Для чого Україні електронна реєстрація домашніх і безпритульних тварин? Що буде з якістю продукції, якщо скасують держстандарти? Як полегшити ведення бізнесу в Україні і піднятися в рейтингу Світового банку?

На ці теми говоритимуть ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: народний депутат Андрій Немировський, віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Мирина Суркова; голова правління ВГО «Споживча довіра» Максим Гончар, старший юрист Eterna Law Артем Кузьменко, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків, голова Канадсько-української торгової палати провінції Альберта (Канада) Віталій Мілентьєв.
…

Лідери кримськотатарського національного руху Ахтем Чийгоз й Ільмі Умеров, засуджені в анексованому Криму і передані Туреччині, прохання про помилування у президента Росії Володимира Путіна не просили, заявляє адвокат Микола Полозов.

«Ні Ахтем Чийгоз, ні Ільмі Умеров ніяких заяв із проханнями про помилування, про амністію або ще про що-небудь не підписували і не писали. Вони – герої кримськотатарського народу, українські політв’язні, для яких моральні принципи і совість вище навіть за власну волю. Це не ті люди, яких можна поставити на коліна і змусити писати милості до російської держави», – сказав адвокат проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

25 жовтня стало відомо, що Чийгоза й Умерова передали Туреччині. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз були помилувані. «Президентські укази про помилування засекречені і не опубліковані. Умерова та Чийгоза вивезли з території Криму до Туреччини. На даний момент вони перебувають на шляху до Анкари. За даними учасників переговорного процесу про звільнення кримських татар, це є «політичним рішенням і підсумком переговорів за участю Туреччини і України», – написав журналіст у Facebook.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня засудив Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонено два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. При цьому прокурор просив для Умерова умовне позбавлення волі на 3 роки і 6 місяців з випробувальним терміном на три роки і забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Він називав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

Ахтема Чийгоза підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму засудив до восьми років колонії за звинуваченням в організації масових заворушень. Ахтем Чийгоз був затриманий в січні 2015 роки за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

 
…

Лідер партії «Рух нових сил», екс-голова Одеської обласної державної адміністрації, і колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявляє, що отримав від Адміністрації президента України документи про втрату ним українського громадянства.

За словами Саакашвілі, він планує оскаржити це в суді. «Я йду в суд сьогодні чи завтра. Нарешті ми отримали документи від Адміністрації президента з питань громадянства. І ми оскаржуватимемо позбавлення мене громадянства», – заявив Саакашвілі 25 жовтня у будівлі Державної міграційної служби України в Києві.

24 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Державна міграційна служба відмовила Міхеїлові Саакашвілі у статусі біженця, якого він домагався. За словами Луценка, до суду з оскарженням цього рішення Саакашвілі не звертався, і тепер відсутні «будь-які спеціальні обставини», що могли б унеможливити його депортацію чи екстрадицію до Грузії.

Саакашвілі у відповідь заявив, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

У ДМСУ на це відповіли, що через те, що наразі Саакашвілі «ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні», це «дає обґрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства». У міграційній службі нагадали, що в розгляді заяви про надання так званого додаткового захисту від імені Саакашвілі відмовили у зв’язку з порушеннями при подачі цієї заяви: вона була не належної форми, до того ж принесли її до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області четверо невідомих, які не засвідчили свої особи, тоді як закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає, щоб такі заяви подавалися особисто або через законного представника.

Проти Саакашвілі порушені чотири кримінальні справи в його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент Петро Порошенко підписав указ про припинення Саакашвілі громадянства України, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

 
…

«Ще два заручники, два українських політв’язні здобули свободу. Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров – безстрашні герої кримськотатарського народу» – Полозов
…

До кінця 2017 року Україна і США мають намір провести спостережний політ над територією Росії з метою контролю військової діяльності, заявляють у Генштабі Збройних сил України.

«Цього року Україні вдалося провести спільний спостережний політ з Канадою, США і Швецією над територією Росії, в рамках Договору про відкрите небо. До кінця року заплановано проведення ще одного спостережного польоту зі Сполученими Штатами Америки», – повідомив 24 жовтня керівник управління верифікації Генерального штабу ЗСУ Андрій Гудзь.

За його словами, Росія систематично порушує міжнародні договори, приховує інформацію й безконтрольно переміщає військову техніку.

Договір про відкрите небо – багатостороння міжнародна угода, підписана 24 березня 1992 року в Гельсінкі представниками 23 держав-членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Метою договору є сприяння зміцненню довіри між державами через удосконалення механізмів контролю за військовою діяльністю та за дотриманням чинних договорів у галузі контролю над озброєннями. Договір встановлює режим відкритого неба, мета якого – забезпечити можливість його учасникам здійснювати обльоти територій один одного.
…

Колишній президент Грузії, лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

Так Саакашвілі відреагував на заяву генпрокурора Юрія Луценка, який 24 жовтня заявив, що міграційна служба відмовила Саакашвілі у наданні статусу біженця.

«Генеральний прокурор Луценко остаточно забрехався… Іронія ситуації в тому, що міграційна служба мені не те що не відмовляла, вони досі не відповіли на мій запит і взагалі не надали жодних документів, які оскаржували б моє право перебувати в Україні», – написав Саакашвілі у Facebook.

Він додав, що кілька тижнів тому його адвокати подали позов до суду про бездіяльність міграційної служби. За словами Саакашвілі, 26 жовтня у Львівському окружному адміністративному суді відбудеться слухання у цій справі.

«Зараз мій статус в Україні повністю легальний – я особа, яка має постійне місце проживання на території України, користуюся усіма правами громадянина і депортувати з території України мене не можна», – наголосив екс-голова Одеської ОДА.

Генпрокурор Луценко заявив, що наразі відсутні «будь-які спеціальні обставини», які могли б унеможливити депортацію або екстрадицію Саакашвілі. Інформації про те, на якій стадії перебуває екстрадиційна перевірка щодо Саакашвілі, видачі якого вимагає Грузія, Луценко не уточнив.

У відповідь на запит Радіо Свобода 2 жовтня у Генпрокуратурі повідомляли, що клопотання компетентних органів Грузії про розшук, взяття під варту і видачу Саакашавілі, яке надійшло до ГПУ 7 вересня 2017 року, направили до Міністерства юстиції України. Мін’юст наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода щодо результатів екстрадиційної перевірки.

Саакашвілі 10 вересня потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У липні Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Генпрокурор Юрій Луценко 16 вересня заявив, що Міхеїл Саакашвілі не буде заарештований і екстрадований за порушення порядку під час перетину кордону України, «поки він має посвідку на постійне проживання чи інший документ, який він подав». За словами Саакашвілі, його адвокат подав заяву у міграційну службу України з проханням про захист.
…

Зараз відсутні «будь-які спеціальні обставини», які могли б унеможливити депортацію або екстрадицію Саакашвілі – генпрокурор України
…

Голова Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк отримав 85 374 гривень заробітної плати у жовтні. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Михайло Ноняк перейшов на державну службу відразу після Революції гідності у 2014 році. Під час Євромайдану Ноняк був сотником «Самооборони», після чого перейшов на посаду заступника міністра з доходів і зборів.

Згодом Михайло Ноняк очолив Державну службу України з безпеки на транспорті. Перебуваючи на цій посаді, Ноняк двічі подавав щорічну електронну декларацію. Відповідно до останньої, він володіє кількома земельними ділянками, магазином і житловим будинком площею 174 квадратних метри у Надвірній (Івано-Франківська область). Крім того, у Михайла Ноняка в користуванні є житлові будинки площею 209 квадратних метрів у Маняві та Надвірній (Івано-Франківська область).

Серед транспортних засобів задекларовано позашляховик Hyundai Santa Fe, що перебуває в нього на праві безоплатного користування. Щодо зарплати, то в 2016 році Ноняк отримав 26 112 гривень на посаді в Міністерстві доходів та зборів, а також 183 367 гривень вже у Державній службі України з безпеки на транспорті.
…

Секретар Дніпровської міської ради В’ячеслав Мішалов подав у відставку. Про це він заявив 23 жовтня на прес-конференції.

«Я вважаю, що сьогодні кількість чуток навколо мого імені і моєї посади перевалило критичну масу», – пояснив причину своєї відставки В’ячеслав Мішалов. Водночас він наголосив, що добровільне складання повноважень не пов’язане зі скандалом з партією «Об’єднання «Самопоміч», від якої він обирався до міськради і з якої потім був виключений.

«Передача справ – трудомісткий процес, тому такі хороші справи добре починати в понеділок», – додав В’ячеслав Мішалов.

Міський голова Дніпра Борис Філатов на своїй сторінці в Facebook зробив офіційну заяву щодо відставки секретаря міськради, заявивши, що «після всіх скандалів в пресі і низки взаємних звинувачень, що прозвучали від депутатів на адресу один одного, це єдино правильне рішення».

21 жовтня на сайті Дніпровської міськради з’явився проект рішення «Про дострокове припинення повноважень секретаря». У преамбулі проекту рішення йшлося про припинення повноважень не за власним бажанням, а за результатами таємного голосування. У березні 2016 року Дніпровська міська рада обрала своїм секретарем 30-річного бізнесмена В’ячеслава Мішалова, представника фракції «Об’єднання «Самопоміч». Його кандидатуру висунув мер, «укропівець» Борис Філатов і підтримала «профілатовська» більшість міськради. 

У квітні 2017 року депутати міськради намагалися, але так і не відправили його у відставку через брак голосів. Цьому передував конфлікт секретаря міськради з партією, від якої він обирався депутатом. За словами керівника фракції партії в міськраді «Об’єднання «Самопоміч» Олександра Лигіна, висловлення недовіри секретареві міської ради В’ячеславові Мішалову, обраному депутатом міськради від цієї політичної сили, ініціювала сама «Самопоміч» після «корупційних скандалів у ЗМІ».

Ще в березні деякі інтернет-видання звинуватили двох депутатів, обраних від «Самопомочі», – секретаря міськради В’ячеслава Мішалова та голову бюджетної комісії Артема Хмельникова – в «корупційних діях». Зокрема, писали про те, що, мовляв, після того, як Мішалов обійняв посаду секретаря міськради, будівельна компанія його батька стала «регулярно отримувати багатомільйонні підряди».

Самі депутати усі звинувачення відкидали, заявляючи про політичну вмотивованість заяв й інформуючи, проти них не відкрито жодного кримінального провадження.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 23 жовтня залишив чинним рішення суду першої інстанції про продовження до 8 грудня арешту кримського правозахисника, фігуранта «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» Еміра-Усеїна Куку.

Про це повідомляє сайт Крим.Реалії з посиланням на адвоката кримчанина Олексія Ладіна. За його словами, засідання було закритим, в проведенні аудіозапису захисту суд відмовив.

Дружина Еміра-Усеїна Куку Мер’єм раніше заявила, що її чоловік потребує термінової медичної допомоги.

Обвинувачених у «ялтинській справі «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам’янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Захисники заарештованих і засуджених по «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши цю організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними».
…

Як остаточно подолати «побори» з батьків школярів?

Що для України важливіше: дешевий газ чи гроші МВФ?

Чи виявили протести під Верховною Радою нових лідерів?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міськдержадміністрації Олена Фіданян, співголова ГО «Батьки SOS» Олена Бондаренко; голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква; народний депутат (фракція «Блок Петра Порошенка») Сергій Лещенко, генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.

 
…

У штабі АТО з посиланням на дані української сторони Спільного центру з координації та контролю (СЦКК) повідомили, що підтримувані Росією бойовики продовжують блокувати роботу контрольного пункту в’їзду-виїзду (КПВВ) «Золоте» в Луганській області, чим ускладнюють гуманітарну ситуацію в регіоні.

«Керівництво ОРЛО продовжує цинічно ігнорувати інтереси цивільного населення по обидва боки лінії зіткнення, не бажає розвантажити КПВВ «Станиця Луганська» та демонструє зацікавленість у погіршенні гуманітарної ситуації у Луганській області та прагне подальшого загострення протистояння на Донбасі», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

У СЦКК заявляють, що повноцінна робота КПВВ «Золоте» потрібна для розвантаження іншого пункту – «Станиці Луганської», де потребує ремонту міст. У відомстві додають, що російська сторона СЦКК в цьому питанні має на бойовиків «слабкий вплив». Реакції від російських представників на такі заяви немає.

КПВВ «Золоте» із захопленої бойовиками сторони з 20 жовтня залишається закритим.

18 жовтня за підсумками переговорів у Мінську представниця України в тристоронній контактній групі Ірина Геращенко заявляла, що контрольний пункт в’їзду-виїзду «Золоте» у Луганській області відкриють найближчими днями. Угруповання «ЛНР» закликало Київ утриматися від відкриття цього КПВВ. Представниця угруповання «ЛНР» у Мінську Ольга Кобцева заявила, що відкриття КПВВ 20 жовтня неможливе через неузгодження технічних моментів.

Протягом минулого року на Луганщині кілька разів намагалися відкрити КПВВ «Золоте». Але пункт так і не розпочав свою роботу – через, як каже українська сторона, недотримання бойовиками зобов’язань щодо гарантування безпеки у цьому районі. Наразі у Луганській області діє лише один КПВВ через лінію розмежування – «Станиця Луганська». Ще 4 – «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове» – діють у Донецькій області.

Рішення про початок функціонування цього КПВВ ухвалили в Мінську 27 січня 2016 року.
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій не виключає розгляду законопроекту про реінтеграцію Донбасу в другому читанні з 7 до 17 листопада, коли парламент матиме два пленарні тижні підряд. Про це він сказав у неділю під час відвідин прикордонного пункту пропуску «Медика» – «Шегині».

«Закон про реінтеграцію до наступного тижня вже буде готовий до розгляду. І ми вже, зустрівшись з головами фракцій, будемо визначати… Дуже є імовірність, що під час тих двох тижнів ми будемо в другому читанні розглядати цей закон», – сказав Парубій.

Водночас він додав, що план на наступний тиждень ще не до кінця сформований.

Після ухвалення законопроекту про реінтеграцію Донбасу у першому читанні були повідомлення про наміри внести до нього поправки. Про це, зокрема, заявляла віце-спікер, представниця України в тристоронній контактній групі у Мінську Ірина Геращенко.

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила в першому читанні президентський законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором.

Найбільше застережень викликала згадка в законодавчому тексті про необхідність першочергового виконання безпекових вимог усіх трьох мінських домовленостей, які наразі перебувають формально поза правовим полем України, хоча й фактично обов’язкові до виконання. Дехто побоювався, що така згадка надасть Мінським угодам силу закону – хоча й без такого визнання Україна зобов’язалася виконати їх.

Метою закону визначено звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу на них, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності і територіальної цілісності української держави.

«Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її Збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», – наголошено в документі.

Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.
…

Ввечері 21 жовтня активісти, що кілька днів мітингують під стінами Верховної Ради в Києві, заявили, що оголошують «ультиматум» президентові Петру Порошенку. Відповідну заяву від імені учасників акції зробив чоловік на псевдо «Катана», який виступив на імпровізованій сцені.

За словами активіста, протягом п’яти робочих днів глава держави має внести на розгляд парламенту законопроекти про імпічмент президента та про Антикорупційний суд.

«Якщо наші вимоги не будуть втілені в реальність, ми покажемо, хто ми є і на що ми здатні», – сказав активіст, який також назвався офіцером батальйону «Донбас».

Інші активісти, які виступали на сцені, також повторили раніше озвучені вимоги про створення Антикорупційного суду, зняття депутатської недоторканності та зміну виборчого законодавства.

Депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв на сторінці у Facebook написав, що «ультиматум» президентові – це ініціатива «ветеранів війни за незалежність».

В Адміністрації президента України поки не коментували відповідних заяв.

У перший день, коли під Радою почали збиратися активісти, президент заявив, що мирні демонстрації є важливим елементом демократії, і що він з розумінням ставиться до акцій і з повагою до їхніх учасників. Учора Петро Порошенко зазначив, що організатори акцій показали, що вимоги були «лише димовою завісою, а реальний план їхніх дій – це дестабілізація ситуації».

17 жовтня біля Верховної Ради України розпочалася акція протесту, учасники якої вимагають скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За час акції через сутички постраждали чотири людини, зокрема працівник поліції. Наразі активісти продовжують залишатися під Радою, встановивши намети, інформації про правопорушення немає. Сьогодні, за попередніми даними, активістів під парламентом налічувалось в межах двох сотень.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків від початку доби і до 18-ї години суботи один український військовослужбовець зазнав поранення. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, сталося ця в районі населеного пункту Богданівка, на приморському напрямку.

Згідно з повідомленням, обстріли сьогодні тривали також біля Старогнатівки, Кримського і Троїцького.

«Хоча за останні декілька днів противник зменшив активність, повного припинення вогню вздовж лінії розмежування все ж немає», – зауважили у штабі.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 24 випадки порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 22 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона напередодні 19 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

 
…

Делегація України на засіданні четвертого комітету Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй закликала міжнародне співтовариство подвоїти зусилля із боротьби з російською пропагандою і оперативно реагувати на всі напади на вільні медіа на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу. Про це йдеться в заяві української делегації, яке опублікувало Постійне представництво України при ООН. Сама заява була виголошена у п’ятницю, 20 жовтня.

«Журналісти, які насмілюються подавати інформацію інакше, ніж відповідно до позиції російської окупаційної влади, зазнають переслідувань, затримання, вироків і навіть заборони на роботу. Останній приклад – те, що сталося, наприклад, з кримським журналістом Миколою Семеною, який у вересні отримав умовний тюремний термін протягом двох з половиною років і трирічну заборону на проведення журналістської роботи за сфабрикованими звинуваченнями», – зазначається у повідомленні.

Окрім того, делегація висловила вимогу до Росії щодо негайного звільнення ще одного українського журналіста – Романа Сущенка, який перебуває за ґратами у Москві.

«А загалом ми глибоко стурбовані масштабною кампанією пропаганди та підбурювання ненависті до України та українців, яка здійснюється російськими державними засобами масової інформації та громадськими діячами, що відіграли важливу роль у справі запуску та посилення агресії Росії проти України та конфлікту на Донбасі. Значно скоротивши простір для незалежних та плюралістичних засобів масової інформації, російська влада зміцнила контроль над державними ЗМІ, перетворюючи їх на потужні інструменти державної пропаганди, що створюють фальшиві новини», – мовиться у заяві.

Кореспондента українського агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка Федеральна служба безпеки Росії затримала 30 вересня минулого року в Москві, куди він приїхав у приватних справах. Його назвали «співробітником української розвідки», який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність Збройних сил і військ Національної гвардії Російської Федерації, що є державною таємницею». Кримінальну справу російські слідчі порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Його адвокат Марк Фейгін сьогодні заявив про завершення слідства у справі журналіста і ймовірний початок судового розгляду з наступного року. Зважаючи на те, що справа має гриф «державної таємниці», судові засідання проходитимуть у закритому режимі.

22 вересня підконтрольний Москві Залізничний районний суд Сімферополя призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Російська влада звинувачувала Семену в «публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії». Журналіст заявляв, що у своїх матеріалах він реалізовував право на вільне волевиявлення і, говорячи про Крим, не закликав щодо нього «порушувати територіальну цілісність Росії», бо, за міжнародним правом, Крим Росії й так не належить.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Окрім того, на Донбасі зараз триває збройний конфлікт, який почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей.
…

Бориспільський районний суд Київської області 20 жовтня повернув прокурору обвинувальний акт у справі лідера організації «Громадянський корпус «Азов – Крим» Станіслава Краснова і його дружини Оксани. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Андрій Мамалига, який представляє інтереси Краснова.

Адвокат зазначив, що мотивація рішення суду стане відома за чотири дні.

«Чим мотивував, буде відомо 24 жовтня. Але у будь-якому випадку, це тактична перемога: ГПУ повинна усунути недоліки обвинувального висновку і направити знову до суду», – зазначив адвокат.

Він висловив припущення, що справу буде розглядати не Бориспільський суд. Інший адвокат Краснова Оксана Харахоз у своєму виступі під час судового засідання зазначила, що прокуратура подала у суд обвинувальний висновок з численними порушеннями чинного законодавства.

Станіслава Краснова і його дружину Оксану звинуватили у незаконному зберіганні вибухівки, державній зраді і підготовці терористичного акту.

Під час слідства і на етапі передачі справи проти Краснова у суд адвокати заявляли про тиск СБУ на учасників процесу і на суд. У листопаді 2016 року Європейський суд з прав людини взяв до розгляду скаргу Краснова на тортури з боку співробітників СБУ.

Станіслава Краснова затримали співробітники СБУ із застосуванням фізичної сили під Києвом у ніч з 28 на 29 лютого 2016 року. Термін його утримання під вартою неодноразово продовжувався у судах. 23 вересня Краснов був звільнений з СІЗО.
…

Засуджений в Криму один з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умеров потрапив до лікарні, повідомив 20 жовтня кримський адвокат Едем Семедляєв.

«Сьогодні стало відомо, що Ільмі Умеров потрапив до лікарні. Після цілого дня проведеного в Верховному суді Криму, вдалося провідати його в Бахчисарайської лікарні», – написав Семедляєв у Фейсбуці і опублікував фотографії Ільмі Умерова. 

За словами самого Ільмі Умерова, причиною госпіталізації стала гіпертонія.

«Підскочив артеріальний тиск, викликав «швидку», привезли сюди. Тепер лікуюся», – прокоментував Умеров госпіталізацію.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд Криму 27 вересня засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонено два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Наталія Поклонська, яку в Росії вважають депутатом Державної думи, нижньої палати парламенту цієї країни, заперечує наявність у  неї українського громадянства.

За словами Поклонської, «указ» про позбавлення її громадянства України підписав ще Віктор Янукович, який, як стверджує вона, у той час (21 березня 2014 року) «перебував у Ростові (Ростов-на-Дону в Росії — ред.) і був легітимним президентом (України — ред.)».

20 жовтня українська влада повідомила, що жодне з відомств країни не посилало запитів на позбавлення Поклонської громадянства.

До анексії Росією Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року, після окупації українського Криму, встановлена там Москвою російська влада призначила її «прокурором» півострова. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу в Росії, а також фактично і в окупованому українському Криму, у 2016 році.

Наразі Поклонську в Росії вважають депутатом Державної думи. Вона була незаконно «обрана» до російського парламенту в українському Криму на псевдовиборах, які влаштувала Москва на окупованому півострові. Україна і Захід не визнали цього «обрання». Крім того, згідно з російським законодавством, яке Москва насаджує і на окупованій території України, у Криму, з двома громадянствами в російський парламент обиратися не можна.

В Україні щодо Наталії Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також перебуває у санкційних списках ЄС і ще низки окремих країн, зокрема Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну чи Норвегії.

Верховна Рада України визнала Віктора Януковича 22 лютого 2014 року таким, що самоусунувся від виконання конституційних обов’язків президента. На такий крок парламент пішов після того, як Янукович порушив свою угоду з опозицією: зникнувши з Києва, він оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що не буде підписувати законів, які Верховна Рада ухвалила на виконання цієї угоди.

Україна не визнає російського громадянства, яке Москва примусово нав’язала мешканцям Криму, громадянам України, після окупації українського півострова. Усі вони, крім тих, хто легально оформив вихід із українського громадянства, залишаються громадянами України, незалежно від наявності в них на руках документів про це громадянство.
…

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби зменшили кількість обстрілів позицій ЗСУ. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, все ж основна активність бойовиків фіксувалась на донецькому напрямку.

«Загалом за минулу добу незаконні збройні формування 15 разів порушили режим тиші. Збройні сили України 9 разів вогнем із піхотного озброєння примушували противника дотримуватися перемир’я. Унаслідок бойових дій втрат серед військовослужбовців сил АТО немає», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, під вогонь, зокрема, потрапили території біля шахти Бутівка, Авдіївки, Верхньоторецького, Водяного, Гнутова, Щастя. 

Станом на 6:40 ранку 20 жовтня на сайтах угруповань «ДНР» та «ЛНР» не інформували, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Операція «Захід»: 70 років тому українців масово вивозили до Сибіру.

Коли депутати позбудуться недоторканності?

Як чоловіки можуть боротися проти раку грудей?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал; народні депутати Леонід Ємець (фракція «Народний фронт») і Олег Березюк (фракція «Самопоміч»); керівник благодійного фонду «Здорова нація» Максим Ненадов, завідувач Центру сучасної мамології клініки «Лісод» Андрій Жигулін, PR-менеджер компанії «FitCurves» Юлія Рафальська.

 
…

Верховна Рада відхилила три законопроекти щодо виборчого законодавства. 

Жоден з законопроектів, які спікер Ради Андрій Парубій поставив на голосування для схвалення за основу, не набрав необхідної кількості голосів. 

Найбільшу кількість голосів набрав законопроект №1068-2, який головуючий поставив на голосування для направлення його на доопрацювання у профільний комітет або авторам. Проте депутати не підтримали ці пропозиції. 

Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що депутати наступного пленарного тижня 7-10 листопада розглянуть два виборчі кодекси. Після цього Парубій закрив вечірнє засідання парламенту.

Сьогодні депутати розглядали три законопроекти щодо виборчого законодавства. Законопроект № 1068 про вибори народних депутатів України зареєстрував народний депутат від фракції «Опозиційний блок» Юрій Мірошниченко. Він пропонує запровадити пропорційну виборчу систему – за результатами голосування право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали один і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі.

Альтернативний законопроект № 1068-1 групи народних депутатів на чолі з Юлією Тимошенко пропонує проводити вибори на пропорційній основі, але з елементами мажоритарної системи – на основі відкритих списків.

Ще один законопроект № 1068-2, авторства групи народних депутатів, пропонує застосувати модель виборчої системи, коли вибори депутатів проводяться на засадах пропорційної системи за загальнодержавними і регіональними виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

Внесення змін до виборчого законодавства – одна з вимог акції, яка від 17 жовтня відбувається під стінами Верховної Ради.
…

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні внесений президентом України законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості.

За документ на засіданні 19 жовтня проголосували 258 народних депутатів.

Відповідно до законопроекту, для залучення кваліфікованих фахівців до роботи в сільській місцевості пропонується встановити систему стимулів, зокрема, забезпечення працівників житлом і службовим транспортом, можливостями для здобуття освіти й підвищення кваліфікації, створенням сприятливих умов праці, у тому числі розвиненою матеріально-технічною базою для медичного обслуговування.

Основними напрямками розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості, відповідно до законопроекту, є: максимальне наближення медичного обслуговування до населення, створення умов для проведення в сільській місцевості щорічних виїзних прийомів лікарями-фахівцями; впровадження сучасних технологій медобслуговування в сільській місцевості, у тому числі з використанням засобів телемедицини й портативних телемедичних діагностичних засобів.

Після ухвалення рішення президент Петро Порошенко заявив, що документ уже має фінансовий ресурс. «Державний бюджет України на 2017 рік вже передбачає виділення чотирьох мільярдів гривень на оновлення сільської медицини. Вимагаю, щоб вже в цьому році мешканці сіл відчули реальні зміни на краще», – цитує Порошенка його прес-служба.

19 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому урядовий закон щодо медреформи «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

Навесні Кабінет міністрів України затвердив пакет законопроектів щодо медичної реформи. 8 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні один з таких урядових законопроектів – про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (6327), який дає початок медичній реформі в Україні. Законопроект, зокрема, визначає, які медичні послуги на 100% оплачуватиме держава, а за які доплачуватиме пацієнт.

 
…

Верховна Рада направила два законопроекти про зняття депутатської недоторканності до Конституційного суду.

«За» направлення до КСУ президентського законопроекту № 7203 проголосували 336 народних депутатів, «за» направлення законопроекту №6773 проголосували 328 депутатів.

Після цього голова Верховної Ради Андрій Парубій закрив ранкове засідання парламенту. 

У порядку денному Верховної Ради на сьогодні були зареєстровані три законопроекти про скасування депутатської недоторканності – від групи народних депутатів і два від президента.

Президентський законопроект № 7203 зареєстрований 17 жовтня. Президент пропонує викласти статтю 80 Конституції у такій редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Президент також пропонує, що ці зміни набрали чинності з 1 січня 2020 року.

Ще один президентський законопроект № 1776, зареєстрований у січні 2015 року. У лютому 2015 року Верховна Рада направила проект закону на висновок Конституційного суду. КСУ дійшов висновку, що законопроект відповідає вимогам Конституції. Проте сьогодні, 19 жовтня, вручено подання на зняття з розгляду законопроекту № 1776.

У депутатському законопроекті (№6773) пропонується викласти статтю 80 Конституції у такій редакції: «народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Обмеження депутатської недоторканності – одна з вимог акції, яка від 17 жовтня відбувається під стінами Верховної Ради.

Відповідно до чинного законодавства, законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного суду України. Такий законопроект схвалений конституційною більшістю, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу парламенту.
…

Головна військова прокуратура проводить обшуки у представників партії «Успішна країна», поченим головою якої є колишній міністр доходів та зборів Олександр Клименко. 

Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, обшуки проводяться за місцями проживання осіб, причетних до «функціонування схеми легалізації грошових коштів», а також з метою «отримання доказів незаконної легалізації коштів, проводиться обшук у житлових приміщеннях уповноважених осіб політичної партії «Успішна країна».

У прокуратурі нагадують, що колишній голова Державної податкової служби і екс-міністр доходів та зборів України Олександр Клименко підозрюється в участі в організованій Віктором Януковичем «злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі і у вчиненні у 2011-2017 роках легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом організованою групою в особливо великих розмірах».

У політичній силі також повідомили, що вранці, 19 жовтня, представники військової прокуратури прийшли з обшуком до глави політради партії «Успішна країна» Наталії Дмітріченко. 

За даними партії, обшук відбувався в квартирі, де живе політик, силовики вилучили партійні та особисті документи, а також мобільний телефон. Дмітріченко пов’язує проведений у неї обшук з «політичними переслідуваннями» очолюваної нею партії з боку влади.

 
…

Президент України Петро Порошенко готовий особисто зустрітися з учасником акції протесту біля будівлі Верховної Ради, народним депутатом від фракції «Блок Петра Порошенка» Мустафою Найємом.

«До приймальні президента України звернувся народний депутат Мустафа Найєм. Петро Порошенко підтвердив, що готовий зустрітися з ним віч-на-віч. Про інших учасників зустрічі не йшлося», – повідомили в прес-службі Адміністрації президента України.

Раніше сьогодні Мустафа Найєм заявив, що він та деякі народні депутати в середу ввечері мають намір піти до президента України Петра Порошенка й дізнатися в нього терміни подання законопроекту про створення Антикорупційного суду до Верховної Ради.

Кілька тисяч людей вранці 17 жовтня вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. Частина учасників акції залишилася біля Верховної Ради. Мітингувальники встановили намети. 

Як повідомляв голова Верховної Ради Андрій Парубій, питання депутатську недоторканність і змін до виборчого законодавства депутати розглядатимуть після медичної реформи. Сьогодні протягом дня парламент розглядав поправки до законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів і встиг розглянути 788 поправок зі 893 внесених. 
…

Президент Румунії Клаус Йоганніс приїде до Києва після усунення проблем, пов’язаних з ухваленням в Україні нового закону «Про освіту», зокрема його мовною нормою, повідомляє прес-служба румунського голови держави за підсумками його телефонної розмови з президентом України Петром Порошенком.

Як йдеться в повідомленні, український президент вкотре запросив свого румунського колегу приїхати з візитом до України.

«Президент Румунії наголосив, що візит, який мав відбутися в жовтні й був відкладений румунською стороною через ситуацію, яка виникла в результаті ухвалення закону про освіту, відбудеться після відповідного усунення проблем, викликаних цим нормативним актом», – йдеться в повідомленні.

Під час телефонної розмови з Порошенком, що відбулася 18 жовтня, Йоганніс розкритикував ухвалення цього закону, зауваживши, що він негативно позначається на правах національних меншин в Україні, у тому числі румунської, на освіту рідною мовою.

Порошенко, відповідно до повідомлення, поставився із розумінням до занепокоєння румунської сторони і запевнив, що Україна врахує висновки «Венеціанської комісії» до цього закону.

Раніше прес-служба президента України, інформуючи про цю телефонну розмову, повідомила, що президенти обговорили закон України «Про освіту» в частині захисту мовних прав національних менших, але подробиць не навела.

У повідомленні також було вказано, що президент України запросив свого румунського колегу здійснити візит до України найближчим часом.

21 вересня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив про скасування візиту до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.

Перед цим парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Як стверджується в заяві румунського парламенту, в Україні живе близько 400 тисяч румунів. За даними перепису населення України 2001 року, румунами визнали себе 151 тисяча мешканців держави, ще майже 259 тисяч назвали себе молдованами.

Новий український закон, ухвалений парламентом і підписаний президентом України, також критикували деякі інші сусідні з Україною країни, найгостріше Угорщина, – а також президент Молдови Ігор Додон, який висловлював жаль із приводу обмеження, за його словами, прав «румунів і молдован, які живуть в Україні».

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська. Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику через побоювання в обмеженні мов національних меншин.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

 
…

Представниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що найближчими днями буде відкритий контрольний пункт в’їзду-виїзду «Золоте» у Луганській області. Про це Геращенко написала в соціальній мережі Facebook за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську 18 жовтня.

«Мінськ. Із конструктиву – КПВВ «Золоте» завдяки нашим вимогам, нарешті, днями буде відкрите. Це полегшить пересування між лінією зіткнення для тисяч людей», – написала Геращенко.

Наразі у Луганській області діє лише один КПВВ через лінію розмежування – «Станиця Луганська». Ще 4 – «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове» – діють у Донецькій області.

Протягом минулого року на Луганщині кілька разів намагалися відкрити КПВВ «Золоте». Але пункт так і не розпочав свою роботу – через, як каже українська сторона, недотримання бойовиками зобов’язань щодо гарантування безпеки у цьому районі.

В угрупованні «ЛНР» називали спроби української сторони відкрити КПВВ у Золотому «провокацією». Лідер угруповання Ігор Плотницький заявляв, що «ЛНР» домагається першочергового відкриття «повноцінних пунктів пропуску» в Станиці Луганській і в Щасті, і тільки після цього готова відкрити КПП в районі Золотого.
…

До заміської резиденції президента України Петра Порошенка у Козині Київської області стягнули силовиків, повідомляє народний депутат від «Самопомочі» Вікторія Войціцька.

«Навіщо стільки людей і техніки нагнали для охорони приватної резиденції президента? Та ще й дорогу перекрили на певний час? Тут кого боятись?», – написала Войціцька у Facebook.

«Спитала у хлопців, з чим пов’язана така величезна кількість силовиків… Відповідь була «прекрасна»: проводяться навчання», – додала вона.

Силовики наразі цієї ситуації не коментували.

17 жовтня внаслідок сутичок на Грушевського в Києві постраждали четверо людей: один поліцейський і троє учасників мітингу.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

Під будівлею Верховної Ради у Києві сталася штовханина, приводом до чого була спроба Нацгвардії прибрати паркан.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, силовики підійшли з боку Маріїнського парку і Кабміну. Сутичка сталася з боку Маріїнського парку, коли силовики створили живий щит, а мітингарі у відповідь почали штовханину.

Як сказав у розмові з кореспондентом Радіо Свобода керівник однієї з груп спецпризначенців, на той момент їхнім завданням було зафіксувати на відео факт «агресивної поведінки мітингарів». 

17 жовтня, унаслідок сутичок на вулиці Грушевського у Києві постраждали четверо людей – один поліцейський і троє учасників мітингу. Як повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало, поліцейського госпіталізували і ще трьом цивільним надали медичну допомогу на місці.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…