У Криму близько 20 людей засудили за «участь у кримськотатарському батальйоні» – правозахисники

З початку окупації Росією Криму щонайменше 18 людей отримали вироки за «участь у кримськотатарському батальйоні». З них четверо – 2023 року, повідомляє правозахисна організація «Крим SOS».

На думку аналітика організації Євгена Ярошенка, російська влада півострова використовує «справу батальйону ім. Номана Челебіджихана» як «універсальну» статтю для переслідування нелояльних кримчан.

«Завдяки звинуваченню у причетності до батальйону можна охопити ширші категорії кримських татар. У випадку з батальйоном набагато менше потрібно доказової бази», – зазначив він.

У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні ім. Номана Челебіджихана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях. Останній вирок оголосили 1 червня – кримчанин отримав два роки позбавлення волі.

ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.

Дискусія про створення «кримськотатарського батальйону» у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Нацгвардії України, яка входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, зазначали, що заяви про створення у їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються на рівні заяв, які не закріплені законодавчо. Його керівник Ленур Іслямов закликав привласнити «кримськотатарському батальйону імені Номана Челебіджихана» номер військової частини.

У МЗС України закликали Орбана «почати нарешті діяти» – у відповідь на його останню заяву

«Наприклад, засудити російську агресію, вимагати від Москви припинити війну та повернути російську армію на російську територію, долучитися до заходів міжнародної ізоляції Росії, не підривати єдність в ЄС»

ЄСПЛ зобов’язав Україну визнати стосунки ЛГБТ пар – авторка законопроєкту про реєстровані партнерства

«Україна, як держава-учасниця Європейської конвенції з прав людини, має ухвалити закон, яким на юридичному рівні визнає одностатеві пари і надати їм можливість реєструвати свої стосунки як сім’ю»

США припинили обмін даними з РФ за ядерним договором

З 1 червня США припинили передавати Росії телеметричні дані про запуски американських міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та балістичних ракет з підводних човнів (БРПЛ). У заяві Держдепартаменту США йдеться, що це рішення ухвалене через призупинення участі Росії у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО).

Держдепартамент наголошує, що обмін такою інформацією проходив у рамках договору, але Росія відмовилася від участі у двосторонній консультативній комісії, яка мала досягти взаємних домовленостей з цього приводу.

«США не надаватимуть телеметричну інформацію в односторонньому порядку», – вказала американська сторона.

Договір був підписаний тодішніми президентами США і РФ Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим 8 квітня 2010 року в Празі та набрав чинності 5 лютого 2011 року. Цей договір прийшов на зміну СНО-I, термін дії якого минув у грудні 2009 року, та Договору про скорочення стратегічних наступальних потенціалів від 24 травня 2002 року.

Договір було продовжено 2021 року на 5 років за взаємною домовленістю сторін.

21 лютого 2023 року президент Росії Володимир Путін оголосив, що Москва припиняє участь у ДСНО, але не виходить із нього. Свої дії він обґрунтував політикою США щодо Росії, особливо підтримкою Вашингтоном України. Путін також наголосив, що, перш ніж повернутися до обговорення питання про продовження роботи в рамках договору, російська сторона має для себе зрозуміти, як у ньому враховуватимуться арсенали не лише США, а й інших ядерних держав НАТО – Великобританії та Франції (при цьому договір був підписаний саме зі США, без участі інших країн).

28 лютого Путін підписав закон про призупинення участі РФ у ДСНО.

Росія зберігає «невелике виробництво» ракет – Данілов

Секретар Ради національної оборони України Олексій Данілов заявив, що попри санкції, Росія на сьогодні зберігає «невелике виробництво» ракет.

«У нас є розрахунки того озброєння, яке мала і має Російська Федерація. Звичайно, ми кожного дня отримуємо таку інформацію, інформацію про використання. Але майте на увазі, вони не сидять, склавши руки, вони виробляють, не зважаючи на те, що є санкції, є заборона на ввезення тих чи інших компонентів, – у них є невелике виробництво. Більше того, вони можуть підвозити ракети через ті країни, які вони свого часу і постачали», – сказав Данілов в ефірі Радіо Свобода.

За його словами, нині з упевненістю можна сказати, що та кількість ракет, яка була у РФ на початку вторгнення, знизилася «в геометричній прогресії».

«Вони використали дуже багато ракет по території нашої країни. Усі ці розрахунки ведуться кожного дня. Ще раз наголошую, ми розуміємо, що у них є», – сказав Данілов без деталей про власне кількість і клас ракет.

За даними Генштабу ЗСУ, лише протягом минулої доби армія РФ завдала 12 ракетних ударів із застосуванням 10 балістичних та крилатих ракет типу «Іскандер» по Києву та 2 зенітних керованих ракет С-300 – по Харкову.

Раніше в Головному управлінні розвідки повідомили, що Росія продовжує виробляти ракети, попри міжнародні санкції.

«Культурний геноцид» – дослідження ІМІ про запровадження російської освіти на окупованих територіях

Брак кадрів «перекривають за допомогою менш захищених категорій населення – в російському інфопросторі найчастіше розповідають про студентів у складі «гуманітарних місій», ідеться в дослідженні Інституту масової інформації

Зеленський прокоментував загибель у Києві людей, які не змогли потрапити в укриття

За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля поліклініки в Деснянському районі столиці, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим

Чехія підтримує вступ України до НАТО – президент Павел

Петр Павел зазначив, що Чехія й надалі «підтримуватиме діяльність, яка приведе не тільки до відновлення суверенітету країни, але й також до післявоєнного оновлення України»

Польща збирається депортувати колишнього співробітника ФСБ, який попросив притулку – ЗМІ

Польща збирається депортувати колишнього співробітника ФСБ Емрана Наврузбекова, який попросив притулку в країні. Його включили до списку осіб, які загрожують безпеці Польщі.

Як пише видання «Агентство», вранці 17 травня Наврузбекова затримали під час перевірки документів у таборі для біженців у Куявсько-Поморському воєводстві на півночі країни. Поліцейські помістили його під арешт через можливе порушення правил поведінки у таборі для біженців. Повідомляється, що він не підкорявся вимогам поліцейських і поводився агресивно. Сам він це заперечує.

Після затримання суд заборонив колишньому співробітнику ФСБ на 109 років в’їжджати в Шенгенську зону. Після затримання чоловіка помістили в центр для іноземців у Перемишлі, там він очікує на депортацію. Заборону на в’їзд він оскаржив. В оскарженні рішення йдеться про заборону на 10 років, винесену співробітниками прикордонних служб.

Наврузбеков, з його слів, був співробітником контррозвідувального підрозділу управління ФСБ у Дагестані. Він пішки перетнув білоруський кордон із Польщею у 2017 році, стверджуючи, що несе із собою секретні документи. Він одразу попросив притулку, в якому йому відмовили.

В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» та правозахисному проєкту «Гулагу.Нет» Наврузбеков заявляв, що його колишні колеги самі влаштовують теракти на Кавказі, заробляючи премії та підвищення на їхньому розкритті.

Кулеба назвав три кроки, щоб «зробити Вільнюський саміт успішним»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до очільників зовнішньополітичних відомств країн НАТО перед їхньою неформальною зустріччю в Осло. Він означив три кроки, що, на його думку, принесуть успіх майбутнього саміту Альянсу у Вільнюсі.

«Я звернувся до всіх 31 міністра закордонних справ країн НАТО перед їхньою неформальною зустріччю в Осло. Три кроки, щоб зробити Вільнюський саміт успішним: 1) Зміцнення інституційних зв’язків і допомоги між Україною і НАТО; 2) Зробити крок до членства України; 3) Забезпечити гарантії безпеки на шляху України в НАТО», – написав Кулеба у твітері.

У липні у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Україна очікує отримати більш чітку позицію союзників щодо майбутнього членства в Альянсі.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що приєднання України до НАТО не відбудеться, поки триває війна.

Україна домовляється з ЄС про відкриті кордони для своєї агропродукції – Мінагро

Із 2 травня до 5 червня діє заборона від Єврокомісії на постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до пʼяти країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини

«Україна має законне право захищатися» – реакція Лондона на атаку дронів у Москві

За повідомленнями російської влади, Москву зранку 30 травня атакували кілька десятків безпілотників, які впали переважно у передмістях і нещодавно приєднаних районах російської столиці

У Києві та області оголошено повітряну тривогу

Близько другої години ночі 30 травня спочатку на Київщині, а згодом і у самій столиці прозвучало сповіщення про повітряну тривогу.

Громадян закликали убезпечитись в укриттях.

У мережі повідомили про рух БПЛА в бік столичного регіону. Інформація від військових з цього приводу не надходила.

Кіровоградська, Черкаська та Чернігівська області станом на 2:00 також охоплені повітряною тривогою.

Протягом минулої доби російські війська завдали двох масованих ракетно-авіаційних ударів по території України. У ніч на 29 травня армія РФ застосувала крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555 та іранські ударні безпілотники. Українські сили ППО знищили 36 із 40 крилатих ракет та 30 із 38 ударних БПЛА. У понеділок вдень російські війська вдарили крилатими та балістичними ракети «Іскандер» по Києву: 11 з 11-ти ракет були знищені.