Міністерство оборони України замість українського аналога закуповує польські бронемашини, йдеться у відповіді на інформаційний запит проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

«Міністерством оборони України, відповідно до державного оборонного замовлення на 2018 і 2019 роки, здійснюється закупівля польських бронетранспортерів 4х4 Oncilla (аналог ТКБМ «Дозор-Б»)», – вказано у відповіді, наданій Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.

У Міноборони додали, що за період з 2017 по 2019 року відомство не закупило жодної української бронемашини «Дозор-Б».

У Міноборони не надали інформації щодо недоліків ТКБМ «Дозор-Б», виявлених під час експлуатації.

Тактична бойова колісна машина «Дозор-Б» – це українська розробка. Автори – «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» (ХКБМ). Виготовляли броньовик на Львівському бронетанковому заводі, що входить до складу ДК «Укроборонпром». 

У спілкуванні з журналістами Радіо Свобода директор львівського заводу Віктор Андрощук повідомив, що на підприємстві більше не займаються виробництвом машини «Дозор-Б».

Вперше «Дозор» був представлений у 2004 році. У 2016-му до ЗСУ передали першу і поки що єдину партію ТКБМ «Дозор-Б» у складі десяти бронемашин.

Більше про «Дозор-Б» і про причини його заміни польським аналогом читайте в публікації проєкту Донбас.Реалії. 
…

Раніше про планований візит Зеленського в Туреччину і, зокрема, зустріч зі Вселенським патріархом повідомила пресслужба президента України
…

Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді колишнього заступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса. Відповідне рішення у Facebook оприлюднили адвокат Роман Маселко і сам Сус. Останній згодом видалив допис.

Згідно з рішенням суду, датованим 1 серпня, наказ Генеральної прокуратури від 13 квітня 2017 року про притягнення Суса до дисциплінарної відповідальності визнаний протиправним та скасований. Суд стягнув на його користь 640 гривень судового збору.

У травні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура України направила до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт щодо ексзаступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса.

За даними слідства, він, перебуваючи на посаді заступника керівника департаменту ГПУ, впродовж 2016 року систематично привласнював чуже майно. Також підозрюваний продавав речові докази у кримінальному провадженні стороннім. За даними відомства, Сус також не вніс до своєї електронної декларації про доходи інформацію про користування позашляховиком Audi Q7 у 2015 році.

Колишнього працівника ГПУ Суса детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня 2017 року на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Солом’янський районний суд Києва 27 липня 2017 року обрав Сусу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після цього суд кілька разів продовжував дію цього запобіжного заходу.

13 лютого 2018 року суд вирішив арештувати підозрюваного без права застави. Згодом його відпустили. 

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури у квітні 2017 року.

Восени 2016 року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.
…

Син засудженого в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха Павло заявляє, що його батько страждає за свої переконання, а звинувачення на його адресу «надумані». Про це він сказав в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Він підтримував іншу сторону, сторону України. Він ніби в меншості. Людей намагався переконати, і багатьом це не подобалося. Більшість була лояльною до всього цього (анексії Криму Росією – ред.), вони робили якісь доноси, кляузи на нього, намагалися щось прибрехати», – каже Павло.

На питання чи вважає він звинувачення на адресу батька надуманими, Павло відповів: «Абсолютно, так».

Повну версію інтерв’ю з Павлом Балухом читайте тут.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. Він відбуває ув’язнення в російському місті Торжку.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають, наголошують правозахисники.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

 
…

Український політв’язень Володимир Балух, ув’язнений у Росії, знову опинився у штрафному ізоляторі, повідомила Кримська правозахисна група з посиланням на родичів українця.

За їхньою інформацією, його закрили в ШІЗО в його колонії № 4 в російському місті Торжку 30 липня на 15 діб.

Як нагадують правозахисники, за чотири місяці в цій колонії його зачиняють у ШІЗО вже вшосте. Вони звертають увагу, що це ставить під загрозу його здоров’я, підірване попередніми голодуваннями протесту і суворими умовами утримання в колонії: після численних відправлень до ШІЗО Балуха на півроку перевели у приміщення камерного типу. Постійне перебування в ізоляторі може завдати його здоров’ю непоправної шкоди, наголошують у Кримській правозахисній групі.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.
…

Як повідомив голова партії Дмитро Разумков, його висуватимуть на посаду спікера парламенту, а на посаду віцеспікера – Руслана Стефанчука
…

Президент України Володимир Зеленський повідомив про можливий термін нової зустрічі в так званому «нормандському форматі» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як сказав він у перебігу своєї поїздки до Трускавця Львівської області, така зустріч на рівні чотирьох представників міністерств закордонних справ країн-учасниць може відбутися у Франції наприкінці серпня.

Понад два тижні тому Зеленський, іще не уточнюючи можливих термінів цієї зустрічі зовнішньополітичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату», заявляв, що очікує після неї і проведення зустрічі самих керівників України, Німеччини, Франції і Росії.

Так само й заступник голови офісу президента Вадим Пристайко говорив тоді, що ці радники планують знову зустрітися наприкінці літа, щоб обговорити реалізацію домовленостей, про які йшлося на попередній зустрічі 12 липня.

Але він тоді заявляв, що очікує на зустрічі лідерів держав не відразу після цієї наступної зустрічі, а через одну зустріч.

За словами Пристайка, серед домовленостей, досягнених на зустрічі 12 липня, був обмін бранцями протягом місяця, хоча точна кількість їх не була остаточно узгоджена.

«Нормандський формат» переговорів про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу був започаткований на зустрічі президентів України, Франції й Росії і канцлера Німеччини у французькій Нормандії 2014 року. Ці переговори відбуваються у форматах керівників держав чи голів МЗС, а готують їх на зустрічах радників. Останніми місяцями Росія уникала таких переговорів, очікуючи на зміну влади в Україні і на те, що нова українська влада буде більш поступливою перед домаганнями Кремля.
…

Центральна виборча комісія повідомила, що перебирає на себе повноваження окружної виборчої комісії 50-го округу (в Донецькій області) через нібито не виконання місцевою ОВК своїх повноважень. Такі підсумки вечірнього засідання ЦВК 2 серпня.

Як йдеться в заяві ЦВК, 1 серпня вона зобов’язала окружну виборчу комісію надати уточнені протоколи та іншу виборчу документацію не пізніше 12 години 2 серпня. Цього, згідно з заявою Центрвиборчкому, не сталося.

Крім того, як стверджує ЦВК, згідно з рішенням суду про примирення сторін за позовом кандидата-самовисуванця Анатолія Чорного, місцева комісія повинна була повторно підрахувати голоси на 11 дільницях.

«Комісія констатувала, що за таких умов невиконання вказаною комісією рішення ЦВК, а також вказаних судових рішень у визначений строк може фактично призвести до невстановлення нею підсумків голосування в ОВО № 50, а отже, унеможливить встановлення Комісією результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в цьому окрузі», – йдеться в повідомленні.

Відтак ЦВК заявила про те, що бере на себе виконання обов’язків місцевої окружної виборчої комісії через «бездіяльність ОВК ОВО № 50».

ЦВК уповноважила заступника голови Євгена Радченка, члена комісії Леонтія Шипілова та працівників секретаріату отримати від ОВК виборчу документацію.

1 серпня голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що ситуація на 50-му виборчому окрузі «майже переходить за межі правового поля».

Читайте також: Слідчі повідомили про підозру членам ДВК в окрузі, де переміг Балога – прокуратура​

На цьому окрузі в Донецькій області, за поточними даними ЦВК, перемагає самовисуванець Андрій Аксьонов. На другому місці – кандидатка від «Слуги народу» Тетяна Романцова.

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про внесення змін до законодавства, який спрощує отримання посвідки на проживання в Росії для українців. Відповідний документ з’явився на сайті правової інформації Росії 2 серпня.

Згідно з законом, перелік осіб, які можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання без врахування затвердженої урядом квоти згідно з федеральним законом «Про правове становище іноземних громадян в Російській Федерації», повинен містити також:

громадян України або осіб без громадянства, які постійно мешкали на території України;
громадян держав, які входили до колишнього СРСР, та отримали освіту у державних вищих навчальних закладах, освітніх чи наукових організаціях на території Росії.

Крім того, документ передбачає, що люди, народжені «на території колишнього СРСР», поміж інших категорій мають право на отримання посвідки на постійне проживання, не отримавши попередньо дозволу на тимчасове проживання.

Закон набуде чинності через 90 днів після його оприлюднення.

Читайте також: Понад 13 тисяч жителів Донбасу отримали паспорти Росії – Матіос​

17 липня Володимир Путін вкотре розширив категорії громадян України, які можуть отримати російське громадянство за спрощеною процедурою: згідно з його указом, на це можуть розраховувати не тільки мешканці окупованих територій на сході України, а всього українського Донбасу.

24 квітня Путін підписав указ, що дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, в спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

Попередні укази Путіна, як і його заяву 27 квітня про можливість, що громадянство Росії у спрощеному порядку нададуть усім українцям, викликали різку критику Києва. Їх також широко критикували в міжнародних колах.
…

Слідчі Головного управління Нацполіції в Закарпатській області та детективи місцевої поліції повідомили про підозру п’ятьом членам дільничної виборчої комісії у селі Суха на Закарпатті, повідомляє прокуратура області.

За повідомленням, йдеться про ДВК округу №69, члени якої, за версією слідства, незаконно видали бюлетені на імена виборців, які в цей час перебували за кордоном.

«Було видано понад 90 бюлетенів особам, які не мали право на їх отримання на імена осіб, які у день проведення позачергових виборів до Верховної ради України перебували за кордоном. Дії підозрюваних кваліфіковані за частиною 2 статті 158-1 Кримінального кодексу України, тобто надання виборчих бюлетенів особам, які не мають право їх отримувати, вчинене членом виборчої комісії, за попередньою змовою групою осіб», – йдеться в заяві прокуратури Закарпатської області.

Читайте також: Розгляд позовів щодо проблемних округів може вплинути на підсумки голосування – Сліпачук​

Зараз, за даними прокуратури, триває слідство.

На окрузі №69, за результатами підрахунку всіх бюлетенів, переміг Віктор Балога, який балотувався від партії «Єдиний центр». Друге місце посів кандидат від «Слуги народу» Едгар Токар. 

Балога вже обирався до Верховної Ради сьомого скликання від цього округу і був народним депутатом з 2012 по 2014 рік. Ще раніше він обирався до парламенту четвертого скликання за 71-м округом – з 2002 по 2005 рік.

27 липня Центральна виборча комісія скасувала перерахунок голос на окрузі №69.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбулися 21 липня. До Верховної Ради проходять п’ять партій: «Слуга народу» (43,16%), «Опозиційна платформа – За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) і «Голос» (5,82%).

За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.
…

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному громадянину Сербії за участь у збройному формуванні «самооборона Севастополя» під час анексії Кримського півострова. Про це 2 серпня повідомила прес-служба прокуратури Автономної Республіки Крим.

«У ході досудового розслідування отримані докази причетності громадянина Республіки Сербія Ж. в діяльності незаконного збройного формування «самооборона Севастополя», у зв’язку з чим зазначеному громадянину повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності – ред.)», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом березня 2014 року підозрюваний, будучи лідером збройного формування – так званого загону «Йован Шевич» – який входив до складу «самооборони Криму», «особисто перебував на самостійно створених так званих блокпостах на в’їзді і виїзді з Севастополя, де перевіряв документи місцевого населення, незаконно обшукував транспортні засоби, безпосередньо брав участь в затриманні проукраїнськи налаштованих жителів Криму».

Читайте також: Сербські «четники» на Донбасі: арешт одного з найскандальніших бойовиків

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Днями у відомстві заочно повідомили про підозру ще одному громадянину Сербії, підозрюваному в участі в збройному формуванні «самооборона Севастополя» і захопленні об’єктів української інфраструктури.

Імен підозрюваних в прокуратурі АРК не назвали.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2018 року в аеропорту Белграда поліцейські затримали 43-річного Братислава Живковича – за підозрою в «організації участі в збройному конфлікті в іноземній державі». У 2014 році Живкович очолював групу сербських громадян, які прибули до Криму з метою надати «братню допомогу росіянам». В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, що робив на Донбасі і в Криму під час анексії півострова.

«Самооборона» Криму з’явилася напередодні анексії півострова і допомагала Росії захопити Крим. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, велика частина з яких досі в Криму не розкрита.

 
…

Для президента США Дональда Трампа дуже важливо припинити збройний конфлікт на Донбасі, спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю «Українському тижня» у відповідь на можливу участь американського президента в «нормандському форматі».

«Проблема знову ж таки в діях і політиці Росії. Якщо будуть ознаки того, що вона налаштована серйозно й готова реально припинити конфлікт, я впевнений, для президента Трампа це дуже важливо. Формат має менше значення, ніж наповнення. Але якби зустріч була корисною, ми, безумовно, розглянули б такий варіант», – сказав Волкер.

Він додав, що американська сторона готова підтримати зустрічі у новому форматі, «де були б залучені США та хтось іще, наприклад Велика Британія, Франція».

«Не знаю, чи вдалося б нам тривалий час підтримувати найвищий ступінь залучення президента чи держсекретаря, як це відбувається в межах «нормандської четвірки». Але, безумовно, ми хочемо підтримувати зусилля будь-якими способами, щоб просунутися в переговорах і досягти миру», – розповів Волкер.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Востаннє лідери «нормадської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – зустрічалися в жовтні 2016 року. 
…

Президент Міжнародного трибуналу з морського права Пак Чжин Хьон призначив трьох суддів в арбітражному розгляді України проти Росії щодо агресії Москви біля берегів анексованого Криму в листопаді 2018 року. Про це йдеться в прес-релізі, поширеному прес-службою суду 1 серпня.

«10 липня 2019 року після консультацій зі сторонами президент Пак призначив суддями Дональда Мак-Рея (Канада), Рюдиґера Вольфрума (Німеччина) і Ґудмундура Ейрікссона (Ісландія) в арбітражному провадженні, ініційованому Україною проти Росії щодо затримання трьох українських військових кораблів і 24 моряків на борту», – йдеться в повідомленні.

У трибуналі додали, що президент Пак також призначив Мак-Рея головою цього провадження.

Відзначається, що відповідне рішення ухвалили після того, як Україна повідомила президентові Морського трибуналу про неможливість домовитися з Росією про призначення ще трьох суддів.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Міжнародний трибунал із морського права – це незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції ООН з морського права.

Україна звернулася до трибуналу із запитом щодо зобов’язання Росії звільнити її військові кораблі та повернути їх під її контроль, припинити кримінальне переслідування проти 24українськихморяків, а також звільнити їх і повернути в Україну.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Державного управління справами Сергія Борзова. Відповідний указ Офіс президента оприлюднив 1 серпня.

«Призначити Борзова Сергія Сергійовича Керівником Державного управління справами з 1 серпня 2019 року строком на п’ять років з оплатою праці відповідно до законодавства», – йдеться в ньому.

Попереднім документом Зеленський звільнив Борзова з посади заступника керівника цього відомства, яку той обіймав раніше.

Читайте також: Богдан написав заяву про відставку – ЗМІ​

Дружина Сергія Борзова Ірина входить до президентською партії «Слуга народу» і перемогла на парламентських виборах на 14 одномандатному окрузі (Вінницька область). 

Згідно з декларацією Ірини Борзової, вона є кінцевою бенефіціарною власницею компанії «Профіль-Н» , зареєстрованої в Судаку, що в анексованому Криму.

Як повідомляє видання «Українська правда», тесть Борзова Наум Баруля є одним з керівників шоу «Ліга сміху», яке випукає заснована Зеленським студія «Квартал 95».

Читайте також: Акторки серіалу «Свати» Железняк і Кравченко виступають із гастролями в анексованому Криму​

Згідно з базою даних Rusprofile, компанія «Профіль-Н» після анексії зареєстрована як російська та сплачує податки до бюджету Росії.

11 червня Зеленський звільнив Івана Куцика з посади керівника Державного управління справами. Також з посади він зняв і його заступника – Євгена Сарнацького.
…

Мер Києва Віталій Кличко повідомив 1 серпня, що звернувся до НАБУ через заяву голови Офісу президента Андрія Богдана щодо нібито запропонованого йому хабаря
…

Сьогодні Львівський апеляційний адміністративний ухвалив рішення про те, що на шести дільницях 119-го округу (районний центр Броди) провести перерахунок голосів виборців. Згідно з даними окружних виборчих комісій, на цьому окрузі переміг кандидат у народні депутати, чинний парламентар від «Європейської солідарності» Михайло Бондар. На 140 голосів йому поступився кандидат від партії «Слуга народу» Оресь Кавецький.

Відтак судді Львівського апеляційного адміністративного суду залишили без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2019 року.

Михайло Бондар звернувся з апеляцією на рішення суду першої інстанції з вимогою скасувати рішення про перерахунок голосів на шести дільницях.

Тим часом представники партії «Слуга народу» – Орест Кавецький і від громадської організації «Слуга народу України» Віталій Кравчук вимагали, щоб апеляційний суд ухвалив рішення про перерахунок голосів на 40 дільничних виборчих комісіях.

Читайте також: 1 серпня ЦВК визнала обраними ще 19 народних депутатів​

Орест Кавецький, кандидат від партії «Слуга народу», – засновник підприємства «Ламар груп». Його батько Юрій Кавецький має спільний бізнес із братом народного депутата від «Опозиційного блоку «За життя» Тараса Козака, власника кількох медіахолдингів.

Кандидат у народні депутати Михайло Бондар наголосив, що не боїться перерахунку голосів на 6 дільницях, але наполягає на тому, що підстав для цього немає.

«У день виборів і на другий день не було ніяких скарг від ДВК про порушення виборів. 23 липня вже з’явились скарги від опонентів, написані під копірку, без доказової бази. Рішення судів сумнівні. Немає верховенства права в Україні. Ані спостерігачі, ані представники громадської мережі «Опора», представники кандидатів не виявили порушень на ОВК № 119. Рішення судів – це фактично висловлення недовіри членам ДВК», – каже Михайло Бондар.

За словами голови ОВК № 119, жодних фальсифікацій у день голосування і під час підрахунку голосів не було.

Читайте також: Жінки, новачки, безробітні. Яким буде новий український парламент

«Вже завтра ОВК може зібрати комісії і перерахувати голоси на 6 дільницях. Чекаємо на копію рішення апеляційного суду», – каже голова ОВК № 119 Віктор Лаврін.

Кандидат від партії «Слуга народу» Орест Кавецький і його адвокати не прийшли на оголошення судового рішення.

Позачергові парламентські вибори відбулися 21 липня. За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, «ЄС» – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.
…

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет звернувся до президента України Володимира Зеленського та Організації з безпеки та співробітництва в Європі через ліквідацію Української православної церкви Київського патріархату.

На думку Філарета, парафіян УПЦ КП «фактично силою змушують належати до іншої конфесії – Православної церкви України».

«Прошу вас силою міжнародного авторитету допомогти не допустити незаконну ліквідацію нашої церкви Міністерством культури України», – йдеться у зверненні Філарета до координатора проєктів ОБСЄ в Україні Генріка Вілладсена, яке датоване 30 липня.

У зверненні до Зеленського патріарх заявляє про «рейдерську атаку на майно УПЦ Київського патріархату», яку нібито очолює предстоятель Православної церкви України Епіфаній. Крім того, він розповів про процес ліквідації УПЦ КП та попросив у президента «безпосереднього втручання і припинення цього беззаконня».

27 липня Синод Православної церкви України вирішив припинити діяльність релігійної організації «Київська патріархія Української православної церкви Київського патріархату» шляхом приєднання до релігійної організації «Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)».

Міністерство культури повідомило, що про це зробили запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

31 липня Філарет повідомив, що УПЦ КП подала до суду на Міністерство культури через зняття з реєстрації.

20 червня у Володимирському соборі Києва збори під головуванням почесного патріарха ПЦУ Філарета вирішили відновити існування ліквідованої церкви УПЦ КП і скасувати визнання Православної церкви України. У ПЦУ рішення цього зібрання одразу ж назвали юридично нікчемним.

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на була створена помісну Православна церква України. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП. 6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія.

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ Київського патріархату і заявив, що уповноважений скликати для цього церковний собор. Водночас Міністерство культури заявило, що УПЦ КП припинила існування.
…

Гуманітарна підгрупа в столиці Білорусі Мінську «готує все необхідне для звільнення людей», повідомила у Facebook Дарка Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«У гуманітарній підгрупі продовжують працювати над підтвердженням утримуваних осіб та готують все необхідне для подальшого звільнення людей», – написала Оліфер.

Вона додала, що активізована робота з пошуку зниклих безвісти.

«Найближчим часом буде узгоджено алгоритми ідентифікації та передачі залишків загиблих», – розповіла Оліфер.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
17 липня в столиці Білорусі Мінську Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася почати підготовку до обміну утримуваними особами: у гуманітарній підгрупі підтвердили місцеперебування 69 українців, яких Київ прагне звільнити з полону. Водночас у закладах української пенітенціарної служби перебуває 208 людей, яких запитують підтримувані Росією бойовики.

…

Причиною звільнення Андрія Козлова з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є відсутність у нього необхідного для виконання цієї роботи стажу професійної діяльності у сфері права не менш як 15 років. Про це йдеться в коментарі керівника секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Левшун, наданому на прохання Радіо Свобода.

«Козлов Андрій Георгійович призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.10.2016 №346/к. У березні 2019 року до Уповноваженого надійшла скарга громадянина України щодо відсутності у Козлова А.Г. належного стажу діяльності у сфері права та відсутності у нього адвокатського свідоцтва», – вказано в коментарі.

Як ідеться в документі, Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів Києва відповіли на запит секретаріату омбудсмена, що «в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості стосовно Козлова А.Г. відсутні». Саме ці дані тали причиною звільнення Козлова з посади члена ВККСУ, наполягають у секретаріаті уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Сам Андрій Козлов в ефірі Радіо Свобода заявив, що надіслав до офісу омбудсмена всі документи, які підтверджують наявність у нього необхідного стажу.

У мережі Facebook Козлов вказав, що 29 липня був допитаний як потерпілий у справі про втручання в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Про звільнення Козлова з посади члена ВККС стало відомо на початку липня. 26 липня Національне антикорупційне бюро України, Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури та СБУ повідомили про деталі розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень з боку голови та окремих суддів адмінсуду Києва (ОАСК).

Слідчі розповіли, що судді ОАСК втрутились у призначення членів ВККС за квотами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Державної судової адміністрації. Із записів негласних слідчих розшукових дій випливає, що судді та омбудсмен Денісова нібито домовилися про призначення нею членів ВККС, які будуть лояльні до ОАСК. Натомість суд мав не підтримати позиції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звинуватило Людмилу Денісову в тому, що та не задекларувала кошти у 2016–2018 роках. Правоохоронці вважають, що судді адмінсуду Києва створювали штучні перешкоди в роботі ВККС, щоб уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання.
…

П’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії в СІЗО №1 Сімферополя для впізнання таємним свідком. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Маммет Мамбетов.

Іззет Абдуллаєв, Сейтвелієв Сейтабдієв, Акім Бекіров, Алім Карімов і Асан Янік пробудуть у слідчому ізоляторі як мінімум до кінця тижня.

«Ще 23 липня під час судового засідання по відеозв’язку Іззет мені повідомив, що його етапують із СІЗО в Шахтах в СІЗО Ростова. Через пару днів після цього керівник слідчої групи ФСБ, яка займається цією справою, повідомив мені, що Іззета і ще чотирьох фігурантів даної справи доставили з СІЗО Ростова в СІЗО Сімферополя для проведення слідчих дій», – розповів Мамбетов.

На слідчих діях відбувалося впізнання п’ятьох обвинувачених засекреченим свідком.

«Сьогодні (30 липня – ред.) в управлінні ФСБ було впізнання прихованим свідком мого підзахисного і ще чотирьох обвинувачених. Слідчі дії триватимуть мінімум до кінця тижня. Днями у нас буде продовження арешту. Воно, ймовірно, відбудеться в Криму. Після цього їх етапують назад в СІЗО, де вони раніше перебували», – додав він.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Генеральне консульство Росії в Одесі направило ноту Міністерству закордонних справ України з вимогою роз’яснень щодо арешту російського танкера NEYMA. Про це повідомляє агентство ТАСС.

«Офіційних документів щодо танкера ми не отримали. Генеральне консульство РФ в Одесі направило в МЗС України ноту з проханням прояснити ситуацію», – цитує агентство російське посольство в Україні.

25 липня в СБУ повідомили, що слідчі Служби безпеки України і військової прокуратури затримали в Ізмаїлі російський танкер, який блокував українські військові кораблі біля Керченської протоки в листопаді 2018 року, коли Росія захопила три українські військові судна і 24 моряків.

За даними СБУ, після подій 2018 року російські власники змінили назву танкера на Nika Spirit.

Згодом екіпаж танкера із 10 моряків відпустили. У Службі безпеки пояснили, що моряки не порушували закон.

Приморський районний суд Одеси перевірив правомірність дій військових прокурорів і слідчих СБУ під час обшуку 25 липня в порту Ізмаїл російського танкера Neyma і наклав на судно арешт.
…

Кримськотатарський активіст Едем Бекіров збирається голодувати, якщо його справу відправлять для розгляду в місто Красноперекопськ на півночі анексованого Росією Криму, заявив у Facebook адвокат Іслям Веліляєв, який відвідав заарештованого в СІЗО Сімферополя.

За його словами, Бекіров вважає, що не витримає етапування до Красноперекопька.

Адвокат описав стан здоров’я Бекірова як «стабільно критичний».

«Протягом 10 днів не міг встати з нар через защемлення нерва і сильного болю в спині. Болить серце, мучить задишка і ядуха. Відчуття нестачі свіжого повітря Щодня вводять ін’єкцію інсуліну і дають діабетичні препарати», – розповів Веліляєв.

23 липня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової через стан здоров’я Бекірова.

Російські слідчі відмовляються його шпиталізувати, попри рішення Європейського суду з прав людини.

Бекірова в анексованому Криму обвинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Він відкидає обвинувачення.

Жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова російські силовики затримали на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.
…

Президент України Володимир Зеленський розглядає кількох претендентів на посаду голови Київської міської державної адміністрації, зокрема і нинішнього керівника, мера Києва Віталія Кличка, заявив керівник Офісу президента Андрій Богдан.

«На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, є декілька кандидатур, але це політичне рішення і політична відповідальність президента. На зустрічах із паном Кличком, я йому говорив, що він – теж один із претендентів, оскільки він – відома публічна особа. І якщо народ і влада побачать, що справи в Києві змінилися, то він може бути перепризначений», – сказав Богдан 30 липня в Києві.

При цьому, відповідаючи на запитання, чи перепризначать Кличка після його звільнення з посади голови КМДА, як цього вимагає рішення Конституційного суду від 2003 року, Богдан зауважив, що вказане рішення КСУ не стосується законів про місцеві міські адміністрації і про місто Київ, які змінювалися.

Богдан заявив, що Кличко був призначений головою Київської міськадміністрації, згідно з Конституцією і законами України, і складає свої повноваження, як і всі голови місцевих державних адміністрацій, перед новообраним президентом.

24 липня речник прем’єр-міністра Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня.

Кабмін має намір на найближчому засіданні розглянути подання на звільнення Кличка, повідомив минулого тижня прем’єр Володимир Гройсман.
…

«Сьогоднішня пресконференція керівника Офісу Президента Андрія Богдана нагадувала «байки зі склепу»
…

Офіс президента України має намір звернутися до правоохоронних органів для перевірки ймовірних зловживань під час будівництва і реконструкції мостів у Києві, інформацію про які оприлюднили ЗМІ, повідомив голова ОП Андрій Богдан.

«Всі ці факти оприлюднені в інтернеті, і ми сьогодні подаємо в правоохоронні органи звернення про перевірку відповідних фактів, які оприлюднені журналістами», – сказав Богдан 30 липня в Києві.

За його словами, можливі зловживання стосуються будівництва Подільсько-Воскресенського моста, реконструкції Шулявського мосту й так званого «скляного» пішохідного мосту в центрі Києва.

Голова Офісу президента також заявив, що київський мер і голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко «втратив контроль над ситуацією в місті протягом останніх п’яти років».

За словами Богдана, він особисто просив Кличка відмовитися від інституту «смотрящих» у столиці України. «І мер Києва Віталій Кличко підтвердив мені, це його слова, що дійсно він не контролює Київську раду, є два-три «смотрящих», які мають групи депутатів, і якщо він не знаходитиме з ними компромісу, в нього не буде більшості в Київраді, а відповідно він не зможе бути ефективним мером», – сказав голова ОП.

24 липня речник прем’єр-міністра Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня.

Кабмін має намір на найближчому засіданні розглянути подання на звільнення Кличка, повідомив минулого тижня прем’єр Володимир Гройсман.
…

Заступник міського голови Києва Віталія Кличка і секретар Київської міської ради Володимир Прокопів оголосив про припинення своїх повноважень, щоб взяти участь у місцевих виборах. Про це він повідомив 29 липня.

За словами Прокопіва, він вирішив, що «поведе команду «Європейської солідарності» (партія експрезидента Петра Порошенка – ред.) до столичного парламенту».

«Рішення очолити партію «Європейська Солідарність» у Києві робить неможливою мою подальшу роботу на посаді секретаря Київради. Коли депутати мене обирали, я пообіцяв, що не буду віддавати перевагу жодній партії. Свої обіцянки я завжди виконую. Тому сьогодні написав заяву про припинення повноважень секретаря Київської міської ради», – заявив він.

Читайте також: У 2021 році будуть нові парламентські вибори – Єрмолаєв​

Прокопів також висловив сподівання, що наступним секретарем Київради оберуть «молоду прогресивну людину, яка відкине свої політичні вподобання і зосередиться на об’єднанні представників різних партій для прийняття важливих для киян рішень».

Володимир Прокопів – депутат Київради сьомого і восьмого скликань. Посаду заступника міського голови і секретаря Київради він обіймав з грудня 2015 року.

22 липня мер Дніпра Борис Філатов запропонував президенту Володимиру Зеленському оголосити дочасні місцеві вибори.
…

Новообраний за списками партії «Слуга народу» народний депутат Сергій Бабак не спілкувався з президентом Володимиром Зеленським про посаду міністра освіти в новому урядів. Про це Сергій Бабак наголосив у коментарі Радіо Свобода у Трускавці, де відбувається навчання представників партії «Слуга народу».

Сергія Бабака у команді Зеленського називають найімовірнішим претендентом на міністерську посаду.

«Не знаю, чи перейду в уряд, чи ні. Я готовий працювати в уряді і в парламенті, у комітеті, щоб займатись питаннями освіти. Треба реформувати освіту, роботи вистачає і в міністерстві, і в парламенті. Що змінити треба? Не хотів би говорити про це, що б змінив, будучи міністром освіти. Треба продовжувати шкільну реформу, реформувати вищу освіту, професійну. Я не прихильник великої кількості державних вищих навчальних закладів, а в нас їх 212, чи можемо стільки утримувати? Сам студент має вирішувати, що обрати, повинні діяти прозорі ринкові умови», – каже Радіо Свобода Сергій Бабак.

Читайте також: Горе переможцям: Зеленський приречений опинитися на роздоріжжі (огляд преси)​

Сергій Бабак – доктор технічних наук, автор більше 60 наукових праць із економіки та технічних наук. У нього 20 років наукового та викладацького стажу, сім років очолював науковий центр Національної академії наук, був членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

На запитання Радіо Свобода, як новообраному парламентареві вдалось написати, стільки наукових праць, зокрема і сім монографій, Сергій Бабак відповів, що «не рахує».

«Напевно, я не рахую. У мене була специфічна тема, пов’язана з безпілотними авіаційними комплексами. Частково переходить одна робота в іншу, що стосується обробки сигналів, самих безпілотників. Це не монографії, які написані одноосібно, а у співавторстві», – зауважив новообраний депутат.

Щодо звинувачень на його адресу у плагіаті повідомив, що «дисертацію віддав на експертизу, щоб експерти визначили, чи робота його авторства».

Читайте також: Перший візит на Банкову переможців виборів «Слуги народу». Відеорепортаж​

Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков повідомив, що хто саме з команди Зеленського працюватиме в уряді – залежатиме від нового прем’єр-міністра.

«Прем’єр-міністр запропонує уряд і я сподіваюсь, що Рада підтримає пропозиції. Поки що про кандидатури говорити зарано, як і про тих, хто очолить комітети Верховної ради», – наголосив Дмитро Разумков.

Згідно з результатами виборів по багатомандатному і одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.
…

Центральна виборча комісія України визнала обраними перших 35 народних депутатів.

Згідно з повідомленням, народними депутатами визнали переможців виборів у 35 одномандатних округах:

Ігоря Палицю (окург №22)
Ірину Констанкевич (№23)
Кирила Нестеренка (№26)
Ганну Лічман (№30)
Володимира Захарченка (№31)
Романа Каптєлова (№36)
Мусу Магомедова (№45)
Юрія Солода (№47)
Максима Єфімова (№48)
Вадима Новинського (№57)
Сергія Магеру (№58)
Дмитра Лубінця (№60)
Ігора Герасименка (№62)
Богдана Кицака (№63)
Василя Петьовку (№72)
Владислава Поляка (№73)
Геннадія Касая (№74)
Романа Соху (№75)
Дмитра Нальотова (№144)
Юрія Шаповалова (№146)
Костянтина Касая (№149)
Олексія Мовчана (№150)
Андрія Деркача (№159)
Володимира Гевка (№167)
Вікторію Кінзбурську (№171)
Олександра Бакумова (№173)
Євгена Пивоварова (№175)
Дмитра Микишу (№181)
Миколу Стефанчука (№187)
Сергія Лабазюка (№188)
Антона Яценка (№200)
Максима Перебийніса (№212)
Артема Дубнова (№213)
Богдана Яременка (№215)
Романа Грищука (№222)

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.
…

Житомирський окружний адміністративний суд зобов’язав перерахувати голоси на дострокових парламентських виборах в 64 окрузі, де переміг чинний народний депутат, член фракції партії «Блок Петра Порошенка» Володимир Арешонков.

Суд задовольнив позов довіреної особи кандидата від партії «Слуга народу» В’ячеслава Сігачова.

Згідно з даними на сайті Центральної виборчої комісії, самовисуванець Володимир Арешонков отримав 27,63%, В’ячеслав Сігачов – 26,83%. Третє місце посів народний депутат від «Народного фронту», самовисуванець Сергій Пашинський (18,04%).

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.
…

Новообрані народні депутати від «Слуги народу» прибули до Трускавця Львівської області на курси для парламентарів.

Директор «Київської школи економіки» Тимофій Мілованов розповідав, що «навчання буде максимально інтенсивним, жорстким та насиченим».

«Протягом тижня з 8:30 до 21:30 новообрані народні депутати слухатимуть лекції від професорів «Київської школи економіки» та визнаних на ринку праці фахівців», – писав Мілованов 26 липня.

Він розповідав, що це «перший тиждень із широкого плану навчання, яке планує партія».

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.
…