ГПУ обіцяє звільнити 218 прокурорів, які відмовилися проходити нову атестацію

218 прокурорів Генеральної прокуратури, які не подали заяви про намір пройти атестацію для роботи в нових органах прокуратури, будуть звільнені, заявила 21 жовтня ГПУ.

Як повідомляють у Генпрокуратурі, 218 прокурорів, яку не подали заяви про намір пройти атестацію, таким чином «самостійно відмовилися від атестації для переведення в Офіс Генерального прокурора». Звільнено буде також і тих, хто подав невідповідні встановленій формі заяви на атестацію.

«У той же час, 11 277 прокурорів (з них 1082 – в ГПУ), тобто більше 96%, подали такі заяви за встановленим зразком», – йдеться в заяві.

У Генеральній прокуратурі посилаються на закон про реформу органів прокуратури, який набув чинності 25 вересня 2019 року.

Читайте також: Рябошапка створив департамент ГПУ у справах Майдану​

«Закон визначає, що для проходження атестації і переведення до нових органів прокуратури прокурори подають заяви Генеральному прокурору, в яких повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора», – стверджують у відомстві.

Проти ухваленого порядку атестації висловлювався зокрема керівник управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк. У коментарі «Громадському» він заявив, що створені при ГПУ до її реформування комісії не мали права проводити атестацію, оскільки закон передбачав, що такі комісії мав створити Офіс Генерального прокурора.

«Браво!» – Коломойський про номер «Кварталу» про підпал будинку Гонтаревої

На запитання, чи сподобається йому, якщо «Квартал» жартуватиме про спалені на Донбасі будинки, олігарх відповів: «Коли вони будуть жартувати – будемо розмовляти…»

Зеленський відвідає церемонію інтронізації імператора Японії

Президент України Володимир Зеленський 21-24 жовтня відвідає Японію з робочим візитом. Про це повідомили у Офісі президента.

Зокрема Зеленський відвідає церемонію інтронізації імператора Японії Нарухіто.

«Програмою візиту передбачені зустрічі Глави держави з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, керівниками обох палат парламенту Японії, членами японської парламентської асоціації дружби з Україною, керівництвом Японського агентства міжнародного розвитку та Японської асоціації нової економіки, представниками японського бізнесу», – мовиться у повідомленні ОП.

Заплановано також низку зустрічей президента з лідерами інших держав.

Кулеба про відносини України з ЄС і НАТО: ми потрібні один одному

Загальний підхід у відносинах України з ЄС і НАТО полягає в тому, що «ми потрібні один одному», заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.

«У нас загальний підхід у стосунках з ЄС і в стосунках з НАТО, полягає в тому, що не ми доводимо їм, чому ми їм потрібні, а ми виходимо з того, що ми потрібні один одному. І ви абсолютно праві, не лише ми щось беремо у НАТО, але і НАТО багато бере у нас», – сказав Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми провели дуже ретельний аналіз того, у чому саме полягає ця додана вартість і унікальна компетенція України, накопичена за останніх 5 років. Ми знайшли цю нішу. Ця ніша називається «військові аспекти гібридної війни»… Україна накопичила дуже серйозний і унікальний абсолютно досвід саме військових аспектів гібридної війни. І ми розвиватимемося у цьому напрямі, обмінюватимемося досвідом з нашими колегами для того, щоб сформувати цілісну концепцію протидії гібридним загрозам», – додав урядовець.

 

Кулеба також заявив, що зараз «суттєво пришвидшилася» робота над впровадженням стандартів НАТО. Водночас він наголосив, що питання «не лише у стандартах як таких».

«Наступний рівень – це досягнення взаємосумісності між Збройними силами України та країн НАТО. Але головне, про що нагадують наші партнери з альянсу, що в НАТО вступає не армія, в НАТО вступає країна. Тому вся країна має змінюватися для того, щоб відповідати критеріям членства в альянсі», – сказав Кулеба.

 

30-31 жовтня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відвідає Україну на чолі північноатлантичної ради НАТО.

Представники Альянсу мають намір відвідати Одесу і Київ. Візит завершить засідання комісії щодо євроінтеграції України.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що візит в Україну Північноатлантичної ради НАТО пов’язаний із питанням безпеки в Чорному морі.

У вересні президент України Володимир Зеленський зустрівся в Нью-Йорку з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, з яким обговорив «подальші кроки у рамках розвитку політичних відносин і практичної взаємодії України та НАТО».

Перед цим в уряді України заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним.

Рябошапка: навіть у разі внесення застави Гладковський не зможе переховуватися від слідства

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка висловив упевненість у тому, що навіть у разі внесення застави колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський не зможе переховуватися від слідства.

У відеозверненні у фейсбуці генпрокурор мотивував це тим, що суд поклав на Гладковського низку обов’язків, зокрема, він має носити електронний браслет, здати документи, які дозволяють виїзд за кордон, не залишати територію Київської області і повідомляти про своє пересування слідчим.

«Таким чином навіть у разі внесення застави органами досудового розслідування буде повністю забезпечено можливість співпраці підозрюваного з органами досудового розслідування та унеможливлено його переховування від органів кримінального переслідування», – сказав Рябошапка.

 

Він також наголосив, що суд встановив законність затримання Гладковського детективами НАБУ і підтвердив, що затримання було здійснено обґрунтовано і згідно з вимогами законодавства.

19 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про взяття під варту на 60 днів Олега Гладковського і водночас визначив, що він може внести заставу в понад 10,5 мільйона гривень.

Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня. Він на знак протесту оголосив голодування.

 

САП 18 жовтня оголосила йому підозру за статтями «зловживання владою або службовим становищем» і «декларування недостовірної інформації».

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

ВАКС: застава для Гладковського відповідає завданим збиткам

Вищий антикорупційний суд України пояснив, що розмір передбаченої для арештованого колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського відповідає завданим через його діяльність збиткам.

«Експершого заступника секретаря РНБО триматимуть під вартою із правом внесенням застави у розмірі 10 623 130 гривень. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні слідчим суддею ВАКС після тривалого засідання. Сума застави відповідає збиткам, які, за попередньою оцінкою, були завдані через діяльність експершого заступника секретаря РНБО», – йдеться в повідомленні ВАКС у фейсбуці.

Своїм рішенням суд частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка просила для Гладковського запобіжний захід у вигляд взяття під варту з альтернативою застави у понад 100 мільйонів гривень.

 

Захист Гладковського заявив про намір оскаржити рішення ВАКС, прокуратура поки що про такий намір не заявляла.

Згідно з рішенням суду, ексчиновник перебуватиме під вартою протягом 60 днів, а в разі внесення застави має носити електронний браслет, здати документи для виїзду за кордон і з’являтися за викликом слідчих чи суду.

 

Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня. Він на знак протесту оголосив голодування.

САП 18 жовтня оголосила йому підозру за статтями «зловживання владою або службовим становищем» і «декларування недостовірної інформації».

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

Фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» хочуть влаштувати експертизу в психіатричній лікарні – адвокат

Фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» російські слідчі хочуть влаштувати експертизу в психіатричній лікарні, повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ремзі Бекірова Едем Семедляєв.

«На останній слідчій дії нас ознайомили з постановою про призначення стаціонарних психіатричних експертиз, тому найближчим часом Ремзі переведуть в психіатричну лікарню для проходження даної експертизи. Такі ж постанови є і на інших фігурантів цієї справи. При тому, що амбулаторну експертизу Ремзі не призначали, а відразу призначили стаціонарну. Дана експертиза, згідно з КПК Росії, не є обов’язковою. Ми вважаємо, що цю експертизу проводять для того, щоб люди з усіх випробувань відчули і це: їх розміщують в психіатричній лікарні, припускаючи, що вони психічно нездорові, тим самим принижуючи честь і гідність людей», – розповів Семедляєв.

Також адвокат зазначив, що слідчі органи вже втретє призначають фонографічну експертизу щодо фігурантів цієї справи.

Російські силовики публічно не коментують ці заяви адвоката.

У вересні кримський адвокат Еміль Курбедінов повідомив, що фігурантів другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Тофіка Абдулгазєева і Ремзі Бекірова посадили в підвал СІЗО в Сімферополі.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24-х активістів.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезено в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликавши до їх негайного звільнення з російського СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра викликають «подив».

Київ висловлює стурбованість через ситуацію зі свободою слова в Криму та на Донбасі

Речниця МЗС України Катерина Зеленко заявила, що Київ висловлює глибоку стурбованість через погіршення ситуації зі свободою висловлення поглядів на окупованій території Криму і Донбасу. Про це вона повідомила на засіданні Комітету з спеціальним політичних питань та питань деколонізації (Четвертий комітет) Генеральної асамблеї ООН.

«Незаконні затримання та арешти стали темною щоденною реальністю для тих, хто критикує окупацію. Ми високо цінуємо увагу генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша до ситуації в окупованому Криму, який в своїй останній доповіді закликав Росію, як країну-окупанта, гарантувати, що право на свободу вираження може бути реалізовано всіма без будь-якої дискримінації, – йдеться в повідомленні Зеленко в твіттері.

Раніше повідомлялося, що в перебігу загальних дебатів на 42-й сесії Ради ООН з прав людини, Україна закликала Росію припинити масові порушення прав людини на території анексованому Росією Криму.

У вересні Моніторингова місія ООН з прав людини вчергове закликала Росію скасувати заборону Меджлісу кримських татар.

Антикорупційний суд обирає запобіжний захід Гладковському

Вищий антикорупційний суд України ввечері 18 жовтня обирає запобіжний захід колишньому заступнику секретаря Ради з нацбезпеки й оборони та чинному президентові корпорації «Богдан» Олегу Гладковському, повідомляє кореспондент Радіо Свобода із зали суду.

 

Раніше 18 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Гладковському оголосили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364 (Зловживання владою або службовим становищем) та ст.366-1 (Декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України. Про це 18 жовтня повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

 

Сам Гладковський, коментуючи 17 жовтня своє затримання, заявив про «політично вмотивоване незаконне переслідування» та оголосив голодування «на знак протесту проти свавілля правоохоронних органів».

 

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

 

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

Денісова звернулася до Москалькової через те, що Приходьку не віддають ліки

Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської колеги Тетяни Москалькової в зв’язку з тим, що затриманому у Криму активісту Олегу Приходьку не віддають ліки, які йому передали родичі.

«Порушено права кримського активіста Олега Приходька. Згідно з отриманою інформацією, Олег Приходько має захворювання шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи. Його рідні передали необхідні для лікування медикаменти та окуляри. Але співробітники пенітенціарного закладу не видають цю передачу», – мовиться у повідомленні.

 Денісова просить Москалькову посприяти тому, щоб Приходько отримав необхідні ліки та окуляри.

 

Про затримання проукраїнського активіста в Криму Олега Приходька вранці 10 жовтня повідомив український політик з Євпаторії, народний депутат України сьомого скликання Едуард Леонов. Також була затримана дружина активіста Любов Приходько.

Співробітники ФСБ закидають Приходьку статті російського кримінального кодексу 223-1 (незаконне виготовлення вибухових речовин) і 205 (терористичний акт). Пізніше стало відомо, що Приходька звинувачують у підготовці підриву будівлі міської адміністрації Сак.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Криму заарештував активіста на два місяці. Він перебуватиме в СІЗО до 10 грудня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі) через арешт у Криму проукраїнського активіста.

СБУ та РНБО «забули» внести у список санкцій фірму Дерипаски, яка працює в Україні і вивозить сировину в Росії – «Схеми»

У пропозиціях СБУ, на основі яких був сформований санкційний список, не виявилось дочірніх компаній зі складу «Об’єднаної компанії «Русал», яку контролює впливовий російський олігарх Олег Дерипаска і які вільно працюють в Україні і з Україною. Серед них – компанія, яка є власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», що видобуває на Сумщині унікальний високочистий кварцит і вивозить у Росію. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Надра на експорт».

У травні 2018 року до українського санкційного списку Рада національної безпеки і оборони за поданням Служби безпеки України внесла самого олігарха Олега Дерипаску і три пов’язані із ним компанії.

Зазначається, що до списку увійшли підприємства, які «протидіють Україні, забезпечують військову складову поставок у Збройні сили Російської Федерації». Зокрема, там зазначені: об’єднана компанія (ОК) «Российский алюминий» («РусАл»), а саме її московський офіс, а також кіпрські компанії олігарха Judson Trading Limited і Velbay Holdings Ltd.

Санкції накладено терміном на три роки. Але «Схеми» встановили, що впливовий російський олігарх і досі володіє в Україні майже десятком інших компаній, які реально працюють, але не потрапили під санкції.

Серед них – кіпрська United Company Rusal Silicon Limited, яка є власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів». Там видобувають унікальний кварцит – мінерал, з якого видобувають кремній. Не внесла СБУ до санкційного списку також нідерландську Emergofin B.V. – кінцевого бенефіціара United Company Rusal Silicon Limited.

Водночас Emergofin B.V. – одна із компаній, яка підозрюється Службою безпеки у «фактичному знищенні виробничих потужностей Запорізького алюмінієвого комбінату».

У 2006 році Олег Дерипаска разом з партнерами викупив контрольний пакет акцій Запорізького алюмінієвого комбінату – найбільшого в Україні виробника цього металу і конкурента компанії олігарха «Русал». Але вже через кілька років, за даними СБУ, нові власники поступово довели завод до повного банкрутства. За інформацією правоохоронців, звідти зрештою вивели гроші, вивезли обладнання, а Баницький кар’єр, який був частиною заводу, виділили в окреме підприємство. В 2011-му Україна повернула запорізький завод у державну власність, що спричинило судову тяганину, яка триває і досі.

Водночас саме Emergofin B.V. зараз залучена до судового позову Дерипаски, який виступає проти повернення акцій Запорізького алюмінієвого комбінату державі. Олігарх вирішив, що є постраждалою стороною у процесі повернення заводу Україні, і запросив компенсацію у майже 40 мільйонів доларів. Суди тривають досі.

У відповідь на запит «Схем» щодо причини такого вибіркового підходу до санкцій щодо компаній олігарха у РНБО відповіли, що «пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до О. Дерипаски та пов’язаних з ним юридичних осіб були винесені на розгляд РНБО Службою безпеки України».

У свою чергу, в СБУ журналістам так і не надали відповідь по суті, чому до санкційного списку не потрапили кілька дочірніх компаній, які належать російському олігархові. Але натомість там підкреслили, що Запорізький алюмінієвий завод і родовище кварцитів у Баничах – уже у власності держави.

Прокурори повідомили Олені Лукаш про зміну підозри – ГПУ

Прокурори Генеральної прокуратури України повідомили про зміну раніше повідомленої підозри колишньому міністру юстиції України, а також іншим особам, інформує 17 жовтня офіційний сайт ГПУ.

«В ході досудового розслідування підозрюваним інкримінується заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділених Мін’юсту на закупівлю послуг, необхідних для виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 № 1629-IV на загальну суму 2 мільйони 523 тисячі гривень», – ідеться в повідомленні.

«Триває досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України», – додають у ГПУ.

Раніше сама ексміністр часів Віктора Януковичав Олена Лукаш повідомила, що Генеральна прокуратура України викликає її на допит як підозрювану. Згідно з документом, Лукаш викликають «для проведення слідчих і процесуальних дій, а саме повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та допиту в якості підозрюваного».

У травні 2015 року Генеральна прокуратура розпочала розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього міністра юстиції Лукаш у заволодінні за попередньою змовою групою осіб коштами держбюджету України у розмірі понад 2 мільйони гривень шляхом їх безпідставного перерахування компанії «Європейська правова група».

28 травня 2015-го Лукаш повідомили про підозру. Після цього адвокат Лукаш Юрій Іващенко заявив, що його підзахисна не отримувала повідомлення Генпрокуратури про підозру, і заявив, що справа проти неї має бути закрита через безпідставність звинувачень.

У липні 2013 року Олену Лукаш призначили міністром юстиції, 28 січня 2014 року Лукаш пішла у відставку.

У березні минулого року Європейський союз виключив Лукаш із санкційного списку, заявивши про відсутність вагомих підстав далі тримати її під санкціями.

Сенцов відвідає Європарламент 25 листопада

Колишній український в’язень Кремля Олег Сецов відвідає Європейський парламент наприкінці листопада, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

 

«Сенцов приїде до Європейського парламенту в понеділок, 25 листопада, щоб виступити в Раді із закордонних справ. Очевидно, він отримає премію Сахарова під час пленарного засідання Європарламенту пізніше того ж тижня», – вказав Рікард Йозвяк.

 

Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся до Києва після російського ув’язнення 7 вересня. Громадяни України були звільнені в результаті обміну утримуваними особами між Україною і Росією.

Сенцов перебував у СІЗО, а потім в колонії від травня 2014 року.

 

Меркель та Макрон привітали «позитивні зрушення в імплементації Мінських угод»

Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччина Ангела Меркель після переговорів 16 жовтня привітали «позитивні зрушення в імплементації Мінських угод». Про це мовиться у пресрелізі федерального уряду Німеччини.

«Ми вітаємо останні позитивні зрушення в імплементації Мінських угод та покладаємо сподівання на наступну зустріч у Нормандському форматі в Парижі, яка повинна досягти прогресу у розв’язанні конфлікту на сході України», – мовиться у повідомленні.

Які саме зрушення мали на увазі лідери Франції та Німеччини, не уточнюється. Імовірно, мається на увазі погодження так званої «формули Штайнмаєра».

 

Тристороння контактна група в столиці Білорусі Мінську 1 жовтня узгодила й підписала документ, що розвиває так звану «формулу Штайнмаєра». Документ передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів, відповідно до законодавства України.

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях на тимчасовій основі. Після того, як ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

У відповідь на рішення узгодити текст «формули Штайнмаєра» в українських містах періодично відбуваються акції «Ні капітуляції!».

У Криму проходить перевірка щодо можливого тиску ФСБ на свідка у «справі Хізб ут-Тахрір»

Військово-слідчий комітет в анексованому Криму проводить дослідчу перевірку щодо працівників ФСБ Росії, які допитували свідка у справі Енвера Сейтосманова, обвинуваченого в організації осередку забороненої в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір», повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Еміль Курбедінов.

«Військово-слідчий комітет вбачає в діях співробітників ФСБ, особистості яких ще треба встановити, ознаки злочину, а саме перевищення посадових повноважень. Йдеться про свідка Руслана Бекірова, який в суді заявив, що під час допиту співробітники ФСБ чинили на нього фізичний та психологічний тиск. Через це він був змушений дати неправдиві свідчення і підписати протокол допиту», – розповів адвокат.

Під час допиту 21 серпня в Південному окружному суді свідок Бекіров заявив, що в управлінні ФСБ на нього чинили психологічний тиск і під погрозами змусили обмовити Сейтосманова.

Публічних коментарів кримського управління ФСБ Росії з приводу проведення перевірки його співробітників немає.

На початку липня суд в російському Ростові-на-Дону на шість місяців продовжив арешт Енверу Сейтосманову – до 20 грудня. А наприкінці липня його етапували з Сімферополя в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

У серпні в російському Північно-Кавказькому окружному військовому суді (нині Південний окружний військовий суд Росії) відбулося перше засідання по суті щодо севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.

5 і 6 вересня суд в Росії допитав у справі Енвера Сейтосманова двох засуджених за севастопольською «справою Хізб ут-Тахрір» – Нурі Примова і Ферата Сайфуллаєва.

Братів Ернеса і Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року після обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу інкримінували статтю про «тероризм».

Поновлений на посаді глава КСУ Шевчук вимагав допустити його на робоче місце, йому відмовили

16 жовтня поновлений на посаді суддя Конституційного суду України Станіслав Шевчук вимагав допустити його до робочого місця. Про це повідомили у КСУ.

«Він наголошував на тому, що в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва йдеться про негайне виконання рішення в частині поновлення Станіслава Шевчука на посаді судді та Голови Конституційного Суду України», – мовиться у повідомленні.

У судді Шевчуку сказали, що КС почав розгляд цього питання напередодні.

«Разом з тим, станом на 16 жовтня 2019 року, на час прибуття Станіслава Шевчука до Конституційного Суду України відсутнє Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/8752/19 завірене гербовою печаткою як цього вимагає чинне законодавство України. Крім того, як скорочений, так і повний тексти Рішення у цій справі відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Надана особисто Станіславом Шевчуком 15 жовтня 2019 року копія скороченого судового Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2019 року не завірена належним чином, як цього вимагає Інструкція з діловодства в адміністративних судах України», – заявили у КСУ.

14 травня КСУ звільнив голову суду Станіслава Шевчука з посади судді і призначив головою суду Наталію Шапталу. Шевчук назвав ці події «антиконституційним переворотом» і пізніше оскаржив це рішення у суді.

11 жовтня Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді колишнього голову Конституційного суду Станіслава Шевчука.

Зеленський хоче «активної співпраці» з Латвією для повернення незаконно виведених активів

Україна налаштована на активну співпрацю з Латвією для повернення виведених до латвійських банків коштів злочинного походження, пов’язаних із колишніми українськими високопосадовцями, заявив під час візиту до Риги президент України Володимир Зеленський.

Як повідомляє пресслужба президента, Зеленський під час офіційного візиту до Латвії обговорив це питання з президентом цієї країни Егілсом Левітсом.

«Окрема тема сьогоднішньої розмови – це кошти злочинного походження, пов’язані з українськими екс-чиновниками, які були виведені до латвійських банків з України. Тут ми налаштовані на активну двосторонню співпрацю. Це стосується й питання повернення активів, щодо яких уже є відповідне рішення суду, а також пошуку інших активів, які могли бути незаконно виведені з України до Латвії», – сказав Зеленський після переговорів зі своїм латвійським колегою.

Водночас президент Латвії зазначив, що необхідно зачекати на рішення суду і є домовленість, що українська сторона має надати необхідні докази для вирішення цього питання.

Напередодні Генпрокуратура України повідомила, що суд у Латвії визнав злочинним походження коштів на суму понад 30 мільйонів доларів, які пов’язують із колишніми українськими високопосадовцями, та ухвалив рішення про їх конфіскацію.

У вересні 2016 року Генеральна прокуратура України заявляла про домовленість із Латвією узгодити подальші кроки щодо повернення в Україну конфіскованих Ригою коштів українських колишніх високопосадовців. Перед цим стало відомо про передачу 50 мільйонів євро, які пов’язані з українськими ексчиновниками, в бюджет Латвії.

 

У Кремлі назвали «несподіваною» вимогу Києва розпустити «ЛДНР»

У Кремлі заявили, що вимога української сторони про розпуск угруповань бойовиків «ДНР» і «ЛНР» стала «несподіваною і для Москви, і для Берліна, і для Парижа».

«Тут можна сміливо сказати, що такі нові ввідні вельми несподівані – і для Москви, і для Берліна, і для Парижа. Тут поки що важко коментувати, чи означає це відхід від мінських угод, чи означає це відмову від раніше взятих зобов’язань і раніше поставлених підписів – поки незрозуміло», – цитують російські державні агентства новин слова речника російського президента Дмитра Пєскова.

 

За підсумком засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську 15 жовтня речниця представника України на переговорах Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона вважає можливим виконання політичного блоку питань мінських угод за умови, зокрема, розпуску угруповань «ЛДНР».

Політика Туреччини щодо Криму не змінилася – посол

Посол Туреччини в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере запевняє, що політика його країни щодо невизнання анексії Криму Росією не змінилася. Як йдеться в повідомленні посольства Туреччини в Києві у твітері, так посол прокоментував приїзд минулого тижня депутатів Держдуми Росії з анексованого Криму до Туреччини.

«Наша позиція така ж, як і раніше. Ми не визнали анексію, наша політика стосовно Криму не змінилася, ми підтримуємо територіальну цілісність України, включаючи Крим та Донбас», – йдеться в повідомленні.

 

Російські депутати, зокрема обрані на незаконно проведених Росією виборах у Криму Наталя Поклонська і Руслан Бальбек, приїхали у Стамбул 12 жовтня для участі в конференції спікерів парламентів із протидії тероризму і зміцненню регіональної взаємодії. Поклонська опублікувала в фейсбуці фото рукостискання з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Після цього голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і Всесвітній конгрес кримських татар засудили поїздку Поклонської і Бальбека до Туреччини.

На думку національного лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, Ердоган «поняття не мав», хто такі Поклонська і Бальбек.

Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту Туреччині у зв’язку із зустріччю президента Ердогана з представниками анексованого Криму. Крім того, для пояснень викликали посла Туреччини.

Поклонська реакцію української сторони на її візит до Туреччини назвала «неадекватною і смішною».

Анкара на офіційному рівні раніше відмовлялася мати справу з депутатами, обраними в Криму. Туреччина, як і переважна більшість країн світу, не визнає анексію Криму.

Столтенберґ відвідає Україну 30-31 жовтня

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відвідає Україну на чолі північноатлантичної ради НАТО 30-31 жовтня. Про це на брифінгу у Києві повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.

Представники Альянсу мають намір відвідати Одесу та Київ.

«Візит в Одесу буде невипадковим. Це політичний сигнал підтримки Військово-морських сил України і також це сигнал про ту велику увагу, яку приділяє Альянс ситуації в Чорному морі», – зазначив він.

Після цього делегація НАТО вирушить до Києва, де зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським, спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим та прем’єр-міністром

У перший день делегація з Брюсселя прибуде в Одесу, де зустрінеться з кадетами, відвідає кораблі і ознайомиться з актуальною військовою ситуацією в Україні. Для Північноатлантичної ради будуть проведені спеціальні брифінги за участю міністра оборони і Кулеби.

 

“Ми надамо нашим партнерам максимально розгорнуту інформацію, тому що між нами існує достатній рівень довіри, щоб бути максимально відвертими, про те, що відбувається”, – зазначив він.

Після цього представники делегації вирушать до Києва, де зустрінуться з президентом Володимиром Зеленським, з головою Верховної ради, з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком.

Візит завершить засідання комісії щодо євроінтеграції України.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що візит в Україну Північноатлантичної ради НАТО пов’язаний із питанням безпеки в Чорному морі.

У вересні президент України Володимир Зеленський зустрівся в Нью-Йорку з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, з яким обговорив «подальші кроки у рамках розвитку політичних відносин і практичної взаємодії України та НАТО».

Перед цим в уряді України заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним.

ОП: Зеленський ініціює запровадження 2-річного мораторію на перевірки ФОПів

Президент України Володимир Зеленський ініціює запровадження мораторію на перевірки фізичних осіб – підприємців (ФОП) усіх категорій, крім «ризикових», терміном на два роки, повідомили в Офісі президента у вівторок.

«Умови ведення бізнесу для малих підприємців необхідно покращувати. Тому глава держави доручив запровадити мораторій на перевірки ФОПів на два роки – для всіх категорій, крім «ризикових», на зразок ювелірного бізнесу. Також Державна податкова служба повинна надати вже з 1 січня 2020 року додаток для електронних чеків для безкоштовного тестування всім охочим», – йдеться в повідомленні ОП.

У президентській канцелярії додали, що Зеленський запропонував створити Координаційну раду малих підприємців для опрацювання пропозицій з покращення умов для бізнесу.

20 вересня Верховна Рада ухвалила закон №1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та закон №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Незабаром після ухвалених парламентом законів в окремих регіонах відбулися протести дрібних підприємців, які вимагали, аби президент їх ветував. Серед причин вказували – збільшення вартості різних категорій товарів і унеможливлення організації роботи певних категорій підприємців. До дрібних підприємців долучилися і деякі великі компанії – керівники «Розетки» і «Нової пошти» заявили, що підписання президентом законів 1053-1 і 1073 є загрозою для їхнього бізнесу.

Згідно з ухваленими парламентом законами, з 1 жовтня 2021 року загальні правила використання касових апаратів запроваджуються для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп, а для деяких категорій ці правила запрацюють вже з жовтня 2020 року. Також з осені наступного року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування реєстраторів або невидачу чека, які до цього застосовувалися в обмеженому розмірі. Законом передбачена можливість використання як класичних, так і програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Також споживачі зможуть перевіряти відповідність чеків та писати скарги, якщо розрахунковий документ в електронному вигляді не переданий до контролюючих інстанцій. Якщо їхня перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Посольство Туреччини в Києві пікетували через військову операцію в Сирії (фото)

Біля посольства Туреччини в Києві у вівторок відбулася акція проти протесту військової операції Туреччини в сирійському Курдистані. Як передає кореспондент Радіо Свобода, декілька десятків людей прийшли під будівлю посольства, щоб висловити незгоду з діями Туреччини, в тому числі – представники курдської діаспори.

Протестувальники принесли з собою плакати, на яких вказали на «мовчазну згоду світу» щодо вторгнення в Сирію. Протестувальники розгорнули великий банер із написом: «Ваші злочини не будуть забут».

Також біля посольства встановили два картонні макети танка, що символізують військову операцію Туреччини в Сирії.

Із посольства до мітингувальників ніхто не вийшов. Під будівлею дипломатичної установи було щонайменше 20 правоохоронців, зокрема, представники Нацгвардії і поліція діалогу.

Акція пройшла мирно, повідомлень про правопорушення немає.

11 жовтня під стіни турецького посольства в Києві прийшли мітингувальники, щоб висловити незгоду із військовим наступом Туреччини проти курдів на півночі Сирії. Поліція повідомила, що під час заходу «до однієї з учасниць підійшли невідомі, вирвали з рук плакат та спричинили їй тілесні ушкодження». Посольство Туреччини в Україні пізніше висловило жаль через інцидент. 

ООН визнала, що Росія порушує Женевські конвенції, змінюючи демографію анексованого Криму – Єльченко

Україна подякувала керівництво Організації об’єднаних націй за офіційне визнання порушень Росією Женевських конвенцій через свідоме переселення людей до анексованого Криму у спробах змінити демографію півострова. З такою заявою виступив 14 жовтня постійний представник України при ООН Володимир Єльченко під час презентації доповіді генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша про ситуацію з правами людини в анексованому Криму.

«Згідно з доповіддю, Росія заохочує переїзд її власного населення до українського півострова, що є прямим порушенням Женевських конвенцій та очевидною ознакою спроб змінити демографічну структуру Криму», – сказав у виступі голова представництва України в ООН.

Читайте також: ЄСПЛ розглядає скарги України до Росії через захоплення телекомунікацій у Криму – Мін’юст​

Єльченко також зазначив, що Україна очікує подальших кроків від ООН щодо зупинення цих незаконних дій з боку Росії, а також із попередження наслідків цієї діяльності.

У 2018 році міграційний приріст до анексованого Криму за рахунок регіонів сусідньої Росії виявився приблизно у 1,5 рази більшим, ніж у 2017-му – про це йдеться у звіті Кримстату, опублікованому 11 лютого 2019 року. 

Усього за минулий рік до анексованого Росією півострова офіційно переїхало понад 19 тисяч росіян, тоді як до Росії виїхали 17,5 тисяч мешканців Криму. У 2017 році до Криму переселилися 17 тисяч росіян, а 16 тисяч кримчан залишили півострів.

ЄСПЛ розглядає скарги України до Росії через захоплення телекомунікацій у Криму – Мін’юст

У скаргах уряду України до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) фігурують факти захоплення Росією в Криму Радіотелевізійного передавального центру та іншої телекомунікаційної інфраструктури. Про це йдеться у відповіді на запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії до Міністерства юстиції України. 

Також у відомстві повідомили, що в претензіях до Росії зазначені заміщення та відключення українських телеканалів та інших ЗМІ, порушення прав та свобод журналістів.

У Мін’юсті додали, що у зв’язку з «націоналізацією» майна українських дежавних підприємств та організацій російськими органами влади у скаргах вказаний перелік цього майна (понад чотири тисячі об’єктів). Серед них зокрема – телерадіомовні компанії та організації.

Читайте також: Засудженому блогеру Мемедемінову не будуть перераховувати термін в СІЗО «день за два» – адвокат​

У міністерстві не уточнили, чи є в загальному переліку скарг згадка про несанкціоноване використання радіочастотного ресурсу України. Наразі міждержавна заява перебуває на стадії розгляду.

Перше засідання у справі «Україна проти Росії» в ЄСПЛ щодо порушення прав людини в Криму відбулося 11 вересня.

16 вересня голова «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник повідомила, що Європейський суд з прав людини спочатку розгляне міждержавну скаргу України проти Росії щодо Криму, а тоді, найімовірніше, перейде до індивідуальних скарг українців, яких вже кілька тисяч.

У міністра охорони здоров’я Скалецької з’явилось 4 нові радники

Міністерство охорони здоров’я повідомило про призначення чотирьох осіб на посади радників міністра: Олексія Яременка, Віктора Ляшка, Матвія Хренова та Серго Кітіашвілі.

«Команда радників зосередить свою увагу на продовженні реформ, програмі державних гарантій, системі громадського здоров’я, фармполітиці, запровадженні лікарського самоврядування. Перед радниками поставлене завдання напрацювати проекти рішень та законопроектів задля ефективного продовження реформи охорони здоров’я», – зазначається у повідомленні на фейсбук-сторінці МОЗ.

Верховна Рада призначила Зоряну Скалецьку міністром охорони здоров’я 29 серпня.

Наприкінці вересня радник міністра охорони здоров’я Дмитро Раімов заявив про намір провести аудит усіх підзвітних і підконтрольних Міністерству охорони здоров’я установах.

Чеський прем’єр відвідає Україну у листопаді – заява

У резиденції президента Чехії в Ланах 13 жовтня відбулася зустріч глави держави Мілоша Земана з головою уряду Андреєм Бабішем. В зустрічі взяли участь також радники із закордонної політики команди президента.

Серед порушених питань, як зазначив пізніше журналістам глава уряду Андрей Бабіш, мова йшла і про Україну.

«Ми говорили і про Україну. 18 листопада на основі переговорів з президентом Зеленським я лечу в Україну. В Україну лечу з Гавлічком (Карел Гавлічек – міністр промисловості й торгівлі в уряді Чеської Республіки – ред.) з економічною місією. Україна, звісно, для нас є дуже важливою», – наголосив чеський прем’єр.

Вже раніше чеський прем’єр Андрей Бабіш запросив президента України Володимира Зеленського до Праги.

«Я запросив пана президента до Праги, щоб він міг зустрітися в прем’єрами Вишеградської «четвірки»», – написав Андрей Бабіш у своїму твітері після зустрічі з Володимиом Зеленським в Нью Йорку.

Востаннє чеський прем’єр (тоді цю посаду займав Мірек Тополанек) був із візитом в Україні у 2008 році.