Італія у червні відкриє свої кордони

Італія від 3 червня зніме обмеження на перетин кордону країни. Як повідомляють місцеві ЗМІ, таке рішення ухвалив уряд країни.

При цьому тим, хто прибуде в країну, не потрібно буде проходити двотижневий карантин.

Обмеження на переміщення всередині країни так само будуть зняті до 3 червня.

Такий крок спрямований на відновлення туризму і повинен допомогти державі перезапустити економіку після двох місяців карантину. Туристична галузь приносить Італії до 14,3 відсотка ВВП.

 

Італія була першою країною, де запровадили суворі обмеження на переміщення на національному рівні. Це сталося після спалаху коронавірусної інфекції в регіонах Ломбардія і Венето. Зараз карантинний режим поступово пом’якшується. 

Понад 31,6 тисячі людей померли від коронавірусу в Італії, яка за смертністю посідає третє місце після США і Великої Британії.

 

 

У Чорногорії звільнили 9 священників Сербської православної церкви, затриманих 12 травня

У Чорногорії звільнили владику Сербської православної церкви Іоанікія й вісьмох священиків, яких 12 травня затримали через порушення заборони масових зібрань в час епідемії COVID-19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Згідно з законом, вони перебували в попередньому увʼязненні 72 години.

Звільнення священників 15 травня співом вітали кількасот вірян, що пікетували будинок суду в місті Нікшич. У кількох інших містах також відбулися протести вірян й прихильників опозиційних просербських і проросійських партій.

У зверненні до зібраних ієрарх сказав, що «треба бути готовим до довгої боротьби за свободу віри». За його словами, чорногорський уряд «воює проти церкви». Іоанікій додав, що поліцейські ставилися до нього й інших затриманих «більше ніж коректно», професійно й по-людськи.

Сербська православна церква, за словами владики Іоанікія, продовжить боротьбу проти закону про свободу віросповідання, ухваленого у січні. Церковні ієрархи вважають, що за цим законом держава прагне відібрати у церкви майно.

Священників затримали 12 травня після того, як вони очолили богослужіння за участі тисяч вірян у Нікшичі при тому, що в Чорногорії діє заборона на масові зібрання через поширення коронавірусу.

Затримання викликало дипломатичну суперечку з Сербією і сутички між протестувальниками і поліцією.

 

 

Президент Грузії помилувала лідерів опозиції

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі видала указ про помилування колишнього міністра оборони, лідера партії «Перемогла Грузія» Іраклія Окруашвілі і колишнього мера Тбілісі, одного із засновників партії «Європейська Грузія» Гігі Угулави. Зурабішвілі пояснила своє рішення інтересами держави.

«Об’єднана опозиція Грузії» вважала Окруашвілі і Угулаву політичними в’язнями і наполягала на їх негайному звільнення. В іншому випадку опозиційні партії погрожували бойкотувати конституційну реформу з переходу на повністю пропорційну систему виборів і початком акцій протесту.

Західні політики також наполягали на негайному звільненні опозиціонерів.

Іраклій Окруашвілі був засуджений до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням в організації групового насильства стосовно поліцейських під час антиурядових акцій протесту 20 червня 2019 року. Гігі Угулава був засуджений до трьох років в’язниці, його звинувачували у розтраті державних коштів в 2011-2012 роках.

Орбан заявив, що готовий відмовитися від розширених повноважень наприкінці травня

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що готовий відмовитися від розширених повноважень наприкінці місяця. Про це повідомляє агентство Associated Press.

Повноваження Орбану були надані парламентом для боротьби з коронавірусом.

«Ми зробили це в демократичних рамках … і ми повернемося до звичайного парламентського правління», – сказав Орбан.

За словами прем’єра Угорщини, країни, лідерам яких надали «хорошу владу» під час пандемії, впоралися з кризою краще.

Орбан додав, що згодом Будапешт надасть усім можливість «вибачитися за неправдиві обвинувачення», що звучали в адресу угорської влади через розширення його повноважень.

 

Європейський парламент 14 травня обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.

Грузія вийде з режиму надзвичайного стану наступного тижня – уряд

Уряд Грузії повідомив, що не продовжить термін дії надзвичайного стану, запровадженого в спробі приборкати поширення коронавірусу. Прем’єр-міністр Ґіорґ Ґахарія 15 травня заявив, що його уряд не проситиме президента і парламент особливий режим після 22 травня.

Водночас очільник уряду вказав, що обмеження будуть зняті поступово.

Надзвичайні заходи діють у Грузії з 21 березня. Вони передбачають нічну комендантську годину та закриття частини підприємств, включно з багатьма магазинами, ресторанами та кафе.

Грузинські органи охорони здоров’я станом на 15 травня повідомили про 671 підтверджений випадок COVID-19 та 12 смертей від цієї хвороби.

Білорусь розпочинає прийом нафти зі США

Білорусь розпочинає приймати нафту зі Сполучених Штатів, повідомив 15 травня міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей.

У заяві міністра йдеться, що це стало можливим «за підсумками домовленостей, досягнутих під час візиту до Республіку Білорусь 1 лютого 2020 року державного секретаря США Майкла Помпео і зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком». Той візит був першим візитом американського держсекретаря до Мінська за багато років.

За словами Макея, здійснення поставок американської нафти «є частиною державної стратегії щодо диверсифікації джерел (постачання) і забезпечення стійкої роботи нафтопереробного комплексу» країни, а співпраця зі США в нафтовій сфері розглядається як «істотний елемент енергетичної безпеки держави». Макей також заявив, що білоруська сторона «продовжить діяти в інтересах зміцнення партнерських відносин зі США».

Як повідомляє видання Tut.by, постачання здійснюватиметься через литовський порт Клайпеда. Перша закуплена партія становить 80 тисяч тонн. Вихід танкера з цією нафтою з порту в штаті Техас запланований на 17 травня.

Білорусь почала імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після торішнього інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба», через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі та Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі. Як пише Tut.by, у травні Білорусь закупить у Росії близько 1,1 мільйона тонн.

Помпео в Мінську 1 лютого заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусію нафтою «на 100 відсотків». Відносини між Білоруссю і США останнім часом мають тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла.

 

Росія оскаржила рішення суду про виплату 57 млрд дол акціонерам ЮКОСа

Росія оскаржила рішення Апеляційного суду Гааги щодо стягнення з неї близько 57 мільярдів доларів на користь колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС, повідомило 15 травня Міністерство юстиції Росії.

За даними російського відомства, касаційна скарга подана до Верховного суду Нідерландів. Час її розгляду наразі невідомий.

18 лютого Апеляційний суд Гааги в Нідерландах відновив розпорядження міжнародної арбітражної колегії до Росії виплатити компенсацію у понад 50 мільярдів доларів акціонерам колишнього російського нафтового гіганта «ЮКОС» (50 мільярдів доларів – це основна сума за позовом, а ще 7 мільярдів – в якості відсотків).

Рішення про компенсацію ще в 2014 році виніс Постійний арбітражний суд в Гаазі, але два роки по тому місцевий суд в Нідерландах скасував його.

Акціонери звернулися в Міжнародний арбітраж майже 15 років тому щодо тиску на компанію з метою довести її до банкрутства і усунути керівництво.

Одна з найбільших російських компаній «ЮКОС» була заснована бізнесменом Михайлом Ходорковським, який був засуджений за «фінансові злочини» в Росії.

Справа ЮКОСа почалась у 2003 році, коли в Росії заарештували його керівника Михайла Ходорковського. Ходорковський і його прихильники заявляли, що звинувачення проти нього були сплановані Кремлем, щоб покарати за непокору президентові Володимиру Путіну.

Згодом російська держава через аукціон продала основний актив ЮКОСа, оголосила компанію банкрутом. Після арешту в 2003 році Ходорковський провів десять років у в’язниці, потім був помилуваний Путіним, і покинув Росії. Його діловий партнер Платон Лебедєв провів понад 10 років у в’язниці і був звільнений в січні 2014 року. Європейський суд з прав людини постановив, що Ходорковському і Лебедєву відмовили в праві на справедливий судовий розгляд.

 

Кількість нових випадків коронавірусу в Росії знову перевищила 10 тисяч

Кількість нових випадків інфікування коронавірусом в Росії знову перевищила 10 тисяч, повідомив 15 травня оперативний штаб із боротьби з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Згідно з повідомленням, приріст хворих за минулу добу склав 10 598 осіб, з них 4748 – у Москві.

Усього в Росії від початку спалаху хвороби коронавірус виявлено у 262 843 людей, понад 58 тисяч – одужали, 2418 людей померли.

У світі число заражених коронавірусом перевищує чотири мільйони людей, понад 300 тисяч – померли.

 

Узбекистан повернув із Франції 10 млн дол активів дочки експрезидента Гульнари Карімової

Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Узбекистану повернули з Франції активи дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової на суму 10 мільйонів доларів. Повідомила 14 травня пресслужба Мін’юсту країни.

«Ці кошти переведені в державний бюджет Республіки Узбекистан і будуть використані в загальному порядку», – заявили у відомстві.

Також влада повідомила, що продовжує роботу з виведення інших активів, спільно з компетентними органами Швейцарії, США, Франції, Росії та інших країн. Йдеться про решту активів Карімової на суму понад 1,3 мільярда доларів.

Незабаром після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова в 2017 році його старшу дочку Гульнару Карімову засудили в Узбекистані на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній. Справи проти Карімової в Узбекистані відкрили після того, як у відмиванні грошей і хабарах її звинуватили в США і кількох країн ЄС.

Після першого вироку Карімова деякий час була під домашнім арештом, але в березні 2019 року її відправили в колонію в Ташкентській області, звинувативши в порушенні умов перебування під вартою. Сама Карімова заперечувалапорушення умов арешту. Незабаром після цього стосовно неї була відкрита ще одна кримінальна справа. У третій кримінальній справі Карімову засудили до 13 років і чотирьох місяців позбавлення волі. Її і ще кілька людей звинуватили в тому, що вони «в складі злочинної організації вчинили злочини, пов’язані з вимаганням, розкраданням бюджетних коштів і легалізацією злочинних доходів в іноземних країнах».

ПАРЄ застерегла Баку від тиску на опозицію через коронавірус

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) застерегла Азербайджан від використання епідемії коронавірусу для боротьби з опозицією.

Спостерігачі ПАРЄ повідомили, що понад 15 азербайджанських активістів та журналістів були заарештовані на терміни до 30 днів за порушення карантинних обмежень і непокору поліції. ПАРЄ побоюється, що життя політичних опонентів Баку в ув’язненні може опинитися в небезпеці через загрозу зараження інфекцією.

 

Асамблея закликала владу Азербайджану дотримуватися свободу вираження думок і не зловживати заходами з боротьби з пандемією COVID-19 для тиску на політичних опонентів.

У рейтингу свободи слова організації «Репортери без кордонів» за 2020 рік Азербайджан знаходиться на 168 місці з 180. Роком раніше країна займала 166 рядок рейтингу.

Музей Революції гідності нагадав про роль «Беркуту» в подіях на Майдані

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності виступив з офіційною заявою «щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави».

У заяві вказано, що 9 травня 2020 року відбулася презентація нової експозиції у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї Канівського району на Черкащині.

«Важливою частиною експозиції, як наголошувалося під час відкриття, стало вписування у перелік захисників Батьківщини службовців міліцейського спецпідрозділу «Беркут», що загинули під час подій Революції гідності, – як захисників правопорядку», – ідеться в заяві.

 

Музейники вказують, що «саме цей спецпідрозділ МВС України вчинив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції гідності».

«Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського. Нагадуємо про те, як 18 лютого «Беркут» пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян», – ідеться в заяві.

 

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності звернувся до колег у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї з пропозицією надати для експозиції «докази злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту».

Також меморіальний комплекс-музей звернувся до Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України з пропозицією перевірити факти, надати їм юридичної оцінки та вжити відповідних заходів.

Росія близька до поновлення будівництва «Північного потоку-2» – Bloomberg

Спорудження газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream 2) по дну Балтійського моря, яке було припинене в грудні 2019 року через загрозу санкцій США, найближчим часом може поновитися. Про це пише агентство Bloomberg на підставі аналізу супутникових кадрів району будівництва.

Як пише Bloomberg, у порт Мукран на півночі Німеччини прибуло російське судно-трубоукладач «Академік Черський». Воно діставалося до Німеччини з Далекого Сходу майже три місяці. Саме в порту Мукран зараз містяться труби, які мають бути укладені для завершення проєкту.

Супутникові кадри, зроблені 10 травня, свідчать про те, що зібрані на суходолі ділянки трубопроводу були пересунуті до платформи з потужним будівельним краном. Неподалік розташовані також допоміжні судна, в тому числі російська баржа «Фортуна», які мають допомогти «Академіку Черському» в укладанні труб.

У компанії Nord Stream 2 AG, операторі «Північного потоку-2», не підтвердили і не спростували, що добудова газопроводу розпочнеться найближчим часом.

За оцінками Bloomberg, залишилося добудувати близько 6 відсотків трубопроводу, це трохи більш як 100 кілометрів. «Академік Черський» може впоратися з цим завданням до кінця 2020 року.

Раніше газопровід укладали більш потужні трубоукладальні судна, що належать швейцарській компанії Allseas. Однак роботи припинилися після того, як наприкінці грудня минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт, що передбачає санкції проти компаній-власників суден, які беруть участь в укладанні труб для «Північного потоку-2». США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу. Таку ж позицію поділяють Україна і кілька країн ЄС. Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

Після запровадження санкцій російські представники заявляли, що «Північний потік-2» все одно буде добудований до кінця 2020 року або до початку 2021 року. «Академік Черський» належить дочірньому підприємству «Газпрому».

Шість із 10 представників ЛГБТ в Євросоюзі бояться публічно тримати партнера за руку – дослідження

Приблизно 40% представників ЛГБТ в країнах Євросоюзу за останній час стикалися з агресією на свою адресу, а шість людей цієї групи з 10 бояться публічно тримати партнера за руку.

Про це свідчать результати дослідження Агентства ЄС із фундаментальних прав (FRA), базованого у Відні. В онлайн-опитуванні брали участь близько 140 тисяч геїв, лесбійок, бісексуалів, транссексуалів з країн Євросоюзу, а також із Великої Британії, Сербії та Північної Македонії. Дані, як відзначають експерти, показали лише невеликий прогрес з 2012 року, коли проводилося попереднє дослідження.

«Занадто багато представників ЛГБТ-спільноти продовжують жити в тіні, побоюючись бути висміяними або атакованими», – наголосив директор FRA Майкл О’Флаєрті. За його словами, попри зусилля ряду країн з захисту рівних прав для ЛГБТ багато представників спільноти залишаються вразливими і стикаються зі щоденною дискримінацією.

П’ята частина опитаних стверджує, що відчуває дискримінацію на роботі. Третина респондентів заявили, що стикаються з неетичною поведінкою в барах і ресторанах.

У Польщі, де владна консервативна партія «Право і справедливість» називає геїв і лесбійок «результатом західного впливу», зареєстрована найбільша кількість скарг на прояв нетерпимості щодо ЛГБТ. За Польщею розташувалася Франція, в якій почастішали напади на ґрунті гомофобії.

ООН: пандемія коронавірусу може призвести до кризи психічного здоров’я у світі

Пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі, заявляє Організація Об’єднаних Націй.

Хоча захист фізичного здоров’я є першочерговим завданням протягом перших місяців пандемії, наголосили експерти охорони здоров’я ООН 14 травня, але психічне здоров’я буде важливою складовою одужання.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожність, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Після десятиліть занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом», – заявив генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

 

«Навіть коли пандемія буде під контролем, горе, тривога і депресія продовжуватимуть впливати на людей і громади», – додав він.

ООН повідомила, що багато людей бояться, що вони або їхні близькі заразяться чи помруть, а фізичне дистанціювання додає стресу.

Крім того, десятки мільйонів людей також стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи втратити свої доходи та засоби до існування через пандемію. ООН застерігає, що вплив економічного стресу може призвести до «смертей від відчаю» – самогубств.

Медичні працівники, які лікують хворих на COVID-19 і стають свідками смерті, вже демонструють пов’язаний із коронавірусом психологічний стрес, йдеться у звіті. У кількох країнах медичні працівники вчинили самогубства.

 

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері. 

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в світі перевищує 4,3 мільйона, померли понад 300 тисяч людей.

 

 

 

Москва пригрозила двом західним виданням через статті про статистику смертності від COVID-19 у Росії

Подальша доля британського видання The Financial Times і американського – The New York Times – на території Росії буде залежати від того, чи опублікують вони спростування поширеної інформації про статистику смертності в Росії від коронавірусу, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на речницю МЗС Росії Марію Захарову.

«Подальші кроки щодо FT і NYT будуть залежати від того, чи опублікують вони спростування», – сказала Захарова услід за пропозицією депутатів Держдуми Росії розглянути заходи щодо цих двох західних видань, аж до позбавлення акредитації в Росії.

У МЗС Росії публікації The Financial Times і The New York Times назвали «безпідставними спекуляціями» і «черговим сенсаційним антиросійським фейком». ідРосійське зовнішньополітичне відомство висловило намір надіслати листи з вимогою спростувати опубліковану інформацію про статистику смертності від COVID-19 в Росії.

В американській газеті The New York Times вже заявили, що впевнені в точності статті.

У публікаціях The Financial Times і The New York Times йшлося про те, що смертність від коронавірусу в Москві і Санкт-Петербурзі може бути на 70% вищою від офіційної статистики.

За офіційними даними, станом на 13 травня в Росії коронавірус був виявлений у понад 242 тисяч людей, це другий після США показник у світі. Померли ж від COVID-19, згідно з офіційною статистикою, 2212 осіб.

ВООЗ: новий коронавірус може ніколи не зникнути

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати. Про це заявив під час онлайн-брифінгу експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян, повідомляє агентство Reuters.

«Цей вірус може стати ще одним ендемічним вірусом… і він може ніколи не зникнути», – зазначив Раян. Він наголосив, що проблема може перерости в довготривалу, але може й не стати такою.

За словами Раяна, боротьба з хворобою вимагатиме «величезних зусиль», навіть якщо буде знайдена вакцина.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла деякі країни від того, що вони знімають обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом, не підготувавшись при цьому до запобігання новим спалахам. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань.

Про новий спалах COVID-19 після зняття обмежень вже повідомила Південна Корея. Про зростання рівня нових захворювань заявила також Німеччина.

У світі 4,3 мільйона людей заразилися коронавірусом, майже 295 тисячі померли.

Прем’єр Угорщини Орбан відкинув дебати про свої надзвичайні повноваження в Європарламенті

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».

Трамп заявив, що мати справу з Китаєм – «дуже дорога річ»

Президент США Дональд Трамп заявив, що «мати справу з Китаєм є дуже дорогою річчю». «Щойно ми уклали чудову торговельну угоду, чорнило ледь висохло, і світ постраждав від чуми з Китаю», – написав Трамп у твітері, маючи на увазі ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції.

 

Раніше американський лідер заявив, що не має наміру переглядати чинні торговельні домовленості з Пекіном. За даними засобів інформації, Китай розглядає можливість розірвати угоду і наполягати на вигідніших для себе умовах на тлі пандемії COVID-19 у США.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем запропонував розглянути законопроєкт «Про відповідальність за COVID-19». Документ дозволить Трампу запровадити санкції щодо Китаю, якщо Пекін не надасть повний звіт про спалах коронавірусної інфекції.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.

Агентство Reuters із посиланням на китайські спецслужби повідомляло, що ситуація навколо пандемії та її наслідків може призвести до конфронтації між США і Китаєм і до зростання ворожих настроїв у світі щодо Пекіна.

США є найбільш постраждалою від COVID-19 країною. За останніми даними, там зафіксовано майже 1,4 мільйона випадків інфекції, померли майже 83 тисячі пацієнтів.

Манафорта перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям

Колишнього голову виборчого штабу президента США Дональда Трампа Пола Манафорта перевели під домашній арешт із федеральної в’язниці, де він відбуває термін у справі про змову проти Сполучених Штатів. Про це повідомляє CBS News чз посиланням на адвоката Манафорта.

Під домашній арешт 71-річного Манафорта перевели на його прохання: він побоюється, що в тюрмі може заразитися COVID-19. Також він скаржиться на проблеми зі здоров’ям.

Як передає NBC, Манафорт пробуде під домашнім арештом решту терміну. Колишнього політтехнолога, який в Україні працював на Партію регіонів, засудили в цілому до семи з половиною років в’язниці в березні 2019 року у двох справах.

 

Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.

У Чорногорії поліція затримала 9 священнослужителів Сербської православної церкви 

У місті Нікшич в Чорногорії поліція на 72 години затримала владику Сербської православної церкви (СПЦ) Іоанікія та вісьмох священників, які відправляли богослужіння з участю кількасот вірян, повідомляє коеспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні поліції вказано, що владика і священники «грубо порушили закон» і не дотримувалися домовленості з державними інституціями щодо дій церковних структур в умовах пандемії коронавірусу.

Національний координаційний комітет з інфекційних хвороб заявив, що «організатори протиправного громадського зібрання в Нікшичі ставлять під найбезпосереднішу загрозу те, що мало б бути найсвятішим для всіх – здоровʼя й життя всіх громадян й відновлення економіки Чорногорії».

У кількох містах Чорногорії 12 травня відбулися протести вірян СПЦ проти закону щодо свободи віросповідань, який був ухвалений у січні. Протести очолили просербські й проросійські опозиційні партії, які стверджують що за цим законом держава має намір відбирати церковне майно.

Станом на 12 травня в Чорногорії зафіксували 324 хворих на COVID-19, померли 9 людей. Від початку травня нових випадків захворювання не було.

Лукашенко: після параду до Дня перемоги в Мінську вдвічі поменшало випадків пневмоній

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що після параду до Дня перемоги в Мінську захворюваність на пневмонії знизилась у два рази.

«Що ми отримали? У Мінську значно – вчора в два рази –  зниження пневмоній. І я вчора перехрестився: дай Бог, щоб ми і далі так по пневмоніям пройшлися», – сказав Лукашенко.

Він заявив, що не сумнівався в тому, що перебування на відкритому повітрі під час параду не є шкідливим в порівнянні з перебуванням у закритих приміщеннях.

«З приводу параду – абсолютно був переконаний, що люди перебувають на повітрі, це не гірше, ніж вони там десь будуть замкненими», – сказав Лукашенко.

У столиці Білорусі Мінську попри епідемію коронавірусу 9 травня відбувся масштабний військовий парад. ВООЗ закликала владу Білорусі до «альтернативи» святкуванню Дня перемоги, щоб «не ризикувати людськими життями». Однак Лукашенко відмовився скасовувати парад.

За даними влади, станом на 12 травня кількість інфікованих COVID-19 в Білорусі склала майже 25 тисяч, 142 людини померли.

 

США заявляють, що не використовували апарати ШВЛ із Росії, пов’язані з пожежами

США не використовували апарати штучної вентиляції легень, які передала Росія для боротьби з COVID-19, повідомили у Федеральному агентстві з надзвичайних ситуацій (FEMA) 12 травня.

За словами речниці FEMA Джанет Монтезі, це такі ж моделі, через несправність яких, ймовірно, сталися дві пожежі в Росії. Монтезі заявила, що апарати не доправили до лікарень і зараз їх повертають федеральному уряду «з міркувань безпеки».

Машини були доставлені до Нью-Йорка і Нью-Джерсі, штатів США, які найбільше постраждали від коронавірусу, але «вирівнювання кривої захворюваності засвідчило, що ці вентилятори не потрібні», – сказала Монтезі.

 

Напередодні «Росздоровнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів, після двох пожеж із летальними наслідками, ймовірно, викликаними несправністю таких пристроїв.

У російському відомстві 12 травня зазначили, що почали перевіряти якість апаратів у лікарнях, де сталися пожежі. Цю заяву було озвучено незабаром після того, як у Санкт-Петербурзі вранці 12 травня в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ.

 

Російські ЗМІ пишуть, що апарати, про які йдеться, були виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі. Напередодні в підмосковному Красногорську загинули 9 людей із хоспісу для літніх людей, декотрі з яких також були підключені до апаруту ШВЛ, ще кілька людей постраждали.

Апарати ШВЛ прибули у США на російському літаку з медичним обладнанням, призначеним для боротьби з коронавірусом. У Держдепартаменті США повідомили, що США заплатили за вантаж, але не вказали суму. Москва називала цю поставку «допомогою».

 

НАТО готується до довгострокових наслідків COVID-19 – Столтенберґ

НАТО готується до довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час відеоконференції міністрів оборони ЄС за участі генерального заступника ООН з миротворчих операцій Жана-П’єра Лакруа.

Генеральний секретар привітав тісну співпрацю між НАТО та Європейським Союзом, заявивши, що це «важливіше, ніж будь-коли, допомогти нашим членам та партнерам, посилити стійкість нашого населення та боротися з дезінформацією».

За словами Столтенберґа, НАТО підтримує держави-члени, зокрема виконуючи необхідні авіаперевезення, обмінюючись висновками медичних експертиз, розробкою інноваційних заходів.

«Альянс залишається повністю відданий своїй місії із забезпечення миру та безпеки наших громадян», – наголосив генсекретар Столтенберґ.

Станом на 12 травня у світі зареєстровано понад 4,2 мільйона хворих на COVID-19. Померли майже 290 тисяч людей, одужали понад 1,4 мільйона хворих.

Виборча кампанія в Білорусі почалася з арештів блогерів, правозахисників і журналістів

Більше 50 людей засудили в Білорусі протягом 11-12 травня, на самому початку кампанії перед виборами президента Білорусі, за участь в антиурядових протестах. Вони засуджені до різних термінів адміністративного арешту та штрафів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суди відбуваються цими днями по всій Білорусі – в Могильовський, Гродненський та Вітебський областях. У місті Бобруйську Могильовської області на 10 діб арешту покарані активісти, які 9 травня провели свій «антипарад» на знак протесту проти військового параду на День перемоги під час пандемії у Мінську. Вони їхали на своїх автомобілях по центральній вулиці міста і сигналили, а потім ішли вулицєю та махали руками.

Читайте також: Лукашенко на майбаху: у Мінську пройшов єдиний у Європі парад до Дня перемоги під час пандемії COVID-19​

Блогер Сергій Тіхановський з Гомеля, який закликав провести цю акцію, був раніше арештований на 15 діб.

На 10 діб арешту покарали двох журналістів, які були присутні на протестах у Бобруйську та Могильові – формально «за участь у несанкціонованій акції». Один з них, 50-річний Алесь Асіпцов, з моменту затримання 9 травня тримає голодовку.

Після акцій на підтримку блогера Тіхановського, який заявив про бажання взяти участь у виборах, у різних різних містах Білорусі, за підрахунками правозахисників з центру «Весна» було затримано 120 чоловік. Серед них до семи діб арешту було покарано фельдшера «швидкої допомоги», який розповідав у блозі та інтерв’ю про ситуацію з коронавірусом в Білорусі.

У Бресті затримали і двох правозахисників Романа Кісляка і Володимира Велічкина. Вони спостерігали за акцією проти запуску біля міста заводу з виробництва акумуляторів. Акція 10 травня полягала в тому, що в центрі міста зібралися кілька сотень чоловік та годували голубів. Про місцезнаходження затриманих правозахисників дві доби не було нічого відомо.

У Мінську було арештовано кілька молодіжних активістів, які виступили проти проведення параду 9 травня. Серед затриманих цими днями практично немає активістів опозиції. Опозиційні політичні партії Білорусі вже заявили, що відмовляються брати участь у виборах президента через несправедливу виборчу систему та пандемію короновіруса.

 

Проте несподівано про свою участь в президентських перегонах заявили лояльні Лукашенко представники номенклатури, які ніколи не виявляли президентських амбіцій і намагалися перебувати подалі від політики, але ближче до влади. Це колишній заступник міністра закордонних справ, вившій директор Парку високих технологій Валерій Цепкало, банкір, голова правління білоруської дочірньої компанії «Газпромбанку» – «Бєлгазпромбанку» Віктор Бабарика.

Білоруський парламент призначив проведення чергових президентських виборів на 9 серпня 2020 року.

Олександр Лукашенко незмінно керує Білоруссю з 1994 року, обмеження на кількість президентських термінів у країні свого часу скасували за його наполяганням.

Афганістан: зросла кількість жертв нападів на пологовий будинок

Після нападу озброєних людей на пологовий будинок 12 травня в Кабулі смертник підірвався під час похорону у східній провінції Нанґархар, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

За оновленими даними Міністерства внутрішніх справ Афганістану, внаслідок нападу на пологовий будинок загинули 14 людей, в тому числі двоє новонароджених немовлят. Ще 15 людей були поранені.

Зрештою співробітники служб безпеки застрелили всіх трьох нападників і евакуювали 80 жінок із дітьми з лікарні.

Читайте також: Через напад талібів у Афганістані загинув начальник поліції однієї з провінцій​

Один зі свідків на ім’я Джавад Амірі розповів Радіо Свобода, що один із нападників був вдягнений у військову форму, ще двоє – в уніформи лікарів.

«Вони зайшли через головний вхід і відкрили вогонь по людях навколо. Вони вбили багато невинних людей», – сказав Амірі.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за напад.

Цього ж дня в районі Хева провінції Нанґархар 24 людей загинули внаслідок вибуху смертника, ще 68 отримали поранення, повідомив Радіо Свобода речник губернатора повітря Аттагулла Хоґ’яні.

Читайте також: «Талібан» закликає уряд Афганістану пришвидшити звільнення в’язнів​

Ще одна бомба, розташована у візку на ринку в провінції Хуст, вбила дитину та поранила 10 людей.

За ці два напади також ніхто наразі не взяв на себе відповідальності.

Угруповання «Ісламська держава» заявила про свою причетність за спалах насильства в Кабулі 11 травня, внаслідок яких зазнали поранення дитина та троє дорослих цивільних.

Того ж дня Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомив, що безпекові служби країни заарештували регіонального лідера «ІД» у Південній Азії Абу Омара Хорасані під час операції на півночі Кабулу.

У Росії перевірять апарати ШВЛ після двох пожеж у лікарнях

«Росспоживнагляд» почав перевірку апаратів штучної вентиляції легень, які застосовуються для лікування тяжкого перебігу COVID-19 у пацієнтів після двох пожеж із летальними наслідками, ймовірно, викликаними несправністю таких пристроїв.

У російському відомстві 12 травня зазначили, що почали перевіряти якість апаратів у лікарнях, де сталися пожежі. Цю заяву було озвучено незабаром після того, як у Санкт-Петербурзі вранці 12 травня в результаті пожежі загинули 5 пацієнтів, підключених до апаратів ШВЛ.

Російські ЗМІ пишуть, що апарати, про які йдеться, були виготовлені на Уральському приладобудівному заводі в місті Єкатеринбурзі.

Напередодні в підмосковному Красногорську загинули 9 людей із хоспісу для літніх людей, декотрі з яких також були підключені до апаруту ШВЛ, ще кілька людей постраждали.

На сьогодні в Росії зафіксовано 232 243 хворих на COVID-19, за минулу добу нових випадків побільшало на 10 899, від коронавірусної інфекції в країні померли 2116 людей.

У лікарні з хворими на COVID-19 у Санкт-Петербурзі через пожежу загинули 5 пацієнтів на апаратах ШВЛ

П’ятеро людей загинули в результаті пожежі, що виникла у відділенні реанімації в лікарні Святого Георгія в російському Санкт-Петербурзі. Як повідомляють 12 травня російські державні ЗМІ, жертвами пожежі стали пацієнти, які були підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

Повідомляється, що є й інші загиблі через пожежу, але наразі влада не озвучує цифри, як і офіційну причину виникнення загорання.

З середини березня лікарня Святого Георгія однією з перших в Санкт-Петербурзі повністю була перепрофільована в інфекційний стаціонар для надання допомоги хворим з гострими респіраторними вірусними інфекціями, в тому числі і пацієнтам з коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 12 травня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у Росії складає понад 221 тисячу, більш ніж 2 тисячі людей померли, майже 40 тисяч – одужали.

 

Homo sapiens могли з’явитися в Європі раніше, ніж вважалося – дослідження

Дослідження людських кісток, виявлених у печері в Болгарії, дали підставу вченим стверджувати, що Homo sapiens з’явилися в Європі на тисячі років раніше, ніж досі вважали, і ділили континент із неандертальцями.

Кістки представників виду Homo sapiens виявили в печері Бачо Кіро в центральній Болгарії.

Давно відомо, що сучасні люди і неандертальці в Європі та в Азії контактували між собою ще до того, як неандертальці вимерли, але серед вчених є багато дискусій щодо того, як довго тривали ці контакти і якими були їхні наслідки.

Після проведених аналізів вчені з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу встановили, що останки належали людям, які жили понад 45 тисяч років тому.

У той час Європу населяли неандертальці – вид людини, що зник піcля появи Homo sapiens.

Дослідження останків із Бачо Кіро вказують, що вони на тисячі років старші, ніж ті, що були знайдені в печері в Румунії, і старші за інші, виявлені у Британії й Італії. Ті знахідки спонукали вчених вважати, що неандертальці вимерли порівняно невдовзі після появи сучасних людей.

Нові дані, однак, показують, що ці два види могли жити разом тисячі років.

Останні дані викладені у двох нових наукових працях, опублікованих у виданнях Nature і Nature Ecology & Evolution, і можуть допомогти з’ясувати, чому вимерли неандертальці.

Серед багатьох артефактів, виявлених під час розкопок у Бачо Кіро, були зуб та чотири фрагменти кісток, визначені як людські.