Політика Північноатлантичного союзу щодо України не змінилася, заявив Радіо Свобода представник НАТО після того, як на сайті НАТО Україну додали до переліку країн, які прагнуть вступу.

«Політика НАТО залишається та сама. Змінилася політика України, і це відображено на сайті», – сказав представник на умовах анонімності.

Уранці 9 березня в деякі сторінки на сайті НАТО внесли зміни, які констатували минулорічне відновлення Україною курсу на вступ до союзу. У Києві ці виправлення оголосили 10 березня нібито «офіційним визнанням Північноатлантичним союзом статусу України як країни, що прагне вступу» (англ. aspirant country).

На сторінку про розширення НАТО, де були перелічені три країни, які прагнуть вступу, – Боснія і Герцеговина, Грузія і Македонія, – додали й четверту, Україну. При цьому зі сторінки прибрали згадку про те, що «з 2010 року Україна офіційно не прагне членства».

А до сторінки про відносини між НАТО і Україною додали згадку про те, що 8 червня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за зміни до законів про національну безпеку і про основи внутрішньої і зовнішньої політики, відновивши пункт про членство в НАТО як одну зі стратегічних зовнішньополітичних цілей країни.

Перед тим, 23 грудня 2014 року, Верховна Рада підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу. 29 грудня президент Петро Порошенко підписав його.

2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовилася від чинного раніше курсу на вступ до НАТО.

2008 року, ще за чинності попереднього курсу на вступ, союз НАТО на Бухарестському саміті відмовився надавати Україні План дій для членства, який надавали всім іншим кандидатам на вступ – як вважають, під тиском Росії. При цьому Північноатлантичний союз погодився з тим, що Україна може стати членом організації в майбутньому, але не встановив жодного чіткого терміну, хоча перспектива членства підтверджувалася відтоді на кожному саміті.

2004 року Янукович, на той час прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.

У НАТО щоразу підтверджують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови, «двері завжди залишаються відчиненими».

Водночас Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».

Щодо інших трьох країн, які прагнуть вступу до НАТО, то Грузія нині перебуває в ситуації, схожій із Україною (тільки що її влада, на відміну від української 2010 року, не відмовлялася від цього курсу; і Грузія, і Україна перебувають нині за одну сходинку до ПДЧ, на рівні «Інтенсифікованого діалогу»), Македонія має свій План дій для членства ще від 1999 року (але його завершення заблоковане через суперечку з Грецією через назву країни), а Боснія і Герцеговина отримала ПДЧ 2010 року (але його виконання досі не почали через суперечки щодо власності на оборонні об’єкти між центральною владою цієї федеративної країни і її федеральними складовими).
…

Серед цілей кібернападів на Міністерство закордонних справ Німеччини, що здійснювалися останнім часом, імовірно, російськими хакерами, були й документи щодо переговорів між Європейським союзом і Україною, повідомило німецьке видання Der Spiegel.

Посилаючись на власну інформацію, видання пише, що такі нові дані про ті напади стали йому нині відомі.

Крім «українських», серед викрадених документів були й схожі дані про відносини ЄС із Білоруссю, також кібернападники особливо цікавился інформацією про переговори Євросоюзу з Великою Британією про її вихід із ЄС.

Але, пише видання, витік цих даних був контрольований німецькими спецслужбами, які до того часу вже викрили втручання.

Німецькі правоохоронці вважають відповідальними за напади на внутрішню комп’ютерну мережі урядових органів країни і чільних посадовців, так звану «Інформаційну мережу Берлін – Бонн», хакерську групу, відому як Turla, і її кампанію, названу Snake. Як пише видання, спецслужби вбачають чіткий зв’язок між цією групою і Федеральною службою безпеки Росії.

У статті згадано і про іншу групу російськомовних хакерів, APT 28 , також відому як Fancy Bear. Її теж на заході пов’язують зі спецслужбами Росії.

У перших повідомленнях про викриття останніх кібернападів на урядові комп’ютерні мережі Німеччини наприкінці лютого саме цю групу називали призвідником тих нападів.

У світі звинувачують хакерські групи, що, як вважають, пов’язані зі спецслужбами Росії, в цілій низці кібернападів і кібервтручань у внутрішні справи багатьох держав протягом кількох останніх років. Москва щоразу заперечує свою причетність.
…

Український закон про освіту мав на меті покінчити з «радянським» минулим української освітньої системи, але наштовхнувся на дещо непропорційну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення. Про це вона заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему «Відродження процесу євроатлантичної інтеграції». 

«Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин», – заявила Катарін Матренова.

Новий український закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року, зокрема, його норма щодо державної мови освіти викликали критику в деяких колах в Україні та за кордоном. В першу чергу через це значно загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. 

Київ ці звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко привітав визнання Північноатлантичним альянсом прагнення України бути повноцінним членом цієї організації та заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».

«Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенберґу в лютому 2018 року, де з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу. Тиха дипломатія з просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», – написав Порошенко у Facebook.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації. «Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка здатна взяти на себе зобов’язання членства та сприяти безпеці в євроатлантичному регіоні», – йдеться у повідомленні на сайті НАТО.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.
…

Чим загрожує Україні та ЄС російський «Північний потік-2»? Тарас Шевченко – на постаменті чи серед нас? RAB-тарифи на електрику: європейський принцип за більшу ціну?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Олександр Лащенко і гості студії: колишній заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Вадим Улида, експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров, політичний експерт Андрій Дацюк; письменники Сашко Лірник і Любко Дереш, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; екс-міністр палива й енергетики, голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков та економіст Борис Кушнірук.
…

Українська місія в ОБСЄ і ООН у Відні очікує, що спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ за виборами в Росії буде строго дотримуватися резолюції Генасамблеї ООН щодо невизнання анексії Москвою Криму. Про це йдеться в повідомленні дипломатичної місії у Twitter.

«Ми очікуємо, що поточна Спостережна місія БДІПЛ за виборами в Росії буде діяти в суворій відповідності з принципами і зобов’язаннями ОБСЄ та резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» щодо невизнання будь-яких змін статусу АР Крим та Севастополя як невід’ємних частин України», – йдеться в повідомленні.

7 березня в Європейському парламенті заявили, що не будуть відправляти офіційних спостерігачів на заплановані вибори президента в Росії і Азербайджані.

Вибори президента Росії планують провести 18 березня 2018 року – в річницю анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в анексованому Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Головне управління Національної поліції в Києві на вимогу столичного Печерського райсуду розпочало кримінальне провадження за статтею «порушення недоторканості приватного життя» лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з боку журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Про це повідомили у прес-службі поліції Києва.

«Копія ухвали Печерського суду Києва за скаргою Медведчука В.В., в інтересах якого діє адвокат Кириленко І.І., надійшла до Солом’янського УП для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України (Стаття 182 «Порушення недоторканності приватного життя», 2 частина: «ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк», – ред.) Дані матеріали були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та в подальшому розпочате кримінальне провадження», – йдеться у відповіді редакції від прес-служби поліції Києва.

«Це ніщо інше, як невдала спроба банального тиску на редакцію. Зараз ми у правовий спосіб домагаємось кримінальної відповідальності для охоронців самого Медведчука, які здійснили фізичний напад на нашу знімальну групу поблизу аеропорту Київ, перешкодивши їхній законній журналістській діяльності. Одному з них Нацполіція Києва вже вручила підозру. Очевидно, будь-що «завести справу» на наших журналістів – це такий крок Медведчука у відповідь», – зазначає автор і ведуча програми «Схеми» Наталка Седлецька, наголошуючи, що лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – особа публічна, і навіть офіційно уповноважена державою брати участь у переговорному процесі щодо звільнення заручників.

«Наші журналісти не просто мали повне право проводити зйомку. Вони виконували свій прямий журналістський обов’язок – фіксувати факти, що можуть свідчити про зловживання Медведчука своїм становищем у власних цілях. Жодними кримінальними провадженнями за недолугими звинуваченнями нас залякати не вдасться. Ми та наші юристи впевнені у законності наших дій – і, якщо знадобиться, будемо готові довести це в рамках офіційного розслідування», – зазначила Наталка Седлецька. 

Раніше стало відомо, що юристи Віктора Медведчука звернулися до Печерського суду Києва з вимогою зобов’язати правоохоронців відкрити провадження щодо начебто втручання журналістів програми у приватне життя бізнесмена.

Увечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, там перебувала знімальна група «Схем» у складі Михайла Ткача, Кирила Лазаревича та Ярослава Бондаренка з метою зафіксувати його прямі перельоти до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти в попередньому розслідуванні, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака і бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах застосовувати силу проти знімальної групи – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Пізніше, 28 лютого 2018 року на прес-конференції Петро Порошенко у відповідь на запитання журналістів підтвердив офіційний статус Віктора Медведчука у процесі звільнення українських заручників. 
…

У структурі Міністерства внутрішніх справ України працюють більше 50 тисяч жінок, заявив перший заступник голови МВС Сергій Яровий.

«У системі органів внутрішніх справ жінки стоять пліч-о-пліч з чоловіками. Впровадження принципу гендерної рівності в органах системи внутрішніх справ є одним з пріоритетів Міністерства. Кількість жінок в органах та підрозділах служби цивільного захисту складає більше 50 тисяч», – цитує Ярового прес-служба МВС.

Він зазначив, що в ДСНС працює близько 8 тисяч жінок, у Державній прикордонній службі – 11 тисяч (з них 13% – офіцери), у Національній поліції – більше 30 тисяч, а в Національній гвардії – більше 4 тисяч.

7 березня президент України Петро Порошенко повідомив, що службу в Збройних силах України проходять 25 тисяч жінок, у військових частинах бойового складу служать понад дев’ять тисяч жінок.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

У центрі Києва відбувається Марш жінок. Захід організований активістками та активістами правозахисних і феміністичних організацій.

Марш відбувається під гаслами проти насильства щодо жінок, нерівності в оплаті праці за однакову роботу та інших дискримінаційних практик.

«Ми росли в суспільстві, де жінці виділяють «особливу роль», не питаючи саму жінку. Нам кажуть, що ми повинні контролювати себе, щоб хтось не заподіяв нам шкоди, фізичної та моральної. «Сама винна», – кажуть тій, що пережила домашнє насильство від найближчих чоловіків. Нам кажуть вдягатися красиво, щоб чоловікам на роботі чи вулиці «було приємно». Нам недоплачують на роботі», – заявляють організатори акції у Facebook.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

З  початку проведення української воєнної операції на Донбасі військова прокуратура Центрального регіону направила до суду 56 обвинувальних актів за статтею про «державну зраду», повідомила прес-служба відомства.

За даними прокуратури, у 55 випадках призначене спеціальне досудове розслідування.

Згідно з повідомленням загалом у розшуку 4 266 військовослужбовців, які у 2014 році не прибули з Криму для подальшого проходження військової служби, їх обвинувачують у дезертирстві. У прокуратурі заявили, що до суду направили чотири обвинувальні акти стосовно чотирьох військовослужбовців. Їх засудили до різних термінів позбавлення волі.

Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після цього частина українських військовослужбовців залишилися на території Криму й присягнули на вірність Росії.
…

Президент України Петро Порошенко планує найближчим часом відвідати Німеччину й обговорити з тамтешньою владою тему будівництва газопроводу «Північний потік-2».

«Я збираюся відвідати і Німеччину протягом двох-трьох тижнів. Ця тема, безумовно, буде в порядку денному наших переговорів», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Він зазначив, що Україна є повноцінним членом Енергетичного співтовариства.

«Ми намагаємось робити все можливе, у тому числі і (брати – ред.) участь в судових процесах, де ми разом з Польщею беремо участь, для демонстрації юридичних аргументів неможливості будівництва «Північного потоку-2», – заявив Порошенко.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є виключно комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

США мають іншу думку щодо «Північного потоку-2». Наприкінці січня держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що США виступають проти побудови газопроводу, оскільки, на думку Вашингтона, він є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.
…

«Військовослужбовці-жінки роблять надзвичайно відповідальну справу оборони української держави»
…

Представниці медіасфери звинуватили президента України Петра Порошенка в сексизмі через його звертання до журналістки видання «Детектор медіа» Марини Баранівської, яку він назвав «дорогенькою».

Медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна та журналістка «Громадського радіо» Єлизавета Кузьменко напередодні Міжнародного жіночого дня одягли футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

«Рівно три роки тому Петро Порошенко вручав мені нагороду зі словами «Ірино, Україна пишається вами». Я знаю точно, що не потерпіла б, якби його звернення звучало як «дорогенька, Україна пишається вами». І сьогодні мене обурює, як він звертався до жінок-журналісток на своїй прес-конференції. #Ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу», – написала Земляна.

28 лютого під час прес-конференції Порошенка журналістка «Детектор медіа» Марина Баранівська поставила запитання: «Як це – бути президентом-олігархом у країні, де люди живуть на межі гуманітарної катастрофи? Чи не відчуваєте свою ціннісну невідповідність цій посаді?».

У відповідь президент почав перелічувати свої досягнення на посаді та запросив журналістку провести з ним один день, аби вона змінила свою думку, звернувшись до неї «Дорогенька моя».
…

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Олег Ткачук обраний головою Ради суддів України, повідомляє прес-служба ради.

Рішення ухвалили на першому засіданні новообраної Ради суддів України 6 березня.

На засіданні також обрали секретаря ради. Ним стала суддя Господарського суду Києва Оксана Марченко.

Не змогли члени РСУ обрати заступника голови, тому у засіданні ради оголосили перерву.

Про дату наступного засідання мають оголосити додатково.

Раніше Раду суддів очолювала Валентина Симоненко.

 
…

Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Солом’янського райсуду про повернення прокуратурі обвинувального акту у справі колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка.

Його звинувачують у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, професійній діяльності журналістів, а також у перевищенні влади при затриманні в ніч з 22 січня 2014 року на 23 січня 2014 року учасників «Автомайдану» і Євромайдан у Кріпосному провулку в Києві.

Як повідомляє портал «Судова влада України», 6 березня судді Апеляційного суду розглянули скаргу прокурора, подану на ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

«За результатами апеляційного розгляду задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Солом’янського районного суду Києва від 26 жовтня 2017 року по обвинуваченню Логвиненка А.Д. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції», – йдеться в повідомленні.

Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. У 2015 році Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

Президент висловив сподівання, що Україна використає досвід німецького і французького законодавства щодо протидії фальшивим новинам
…

Мінські угоди передбачають відновлення територіальної цілісності України та розпуск незаконних структур, наголошує спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер.

«Метою мінських угод (підписаних лідерами так званих «ЛНР-ДНР») є відновлення територіальної цілісності України та конституційного порядку. Реалізація Мінська дорівнює розпуску цих незаконних структур. Небажання розформувати – це небажання виконаті мінські угоди», – написав Волкер у мережі Twitter увечері 5 березня.

Таку позицію американський дипломат виголошує вже не вперше.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого Волкер наголосив, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
…

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин. За доведення до самогубства – кримінальна відповідальність. Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мін’юст.

На ці теми говоритимуть ведуча «Ранкової Свободи» Ірина Гнатишин і гості студії: військовий експерт Ігор Козій, військовий оглядач Олексій Арестович; голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Олег Чабан, офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук, речник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.
…

Президент України Петро Порошенко закликає міжнародних партнерів засудити проведення Росією виборів президента в анексованому Криму і вжити заходів для недопущення громадян своїх країн до так званого «міжнародного спостереження». Як повідомляє 5 березня прес-служба глави держави, президент заявив про це після зустрічі з головою МЗС Фінляндії Тімо Сойні.

Як повідомили в прес-службі Порошенка, також у ході розмови сторони обговорили ситуацію на Донбасі і в Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН.

«Дякую за підтримку позиції про необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – заявив президент.

Перед цим під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним голова МЗС Фінляндії засудив анексію Криму Росією, яка була здійснена в лютому-березні 2014 року.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Раніше президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів на анексованому півострові.

Тим часом, прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Правозахисники закликають генерального прокурора Юрія Луценка провести розслідування «слідчих дій» під будівлею парламенту в Києві 3 березня. Звернення правозахисних організацій і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської оприлюднене на сайті омбудсмена.

На їхню думку, існують «обґрунтовані підстави» стверджувати, що в діях правоохоронців вбачається низка грубих порушень прав людини, гарантованих Конституцією України, зокрема права на мирне зібрання, права на свободу слова, права не бути підданим нелюдському поводженню та права на особисту свободу.

Автори звернення переконані, що відбулося грубе порушення закону «Про Національну поліцію», який забороняє поліцейському наносити удари по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку і в живіт.

Правозахисники зазначають, що «залишається проблемою неможливість ідентифікувати особу правоохоронця, який порушує права людини».

3 березня поліція заявила, що проводить «слідчі дії» в наметовому містечку, встановленому активістами в жовтні минулого року. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

За словами начальника поліції Києва Андрія Крищенка, слідчі й поліція працювали в рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві у грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

Рух вулицею Грушевського, де стояли намети, розблокований. Демонтаж наметів супроводжувався сутичками між поліцією та мешканцями наметового містечка. У результаті, за даними поліції, до лікарень звернулися 13 людей із числа тих, що були в наметовому містечку, і семеро правоохоронців. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість із яких відпустили.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» і п’ять димових мін.

Крім того, на місці подій від розпилення газового балончика потерпів журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко. Журналіст, якому знадобилася медична допомога, заявив, що балончик застосував співробітник поліції. Начальник Головного управління Нацполіції у місті Києві Андрій Крищенко запевнив, що за цим фактом проведуть службову перевірку. У столичній прокуратурі також відкрили два кримінальні провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими і про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

У партії «Рух нових сил» колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, яка свого часу організувала цей протест і табір під парламентом, але потім дистанціювалася від нього, засудили знесення наметового містечка під Верховною Радою. У партії стверджували, що протест, який тривав від 17 жовтня 2017 року, залишався мирним, а «всі провокації та насильство здійснювали виключно представники влади».
…

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Швеція готова розглянути можливість участі в миротворчій місії ООН на Донбасі, заявив міністр оборони Швеції Петер Хультквіст під час візиту до Києва.

«Якщо буде ухвалене рішення Ради безпеки ООН щодо розгортання миротворчої місії в Україні, Швеція розглядатиме можливість взяти участь у такій місії», – сказав Хультквіст.

Він додав, що Швеція виступає категорично проти будь-яких «заморожених конфліктів».

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Про це в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» розповів заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.

«Якщо це громадянин України, то в разі доведення його провини, йому може загрожувати покарання за державну зраду, яке передбачає навіть до 15 років позбавлення волі й відповідальність за незаконне проведення виборів, які Кримінальний кодекс кваліфікує теж як злочин», – повідомив Удовиченко.

У прокуратурі зазначили, що громадянам Росії, які братимуть участь в організації і проведенні виборів на півострові, загрожує переслідування за статтями Кримінального кодексу України про захоплення державної влади й посягання на територіальну цілісність України.

Раніше прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації виборів президента Росії в анексованому Криму.

Прокуратура АРК може притягнути до відповідальності 10 тисяч членів виборчих комісій, які організовують російські вибори на анексованому півострові.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада України закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти й уряди не визнавати легітимність російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Активісти пікетували будинок Юрія Крисіна, фігуранта справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, у Гатному під Києвом, повідомляє волонтер Роман Сініцин.

За його словами, з будинку до пікетувальників ніхто не вийшов.

За даними «Громадського», в акції взяли участь близько 50 людей, серед них представники «Автомайдану» і праворадикальної організації «С14».

Учасники акції залили паркан будинку томатним соком і вигукували «Крисіна на нари». Паркан біля будинку обклеїли наліпками «Розшук. Юрій Крисін «Шрек».

Минулого місяця активісти заявили, що знайшли Крисіна у дитячому відділенні лікарні в Києві й облили його зеленкою.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Рішення було оскаржене. Але на засідання Апеляційного суду Києва 1 березня Крисін не з’явився, тому суд ухвалив рішення про примусове його приведення.

Наступне засідання, на яке Нацполіція та прокуратура мають примусово доставити Крисіна, призначили на 19 березня 14:00.

Журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…

Міністр оборони Швеції Петр Гультквіст відвідає Україну 5 березня, повідомляють у Міністерстві оборони України.

«5 березня, в рамках офіційного візиту в Україну делегації Міністерства оборони Королівства Швеція, у Києві міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак проведе зустріч з міністром оборони Королівства Швеція паном Петером Гультквістом», – йдеться в повідомленні.

Незаконна анексія Росією українського Криму і підтримка бойовиків на сході України викликала побоювання у Балтійському регіоні. Швеція звинуватила російські літаки у провокаційних польотах поблизу її кордонів.

Шведський лівоцентристський уряд заявив, що держава у НАТО не вступатиме. Водночас опозиційні партії виступають за приєднання до альянсу, а опитування демонструють, що багато шведів із цим погоджується.

На тлі цього у травні 2016 року парламент Швеції ратифікував договір із НАТО, за яким зобов’язується надавати свою територію для військових навчань НАТО і приймати сили реагування альянсу.

Зближення Швеції з НАТО викликало обурення Москви.

У вересні минулого року в нейтральній Швеції розпочалися наймасштабніші за 20 років військові навчання «Аврора-17» за участі США та інших країн НАТО. Це підрозділи зі США, Франції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви та Норвегії і 19 тисяч шведських військових. Мета навчань – відпрацювати реакцію на «несподіваний напад».
…

Від початку сьогоднішньої доби режим тиші на Донбасі продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Станом на 18:00 обстрілів у бік наших позицій не зафіксовано. Підрозділи української армії неухильно дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини. На сайтах угруповання «ДНР» відсутня інформація про бойові дії, хоча бойовики вказують, що в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль і постраждала одна людина. Що стало причиною невідомо. В угрупованні «ДНР» також заявили про «прихильність» новому перемир’ю на Донбасі.

2 березня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про домовленість ТКГ у Мінську про відновлення режиму припинення вогню, що має вступити в силу з 00:01 годин 5 березня. До цього черговий «режим тиші» був оголошений з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Зниження тиску газу в газотранспортній системі України на 20% жодним чином не вплинуло на стабільність української енергосистеми, заявили в «Укренерго».

У компанії зазначили, що у зв’язку з запровадженням в РНБО України кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, харківську ТЕЦ-5 та кременчуцьку ТЕЦ перевели на використання мазуту замість газу.

«При цьому навантаження цих станцій залишилося незмінним, змін у енергобалансі країни у зв’язку з цим не відбулося», – запевняють в «Укренерго».

Згідно з повідомленням на стабільність енергосистеми не вплинуло й зростання споживання, пов’язане зі зниженням температури повітря.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу.

У компанії «Укртрансгаз» 1 березня заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання.

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що російська сторона отримала гроші за березневі поставки газу компанії «Нафтогаз України», але потім повністю повернула ці кошти. За його словами, додаткова угода на поставку газу, необхідна для початку поставок, не була погоджена.

3 березня президент України Петро Порошенко заявив, що ситуація з газопостачанням стабілізувалася. Він повідомив, що Україна має різке збільшення поставок газу з Польщі, Словаччини та Угорщини.
…

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення президента США Дональда Трампа продовжити на один рік санкції проти Росії через її агресію щодо України.

«Вітаю рішення президента Дональда Трампа продовжити дію американських санкцій проти Росії. Це чіткий сигнал агресору, що дія обмежувальних заходів буде тривати, поки не будуть відновлені суверенітет і територіальна цілісність України. Ні пропаганда, ні брязкання зброєю, ні енергетичний шантаж не зруйнують проукраїнську коаліцію», – написав Порошенко на своїй Twitter-сторінці.

2 березня президент США Дональд Трамп продовжив терміном на рік обмежувальні заходи щодо Росії через дії і політику уряду Російської Федерації щодо України, які «підривають демократичні процеси та інститути в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності; і сприяють незаконному привласненню її активів». У наказі йдеться, що раніше введені санкції «повинні залишатися в силі після 6 березня 2018 року».

У 2014 році США ввели санкції проти Росії через анексії Криму і ролі Москви у збройному конфлікті на Донбасі. Згодом санкційні списки неодноразово розширювалися.
…

«Твердження патріарха про «громадянську війну» на Донбасі розглядаємо як антиукраїнську провокацію» – посольство України
…