Голова Верховної Ради Андрій Парубій вважає за необхідне завтра, 23 травня, почати розгляд у другому читанні законопроекту про антикорупційний суд.

«Моя особиста думка – завтра входити й розглядати», – сказав він.

За словами Парубія, апарат Ради готує порівняльну таблицю до законопроекту, вона буде готова завтра вранці.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики й правосуддя 21 травня підготував законопроект до другого читання. Як повідомив голова комітету Руслан Князевич, серед іншого, врахована пропозиція вилучити з тексту законопроекту згадки про проведення експертизи на поліграфі.

За його словами, також погоджена позиція, що для початку роботи суду необхідне призначення 35 суддів, з яких 10 повинні бути суддями апеляційної інстанції.

Читайте також: Чи готова влада відмовитись від контролю над Антикорупційним судом?

У Міжнародному валютному фонді минулого тижня наголосили на важливості схвалення законопроекту про антикорупційний суд. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Як заявив тоді голова Верховної Ради Андрій Парубій, всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

14 травня громадські активісти заявили про «штучне затягування» розгляду законопроекту про антикорупційний суд. За даними активістів, уже 5 засідань поспіль профільний парламентський комітет не розглядає законопроект про антикорупційний суд.

Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільськогосподарської землі.

Суд ухвалив відповідне рішення у відповідь на позов жительки Івано-Франківська Софії Зеленчук 1947 року народження та жителя Тернополя Віктора Цюцюри 1939 року народження.

ЄСПЛ вважає, що чинний в Україні мораторій на продаж сілськогосподарської землі порушує статтю 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («захист власності»).

У рішенні суду йдеться, що після розпаду Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але запровадила нібито тимчасову заборону на продаж такої землі.

«Уряд стверджував, що цей захід перешкодить концентрації землі в кількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників», – заявили в ЄСПЛ.

Також у суді зазначили, що влада України кілька разів продовжувала мораторій. У ЄСПЛ заявили, що жодна країна, яка входить до Ради Європи, на має такої заборони

«Незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей», – підкреслили в ЄСПЛ.

Водночас суд вирішив не призначати грошової компенсації заявникам.

«Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими», – заявили в ЄСПЛ.

Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2019 року. В Україні він діє з 2002 року.

У жовтні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 2018 року, документом також доручалося Кабміну до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два депутатських законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення. Уряд планував подати відповідний законопроект восени, проте цього не сталося.
…

Український активіст із Криму Олександр Кольченко, якого утримують у колонії в російському Копійську, може долучитися до голодування Олега Сенцова, повідомив журналіст Антон Наумлюк із посиланням на адвоката Кольченка Світлану Сидоркіну.

За його словами, про це Кольченко написав Сенцову у листі і, остерігаючись, що листа не передадуть, переповів його зміст своєму захиснику.

«У листі він написав, що, за його думку, голодування як засіб може бути ефективним тільки тоді, якщо держава цінує свою репутацію. Вважає, що у випадку з Олегом Росія може проігнорувати його голодування, не дозволяючи йому вмерти – застосувати примусове годування і відправити його на психіатричну експертизу. Смерть Магнітського в Росії нічого не змінила, замість цього було ухвалено «закон Діми Яковлєва». Він не відмовляє Олега, тому що знає, що він стійкий і рішення свого не змінить. Він дуже хвилюється за його здоров’я, оскільки знає про клімат і умови життя в Лабитнангі від інших засуджених, ще з моменту, коли вони з Олегом йшли по етапу. Хоча Саша і не погоджується з методом Олега, але поважає його позицію щодо звільнення українських політичних в’язнів і готовий підтримати Олега, якщо буде необхідність», – цитує Наумлюк Світлану Сидоркіну, зазначивши, що вона намагалась переконати активіста не вдаватися до таких дій з огляду на його проблеми зі здоров’ям, зокрема – надто малу вагу.

Окрім того, за словами журналіста, Олександр Кольченко також написав листа до президента Росії Володимира Путіна з вимогою втрутитись у ситуацію з голодуванням Сенцова і звільнити його.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. 

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі у Росії затримано або ув’язнено із політичних мотивів 64 українця.

 
…

Міністерство охорони здоров’я змінило правила виписування рецептів на ліки та медичні засоби. 22 травня новий алгоритм набуває чинності, повідомляється на сайті МОЗ.

Зокрема, там йдеться про те, нові зміни дають право виписувати рецепти лікарям, що здійснюють медичну практику як ФОП.

«Головні зміни стосуються нормативного регулювання впровадження електронного рецепту. Проте поки електронний рецепт буде поступово впроваджуватися, нові поля заповнюватимуться на паперових бланках», – мовиться у повідомленні.

Як пояснюють у міністерстві, електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках: пацієнт отримуватиме СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці.

Окрім того, за даними МОЗ, червоний штамп «Вартість підлягає відшкодуванню» замінено на нове додаткове поле у рецепті «Джерело фінансування», де зазначається назва урядової або муніципальної програми для пільгового відпуску лікарських засобів, а у відомостях про пацієнта лікар повинен зазначити прізвище, ініціали та вік пацієнта, а також номер його амбулаторної чи стаціонарної картки, що поєднуватиме історію лікування пацієнта з усіма даними про нього в системі E-health. 

«Нові вимоги до рецепту не розповсюджуватимуться на рецепти на препарати інсуліну, допоки до електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії не будуть внесені необхідні технічні зміни», – зазначають у МОЗ.

Президент України Петро Порошенко 28 грудня минулого року підписав закони «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» і «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості».

Серед іншого, ці документи пропонують передбачити впровадження сучасних комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, а також засобів для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я, застосування телемедицини, виписування електронних рецептів, використання дистанційної діагностики.
…

У справі колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова зачитали 245 сторінок обвинувального акту із 774-х, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура України за результатами засідання Шевченківського районного суду Києва 21 травня.

Документ розпочали зачитувати 7 грудня 2017 року на вимогу сторони захисту.

Правоохоронці розповіли, що адвокати висунули вимогу читати з вказанням тире, дробів, вихідних номерів.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі зазначили, що під час сьогоднішнього засідання суд відмовив стороні захисту у відводі прокурора, який, на думку САП, був необґрунтований і спрямований на затягування судового засідання та втрату часу на зачитування обвинувального акту.

Наступне засідання призначили на 9:00 30 травня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».
…

Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель провела телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком, повідомили прес-служби лідерів.

«Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Досягнуто домовленості підтримувати тісний діалог на двосторонньому рівні», – повідомляє прес-служба Адміністрації президента України.

Як зазначається, сторони обговорили ситуацію на Донбасі, спільні зусилля для реалізації Мінських домовленостей та питання безпеки, пов’язані із будівництвом газопроводу Nord-Stream-2 («Північний потік-2»).

Окрім того, Меркель розповіла про результати переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі, які відбулися 18 травня. Водночас про деталі розмови німецької канцлерки з російським лідером не повідомляється.

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним заявила, що після будівництва Nord Stream-2 роль України як транзитера повинна зберегтися.
…

Служба безпеки України заявляє, що інформація ФСБ Росії про «створення екстремістської групи» в анексованому Криму за підтримки українських спецслужб не відповідає дійсності. Про це проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» 21 травня сказала речниця СБУ Олена Гітлянська.

Від додаткових коментарів вона відмовилася.

«Ми не коментуємо чергові фантазії ФСБ», – сказала речник СБУ.

Федеральна служба безпеки Росії заявила 21 травня, що припинила «діяльність екстремістської групи» в окупованому Криму. У повідомленні на сайті ФСБ стверджується, що групу створив помічник депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілева Ерол Велієв «за вказівкою Рефата Чубарова, розшукуваного лідера Меджлісу кримськотатарського народу за підтримки СБУ».

Як стверджує російська спецслужба, «до складу групи, сформованої в Харкові, крім Велієва увійшли колишні спортсмени-боксери Стешенко і Третьяков», які нібито підпалили будинок муфтія Криму Еміралі Аблаєва.

Муфтій Криму Еміралі Аблаєв раніше входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу. У 2015 році він був виключений зі складу представницького органу. За словами депутат Верховної Ради України Мустафи Джемілєва, Аблаєв «став маріонеткою в руках окупаційної влади».

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.
…

В Україні демонтували майже 1,5 тисячі пам’ятників Володимиру Леніну, заявив президент України Петро Порошенко під час заходів із нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій.

«На підставі закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів було перейменовано 52 тисячі площ і вулиць, майже тисячу населених пунктів. Одних тільки пам’ятників Леніну демонтували майже 1,5 тисячі. Комуністичну партію, яка безпосередньо винна у репресіях і винищенні мільйонів людей, нарешті заборонено», – сказав Порошенко.

Він заявив, що наприкінці 2013 року «карта України виглядала, як ілюстрація в підручнику з історії КПРС».

«Наші міста, селища і села були щедро обтикані ідолами Леніна і його пособників», – підкреслив Порошенко.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

У лютому 2018 року директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що декомунізація в Україні фактично завершена.
…

Українська армія буде очищена від рудиментів радянсько-російської ідеології, заявив під час заходів із вшанування жертв політичних репресій у Биківнянському лісі на Київщині президент України Петро Порошенко.

«У нашому військовому календарі не має бути нічого спільного з країною-агресором. Тому наприкінці минулого місяця за моїм наказом начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал армії Віктор Муженко затвердив «Програму заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України», – сказав Порошенко.

Він також зазначив, що будь-які «рудименти» радянської та сучасної російської ідеології негативно впливають на бойовий дух українського війська.

Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко 25 квітня підписав наказ про затвердження «Програми заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України». Серед причин впровадження такої програми вказувалось виконання закону про декомунізацію.

Після окупації Криму і початку збройного конфлікту на Донбасі багато військових традицій в Україні, які дістались «у спадок» від радянських часів і досі існують в Росії, почали змінюватися. Так, в Україні більше не святкують День захисника вітчизни 23 лютого, натомість визначено День захисника України 14 жовтня. Також багато військових частин і з’єднань носять імена історичних постатей, чия діяльність замовчувалась або засуджувалась у радянські часи. Крім того, на початку року у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується замінити радянське привітання в лавах армії із «Здрастуйте, товариші», «Бажаємо здоров’я» на «Слава Україні» та «Героям слава».

Україна визнала Росію державою-агресором.
…

Від початку доби і до 12-ї години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі здійснили 22 обстріли позицій сил Операції об’єднаних сил, повідомив на брифінгу речник Міноборони Дмитро Гуцуляк.

За його словами, вночі ситуація в зоні конфлікту загострилася і бойовики вдалися до застосування заборонених Мінськими угодами важких видів озброєння.

«О 5:20 протягом 40 хвилин бойовики російської окупаційної адміністрації випустили 20 реактивних снарядів із систем «Град» та 10 мін 120 калібру по нашим захисникам Авдіїївки», – повідомив речник Міноборони.

За його словами, наразі постраждалих серед українських військових немає.

Раніше штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню минулої доби, при цьому поранень зазнали троє військових ЗСУ. В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона напередодні випустила майже триста боєприпасів у бік захоплених бойовиками територій. В угрупованні «ЛНР» нарахували понад 120 випущених боєприпасів.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

Під час бойових дій на Донбасі 19 травня підтримувані Росією бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню, втрат серед військових немає, але поранень зазнали три бійці, повідомив штаб Операції об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, інтенсивні бойові дії напередодні тривали на всій лінії зіткнення. Бойові дії з боку бойовиків продовжились і з початком нової доби, додали у штабі.

«Упродовж ночі поточної доби, 20 травня, противник п’ять разів застосував важке озброєння, в тому числі реактивні системи БМ-21 по захисникам Авдіївки в районі Донецької фільтрувальної станції», – йдеться у ранковому зведенні.

Сайти бойовиків ще не підтвердили і не спростували цієї інформації. Напередодні в угрупованні «ДНР» повідомили про обстріл окупованої Горлівки, загибель однієї людини та поранення іншої. 

В угрупованні «ЛНР» заявляють про сім порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

У Співдружності незалежних держав висловили здивування указом президента України Петра Порошенка про відкликання українських представників зі статутних органів СНД.

Як заявив керівник прес-служби СНД Володимир Ніканоров, Україна й раніше виступала з деякими заявами, що, за його словами, лишалися без наслідків.

Як сказав він російському агентству «РІА Новості», варто запитати українську сторону, «кого персонально вони відкликали цього разу».

«Річ у тім, що в апараті виконкому (СНД) зараз немає працівників від України… Раніше, до 2014 року, у виконкомі представники України обіймали досить високі посади: заступник голови, директор департаменту, заступник директора департаменту. Це серйозні були посади. Але 2014 року вони (Україна) попередніх відкликали, а нових не призначили», – заявив Ніканоров.

Раніше 19 травня Петро Порошенко, як повідомила його прес-служба, підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів СНД. При цьому сам президент, перебуваючи Вінниці з нагоди українського святкування Дня Європи, заявив: «Сьогодні ми зробили все можливе, щоб перетнути рубікон, повертаючись до Європейського союзу. Сьогодні я підписав відповідний Указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД».
…

В Україні, яка проголосила курс на європейську інтеграцію, святкують День Європи.

Святкування відбуваються не лише в Києві, а й у багатьох інших містах.

Зокрема, чільне керівництво країни ‒ президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман ‒ беруть участь у святкових заходах у Вінниці.

Порошенко, вітаючи мешканців міста і всієї України зі святом, закликав усіх українців разом «рухатися в Європу» ‒ «і не лише в День Європи, а й кожного дня». «Я твердо вірю у близьке європейське майбутнє України», ‒ заявив голова держави.

«Ми рішуче повертаємось у Європу, до європейської родини народів. Повертаємося, бо Україна завжди там була», ‒ додав він.

Під час перебування у Вінниці президент також повідомив, що підписав указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД. «Нам там немає більше що робити. Ми рухаємося разом у Європу», ‒ сказав Порошенко.

У всій Європі День Європи святкується 9 травня ‒ в день проголошення 1950 року так званої «декларації Шумана». В ній тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав поглиблювати інтеграцію європейських країн; цей процес урешті привів до створення Європейського союзу.

В Україні 9 травня досі за радянським зразком залишається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який у Європі вшановують 8 травня. Тому в Україні День Європи святкують у третю суботу травня.
…

«Сьогодні ми зробили все можливе, щоб перетнути рубікон, повертаючись до Європейського союзу»
…

Президент України Петро Порошенко 19 травня призначив на посаду голови Хмельницької облдержадміністрації Вадима Лозового. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Президент, мовиться у повідомленні, підтримав пропозицію уряду, яку було внесено щодо призначення Лозового на посаду голови Хмельницької ОДА. Глава держави повідомив, що підписав відповідний указ та вручив новому керівнику посвідчення.

Порошенко також зауважив, що під час вибору керувався тим, що Лозовий є людиною, яка представляє реальний сектор економіки.

«І це є першим завданням, яке я ставлю як президент – принципове забезпечення зростання економіки, залучення інвестицій, підвищення зарплат. Робити все для того, щоб забезпечити на Хмельниччині інвестиційний та економічний бум», – наголосив Петро Порошенко.

«Які у мене є побажання? Перше – підвищення заробітної плати»,  – сказав Петро Порошенко Лозовому.

За його словами, середня заробітна плата в країні стрімко наближається до 9 тисяч гривень: «Скільки зараз середня заробітна плата в Хмельницькій області? Трохи більше за 6,5 тисяч гривень».

Вадим Лозовий – депутат Хмельницької облради VII скликання, позапартійний, 1971 року народження. Обраний до облради від Хмельницької обласної організації партії «За конкретні справи», є керівником депутатської фракції цієї ж партії, член депутатської групи «Захист прав власників земельних паїв». Очолює постійну комісію облради з питань економічного розвитку, промисловості, підприємництва, енергетики, транспорту та зв’язку. Раніше працював на різних посадах в ТОВ «Епіцентр» та ТОВ ​«Епіцентр К». 

Президент також повідомив, що колишній голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук стане радником президента. 

16 травня ​Корнуйчук повідомив, що йде у відставку, причини звільнення Корнійчук не вказав.  Корнійчука було призначено головою Хмельницької ОДА у квітні 2016 року.
…

У березні президент заявив про намір ініціювати внесення змін до Конституції, за якими стратегічною метою держави буде членство в ЄС і НАТО
…

Перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Александр Гуґ закликав сторони конфлікту в регіоні до розведення сил і відведення озброєння.

«Якщо не буде розведено сили, то ситуація не зміниться, але разом із ними потрібно також відвести і важке озброєння», – сказав Гуґ під час прес-конференції в окупованому Донецьку.

Він заявив, що спостерігачі останнім часом фіксують збільшення кількості порушень режиму припинення вогню та жертв серед мирного населення по обидві сторони лінії розмежування.

«Принаймні про 20 жертв серед цивільного населення нам повідомили, і близько 50 відсотків випадків ми вже підтвердили», – зазначив Гуґ, не уточнивши період часу, про який іде мова.

17 травня в ОБСЄ повідомили, що перший заступник голови місії їде на Донбас з огляду на серйозне погіршення ситуації з безпекою за попередню добу. 18 травня він позапланово зустрівся з командувачем української Операції об’єднаних сил Сергієм Наєвим.

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня заявляють про його порушення й звинувачують у цьому одна одну.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

У Міністерстві закордонних справ заявляють, що альтернативний шлях поставки російського газу в Європу може призвести до посилення конфлікту  після завершення будівництва «Північного потоку-2». Про це заявила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила в ефірі Радіо НВ.

«Це дійсно питання безпеки не тільки української, а й в цілому європейської. І якщо буде побудований Північний потік-2, то у нас немає гарантії ескалації конфлікту з боку Росії ніякої, тому що є альтернативний шлях постачання цього газу в Європу. Їх (Німеччину– ред.) можна переконувати тільки спільними зусиллями з такими партнерами як США. Самостійно ми вже переконуємо більше двох років цього не робити, і тільки останнім часом коли вони зрозуміли, що санкції можливі і проти європейських компаній, вони почали шукати можливі компроміси», – сказала вона.

Читайте також –​ «Північний потік-2»: США попереджають про санкції, а Меркель обговорює проект із Путіним

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.
…

Верховній Раді України пропонують перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку. Проект закону про внесення змін до статті 133 Конституції України на розгляд парламенту внесли 153 народних депутати.

Документ зареєстрований у парламенті, але тексту проекту на сайті Верховної Ради поки що немає.

Верховна Рада перейменувала Кіровоград на Кропивницький 14 липня 2016 року. Для перейменування назви області необхідно внести зміни до Конституції.

Марко Кропивницький (1840 – 1910) – український письменник, драматург, актор театру. Значна частина життя Кропивницького минула в місті, тепер названому його ім’ям. У Єлисаветграді Кропивницький створив у 1882 році «Товариство українських артистів».

Назва «Кіровоград», створена на честь російського радянського діяча Сергія Кірова (справжнє прізвище Костриков), підпадала під «закон про декомунізацію». Він забороняє, зокрема, назви, в яких використані імена або псевдоніми осіб, що обіймали керівні посади в компартійних і радянських державних органах.

 
…

Міністерство закордонних справ Росії вимагає від України звільнити керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого 17 травня суд у Херсоні заарештував на два місяці.

«У Росії рішуче засуджують подібні репресивні дії щодо журналіста, який завжди чесно й сумлінно виконував свій професійний обов’язок. Розцінюємо це як кричуще свавілля, наступ на свободу слова і спробу київського режиму силовими методами задушити будь-які прояви об’єктивності і неупередженого погляду на події, що відбуваються в країні», – заявили в МЗС Росії.

17 травня Херсонський міський суд заарештував керівника «РИА Новости Украина» до 13 липня без права застави.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському, який має громадянство України й Росії, інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним.

За даними Служби безпеки України, журналіст за завданням Москви готував спочатку інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, а потім у Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Він щомісяця отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, гроші для цього, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Читайте також: CPJ закликає Київ оприлюднити докази в справі керівника «РИА Новости Украина»

Раніше через висвітлення діяльності підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі Вишинський був внесений в базу українського сайту «Миротворець», а в 2014 році після анексії Криму журналіста нагородили в Росії медаллю «за об’єктивне висвітлення подій у Криму».

Представник Держдепартаменту США Гезер Науерт, коментуючи обшуки й затримання, зазначила, що у Вашингтоні розуміють стурбованість Києва російською пропагандою, але закликають українську владу діяти в рамках закону.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір зазначив, що «боротьба з пропагандою не повинна суперечити міжнародним стандартам у галузі прав людини й представляти собою непропорційне втручання в діяльність засобів масової інформації».
…

Лікарів вибрали понад 10% українців, повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Третину декларацій із лікарями підписали люди у віці 40-64 років. Наступні за активністю вікові групи – це люди 18-39 років і 65 років і більше (по 22%).

Згідно з інформацією на сайті відомства, декларації з терапевтами, педіатрами і сімейними лікарями підписали майже 4,5 мільйона людей, найбільше – на Вінничині (20% жителів вибрали своїх лікарів). У Харківській області декларації підписали 16% жителів, у Полтавській – 15,5%, у Чернівецькій – 13%, у Житомирській – майже 11%.

У МОЗ зазначили, що наразі в електронній системі охорони здоров’я зареєтровані 20,5 тисячі лікарів. 72,6% пацієнтів, які вже обрали свого лікаря, підписали декларації з сімейними лікарями, 15,1% – з терапевтами, 12,3% – з педіатрами.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

12 травня Міністерство охорони здоров’я заявило, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.
…

Російські правоохоронні органи не вживають зусиль для розслідування 17 викрадень активістів в анексованому Криму, заявив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«На сьогоднішній день, за нашими даними, в Криму викрадено вже 17 осіб, про них немає ніякої інформації. Практично всі ці випадки не розслідуються: справи начебто не закриті, в той же час немає активних дій. Щодо Ервіна Ібрагімова ми не бачимо ніяких прояснень. Думаю, що це пов’язано з причетністю до справи представників силових структур окупаційної влади, або так званої «самооборони». Зі свого боку, ми повинні більше звертати увагу міжнародної громадськості і чинити тиск на Росію. Саме вона несе відповідальність за кожного зниклого», – сказав Барієв.

Читайте також: Зниклі в Криму: що з’ясували автори альтернативного розслідування

У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі викрали члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Камера відеоспостереження зафіксувала, як двоє людей у формі російських дорожніх інспекторів зупинили машину Ібрагімова і затягли його в свій мікроавтобус.

Кримська правозахисна група припускає, що викрадення було скоєне російською владою або підконтрольними їй парамілітарними групами.

 
…

Міністерство закордонних справ України виступає за посилення санкцій проти Російської Федерації через збільшення кількості обстрілів та погіршення ситуації на Донбасі. Про це речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила 17 травня в мікроблозі Twitter.

«Погіршення становища на Донбасі. 66 атак, застосування «Градів» Росією та її поплічниками. Четверо українських військових поранено, двох вбито. Санкції мають бути посилені», – вказала речниця.

У зоні бойових дій на Донбасі 16 травня загинули двоє українських військових, ще четверо зазнали поранень, повідомив раніше 17 травня штаб Операції об’єднаних сил. За цими даними, ситуація ускладнилася, підтримувані Росією бойовики 66 разів порушили режим припинення вогню, з них 25 разів застосовували міномети, артилерію та реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град». Як ідеться в ранковому зведенні, близько 21:00 «Градами» були атаковані українські позиції поблизу Авдіївки.

В угрупованні «ЛНР» заявляють про дев’ять порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби, в тому числі вказують, що під обстрілом опинився Луганськ.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі «Градами» району Донецької фільтрувальної станції. Також донецькі бойовики заявляють про загибель жінки на півночі непідконтрольної владі України Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Український бізнесмен Ігор Коломойський вважає, що «мав би добирати слова», коли в 2014 році давав характеристику президенту Росії Володимиру Путіну та його колишньому українському колезі Віктору Януковичу. Про це він заявив в інтерв’ю Жанні Немцовій на Deutsche Welle.

«Можете назвати це не «шизофренією», а «божевіллям». Хоча йшлося ж не лише про нього (Путіна – ред.). Ішлося про Януковича насамперед. Через якого все це сталося. Скажімо так, вираз емоційний, але, за великим рахунком, за формою, так, може, я уже і не мав права на цій посаді це казати», – визнав Коломойський.

3 березня 2014 року, одразу після призначення головою Дніпропетровської облдержадміністрації, Ігор Коломойський назвав Путіна «маленького зросту шизофреником».

«Враховуючи шизофренію другого опонента – у нас був великий шизофренік, а там маленького зросту шизофренік. Він повністю неадекватний, він повністю збожеволів, його месіанство – відновлення Російської імперії в кордонах 1913 року або Радянського Союзу в кордонах 1991-го – весь світ може довести до катастрофи», – сказав тоді Коломойський.

В інтерв’ю DW Коломойський також заявив, що Петро Порошенко, «щоб вдруге обратися президентом», прагне контролювати всі телеканали України, в тому числі «1+1». «Ну, як у нашого північно-східного сусіда», – додав Коломойський. На думку екс-керівника Дніпропетровщини, президент у жодному разі не отримає телеканал.

Президент України Петро Порошенко жодного разу публічно не заявляв про прагнення контролювати всі телеканали.

У минулому Ігор Коломойський був контролюючим акціонером націоналізованого в грудні 2016 року «Приватбанку». Структурам підприємця належать також український телеканал «1+1» та 43 відсотки нафтовидобувної компанії «Укрнафта».
…

Росія підтримує обмін утримуваними особами між Україною та бойовиками на Донбасі у форматі «157 на 20», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов.

«Російська делегація констатувала, що сьогодні є всі умови для обміну всіх утримуваних людей, особи яких встановлені і підтверджені сторонами конфлікту. Це 157 осіб, утримуваних силовими структурами України, та 20 осіб, які утримуються на Донбасі», – сказав Гризлов.

16 травня представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила, що прогресу в питанні звільнення заручників немає. За її словами, російська сторона не надає відповіді щодо 23 своїх громадян, засуджених за злочини проти України, яких Україна готова передати Росії.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що не має наміру брати участь у президентських виборах. Про це він заявив в інтерв’ю агенції «Інтерфакс».

«Я, напевно, єдиний не кандидат у президенти з великого кола моїх знайомих. Це продумане рішення. З самого початку моєї роботи тут, незважаючи на різні розмови, я точно не кандидат у президенти», – сказав він.

За словами Луценка, його роль на виборах – «стриматися і не почати давати прямі оцінки популістам».

«Я намагатимуся говорити лише одне – підтримайте тих, хто будує країну, а не тих, хто все критикує і дає нескінченні нездійсненні обіцянки», – наголосив він.

Читайте також – Політика в Україні: нові обличчя та старі проблеми

У квітні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що буде брати участь у чергових парламентських виборах.

Чергові вибори до Верховної Ради мають відбутися восени 2019 року.
…

Керівництво російської колонії пригрозило примусовим годуванням українському режисерові, кримчанину Олегу Сенцову, який оголосив голодування. Про це 16 травня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Колонія вже перевела його в «безпечне місце», де він утримується в одиночній камері. Адміністрація веде з ним переговори, щоб він відмовився від голодування. Вони його попередили, що в разі різкого погіршення стану здоров’я, вони будуть годувати його примусово. Буде медикаментозне втручання», – сказав Дінзе.

За його словами, Сенцова також можуть відправити на психіатричну експертизу.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов від 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. Адвокат Дінзе зазначає, що засуджений готувався до протесту півтора місяці.

Сенцов й інший кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Федеральна служба безпеки Росії заявляє про порушення справи проти капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041», якого затримали співробітники російського прикордонного управління ФСБ недалеко від мису Тарханкут в анексованому Криму.

«Справу порушено за фактом незаконного видобутку водних біологічних ресурсів… На судно «ЯМК-0041» накладено арешт», – йдеться в повідомленні.

За даними ФСБ Росії, справу порушили проти Віктора Новицького.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.

Підконтрольна Росії влада півострова заявила, що членів екіпажу судна доставили до Криму «для проведення процесуальних дій».

Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби на українській території. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу.

МЗС України називає затримання українського судна «узурпацією суверенних справ України» щодо прилеглих до півострова акваторій і «порушенням Конвенції ООН з морського права і звичайного міжнародного права».

Перед затриманням судна українські прикордонники повідомили, що «росіяни почали жорстку політику затримання і огляду суден», які прямують через Керченську протоку. За повідомленням відомства, починаючи з 30 квітня російські спецслужби зупиняють суду щодня для огляду та ідентифікації екіпажу.

25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальну виробництво за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Міністерство охорони здоров’я України призначило генерального директора державного підприємства «Електронне здоров’я», повідомляє прес-служба відомства. Ним став Денис Мацуй.

У МОЗ заявили, що найважливішими напрямками «Електронного здоров’я» залишаються впровадження принципів безпеки, визначення пріоритетів розробки, підтримка поточного плану трансформації системи охорони здоров’я.

У відомстві заявили, що Мацуй має понад 11 років досвіду у сфері інтернет-технологій, стратегічного планування та управління. До 2017 року він був директором з маркетингу та комерційним директором компанії OpsWay.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

11 травня в МОЗ заявили, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.
…

Експерти антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ закликають Верховну Раду прискорити підготовку законопроекту про Вищий антикорупційний суд до розгляду у другому читанні.

В організації заявили, що комітет парламенту з питань правової політики та правосуддя «фактично блокує» подальший розгляд законопроекту.

«За два місяці з моменту прийняття законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд» у першому читанні комітет збирався вже декілька разів. Проте члени комітету так і не розпочали підготовку законопроекту до другого читання та розгляд поданих поправок», – заявили в Реанімаційному пакеті реформ.

В організації заявили, що протягом двох тижнів після голосування за проект закону в першому читання депутати запропонували близько двох тисяч поправок до цього документа.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Як заявив тоді голова Верховної Ради Андрій Парубій, всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

Міжнародний валютний фонд наголошував на важливості невідкладного схвалення закону про Антикорупційний суд в Україні, і «щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону в повну відповідність із передбаченими програмою зобов’язаннями і рекомендаціями Венеційської комісії Ради Європи».

Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…