саме – Польщі, Угорщини, Румунії, Молдови, Словаччини і Росії. Наразі створено всі необхідні технічні і правові підстави для успішного старту роботи незалежного Оператора ГТС України і для безперервного продовження транзиту газу через українську ГТС із Росії до європейських країн із 1 січня 2020 року», – повідомила компанія.

30 грудня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт на транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін нині чинного контракту збігає вранці 1 січня 2020 року.

Дотепер «Газпром», працюючи за старими контрактами зі словацьким оператором ГТС, бронював значну більшість наявних газотранспортних потужностей на українсько-словацькому кордоні між газовимірювальними станціями в українському Ужгороді і словацькими Вельке-Капушани і Будінце, що є головною точкою постачання газу в Європу через територію України. Це давало російській компанії можливість практично контролювати газові потоки, через що вона отримала назву «супероператора», а також чинити перешкоди фізичному і віртуальному реверсові газу зі Словаччини до України.

Меркель привітала контракт про транзит російського газу

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель привітала новий контракт про транзит російського газу територією України, укладений пізно ввечері 30 грудня.

«Я задоволена, що переговори про транзит російського газу через Україну, що тривали півтора року, дійшли нині до успішного завершення. Продовження транзиту газу через Україну після 1 січня 2020 року – добрий і важливий сигнал про гарантію безпеки постачання газу до Європи», – наводить її слова пресслужба німецького уряду.

Раніше підписання контракту привітали також у Європейській комісії.

30 грудня національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт на транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін нині чинного контракту збігає вранці 1 січня 2020 року.

Анґела Меркель, яка активно підтримує проєкт «Газпрому» «Північний потік-2», водночас весь час заявляла і про необхідність зберегти транзит російського газу через ГТС України. Тим часом будівництво російського газопроводу, що мав постачати газ до Європи в обхід України і вже збудований приблизно на 90 відсотків, зупинилося через санкції США, дата його можливого поновлення наразі не ясна.

Бразильський бойовик Лусваргі перебуває на території, підконтрольній «ДНР» – адвокат

Бразилець Рафаель Лусваргі, який брав участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці підтримуваних Росією бойовиків і переданий в рамках обміну з угрупованнями «Л/ДНР», перебуває на території, непідконтрольній Україні. Інформацію це Радіо Свобода 31 грудня підтвердив колишній адвокат громадянина Бразилії Валентин Рибін.

Він також заперечив інформацію про те, Лусваргі мав вирушити літаком з аеропорту Києва на батьківщину, до Бразилії. Точне місце перебування громадянина Бразилії не повідомляється.

Валентин Рибін повідомив, що 29 грудня його колишній підзахисний разом з іншими особами, які брали участь в обміні, відбув на територію, підконтрольну угрупованню «ДНР».

 

Він не підтвердив, але й не заперечив інформацію про подальші плани щодо повернення Лусваргі в Бразилію.

2 травня 2019 року Павлоградський міський районний суд Дніпропетровської області засудив Лусваргі до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна за звинуваченням в участі у діяльності терористичних організацій і не передбачених законом збройних формувань.

2018 року тодішній голова СБУ Василь Грицак заявляв, що Лусваргі не міг був включений до списків обміну полоненими, оскільки має бразильське громадянство. 

6 жовтня 2016 року співробітники столичної прокуратури та Головного управління СБУ у Києві та Київській області затримали Рафаеля Лусваргі в аеропорту «Бориспіль».

25 січня 2017 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок йому вирок – 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 27 серпня 2017 року Апеляційний суд міста Києва скасував вирок Печерського суду і відправив на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Наприкінці квітня 2018 року журналісти Радіо Свобода знайшли Рафаеля Лусваргі в чоловічому Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (Московського патріархату). 4 травня праворадикали передали Лусваргі Службі безпеки України.

7 травня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд розпочав слухати справу Рафаеля Лусваргі, обвинуваченого в Україні в участі у незаконних збройних формуваннях і терористичній організації.

В ЄС привітали підписання контракту на транзит газу між «Нафтогазом» і «Газпромом»

Віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович привітав підписання контракту на транзит газу з використанням української газотранспортної системи між «Нафтогазом України» і російським «Газпромом».

«Високо ціную всю важку роботу і зусилля. Погоджена минулого тижня політична угода між Україною, Росією і Європейською комісією, що забезпечить постійний потік газу в Європу з 1 січня 2020 року, підписана і скріплена печаткою», – написав Шефчович у твітері в ніч на 31 грудня.

Він також привітав міжоператорську угоду між Україною і Словаччиною за сприяння Єврокомісії. «Усі складові для транзиту газу через український маршрут тепер на місці. Чудова новина для енергетичної безпеки Європи», – додав Шефчович.

 

Напередодні виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко повідомив, що українська компанія і російський «Газпром» підписали контракт на транзит газу з використанням української газотранспортної системи за принципом «качай або плати» на п’ять років.

20 грудня представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому» попередньо домовилися зберегти транзит, натомість українська енергетична компанія відмовилася від інших позовів проти російського монополіста.

ФСБ «депортувала» ялтинського блогера Гайворонського на материкову Україну – Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявляє, що ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський, якого раніше вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії для «видворення», вже перебуває на материковій частині України.

«Євгена Гайворонського, журналіста, який жив у тимчасово окупованому Криму і під час вторгнення російських військ підтримав дії Росії по захопленню Криму, сьогодні вночі депортовано на материкову частину України. Як повідомив Євген Гайворонський, його, в супроводі співробітників ФСБ і міграційної служби Росії було видворено в районі прикордонного переходу між Росією і Україною Чертково-Мілове (Луганщина – ред.)», – написав Чубаров у фейсбуці вранці 31 грудня.

 

На даний час, за його словами, Гайворонський має бути вже у Бахмуті на Донеччині, звідки він планує їхати до Києва.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел наразі немає.

20 грудня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення про «примусове видворення» Євгена Гайворонського «з території Росії». Після цього його вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії.

До цього, 31 жовтня, Гайворонського звинуватили в новому адміністративному правопорушенні за статтею про «образу в інтернеті влади і символів Росії» за пост у соціальній мережі Facebook щодо президента Росії Володимира Путіна.

 

12 листопада підконтрольний Росії міськсуд Ялти вирішив визнати незаконними документи, за якими ялтинському блогеру і журналісту Євгену Гайворонський видали паспорт громадянина Росії.

А до цього підконтрольний Росії Мировий суд Ялти заарештував блогера на 15 діб за звинуваченням в ухилянні від лікування наркозалежності.

Адвокат Олексій Ладін пов’язував арешт Гайворонського з попереднім затриманням активіста в березні 2019 року за підозрою у вживанні наркотичних засобів. Сам блогер назвав «маячнею» звинувачення у вживанні наркотиків.

Місія ООН: обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що поділяє занепокоєння жертв і родичів загиблих на Майдані через видачу в рамках обміну угрупованням «ЛДНР» колишніх беркутівців, підозрюваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

«Передача п’яти співробітників спецпідрозділу «Беркут», яких звинувачують у вбивстві 48 і пораненні 80 протестувальників 20 лютого 2014 року, на територію, контрольовану самопроголошеними «республіками», суттєво ускладнить здійснення правосуддя і дотримання права жертв на справедливість. Раніше, у цій же справі, зусилля Генеральної прокуратури заочно притягнути до відповідальності інших співробітників «Беркута», які втекли з країни, виявилися безрезультатними», – йдеться в заяві місії.

 

При цьому моніторингова місія ООН привітала одночасне звільнення утримуваних під вартою осіб, що відбулося 29 грудня на КПВВ «Майорське» у Донецькій області.

 

Місія також нагадала, що під час паризького саміту «нормандської четвірки» було досягнуто розуміння про надання міжнародним організаціям «повного та безумовного доступу до всіх затриманих», і висловила сподівання, що такий доступ на території, підконтрольні угрупованням «ДНР» і «ЛНР», буде наданий найближчим часом.

 

Всього в рамках обміну, що відбувся 29 грудня, підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» видали Україні 76 людей: 12 військових і 64 цивільних.

Серед тих, хто був у списку на видачу з України (всього 124 особи), – п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані в 2014 році, а також обвинувачені в теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення.

Звільненого з полону автора Радіо Свобода Галазюка бойовики у серпні «засудили» на 16 років

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» «засудило» автора Радіо Свобода Олега Галазюка, якого утримувало в полоні з серпня 2017 року, до 16 років «колонії суворого режиму» з позбавленням права публікацій у ЗМІ й інтернет-ресурсах терміном на чотири роки.

Як повідомив Галазюк Радіо Свобода, «вирок» йому винесли у серпні.

«Мені винесли вирок 7 серпня 2019 року за статтею шпигунство, екстремізм, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і за співпрацю з Радіо Свобода», – сказав Галазюк.

 

У копії «рішення суду» вказано, що Галазюк «діючи з мотивів власного неприйняття ідей формування і функціонування «ДНР» як самостійної держави і прагнення її до інтеграції з Росією, маючи інші погляди на шляхи і перспективи державного будівництва в Донецькому регіоні… вступив у злочинну змову з журналістом Київського бюро інформаційної служби Радіо Свобода…, спрямовану на написання статей, що відображали життя в «ДНР» із негативного боку».

 

Галазюк заявляє, що писав правдиві публікації про життя в ОРДО, які «допомагали людям, що виїхали, розуміти, що коїться на окупованих територіях».

Олег Галазюк – цивільний заручник угруповання «ДНР» з серпня 2017 року, донецький блогер, автор колонок для Радіо Свобода повернувся на підконтрольну Україні територію 29 грудня в рамках обміну утримуваними особами між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

Україні в рамках обміну повернули 76 громадян.

Правозахисники, влада України, представники Заходу засуджували утримання бойовиками «ЛДНР» Галазюка й іншого автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва «тільки за те, що вони виконували свою роботу і повідомляли правду».

 

У Порошенка заявили, що Росія під час обміну порушила паризькі домовленості

Партія «Європейська солідарність» заявила 30 грудня, що домовленості щодо обміну «всіх встановлених на всіх встановлених», досягнуті в Парижі на зустрічі «нормандської четвірки», були «грубо порушені Російською Федерацією і повністю контрольованими нею бойовиками».

«Це був нерівноправний обмін на умовах Москви, в якому Кремль грав активну роль, а українське керівництво пасивно виконувало його забаганки», – вважають у партії п’ятого президента України Петра Порошенка. У «Європейській солідарності» наголошують, що Росія «не звільнила жодного представника кримських татар і політв’язнів Кремля з російських в’язниць, приховує інформацію про десятки утримуваних в окупованому Криму і на Донбасі».

Опозиціонери звинувачують команду Зеленського у «здачі переговорних позицій» та продовженні «сумнівної політики по замиренню агресора».

Служба безпеки України опублікувала список звільнених у рамках обміну на Донбасі громадян України. У ньому – 12 військових і 64 цивільних, всього 76 громадян.

Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» на Донеччині.

Міноборони закликає не турбувати звільнених із полону військових під час реабілітації

Міністерство оборони України закликає журналістів, волонтерів і небайдужих громадян не турбувати військових, звільнених із полону підтримуваних Росією угруповань «ЛДНР», під час надання їм первинної допомоги і реабілітації.

У Міноборони наголосили, що наразі доступ до них надали лише родичам і медичному персоналу.

«Лікування звільнених бійців потребує професійного підходу і спокою. Військовий шпиталь повністю забезпечений усім необхідним для професійної допомоги пацієнтам. Керівництво військової медичної установи перебуває в постійній комунікації з бійцями та їхніми родичами, забезпечуючи усі необхідні їхні потреби», – йдеться в заяві.

 

«Вкотре звертаємося до журналістів, волонтерів і небайдужих громадян поважати право на лікування і не турбувати наших героїв і медперсонал, надавши можливість професійним військовим медикам робити свою роботу», – додали в пресслужбі Міноборони.

Серед 76 громадян України, які 29 грудня повернулися з полону – 12 військовослужбовців.

 

Помпео приїде до Києва 3 січня – Держдепартамент

Державний секретар США Майк Помпео 3 січня приїде з візитом до Києва, де зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком і міністром оборони Андрієм Загороднюком, повідомляє пресслужба Держдепартаменту США.

За повідомленням, Помпео має намір підтвердити підтримку США суверенітету і територіальної цілістості України.

Помпео також візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі й зустрінеться з представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу, щоб обговорити питання прав людини, інвестиційний клімат і програму реформ уряду.

Після Києва держсекретар США поїде до Мінська, потім до Нур-Султана, Ташкента і Нікосії.

Поїздка Помпео до п’яти країн триватиме з 3 до 7 січня.

Раніше цього місяця американський сенатор-демократ Роберт Менендез висловив занепокоєння повідомленнями про плани адміністрації президента Дональда Трампа дочасно відкликати повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора після того, як він дав критичні свідчення під час слухань щодо імпічменту.

17 грудня Менендез, який є членом комітету з міжнародних відносин Сенату, написав листа державному секретареві США Майку Помпео, в якому закликав не відкликати Тейлора перед візитом до Києва в січні.

Як очікують, Тейлор, який був ключовим свідком на слуханнях щодо імпічменту Трампа в Палаті представників минулого місяця, закінчить своє перебування на посаді 2 січня.

 

Розслідування про можливість імпічменту в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену, затримуючи військову допомогу і візит Зеленського у Вашингтон.

Четверо українських спецпризначенців звільнені в результаті обміну на Донбасі – Командування ССО

У результаті обміну на Донбасі 29 грудня звільнено четверо українських спецпризначенців, повідомили Радіо Свобода в Командуванні Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Колишніх військовополонених в аеропорту «Бориспіль» разом із їхніми рідними зустрічали представники командування, у тому числі командувач ССО генерал-лейтенант Ігор Луньов.

Як зазначив прессекретар ССО Олексій Никифоров, із полону повернулися кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів майор Сергій Іванчук і сержант Іван Дєєв з 8-го полку спецпризначення, старшина Сергій Глондар і молодший сержант Олександр Коріньков із 3-ого полку спецпризначення.

 

«Для Сергія Глондаря це перша зустріч із його молодшою дочкою, дівчинка народилась, коли він був у полоні», – розповів підполковник Никифоров. 

Глондар і Коріньков перебували у полоні з лютого 2015 року, Іванчук та Дєєв – з 2017-го.

Загалом в опублікованому Службою безпеки України списку звільнених під час обміну 29 грудня – 12 військовослужбовців. 

 

В ОРДЛО в рамках обміну передали 124 людини – Лутковська

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська повідомила, що в рамках обміну між Україною і підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Київ передав 124 особи. Про це Лутковська повідомила в аеропорту «Бориспіль» ввечері 29 грудня після прибуття літака зі звільненими з полону «ЛДНР» українцями, яких вона супроводжувала.

«Відбувся обмін 76 на 124», – сказала вона.

Українців, які повернулися з полону, а Києві обстежать у лікарні «Феофанія».

 

В Офісі президента заявили, що звільнені потребують медичного обстеження і подальшої реабілітації.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» 29 грудня передали Україні 12 військових і 64 цивільних.

За словами президента Володимира Зеленського, всього було звільнено 81 особу, 76 з них повернулися в Україну, а п’ятеро залишилися на тимчасово окупованих територіях зі своїми сім’ями.

 

17 осіб відмовилися їхати в ОРДЛО, близько 30 відмовилися від обміну – Лутковська

17 осіб зі тих, що були в узгодженому списку на обмін і яких мала видати Україна, відмовилися переїжджати на територію ОРДЛО, повідомила представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, яка брала участь у процесі повернення громадян України.

Ще близько 30 осіб відмовилися брати участь в обміні, повідомила Лутковська в аеропорту «Бориспіль» ввечері 29 грудня після прибуття літака зі звільненими з полону «ЛДНР» українцями, яких вона супроводжувала.

 

Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці люди залишаться за ґратами, в декого з них скоро закінчується термін ув’язнення. «Ті, хто не захотів повертатися в ОРДЛО, дехто звільняється в лютому, дехто – в березні, вони хочуть бути в Україні. Дехто – повернеться за ґрати. Це їхній вибір», – сказав Зеленський.

 

Зеленський також повідомив, що угруповання «ЛДНР» звільнили 81 громадянина України, але на підконтрольну Україні територію повернулися 76, інші – вирішили залишитися в ОРДЛО, бо в них там родини.

Президент також наголосив, що влада України продовжує займатися полоненими, які залишаються в ОРДЛО і Росії.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» видали Україні 12 військових і 64 цивільних.

Українська сторона видала 124 осіб.

 

 

Меркель і Макрон: обмін на Донбасі має допомогти «відновити довіру між сторонами»

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон привітали сьогоднішній обмін утримуваними особами на Донбасі.

У своїй заяві вони наголосили, що «це давно очікуваний гуманітарний жест, який має допомогти відновити довіру між двома сторонами».

Заява Меркель і Макрона оприлюднена на сайті канцлерки.

 

Вони наголосили, що потрібна подальша робота з обміну всіх затриманих у зв’язку з конфліктом.

Меркель і Макрон також заявили про важливість надати «необмежений і беззаперечний доступ» до всіх затриманих міжнародним організаціям, зокрема Міжнародному комітету Червоного Хреста, а також дати змогу міжнародним організаціям продовжувати пошуки зниклих.

 

У заяві також вказано, що Франція й Німеччина продовжать свої зусилля в найближчі місяці в рамках підготовки до наступного саміту в «нормандському форматі», на якому будуть розглянуті, зокрема, політичні й безпекові умови для проведення місцевих виборів.

29 грудня в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Україні видали 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Вони мають прибути до Києва літаком найближчим часом.

 

Як повідомили біля КПВВ «Майорське» у коментарі hromadske радник секретаря РНБО Сергій Сивохо і представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, в межах обміну Україна передала угрупованням «ДНР» і «ЛНР» 127 людей, ще 14 відмовились брати участь в обміні.

Серед тих, кого видала Україна, – п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

ЄС про обмін ексберкутівців: розслідування має бути продовжене, винні – покарані

Європейський союз взяв до уваги обмін особами, пов’язаними з трагічними подіями на Майдані у 2014 році. Про це йдеться в заяві речника голови європейської дипломатії Жозепа Бореля.

«Ми очікуємо, буде продовжено розслідування всіх звинувачень і що всі дотичні сторони зроблять все, аби винні були притягнені до відповідальності», – заявив речник ЄС Петер Стано.

Речник глави європейської дипломатії також привітав «значний обмін утримуваними» після угоди, досягнутої в рамках Тристоронньої контактної групи, вважаючи це одним з кроків з імплементації рішень саміту «нормандської четвірки» в Парижі. «Робота щодо імплементаційних заходів, узгоджених на саміті, має тривати», – заявив Петер Стано.

У заяві також йдеться про підтримку «нормандського формату», ОБСЄ і Тристоронньої контактної групи з боку ЄС, а також повного припинення вогню, що «є єдиним шляхом досягнення тривкого і міцного мирного вирішення конфлікту у східній Україні».

«Євросоюз залишається твердо на позиціях підтримки суверенітету та територіальної цілісності України», – додав речник керівника європейською дипломатії.

29 грудня в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі між Україною й угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» Україні видали 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Вони мають прибути до Києва літаком найближчим часом.

Як повідомили біля КПВВ «Майорське» у коментарі hromadske радник секретаря РНБО Сергій Сивохо і представниця України у гуманітарній підгрупі ТКГ Валерія Лутковська, в межах обміну Україна передала угрупованням «ДНР» і «ЛНР» 127 людей, ще 14 відмовились брати участь в обміні.

Серед тих, кого видала Україна, – п’ятеро колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

 

Судовий розгляд щодо обвинувачення у справі про розстріли на Майдані буде продовжено – ГПУ

Після зміни обвинуваченим ексберкутівцям запобіжного заходу у справі про розстріли на Майдані судовий розгляд буде продовжено, повідомила пресслжба Генпрокуратури.

«Вони (обвинувачені – ред.) будуть зобов’язані виконувати покладені судом обов’язки, зокрема прибувати за першим викликом суду. У випадку невиконання обвинуваченими обов‘язків і встановлення обставин, що обвинувачені переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, судом буде прийнято рішення про оголошення їх у розшук», – йдеться в повідомленні.

У ГПУ додали, що в разі оголошення обвинувачених у міжнародний розшук, може бути ухвалене рішення про здійснення заочного кримінального провадження.

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

28 грудня в суді прокурори підтвердили, що ексберкутівці включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Після рішення суду про звільнення ексберкутівців під особисте зобов’язання близько сотні протестувальників зібралися під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві, перекинувши сміттєві баки перед воротами установи з метою перешкодити вивезенню колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут».

Звільнення ексберкутівців для обміну: під судом сталася штовханина, біля СІЗО – барикади

Під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві близько сотні людей влаштували в суботу ввечері протест, щоб завадити вивезенню звільнених судом з-під варти ексберкутівців для планованого на 29 грудня обміну утримуваними особами. Протестувальники перекинули сміттєві баки, щоб перегородити виїзд із СІЗО.

Крім того, під Київським апеляційним судом після оголошення рішення про зміну запобіжних заходів п’ятьом ексберкутівцям на «особисте зобов’язання» сталась штовханина під будівлею суду – також з метою перешкодити вивезенню ексберкутівців, які, за даними прокурорів, включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обмін утримуваними особами запланований на 29 грудня.

САП передала до суду справу про розкрадання газу підприємствами із орбіти братів Дубневичів

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що скерувала до суду справу щодо розкрадання газу на 1,4 мільярда гривень фірмами-власниками Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, які заснували Богдан та Ярослав Дубневичі. 

«Прокурорами САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт у справі щодо заволодіння понад 300 млн кубометрів природного газу НАК «Нафтогаз України» стосовно 4 осіб, серед яких директор ТзОВ «Енергія – Новояворівськ», технічний директор ТзоВ «Енергія-Новий Розділ», фінансовий директор двох вищевказаних підприємств, а також організатор схеми – радник директора ТзОВ «Енергія». Ще одного підозрюваного – директора ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» оголошено в розшук, а справу відносно нього виділено в окреме провадження», – йдеться в повідомленні.

Наразі обвинувальний акт скеровано до Антикорупційного суду для розгляду по суті.

У САП вказали, що, за даними слідства, підприємства-власники Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ впродовж 2013-2015 років уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» газу для виробництва теплової енергії населенню. Для здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими від ринкових, в результаті чого зазнав значних збитків.

У січні 2018 року детективи НАБУ затримали та повідомили про підозру 5 особам, серед яких 4 посадовці компаній-власниць ТЕЦ та «фізичній особі, яка є наближеною до народних депутатів».

Судом було накладено арешт на майно Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ, а самі об’єкти перейшли під тимчасове управління київського приватного підприємства «Гарант Енерго М». Втім воно не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питанням оплати праці робітникам. В результаті у цьому опалювальному сезоні жителі Нового Роздолу і Новояворівська на Львівщині не змогли вчасно отримати тепло у помешкання. Уряд визнав ситуацію надзвичайною, тепло жителям цих міст подали лише 21 листопада.

Справа Микитася: ГПУ завершила розслідування за підозрою ексдепутата у хуліганстві

У Генеральній прокуратурі України повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою народного депутата VIII скликання у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

«Стороні захисту для ознайомлення надано матеріали кримінального провадження. Після ознайомлення прокуратура планує скерувати обвинувальний акту до суду», – йдеться в повідомленні.

Раніше і Державне бюро розслідувань повідомило про завершення досудового розслідування цієї справи. В обох відомствах не вказують прізвища ексдепутата. Водночас обставини справи вказують на Максима Микитася.

У липні цього року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень.

Зеленський підтвердив обмін утримуваними 29 грудня

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що 29 грудня заплановано обмін утримуваними. Про це він сказав під час робочої поїздки до Івано-Франківської області, повідомляє «Укрінформ».

«Повинен бути обмін завтра. Ми чекаємо на це. Поки не завершена повна верифікація всіх людей», – зазначив Зеленський.

Він назвав це питання найскладнішим завданням року.

 грудня в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. ​На зустрічі сторони домовились, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня.