Путін: потенційна виплата пенсій українцям з Донбасу «не критична» для російського бюджету

Президент Росії Володимир Путін заявив, що виплата пенсій громадянам України в разі отримання ними російських паспортів за спрощеною процедурою не позначиться на соціальних обов’язках Москви перед власними громадянами.

Так він відповів під час прес-конференції в Пекіні на питання журналіста про ймовірне отримання українськими громадянами і російської, і української пенсій в разі отримання ними російського паспорту.

«В обговоренні цієї теми передусім, особливо з точки зору страшилок для російського бюджету і наших бюджетників… оці страшилки вкидаються, безумовно, тими людьми чи політичними силами, які не хочуть, щоб Росія якось підтримувала людей, які проживають на Донбасі», – сказав Путін.

Читайте також: Паспортний наступ на Донбасі: навіщо Росії нові громадяни з «ЛДНР»

Він додав, що «серйозного навантаження» для російського бюджету і ризиків для виплат російським пенсіонерам не буде.

«Ми все порахували: і кількість можливих претендентів на наші паспорти, і кількість пенсіонерів із цього числа. Це приблизно третина з того контингенту, який, як ми припускаємо, може претендувати на наше громадянство. Там достатньо літнє населення на цих територіях сьогодні лишилося. Дійсно, наступного року і в наступні роки може сягнути цифри близько ста мільярдів. Це не в один рік, а протягом кількох років. Це для нас не є чимось критичним, що може поставити під питання виконання наших обов’язків перед російськими пенсіонерами. Такого точно не буде», – запевнив президент Росії.

Читайте також: Кулеба про видачу російських паспортів українцям: Росія хоче подальшої ескалації та хаотизації України

Він також додав, що рівень пенсій в Україні «майже втричі менший», ніж у Росії, не уточнивши, чи означає ця різниця також і різницю в купівельній спроможності. На думку Путіна, російські пенсіонери не вбачатимуть несправедливості в можливій ситуації, коли люди з Донбасу отримають право на російську пенсію.

«Якщо мати на увазі, що люди ще й живуть під кулями, і в них снаряди розриваються час від часу в городах, то я думаю, що й наші пенсіонери, багато хто з яких ще пам’ятають часи Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни – ред.), розуміючи, в яких умовах живуть сьогодні люди, не будуть думати, що в даному випадку ми маємо справу з якоюсь соціальною несправедливістю», – припустив Путін.

27 квітня президент Росії Володимир Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня.

Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.

Зокрема, США назвали це рішення Путіна «вкрай провокаційною акцією», яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

У Москві заарештували колишнього депутата Верховної Ради від Партії регіонів – ЗМІ

Суд у Москві заарештував українського підприємця і політика Павла Климця, якого звинувачують у даванні хабара в особливо великих розмірах. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ», згодом інформацію підтвердило українське інформаційне агентство «УНІАН».

Джерела «Коммерсанта» стверджують, що незадовго до арешту Климцю пропонували віддати або задешево продати свій бізнес на окупованій території українського Донбасу. За даними «Коммерсанта», він приїхав до Росії, щоб обговорити свої активи на окупованій бойовиками території України.

Читайте також: Хто такий Андрій Портнов і чому він хоче повернутися в Україну?

Климець був депутатом Верховної Ради 5-го і 6-го скликань, загалом з 2007 по 2012 рік. Обидва рази обирався за списками Партії регіонів і входив до парламентської фракції цієї політичної сили.

Станом на зараз українська онлайн-версія журналу Forbes оцінює статки Климця у 34 мільйони доларів. У 2013 році видання вносило його до списку 20 найбагатших дончан року.

«Агов, ЄС!»: євродепутатка Гармс закликала відреагувати на слова Путіна про видачу паспортів українцям

Депутатка Європейського парламенту Ребекка Гармс закликала Європейський союз до реакції на останні заяви президента Росії Володимира Путіна щодо видачі російських паспортів громадянам України за спрощеною процедурою.

Емоційне повідомлення політикиня опублікувала в своєму Twitter.

«Агов, ЄС! Після кількох критичних заяв щодо паспортизації для Донбасу (краще, ніж нічого) ви бачите, як Путін продовжує свою ескалацію. Федеріка Моґеріні, Жан-Клод Юнкер, Гейко Маас – порушите це питання на засіданні Ради безпеки? Чи знову українцям доведеться виявляти ініціативу?» – спитала Гармс.

Вона позначила у своєму дописі Верховну представницю ЄС із зовнішньої політики Моґеріні, президента Європейської комісії Юнкера та міністра закордонних справ рідної Німеччини Гейко Мааса.

27 квітня президент Росії Володимир Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня.

Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.

Зокрема, США назвали це рішення Путіна «вкрай провокаційною акцією», яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

У Криму захист оскаржив вироки двох фігурантів «справи Веджіє Кашка»

Захист оскаржив вироки російського суду в анексованому Криму фігурантові «справа Веджіє Кашка», кримськотатарському активісту Асану Чапуху, повідомив адвокат Чапуха Айдер Азаматов.

За словами Азаматова, апеляційну скаргу направили до судової колегії з кримінальних справ підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму.

 

Як з’ясував проект Радіо Свобода Крим.Реалії, таку ж скаргу подали на вирок Руслана Трубача. Щодо решти фігурантів цієї справи, Бекіра Дегермеджи та Казима Аметова, апеляція готується.

17 квітня Київський районний суд Києва виніс вирок фігурантам «справи Веджіє Кашка», яких звинуватили у вимаганні коштів. Руслана Трубача, Бекіра Дегерменджі та Казима Аметова засудили до трьох років умовного ув’язнення з трирічним випробувальним терміном. Асан Чапух отримав вирок у вигляді 3,5 років умовно, також із трирічним випробувальним терміном.

До розгляду апеляції всі фігуранти справи перебувають під домашнім арештом.

Читайте також: Суд в окупованому Криму залишив кримськотатарського активіста Бекірова під арештом

Ніхто з засуджених не визнав своєї провини.

23 листопада 2017 року Сімферополі російські силовики затримали групу кримських татар – Казима Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджи за підозрою у буцімто вимаганні коштів у громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. При затриманні російськими силовиками стало зле ветеранці кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше жінка померла.

Голова КСУ прокоментував лист із вимогою його відставки

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук в ефірі Радіо Свобода прокоментував лист, оприлюднений трьома суддями КСУ, в якому вони вимагали його відставки.

За словами Шевчука, автори листа не вперше критикували його роботу.

«Ці колеги постійно пишуть листи вже п’ять років, попереднім головам суду, мені. Там є певна критика, певні, на їхній погляд, порушення, але з цим ми розберемося всередині», – сказав Шевчук.

Він назвав подібні випадки «нормальним робочим процесом», хоча висловив подив через публічний виступ своїх колег.

Читайте також: Голова КСУ відповів на звинувачення Порошенка в «переорієнтації» та намірі скасувати декларування

«Я просто здивований, що ця критика вийшла назовні. В нас є свої методи, свої способи. Треба чути один одного, допомагати один одному, бо ми один орган, і на нас дуже уважно дивиться суспільство», – вважає голова КСУ.

Він додав, що давав пояснення з приводу звинувачень суддів.

У березні 2019 року троє суддів Конституційного суду України – Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко – звернулися до своїх колег iз листом, в якому виступили за відставку очільника КСУ Станіслава Шевчука.

Витяги з листа також оприлюднили кілька видань, зокрема «Дзеркало тижня».

На думку авторів листа, «подальше перебування Станіслава Шевчука на посаді голови КСУ призведе до повного розвалу суду та руйнації конституційного правосуддя».

Шевчук очолює КСУ з лютого 2018 року.

Повну версію інтерв’ю зі Станіславом Шевчуком дивіться на YouTube-каналі Радіо Свобода.


Окружний суд припинив конкурс на посаду судді ЄСПЛ від України

Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким заборонив Конкурсній комісії з добору судді Європейського суду з прав людини від України проводити конкурс. Про таке рішення повідомляє прес-служба суду.

Своєю ухвалою суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову. Згідно з нею, Конкурсна комісія з добору кандидатів на обрання суддею ЄСПЛ від України не має права приймати документи від охочих взяти участь, проводити тестування та співбесіди, відбирати кандидатів та оприлюднювати їхній список на сайті Адміністрації президента.

Суд також заборонив голові Комісії Наталії Кузнецовій подавати список кандидатів до Міністерства закордонних справ для подальшої передачі Раді Європи.

«Суд, ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, виходив з того, що відповідна процедура щодо проведення Конкурсу не відповідає міжнародним стандартам, які регламентують її проведення. Зокрема, суд взяв до уваги позицію позивача, що визначені комісією строки для проведення конкурсу порушують рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи», – мовиться в роз’ясненні прес-служби.

Читайте також: Росія заявляє, що питання ЄСПЛ у справі Сенцова виходять за межі компетенції суду – ЗМІ

Позивач у повідомленні не називається. Українська Гельсінська спілка з прав людини повідомила, що Окружний адміністративний суд задовольнив саме її позов.

У Спілці вважають, що відбір судді проводиться з грубим порушенням процедури, «а саме із порушеннями принципу публічності, прозорості, відкритості та своєчасності, що звужує можливості проведення об’єктивного і незалежного конкурсного відбору та фактично унеможливлює обрання кандидата на посаду судді Європейського суду з прав людини від України у необхідний строк».

Заступник міністра юстиції Іван Ліщина напередодні заявив, що Конкурсна комісія з відбору суддів до ЄСПЛ зібралася 19 квітня і оголосила прийом документів від кандидатів до 27 квітня. Це, на його думку, залишає кандидатам замало часу для того, щоб подати документи, а отже, порушує вимоги Ради Європи.

З квітня 2010 року посаду судді ЄСПЛ від України обіймає Ганна Юдківська. Термін повноважень судді Європейського суду з прав людини складає дев’ять років.

Президент звільнив посла в Молдові через власне рішення Гнатишина – Клімкін

Президент України Петро Порошенко звільнив Надзвичайного і Повноважного посла України в Молдові Івана Гнатишина через його власне бажання, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Мене багато запитують щодо новини про звільнення Івана Гнатишина з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Молдові. Це було його рішення, з огляду на особисті обставини і вік. Я дуже поважаю і ціную Івана Миколайовича і вдячний йому за професійну роботу!», – заявив він.

25 квітня стало відомо, що Порошенко звільнив Гнатишина з посади посла в Кишиневі, однак причини не уточнювалися.

68-річний Іван Гнатишин очолював дипломатичне представництво України в Молдові з 1996 по 2001 рік, потім – з вересня 2015 року.

Посол США в Раді безпеки ООН: «Дії Росії підривають принципи Мінських угод»

Посол Сполучених Штатів у Раді безпеки ООН Джонатан Коен на засіданні, присвяченому ініціативі Росії видавати російські паспорти жителям Донбасу за спрощеною процедурою, назвав її провокацією.

«Росія інтенсифікує напад на суверенітет і цілісність України таким чином. Донбас – це Україна, пане голово. А люди, які там живуть – українці незалежно від того, якою мовою вони воліють говорити. Така масова видача громадянства громадянам іншої держави порушує принцип суверенітету. Дії Росії підривають принципи, на яких стоять Мінські угоди. Донбас – невід’ємна частина України і український уряд повинен відновити над цією територією», – сказав Коен.

Він нагадав, що і чинний президент України Петро Порошенко, і переможець чергових президентських виборів Володимир Зеленський вважають Мінські угоди єдиним шляхом мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

«Якби Росія дійсно була зацікавлена долею російськомовних громадян України, вони би з боку Росії доклали всіх зусиль, аби налагодити співпрацю з українською стороною, новообраним президентом Зеленським. Однак цього не відбувається. Тому ми готові підтримати зусилля України відновити контроль по всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів», – сказав він.

Коен додав, що санкції, запроваджені ООН проти Росії, лишаться чинними, доки Росія не виведе війська з Криму та Донбасу.

Своєю чергою представник Росії в Раді безпеки Василь Небензя заперечує, що Росія порушує Мінські угоди. Він заявив, що при отриманні російських паспортів українці нібито не повинні відмовлятися від українського громадянства, а російське громадянство їм не нав’язують.​

Небензя також навів дані російського Міністерства внутрішніх справ, за яким за п’ять років російської агресії на Донбасі 334 тисячі із 2,3 мільйонів громадян України, які проживають в Росії, звернулися до державних органів із приводу отримання громадянства. Право ж надавати громадянство, стверджує представник Росії, є суверенним правом незалежної держави.

Читайте також: Після останнього перемир’я СММ зафіксувала понад 50 тисяч порушень режиму тиші – Апакан

24 квітня президент Росії Володимир Путін підписав указ, за яким жителі окупованих територій Донбасу зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, чим викликав обурення і української влади, і лідерів інших країн.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Нацбанк очікує на приїзд місії МВФ у травні

Національний банк України очікує на приїзд місії Міжнародного валютного фонду в травні, заявив голова НБУ Яків Смолій.

«Ми очікуємо в середині травня, як і планувалося. Місія буде проводити перегляд програми і за результатами буде ухвалене рішення про надання чергового траншу, якого ми очікуємо цього року. Що стосується умов, покладених на Нацбанк, – вони виконані», – сказав Смолій.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

ВСУ закрив провадження у справі про надання томосу ПЦУ

Верховний суд повідомляє, що закрив провадження у справі за позовом релігійних організацій, які просили скасувати постанову Верховної Ради України від 19 квітня 2018 року про підтримку звернення президента України до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

«25 квітня 2019 року Верховний суд розглянув справу та дійшов висновку, що вона не має ознак справи адміністративної юрисдикції», – йдеться в повідомленні суду в Facebook.

На даний час оголошена лише резолютивна частина ухвали, повний текст очікується протягом п’яти днів.

У квітні минулого року президент України Петро Порошенко заявив про намір звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія із закликом надати томос про автокефалію ПЦУ. Його звернення підтримала Верховна Рада.

15 грудня в Києві відбувся Об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України, очолив її митрополит Епіфаній. 6 січня він отримав томос про автокефалію Православної церкви України від Вселенського патріарха.

 

Рада розблокувала співпрацю з донорами в сфері гуманітарного розмінування – Геращенко

Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про протимінну діяльність в Україні», покликані вдосконалити механізми залучення фінансування для протимінної діяльності. Рішення підтримали 234 народних депутатів.

«Сім тисяч квадратних кілометрів на Донбасі вражені вибухонебезпечними предметами. Україна займає п’яте місце у світі за кількістю жертв від мін та інших вибухонебезпечних залишків війни після Афганістану, Лівії, Ємену та Сирії – така страшна для мене цифра і інформація», – написала у Facebook перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка є співавторкою законопроекту.

У листопаді минулого року Міноборони України повідомляло, що від початку збройного конфлікту на Донбасі сапери виявили та знешкодили 253 716 одиниць вибухонебезпечних предметів.

Читайте також: Міни – загроза для мільйонів жителів України (світова преса)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 

Російські пранкери подзвонили Макрону від імені Зеленського – Reuters

Російські пранкери Вован і Лексус подзвонили президенту Франції Емануелю Макрону від імені переможця президентських виборів в Україні Володимира Зеленського. Про це повідомляє агентство Reuters.

15-хвилинну розмову 24 квітня опублікували у YouTube. Точний час, коли відбувся дзвінок, невідомий.

Один з пранкерів, що видавав себе за Зеленського, пожартував, що перемога у 73% голосів нагадує результати виборів у Росії, коли перемагав Володимир Путін. У відповідь співрозмовник, голос якого, як зазначає агентство, схожий на Макрона, жартівливо зауважив, що Україна не була схожа на Росію принаймні в одному: «Ви ще не кинули всіх суперників до в’язниці».

У адміністрації Макрона відмовилися коментувати Reuters відео, сказавши, що ані підтверджують, ані заперечують автентичність запису.

Вован і Лексус – відомі російські пранкери, жертвами яких ставали чимало відомих людей та світових політиків.

Зеленський зустрічався з Макроном 12 квітня у Парижі.

Суд продовжив арешт Єфремова – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт екс-голові парламентської фракції Партії регіонів Олександру Єфремову ще на два місяці.

Як повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган, він перебуватиме під вартою до 22 червня.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Читайте також: Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.

Орбан привітав Зеленського з перемогою на виборах

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан листом привітав Володимира Зеленського з перемогою на президентських виборах.

«Прийміть мої вітання з приводу великої перемоги в якості наступного президента України», – пише Орбан. На його думку, угорський уряд і в подальшому буде працювати над розвитком українсько-угорських відносин.

«На це розраховую і сподіваюся на вашу співпрацю. Бажаю успіху у відповідальній роботі», – завершує свого листа до Володимира Зеленського чинний угорський прем’єр.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Погіршення угорсько-українських відносин пов’язують із прийняттям Закону України про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, виділяється низкою нововведень, у тому числі й ширшим впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.

Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи України. За останні роки контакти відбувалися переважно на рівні керівників зовнішньополітичних відомств Угорщини та України – Петера Сійярто та Павла Клімкіна.

Порошенко повідомив про намір брати участь у парламентських виборах – глава фракції БПП

Президент України Петро Порошенко на зустрічі зі своєю парламентською фракцією заявив про намір брати участь у парламентських виборах цієї осені. Про це журналістам розповів лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» Артур Герасимов після зустрічі членів фракції з президентом, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Була озвучена позиція, що тепер при наборі в команду буде проводитися праймеріз серед тих, хто захоче стати членами нашої команди», – додав Герасимов.

Герасимов повідомив, що за результатами минулих президентських виборів будуть зроблені відповідні висновки і в партійній структурі відбудуться кадрові зміни.

За словами глави парламентської фракції, Порошенко «стає лідером політичної партії і це є ключовим аспектом, який ми сьогодні проговорювали».

22 квітня Порошенко заявив своїм прихильникам, що прийшли на Банкову подякувати главі держави, що залишається в політиці, і його цілі – перемога на парламентських виборах і «повернення на Банкову» після наступних президентських виборів.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Гройсман заявив, що піде на вибори в Раду з новою політичною силою

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV заявив, що піде на вибори у Верховну Раду з новою політичною силою.

«Однозначно, що це буде політична сила, яка об’єднає в собі людей з гарною репутацією, людей, які можуть не тільки говорити, а реально робити речі. Я не хочу бути статистом у наступному політичному сезоні, хочу бути активним, я хочу боротися за ідеї, хочу їх вводити», – сказав Гройсман.

У 2014 році Володимир Гройсман став народним депутатом за списками партії «Блок Петра Порошенка». У листопаді був обраний головою Верховної Ради. З квітня 2016 року працює прем’єр-міністром України.

Вибори у Верховну Раду мають відбутися в жовтні 2019 року.

КМІС: 80% українців «контактували з трансляцією дебатів»

80% українців «тим чи іншим способом контактували з трансляцією дебатів» кандидатів у президенти 19 квітня, свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

«Більшість дивилася трансляцію по телебаченню – 58% від усіх опитаних, 20% – дивились чи слухали трансляцію по інтернету, 1,5% – по радіо, ще 20% взагалі не контактували з трансляцією», – йдеться в дослідженні.

Близько 50% вважають, що переміг в дебатах Володимир Зеленський, 14% – що Петро Порошенко, ще 33% вважають, що дебати закінчились внічию. Серед виборців Зеленського 76% вважали, що їх кандидат переміг на дебатах, і тільки 1% – що Порошенко, 20% цього електорату вирішили, що була нічия. Серед виборців Порошенко 52% віддали перемогу своєму кандидату, 4% – Зеленському, і 41% вирішили, що була нічия.

19 квітня на НСК «Олімпійський» у Києві відбулися неофіційні дебати між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком. Офіційні дебати відбулися згодом – у студії «Суспільного телебачення». Саме вони передбачені українським законодавством. Зеленський у них участі не брав.

Гройсман розповів про телефонну розмову із Зеленським після його перемоги на виборах

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV розповів, що мав телефонну розмову із переможцем виборів президента Володимиром Зеленським.

«Ви знаєте, я подякував Петру Порошенку вчора. І, звісно, я мав телефонну розмову з новим президентом, обраним президентом Володимиром Зеленським. Я привітав його з цією перемогою. Я вважаю, що виклики стоять достатньо серйозні і треба все зробити для того, щоб їх подолати», – сказав Гройсман ввечері 22 квітня.

21 квітня відбувся другий тур виборів президента України. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський набирає понад 73%, чинний президент Петро Порошенко – понад 24%.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Міжнародні спостерігачі про вибори: демократія в Україні стала більш стабільною

Президентські вибори в Україні були конкурентоспроможними і відбулися з повагою до фундаментальних свобод, відзначають міжнародні спостерігачі. Про це представники ОБСЄ, ПАРЄ та Європарламенту заявили 22 квітня на прес-конференції в Києві.

Разом із тим, у кампанії під час обох турів виборів бракувало справжнього обговорення питань, що становлять суспільний інтерес, відзначають експерти.

«Демократична і впорядкована передача влади, свідками якої ми стали вчора, є великим досягненням українського народу і відкриває шлях до нових зусиль для просування необхідних реформ», – відзначив спеціальний координатор і лідер короткотермінової місії спостерігачів ОБСЄ Ґіорґі Церетелі.

«Вільні вибори стають нормою в Україні і що люди використовують своє право голосу. Ці вибори свідчать, що демократія в Україні стала більш стабільною. Я вірю, що нова політична динаміка в країні зможе відбити високі очікування виборців. Тепер країна має зосередитися на подальшому економічному розвитку», – вказала голова делегації Парламентської асамблеї ОБСЄ Доріс Барнетт.

«Я щиро шкодую, що багато українців не могли проголосувати, тому що Росія незаконно анексувала Крим, а на сході України триває агресія. Європейський парламент заохочує та підтримує нового президента у продовженні та навіть зміцненні реформаторських зусиль, головним чином у боротьбі з корупцією та бідністю», – наголосила голова делегації Європейського парламенту Ребекка Гармс.

Згідно з даними Центральної виборчої комісії, шоумен Володимир Зеленський набирає понад 73%, чинний президент Петро Порошенко – близько 25%.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

За голосуванням стежили 215 закордонних спостерігачів, найбільше зі США – 65, із Республіки Польща – 45, Франції – 17.

До України приїхало 2485 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій. Від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі – 997, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) – 384, Світового конгресу українців – 249.

Кремль: вітати Зеленського і говорити про співпрацю ще зарано

У Кремлі заявили, що вважають передчасними вітання президента Росії Володимира Путіна Володимиру Зеленському, який лідирує на виборах президента України.

Крім того, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков, наразі зарано говорити про можливість співпраці з Зеленським.

Росія поважає вибір, зроблений громадянами України, проте заявляє про проблеми з «легітимністю цього процесу», додав Пєсков.

«Легітимність цих виборів у цілому була поставлена під сумнів, коли не було надано можливості голосувати трьом мільйонам громадян України, які проживають у Росії», – цитує Пєскова російська державна агенція новин ТАСС.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленського вже привітали низка світових лідерів.

Міжнародні спостерігачі оцінюють вибори в Україні – трансляція

Міжнародні спостерігачі від ПАРЄ, ОБСЄ, Європарламенту оціюють хід президентських виборів в Україні і передвиборну кампанію.

Радіо Свобода транслює прес-конференцію спостерігачів.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленський анонсує «потужну інформаційну війну» для припинення вогню на Донбасі

Кандидат у президенти Володимир Зеленський, який, за даними екзит-полу, лідирує в другому турі виборів, заявляє про намір працювати для припинення вогню на Донбасі.

Зокрема, він анонсував «потужну інформаційну війну» для закінчення вогню на Донбасі і попросив допомоги журналістів у цьому. Подробиць цієї кампанії він не навів.

«Ми будемо діяти в будь-якому випадку в «нормандському форматі», продовжувати мінський процес, ми будемо його перезавантажувати. Думаю, що у нас будуть кадрові заміни. Ми будемо продовжувати мінський напрямок, іти до кінця, щоб припинити вогонь. Крім того, для нас зараз завдання номер один – повернути всіх наших в’язнів, полонених, військовополонених…», – сказав Зеленський 21 квітня в своєму штабі.

Читайте також: В Україні пройшов другий тур виборів президента. Живий блог

За даними національного екзит-полу, шоумен Володимир Зеленський перемагає у другому турі виборів президента України, набираючи 73,2% голосів виборців.

За чинного президента України Петра Порошенка, за цими даними, проголосували 25,3% виборців.

Ще 1,5 % виборців повідомили, що викреслили обох кандидатів або зіпсували бюлетень.

Президент Петро Порошенко заявив, що визнає поразку і готовий привітати свого опонента. Порошенко наголосив, що залишить посаду президента, але не піде з політики.

 

Речник ПЦУ подякував Порошенкові за томос

Речник Православної церкви України Іван Сидор подякував президентові України Петру Порошенку за сприяння в отриманні томосу про канонічну автокефалію, наданого вселенським патріархом Варфоломієм.

«Це була цікава, плідна і дуже не проста подорож президента країни, яка всі ці роки обстрілюється зі сторони Росії. Тим не менше, ми всі зростати, а не занепадали. Піднімались, а не падали. Досягали, а не тільки мріяли. Особливо дякую за томос, Петре Олексійовичу! Століття йшли до нього, йшли би ще так само, якби не воля і сприяння державної влади», – написав речник ПЦУ у Facebook.

Як свідчать дані Національного екзит-полу, наведені станом на 18:00, найбільше голосів виборців під час голосування 21 квітня отримує Володимир Зеленський – 73,2%. Чинний президент Петро Порошенко, за цими даними, здобув підтримку 25,3% виборців. Глава держави уже привітав обрання Зеленського на посаду на наступний термін.

ЦВК має встановити результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленський: Порошенко привітав із перемогою

Президент України Петро Порошенко привітав кандидата на посаду глави держави Володимира Зеленського з лідерством за результатами екзит-полів після голосування 21 квітня.

«Я дуже вдячний президентові України Петру Олексійовичу Порошенку, тільки що він мене привітав із перемогою, я йому вдячний, він сказав, що я можу розраховувати на його допомогу в будь-який час. Він визнав перемогу мою і моєї команди. Ми об’єднуємо Україну», – заявив Зеленський.

Як свідчать дані Національного екзит-полу, наведені станом на 18:00, найбільше голосів виборців під час голосування 21 квітня отримує Володимир Зеленський – 73,2%. Чинний президент Петро Порошенко, за цими даними, здобув підтримку 25,3% виборців.

ЦВК має встановити результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Суд відхилив позов про зняття Зеленського з президентських виборів

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві відмовився задовольняти позов від спостерігача за виборами від громадської організації «Українська асоціація акціонерів» Андрія Хілька стосовно скасування реєстрації  Володимира Зеленського кандидатом на посаду президента України.

Відповідне рішення суд ухвалив у ніч на 21 квітня.

Під час засідання сам Хілько повідомляв суду, що вважає безкоштовне роздавання квитків на дебати на НСК «Олімпійському» з боку Зеленського підкупом виборців і що це порушує українське законодавство. Суд відмовився визнати це агітацією, оскільки обидва кандидати не закликали голосувати за себе, а лише повідомили виборцям, як потрапити на дебати. Судді наголосили, що цей позов «не заслуговує на увагу». Таким чином, суд не знайшов порушень законодавства у діях кандидата у президенти Володимира Зеленського.

Водночас, представник Зеленського наголошував, що сам позов є необґрунтованим, а причиною його подання було «створення інформаційного приводу». Також на засіданні був присутній і представник Центральної виборчої комісії, який повідомив, що вимога позивача не може бути задоволена через відсутність конкретних причин згідно із законом для скасування реєстрації кандидата.

Прокоментувала цей позов і голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, про що повідомляє «Громадське телебачення». За її словами, «підстав для оскарження реєстрації зараз не може бути».

«Немає у законі ніяких підстав для задоволення позову, щоб не було (вказано) в позовних вимогах. Сьогодні вже через суд не можна навіть бути включеним до списку виборців, не те, що скасовувати реєстрацію кандидата. Це не афера, а інформаційна провокація», – сказала Ольга Айвазовська.

Розгляд цього позову привернув увагу багатьох ЗМІ, представники яких прибули на судове засідання. Від журналістів прозвучало і запитання до Хмілька, чи не подав він цей позов в інтересах саме Зеленського для реклами в такий спосіб, позивач це заперечив.

Раніше цього місяця Андрій Хілько в статусі офіційного спостерігача за президентськими виборами у 221-му окрузі від ГО «Українська асоціація акціонерів», керівником і одним із засновників якої є сам Хілько, подав позов до суду супроти кандидата Володимира Зеленського, в якому вимагав визнати незаконною агітацією його зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном і видалити інформацію про неї. Колегія суддів відмовила Хільку і в тому позові.

Дружина Зеленського прокоментувала свій репост у 2014 році, через який потрапила до бази «Миротворця»

Олена Зеленська, дружина кандидата на посаду президента Володимира Зеленського, пояснила, чому у 2014 році перепостила публікацію ресурсу LifeNews, через що потрапила в базу сайту «Миротворець» із позначкою «інформатор бойовиків незаконних збройних формувань». У тій публікації пропонувалося надсилати відео пересування українських військ за гонорар 15 тисяч рублів

Свій вчинок Олена Зеленська на своїй сторінці у фейсбук пояснила так: «Сьогодні поширили скріни з моєї сторінки. Скріни 2014 року. Тоді я не знала всіх технічних особливостей ФБ. Не підозрювала, що робити перепост з обуренням діями російських пропагандистів не можна. Тому що ФБ може не показати підводку, а саме посилання – залишити. Не знала, та й не до цих знань було в ті дні. Ми всі були шоковані від того, що відбувалося у нас в країні».

Вона також зазначила, що не пам’ятає, чий саме пост перепостила, кого зі своїх фейсбучних друзів. І додала: «Всіх запрошую на свою сторінку. Подивитися, про що і що я писала тоді. Що репостила. Над чим розмірковувала».

Слід зазначити, що з інших постів того часу на сторінці Зеленської у фейсбук не можна зробити висновок, що вона займала проросійську позицію. На її сторінці є і кілька публікацій, які викривають російську пропаганду.

Як повідомив сайт «Миротворця», Зеленська потрапила в «Чистилище» за те, що 15 квітня 2014 року зі сторінки у Facebook, підписаної «Олена Зеленська» була поширена інформація російських пропагандистських ЗМІ: «Надсилайте через http://lifenews.ru/app / desktop відео пересування українських військ. Гонорар 15 000 рублів #Україна».

Як стверджує «Миротворець», пізніше цей пост був видалений зі сторінки у Facebook.

«Центр «Миротворець» просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про вчинення цим громадянином усвідомлених діянь проти національної безпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень», – йдеться в профілі Олени Зеленської на сайті «Миротворець».

Центр «Миротворець» є громадською організацією і відомий збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів, бойовиків російських гібридних сил та іноземних громадян, які їх підтримують. Відповідну інформацію про цих осіб «Миротворець» публікує на своєму сайті в розділі «Чистилище».