Представники колишнього президента України Віктора Януковича, екс-голови Національного банку України, екс-віце-прем’єра Сергія Арбузова та бізнесмена Сергія Курченка домовилися дискредитувати розслідування Генеральної прокуратури у низці справ через підконтрольні засоби масової інформації, заявив заступник генерального прокурора України Євгеній Єнін.

«За наявною в Генпрокуратурі інформацією, на території РФ проведено зустріч представників Януковича, Арбузова та Курченка щодо шляхів протидії суттєвому прогресу розслідувань ГПУ злочинної діяльності попереднього режиму часів Януковича. За результатами зустрічі втікачами узгоджено кроки щодо дискредитації прогресу розслідування у справах щодо UMH-холдингу, «бурових вишок», спецконфіскації шляхом інформаційних вкидів через низку підконтрольних ЗМІ», – цитує Єніна речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook.

Єнін зазначив, що розслідування «вийшло на «святу святих» – операції з кореспондентськими рахунками українських банків в європейських та інших країнах та легалізацію викрадених бюджетних коштів та інших активів, здобутих злочинним шляхом».

«Попри це Генпрокуратура сподівається спільно з нашими міжнародними партнерами досягти подальших суттєвих результатів в повернення активів до бюджету України в цьому році», – розповів заступник генерального прокурора.

Прокуратура розслідує справу щодо багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «Вишки Бойка».

Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році. Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів. У той час нинішній лідер парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості, потім був призначений віце-прем’єром із питань енергетики. Водночас 2 лютого генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ немає доказів того, що Бойко причетний до корупційних схем.

У квітні 2017 року Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення.

Курченко, за даними СБУ, переховується в Росії. Прокуратура просила передати майно медіахолдингу UMH group Національному агентству з виявлення, розшуку й управління корупційними активами, однак у січні Печерський районний суд Києва відмовив прокуратурі у цьому клопотанні.
…

Державне бюро розслідувань України може розпочати роботу в липні або серпні 2018 року, заявив директор ДБР Роман Труба в інтерв’ю «Українським новинам».

«У нас амбітні плани почати роботу не пізніше 1 вересня, але ми будемо намагатися запустити бюро ще раніше, можливо, у липні, серпні», – сказав Труба.

Він заявив, що ДБР планує набрати близько 700 співробітників під час першого етапу конкурсу.

«Ще жоден орган не набирав одночасно таку кількість співробітників, як ми плануємо зробити. Тільки на першому етапі це близько 700 вакансій. Ми провели колосальну роботу, розробили й затвердили кваліфікаційні вимоги. Попросили громадські організації делегувати своїх представників до складу конкурсних комісій», – зазначив Труба.

Верховна Рада 12 листопада 2015 року ухвалила закон про Державне бюро розслідувань. Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка забирає в Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу. 22 листопада президент України Петро Порошенко призначив Трубу директором ДБР. Від 20 листопада Генеральна прокуратура України втратила право починати досудове розслідування у зв’язку з початком діяльності Державного бюро розслідувань.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що внесок України у глобальну боротьбу проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» «скромніший, ніж міг би бути», через агресію Росії, але «гідний».

13 лютого Клімкін братиме участь у черговому засіданні міністрів закордонних справ Глобальної коаліції з боротьби проти «Ісламської держави» в Кувейті.

За повідомленням МЗС України, у засіданні візьмуть участь представники понад 70 держав, зокрема, Великої Британії, США, Канади, Італії, Японії, Франції, ФРН, а також відповідних міжнародних організацій (НАТО, Інтерпол).

Засідання коаліції відбудеться під співголовуванням віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних справ Кувейту Шейха Сабаха Халіда Аль-Хамада Аль-Сабаха і державного секретаря США Рекса Тіллерсона.

Засідання покликане скоординувати зусилля держав-учасниць у протистоянні терористичній загрозі не тільки в Сирії й Іраку, але й в усьому світі, а також обговорити шляхи подолання наслідків злочинної діяльності «ІД», наголосили в МЗС.

Антитерористична коаліція на чолі зі США почала операцію проти угруповання «Ісламська держава» в 2014 році. Коаліція нараховує 74 члени, включно з НАТО, Лігою арабських держав, Європейським союзом та Інтерполом.

У листопаді 2017 року спеціальний представник президента США в коаліції Бретт Макгарк заявив, що з моменту її створення бойовики «Ісламської держави» втратили 95% території, яку вони раніше контролювали.

У грудні прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді повідомив, що війна його країни проти бойовиків «Ісламської держави» успішно завершена.

 
…

Cпроби змінити конфігурацію на лінії розмежування для підтримуваних Росією бойовиків «закінчилися фіаско» – секретар РНБО
…

Колишній президент Грузії, лідер «Руху нових сил» Міхеїл Саакашвілі назвав своє видворення до Польщі «викраденням». Розмову з політиком оприлюднив журналіст польського радіо RMF FM Патрик Михальський у Twitter.  

«Я зроблю заяву завтра. Мене дуже добре зустріла польська сторона. Українська сторона була абсолютно жорстокою. Це було незаконне викрадення», – заявив Саакашвілі.

Він додав, що любить Польщу, але його «битва – в Україні й Грузії».

Також Саакашвілі телефоном з Варшави повідомив про обставини свого затримання.

«У кафе увірвались, посадили в бус. Вони намагались закрити мені очі, зав’язати руки. Посадили у машину, яка довго кружляла по Києву. Висадили в «Борисполі», потім підігнали літак, скрутили руки й грубо посадили на нього», – сказав політик.

12 лютого соратники Саакашвілі заявили про його затримання невідомими в центрі Києва. У СБУ, Генпрокуратурі і поліції Радіо Свобода повідомили, що Саакашвілі не затримували.

Згодом Державна прикордонна служба заявила, що Міхеїла Саакашвілі повернули до країни, звідки він «прибув, порушуючи українське законодавство».

Пізніше польська прикордонна служба повідомила, що Саакашвілі прийняли на території Польщі.

У липні 2017 року Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що значна військова присутність Росії на сході України може в будь-який момент призвести до загострення ситуації.

«У Путіна в Україні стільки армії, що він у будь-який момент може сприяти загостренню становища, якщо йому заманеться. Я одного разу розповідав канцлеру Меркель: Ви можете собі уявити, що на сході Україні наразі перебуває більше танків, аніж є в наявності у Бундесверу? На цій невеликій території розташовано 600 танків», – сказав Петро Порошенко в інтерв’ю німецькому виданню Bild, яке цитує прес-служба глави держави.

Президент України подякував канцлеру Німеччини Анґелі Меркель за допомогу в укладенні Мінських угод. Водночас він наголосив: «Однак, як знає весь світ: президент Росії не дотримується взятих на себе обіцянок. Завжди, коли він хоче, він сприяє черговій ескалації».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей.
…

Вбивство чотирьох правоохоронців у центрі Києва в лютому 2014 року сталося після того, як протестувальників витіснили до майдану Незалежності, під час протестних акцій на вулиці Інститутській і Грушевського жоден правоохоронець не загинув, заявляють учасники Jus Talionis Reconstruction Lab, які зробили відеореконструкцію штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

«Двоє правоохоронців загинули біля будівлі Альфа-Банку у напрямку наступу з боку Хрещатика о 16:20-16:25. Всі майданівці у цьому напрямку були відтиснуті за барикади о 16:13-16:15. Інші двоє правоохоронців загинули від 17-ї до 18-ї години на майданчику біля Жовтневого палацу. Станом на 17:26 співвідношення вбитих мітингувальників і силовиків за увесь час протестних акцій становило 15 до 4-х (спочатку 15 майданівців – і вже після них 4 правоохоронці). Це сталося саме тоді, коли активні дії з боку силовиків та майданівців припинилися, а СБУ і МВС оголосило до 18:00 ультиматум Майдану», – зазначили у Jus Talionis Reconstruction Lab.

Членам лабораторії вдалося встановити ресурси, які влада залучила для підготовки і проведення штурму Майдану.

«На відео ми змогли зафіксувати: частини внутрішніх військ МВС; «Беркут» із більшості областей України; штурмові спецпідрозділи СБУ і МВС («Альфа», «Омега», рота спецпризначення ПМОП «Беркут» («Чорна рота Садовника») та інші); три БТР; не менше трьох водометів й інші автомобілі силових структур; Департамент карного розшуку; Управління по боротьбі з організованою злочинністю; Управління державної охорони; Державтоінспекція; муніципальні служби разом з технікою; Київський метрополітен; Укрчастотнагляд; сотні «тітушок»», ‒ розповіли в Jus Talionis Reconstruction Lab..

На відеореконструкції можна побачити, що «спецоперація» анонсована на 18:00, не почалася в зазначений термін. Лише о 18:17 до Європейської площі прибуває перший озброєний автоматичною зброєю загін спецпризначенців, вслід за ним – значно більший.

«Від 18:36:22 до 18:39:00 із вулиці Трьохсвятительської прибуває кортеж із 33 автоодиниць. Це переважно мікроавтобуси, кілька позашляховиків й один автобус «Богдан». Більшість людей ‒ озброєна. За нашими підрахунками їх було близько 200 осіб», ‒ розповіли в Jus Talionis Reconstruction Lab.

Для проведення спецоперації силовики залучили й окремих представників цивільного населення, стверджують дослідники.

«Від 18:30 до 18:32, перебазовуючись із Маріїнського парку ближче до місця майбутнього штурму, проходить численна група «тітушок»: о 18:30 вона йде крізь прохід у барикаді на вулиці Грушевського, о 18:31 виходить на Європейську площу, о 18:32 проходить повз готель «Дніпро». Пізніше декілька таких груп опинились на перехресті вулиць Великої Житомирської і Володимирської, де були вбиті Васільцов В.В. і Веремій В.В.», – заявляють активісти.

На відео також зафіксовано, що о 19:27 силовики здійснили перші спроби прибрати розмежувальну сітку лінії протистояння для атаки БТРу. Зробити це вручну їм не вдалося. Тому о 19:41 та 19:44 сітку двічі пробивала вантажівка правоохоронців. О 19:50 почався штурм Майдану.

21 листопада 2013 року в Україні почалися акції протесту, відомі як Євромайдан, які згодом назвали Революцією гідності. За даними Генпрокуратури, під час Майдану постраждали понад дві тисячі людей, 104 з них загинули. Найбільше активістів загинуло у лютому 2014 року. Зокрема 18 лютого загинуло 24 протестувальників. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. Слідство досі не встановило, хто стріляв у правоохоронців 18 лютого 2014 року.
…

Україна готова обміняти російських солдатів на звільнення українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Москві, заявив президент України Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському виданню Profil.

«Ми хочемо повернути наших українців, затриманих у Росії. Вчора (8 лютого – ред.) був день народження Романа Сущенка. Ми готові обміняти російських солдатів, які прийшли в мою країну як вбивці, на Сущенка. Скоро буде чотири роки після затримання Росією відомого режисера Олег Сенцова. Сущенко, Сенцов, багато кримських татар – ми хочемо їх повернути», – заявив Порошенко.

ФСБ Росії затримала Сущенка 30 вересня 2016 року в Москві, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

24 січня Московський міський суд у столиці Росії продовжив арешт Сущенку до 30 березня 2018 року.

Олег Сенцов був затриманий представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму.
…

Україна зробить помилку, якщо остаточно схвалить закон про реінтеграцію Донбасу, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

«Вважаю, що той, хто зробить перший крок зі зламу мінських домовленостей, зробить колосальну помилку. Власне кажучи, київська влада знаходяться в одному кроці від цієї помилки, якщо вони остаточно ухвалять закон про реінтеграцію, який зараз у них пройшов друге читання», – заявив Лавров в інтерв’ю, показаному державним телебаченням Росії 11 лютого.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 8 лютого підписав закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, документ передали на підпис президентові Петру Порошенку.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа. 6 лютого Верховна Рада України не підтримала внесеного «Опозиційним блоком» проекту постанови.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України. Українська влада це заперечує.
…

У Дніпрі відбулося громадське обговорення ініціативи перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Захід організував обласний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта».

За словами організаторів події, нинішня назва області – Дніпропетровська – підпадає під закон про декомунізацію і має бути змінена.

Презентуючи обґрунтування щодо ініціативи з перейменування області на Січеславську, доповідачі зазначали, що саме ця назва апелює до козацького минулого: на території області існували п’ять із восьми січей (усі головні козацькі січі – Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська). Також Дніпропетровська область є єдиною, територія якої повністю була територією запорозьких вольностей.

За часів УНР край мав назву земля Січ з центром у Катеринославі, а у 1918-1919 роках місто носило неофіційну назву Січеслав (Січослав).

Історик і краєзнавець Микола Чабан презентував учасникам заходу раритетні видання сторічної давнини, де місцем друку зазначений Січеслав, серед яких і рідкісний шевченківський Кобзар.

Як зауважували учасники, публічне відродження назви «Січеслав» розпочалось незадовго до розпаду СРСР: національно-демократичні організації області стали використовувати в своїх назвах це слово, проте 2016 року прихильникам назви «забракло підтримки», аби домогтись саме такого перейменування обласного центру.

«Битву за Січеслав ми програли, битву за Січеславську область ми не маємо програти», – зауважували учасники зібрання.

У громадському обговоренні взяли участь як прихильники впровадження назви Січеславська область, так і опоненти цієї ініціативи. Останні, зокрема, зауважували, що запорозькі козаки «ніколи не називали себе січеславцями».

Учасники обговорення визнали, що попри те, що назва Січеслав використовується мешканцями, для багатьох ставлення до цього топоніму залишається неоднозначним. Також, за їхніми словами, може бути проблематичним затвердження назви «Січеславська область» у парламенті, адже за неї мають висловитись не менш як 300 депутатів.

Минулого тижня правозахисник з Дніпра Дмитро Рева зареєстрував електрону петицію до президента України щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Він просить президента ініціювати розгляду Верховною Радою України питання внесення змін в Конституцію про перейменування області. Для розгляду петиції президентом вона має набрати 25 тисяч голосів. Цю ініціативу підтримала низка громадських організацій.

19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро. За відповідний проект постанови проголосували 247 народних депутатів. Рішення ухвалено на виконання закону про декомунізацію.
…

Близько 4,3 мільйона українців їздили до Росії у 2017 році, свідчать дані Державної служби статистики.

Більше українці виїжджали до Польщі. Згідно зі статистикою, кордон у напрямку цієї країни перетнули майже 10 мільйонів громадян України.

Крім того, 3,1 мільйона українців їздили до Угорщини.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.
…

У 2017 році Україну відвідали понад 14,2 мільйона іноземців. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

З них майже 89 тисяч іноземних громадян прибули до України в службових, ділових та дипломатичних цілях, майже 39 тисяч – у туристичних, понад 13,7 мільйона – у приватних, майже 349 тисяч – у межах культурного та спортивного обміну, релігійних цілях та інших.

Згідно зі статистикою, найбільше до України прибували громадяни Молдови (понад 4,4 мільйона), Білорусі (понад 2,7 мільйона) та Росії (майже 1,5 мільйона).
…

Рішення Європейського суду справ людини у справі українця Геннадія Афанасьєва проти Росії викликає «дуже змішані почуття», заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter. ЄСПЛ зобов’язав Москву виплатити Афанасьєву дві тисячі євро.

«Ніколи не обговорював рішення ЄСПЛ, та стосовно справи Афанасьєва маю дуже змішані почуття. З одного боку, засуджуються дії Росії – і цей голос лунає на весь світ. З іншого – усі тортури оцінюються у дві тисячі євро. Кожне ганебне порушення Росією прав людини має закінчуватися суворим судовим вироком», – написав Клімкін.

8 лютого Європейський суд з прав людини задовольнив дві скарги захисту Афанасьєва на умови перевезень у тюремних транспортних засобах Федеральної служби з виконання покарань Росії і присудив йому грошові компенсації.

Афанасьєв заявив, що його захист готує ще дві скарги проти Росії в ЄСПЛ.

Раніше Афанасьєв розповідав про тортури і побої в російському ув’язненні. Геннадій Афанасьєв стверджує, що його під тортурами змусили обмовити інших кримчан – Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких в Росії засудили на 20 і 10 років колонії відповідно.

У грудні 2014 року Московський міськсуд засудив Афанасьєва до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму за звинуваченням в «тероризмі».

Геннадій Афанасьєв і ще один українець Юрій Солошенко повернулися в Україну з російського ув’язнення 14 червня 2016 року. Їх обміняли на одеситів-представників ЗМІ – Олену Гліщинську і Віталія Діденка, яких звинувачують в сепаратизмі. Вони були серед організаторів і активних учасників так званої «Народної ради Бессарабії».
…

Комерційний банк «Приватбанк» зробив до НБУ уточнювальний запит щодо надання інформації про банківські рахунки співробітників «1+1 Media». Про це 9 лютого на брифінгу в Дніпрі повідомила виконувач обв’язків голови правління «Приватбанку» Галина Пахачук.

«Національний банк має повне право таку інформацію замовити, проте ми зробили до Національного банку уточнюючий запит про те, що в цьому списку є просто прізвища та імена. Але для того, щоб банк міг професійно зробити свою роботу, має бути додаткова інформація, надана банком. На сьогодні банк зробив уточнення щодо процедури, законного способу, підстав, і, відповідно того, яким чином ми будемо передавати інформацію, щоб зберегти банківську таємницю», – сказала Галина Пахачук.

Присутній на брифінгу міністр фінансів України Олександр Данилюк висловив упевненість, що дії НБУ законні.

«Є певні дії, запити з боку Нацбанку, які, я впевнений, були зроблені в рамках закону», – сказав Олександр Данилюк.

Журналісти «1+1 Media» 8 лютого повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media».

У НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

Речник президента України Святослав Цеголко 9 лютого у Facebook написав, що президент Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.
…

Колишній президент Грузії, лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі розповів, що орендує для проживання в Києві двокімнатну квартиру.

«Якщо ви цікавитеся, як я розкішно живу, – я живу в двокімнатній квартирі на 22-му поверсі десь за Печерськом подалі від центру поблизу Московської (Деміївської – ред.) площі», – сказав Саакашвілі 9 лютого.

«Я після всього мого президентства нажив грошей, щоб зняти двокімнатну квартиру. З (вулиці) Костьольної, до речі, я вже з’їхав, тому що це був офіс, і ми не могли дозволити собі там далі жити», – додав політик.

Удень 9 лютого Саакашвілі у спілкуванні з журналістами біля Fairmont Grand Hotel у Києві заявив, що для його затримання до готелю прибув спецпідрозділ СБУ «Альфа».

Жоден із правоохоронних органів цієї інформації не підтвердив. У самому готелі в коментарі Радіо Свобода повідомили, що він працює в звичайному режимі.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

8 грудня екс-президента затримали в Києві. Його підозрюють у «сприянні учасникам злочинних організацій та укритті їхньої злочинної діяльності». Саакашвілі назває неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

Суд першої інстанції не задовольнив клопотання Генпрокуратури про домашній арешт політика у вигляді запобіжного заходу, але 26 січня Апеляційний суд Києва призначив йому нічний домашній арешт. Термін дії запобіжного заходу для Саакашвілі закінчився 6 лютого. Луценко заявив, що ГПУ не буде просити суд продовжити запобіжний захід для колишнього президента Грузії.
…

Група українських народних депутатів – представників фракції «Радикальної партії» пікетували Сейм Польщі у Варшаві через польський закон про Інститут національної пам’яті, повідомив лідер політичної сили Олег Ляшко у Facebook.

Він зазначив, що депутати вимагають скасувати закон.

На відео, яке оприлюднив Ляшко, видно, що учасники пікету тримають плакати з надписами «Минуле не повинне знищувати майбутнє», «Без незалежної України не буде вільної Польщі» та «Польські закони = російські танки».

8 лютого у Вашингтоні відбувся молитовний сніданок за участю президента США Дональда Трампа. На нього, зокрема, полетіли лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов, його колега з «Батьківщини» Юлія Тимошенко, а також група інших народних депутатів.

6-9 лютого у Верховній Раді відбуваються пленарні засідання. 7 лютого засідання тривало менше двох годин через відсутність достатньої кількості парламентарів.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років.

Одночасно президент Польщі повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Раніше документ підтримали обидві палати польського парламенту – Сейм і Сенат.

Президент України Петро Порошенко 1 лютого заявив, що закон «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Польщею та Україною», і що «історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон».

У Держдепартаменті США заявили, що польський закон про Інститут національної пам’яті «може підірвати свободу слова та академічний дискурс». Також у департаменті зауважили, що потрібно «бути обережними, щоб не перешкоджати обговоренню і коментуванню Голокосту». Ця частина законодавчих змін у Польщі також обурила Ізраїль, де закон назвали «необґрунтованим».
…

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про звільнення Олександра Данилюка з посади міністра фінансів України, свідчать дані на сайті парламенту.

Ініціаторами законопроекту є народні депутати Сергій Скуратовський, Дмитро Андрієвський, Віталій Сташук, Андрій Шинькович, Олександр Ревега, Олександр Кодола, Альона Бабак та Андрій Гальченко. Усі є членами комітету парламенту з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

На сайті Верховної Ради наразі не оприлюднений текст проекту постанови.

Данилюк очолює Міністерство фінансів від квітня 2016 року, до цього він працював на посаді заступника голови Адміністрації президента України.
…

Через загрозу безпеці і територіальній цілісності Україна відпрацьовувала мобільність своїх військ з переміщення і маневру на великі відстані, однак «не має завдань за межами кордонів», запевнив на зустрічі з іноземними військовими аташе 8 лютого начальник Генштабу, головнокомандувач ЗСУ, генерал Віктор Муженко.

«Ми не збираємося форсувати Волгу. Ми збираємося йти по своїй території і по своїй землі. І як би хто, які б фейкові там не вкидав документи, в нас немає завдань за межами кордонів України», – цитує слова Муженка сайт Міністерства оборони.

Муженко визнав, що українські військові відпрацьовували під час навчань у 2016-2017 роках переміщення різними способами бригад, полків, батальйонів на великі відстані, які можуть «переміщуватися на загрозливі напрямки, виходячи з активності і оцінки характеру дій противника».

«Мається на увазі – залізничним транспортом, автомобільним транспортом, своїм ходом, повітряним транспортом, і рейдові дії десантно-штурмових військ на відстань більш ніж 1000 кілометрів», – пояснив Муженко.

Він подякував іноземним військовим аташе за допомогу Україні «у нелегкі часи».

Збройний конфлікт на сході України триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Солом’янський районний суд Києва скасував зобов’язання для народного депутата від «Народного фронту» Максима Полякова носити електронний браслет. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Водночас, за даними САП, суд продовжив до 9 квітня інші зобов’язання, зокрема здати документи для виїзду за кордон.

Народні депутати Борислав Розенблат (позафракційний, виключений із фракції «Блоку Петра Порошенка»), а також Максим Поляков є фігурантами так званої «бурштинової справи». У діях Розенблата Генеральна прокуратура України вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 тисяч 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.
…

Суд у Києві 14 лютого продовжить розглядати справу за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича в державній зраді.

На засіданні Оболонського суду Києва 8 лютого допитали свідків обвинувачення: екс-командувача Військово-морських сил України Сергія Гайдука, колишнього начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України Володимира Заману і колишнього першого заступника голови прикордонної служби України Павла Шишоліна.

На наступному засіданні суд продовжить допитувати свідків, яких викликає прокуратура.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

«Дружні відносини з незалежною Україною досягли безпрецедентного рівня в історії наших стосунків. Знищуючи їх сьогодні, ми йдемо до балканізації Центральної Європи»
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого відхилив апеляційні скарги щодо 12 кримських татар, які виходили на одиночні пікети 14 жовтня 2017 року. Засідання суду щодо ще одного з учасників перенесли на 15 лютого, повідомляють активісти об’єднання «Кримська солідарність».

Як повідомили раніше в громадському об’єднанні, суди першої інстанції ухвалили рішення про штрафи в розмірі від 10 тисяч рублів (близько 4,9 тисячі гривень) до 15 тисяч рублів (близько 7,3 тисячі гривень).

14 жовтня 2017 року на півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Силовики склали щодо пікетників адміністративні протоколи за «порушення встановленого порядку пікетування».

Пізніше судові засідання пройшли в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення послужила експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети об’єднані єдністю мети, задуму і загальною організацією».

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Печерський районний суд Києва надав дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування стосовно екс-президента Віктора Януковича, екс-голови СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника СБУ Володимира Тоцького, повідомила 7 лютого речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Стосовно ще трьох фігурантів даного кримінального провадження – Захарченка, Ратушняка та Федчука – подібні клопотання прокурорів розглядатимуться найближчим часом. Нагадаю, що мова йде про події на Євромайдані 18-20 лютого 2014 року. Усі шестеро фігурантів кримінального провадження знаходяться у розшуку, ухиляються від суду і слідства», – вказала Сарган у Facebook.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Адмірал Ігор Тенюх, який обіймав посаду виконувача обов’язків міністра оборони України з 27 лютого до 25 березня 2014 року, стверджує, що подав у відставку, оскільки після реалізації рішення про приведення Збройних сил України в повну бойову готовність влада не підтримала його пропозицію «йти на прорив» у Криму. 

“Мій план полягав у тому, щоб іти на прорив, тому що це війна. Мій план не підтримали, і тому я подав у відставку», – сказав Тенюх 7 лютого під час надання свідчень в Оболонському районному суді Києва у справі про державну зраду Віктора Януковича. 

Адмірал Тенюх також згадав, що не отримав дозвіл на використання штурмової і бомбардувальної авіації. Він переконаний, що запровадження воєнного стану на той час в Україні забезпечило б чіткість дій Збройних сил України.

Тенюх засвідчив у суді, що Збройні сили України в роки президентства Януковича цілеспрямовано знищувалися, і патріотичні проукраїнські офіцери замінювалися на «більш лояльних і проросійських».

Ігор Тенюх був останнім свідком, викликаним для участі в засіданні 7 лютого, суд оголосив перерву до 8 лютого.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого планує розглянути 13 апеляційних скарг щодо кримських татар, мусульман, які виходили на поодинокі пікети 14 жовтня 2017 року, повідомили у громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, в суді першої інстанції кримчанам вже винесли постанови про штрафи в рублях, еквівалентні сумам від 4,9 до 7,3 тисяч гривень.

14 жовтня 2017 року на окупованому півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Пізніше учасники цих пікетів були оштрафовані російськими судами. Щодо пікетувальників були складені адмінпротоколи через порушення встановленого порядку пікетування, відповідно до російських законів.

Згодом у Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Совєтському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах відбулися судові засідання.

Після анексії Криму на півострові відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі збільшили кількість збройних провокацій, здійснивши 14 прицільних обстрілів по позиціях ЗСУ. В результаті обстрілів троє українських воїнів були поранені, ще один – зазнав бойової травми.

Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, особливо активно бойовики порушували домовленості про припинення вогню у вечірній час.

Згідно з повідомленням, обстріли тривали біля Троїцького, Кримського, Катеринівки, Станиці Луганської, Новозванівки, Новоолександрівки, Лебединського, Павлополя, Широкина, Богданівки та Водяного.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах за добу 6 лютого. В угрупованні «ДНР» не повідомляли про ситуацію за останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Український консул відвідав українця Станіслава Клиха, який відбуває покарання російського суду у Верхньоуральській в’язниці в Челябінській області. Про це в Twitter повідомив адвокат Клиха Ілля Новіков.

«Червоні номери «146» у челябінської глибинці. Це український консул приїхав у Верхньоуральську в’язницю провідати Станіслава Клиха», – написав він.

Клиха відвідав і сам адвокат. «Виглядає він трохи краще, ніж перед етапом з Грозного, але говорить ще більш незв’язно, ніж раніше, і зовсім не може утримувати увагу на одній темі. За запитом консульства видали виписку з історії хвороби, вони в тюрмах завжди такі, що нічого не зрозуміло, і скарг немає», – повідомив адвокат на своїй сторінці в Facebook.

У травні 2016 року Верховний суд Чечні засудив Клиха та іншого українця Миколу Карпюка до 20 і 22,5 років ув’язнення відповідно в колонії суворого режиму за нібито участь у банді, вбивство і замах на вбивство російських військовослужбовців. Згідно з версією російського слідства, Клих і Карпюк під час першої чеченської війни створювали в Україні групи для участі в боях проти російських військ за незалежну Чечню.

Міністерство юстиції України неодноразово направляло до Росії запити про передачу Карпюка і Клиха. Під час «слідства» до українців для вибивання свідчень застосовували тортури, які, за словами правозахисників, вплинули на психічне здоров’я Клиха.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха і Карпюка політв’язнями. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що вони стали жертвами «пародії на правосуддя».
…

Один з лідерів татарського національного руху Рафіс Кашапов, який у грудні вийшов на свободу після ув’язнення за критику анексії Криму, покинув Росію. Про це він повідомив в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Idel.Реалії. За словами Кашапова, він перебуває в Києві.

«Я поїхав кілька днів тому. Щоб мене не змогли заарештувати поліцейські або ФСБшники, я поїхав обхідними шляхами – мій будинок і місце роботи вже багато років співробітники ФСБ тримають під контролем. Від Набережних Човнів до Казані я добрався на машині, мобільні телефони були загорнуті у фольгу, щоб неможливо було визначити наше місце розташування», – розповів Кашапов.

За його словами, з Казані він поїхав до Москви, звідти до столиці Білорусі Москви, а потім – літаком до Києва.

«Я подзвонив голові кримськотатарського Меджлісу Рефату Чубарову – він був в шоці. Після цього мій телефон чомусь відключився. У Києві мене зустріли Чубаров і лідер кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв. Я дуже їм вдячний! Я став тут вільною людиною», – заявив лідер татарського національного руху.

Кашапов вийшов на свободу 26 грудня 2017 року.У вересні 2015 року голову російського Татарського громадського центру Рафіса Кашапова визнали винним в закликах до сепаратизму через критику анексії Криму і засудили до трьох років колонії. Кашапов оскаржив свій вирок в Європейському суді з прав людини.

Його називають першою людиною, яку в Росії засудили за критику  анексії півострова.

У травні 2017 року російський суд визнав Татарський суспільний центр екстремістською організацією і постановив припинити його діяльність на території Росії.

Татарський суспільний центр є неурядовою організацією, яка проводить кампанії зі збереженню татарської національної ідентичності, мови і культури.
…

Депутат Сенату, верхньої палати парламенту, Чехії Ярослав Доубрава їздив до анексованого Росією Криму за власною «приватною ініціативою», повідомила Радіо Свобода речниця Сенату Ева Давідова.

Днями делегація чеських політиків повернулася з анексованого Криму. Як повідомляють чеські ЗМІ, члени делегації там провели зустрічі з російськими військовими, зокрема, фотографувалися з ними, тримаючи в руках прапор Росії.

Речниця Сенату наголосила, що хоча інформація про цю поїздку «може бути для декого, наприклад, і для сенаторів, тривожною, канцелярія Сенату не отримали жодної інформації ані прохання від пана сенатора Доубрави про те, щоб цей візит став офіційним відрядженням Сенату чи цього сенатора». «Тобто ми не були ні перед тим, ні після того поінформовані про цю подію. Через те вважаємо цю поїздку його приватною ініціативою чи дією, про яку на цій підставі не можемо говорити чи будь-як коментувати», – заявила Давідова.

За повідомленнями чеських ЗМІ, до складу делегації входили також депутат парламенту Чехії Зденєк Ондрачек, заступник голови комуністичної партії Чехії Йозеф Скала, голова Чеського союзу бійців за свободу Ярослав Водічка, активістка Єлена Вічанова, публіцист Жарко Йовановіч.

Це не перша поїздка Доубрави до окупованого Росією Криму. Україна заборонила йому в’їзд після того, як у листопаді 2014 року він зіграв роль «іноземного спостерігача» в окупованому Луганську на псевдовиборах, які влаштували тоді сепаратисти всупереч мінським домовленостям і яких не визнав ніхто у світі, тільки Росія заявила, що їхні «результати» треба «поважати».

Міністерство закордонних справ України наразі не коментувало візит чеської делегації.

Раніше в МЗС заявляли, що поїздки іноземних політиків до анексованого Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало звернення, в якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок на окупований півострів.
…

Державний комітет телебачення і радіомовлення України відмовив у видачі дозволу на ввезення в Україну трьох видань із Росії.

«Держкомтелерадіо відмовив ТОВ «Дресс-Шоу» у видачі дозволу на ввезення в Україну з території країни-агресора Росії книг: Юрий Поляков. По ту сторону вдохновения (ТОВ «Видавництво АСТ»); «Советский самогон по ГОСТу, коньяк, вино, наливки и настойки» (ТОВ «Видавництво АСТ»); Андрей Рубанов. Патриот (ТОВ «Видавництво АСТ»), – повідомляє Держкомтелерадіо 6 лютого.

За повідомленням, наказ про відмову видано на підставі рішення експертної ради Держкомтелерадіо, члени якої визнали невідповідність змісту видання критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. «Зокрема, у виданнях присутня пропаганда імперських геополітичних доктрин держави-агресора, символи комуністичного режиму і тоталітарного режиму держави-агресора, виправдання і визнання правомірним окупації території України тощо», – йдеться в повідомленні.

Загалом, повідомили у Держкомтелерадіо, суб’єктам господарювання дали дозволи на ввезення понад 10 тисяч найменувань видавничої продукції з Росії, а також з тимчасово окупованих територій. Водночас надано 257 відмов у видачі дозволів, з них 28 – на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

У травні 2017 року набрала чинності урядова постанова, відповідно до якої розповсюджувачі видавничої продукції з Росії та тимчасово окупованих територій України мають отримувати дозвіл від Держкомтелерадіо на ввезення видавничої продукції. Рішення про відмову у видачі дозволу ухвалює експертна рада.

Розповсюдження російських книг без відповідного дозволу карається штрафами. Водночас громадяни мають право ввозити російські книжки без спеціального дозволу в кількості не більше ніж 10 примірників на людину.

 
…