Президент США Дональд Трамп заявив, що «в потрібний час» збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі. Він не уточнив, коли саме говоритиме з Москвою, однак зазначив, що поспілкується про Білорусь і з представниками інших країн.

За словами президента, йому не здається, що в Білорусі «занадто багато демократії».

«Мені подобається бачити демократію. Демократія – дуже важлива у світі», – сказав Трамп.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.
…

Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що обговорив з президентом Росії Володимиром Путіним ситуацію в Білорусі.

«Я щойно обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Путіним. Тільки мирний та справді всеохопний діалог може вирішити кризу в Білорусі», – написав Мішель у твітері.

Кремль наразі не повідомляє про розмову з Мішелем.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

Влада Італії екстрадували в Росію Олександра Коршунова, провідного менеджера Об’єднаної двигунобудівної корпорації, яка входить до «Ростеху».

Коршунова заарештували у Неаполі за запитом США, Вашингтон звинувачує його в промисловому шпигунстві, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За версією американського слідства, Коршунов зумів отримати запатентовані у США розробки двигуна, якими «Ростех» планував модернізувати двигуни ПД-14, розроблені для нового російського пасажирського літака МС-21.

За допомогою нових технологій ОДК планує розробити цивільний двигун надвеликої тяги, пише «Коммерсант» з посиланням на матеріали розслідування.

Вже після арешту у США, у Росії на топменеджера завели кримінальну справу про шахрайство. Після цього Генпрокуратура зажадала від італійської влади екстрадиції росіянина. Сам він погодився, щоб його видали Москві, а не Вашингтону. Подробиці цієї справи не розкриваються.
…

Українському журналісту й авторові Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за його репортажі про становище полонених і життя у зоні бойових дій. 

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Станіслав Асєєв – відомий журналіст і письменник із Донецька в Україні. У 2017 році його затримали сепаратистські сили і катували в неволі. До того його репортажі – написані під вигаданим ім’ям – були важливим джерелом інформації про життя за лінією фронту на сході України», – йдеться в повідомленні.

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений у рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року. Бойовики «ДНР» звинувачували його в шпигунстві й утримували з травня 2017 року.

Цього року премією також відзначено проєкт журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» і «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безстрашно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додав Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність.

Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі.

З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
…

У Норвегії за підозрою у шпигунстві на користь Росії заарештували співробітника консалтингової організації DNV GL. У поліції безпеки Норвегії стверджують, що заарештований норвежець на минулих вихідних зустрічався зі співробітником російських спецслужб. Про це повідомляється у твітері поліції безпеки.

Його звинувачують у заподіянні шкоди державним інтересам. Затриманому загрожує до 15 років в’язниці.

Його ім’я норвезькі ЗМІ не наводять. Норвезьке телеграфне бюро з посиланням на джерела в спецслужбі повідомляє, що він уродженець Росії з норвезьким паспортом. Офіційно це підтверджено не було.

Як пише газета Aftenposten з посиланням на заяву прес-секретаря служби безпеки поліції Норвегії Ліне Нігор, його затримали під час зустрічі в ресторані з офіцером російської розвідки. Затриманий визнав, що отримав гроші за передачу інформації, але заперечує, що його дії несли загрозу інтересам країни, розповіла його адвокат.

Офіційний представник норвезької спецслужби Мартін Бернсен у бесіді з агентством Reuters відмовився відповідати на питання, чому не затримали також російського громадянина, з яким зустрічався норвежець, і чи не був він дипломатом.

У компанії DNV GL підтвердили ВВС затримання співробітника і заявили, що співпрацюють зі слідством. Однак не уточнили, з чим саме була пов’язана робота арештованого.

Компанія DNV GL займається консультаційними послугами в області енергетики, а також сертифікацією корабельного устаткування і підводних трубопроводів, зокрема і в Росії, і виступає сертифікаційною організацією для газопроводу «Північний потік-2».

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався у 2017 році. Тоді в Москві заарештували норвежця Фроде Берга – його звинуватили в отриманні секретних відомостей про ВМФ Росії. У 2019 Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом з двома литовцями його обміняли на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.
…

Керівник правозахисного центру «Весна» Олесь Беляцький заявляє, що в Білорусі зараз є близько 200-300 політичних в’язнів. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Загальна кількість політв’язнів – можна вже зараз їх так називати, – за приблизними підрахунками, близько 200-300 осіб», – заявив він.

Беляцький додав, що білоруси, які зараз вважаються зниклими безвісти, швидше за все, проходять по кримінальних справах.

«Мені здається, це можуть бути кримінальні справи. У першу чергу, люди затримані у кримінальних справах, які ще не змогли подати про себе звістку, – сказав він. – Точну кількість ніхто не знає. Це окрема категорія заарештованих людей».

Протести в Білорусі тривають вже другий тиждень. Страйки на великих підприємствах країни почалися 17 серпня, зокрема на Мінському заводі колісних тягачів (МЗКТ), тракторному заводі (МТЗ), автомобільному заводі (МАЗ), а також на заводах і підприємствах в інших містах. До протестів долучилися і співробітники Білоруської державної телерадіокомпанії.

 
…

Канада засуджує застосування насильства до мирних протестувальників у Білорусі, не приймає результатів «сфальсифікованих виборів» там і закликає до проведення нового голосування, заявив міністр закордонних справ країни Франсуа-Філіп Шампань.

За його словами, Канада також закликає до проведення ОБСЄ «ретельного розслідування».

«Як я заявляв під час суботньої розмови з опозиційною кандидаткою в президенти Світланою Тихановською, Канада і далі буде на боці білоруського народу, і ми працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб його голос почули, а винні в підриві демократії і брутальних діях проти протестувальників були притягнуті до відповідальності», – йдеться в заяві голови МЗС.

Напередодні білоруський президент Олександр Лукашенко заявив, що нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції.

«Нам потрібно прийняти нову Конституцію. Ви її повинні прийняти на референдумі, тому що ми насамперед Конституцію приймали на референдумі. І за новою Конституцією провести, якщо хочете, вибори і парламенту, і президента, і місцевих органів влади», – сказав Лукашенко.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.

У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.

«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.

У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.

«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.

Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».

«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.

Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».

Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»

Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.

«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).

Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.

За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.

«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння в цій країні після виборів президента, офіційні результати яких, що твердять про перемогу чинного голови держави Олександра Лукашенка на шостий термін, широко не визнають і в Білорусі, і у світі.

«Ми повторюємо наше занепокоєння проведенням президентських виборів 9 серпня, за якими не могло спостерігати Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, непропорційним застосуванням сили щодо мирних демонстрантів, масовими затриманнями і повідомленнями про тортури і зловживання силових структур. Для того, щоб знайти шлях уперед, необхідний відкритий і конструктивний діалог у Білорусі. ОБСЄ готова підтримати його і залучити до розмов усі сторони», – мовиться в заяві від імені нинішнього головування Албанії в ОБСЄ.

За цим повідомленням, задля цього владі Білорусі надіслали офіційну пропозицію про візит до цієї країни нинішнього голови ОБСЄ, прем’єр-міністра і міністра європейських і закордонних справ Албанії Еді Рами і майбутнього голови організації, міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде, з метою зустрічей із представниками влади і опозиції.

«Голова ОБСЄ знову наголошує на нагальній потребі повністю дотримуватися принципів і зобов’язань ОБСЄ, включно з підтримкою і захистом засадничих свобод і прав людини, а також поваги до суверенітету і територіальної цілісності», – мовиться в заяві.

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, влада якого заявляє про його перемогу й на наступний термін, раніше вже відкидав пропозиції про посередництво з-поза меж країни, але за останні дні рівень протестів проти оголошених результатів виборів значно зріс, через що нині він дещо змінює позиції. Зокрема, 17 липня він уже припустив і можливість нових президентських виборів, хоча висуває умови для цього, тоді як іще вранці цього ж дня він не бажав вести й мови про таку вимогу демонстрантів проти його режиму.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

Об’єднані Арабські Емірати заявляють, що угода про нормалізацію відносин з Ізраїлем є «суверенним рішенням», яке «не спрямоване» на Іран.

«Ми не приймаємо втручання в наші рішення», – заявив міністр закордонних справ ОАЕ Анвар Ґарґаш.

Перед цим Об’єднані Арабські Емірати викликали до МЗС тимчасового повіреного в справах Ірану через коментарі іранського президента Хассана Рогані, який заявив, що ОАЕ зробили «величезну помилку».

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

У тексті спільної заяви йшлося, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави.
…

Члени Європейського союзу планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.

«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – написав Мішель.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) Японії, третьої за величиною світової економіки, у річному вимірі сягнуло 27,8 відсотка – це найгірше значення, відколи порівнянні дані стали доступними у 1980 році.

Скорочення, спричинене пандемією коронавірусного захворювання COVID-19, тривало третій квартал поспіль.

У травні Японія скасувала карантинні заходи і вжила кроки для підтримки економіки, проте відновлення росту захворюваності на COVID-19 робить нечіткими перспективи економічного розвитку.

Станом на 17 серпня у світі від COVID-19 померли понад 773 тисячі людей, понад 21 мільйон – захворіли. Епіцентром залишаються Північна і Південна Америки, де США, Бразилія і Мексика залишаються серед країн із найвищим рівнем захворюваності і смертності.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 серпня гелікоптером прилетів на Мінський завод колісних тягачів, робітники якого минулого тижня приєдналися до акцій протесту. Виступаючи на заводі, він вкотре відмовився від проведення нових виборів президента в країні, чого понад тиждень вимагають протестувальники.

«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», – заявив Лукашенко.

При цьому, як повідомило державне агентство «Белта», він закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції. 

«Ніколи ви від мене не дочекаєтеся, щоб я під тиском щось зробив! Їх (виборів) не буде. Тому що не буде ні МЗКТ, ні МАЗу, ні БелАЗу, за пів року ми знищимо все», – сказав Лукашенко.

Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних». 

Він заявив, що в Білорусі «в цілому заводи працюють», незважаючи на страйки, і підкреслив, що на підприємствах було багато «зайвих» працівників, яких «не викидали на вулицю».

«Я знаю, незважаючи на те, що деякі бродять. Ну, 150 на якомусь підприємстві, навіть 200 (людей) погоду не роблять. Хто хоче працювати, хай працює. Не хочуть працювати – що ж, ми їх не змусимо», – сказав Лукашенко.

Відліт гелікоптера президента робітники, які страйкують, проводжали свистом і скандуванням антилукашенківських гасел, повідомляє кореспондент телеканалу «Настоящее время». За його словами, в сторону МЗКТ прямувала колона машин силовиків, але поки що безпосередньо на території заводу силовиків немає.

Зараз біля входу на МЗКТ робітники інших підприємств, які дійшли до заводу, ввімкнули пісню «Перемен» Віктора Цоя. Протестувальники тримають в руках плакати «Ніяких переговорів, тільки відставка!».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі, на яких за офіційною інформацією переміг нинішній президент Олександр Лукашенко. Про це 17 серпня заявив міністр закордонних справ Сполученого королівства Домінік Рааб.

Рааб закликав через ОБСЄ провести розслідування щодо виборчого процесу.

Також він засудив застосування білоруською владою насильства для придушення мирних протестів, які почалися після виборів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

До 5 тисяч людей вийшли у неділю, 16 серпня, на акцію підтримки білоруського народу «Свободна Білорусь 2020», яка відбулася у столиці Чехії Празі, передає кореспондент Радіо Свобода.

На акції зібралися тисячі чехів, білорусів і українців, які принесли із собою білоруську символіку та квіти. Люди скандували «Жыве Беларусь», «Свободу» та інші гасла проти чинного президента Олександра Лукашенка. 

«Те, що зараз відбувається у Білорусі, надзвичайно важливо для України, на мою думку. І можливо самі білоруси зараз не здатні оцінити нашу підтримку, для них ми часто «майдануті», адже пропаганда робить свою справу. Але головне, що вони почали прокидатися, це добре. У них ще довгий і дуже складний шлях попереду, треба їх в цьому підтримувати», – поділилася киянка Іванка Ілієнко, яка прийшла на акцію із українським прапором.  

Головна вимога організаторів – закликати керівників чеської влади та ЄС до термінових переговорів на найвищому рівні проти насилля та фальсифікації результатів виборів у Білорусі. Організатори також закликали не забувати про вплив та можливу військову загрозу з боку російського режиму на території Білорусі.  

«На жаль, Білорусь – дуже близько до владних інтересів Путіна. Є ризик виникнення того, що ми називаємо «Україна номер два». Ми не хочемо більше повторення східної України. Вільний світ, зокрема ЄС, членом якого є Чехія, мусить встати на бік білорусів, які прагнуть свободи та демократії. Ми будемо і далі вимагати, щоб Чехія сприяла введенню санкцій», – зазначили чеські активісти.  

На акції була також присутня правозахисна організація Amnesty international, яка збирала підписи проти брутальної поведінки білоруських силовиків, що брали участь у розгоні мирного протесту в ніч на 10 серпня у Мінську та інших містах Білорусі. За словами координаторки організації, за три дні онлайн-реєстрації вдалося зібрати понад 3 тисячі підписів. 

«Підписи, що ми отримаємо, ми переводимо в онлайн формат та надсилаємо МВС та консульству Білорусі у Чехії», – повідомила кореспонденту Радіо Свобода Крістіна Забойнікова з Amnesty International.  

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликав Європейський союз «бути дієвим».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років. 

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані. 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
…

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Європейський союз мав би підтримати білорусів, заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у твіттері.

«У Білорусі не може статись те, що сталось у нас в 1968 році (21 серпня 1968 року  Чехословаччину окупували війська так званого мирного Варшавського пакту – ред.). Європейський союз має бути дієвим. Має білорусів заохотити, щоб вони не боялися реалізувати у себе «оксамитову революцію» моделі листопада 1989 року», – написав Бабіш.

Він закликав представників країн «вишеградської четвірки», куди, крім Чехії, входять Польща, Словаччина та Угорщина, разом з балтійськими країнами також долучитися до підтримки білорусів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Між Об’єднаними Арабськими Еміратами та Ізраїлем з’явився телефонний зв’язок. Це відбулося на тлі нормалізації відносин між державами.

Раніше абоненти чули записане арабською та англійською мовами повідомлення, яке сповіщало, що з’єднання з ізраїльськими номерами неможливе.

Розвиток інтернету дозволив людям обходити заборону, однак навіть такі дзвінки часто переривалися.

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про рекордні понад 294 тисячі нових випадків коронавірусної хворобиCOVID-19, зафіксовані за останню добу.

За даними ВООЗ, загальне число хворих у світі сягає 21 мільйона.

За останню добу зафіксовано 9985 смертей від COVID-19. Загалом у світі від цього захворювання померли 755 786 людей.

Половину смертей у світі складають разом померлі в США, Бразилії, Мексиці й Індії.

Дані ВООЗ включають лише офіційно підтверджені випадки захворювання і смерті, кількість яких, як вважають, є набагато вищою.

В Україні на COVID-19 минулої доби захворіли ще 1637 людей, свідчать дані системи моніторингу Ради національної безпеки й оборони.

Всього від початку пандемії в Україні виявили 91 356 випадків захворювання, одужали за цей час майже 48 тисяч людей, померли 2068.
…

На будівлях мерій чеських Брна і Плзня другий день майорять історичні біло-червоно-білі прапори Білорусі. 

З ініціативою встановити на будівлі мерії в Плзні білоруський прапор виступив педагог і театрал Роман Чернік, а виготовила прапор сценограф Резі Мідарена.

Як повідомляють чеські ЗМІ, ініціативу підтримали мер міста Мартін Бакса і його заступник Міхал Возобуле.

«Плзеняни першими у східному блоці 1 червня 1953 року безстрашно виступили проти комуністичному режиму. Так, у дусі цієї традиції ми висловили свою приналежність і підтримку громадянам Білорусі, які сьогодні ведуть мужню боротьбу проти недемократичного режиму диктатора Лукашенка», – заявив Матін Бакса. 

А в Брні білоруський прапор на будівлі мерії міста встановила група депутатів міста.

«Ми хочемо звернутися до Білорусі, щоб дотримувалась прав людини, демократії й принципів правової країни. Ми не можемо і не хочемо бути сліпими щодо ситуації, яка розгортається приблизно за тисячу кілометрів від нас», – наголосила мер міста Брно Маркета Ванькова.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня виступив на підтримку учасників мирних протестних акцій, які тиждень тривають у білоруських містах. Про це він заявив у відеозверненні, яке опублікувало у телеграмі видання «Наша нива».

«Як і всі білоруси, я в шоці від історій про тортури і побиття громадян моєї країни», – сказав дипломат. Він додав, що сотні його «співвітчизників відчули на собі, що низка представників правоохоронних органів повною мірою відродили традиції НКВД в толерантній європейській Білорусі XXI століття». 

Лещеня першим із чинних білоруських послів підтримав протести.

Ігор Лещеня є послом Білорусі в Словаччині з 2016 року. До цього він був послом в Єгипті й Ізраїлі. У 2002-2006 роках Лещеня обіймав посаду помічника президента Білорусі.

У десятках міст Білорусі вже тиждень тривають багатотисячні протести проти офіційних результатів президентських виборів, які учасники акцій називають сфальсифікованими. 

За цей час понад сім тисяч людей були затримані, сотні – жорстоко побиті. Щонайменше двоє людей загинули. Близько п’яти тисяч людей, як і раніше, перебувають за ґратами, доля багатьох людей невідома. 

Десятки державних підприємств почали страйк, в тому числі найбільші держпідприємства країни. Влада відмовляється йти на поступки протестувальникам і проводити вибори заново.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Натомість президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що протести в країні організовані з-за кордону, і звернувся «по допомогу» до президента Росії Володимира Путіна.

На 16 серпня в Білорусі заплановані чергові акції опозиції. Крім того, з’явилися повідомлення про те, влада Білорусі примусово збирає держслужбовців на провладний мітинг.

 
…

Дружина колишнього кандидата в президенти Білорусі, опонента Олександра Лукашенка Валерія Цепкала, Вероніка, виїхала з Росії, повідомив Цепкало у фейсбуці.

За його словами, жінці з дітьми дозволили виїхати в Україну після того, як кілька годин протримали на кордоні з боку Росії.

«Доброго ранку! У нас все добре! Протримавши кілька годин на кордоні, Вероніці з дітьми дозволили перетнути кордон Російської Федерації в напрямку України», – написав Цепкало у фейсбуці вранці 16 серпня.

Вночі Цепкало повідомив, що його дружину з двома малими дітьми понад дві години тримають на кордоні з російського боку.

9 серпня стало відомо, що Вероніка Цепкало виїхала з Білорусі до Москви, побоюючись кримінального переслідування.

В інтерв’ю Радіо Свобода Вероніка Цепкало заявляла, що продовжує підтримувати кандидатку в президенти Світлату Тихановську і планує продовжувати роботу в рамках спільного штабу (Тихановську підтримали штаби екскандидатів Валерія Цепкала і Віктора Бабарика).

Після того, як Валерієві Цепкалу відмовили в реєстрації кандидатом в президенти Білорусі, він виїхав з країни, але його дружина Вероніка залишалася там і брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

Сам Цепкало з дітьми виїхав із Білорусі 24 липня – спочатку до Москви, потім до Києва і Варшави, щоб організувати «тур» із зустрічами з білоруською діаспорою.

Пізніше він оголосив про створення в Україні фонду допомоги постраждалим під час протестів у Білорусі.

 
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.

Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві. 

«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі

За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».​

Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.

15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

 
…

На оприлюднених кадрах видно, як силовики стріляють в людину, в якій упізнали Тарайковського
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко покладається на допомогу Росії про «допомогу» в захисті безпеки Білорусі. Про це він заявив на зустрічі в Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони країни, передає білоруська державна агенція «Белта» 15 серпня.

Лукашенко вказав на договір із Росією в рамках «союзної держави».

«Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася довга, ґрунтовна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало – абсолютно поінформований про те, що відбувається», – зазначив президент Білорусі.

Він додав, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що на запит Мінська Кремль надасть «всебічну допомогу із забезпечення безпеки» Білорусі.

Про розмову Лукашенка з Путіним 15 серпня повідомляли його пресслужба та пресслужба Кремля.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Російські правоохоронні органи оголосили в розшук автора білоруського телеграм-каналу Nexta Степана Путила. Про це свідчать дані російського Міністерства внутрішніх справ.

На сайті не вказана суть кримінального провадження, за яким російські силовики розшукують Путила.

 Напередодні телеграм-канал Nexta, що висвітлює протести у Білорусі і став одним із головних джерел інформації про них, повідомив про відкриття кримінальної справи проти свого засновника Степана Путила в Білорусі. Справу порушили за підозрою в організації масових заворушень.

Читайте також: «Інструмент свободи»: хто стоїть за ключовим телеграм-каналом Nexta Live, що висвітлює протести у Білорусі

Канал Nexta Live є одним із найбільш популярних у країні і активно висвітлює протести після виборів, на сьогодні у нього 1,9 мільйона підписників.

Проєкт, який не має ані штатних журналістів, ані веб-сайту, називає себе «децентралізованим медіа ХХІ століття» – творцями контенту є небайдужі люди, які перебувають в епіцентрі подій.

NEXTA вимовляється як «нехта», що у перекладі з білоруської означає «хтось».

 
…

Під час телефонної розмови президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін обговорили ситуацію у Білорусі та передачу Москві затриманих раніше бойовиків ПВК «Вагнера». Про це повідомляє пресслужба Кремля.

«Обидві сторони висловили впевненість, що всі проблеми, що виникли, будуть незабаром врегульовані. Головне, щоб цими проблемами не скористалися деструктивні сили, які прагнуть до того, щоб завдати шкоди взаємовигідній співпраці двох країн в межах Союзної держави», – мовиться у повідомленні.

У зв’язку з передачею Росію бойовиків «Вагнера» у Кремлі дали «позитивну оцінку взаємодії профільних відомств з даного питання».

«Домовлено про продовження регулярних контактів на різних рівнях і підтверджений настрій на зміцнення союзницьких відносин, що цілком відповідає корінним інтересам братніх народів Росії та Білорусі», – заявили у Кремлі.

Раніше про цю розмову повідомила пресслужба Лукашенка.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести, які виникли після виборів у країні, є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком щодо України.

 
…