Кабінет міністрів Сербії запровадив на Великдень за юліянським календарем комендантську годину від 17.00 години у пʼятницю до 5.00 години у вівторок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Це означає практично повну, за незначними винятками, заборону виходити з дому.

Уряд відкинув вимогу Синоду Сербської православної церкви (СПЦ), щоб вірянам у неділю дозволили взяти участь у Великодніх богослужіннях.

Після розмови з головою держави Александром Вучичем патріарх СПЦ Іриней заявив, що Великодні служби будуть служити без присутності громадян.

Минулого тижня, коли святкували Великдень за григоріянським календарем, католицькі й протестантські ієрархи відправляли богослужіння в порожніх церквах і транслювали їх у соціальних мережах, на радіо й телебаченні.

Станом на 15 квітня в Сербії зафіксували 4873 хворих на COVID-19, померли 99 людей. Лікарі й працівники медичних закладів становлять 10 відсотків заражених.

Найбільше проблем викликало розширення коронавірусу в двох столичних лікарнях та в деяких закладах для осіб похилого віку.

Надзвичайний стан у Сербії був запроваджений 15 березня. Відтоді в країні ще кілька разів оголошували комендантську годину – спершу в вечірній і нічний час, потім на вихідні й цілоденно, як нині. Через порушення правил засуджені 94 особи, адміністративні санкції на суму до 1500 євро накладені більш ніж на тисячу осіб.

Загалом у світі, за інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на цей час підтверджені 2 000 984 випадки коронавірусного захворювання, з них 128 071 людина від нього померла, 500 996 уже видужали.
…

Україна може обговорювати з Іраном виплату компенсацій загиблим у авіакатастрофі літака МАУ 8 січня та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів, вважає голова комітету Верховної Ради з зовнішньої політики Олександр Мережко. 

Так він відреагував у коментарі українській службі Радіо Свобода на повідомлення іранської служби РС, Радіо Фарда, що Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння. 

«Така практика наскільки я знаю, існує, якщо подивитися, як вирішувалися питання з іншими авіакатастрофами. Наприклад, 1988 рік, коли американці випадково збили іранський лайнер. Там усе вирішувалося шляхом переговорів, і була запропонована єдина фіксована сума компенсацій. І це цілком нормально. Оскільки шляхом переговорів можна отримати більшу суму, ніж через судові позови. Оскільки є, наприклад, Монреальська конвенція, яка встановлює верхню межу компенсації», – сказав депутат Мережко. 

Окрім того, за словами Олександра Мережка, якщо Україна не погодиться на подібний компроміс, то родичам загиблих пасажирів доведеться стикнутися із труднощами. Наприклад, іти до судів, які, найбільш імовірно, відбуватимуться в Ірані, за іранським законодавством. Водночас, за словами голови зовнішньополітичного комітету, такі пропозиції іранської сторони, якщо їх офіційно підтвердять, мають оцінювати передовсім юристи з авіаційного права, українські дипломати, а також президент і секретар РНБО, які є відповідальними за такі переговори. 

«Це нормальна практика, нормальна дипломатія, тут ніякої «зради» немає. Сторонам треба домовлятися. Це конституційна прерогатива не парламенту, а президента й МЗС, і законодавча гілка сюди не повинна втручатися. Треба віддати це нашій дипломатії, саме вона несе за цю роботу відповідальність», – зауважив народний депутат. Головною метою цих переговорів очільник комітету назвав отримання максимальної компенсації родинами загиблих українців. 

За словами Олександра Мережка, меморандуми про взаємопорозуміння здебільшого не потребують ратифікації в парламенті, оскільки вони не змінюють національного законодавства, а є політичною домовленістю. 

Раніше цього тижня іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда, повідомила, що Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Європейський парламент пропонує знову повторити, що країни-учасниці програми «Східне партнерство», серед них і Україна, можуть у майбутньому стати членами Європейського союзу. Також Європарламент хоче знову засудити дії Росії в країнах-сусідах ЄС. Ці пункти містяться в проєкті звіту Європарламенту про «Східне партнерство», з яким ознайомилося Радіо Свобода.

Як мовиться в проєкті документу, європарламентарі мають намір «підтвердити суверенне право країн «Східного партнерства» вільно обирати свій рівень співпраці чи інтеграції з ЄС і відкинути будь-який зовнішній тиск щодо такого вибору».

В офіційних документах інших інституцій ЄС наразі передбачено, що чинні умови «Східного партнерства» самі по собі ніяк не передбачають майбутнього членства в ЄС для країн-учасниць, а це Україна, Грузія, Молдова, Білорусь, Вірменія і Азербайджан; Європейський парламент уже не раз виступав за надання такої перспективи. В нинішньому проєкті звіту Європарламенту визнається чинна позиція, але водночас заявлено, що політика «Східного партнерства» «може полегшити процес поступової інтеграції з ЄС» для цих країн.

Документ, зокрема, пропонує почати процес створення спільного для Євросоюзу і країн «Східного партнерства» економічного простору, поступову інтеграцію цих країн в енергетичний союз, транспортну спільноту і цифровий єдиний ринок ЄС. Також у проєкті пропонується створити Інститут «Східного партнерства» в Києві і надати дипломатам із країн-партнерів можливість ставати неофіційними дублерами для посадовців Євросоюзу.

Також у цьому тексті Європарламенту, на відміну від офіційних документів інших інституцій ЄС, згадана й Росія. Європарламент «рішуче засуджує постійні порушення засадничих принципів і норм міжнародного права в регіоні «Східного партнерства», зокрема незаконне застосування сили, вторгнення, дестабілізацію, анексію, відокремлення кордонами і окупацію територій кількох країн «Східного партнерства» Росією і її відмову виконувати рішення міжнародних трибуналів і судів», мовиться в ньому.

Проєкт документу також пропонує «розширені міжнародні миротворчі сили вздовж українсько-російського кордону» і місію під проводом ЄС, що мала б допомагати в розмінуванні чи підготовці до місцевих виборів на нині окупованих частинах Донбасу.

Програма «Східне партнерство» була започаткована 2009 року з метою наблизити шість країн зі складу колишнього СРСР до Євросоюзу без конкретних пропозицій членства в майбутньому. Три з них – Україна, Грузія і Молдова – за цей час уклали з ЄС угоди про асоціацію, які передбачають і вільну торгівлю. Але в Європейському союзі низка країн-членів досі не бажає говорити про можливість майбутнього членства для цих держав.
…

Катастрофа літака МАУ: Кулеба прокоментував інформацію про пропозицію Ірану укласти меморандум про порозуміння

Міністр Закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував інформацію, згідно з якою, Іран запропонував українській стороні укласти меморандум про порозуміння у розслідуванні збиття літака «Міжнародних авіаліній України» поблизу Тегерана.

«Переговори тривають. Працюємо для отримання «чорних скриньок». Ключове для нас: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, притягнення до відповідальності згідно норм міжнародного права», – написав Кулеба у твітері.

Іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда, раніше повідомила, що Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів. За повідомленням, Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися з «людською помилкою» як причиною катастрофи.

Згаданий документ також передбачає, що Україна і сім’ї загиблих не повинні ініціювати кримінальних справ і судових розглядів проти Ірану у відповідь на виплату компенсації Тегераном й оприлюднення даних бортових самописців літака після їх аналізу.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.
…

Президент Франції Емманюель Макрон висловив сподівання, що отримає згоду президента Росії Володимира Путіна на ініційоване ООН глобальне припинення вогню в умовах пандемії коронавірусу.

Як заявив Макрон в інтерв’ю радіо France Internationale, на даний час йому вдалося заручитися підтримкою решти лідерів країн – постійних членів Ради безпеки ООН: голови КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа і прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.

«Я говорив із ним на самому початку, коли з’явилася ця ініціатива. Я не розмовляв із ним, відколи отримав тверде підтвердження від інших лідерів. Поговорю в найближчі кілька годин. Думаю, що президент Путін обов’язково погодиться, і коли він дасть згоду, ми зможемо провести відеоконференцію і передати цей заклик урочисто, рішуче й ефективно», – сказав Макрон.

Із закликом до всіх країн світу припинити вогонь 23 березня виступив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш. Він наголосив, що в уражених війнами країнах системи охорони здоров’я зруйновані, а нечисленні медпрацівники, які залишилися, часто стають ціллю для нападів.

 
…

Організатори найпрестижнішої велобагатоденки світу «Тур де Франс» працюють над тим, щоб знайти нову дату початку перегонів – на тлі заборони масових заходів у Франції щонайменше до середини липня. 

Початкові плани організаторів передбачали, що змагання розпочнеться в Ніцці 27 червня і фінішує в Парижі 19 липня. Наразі немає шансів провести гонку в заплановані терміни. 

Організатори, компанія ASO, ще не повідомляли про свої наміри, але кілька мерів французьких міст, через які має пролягти маршрут перегонів, кажуть, що мали консультації щодо нових дат. 

Маршрут гонки становить понад три тисячі кілометрів, і щодня на дороги виходять приблизно 500 тисяч шанувальників велоспорту. 

«Соціальне дистанціювання на узбіччі не було б проблемою, але в стартових містечках, на фініші та у VIP-наметах це, безумовно, становило б проблему», – заявив бельгійський вірусолог Марк ван Ранст для фламандського телеканалу Sporza. 

Генеральний директор гонки Крістіан Прюдомм заперечив можливість проведення змагання без глядачів. «Тур де Франс – це три тисячі кілометрів посмішок. Ми не будемо проводити «Тур де Франс» без фанів», – сказав він. 

Президент Франції Еммануель Макрон заявив у телевізійному зверненні 13 квітня, що суворий карантин у Франції триватиме щонайменше до 11 травня, а масові зібрання заборонені до середини липня. Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер заявив 14 квітня, що ASO мусить перенести або скасувати тур. 
…

Колишній президент США Барак Обама підтримав свого віцепрезидента Джо Байдена на виборах президента США 2020 року.

«Джо має характер і досвід, щоб вести нас через одні з найтемніших часів та зцілити нас під час довготривалого відродження. Я вірю, що Джо має всі необхідні якості, які ми потребуємо в президенті прямо зараз», – заявив Обама.

За його словами, рішення запропонувати Байдену посаду віцепрезидента у 2008 році було «одним з найкращих», які він коли-небудь ухвалював.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року. Джо Байден лідирує на праймеріз Демократичної партії. 8 квітня його головний опонент Берні Сандерс відмовився від участі у виборах.

Республіканську партію, найімовірніше, представлятиме чинний президент Дональд Трамп, який вже здобув 1 432 голоси делегатів при 1 276 необхідних для перемоги в номінації.

 
…

Державна дума Росії ухвалила закон про перенесення з 2 на 3 вересня Дня закінчення Другої світової війни в 1945 році, повідомляють російські інформагенції.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією. 

«Формулювання» 3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік) «символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці. 

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію, ніж завершилася Друга світова війна. 
…

Білорусь завершила процес ратифікації угод з Європейським союзом щодо спрощення видачі віз та про реадмісію нелегалів.

Як повідомляє агентство БЕЛТА, відповідні закони опубліковані на правовому інтернет-порталі, що свідчить про їх підписання президентом Олександром Лукашенком.

2 квітня документ схвалила Палата представників та Радою Республіки.

Угоди ще має схвалити Європарламент.

Європейський союз і Білорусь підписали дві угоди, що мають на меті дещо спростити візовий режим для білоруських громадян для відвідин країн Шенгенської зони, на початку року.

Документи, серед іншого, передбачають, що плата за розгляд прохання про короткотермінову шенгенську візу для громадян Білорусі знизиться до 35 євро з нинішніх 60, а самі ці прохання мають розглядатися, як правило, протягом 10 днів. 
…

Північна Корея випустила кілька ймовірно крилатих ракет малої дальності в море між Корейським півостровом і Японією, повідомили південнокорейські військові.

За повідомленням, снаряди були запущені зі східної провінції КНДР Кангвон вранці 14 квітня.

Військові Південної Кореї моніторять ситуацію, а представники розвідок Південної Кореї і США аналізують запуск, йдеться в повідомленні. Інших подробиць поки що немає.

Північна Корея за останні місяці провела кілька випробувань зброї – на тлі зупинки ядерних переговорів зі Сполученими Штатами. 

Проти Пхеньяна діють численні санкції Ради безпеки ООН за заборонені програми озброєння.

 
…

В Азербайджані за останній час заарештували щонайменше 16 активістів опозиції, заявляють правозахисники. Вони стверджують, що влада під приводом недотримання правил карантину переслідує опонентів, повідомляє видання Eurasianet.

Активісти «стали жертвами цієї репресивної політики» після початку спалаху коронавірусної інфекції, йдеться в заяві Національної ради демократичних сил, опублікованій у фейсбуці на сторінці голови партії «Народний фронт» Алі Керімлі. За інформацією організації, 10 людей були заарештовані в березні, шість – у квітні.

В Азербайджані запроваджений посилений карантинний режим: жителі повинні отримувати СМС-дозвіл влади щоразу, коли виходять із дому. При цьому офіційно надзвичайний стан не запроваджений.

Правозахисники звертають увагу, що переслідування активістів через нібито недотримання карантину відбувається все частіше. Про це йдеться в заяві Amnesty International.

Про те, що Азербайджан має припинити використовувати боротьбу з COVID-19 для переслідування критиків, у твітері написав заступник директора відділення Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії Ґіорґі Ґоґія.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв 19 березня звернувся з промовою до народу з приводу свята Навруз і в зв’язку з коронавірусом. Він звинуватив «п’яту колону» в тому, що вона «хоче знищити Азербайджан», використовуючи коронавірусну інфекцію.

На 13 квітня в Азербайджані, за офіційною інформацією, зафіксовано 1098 людей із підтвердженим діагнозом COVID-19, 11 із них померли, 250 одужали.
…

Італійське видання La Repubblica повідомило, що росіяни, які живуть в Італії, пропонують своїм знайомим італійцям знятися в ролику якогось «російського ЗМІ» і подякувати Росії та Путіну за гуманітарну допомогу. За це готові заплатити 200 євро, такі пропозиції жителям Італії надходять у месенджері Whatsapp, пише газета.

«Їм потрібні 15 італійців, які скажуть щось хороше про російську гуманітарну допомогу. Краще відео або пост із фотографіями, але за відео вони платять 200 євро, за пост дають менше», – наводить видання текст повідомлення, яке отримав один із жителів країни . Відео з похвалою російській владі пропонують розмістити в твітері, фейсбуці або інстаграмі.

Також журналісти газети знайшли дівчину, яка опублікувала в TikTok короткий ролик із подяками за російську гуманітарну допомогу. Вона розповіла La Repubblica, що зняти подібне відео її попросив друг, якому за нього заплатили 20 євро.

Посольство Росії в Римі заявило, що нічого не знає про пропозиції італійцям знімати відео за гроші.

«Росії не потрібне визнання в такій формі. Кожен день ми отримуємо сотні дзвінків, листів і коментарів зі словами щирої вдячності від простих громадян, керівників міст і регіонів, політиків, підприємців», – заявили в посольстві.

Після того як у березні Росія надіслала до Італії гуманітарну допомогу, військових медиків і обладнання для боротьби з коронавірусом, прокремлівські блогери та ЗМІ почали активно використовувати цю операцію для пропаганди. Наприклад, у соцмережах без подробиць походження відео був опублікований ролик із чоловіком, який змінює прапор Євросоюзу на прапор Росії, а потім показує папір із написом: «Спасибі, Росія! Спасибі, Путін».
…

Досягнення домовленостей членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та партнерів нафтового картелю не спричинили зростання котирувань сировини. Станом на 17:57 за Києвом котирування опустилися до 31 долара 60 центів за барель Brent, це на кількадесят центів менше за рівень закриття торгів 9 квітня – в останній робочий день на біржах перед тривалими вихідними у зв’язку з Великоднем у християн західного обряду.

23 країни-члени групи ОПЕК+ повідомили увечері 12 квітня, що домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелей на день протягом травня та червня.

Група ОПЕК, Росія та інші нафтовидобувні країни дійшли фінального варіанту угоди щодо безпрецедентного скорочення нафти в надії сприяти підвищенню цін на нафту, які різко впали на тлі пандемії коронавірусу та цінової війни.

Читайте також: Нафта перемогла Кремль: Росія скоротить видобуток

Угода також передбачає, що члени групи ОПЕК+ будуть утримувати щоденний видобуток нафти на 6 мільйонів барелів нижчим за поточний до квітня 2022 року.

«Велику Нафтову угоду з ОПЕК+ укладено. Це врятує сотні тисяч робочих місць в енергетичному секторі Сполучених Штатів. Я хотів би подякувати та привітати президента Росії Путіна та короля Саудівської Аравії Салмана», – заявив президент США Дональд Трамп у своєму Твітері, додавши, що щойно мав розмову з очільниками Росії та Саудівської Аравії.

Вранці 13 квітня Кремль заявив, що Путін провів спільну телефонну розмову з Трампом та королем Салманом, в якій всі троє підтримали угоду. Також, як повідомляють у Москві, президент Росії говорив окремо з Трампом щодо нафтового ринку та інших питань.

Згідно з чорновим варіантом угоди, який опинився в розпорядженні інформаційної агенції Reuters, члени ОПЕК+ очікують сукупного глобального скорочення видобутку на понад 20 мільйонів барелів на день або близько 20% глобального обсягу постачання з 1 травня. Це передбачає зниження видобутку від країн, які не входять до групи та добровільне скорочення понад вказаний в угоді мінімум членами ОПЕК+, а також стратегічні закупівлі з боку найбільших світових споживачів.

Читайте також: Представники країн G20 завершили переговори без угоди про скорочення видобутку нафти​

Міністр енергетики Росії Олександр Нован заявив вранці 13 квітня, що Росія та Саудівська Аравія, згідно з угодою, скоротять свій щоденний видобуток на 2,5 мільйонів барелів нафти.

Міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Занґане заявив в ефірі державного телеканалу, що Кувейт, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати пообіцяли скоротити видобуток ще на 2 мільйони барелів на додачу до загальної угоди 12 квітня.

Водночас навіть такі скорочення не може повністю компенсувати очікуване падіння споживання палива на 30 мільйонів барелів на день, яке спричинила пандемія коронавірусної інфекції.​

Читайте також: Вихід «Роснєфті» з Венесуели: продаж активів чи підставна гра для уникнення санкцій?​

13 квітня світова ціна на нафту зросла на близько 3%, судячи з ранкових торгів на азійських ринках. Тим не менш аналітики ринку очікують, що зріст буде короткостровоким, адже угода не надає інвесторам причин для стійкого оптимізму.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.
…

Сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс 13 квітня офіційно підтримав кандидатуру колишнього віцепрезидента Джо Байдена на посаду президента США, повідомляють американські ЗМІ.

«Ви потрібні нам у Білому домі. Я зроблю все, що можу, щоб це сталося, Джо», – сказав Сандерс під час прямої трансляції, організованої кампанією на підтримку Байдена як кандидата.

«Сьогодні я прошу всіх американців, я прошу кожного демократа, я прошу кожного незалежного, я прошу багато республіканців, щоб вони зібралися разом у цій кампанії, щоб підтримати вашу кандидатуру, яку я схвалюю», – наголосив Сандерс, звертаючись до Байдена.

Джо Байден подякував Берні Сандерсу за підтримку, сказавши, що для нього цей крок «дуже багато значить». «Я маю на меті скористатися вашою підтримкою не просто для перемоги в кампанії, а й для урядування», – додав Байден.

Раніше цього місяця, 8 квітня, сенатор Берні Сандерс припинив кампанію висування своєї кандидатури у президенти від Демократичної партії на виборах 2020 року. Рішення Сандерса дозволить колишньому віцепрезидентові США Джо Байдену стати кандидатом від Демократичної партії і скласти конкуренцію республіканцеві Дональду Трампу. Голосування на виборах президента США заплановане на 3 листопада 2020 року.
…

Представник Сполучених Штатів в Афганістані Залмай Халілзад 13 квітня привітав обмін ув’язненим між урядом країни та бойовиками угруповання «Талібан».

У своєму Твітері Халілхад назвав цю подію «важивим кроком» до миру.

«Обидві сторони повинні докласти зусиль, щоб досягти цілей, вказаних в угоді між США та «Талібаном», якомога швидше», – заявив він.

Дипломат додав, що обмін став ще важливішим через те, що здоров’ю утримуваних у місцях несвободи загрожує поширення коронавірусу.

За даними Міжнародного комітету «Червоного хреста», 12 квітня екстремістське угруповання «Талібан» звільнило 20 полонених в південній провінції Кандагар. Про це повідомив голова делегації «Червоного хреста» в Афганістані Хуан-Педро Шерер.

Це сталося після того, як уряд Афганістану відпустив 100 ув’язнених талібів, таким чином збільшивши до 300 кількість членів угруповання, яких звільнили з 8 квітня.

Угода Кабулу з талібами за посередництва США передбачає, що афганський уряд має звільнити 5000 затриманих бойовиків руху «Талібан» в якості заходів зі зміцнення довіри напередодні офіційних мирних переговорів. Натомість «Талібан» пообіцяв звільнити 1000 афганських військових і цивільних робітників, яких він утримує.

Читайте також: Командир НАТО в Афганістані зустрівся з талібами, щоб обговорити «скорочення насильства»​

Відповідно до угоди між США і талібами, представники талібів також домовилися про проведення прямих переговорів з афганським урядом, спрямованих на припинення 18-річного конфлікту в країні.

В обмін на початок переговорів і ряд зобов’язань щодо гарантування безпеки з боку талібів всі війська США та інші іноземні сили повинні бути виведені з Афганістану протягом 14 місяців.
…

Торнадо у штатах Міссісіпі та Луїзіана 12 квітня завдало «катастрофічної шкоди», загинуло щонайменше шість людей.

Губернатор штату Міссісіпі Тейт Ривз оголосив надзвичайний стан. «Ми мобілізуємо всі наявні ресурси для захисту наших людей та їхньої власності», – написав він у твітері.

Агентство з управління надзвичайними ситуаціями Міссісіпі уточнило, що всі шість випадків смерті сталися в південній частині штату.

Центр прогнозування штормів попередив, що окрім сильного вітру очікується град.

На початку березня у американському штаті Теннессі внаслідок торнадо загинули щонайменше 22 людини.
…

23 країн-членів групи ОПЕК+ повідомили увечері 12 квітня, що домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня.

Група ОПЕК, Росія та інші країни-видобувачі нафти дійшли фінального варіанту угоди щодо безпрецедентного скорочення нафти в надії сприяти підвищенню цін на нафту, які різко впали на тлі пандемії коронавірусу та цінової війни.

Читайте також: Нафта перемогла Кремль: Росія скоротить видобуток

Угода також передбачає, що члени групи ОПЕК+ будуть утримувати щоденний видобуток нафти на 6 мільйонів барелів нижчим за поточний до квітня 2022 року.

«Велику Нафтову угоду з ОПЕК+ укладено. Це врятує сотні тисяч робочих місць в енергетичному секторі Сполучених Штатів. Я хотів би подякувати та привітати президента Росії Путіна та короля Саудівської Аравії Салмана», – заявив президент США Дональд Трамп у своєму Твітері, додавши, що щойно мав розмову з очільниками Росії та Саудівської Аравії.

Вранці 13 квітня Кремль заявив, що Путін провів спільну телефонну розмову з Трампом та королем Салманом, в якій всі троє підтримали угоду. Також, як повідомляють у Москві, президент Росії говорив окремо з Трампом щодо нафтового ринку та інших питань.

Згідно з чорновим варіантом угоди, який опинився в розпорядженні інформаційної агенції Reuters, члени ОПЕК+ очікують сукупного глобального скорочення видобутку на понад 20 мільйонів барелів на день або близько 20% глобального обсягу постачання з 1 травня. Це передбачає зниження видобутку від країн, які не входять до групи та добровільне скорочення понад вказаний в угоді мінімум членами ОПЕК+, а також стратегічні закупівлі з боку найбільших світових споживачів.

Читайте також: Представники країн G20 завершили переговори без угоди про скорочення видобутку нафти​

Міністр енергетики Росії Олександр Нован заявив вранці 13 квітня, що Росія та Саудівська Аравія, згідно з угодою, скоротять свій щоденний видобуток на 2,5 мільйонів барелів нафти.

Міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Занґане заявив в ефірі державного телеканалу, що Кувейт, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати пообіцяли скоротити видобуток ще на 2 мільйони барелів на додачу до загальної угоди 12 квітня.

Водночас навіть такі скорочення не може повністю компенсувати очікуване падіння споживання палива на 30 мільйонів барелів на день, яке спричинила пандемія коронавірусної інфекції.​

Читайте також: Вихід «Роснєфті» з Венесуели: продаж активів чи підставна гра для уникнення санкцій?​

13 квітня світова ціна на нафту зросла на близько 3%, судячи з ранкових торгів на азійських ринках. Тим не менш аналітики ринку очікують, що зріст буде короткостровоким, адже угода не надає інвесторам причин для стійкого оптимізму.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.
…

Ситуація загострилася в спірному регіоні Кашмір, коли внаслідок обстрілів через де факто кордон між Пакистаном й Індією загинули троє цивільних, ще 13 – поранені, повідомляють обидві сторони.

Спорадичні обміни мінометним і артилерійським вогнем уздовж лінії контролю, яка розділяє цей Гімалайський регіон, почалися 11 квітня і продовжилися 12 квітня.

Поліція в контрольованій Індією частині Кашміру заявила, що снаряди, випущені пакистанською армією, влучили у будинки в районі Купвара, де загинули троє цивільних жителів і п’ятеро поранені.

Пакистанські військові заявили, що вісім цивільних людей були поранені через обстріли з боку Індії.

Минулого року рішення Нью-Делі про скасування особливого конституційного статусу контрольованого Індією Кашміру і посилення заходів безпеки, викликало нову напруженість у відносинах між Пакистаном та Індією.

Пакистан з мусульманською більшістю та індуїстська Індія вели три війни з часу здобуття незалежності від Великої Британії в 1947 році, дві з яких були за контроль над Кашміром, на який претендують обидві країни.

 
…

Влада Білорусі заявляє про намір запустити перший енергоблок нової АЕС в Островці Гродненської області в липні цього року, а початок виробництва енергії там очікують у вересні-жовтні. Про це заявив міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич в ефірі державного телеканалу ОНТ 11 квітня. 

При цьому, він додав, що графік може бути додатково скоригований.

АЕС споруджують поблизу кордону Білорусі з Литвою. Вона розташована всього за 40 кілометрів від столиці Литви, Вільнюса.

Влада Литви висловлювала занепокоєння щодо безпеки ядерного об’єкта і раніше оголошувала про плани закупити таблетки йоду напередодні пуску АЕС.

Також у Литві розроблені маршрути евакуації населення в разі аварійних ситуацій на Білоруській АЕС і випробовують сирени попередження про надзвичайну ситуацію.

У самій Литві єдину атомну електростанцію закрили 10 років тому.

Плани з будівництва АЕС президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив у 2008 році, коли Мінськ отримав на цей проєкт позику в 10 мільярдів доларів від Москви.

Генеральним підрядником будівництва Білоруської АЕС є російська корпорація «Атомстройекспорт».

 
…

У засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа народилося двоє дітей у той час, як він переховувався в посольстві Еквадору в Лондоні, повідомило британське видання Mail on Sunday. 

За повідомленням, двох хлопчиків, яким зараз 2 і 1 рік, народила адвокатка Ассанжа Стелла Морріс. Вона дала інтерв’ю виданню, в якому заявила, що її стосунки з Ассанжем почалися в 2015 році.

За словами Морріс, вони з Ассанжем, який зараз перебуває в британській в’язниці, заручені і хочуть одружитися.

Адвокатка також заявила, що домагається звільнення Ассанжа з в’язниці через загрозу коронавірусу.

Морріс заявляє, що її нареченого мали б звільнити в рамках урядового плану з боротьби з поширенням COVID-19 у тюрмах, за яким з-за ґрат мають випустили тисячі в’язнів.

За словами Морріс, Ассанж перебуває в групі ризику, бо має хронічне захворювання легень.

«Я жила тихо і приватно, виховуючи Ґабріеля і Макса сама і сумуючи за днем, коли ми зможемо бути разом як сім’я. Тепер я маю виступати, бо я бачу, що його життя в небезпеці», – сказала вона.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. Там його звинувачують за 18 пунктами, включно зі шпигунством. Ассанжу загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу.

За пів року до того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі. Зараз він відбуває термін у 50 тижнів у британській в’язниці за порушення умов звільнення під заставу.
…

Влада Афганістану звільнила 100 утримуваних талібів, повідомила афганська Національна рада безпеки.

Рада розмістила в соціальних мережах кілька фотографій ув’язнених і поінформувала, що їх звільнили 11 квітня.

Загалом з 8 квітня афганська влада звільнила 300 талібів.

Тим часом, речник «Талібану» заявив, що угруповання звільнить 20 в’язнів та передасть їх через Міжнародний комітет Червоного Хреста в Кандагарі.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних. Обмін утримуваними має стати гарантією перед офіційними переговорами про закінчення збройного конфлікту в Афганістані, який триває 18 років.
…

Папа Римський Франциск закликав людей «не піддаватися страху» під час всенощної святкової меси в порожній базиліці святого Петра напередодні свята Великодня, яке більшість християн світу зустрічає 12 квітня.

У церкві, яка може вмістити до 10 тисяч людей, під час суботньої меси були присутні лише близько 20 людей, хор був також менший, ніж зазвичай. Через спалах коронавірусної інфекції було скасовано і кілька традиційних заходів, зокрема, хрещення дорослих новонавернених.

Папа Франциск у своїй проповіді провів паралелі між євангельською розповіддю про жінок, які виявили гробницю Ісуса порожньою в день воскресіння, та невизначеним станом світу сьогодні через пандемію коронавірусної інфекції.

«Тоді також з’явився страх перед майбутнім… Для них, як і для нас, це була найтемніша година. Не бійтеся, не поступайтеся страху. Це повідомлення надії. Адже сьогодні воно адресоване нам. Це слова, які Бог повторює нам цього вечора», – сказав папа Франциск і закликав людей бути «посланцями життя в час смерті».

Усі заходи католицької церкви в Страсний тиждень відбувалися без участі громадськості.

Такий же порядок буде в кульмінаційний момент свята в неділю, коли папа Франциск звернеться з посланням Urbi et Orbi («Місту та світу»).

Пасхальна недільна меса зазвичай збирає на площі Святого Петра до 100 тисяч людей. Цього року цей обряд відбудеться всередині церкви з участю менш як 20 людей.
…

У Росії у виправній колонії №15 (місто Ангарськ в Іркутській області, Сибір) сталися бунт і пожежа, після яких було виявлене тіло загиблого в’язня. Про це повідомляють російські засоби інформації з посиланням, зокрема, на уповноваженого з прав людини в Іркутській області Віктора Ігнатенка.

Тіло чоловіка 1989 року народження виявили під час розбирання завалів після пожежі, що спалахнула під час бунту. Тіло було виявлене повішеним, є версії як про самогубство, так і про вбивство іншими в’язнями. «Одна з версій, що він співпрацював з адміністрацією», – сказав омбудсмен. За словами Ігнатенка, інших загиблих після бунту в колонії немає.

Кілька незалежних джерел повідомляють про значну кількість поранених, за окремими повідомленнями, таких до 300.

Усього в колонії №15 є понад 1200 в’язнів.

9–10 квітня кількадесят ув’язнених колонії суворого режиму в місті Ангарськ порізали собі вени на знак протесту проти дій адміністрації і підпалили кілька робочих будівель. До колонії увійшли спецпризначенці, які застосували силу. За фактом заворушень порушена кримінальна справа.

Усі пенітенціарні заклади в Росії на тлі поширення коронавірусної інфекції стали ще менш доступними для зовнішнього контролю, ніж раніше. У більшості колоній заборонені зустрічі з родичами та адвокатами, заблоковане отримання передач.
…

Влада Ірану дозволила відкритися підприємств групи «низького ризику» в більшості регіонів країни, за винятком Тегерану. Як повідомила державна агенція IRNA, в столиці обмеження почнуть послаблюватися 18 квітня.

За повідомленням агенції, президент Ірану Хасан Роугані закликав іранців поважати протоколи з охорони здоров’я.

«Послаблення обмежень не означає ігнорування протоколів щодо здоров’я… соціальне дистанціювання та інші правила із захисту здоров’я слід сприймати серйозно», – заявив Роугані.

Читайте також: Іран: проти депутата, який вітав збиття українського пасажирського літака, порушили кримінальну справу​

За повідомленням новинної агенції Tasnim, Палата профспілок подала до уряду перелік бізнесів «низького ризику», до якого увішли пекарні, кондитерські та інші крамниці, робота яких не вимагає великої кількості людей.

Іран, де зафіксовано понад 68 тисяч випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19, став найбільш постраждалою від пандемії країною на Близькому Сході.

Уряд занепокоєний також тим, що зупинка роботи бізнесу вдарить по економіці Ірану, і так ослабленій санкціями.

Читайте також: Влада Ірану може приховувати реальний масштаб проблеми щодо COVID-19​

«В разі довготермінових обмежень близько 4 мільйонів людей можуть втратити роботу», – цитує IRNA речника уряду Алі Рабіеї.

Економіка Ірану зазнавала збитків після того, як президент США Дональд Трамп розірвав Спільний всеосяжний план дій 2015 року, який зупиняв дію західних санкцй в обмін на згоду Тегерану обмежити свою ядерну програму.

Іран повідомив про перший випадок захворювання на COVID-19 19 лютого.

 
…

Командир місії НАТО в Афганістані, американський генерал Остін Міллер провів зустріч із представниками політичного офісу екстремістського угруповання «Талібан» в столиці Катару Досі, щоб обговорити скорочення насильства. Про це повідомив реник військового контингенту США в країні Сонні Леґґет.

За словами Леґґета, зустріч Міллера з «окремими лідерами «Талібану» відбулася увечері 10 квітня і стосувалася «потреби в скороченні насильства».

Читайте також: США відкидають звинувачення «Талібану» в порушенні мирної угоди​

Подальших деталей щодо зустрічі речник не надав, зазначивши лише, що вона відбулася в рамках «військового каналу зв’язку», який утворився після підписання мирної угоди між США і талібами в лютому 2020 році.​

Речник офісу «Талібану» в Досі Сухейль Шагін заявив 11 квітня, що члени угруповання під час зустрічі попросили американських військових не атакувати зони, де немає бойових дій.

Напередодні «Талібан» оприлюднив відео будинку в провінції Бадахшан, який, як стверджують в угрупованні, бомбардували військові США. Автентичність відео наразі не підтверджена.

Натомість уряд Афганістану звинувачує талібів у нападах, зокрема у викраденні та вбивстві п’ятьох співробітників державного банку 10 квітня.

Читайте також: По найбільшій військовій базі США в Афганістані випущено кілька ракет, даних про жертви немає​

Того ж дня внаслідок нападу в провінції Кандагар загинули троє цивільних, двоє були поранені. Губернатор провінції звинуватив у нападі «Талібан».

29 лютого Сполучені Штати підписали історичну угоду з талібами, що може привести до виведення всіх іноземних військ з Афганістану і припинення 18-річного конфлікту в країні. Однак мирні переговори всередині самої країни наразі не досягли результатів.
…

Уряд Афганістану заявив 10 квітня, що не видасть Пакистану захопленого лідера бойовиків екстремістського угруповання «Ісламської держави».

Ця заява пролунала після того, як Пакистан закликав Афганістан видати Аслама Фарукі – очільника підрозділу «ІД» в Афганістані.

Міністерство закордонних справ Пакистану заявляє, що такий запит посол Афганістану в цій країні отримав 9 квітня.

Читайте також: Афганістан: бойовики «Талібану» викрали та вбили 5 співробітників банку – поліція​

Під час зустрічі представники Ісламабаду сказали послу, що Фарукці «мусить бути переданий Пакистану для подальшого розслідування», тому що був причетний до діяльності проти цієї держави в Афганістані, пояснюють у відомстві.

Кабул пояснив свою відмову відсутністю формальної угоди про екстрадицію між двома країнами.

За даними афганських правоохоронців, Фарукі (справжнє ім’я – Абдулла Оракзай) заарештували у провінції Кандагар 4 квітня. Він очолював підрозділ «Ісламської держави» в Афганістані з липня 2019 року.
…

Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією. Так у чеському Міністерстві закордонних справ відреагували на рішення Слідчого комітету Росії відкрити провадження через демонтаж меморіалу маршалу Івану Конєву в Празі.

У заяві йдеться, що меморіал маршалу «є воєнним пам’ятником, а тому його стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року». При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що «місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу» і що «відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії непримустимим».

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань,  меморіалів чи пам’ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань. 

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам’ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії. 

7 квітня президент Росії Володимир Путін підписав федеральний закон, який встановлює кримінальну відповідальність за знищення чи пошкодження військових поховань і пам’ятників захисникам Вітчизни.

Пам’ятник радянському маршалові Іванові Конєву був встановлений на площі Інтербригади в Празі 9 травня 1980 року з нагоди 35-ліття визволення Чехословаччини від нацизму.

Демонтаж пам’ятника відбувся 3 квітня 2020 року на основі постанови районного комітету Праги 6, на терені якого пам’ятник і був розташований.
…

В Афганістані 9 квітня бойовики руху «Талібан» викрали та вбили п’ятьох співробітників державного банку. Про це 10 квітня заявила місцева поліція.

Інцидент стався у провінції Герат. Чоловіків викрали, коли вони були в дорозі

У Міністерстві внутрішніх справ Афганістану зазначили, що саме в цьому регіоні в минулому таліби викрали кількох держслужбовців та військових.

У «Талібані» не прокоментували звинувачення у нападі.

9 квітня уряд Афганістану повідомив про звільнення 100 бойовиків руху «Талібан», таким чином загалом цього тижня звільнено 200 членів організації. Влада заявляла, що збирається відпустити 1500 бойовиків до початку переговорів з «Талібаном».

Угода між США і талібами, підписана у лютому, також закликає талібів звільнити 1000 урядових співробітників, яких бойовики тримають у заручниках.

Раніше цього тижня повідомлялося про зрив переговорів між афганським урядом та талібами щодо обміну утримуваними.
…

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму в зв’язку з демонтажем пам’ятника радянському маршалу Іванові Конєву в Празі.

Як повідомляє пресслужба відомства, слідство вважає, що муніципальна влада в Празі порушила взяті на себе Чехією зобов’язання в рамках двосторонніх домовленостей із Росією і продемонструвала «своє нехтування спільною пам’яттю й історією боротьби радянського народу з фашизмом».

Пам’ятник Конєву в Празі демонтували 3 квітня. Рішення про це минулого року ухвалила рада міського району Прага-6, на території якого була встановлена статуя.

5 квітня на посольство Чехії в Москві напали активісти крайньої лівої організації «Інша Росія».

Пам’ятник буде перенесений у депозитарій і згодом стане частиною експозиції Музею пам’яті XX століття, який створюється в чеській столиці.

На місці ж, де стояв пам’ятник Конєву, мають встановити пам’ятник звільненню Праги в 1945 році, як саме він буде виглядати – поки що невідомо.

Рішення влади Праги перенести монумент викликали осуд з боку російських чиновників.

 
…

Базована у Вашингтоні глобальна дослідницька та аналітична група «Джеймстаунський фонд» не очікує, що статус «небажаної організації» в Росії вплине на її діяльність. Про це йдеться в заяві групи 9 квітня.

Крім того, дослідники не планують зупиняти висвітлення ситуації в регіоні Північного Кавказу.

Президент фонду Ґлен Ховард у заяві нагадав, що його організація не має офісів або співробітників у Росії.

«Відтак, проблема визнання «небажаними» від початку була теоретичною і не вплине на нашу діяльність та подальші повідомлення щодо регіону», – каже Ховард.

Натомість, додав він, внесення фонду до переліку «небажаних організацій» може мимоволі підвищити його помітність та аудиторію.

Читайте також: Білорусь відмовилася видати Росії «свідка Єгови»​

Ховард також звернув увагу на те, що генеральна прокуратура Росії виокремила висвітлення теми черкеської меншини на Північному Кавказі. За словами голови групи, дослідники пишаються своїм «важливим та незрівнянним аналізом черкеського етносу».

8 квітня Генеральна прокуратура Росії визнала «небажаною організацією» американський «Джеймстаунський фонд» (Jamestown Foundation). За висновками відомства, діяльність фонду «загрожує основам конституційного ладу і безпеки» Росії, а його аналітики займаються «розпалюванням етносепаратизму» в національних республіках та пропагандою «відділення деяких територій» від Росії.

Закон про небажані організації був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним в травні 2015 року. Небажаною може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, представляє «загрозу безпеці держави і основам конституційного ладу».

Читайте також: Чубаров: указ Путіна про право на землю спрямований на полегшення колонізації Криму

Після внесення в список небажаних всі відділення організації повинні бути закриті, також заморожуються всі її рахунки. За співпрацю з небажаними організаціями громадянам Росії загрожують штрафи і позбавлення волі до восьми років. У список «небажаних» внесені 20 організацій, серед них – американський Національний фонд на підтримку демократії, зареєстрований у Великобританії і пов’язані з Михайлом Ходорковським дві структури руху «Відкрита Росія», Тихоокеанський центр захисту довкілля і природних ресурсів, «Світовий конгрес українців», чеська гуманітарна організація «Людина в біді».
…