Прокуратура Автономної республіки Крим, що діє при ГПУ, повідомила про підозру ще двом колишнім депутатам Верховної ради Криму за звинуваченням у державній зраді, інформує в середу сайт відомства.

«За їх безпосередньої участі незаконно ухвалено низку постанов, результатом яких стало входження території Автономної республіки Крим до складу Російської Федерації та подальшої окупації території півострова», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Повідомляється, що прокурори зібрали «достатньо доказів» у вчиненні цими особами кримінальних правопорушень. Про кого саме йдеться у прокуратурі не вказали.

Раніше в українській прокуратурі Криму повідомляли про скерування до суду десятків обвинувальних актів щодо колишніх депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

2017-й став «найжорстокішим» роком за час конфлікту на Донбасі, заявив під час виступу в аналітичному центрі «Атлантична рада» (Atlantic Counsil) cпеціальний представник Державного департаменту США в справах України Курт Волкер.

«Це криза. 2017-й був найжорстокішим роком, і, чесно кажучи, минулої ночі була одна з найжорстокіших ночей, безумовно, із лютого й, можливо, цього року», – сказав Волкер.

Він додав, що «Росія вдає», що її немає на Донбасі.

«Вона наполягає, аби в рамках «нормандського процесу» велися справи з представниками Луганська і Донецька, яких Росія створила. Хоча вони є нерівними та незаконними партнерами. Вона наполягає, щоб Україна робила це. У зусиллях, щоб з’ясувати, чи буде Росія готовою змінити курс, відвести свої сили та погодитись на миротворчу силу у регіоні (на Донбасі), Росія сказала: «Ні, ви повинні мати справи з людьми з Луганська і Донецька». І наслідки цього полягатимуть лише у легітимізації її присутності та призведуть до подальшого затягування конфлікту», – заявив Волкер.

Українські військові повідомляли про обстріл селища Новолуганського Донецької області ввечері 18 грудня. Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявляв про вісьмох постраждалих.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Судове засідання у справі екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі, призначене на 19 грудня, не відбулося через неявку підсудної, заявляють у прокуратурі Харківської області.

«Сторона захисту повідомила, що Штепа вважає, що в приміщенні суду їй загрожує небезпека, тому відмовилася заходити до будівлі», – повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області.

Наступне засідання суду призначене на 9 січня.

У вересні Ленінський районний суд Харкова змінив запобіжний захід для екс-мера Слов’янська Нелі Штепи з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Як повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області, обвинувачувана має постійно перебувати за місцем проживання у місті Слов’янську Донецької області.

Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення. Вона звинувачення прокуратури відкидає.
…

Апеляційний суд Києва направив питання арешту нерухомості фігуранта «справи рюкзаків» Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, на новий судовий розгляд, повідомила Радіо Свобода співробітниця прес-служби суду Тетяна Геведзе.

«Апеляційний суд Києва не зняв арешт з майна, а направив справу на новий судовий розгляд», – сказала Геведзе.

Солом’янський районний суд Києва 1 листопада обрав особисте зобов’язання як запобіжний захід для всіх трьох фігурантів так званої «справи рюкзаків». Крім сина голови МВС Олександра Авакова затриманими в справі також були екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і харків’янин Володимир Литвин, який у 2014 році виступав як представник компанії «Дніпровенд», фірми-переможця тодішнього тендеру на постачання рюкзаків.

Такий запобіжний захід передбачає, що ці особи мають здати закордонні паспорти і взяти на себе низку зобов’язань, зокрема носити електронний браслет.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.
…

Більше ніж 60 судів в анексованому Росією Криму ухвалили рішення про призначення адміністративних штрафів кримським татарам, які вийшли на одиночні пікети на знак протесту проти арештів і обшуків, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Щонайменше сім судових засідань перенесли, п’ять адміністративних протоколів відправили на дорозслідування. Більшість активістів були оштрафовані на суму 10 тисяч рублів (4700 гривень).

У Джанкої п’ятьом кримським татарам суд призначив штраф в розмірі 15 тисяч рублів (7100 гривень).

Юрист Ліля Гемеджі в коментарі Крим.Реалії зазначила, що захист від початку не розраховував на виправдувальні рішення.

«Адекватних суддів виявилася абсолютна меншість. Стороні захисту давали дуже мало часу для ознайомлення з матеріалами справи, а це близько 200 сторінок. Більшість клопотань захисту судді відхиляли. У матеріалах справи також є як мінімум одна експертиза, що нібито доводить єдиний умисел пікетів. Ця експертиза складена вкрай неграмотно, фахівцем зі стажем роботи менше ніж рік. Виходячи з попередньої нашої практики, ми розуміли, що будуть адміністративні покарання. Інтрига була тільки в тому, чи буде це штраф, чи виправні роботи», – розповіла Гемеджі.

Юристи мають намір оскаржити рішення судів в апеляції, а також готують скаргу до ЄСПЛ.

В анексованому Росією Криму 18 грудня відбувалися близько 70 судових засідань щодо кримських татар, які раніше вийшли з одиночними пікетами у відповідь на обшуки й арешти. На активістів складені адміністративні протоколи за порушення встановленого порядку пікетування.

Судові засідання, зокрема, проходили в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення служить експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети були об’єднані єдиною метою, задумом і загальною організацією».

У Криму 14 жовтня пройшла серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман на анексованому Росією півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Раніше цього ж дня Москва заявила, що представники Росії в Спільному центрі контролю й координації залишать територію України 19 грудня
…

В анексованому Росією Криму завершилося досудове слідство у новій кримінальній справі стосовно українського активіста Володимира Балуха, повідомив 18 грудня адвокат активіста Дмитро Дінзе. За його словами, справу передали в суд.

«Завершилося попереднє слідство у кримінальній справі Балуха, вчора підписали протокол ознайомлення з матеріалами справи. Справа йде до суду. В рамках кримінальної справи відмовили в притягненні до кримінальної відповідальності співробітника ІТТ, який спровокував конфлікт з підзахисним», – йдеться в повідомленні адвоката на його сторінці в Facebook.

6 грудня Кримська правозахисна група повідомила, що українському активісту Володимирові Балуху висунули нове звинувачення. Російські силовики в Криму закидають українцеві «дезорганізацію роботи виправних установ»: під час ранкового огляду в камері Володимир Балух нібито вдарив співробітника СІЗО.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

У серпні 2017 року суд виніс вирок українському активісту – три роки і сім місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду апеляційної скарги вирок Балух скасували. Справу відправили на повторний розгляд.

Роздольненський районний суд 1 грудня змінив запобіжний захід Володимиру Балуху на домашній арешт протягом двох місяців.

Захист Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.
…

Упродовж минулої доби через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі загинули троє військовослужбовців ЗСУ. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, усього впродовж неділі бойовики з переважно мінометів і важкої артилерії стріляли 14 разів.

«На Луганському напрямку епіцентром напруженості залишилася Світлодарська дуга. Тут, у вечірній час, ворог з важкої артилерії калібру 152-міліметри, мінометів, гранатометів і кулеметів вів вогонь по наших позиціях довкола Луганського. У цьому ж районі зі 120-міліметрових мінометів противник обстрілював захисників Зайцева і Травневого», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, обстріли бойовики вели також в районі Лебединського, Павлополя, Гнутова та Кам’янки.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах поблизу Ясинуватої. На сепаратистських сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про 14 порушень режиму припинення вогню з боку ЗСУ.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Хто спровокував штурм Жовтневого палацу?;

Новий лоукост Україні. Що вийде з доброго наміру?;

Антикорупційний суд Порошенка. Яким буде фінал реформи?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: політичний експерт Тарас Чорновіл та народний депутат, член Ради партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» Юрій Дерев’янко; засновник компанії «Авіаплан» Євген Трескунов та колишній перший заступник Міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер; адвокат, експерт із юридичних питань по Антикорупційному суді Олег Дубовик та заступник голови комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат Віталій Купрій.

 
…

У громадському об’єднанні «Кримська солідарність» повідомили, що 18 грудня на території окупованого Криму підконтрольні Росії суди проведуть слухання у справах щонайменше 70 кримськотатарських активістів, а також щодо журналіста Миколи Семени. Про це йдеться на сторінці об’єднання у Facebook.

«За даними правозахисників, за ці дні надійшло 86 заявок (станом на 18:00 17 грудня) з проханням надати юридичну допомогу», – йдеться в повідомленні.

За даними громадського об’єднання, суди відбудуться в Сімферополі, Білогірську, Алушті, Судаку, Джанкої, а також Червоногвардійському, Кіровському і Совєтському районах окупованого Криму.

За попередніми даними, більшість справ підконтрольні Кремлю суди слухатимуть за російською кримінальною статтею про «Порушення встановленого порядку організації або проведення мітингу».

Повідомляється, що у понеділок відбудеться засідання у справі «26 лютого», фігурантів якої звинувачують в участі у масових заворушеннях, а також слухання у справі автора Радіо Свобода і «Крим.Реалії» журналіста Миколи Семени. Його російська влада звинуватила в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії і присудила 2,5 роки умовного терміну з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю. Сам Семена стверджує, що у своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне висловлення думки».

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір». 

Україна і міжнародна спільнота неодноразово закликала Росію припинити переслідування в анексованому нею Криму.
…

У центрі Києва 17 грудня почалася акція прихильників лідера «Руху нових сил», екс-президента Грузії, колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі «Марш за імпічмент».

Учасники пройшли центральними вулицями Києва вздовж бульвару Шевченка до Бессарабської площі і далі вулицею Хрещатик до майдану Незалежності. Серед їхніх вимог – ухвалення законів про імпічмент президента і вибори, відставка генпрокурора.

У центрі Києва посилена охорона, на вулицях багато поліції.

Раніше прихильники Саакашвілі вже проводили схожі акції в Києві.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. За даними Генпрокуратури, його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

11 грудня Печерський районний суд Києва відмовився застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Генеральна прокуратура України отримала від Росії офіційну відмову у видачі причетного до злочинів на Євромайдані колишнього заступника командира роти «Беркут» Дмитра Садовника, оскільки він отримав громадянство Росії. Про це повідомив начальник департаменту спецрозслідування Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, інформує сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 16 грудня.

«Російська Федерація надала відповідь, що… йому надано громадянство і відмовлено в його видачі. Громадянство надано в грудні 2014 року», – заявив Горбатюк.

Він уточнив, що, за оперативною інформацією, Садовник перебуває в окупованому Криму, але офіційного підтвердження цього немає.

Відповідаючи на питання, чому Інтерпол відмовляє в розшуку колишніх українських чиновників і правоохоронців, він заявив, що Інтерпол вважає події Євромайдану в Україні політичними, «тому за всіма підозрюваними, які так чи інакше пов’язані з владою, відмовляють в оголошенні в міжнародний розшук».

Публічних коментарів Садовника і російської влади з цього приводу немає.

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад 100 людей, сотні були поранені, більше всього – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту стали називати Небесної сотнею.

У вересні 2014 року екс-командир роти «Беркут» Дмитро Садовник, якого підозрюють у розстрілі 39 майданівців, втік з-під домашнього арешту, його оголосили в розшук. Пізніше з’явилася інформація, що він переховується на території анексованого Криму.
…

Президент України Петро Порошенко 17-18 грудня 2017 року здійснить офіційний візит до Португальської Республіки, інформує його прес-служба.

«Під час візиту заплановані зустрічі глави української держави з президентом Португалії Марселу Ребелу де Соуза, прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою, головою Асамблеї Португалії Едуарду Ферру Родрігешем. Очікується підписання двосторонніх документів, що сприятимуть інтенсифікації співробітництва між Україною та Португальською Республікою у різних сферах», – ідеться в повідомленні.

Президент України також проведе зустріч з українською громадою, що проживає в Португалії.

Португалія разом з іншими членами ЄС підтримує Україну в її опорі агресії Росії, запровадивши проти Москви санкції через анексію Криму та підтримку збройних сепаратистів на Донбасі.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомляє, що станом на грудень 2017 року оголошені в розшук 75 колишніх депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Про це йдеться у відповіді прес-служби прокуратури на інформаційний запит Крим.Реалії, повідомляє 16 грудня сайт цього проекту Радіо Свобода.

Прокуратура уточнила імена 56 колишніх депутатів, щодо яких обвинувальні акти направлено до суду.

При цьому прокуратура не назвала імена ще 19 кримських екс-депутатів «в зв’язку з проведенням щодо них досудового розслідування».

​На території Криму і міста Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала цю територію. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Генеральна прокуратура України закінчила досудове розслідування та 14 грудня надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо колишнього голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськова, повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко у Facebook.

Речник уточнив, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

1 листопада генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про екстрадицію Каськова з Панами до України. Того ж дня суд арештував Каськова на два місяці з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків.

Як повідомила тоді Радіо Свобода речниця генпрокурора Лариса Сарган, Владислав Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

6 грудня генпрокурор заявив, що екс-керівник Держінвестпроекту може отримати умовний термін, якщо Національне антикорупційне бюро України не оголосить йому підозру за ще однією справою «на загальну суму ймовірних збитків понад 700 мільйонів гривень».

Луценко пояснив, що Каськів повністю компенсував ймовірні збитки, а також має п’ятьох дітей, деякі з яких неповнолітні.

7 грудня Печерський районний суд Києва повернув Каськову закордонний паспорт. Суд зобов’язав Каськова до 19 грудня прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора чи суду  і повідомляти слідство про зміну свого місця проживання, але не побачив підстав зобов’язати підозрюваного здати на зберігання прокуратурі свій паспорт для виїзду за кордон.

Захист Каськова пояснив необхідність його виїзду за кордон доглядом за малолітньою дитиною.

Наприкінці березня 2017 року заступник генерального прокурора України Євген Єнін повідомляв про відмову в політичному притулку Владиславові Каськову з боку панамської влади. Восени минулого року стало відомо про затримання Каськова в Панамі.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук.
…

403 громадянина України вважаються зниклими безвісти унаслідок конфлікту на Донбасі, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«З початку російської агресії на сході нашої держави, на жаль, вважаються зниклими безвісти 403 громадянина України, серед них – 123 військовослужбовці, представники добровольчих батальйонів, працівники правоохоронних органів. Наше завдання – зробити все можливе, використати найменшу можливість і будь-який шанс для того, щоб відшукати цих людей», – сказав Грицак.

Водночас 12 грудня в моніторинговій місії Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні заявили, що згідно з оцінками Міжнародного комітету Червоного Хреста станом на 22 серпня 2017 року, кількість людей, зниклих безвісти у зв’язку з конфліктом на Донбасі, складала від 1 до 1,5 тисячі.

Збройний конфлікт на сході України триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

У Генеральній прокуратурі України заявили, що не виявили в діях народних депутатів Олега Ляшка, Віталія Хомутинніка, Володимира Бандурова, Станіслава Березкіна, Андрія Журжія та Олександра Урбанського фактів ухилення від сплати податків.

Згідно з повідомленням на сайті ГПУ, слідчі позапланово проводили податкові перевірки народних депутатів за ініціативи прокуратури. Кримінальні провадження щодо шістьох парламентарів закриті.

У Генеральній прокуратурі зазначили, що упродовж другої половини 2017 року слідчі проводили досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами ймовірного ухилення від сплати високопосадовців, які зобов’язані подавати декларацію про доходи.
…

Керівництво Національного наукового центру Польщі, який фінансує фундаментальні дослідження польських вчених, готове допомогти Україні в створенні та запуску Національного фонду досліджень. Про це йшлося під час зустрічі 14 грудня представників Польської академії наук з українськими вченими, повідомляє прес-служба Міністерства освіти України.

Відповідну декларацію про бажання підтримки та допомоги з боку нинішнього керівництва Національного наукового центру Польщі переказав екс-керівник Ради Центру професор Міхал Каронський, додають у повідомленні.

«Під час створення фонду досліджень та проектування засад його діяльності ви можете використовувати наш досвід щодо Національного наукового центру. Ми готові більше розповісти і про всі процедури, і про наші помилки, щоб сприяти створенню ефективної системи фінансування науки в Україні. Також ми сподіваємося, що після запуску українського фонду ми зможемо проводити спільні конкурси наукових проектів – як, наприклад, ми зараз робимо з Німеччиною та Литвою», – зазначив Міхал Каронський.

За його словами, за 6 років діяльності польський Національний науковий центр провів 68 конкурсів, на які отримав майже 60 тисяч заявок. Із них фінансування отримали 10 716 проектів – на загальну суму один мільярд євро. Він також повідомив, що фінансування Національнго наукового центру в минулому році склало 246 мільйонів євро – це 15% від загального фінансування досліджень в Польщі, що здійснювалися з державного бюджету.

Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха наголосив, що досвід Польщі є дуже цінним для України, оскільки вже в 2018 році планується старт роботи українського Національного фонду досліджень, основною функцією якого буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок.

За повідомленням МОН, зустріч з польськими науковцями стала продовженням низки семінарів та консультацій із європейськими партнерами щодо реформування науки в Україні.
…

Росія створює потужну військову інфраструктуру вздовж кордону з Україною і може розпочати широкомасштабні бойові дії за наказом з Кремля у будь-який момент. 

Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні послів країн-членів альянсу, в якому взяв участь і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, повідомляє прес-служба РНБО.

Турчинов виступив з розгорнутою доповіддю про безпекову ситуацію на Сході Європи і варіанти її розвитку, протидію гібридній агресії Росії, а також поінформував про першочергові заходи, спрямовані на зміцнення безпеки України.

«Росія створює потужну військову інфраструктуру вздовж кордону з Україною і може розпочати широкомасштабні бойові дії проти нашої держави за наказом з Кремля у будь-який момент. Причому рішення Путіна не залежатиме від дій України. Навпаки, набагато більш важливим чинником для започаткування зовнішньополітичних та військових авантюр Російської Федерації є розвиток внутрішньополітичної ситуації у Росії», – цитує Турчинова прес-служба РНБО.

Він також додав, що швидко зростає загроза і для держав-членів НАТО.

Турчинов додав, що Росія послідовно перетворює Крим на потужну військову базу, а за час кровопролитної війни на Донбасі загинуло вже понад 10 300 осіб, з них понад 2 500 цивільних та понад 200 дітей.

При цьому секретар РНБО України зазначив, що «на Донбасі діють не повстанські формування, а російські збройні формування та окупаційна адміністрація Російської Федерації». За його словами, Російська Федерація розгорнула на окупованій території Донецької і Луганської областей потужне військове угрупування, яке є складовою 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил Росії.

14 грудня президент Росії Володимир Путін на щорічній прес-конференції знову заявив, що на Донбасі немає російської армії. Про це він сказав, відповідаючи на запитання українського журналіста.

«Російської армії на території Донбасу немає, але там дійсно створені певні військово-міліцейські формування, що є самодостатніми і готові відбити будь-які масштабні військові акції проти Донбасу. Ми вважаємо, що це відповідає інтересам людей, що проживають на цій території», – сказав Путін.

Президент Росії також звинуватив Київ у зриві Мінських домовленостей і процесу обміну полоненими.

«Українській владі треба домовлятися з самим Донбасом, а не через посередників, а вони від цього ухиляються», – сказав Путін.

Захід звинувачує Кремль у збройній підтримці бойовиків на Донбасі. Всього, за даними Києва, на сході України воюють кілька тисяч кадрових російських військовослужбовців. Кремль називає цих людей «добровольцями».
…

Слідчі прокуратури проводять обшуки в мерії Харкова, повідомили Радіо Свобода в прокуратурі області.

«Слідчими прокуратури Харківської області проводиться досудове розслідування за статтею про «перевищення службових повноважень». Обшуки проводяться ще за кількома адресами, усі вони санкціоновані судами», – заявили в прес-службі.  

Інших подробиць у прокуратурі не повідомили. У мерії Харкова інформацію наразі не коментують.
…

Президент Росії Володимир Путін під час щорічної прес-конференції в Москві заявив, що Україна та представники угруповань «ДНР» та «ЛНР» мають провести обмін полоненими до новорічних та різдвяних свят.

«Я, по-моєму, вперше розмовляв із керівниками («ДНР» та «ЛНР» – ред.). Вони погодилися (на обмін – ред.). Потім Медведчук (представник України на переговорах у Мінську – ред.) за погодженням з українською стороною привіз список. Це був український список. З ним погодилися. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що це саме так, я нічого не пересмикую. Потім раптом сказали: «Ні, це недобре, ми маємо цей список змінити». І знову взяли все зупинили. Зробімо це врешті-решт, потім можна й далі піти. Треба, дійсно, хоча б напередодні Нового року, Різдва зробити цей добрий крок на зустріч людям», – сказав Путін.

12 грудня перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила про необхідність додаткової верифікації списків на обмін полоненими. Як вона зазначила, це пов’язано з тим, що деякі особи зі списків, поданих підтримуваними Росією бойовиками, «категорично не хочуть повертатися на тимчасово окуповані території». 

Як повідомляли в Кремлі, президент Росії увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

29 листопада під час чергового раунду переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську сторони домовилися про обмін полоненими на Донбасі до новорічних і різдвяних свят. Представник України у гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук заявляв, що на засіданні контактної групи обговорювався обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.

Геращенко зазначала, що Київ готовий віддати підтримуваним Росією бойовикам всіх, кого вони запитують, і де це можливо «по українському законодавству». За словами Геращенко, протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований.
…

За даними Києва, на Донбасі воюють кілька тисяч кадрових російських військовослужбовців
…

У Росії Краснодарський районний суд переніс засідання щодо запобіжного заходу утримуваному в Росії громадянину України Павлові Грибу, повідомив його батько Ігор Гриб.

За його даними, засідання відбудеться не 19 грудня, як планувалося раніше, а 15-го.

«ФСБ вирішило ускладнити нам життя і перенесло засідання суду по розгляду запобіжного засобу утримання Павла на 15 грудня. Можливо, щоб іноземні дипломати не потрапили на суд?», — написав Ігор Гриб у Facebook 13 грудня. 

Напередодні Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило, що тимчасово зупинило перевірку щодо обставин зникнення на білоруський території у серпні цього року 19-річного українця Павла Гриба.

Перевірку за заявою батька Павла Гриба проводило управління внутрішніх справ Гомельського облвиконкому.

Павло Гриб у серпні цього року зник у білоруському Гомелі, пізніше його знайшли у СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб по інвалідності має постійно приймати підтримуючі препарати.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму.
…

Польща виступає проти проекту газопроводу «Північний потік-2», заявив польський президент Анджей Дуда під час спільної прес-конференції з президентом України Петром Порошенком в Харкові.

«Позиція Польщі щодо питання «Північного потоку-2» незмінна. Ми абсолютно проти цієї інвестиції, ми вважаємо, що вона нехтує європейськими нормами, що вона проти інтересів Європейського союзу, тут наші позиції від самого початку однозначні, ідентичні та незмінні», – сказав Дуда.

Президент України, зі свого боку, зазначив, що «Північний потік-2» є «загрозою для енергетичної безпеки всієї Європи».

«Ми дуже вдячні Польщі за спільну позицію щодо «Північного потоку-2». Це є загроза не лише для енергетичної безпеки України чи Польщі. Це є загрозою для енергетичної безпеки всієї Європи. Це абсолютно політичний проект», – сказав Порошенко.

Низка лідерів ЄС виступає проти проекту газопроводу «Північний потік-2». Вони заявляють, що він створить додаткові важелі тиску з боку Москви. Його лобіює Росія й деякі європейські, зокрема німецькі компанії.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що домовився зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою про взаємне скорочення переліку осіб, яким заборонений в’їзд до України й Польщі.

«Ми домовилися скоротити перелік осіб, яким заборонено в’їзд до наших країн, і зробити декілька інших речей, які знизять рівень напруги в чутливих питаннях», – сказав Порошенко під час спільної прес-конференції з Дудою в Харкові.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної партії «Право і справедливість» відносини між Польщею і Україною погіршилися через різне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Такі розбіжності призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів.

Попри напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці далі підтримує Україну. Офіційний Київ завив, що зацікавлений у зміцненні стратегічного партнерства з Варшавою та виступає проти ескалації напруженості.
…

«Інформація, яку поширюють у медіа про мою заяву на відставку, – брехня. Не дочекаєтесь» – виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я
…

Помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Весс Мітчелл наголошує на важливості створення антикорупційного суду в Україні і реформуванні енергетичного сектору.

«Антикорупційний суд, його створення, і питання реформування енергетичного сектору, зокрема газових тарифів. Обидві реформи є необхідними для надання наступного траншу МВФ», – сказав Мітчелл під час слухань у Комітеті Сенату США з питань міжнародних відносин.

Він зазначив, що це питання обговорювалося з представниками української влади. 

Помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Весс Мітчелл у листопаді перебував з візитом в Україні, провів низку зустрічей з українськими високопосадовцями, зокрема президентом України Петром Порошенком.

 
…

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що його не фінансують олігархи і Росія. Про це він сказав в інтерв’ю проекту Радіо Свобода – телеканалу «Настоящее время». 

«У моєї сім’ї немає грошей… Нам фінансово допомагають люди, це партія публікує, це їхня справа. Якщо хтось нам особисто допомагає, це наша особиста справа…Але це не олігархи точно, це точно не Росія.. це, як правило, середній, малий бізнес… в останні дні в тому ж таборі протягом дня кілька людей, загально принесли кілька тисяч доларів…», – сказав Саакашвілі.

Він також заявив, що він не знайомий з Сергієм Курченком і не розмовляв з ним.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. 10 грудня в Києві відбулася хода прихильників Саакашвілі, які вимагали його звільнення. Хода завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох з половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри. Згодом частина активістів продовжила протест під стінами ізолятора тимчасового тримання, де перебував Саакашвілі, а також пікетувала Генпрокуратуру, вимагаючи відставки очільника відомства Юрія Луценка.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту.
…

Перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляє про необхідність додаткової верифікації списків на обмін заручниками.

Як написала Геращенко у Facebook, це пов’язано з тим, що деякі особи зі списків, поданих підтримуваними Росією бойовиками, «категорично не хочуть повертатися на тимчасово окуповані території». Представниця України у контактній групі заявила про це за підсумками Skype-конференції з мінською гуманітарною групою, де обговорювали технічні питання звільнення заручників до новорічних і різдвяних свят.

«Дехто з осіб, включених в списки ОРДЛО, категорично відмовляється переміщатися на тимчасово окуповані території. Й про своє небажання вони заявили лише зараз, а не в травні, коли проводилася верифікація. Тому оперативно маємо вирішити питання додаткової верифікації. Робимо все, щоб вирішити всі проблемні питання і щоб були хороші новини», – написала Геращенко 12 грудня.

29 листопада під час чергового раунду переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську сторони домовилися про обмін полоненими на Донбасі до новорічних і різдвяних свят. Представник України у гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук заявляв, що на засіданні контактної групи обговорювався обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

Ірина Геращенко заявила, що Київ готовий віддати підтримуваним Росією бойовикам всіх, кого вони запитують, і де це можливо «по українському законодавству».

8 грудня перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко повідомила, що на даний час на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. За її словами, українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.

За словами Геращенко, протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований.

 
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 22 рази обстрілювали позиції українських військовослужбовців, жоден боєць ЗСУ не постраждав. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, минула доба на Донбасі відзначилась зменшенням кількості, проте, на деяких ділянках лінії зіткнення, збільшенням інтенсивності обстрілів зі зброї забороненої мінськими домовленостями, особливо у вечірній та нічний час.

Згідно з повідомленням, на луганському напрямку найгарячіше було в районі Луганського, де бойовики випустили в бік позицій ЗСУ майже сто мін.

За даними українських військових, обстріли також тривали в районі Лозового, Кримського, Зайцева, Троїцького, Новоолександрівки, Водяного, Березового та Богданівки.

В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли по захоплених луганськими бойовиками територіях 14 разів. В угрупованні «ДНР» не повідомляли, як минули останні години на підконтрольних донецьким бойовикам територіях, однак у понеділок вдень звинуватили українських військових в обстрілі з важкого озброєння села Соснівське.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…