Австрійска поліція розслідує загибель шукача політичного притулку чеченця Маміхана Умарова як політичне вбивство. Про це правоохоронці повідомили 6 липня.

За повідомленням, вбитий відмовився від поліцейської охорони, хоча поліція не уточнила, чи була така охорона пропонована.

Справу розслідує регіональна австрійська розвідка та антитерористичний підрозділ. Голова антитерористичної агенції Роланд Шершер повідомив, що вбивство Умарова може мати політичний мотив.

Раніше журналісти повідомили, що затриманих підозрюваних у вбивстві Умарова звати Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов.

Читайте також: Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії​

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

Це третій резонансний напад на вихідця з Чечні за межами Російської Федерації в цьому році. В лютому 2020-го в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Того ж місяця у францзькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. 
…

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб оголосив про запровадження санкцій проти держав, які порушують права людини. У списку є Росія, а також Саудівська Аравія, М’янма та Північна Корея.

Оголошені 6 липня британським урядом заходи передбачають, зокрема, заборону на поїздки представників цих країн до Великої Британії. Таким чином, Лондон вперше після Brexit продемонстрував самостійну рішучість карати тих осіб і ті організації, які відповідальні за порушення прав людини, зазначає лондонське видання Guardian.

Санкції будуть спрямовані не лише на тих, хто безпосередньо порушує права людини, а й на тих, хто отримує вигоду від цих порушень, наголошує Лондон.

«Ті, у кого руки в крові… вже не зможуть танцювати вальси в цій країні, купувати власність на Кінгз-роуд, робити різдвяні покупки в районі Найтсбридж або відмивати брудні гроші в британських банках», – твердить Рааб.

У списку громадян Росії, яких стосуються нові британські санкції, фігурує, зокрема, ім’я голови російського Слідчого комітету Олександра Бастрикіна.

Минулого місяця в Євросоюзі заявили, що не сприймають пропозиції про можливість скасування санкцій, запроваджених проти Москви через її дії в Україні. Обмежувальні заходи «не перешкоджають спроможності Росії» боротися з епідемією коронавірусної інфекції, йдеться в листі, який бачив кореспондент Радіо Свобода.

Президент Росії Володимир Путін запропонував під час відеоконференції «Групи 20» в березні заморозити економічні санкції на «гуманітарних» підставах, щоб дозволити країнам краще боротися з коронавірусною інфекцією.
…

Представники білоруської правозахисної спільноти визнали політичними в’язнями ще двох затриманих із оточення ексбанкіра та кандидата на найвищу посаду Віктора Бабарика – Олену Карагачеву та Дмитра Карака. Загалом із команд Бабарика та інших опонентів президента Олександра Лукашенка визнані політв’язнями 25 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Карагачева є особистою помічницею Віктора Бабарика. Жінці інкримінують ч. 2 ст. 243 (ухилення від сплати податків і зборів, що спричинило шкоду в особливо великій сумі).

Одного з координаторів ініціативної групи Бабарика, Дмитра Карака, затримали 18 червня разом із Едуардом Бабариком (сином потенційного кандидата в президенти Білорусі) по дорозі до виборчої комісії для вручення зібраних підписів.

Правозахисники вважають, що реальною підставою для кримінального переслідування Віктора Бабарика та членів його ініціативної групи є політичні мотиви, спрямовані на припинення їхньої громадської діяльності.

Правозахисники вимагають негайного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів, затриманих із початку цьогорічної президентської кампанії.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.
…

Російська журналістка Світлана Прокоп’єва, яку 6 липня суд у Пскові визнав винною у «виправданні тероризму» й оштрафував її на 500 тисяч рублів (6950 доларів), заявила, що оскаржить це рішення.

«Я не розраховувала, що мене визнають невинуватою. Ми подамо апеляцію… Найбільший успіх у тому, що мені не заборонили займатися професією», – сказала Прокоп’єва.

Її прихильники, які називають справу наступом на свободу слова, в залі суду вигукували «Ганьба», коли суддя зачитував вирок.

Сторона обвинувачення просила для Прокоп’євої шість років позбавлення волі і чотирирічної заборони на роботу журналістом.

Світлану Прокоп’єву звинувачували в публічному виправданні і пропаганді тероризму через її авторську колонку на «Ехо Москви в Пскові».

В ефірі журналістка висловила свою позицію про причини теракту в Архангельському управлінні ФСБ. Вона припустила, що вчинок Михайла Жлобіцкого, який загинув у результаті вибуху, міг бути спровокований політикою влади.

Прокоп’єва провину не визнала. Вона заявила, що написала авторську колонку про вибух, щоб «такі теракти не повторювалися у майбутньому».

У Москві та інших містах проходили пікети на захист Прокоп’євої, організовані її колегами.​

На її захист виступили правозахисники, зокрема Московська Гельсінкська група вимагала виправдати Світлану Прокоп’єву, заявивши, що справа проти неї «має відверто політичний, показово «розправний характер».

Світлана Прокоп’єва – авторка десятків матеріалів про політичні і суспільні проблеми Псковської області та інших регіонів Росії. Вона позаштатно співпрацює з декількома засобами масової інформації, в тому числі і з Радіо Свобода. Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода назвало звинувачення на адреcу журналістки необґрунтованими, а також спробою змусити «заглушити критичний голос».
…

Ізраїль оголосив про успішний запуск нового шпигунського супутника. Міністерство оборони розраховує, що він дозволить здійснювати високоякісне спостереження в інтересах розвідки.

Згідно з даними Міноборони Ізраїлю, супутник Ofek 16 запустили близько четвертої ранку 6 липня з центральної частини країни. Перші знімки очікують приблизно через тиждень.

Хоча в Міністерстві оборони не розкривають місію Ofek 16, однак ізраїльський суспільний мовник повідомив, що супутник буде спостерігати за ядерними активностями Ірану. Міністр закордонних справ Габі Ашкеназі підтвердив 6 липня, що Ізраїль хоче запобігати іранській ядерній загрозі.

Запуск супутника відбувається на тлі низки підозрілих вибухів на ймовірних іранських ракетних та ядерних заводах.

Іран заперечує, що його ядерна програма має військову складову.
…

Один із найбільш відвідуваних музеїв у світі – Лувр у Парижі – 6 липня відновлює свою роботу після 16 тижнів перерви, спричиненої пандемією коронавірусу.

При цьому третина галерей буде зачинена.

Крім того, обов’язковим для відвідування музею буде наявність маски і дотримання дистанції.

Лувр, який щодня відвідують десятки тисяч туристів з різних країн, закрили в середині березня через пандемію коронавірусу.

 
…

Мер Варшави, представник опозиційної партії «Громадянська платформа» Рафал Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів в Польщі. Такими є результати останнього опитування, що його 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych) – Інститут ринкових і суспільних досліджень.  

За результатами опитувань IBRiS, мера Варшави Рафала Тшасковського готові підтримати 47,2 відсотка виборців, за його суперника, кандидата від владної партії «Право і справедливість», нині чинного президента Анджея Дуду голосуватимуть 45,9 відсотка поляків.

Враховуючи незначну різницю в підтримці головних кандидатів, важливу роль в тому, хто стане сьомим президентом Республіки Польщі, матимуть голоси тих громадян, які в першому турі віддали перевагу іншим дев’ятьом кандидатам на посаду президента. Зокрема, як зазначають ЗМІ, мова про тих виборців, які в першому турі віддали свої голоси безпартійному журналістові Шимонові Головні.

Він зайняв третє місце у першому турі голосування. За нього проголосували понад 2 мільйони 600 тисяч громадян (13,87 відсотка).

Досі не визначились з вибором президента 6,9 відсотка громадян.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

Другий тур виборів президента Польці відбудеться 12 липня. За результатами опитування IBRiS, у голосуванні готові взяти участь 65,4 відсотка громадян.
…

Пожежа минулого тижня на ядерному об’єкті в місті Натанз спричинила значну шкоду, заявив 5 липня речник Організації атомної енергетики Ірану Бегруз Камалванді. Його цитує державна новинна агенція IRNA.

Камалванді додав, що пожежа може сповільнити розробку та виробництво вдосконалених центрифуг у середньостроковій центрифузі.

Речник ОАЕІ додав, що Іран замінить пошкоджену вогнем будівлю іншою, більшою та «з більш прогресивним обладнанням».

Читайте також: Біля військової бази в Ірані стався вибух. Влада каже, що вибухнув резервуар із газом​

Іранські чиновники не озвучували версій щодо саботажу, але в двох заявах, які цитувало IRNA, урядовці застерігали, що будь-які ознаки перетину червоних ліній Сполученими Штатами та Ізраїлем мають бути враховані в «стратегії поведінки в новій ситуації».

Міністр оборони Ізраїлю Бенні Ґанц 5 липня відповів на питання про те, чи Тель-Авів має стосунок до пожежі в Натанзі.

«Не кожен інцидент, який стається в Ірані, конче пов’язаний із нами», – заявив він в ефірі ізраїльського армійського радіо. Він нагадав, що довгостроковою метою Ізраїлю є не дозволити Ірану отримати доступ до своїх ядерних можливостей.

2 липня Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після неназваного «інциденту», який стався вранці того дня.

Пожежа в Натанзі стала однією з кількох інцидентів, які сталися в Ірані останніми днями. 4 липня сталися пожежі на електростанції в південно-західному Ахвазі та на нафтохімічному заводі поблизу порту Бендер-Імам-Хомейні.
…

На десятих парламентських виборах після проголошення незалежності Хорватії 1991 року найбільше голосів попередньо здобуває владна правоцентристська партія, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Партія «Хорватський демократичний союз» за попередніми даними здобула 61 з-поміж 151 місця у парламенті. Її очолює чинний прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. 

Лівоцентристська коаліція «Рестарт», очолювана Соціал-демократичною партією, здобула 44 місця.

За даними екзит пол, право голосу використали менше половини з-поміж 3,86 мільйона виборців. Громадяни Хорватії обирали 140 депутатів в 10 виборчих одиницях. Національні меншини мали право вибрати вісьмох депутатів, діаспора в 42 країнах – ще трьох.

Парламентські вибори в Хорватії відбулися в неділю 5 липня.
…

Кілька країн Європи запроваджують карантинні обмеження, щоб стримати нові спалахи коронавірусної хвороби COVID-19. Зокрема влада Греції 5 липня повідомила, що закриває кордони для всіх громадян Сербії до 15 липня.

Це рішення Афіни ухвалили за два дні після того, як Сербія запровадила в своїй столиці надзвичайний стан через найвищий рівень захворюваності з квітня.

У Греції від коронавірусної хвороби померло трохи менше за 200 людей. Країна сподівається відновити туризм, але мандрівники, що прибувають до неї, мають повідомляти про державу походження та те, де вони бували протягом останніх 15 днів.

Читайте також: 239 вчених вимагатимуть у ВООЗ переглянути рекомендації щодо профілактики COVID-19 – ЗМІ​

У Косово кілька міст – Приштина, Феризай, Вучитрн – 5 липня запровадили карантин, який діятиме з 9 вечора щонайменше до 5 ранку. Про це прем’єр-міністр країни Автулла Хоті повідомив на пресконференції, пояснивши рішення збільшенням кількості хворих та померлих від COVID-19, зафіксованим напередодні.

У Іспанії нові обмеження торкаються щонайменше 70 тисяч людей в півнозахідній провінції Луго. Раніше місцевий карантин вже запровадила Каталонія. 5 липня прем’єр-міністр країни Педро Санчез, виступаючи на політичному мітингу в Більбао, закликав людей не втрачати пильності, але й спокою.

Читайте також: Велика Британія входить до наступної стадії одужання від COVID-19​

«Ранні виявлення цих спалахів показують, що система охорони здоров’я підготовлена набагато краще (ніж у березні – ред.)», – заявив голова іспанського уряду.

Тим часом Ірландія відкладає послаблення карантину для приїжджих. В неділю міністр транспорту країни Еамон Раян сказав у інтерв’ю місцевому радіо Newstalk, що послаблення карантину наразі відклали до 20 липня, на два тижні за попередньо заплановану дату. З цього дня в крану почнуть без обов’язкової двотижневої саомізоляції пускати громадян країн «зеленого списку» з низьким рівнем захворюваності на COVID-19.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 5 липня у світі на COVID-19 захворіли більше ніж 11,3 мільйона людей. З них більше ніж 6,11 мільйона одужали, 531 729 людей померли.
…

У місті Тайшет Іркутської області Росії невідомі облили фарбою пам’ятник жертвам політичних репресій. Як повідомляють Сибір.Реалії, акт вандалізму був вчинений минулої ночі, фарбою залитий напис на меморіальній дошці.

Повідомляється, що сам пам’ятник був встановлений лише кілька днів тому у новоствореному сквері.

За часів масових репресій на території Тайшетського району існував відомий табір для ув’язнених – «Тайшетлаг». Крім того, через станцію Тайшет проїжджали репресовані, яких етапували до Східного Сибіру і на Далекий Схід.

В останні роки в різних містах Росії почали з’являтися пам’ятники Йосипу Сталіну, в роки правління якого були організовані найбільш масові репресії за весь час існування СРСР.

Зазвичай ці пам’ятники відкривають на приватних територіях, в основному біля будівель обкомів КПРФ. 24 червня скульптуру Сталіна відкрили в місті Бор Нижньогородської області Росії. І хоча місцева влада виступила проти, поліція все ж відмовилася порушувати адміністративну справу, а триметровий пам’ятник Сталіну визнали «декоративною садовою фігурою».

Мільйони радянських громадян стали жертвами політичних репресій під час правління Йосипа Сталіна в 1924-53 роках.
…

У Хорватії на тлі пандемії коронавірусу 5 липня проходять дострокові парламентські вибори. Правоцентристський Хорватський демократичний союз прем’єр-міністра Андрея Пленковича і альянс «Перезавантаження», очолюваний лівоцентристськоо Соціал-демократичною партією Давора Бернардіча, ведуть основну боротьбу за крісла в 151-місному законодавчому органі.

Пленкович і Бернардіч раніше виключили створення «широкої коаліції», але деякі аналітики кажуть, що це може бути найкращим варіантом для гарантування стабільності в скрутний для країни час.

Обидві партії також відмовилися від союзу з новою правою популістською партією на чолі зі співаком Мірославом Шкоро.

На результати голосування може вплинути, як прогнозують аналітики, низька явка виборців з-поміж 3,8 мільйона громадян із правом голосу через побоювання заразитися коронавірусною інфекцією.

Виборча комісія Хорватії закликала виборців йти на голосування у масках і рукавицях.

20 травня президент Хорватії Зоран Миланович оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Вибори проходять на тлі невтішних прогнозів про те, що економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію коронавірусу. Завдасть удару епідемія і по туризму, який складає майже 20% ВВП Хорватії.
…

США 4 липня відзначили День незалежності, національне свято, яке минуло на тлі епідемії коронавірусу, масових протестів проти расизму і з передвиборчими гаслами.

Президент США Дональд Трамп запросив на урочистості до Білого дому військових і медичних працівників, які борються з COVID-19.

У виступі з нагоди свята Трамп заявив, що нині США «здобувають перемогу над радикальними лівими, анархістами, агітаторами і мародерами», і наголосив, що американське суспільство не дозволить учасникам акцій протесту «знищувати пам’ятники».

«Ми будемо захищати американський спосіб життя, початок якому було покладено в 1492 році, коли Колумб відкрив Америку», – сказав президент.

Але вже через декілька годин після його виступу натовп зніс у місті Балтимор пам’ятник Колумбові, статую звалили у воду. Чимало учасників протестів проти расизму вважають, що мореплавець є символом підкорення європейцями корінного населення Америки.

У центрі столиці США також пройшла акція протесту проти расизму і поліцейського свавілля. Також тисячі людей зібралися у Вашингтоні, щоб подивитися на аерошоу і традиційні феєрверки. Мерія Вашингтона закликала уникати великих скупчень людей – глядачів було значно менше, ніж у попередні роки.

Колишній віцепрезидент Джо Байден, ймовірний суперник Трампа на виборах в листопаді, у своєму привітанні з Днем незалежності заявив про важливість викорінити «системний расизм». Слова солідарності з учасниками мирних акцій протесту звучали і в привітаннях інших політиків-демократів.

Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на програму святкувань Дня незалежності у США. Так, щорічний конкурс із поїдання хот-догів на швидкість від компанії Nathan’s Famous провели без глядачів, не афішуючи місце проведення.

Влада закрила доступ до пляжів на більшій частині території Південної Каліфорнії та Південної Флориди.

У Філадельфії нащадки осіб, які підписали Декларацію незалежності, взяли участь у віртуальному прослуховуванні Дзвону свободи, людей попросили долучитися до акції на відстані постукуванням по горщиках або калатанням маленьких дзвоників.
…

В Ірані запроваджують нові обмеження через нове зростання числа випадків коронавірусного захворювання COVID-19.

Від 5 липня в громадських приміщеннях по всій країні буде обов’язковим носіння масок. Крім того, в п’яти провінціях Ірану з 31, в яких помітно погіршилася епідеміологічна ситуація, запровадили додаткові місцеві обмеження.

Президент країни Хасан Роугані у зверненні до іранців заявив, що урядовці не матимуть права обслуговувати людей без масок, а працівників, які прийдуть на роботу без маски, мають вважати відсутніми на роботі і відправляти додому. Підприємства й заклади, в яких будуть порушуватися нові вимоги, будуть закривати на тижневий термін.

«Неносіння маски є по суті порушенням прав інших людей», – заявив Роугані; на фотографії на урядовому сайті він теж зображений у масці, хоча раніше майже ніколи не носив її.

Ті, хто захворів, мають «релігійний обов’язок» повідомляти про це інших, сказав президент і додав: «Тримання вашої хвороби в таємниці порушує права інших людей».

Перші випадки COVID-19 в Ірані були підтверджені в лютому, в країні були запроваджені карантинні заходи, але з середини квітня їх почали послаблювати. Останнім часом число випадків захворювання почало знову зростати.

Уряд Ірану вже кілька днів закликав іранців вдягати маски, державне телебачення провело тижневу кампанію, попереджаючи глядачів, що коронавірус – «не жарт».

На 4 липня в Ірані було офіційно зареєстровано 11 408 померлих від COVID-19, а загальне число випадків захворювання сягнуло 237 878. Реальні числа, як вважають, значно вищі, ніж офіційні.
…

Росія заперечила повідомлення про її переговори зі США про її можливу участь у наступному саміті «Групи семи», що його організовує цього року президент США Дональд Трамп.

«Ніяких таких обговорень ми не вели і не ведемо», – заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков російському агентству «ТАСС».

За його словами, сама ідея про розширений саміт «Групи семи», на якому планувалося розглянути «китайський фактор», хибна, бо, вважає Рябков, «без Китаю обговорювати ті чи інші питання в сучасному світі просто неможливо».

У зв’язку з цим він нагадав про раніше висловлену ініціативу Росії провести саміт п’яти постійних членів Ради безпеки ООН, до яких належать США, Велика Британія, Франція, Росія й Китай. Росія продовжує докладати дипломатичних зусиль для проведення такого саміту, додав Рябков.

Попереднього дня, 3 липня, посол США в Росії Джон Салліван заявляв, що Вашингтон нині обговорює з МЗС Росії й урядами інших країн, які є членами «Групи семи», «питання про наявність прийнятної ролі для Росії на цьому саміті».

Він нагадав в інтерв’ю російському телеканалові «РБК ТВ», що Путіна хоче бачити на цьому саміті Трамп.

Президент США, який не раз висловлював симпатії до президента Росії, також уже не раз виступав за повернення Росії до складу неформальної «Групи семи» провідних розвинених держав світу, з якої, тоді під назвою «Групи восьми», її виключили через окупацію і заяву про анексію українського Криму 2014 року. Коли ж інші учасники групи відкинули таку можливість, Трамп почав просувати ідею запрошувати Путіна на ці саміти як гостя. Цього року саміт «Групи семи» проводять США, і Трамп знову повторив свою ідею; як господар саміту він може запросити на нього інших державних керівників як гостей.

Зокрема, в травні, коли Трамп оголошував, що саміт доведеться через коронавірусну пандемію перенести, наразі на вересень, він заявив, що до списку запрошених мають потрапити лідери Росії, Австралії, Південної Кореї й Індії. При цьому у Вашингтоні давали знати, що темою обговорення в такому розширеному форматі мало б стати майбутнє відносин із Китаєм (які у США доволі напружені) – який до участі в саміті не запрошують.
…

У Росії за минулу добу виявлено 6632 нових випадки захворювання коронавірусною інфекцією нового типу, повідомив оперативний штаб по боротьбі з поширенням хвороби. Від початку пандемії COVID-19 захворіли 674 515 людей, із них 10 027 – померли.

Статистика федерального штабу часто не збігається з регіональною, а її дані по смертності можуть у кілька разів відрізнятися в бік зменшення від даних Росстату і регіонів. 

Чиновники пояснюють це різними методиками підрахунку. Чому дані не коригуються за однією методикою – не повідомляється. 

Уже дев’ять днів поспіль щоденний приріст нових виявлених випадків у Росії складає менше ніж сім тисяч на добу. 

Офіційна смертність перебуває приблизно на одному рівні, близько 150-170 людей на день.

Лідером зростання в абсолютних цифрах стала Москва – тут захворіли за добу 680 осіб. Але якщо на початку епідемії на місто припадала переважна більшість нових випадків, то зараз – 10,3 відсотка.

Росія, за даними Університету Джонса Гопкінса, на ранок 4 липня перебувала на третьому місці в світі за кількістю хворих. На другому місці – Бразилія з півтора мільйонами підтверджених випадків COVID-19. На першому – США, там виявлені понад 2,7 мільйона хворих.

Кількість хворих у всьому світі вранці перевищила 11 мільйонів осіб. Понад 525 тисяч – померли. 

 
…

Російський офіційний інтернет-портал правової інформації опублікував текст нової конституції Росії під назвою «конституція президента». Увагу на це звернув у себе в телеграмі співголова руху «Голос» Григорій Мельконьянц.

Пізніше назву виправили, збережена копія сторінки доступна на сайті archive.is, звернуло увагу видання «Медуза». Публікацію тексту основного закону, згідно з указом Володимира Путіна, повинна була забезпечити Федеральна служба охорони.

Новий текст конституції був запропонований президентським законопроєктом в січні й ухвалений Держдумою з поправками 11 березня. 1 липня він був схвалений на всеросійському голосуванні.

Текст пропонує перерозподіл повноважень між гілками влади Росії, в тому числі вбудовування місцевого самоврядування у владну вертикаль, втрату низки повноважень урядом і парламентом, зміцнення президентського правління і дозвіл президенту звільняти суддів Верховного і Конституційного судів зі схвалення парламенту.

Крім того, для чинного президента Росії Володимира Путіна і третього президента Дмитра Медведєва обнуляються президентські терміни, що дозволяє кожному з них ще по два рази обіймати президентську посаду.

Згідно з офіційним результатом голосування, поправки підтримали 77,92 відсотка жителів Росії, проти голосували 21,27 відсотка громадян. Опозиція і рух «Голос» повідомили про випадки масштабних маніпуляцій.

 
…

Поправки до конституції Росії, що передбачають, зокрема, «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, вступили в силу 4 липня. Новий текст конституції Росії опублікований на порталі правової інформації.

Про набуття поправками чинності 4 липня йдеться в підписаному 3 липня указі президента Володимира Путіна.

За словами Путіна, голосування показало «високий рівень консолідації суспільства щодо ключових питань».

Путін доручив офіційно оприлюднити текст конституції зі змінами після того, як Центрвиборчком Росії 3 липня затвердив підсумковий протокол голосування щодо цих змін.

Згідно з ним, явка на голосуванні склала близько 68 відсотків, 77,92 відсотки учасників голосування підтримали поправки. Проти були 21,27%. Поправки відкинули виборці одного із суб’єктів РФ – Ненецького автономного округу.

Виступаючи на засіданні, багато членів комісії заявили, що на голосуванні були «провокації» і спроби його дискредитувати, але з цих спроб «нічого не вийшло». Члени комісії запевняють, що голосування пройшло чесно, а його підсумки – легітимні. За словами голови ЦВК Росії Елли Памфілова, порушень «було мінімум».

Незалежні спостерігачі й опозиційні організації дотримуються іншої думки про хід голосування, стверджуючи, що воно супроводжувалося як порушеннями, так і прямими фальсифікаціями.

Поправки, запропоновані президентом Володимиром Путіним, передбачають перерозподіл повноважень між гілками влади Росії з тенденцією до посилення повноважень президента, а також так зване обнулення термінів Путіна, завдяки якому він отримує можливість балотуватися в президенти на наступних двох виборах. 

Крім того, в конституцію внесли низку соціально-консервативних положень (згадку про Бога, про шлюб як союз чоловіка і жінки, необхідність «захисту історичної правди», виховання дітей в дусі патріотизму) і низку соціальних гарантій.

Голосування тривало цілий тиждень – ЦВК послалася на епідемію коронавірусу й необхідність зниження ризиків. Спостерігачі вказували на непрозорість голосування поза приміщеннями й електронного голосування.
…

OKD (Ostravsko-karvinské doly – Остравсько-карвінські шахти), єдине в Чехії вугледобувне підприємство, 3 липня було змушене зупинити свою роботу. Причиною є збільшення кількості інфікованих COVID-19 шахтарів. 

Як зазначила голова управи OKD Ванда Станькова, враховуючи епідеміологічну ситуацію, підприємство «саме вирішило перервати видобуток вугілля на період шести тижнів» на всіх своїх шахтах. 

На шахтах продовжуватимуться лише ті роботи, якими підтримується їхня безпека. Як повідомляють чеські ЗМІ, йдеться про близько 200 працівників, які пройшли тест на коронавірус із негативним результатом. 

Зупинити на шість тижнів видобуток вугілля керівництво OKD вирішило після того, як проведені серед шахтарів тести на COVID-19 вказали на високий рівень захворювань. Зокрема, серед 3403 працівників OKD, які були перевірені на наявність коронавірусу, у 704 людей тест був позитивним.

Працівникам OKD, яких безпосередньо торкнеться закриття шахт, буде повністю виплачена середня зарплата. 

На думку чеського міністра охорони здоров’я Адама Войтєха, тимчасове закриття шахт підприємства OKD мало б заспокоїти ситуацію в регіони.

Дія надзвичайного стану в Чехії, пов’язаного з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, завершилася 17 травня. З 1 липня в Чехії скасували загальний масковий режим. Обов’язок носити маски скасовують майже повністю, крім закладів охорони здоров’я і соціальних закладів.

Винятком залишився Мораво-Сілезький край на північному сході країни, де становище з COVID-19 значно гірше, ніж пересічно в Чехії. У столиці Празі маски лишаться обов’язковими в метро і на масових акціях у приміщеннях із більш ніж 100 учасниками.

 
…

Щонайменше 22 людини загинули і кілька людей травмовані після того, як поїзд врізався у автобус з паломниками-сикхами на північному сході Пакистану.

За даними влади, аварія сталася на нерегульованому залізничному переїзді неподалік міста Шейхупура в провінції Пенджаб.

Повідомляється, що паломники були із міста Пешавар, де проживає більшість з майже 40 тисяч представників пакистанської меншини сикхів. Вони їхали з міста Нанкана-Сахіб, найважливішого релігійного місця для сикхів. За попередніми даними, усього в автобусі було 26 людей.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, всі жертви були родичами, серед загиблих – жінки і діти.

Уряд Пакистану у зв’язку з аварією заявив, що питання безпеки на залізниці переглянуть.

У Пакистані часто відбуваються аварії з участю поїздів. У лютому 19 людей загинули після того, як поїзд врізався в автобус із пасажирами на залізничному переїзді на півдні країни.
…

У російській столиці Москві поліція затримала учасників пікетів біля будівлі ФСБ на Луб’янці на підтримку журналістки Світлани Прокоп’євої, якій загрожує ув’язнення і заборона займатися професійною діяльністю.

Як передає Російська служба Радіо Свобода, серед затриманих муніципальний депутат Ілля Азар, журналістка видання «Медуза» Крістіна Сафонова, редактор видання «Такие дела» Артем Бесєдін.

Повідомляється, що затримали людей через те, що поліція назвала акцію неузгодженою із владою.

Ілля Азар у своєму телеграм-каналі написав, що з ним в автозаку перебуває 16 людей, більшість з яких журналісти.

Світлану Прокоп’єву звинувачують в публічному виправданні і пропаганді тероризму. Справу порушили через її авторську колонку на «Ехо Москви в Пскові». В ефірі журналістка висловила свою позицію про причини теракту в Архангельському управлінні ФСБ. Вона припустила, що вчинок Михайла Жлобіцкого, який загинув в результаті вибуху, міг бути спровокований політикою влади.

Сьогодні у російському Пскові, в одному з судів тривав процес у справі Прокоп’євої, вона виступила з останнім словом і не визнала свою провину.

Прокуратура просить для Прокоп’євої 6 років позбавлення волі та заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років.

Світлана Прокоп’єва – авторка десятків матеріалів про політичні і суспільні проблеми Псковської області та інших регіонів Росії. Вона позаштатно співпрацює з декількома засобами масової інформації, в тому числі і з Радіо Свобода. Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода назвало звинувачення на адреcу журналістки необґрунтованими, а також спробою змусити «заглушити критичний голос».
…

Російські громадяни на дільницях в Чеській республіці переважно висловилися проти внесення змін і поправок до конституції Росії. Як повідомило посольство Росії в Чехії, у Празі 2325 росіян проголосували проти внесення змін, за висловилось 505 громадян.

На виборчій дільниці в місті Брно 297 росіян проголосували проти, а 56 громадян підтримали конституційні зміни. Лише на відомому курорті в Карлових Варах більшість – 114 російських громадян підтримали внесення змін до основного закону Росії, 53 громадян висловилось проти.

Голосування відбулось на виборчих дільницях у Празі в приміщенні Російського центру науки і культури, в містах Брно і Карлові Вари – в приміщеннях генеральних консульств Росії.

За даними ЦВК Росії, у Празі було видано 2835 бюлетенів для голосування, не підтримали поправки 82%.

Центрвиборчком відзвітував, що більшість росіян, які перебувають за кордоном і які взяли участь в голосуванні, все ж схвалили внесення поправок до конституції Росії: за проголосували 68,7%, проти – 30,64%. Всього у голосуванні за кордоном взяли участь 151 761 громадянин Росії. Майже 2 тисячі бюлетенів були зіпсовані учасниками голосування, вказали в ЦВК. Повідомляється, що росіяни в країнах Європи проголосували здебільшого проти конституційних змін.

Раніше сьогодні Центральна виборча комісія Росії затвердила підсумковий протокол голосування щодо конституційних змін – 77,92% підтримали їх, а 21,27% висловилися проти.
…

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода висловлює підтримку російській журналістці Світлані Прокоп’євій, якій загрожує 6 років позбавлення волі за звинуваченням у виправданні тероризму.

«Ми обурюємося того, що російська влада готова безжально розправитися з незалежною, добре відомою журналісткою, яка зробила щось прямо протилежне тому, у чому її обвинувачують. Думка Світлани було спробою розібратися у причинах трагедії; представляти її слова як «виправдання тероризму» – це навмисне, політично мотивоване спотворення істини, спрямоване на те, щоб заглушити критичний голос. Це нагадує найгірші приклади показових процесів, які проходили в одну з найпохмуріших епох в історії Росії», – йдеться у заяві виконуючої обов’язки президента корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

На захист Прокоп’євої раніше виступили міжнародні правозахисні та журналістські організації, російські політики та громадські активісти.

Кримінальну справу проти Прокоп’євої відкрили у лютому 2019 року через її висловлювання в ефірі «Эхо Москвы в Пскове» про можливі мотиви Михайла Жлобіцького, який підірвав себе у будинку архангельського управління ФСБ. Основні думки її виступу були переказані також в авторській колонці. Виступаючи у суді, Прокоп’єва заявила, що написала авторську колонку про вибух у будівлі архангельського ФСБ, щоб такі теракти не повторилися в майбутньому.

Процес у справі Прокоп’євої відбувається Пскові у 2-му Західному окружному військовому суді. У п’ятницю відбулися дебати сторін. Прокоп’єва виступила з останнім словом. Вона не визнала свою провину.

«Мені не страшно критикувати державу. Мені не страшно критикувати правоохоронну систему і говорити силовикам, що вони часом не мають рації. Тому що я знаю, що по-справжньому страшно стане, якщо я цього не скажу, якщо ніхто не скаже. Я прошу шановний суд, ухвалюючи рішення щодо моюї кримінальній справі, брати до уваги не тільки доповідні записки та протоколи, а й самі загальні принципи, на яких будується наше суспільство. Це свобода слова, це статус журналіста, це місія преси. Я виконувала свою роботу. Я не зробила нічого, що виходить за рамки мого професійного обов’язку. Ніякого складу злочину в цьому немає», – сказала, зокрема, Прокоп’єва.

Повний текст останнього слова можна прочитати російською тут.

Прокуратура просить для Прокоп’євої 6 років позбавлення волі та заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років.
…

Президент Франції Емманюель Макрон призначив на пост прем’єр-міністра Жана Кастекса. Про це повідомили у Єлисейському палаці.

Кастексу доручено сформувати уряд.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп подав у відставку і Макрон її прийняв.

Філіпп був призначений прем’єром у травні 2017 року після перемоги Макрона на президентських виборах.

У середині червня Макрон повідомив, що хоче «переосмислити» своє президентство. Він має намір перезапустити французьку економіку, яка зазнала удару через коронавірус.
…

Індія вирішила купити 33 російські винищувачі та оновити 59 інших літаків, повідомило індійське Міністерство оборони. Угоду оцінюють у 2,4 мільярда доларів.

Індія хоче придбати 21 «МіГ-29» та модернізувати вже наявні в неї літаки цієї ж моделі. Крім того, Індія хоче закупити 12 літаків марки «Су-30МКІ».

Перед цим відбулася телефонна розмова прем’єр-міністра Індії Нерендра Моді та президента Росії Володимира Путіна.

Нью-Делі та Москва були партнерами під час Холодної війни. Зараз багато військової техніки в Індії має російське походження.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), у 2019 році Індія була третьою у світі за витратами на оборону (71,1 мільярда доларів).
…

Прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп подав у відставку, повідомив Єлисейський палац.

Президент Еммалюель Макрон прийняв відставку прем’єра. Тепер необхідно сформувати новий склад уряду.

У середині червня Макрон повідомив, що хоче «переосмислити» своє президентство. Він має намір перезапустити французьку економіку, яка зазнала удару через коронавірус.

Філіпп був призначений прем’єром у травні 2017 року після перемоги Макрона на президентських виборах.
…

В американському Ричмонді прибали пам’ятник морському офіцеру-конфедерату Меттью-Фонтейну Морі.

За день до цього за розпорядженням мера з вулиць міста в штаті Вірджинія прибрали пам’ятник одному з найвідоміших командирів армії конфедератів генералу Томасу Джексону.

За словами міського голови Левана Стоуні, рішення забрати статуї конфедератів «прискорить процес зцілення міста», яке під час Громадянської війни 1861-1865 років було столицею конфедератів. Загалом у Річмонді близько десятка таких пам’ятників.

Губернатор Ральф Нортем, зі свого боку, наказав прибрати в Ричмонді пам’ятник генералу Роберту Едварду Лі, який є власністю штату. Наразі рішення заблоковане через позов.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Відео затримання викликало протести в США та світі. Під час однієї з акції протестувальники завалили статую президенту конфедератів Джефферсону Дейвісу в Ричмонді.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

Конгрес США схвалив нові санкції проти Китаю після того, як Пекін ухвалив критикований Заходом закон про національну безпеку для Гонконгу.

2 липня Сенат одноголосно підтримав законопроєкт про санкції, на наступний день після того, як це зробила Палата представників.

Тепер документ відправили президентові Дональду Трампу на підпис.

Законопроєкт, зокрема, вводить обмежувальні заходи щодо банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками. Під санкції потрапляють представники Комуністичної партії Китаю, відповідальні за ухвалення закону, а також представники поліцейських підрозділів, що застосовували силу до протестувальників.

Після того як закон вступив в силу 1 липня поліція Гонконгу застосувала силу проти тисяч демонстрантів – понад 70 людей, за офіційними даними, були затримані за різними звинуваченнями, від незаконних зібрань до порушення нового закону.

Закон про нацбезпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону. Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вилікувався від коронавірусної інфекції, повідомив його речник.

За словами Айдоса Укібая, останній тест Єлбаси (тобто лідера нації, як називають Назарбаєва) на COVID-19 показав негативний результат. За рекомендаціям лікарів, Назарбаєв продовжить зберігати режим самоізоляції і працювати дистанційно, додав речник.

Про те, що перший президент Казахстану заразився коронавірусом, стало відомо 18 червня. Наступного тижня Нурсултану Назарбаєву, лідеру владної партії «Нур Отан», який зберігає вплив на ухвалені в країні політичні рішення, виповниться 80 років.

З 16 березня по 11 травня в Казахстані через коронавірус діяв режим надзвичайного стану, при цьому в низці регіонів карантинні заходи досі зберігаються.

Цього тижня влада повідомила, що в зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації вирішили з 5 липня запровадити на 14 днів додаткові обмеження, з можливістю їх продовження. За останніми даними, в Казахстані з початку епідемії зареєстровано понад 42,5 тисячі випадків заражень коронавірусною інфекцією. Померли від COVID-19, за даними Міністерства охорони здоров’я, 188 хворих. 

 
…

Кандидата в президенти Білорусі, ексголову «Белгазпромбанку» Білорусі Віктора Бабарика звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків і у хабарництві.

Це випливає з переліку кримінальних справ апеляційної інстанції, які розглядає судова колегія Мінського міського суду. Список сфотографувала пресслужба Бабарика, який перебуває в СІЗО.

Сина Бабарика Едуарда звинувачують в ухилянні від сплати податків.

У список по так званій справі «Белгазпромбанку» включили ще двох осіб. Особистого помічника і координатора ініціативної групи Віктора Бабарика звинувачують в ухилянні від сплати податків. Антона Морозова, який працював в юридичному відділі «Белгазпромбанку», звинувачують у відмиванні доходів і в ухилянні від сплати податків.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.
…