Росія передала Сирії «другу партію» військових літаків «МіГ-29». Це сталося через кілька днів після звинувачень США на адресу Москви у використанні Сирії для передачі літаків до Лівії.

Посольство Росії в Дамаску 3 червня повідомило, що літаки передали сирійській армії в межах співпраці в оборонній сфері.

Країни Заходу, розслідувачі ООН, правозахисні групи звинувачують Росію та сирійський уряд в авіабомбардуваннях цивільних та можливих воєнних злочинах під час дев’ятирічної війни в Сирії.

Наприкінці травня американська армія звинуватила Москву у відправці військових літаків до Лівії з метою підтримки російських найманців з так званої «ПВК Вагнера», які, за даними ООН, допомагають генералу Халіфі Хафтару протистояти міжнародно визнаному уряду.

Командування США в Африці заявило, що 14 літаків «МіГ-29» та «Су-24» надійшли до Лівії через Сирію, де їх перефарбували на авіабазі «Хмеймім».

Російська влада заперечує свої зв’язки з «ПВК Вагнера» та відправлення літаків до Лівії.

«Лівійська національна армія» під командування Халіфи Хафтара заперечила отримання літаків, але повідомила, що відремонтувала старі лівійські літаки та готує їх до нової кампанії.

 
…

США заборонять китайським пасажирським перевізникам літати до Сполучених Штатів, починаючи з 16 червня. Таким чином Вашингтон тисне на Пекін, щоб авіакомпанії США відновили польоти в Китай, які були припинені під час пандемії коронавірусу.

Департамент транспорту США оголосив 3 червня, що Китай порушив угоду між двома країнами, що стосується польотів авіакомпаній один одного.

Рішення ухвалили після того, як Китай не задовольнив запит United Airlines і Delta Airlines про відновлення польотів у Китай цього місяця. Авіакомпанії призупинили свої польоти в Китай на початку року через епідемію коронавірусу, яка почалася в цій країні і поширилася світом.

До пандемії між США і Китаєм виконувалося близько 325 пасажирських рейсів на тиждень, в тому числі рейси United, Delta і American Airlines.

У той час як американські перевізники припинили свої польоти, до середини лютого китайські авіакомпанії продовжували літати між двома країнами приблизно 20 разів на тиждень і збільшили цей показник до 34 рейсів на тиждень до середини березня, заявила американська сторона.

Департамент транспорту заявив, що продовжить взаємодію зі своїми китайськими колегами і може змінити або відкликати нинішнє рішення в будь-який час.

Цей крок є ще однією ескалацією напруженості між США і Китаєм, чиї відносини в останні місяці погіршилися через пандемію коронавірусу і ухвалення Пекіном закону про нацбезпеку Гонконгу.
…

Протести та заворушення, спричинені смертю 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, вирували по всій території США протягом останнього тижня
…

Папа Римський Франциск закликав до національного примирення і припинення насильства у зв’язку з протестами у США.

«Ми не можемо толерувати, заплющувати очі на будь-які прояви расизму та виключення і претендувати на захист сакральності кожного людського життя. Водночас, мусимо визнати, що насильство останніх ночей має характер самознищення та пострілу в себе самих. З насильством нічого не набувається, але багато втрачається», – звернувся понтифік 3 червня.

Папа Франциск, виступаючи у Ватикані, назвав смерть Джорджа Флойда трагедією, заявивши, що молиться за нього і всіх, що «втратили життя через гріх расизму».

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей заарештовані, в тому числі понад 2500 в Лос-Анджелесі і 2000 – в Нью-Йорку. Напередодні у десятках міст США запровадили комендантську годину.

Сьогодні тисячі людей вийшли на вулиці у Європі на знак солідарності з демонстрантами, які виступають проти расизму в США, де восьму ніч поспіль тривають протести, викликані загибеллю неозброєного чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда в Міннеаполісі, штат Міннесота.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

 
…

Законодавці частково визнаного Косова поклали край місяцям політичної кризи, затвердивши 3 червня новий уряд на чолі з прем’єр-міністром, 44-річним професором економіки Авдуллахом Хоті.

За затвердження нового уряду проголосував 61 депутат, 24 – були проти, один – утримався.

Лівацька націоналістична партія «Самовизначення» колишнього прем’єр-міністра Альбіна Курті, яка закликала до проведення дострокових загальних виборів, не голосувала.

28 травня Конституційний суд Косова після майже місяця розгляду визнав конституційним указ президента про надання Хоті мандату на формування нового уряду.

Авдуллах Хоті є представником правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK) – лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Альбін Курті відразу після ухвалення указу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявляв, що тільки його партія має право формувати уряд, бо на виборах у жовтні 2019 року вона здобула найбільше голосів.

Після тих виборів Курті став премʼєром аж через чотири місяці, на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, – а вже 25 березня був змушений піти у відставку, бо LDK вийшов із коаліції: з’ясувалося, що коаліційні партнери неспроможні дійти згоди щодо більшості питань, необхідних для ефективного функціонування держави.

Досі Курті і його уряд продовжували виконувати обов’язки.

 
…

Щонайменше 11 людей загинули з початку протестів і масових заворушень у США, повідомляє Associated Press. Смертельні випадки зафіксовані в кількох штатах, більшість загиблих є афроамериканцями. Про це повідомляє Associated Press. Число поранених і травмованих становить десятки, точну кількість встановити наразі неможливо.

У Лас-Вегасі один поліцейський перебуває у критичному стані після кульового поранення 1 червня, у Сент-Луїсі четверо правоохоронців зазнали поранень того ж вечора.

Причиною масових акцій в США стала загибель темношкірого Джорджа Флойда після жорсткого затримання поліцією в Міннеаполісі, штат Міннесота. Протестувальники вимагають розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні.

Після заворушень влада в 40 американських містах запровадила комендантську годину. До Вашингтона на випадок загострення ситуації додатково спрямовано понад півтори тисячі військовослужбовців. Незадовго до цього демонстранти зібралися біля Білого дому. Президенту США Дональдові Трампу довелося ховатися в бункері. Він подякував Національній гвардії за розгін демонстрантів і масові затримання.

Раніше Сенат США заблокував резолюцію, в якій засуджувалися дії Трампа під час протестів. Демократи критикують президента за те, що він дозволив використовувати проти активістів сльозогінний газ і гумові кулі. Але республіканці, які в Сенаті мають більшість, виступили проти.

46-річного Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами.

Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством.

Усі четверо поліцейських, які брали участь у затриманні Флойда, відсторонені від несення служби до закінчення службової перевірки. Шовін заарештований.
…

У Парижі пройшла багатотисячна акція протесту проти поліцейського насильства в пам’ять про 24-річного чорношкірого француза Адамі Траоре, який загинув після затримання у 2016 році. Незважаючи на заборону масових заходів через пандемію коронавірусу, на демонстрацію, за різними оцінками, прийшли від 15 до 20 тисяч осіб.

Учасники акції проводили прямі паралелі з протестами в США через загибель афроамериканця Джорджа Флойда. Вони тримали таблички з фразою «Я не можу дихати!», яку повторював Флойд, коли при затриманні поліцейський натиснув йому коліном на шию.

Пізніше демонстрація переросла в зіткнення з поліцією. Демонстранти кидали в поліцейських пляшки і камені, підпалювали сміттєві баки. Поліцейські у відповідь застосували сльозогінний газ і гумові кулі. Масові протести відбулися також у Ліллі, в Марселі і в Ліоні.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення і зіткнення з поліцією. У вівторок, 2 червня, у десятках міст США ввели комендантську годину. Президент США Дональд Трамп розкритикував бездіяльність губернаторів ряду штатів і пригрозив використовувати для боротьби з насильством збройні сили.
…

Головний хірург США Джером Адамс не виключає нових спалахів коронавірусу. В інтерв’ю виданню Politico він заявив, що люди виходять протестувати в спосіб, небезпечний для них самих та їхніх громад.

«Зважаючи на те, як хвороба поширюється, є всі підстави очікувати, що надалі ми побачимо нові кластери та потенційно нові спалахи», – сказав Адамс.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, найбільше випадків COVID-19 виявили в США (понад 1,8 мільйона).

Останніми днями в країні відбуваються масові протести через вбивство афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання в Міннеаполісі.

 
…

Президент США Дональд Трамп подякував сам собі за те, що вдалося забезпечити правопорядок у низці міст, де вже кілька днів відбуваються протести.

«В окрузі Колумбія минулої ночі не було проблем. Багато арештів. Чудова робота, яку зробили всі. Неподолана сила. Домінування. Так само, як було чудово і в Міннеаполісі (дякую тобі, президенте Трамп!)» – написав Трамп у твітері.

Громадянські протести і заворушення почалися у США після смерті чорношкірого Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі 25 травня.

Демонстрації в Сполучених Штатах були переважно мирними, але в деяких містах поліція застосувала силу проти журналістів і протестувальників, щонайменше в п’яти випадках поліцейські застосували зброю. У багатьох містах США нині встановлено комендантські години.

Трамп попередив, що надішле військових до штатів, які відмовляться діяти жорстко проти учасників заворушень. Погроза Трампа надіслати Національну гвардію в достатній кількості для «домінування на вулицях» викликала гостру дискусію як у США, так і за кордоном щодо того, чи має право президент вдаватися до таких дій.

Темношкірий американець Джордж Флойд, смерть якого викликала масові протести, помер від асфіксії, показав розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого. Майкл Баден, один з лікарів, які проводили розтин, заявив журналістам 1 червня, що Флойд помер від того, що на його шию і спину тиснув поліцейський. 

Ці висновки відрізняються від тих, що були зроблені після попереднього розтину, проведеного окружним судмедекспертом. Він не знайшов нічого, «що підтвердило б діагноз травматичної асфіксії або задушення».

 
…

Станом на 3 червня у світі кількість померлих від коронавірусного захворювання СOVID-19 перевищила 380 тисяч. Про це свідчать дані Університету Джонса Хопкінса.

Усього коронавірусом було інфіковано понад 6,3 мільйона людей, одужали більш ніж 2,7 мільйона.

Найбільше летальних випадків зафіксовано у США – 106 180, Британії – 39 452 та Італії – 33 530.

В Україні вранці 2 червня повідомили про 24 340 випадків інфікування коронавірусом, померли 727 людей, одужали 10 078.
…

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу запросив міністра оборони США Марка Еспера на військовий парад до Москви 24 червня, повідомило російське Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, Шойгу запросив Еспера на парад під час телефонної розмови 2 червня. Втім, чи прийняв Еспер запрошення, не вказано. Повідомляється, що сторони говорили про контроль над озброєннями, співпрацю в боротьбі з епідемією коронавірусу, ситуацію в Сирії та Афганістані.

Парад 24 червня на Красній площі в Москві планують провести 24 червня до 75-ї річниці поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Росія традиційно проводить парад 9 травня, але грандіозне святкування перенесли через пандемію коронавірусу.

Відносини між Вашингтоном і Москвою залишаються напруженими з низки питань, включаючи збройні конфлікти в Україні та Сирії. Також минулого місяця Вашингтон оголосив, що вийде із угоди про відкрите небо з 35-ма країнами, яка дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами. США назвали причиною такого рішення порушення з боку Росії. Москва це заперечує.

 
…

Національний координаційний комітет Чорногорії оголосив про закінчення епідемії COVID-19 в країні, оскільки упродовж минулих 28 днів нових випадків захворювання не виявили, а всі, хто був госпіталізований, – одужали.

І хоча влада Чорногорії ще наприкінці травня заявила, що стала першою країною в Європі, що подолала COVID-19, офіційно про кінець епідемії обіцяли оголосити в разі, якщо нових захворювань не буде до 2 червня – 28 днів після останньої появи.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, рішенням уряду в Чорногорії дозволена діяльність театрів й кіно, також весілля та інші зібрання з участю не білше ніж 200 осіб.

Кордони Чорногорії відкриті для громадян всіх країн, де кількість інфікованих не перевижує 25 осіб на 100 тисяч населення.

Влада сусідньої Сербії висловила обурення, оскільки країна не потрапила до списку 120-ти країн, чиїм громадян дозволено в’їзд до Чорногорії без тестування на COVID-19 та 14-денного карантину.

У Чорногорії із приблизно 600 тисячами жителів було зафіксовано 324 інфікованих коронавірусом, 9 людей померли. Перший випадок коронавірусу в Чорногорії зареєстрували 17 березня.

 
…

Європейські політики вимагають негайного звільнення блогера Сергія Тихановського, опозиціонера Миколи Статкевича та інших активістів, затриманих під час мирних акцій протесту. Про це білоруській редакції Радіо Свобода заявив Петер Стано, речник верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

«Останні події в Білорусі викликали серйозні питання щодо поваги влади до прав людини та основних свобод громадян», – наголосив Стано.

Речник нагадав, що з наближенням Білорусі до президентських виборів важливо, щоб влада забезпечила свободу зібрань та слова для всіх громадян. «Ми також закликаємо Білорусь своєчасно запросити спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини), що є звичайною практикою в таких випадках», – додав він.

Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель планував відвідати Білорусь наприкінці квітня. Однак, як повідомило тоді ж міністерство закордонних справ Білорусі, візит Борреля був відкладений через «несприятливу епідеміологічну ситуацію».

Європейські чиновники цього рангу двічі відвідували країну за останні понад 10 років: у 2009 році, в розпал попереднього потепління відносин між Білоруссю та ЄС, тодішній голова європейської дипломатії Хав’єр Солана відвідав Мінськ, а в серпні 2014 року наступниця Солани Кетрін Ештон відвідала Мінськ для пошуку шляхів припинення збройного конфлікту на Донбасі.

У Білорусі триває кампанія зі збору підписів для висунення кандидатів на посаду президента. У переддень подання документів влада затримала блогера Сергія Тихановського, який оголосив про намір балотуватися. Замість чоловіка збір підписів розпочала його дружина. Сама процедура збирання підписів (яких для реєстрації кандидата потрібно 100 тисяч у країні з населенням менш як 10 мільйонів людей) перетворилася на неоголошену акцію протесту – тисячі білорусів у різних містах вишиковуються в кілометрові черги з дотриманням соціальної дистанції, щоб поставити підпис.

Голосування на виборах президента Білорусі має відбутися 9 серпня.
…

У столиці Росії Москві ввечері 2 червня поліція розпочала затримання учасників одиночних пікетів проти свавілля силовиків. Затримані щонайменше 17 учасників протестів, що відбуваються поблизу будівлі головного управління російського МВС у Москві.

Серед затриманих є люди, які вийшли на підтримку заарештованого на 15 діб за одиночний пікет журналіста Іллі Азара. Ці протести тривають із 28 травня. Сам Азар вимагав звільнення автора проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова та пов’язаних із ним людей.

Також частина людей протестує через те, що 31 травня в Єкатеринбурзі співробітники Росгвардії застрелили 27-річного чоловіка, підозрюваного в крадіжці чотирьох рулонів шпалер.

 
…

Генерал Халіфа Хафтар, який очолює Лівійську національну армію, дав згоду на відновлення переговорів про припинення вогню, повідомила місія ООН в Лівії, зазначивши, що на контакти погоджується і визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди.

Ідеться про Мова йде про переговори в форматі “п’ять плюс п’ять” – за участю п’ятьох високопоставлених військових від кожної з ворогуючих сторін.

Базована на сході країни Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром із квітня 2019 року веде наступ з метою захоплення столиці Тріполі, де розташовується міжнародно визнаний уряд. За останні тижні бойові дії помітно активізувалися. Сили уряду за підтримки Туреччини витіснили загони Хафтара з кількох районів на північному заході країни. Але цього тижня Лівійська національна армія, яка має підтримку Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Росії, оголосила, що їй вдалося відвоювати частину територій, пише Reuters.

Москва офіційно заявляє, що не підтримує жодну зі сторін конфлікту. Турецький лідер Реджеп Ердоган неодноразово стверджував, що в Лівії діють близько двох тисяч найманців з Росії. Африканське командування Збройних сил США минулого тижня заявило, що Росія перекинула до Лівії не менш як 14 бойових літаків, які розміщені на повітряній базі Лівійської національної армії в центральній частині країни.

З початку 2020 року про узгодження перемир’я в Лівії оголошувалося двічі, але бойові дії і обстріли тривають.
…

Суд у російському регіоні Якутія 2 червня задовольнив позов республіканського психоневрологічного диспансеру, який просив про примусову госпіталізацію Олександра Габишева.

У висновку медичної установи говорилося, що житель Якутська страждає на «переоцінку своєї особистості», оскільки висловлював ідеї «нашкодити уряду і скинути Путіна».

Як повідомляла російська редакція Радіо Свобода, перед початком судового засідання поліцейські без пояснення причин затримали трьох свідків захисту. Одного із затриманих, блогера Сергія Тихого, відвезла «швидка». При затриманні його штовхнули, він впав і знепритомнів.

Мер Якутська Сардана Авксентьєва в інстаграмі виступила проти переслідування якутського шамана Олександра Габишева, яке вона назвала «вибірковою каральністю щодо однієї людини з нещасливою долею». На її думку, в якутському правосудді може відродитися практика, коли з формулюванням «переоцінка особистості» будь-яку людину можуть направити на примусове лікування.

12 травня російський ОМОН затримав і відвіз Габишева в психіатричну лікарню.

За словами адвоката, Габишеву дають можливість телефонувати: на кілька хвилин у день видають телефон. 19 травня Ольга Тимофєєва заявила, що в диспансері Габишеву дають невідомі препарати.

Габишев став відомим навесні 2019 року, коли пішки вирушив у Москву для проведення обряду вигнання президента Росії Володимира Путіна з Кремля.

Він був затриманий із залученням спецназу 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Він став підозрюваним у кримінальній справі про заклики до екстремізму. З Габишева взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза, зроблена на замовлення слідства, визнала Габишева неосудним.

Після цього Габишев намагався відновити похід і обіцяв зробити це знову в червні. Кримінальну справу проти нього припинили на час епідемії. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.
…

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, виступаючи 1 червня в Оттаві на щоденній прес-конференції, відповів на запитання про його ставлення до ідеї президент США Дональда Трампа про запрошення Росії до участі в черговій зустрічі «Групи семи».

«Росія була виключена з G8 після вторгнення до Криму, і вона продовжує зневажливо ставитися до міжнародних правил і норм, тому вона залишається поза групою G7 і буде залишатися поза цією групою», – заявив канадський прем’єр.

Проти пропозиції Трампа, висловленої 31 травня, виступила Велика Британія, допустивши втім можливість запрошення Росії у якості гостя.

У понеділок Дональд Трамп і Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої, як повідомило агентство «РИА Новости», президент США розповів розповів російському колезі про ідею запросити Росію та низку інших країн на саміт «Групи семи».

Президент США Дональд Трамп заявив про перенесення саміту «Групи семи» (G7) з червня на вересень – після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася від особистої участі в ньому в зв’язку з епідемією коронавірусної інфекції.

Президент США, проте, пояснив своє рішення про перенесення саміту не коронавірусом, а тим, що G7 у нинішньому форматі, за словами Трампа, становить собою «дуже застарілу групу країн», «яка не відображає те, що відбувається в світі». На думку Трампа, участь в саміті, крім них, повинні брати Австралія, Росія, Південна Корея та Індія.
…

Президент США Дональд Трамп пригрозив задіяти військових для припинення широкомасштабних протестів, викликаних вбивством поліцейськими неозброєного темношкірого чоловіка.

На пресконференції 1 червня Трамп заявив, що готовий розгорнути військові сили, якщо губернатори не слідуватимуть його рекомендаціям і не розгорнуть сили Національної гвардії у достатній кількості, щоб «домінувати на вулицях».

Президент США може використовувати Закон про повстання часів громадянської війни для розгортання військ. Закон допускає таке застосування військових у правоохоронних цілях у крайніх випадках. Попередні застосування збройних сил у США призначалися для надання допомоги американцям в надзвичайних ситуаціях, таких як стихійні лиха, і відбувалися тільки за погодженням з державними та місцевими посадовими особами.

У США вночі 1 червня протести проти соціальної нерівності супроводжувалися заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.
…

Засновник сайту WikiLeaks, австралієць Джуліан Ассанж не зміг бути присутнім на судовому засіданні у Лондоні щодо його екстрадиції до США. Як повідомила у твітері Стелла Моріс, його партнерка і колишній адвокат, Ассанж нині «надто хворий» і не зміг бути на відеозв’язку із Вестмінстерським магістратським судом «через стан здоров’я і за порадою лікаря».

Лондонський суд заявив, що процедура його екстрадиції буде відкладена до вересня, а також що потрібне місце для продовження слухань щодо екстрадиції, відкладених минулого місяця через побоювання щодо поширення коронавірусу.

У WikiLeaks заявили, що нездатність призначити місце проведення тритижневого слухання щодо екстрадиції у вересні означає «затримку, порушення і відсутність належної правової процедури» щодо Ассанжа, який перебуває в лондонській в’язниці.

Організація «Репортери без кордонів» заявила, що Ассанж стикнувся із «постійними проблемами зі здоров’ям та серйозним ризиком зараження коронавірусом у в’язниці Белмарш.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. 48-річний Ассанж перебуває в розшуку у США за 18-ма звинуваченнями, в тому числі шпигунстві. Йому загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні 2019 року Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу. До того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі.
…

У Москві біля будівлі МВС Росії поновилися затримання активістів й учасників одиночних пікетів на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата і журналіста Іллі Азара.

Затримано щонайменше вісім осіб, повідомляє видання «МБХ медіа».

Пікети на підтримку Іллі Азара тривають від 28 травня. Загалом поліція затримала понад 50 людей, серед них – головний редактор інтернет-видання «Медіазона» Сергій Смирнов, журналістка «Еха Москви» Тетяна Фельгенгауер, головний редактор «Таких справ» Анастасія Лотарева, фотограф Вікторія Івлєва, муніципальні депутати й інші активісти.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Розгляд апеляції був призначений на 1 червня, однак суд відклав його до 5 червня, повідомляє правозахисна організація «Апологія протесту».

Ілля Азар зараз перебуває в спецприймальнику МВС.
…

Демократична Республіка Конго 1 червня оголосила про новий спалах лихоманки ебола. Спалах зафіксували районі міста Мбандака, приблизно за тисячу кілометрів від іншого спалаху цієї ж хвороби на сході.

Міністерство охорони здоров’я країни повідомило, що у чотирьох людей, які померли у Мбандаці, був підтверджений результат тестування на еболу.

«У нас – нова епідемія еболи у Мбандаці. Ми маємо дуже швидко надіслати туди вакцину і ліки», – повідомив міністр охорони здоров’я Етені Лонгондо.

Новий спалах підтвердив голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус. За його словами, на місці вже працюють експерти ВООЗ.

«Країна – вже на фінальній стадії боротьби з еболою в східній частині, а також із COVID-19 і з найбільшим у світі спалахом кору», – зазначив голова ВООЗ.

За його словами, нинішній спалах еболи є нагадуванням про те, що коронавірус – це не єдина загроза життю і здоров’ю людей.

ДР Конго бореться зі спалахами еболи упродовж двох років. Спалах на східних кордонах поблизу Руанди і Уганди призвів до смерті понад 2,2 тисячі людей.

Вірус еболи може швидко поширюватися і смертельний в 90% випадків. Серед симптомів є лихоманка, блювота, діарея, біль у м’язах. Часто поширюється при тісному контакті з біологічними рідинами людей, у яких проявляються симптоми, а також через брудні предмети. Часто на ризик захворіти наражаються працівники медичних установ.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловився проти протестів у країні і заявив, що «майданів у Білорусі не буде».

Слова Лукашенка прозвучали на зустрічі з головою Комітету державної безпеки країни Валерієм Вакульчиком, яка відбулася 1 червня на тлі зростання протестної активності в Білорусі напередодні призначених на серпень президентських виборів.

«Ми абсолютно знаємо цілі, які переслідують тут окремі вітродуви. Ці цілі нам зрозумілі: влаштувати нам майданчик напередодні президентських виборів або в день президентських виборів. Так вони планували. Хочу на цій зустрічі вас попередити і всіх, хто нас почує, всіх цих «майданутих» хочу попередити, що майданів у Білорусі не буде», – наводить слова Лукашенка агентство БелТА.

Назвавши своїх опонентів «вітродувами», Лукашенко натякнув на їхній зв’язок з іноземними країнами, оскільки в тому ж виступі він сказав, що знає, «з якого боку дмуть вітри на нашу білоруську землю». «Не з того боку, звідки хотілося б», – додав президент Білорусі.

З контексту виступу можна зрозуміти, що він мав на увазі перш за все Росію, у відносинах Білорусі з якою останнім часом проявляється напруженість.

Лукашенко також послався на «газету сусідньої країни», яка писала, що в Білорусі з’явилися «нові Пашинян і Зеленський».

Нинішній прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян прийшов до влади в результаті масових протестів, а президент України Володимир Зеленський переміг на виборах, не будучи професійним політиком. За словами Лукашенка, нікого з білоруських опозиціонерів не можна порівняти з Пашиняном і Зеленським.

Про подібність, зокрема, блогера Сергія Тихановського до Зеленського і Пашиняна писав днями російський «Коммерсант», посилаючись при цьому на білоруського соціолога Андрія Вардомацького.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Опозиція не висунула єдиного кандидата, проте в рамках передвиборної кампанії проводить масові акції протесту, на які не тільки в Мінську, але і в інших містах приходять сотні людей.

Одним з неформальних лідерів протестного руху став популярний блогер Сергій Тихановський. Днями він був затриманий, проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням в насильстві щодо співробітників міліції. Його дружина Світлана, яка офіційно балотується в президенти, виступила в понеділок з відкритим листом, звинувативши владу в провокації. Напередодні в Мінську та інших містах пройшли акції протесту, однією з головних вимог яких було звільнення Тихановського.

 
…

У США шоста ніч виступів проти соціальної нерівності супроводжувалася заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Як повідомляє «Голос Америки», приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви. 

Мери деяких великих міст запровадили комендантську годину на невизначений час. Губернатори Техасу і Вірджинії ввели надзвичайний стан.

У багатьох містах протести, які носили мирний характер, переросли в підпали і розгром вітрин магазинів. Поліція, озброєна щитами і кийками, намагалася відтіснити лави демонстрантів, розпорошуючи в їхній бік сльозогінний газ і кидаючи шумові гранати.

Поліцейські у Вашингтоні застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб відтіснити натовп із понад тисячі людей, які зібралися в парку Лафайєтт через дорогу від Білого дому. Ліхтарі, які зазвичай підсвічують Білий дім зовні, в цю ніч були погашені.

Як повідомили The New York Times і CNN з посиланням на джерела, президент США Дональд Трамп близько години провів у підземному бункері. Рішення відправити президента і його сім’ю у бункер ухвалила Секретна служба.

Мер Вашингтона Мюрієл Баузер запровадила комендантську годину з вечора неділі до ранку понеділка і закликала Національну гвардію округу Колумбії на допомогу поліції. Війська Національної гвардії також працювали спільно з поліцією Атланти, щоб забезпечити дотримання комендантської години в цьому місті.

Комендантську годину не запроваджували в Нью-Йорку, де вдень 31 травня поліція трималася на відстані від демонстрантів, але вночі були випадки, коли правоохоронці вривалися в натовп, щоб очистити територію і провести арешти, а демонстранти кидали у них різні предмети.

Президент Дональд Трамп заявив, що більшу частину відповідальності за насильство несуть «Антифа й інші радикальні ліві угруповання», і заявив, що його адміністрація внесе антифашистський рух «Антифа» в список терористичних організацій. Тим часом, агентство Reuters зазначає, що число прихильників або членів руху «Антифа» серед учасників протестних акцій залишається невідомим.

За даними Associated Press, за останні два дні по всій країні заарештували близько чотирьох тисяч людей.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені. 

1 червня Шовін має з’явитися в суді в Міннеаполісі. Генеральна прокуратура штату Міннесота візьме на себе керівництво у веденні справи.
…

У Росії другий день поспіль виявляють більше 9 тисяч інфікованих коронавірусом. За даними оперативного штабу, за минулу добу їх було 9035.

162 людини померли напередодні та близько 4 тисяч одужали.

За весь час епідемії у Росії виявили вже 415 тисяч інфікованих, майже 5 тисяч з них померли і близько 175 тисяч одужали.

Москва як і раніше на першому місці за кількістю нових інфікованих, але її частка в загальній статистиці – уже менше чверті, 2297 осіб – менше, ніж в попередні кілька днів.

У деяких регіонах Росії останнім часом послабили карантинні заходи; у Москві з понеділка дозволені прогулянки по графіку – три дні на тиждень в залежності від адреси будинку. Також запрацюють непродовольчі магазини і ряд підприємств сфери послуг. Посилений, проте, масковий режим – тепер маски потрібно буде носити не тільки в приміщеннях, але і на вулиці.
…

Сім колишніх міністрів закордонних справ Великої Британії 1 червня закликали прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона сформувати глобальну моніторингову групу, яка буде слідкувати за ситуацією у Гонконзі.

Раніше через спроби Китаю посилити свою владу у Гонконзі, Британія, США, Австралія та Канада випустили спільну заяву, у якій розкритикували дії Пекіну. Однак колишні глави МЗС закликають Джонсона відіграти більш активну роль у цьому процесі.

Лист підписали Малкольм Ріфкінд, Маргарет Беккет, Вільям Гейґ, Джеремі Гант, Девід Мілібенд, Девід Оуен і Джек Строу.

Вони закликали Джонсона разом з іншими членами «Групи семи» заснувати міжнародну контактну групу в консультації з міжнародними партнерами для контролю ситуації у Гонконзі та координації спільних дій. На думку ексміністрів, робоча група може бути сформована за прикладом аналогічної організації, яка була створена Сполученими Штатами, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією і Росією для реагування на балканську кризу на початку 90-х років.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудили КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.
…

Паризька влада частково відкрили площу перед собором Паризької Богоматері. Вона була закрита через загрозу отруєння свинцем, який розплавився під час пожежі в Нотр-Дамі.

Вперше про загрозу зараження паризьких вулиць свинцем після великої пожежі у соборі заговорили у липні 2019 року. Близько 300 тонн свинцю, що містився в оздобленні даху та шпилю, розплавилися під час пожежі. Через це були припинені на місяць всі реставраційні роботи і перекриті вулиці навколо собору.

Підвищену концентрацію свинцю виявили у будівлях, що знаходяться поблизу собору, і, зокрема, в школах.

Перед відкриттям площі паризька мерія детально прозвітувала перед городянами про результати очисних робіт на прилеглій території, повідомляє «Міжнародне французьке радіо». Бруківку обробили миючим засобом, 40-сантиметровий шар ґрунту навколо площі замінили.

Реконструкція Нотр-Даму мають закінчити до 2024 року, коли в Парижі відбудуться Олімпійські ігри. Офіційно про перенесення термінів відновлення собору не повідомляли, хоча реставрація переривалася кілька разів через загрозу зараження свинцем і пандемію коронавірусу.

15 квітня в соборі Паризької Богоматері у Парижі сталася сильна пожежа, в результаті якої обрушилися шпиль будівлі і дах.

Собор Паризької Богоматері будувався близько 200 років, роботи почалися в середині 12-го століття. Покритий свинцем шпиль, що впав під час пожежі, був добудований в середині ХIX століття.
…

Держсекретар США Майк Помпео заявив у неділю, що Китай став «більш агресивний» в поширенні дезінформації і під час проведення своїх операцій в кіберпросторі. Про це повідомляє «Голос Америки».

«Компартія Китаю сьогодні не така, як десять років тому, – заявив Помпео в інтерв’ю ведучої програми Sunday Morning Futures на каналі Fox News Марії Бартіромо. – Це Компартія Китаю, яка побачила своє призначення в руйнуванні західних ідей, західних демократій, західних цінностей».

За словами Помпео, загроза, яку несе Китай, – багатогранна і включає зокрема крадіжку американської інтелектуальної власності, знищення мільйонів робочих місць в США, створення ризиків для морських маршрутів в Південно-Китайському морі, а також появу озброєних військових поселень «в місцях, де Китай не має права бути».

Глава Держдепартаменту заявив, що тема зловмисних дій Китаю в кіберпросторі піднімається вже кілька років, і відтоді Пекін став ще «агресивнішим».

«Вони стали більш агресивні в своїх зусиллях по проведенню кампаній по дезінформації, на зразок тієї, яку ми побачили, коли коронавірус поширювався по світу, коли вони закрили власну провінцію, але допускали подорожі по всьому світу, інфікуючи сотні тисяч людей, – сказав держсекретар. –  Ми бачили спроби відвести увагу за допомогою цієї кампанії по дезінформації».

Помпео нагадав, що президент Трамп у п’ятницю оголосив про низку заходів у зв’язку з подіями навколо Гонконгу. Держсекретар заявив, що Китай порушив угоду з Великою Британією, яка передбачає автономію Гонконгу протягом 50 років після переходу цієї території під контроль Пекіна.

«Завдяки цій угоді, наше ставлення до Гонконгу всі ці роки було більш прихильним, ніж до Китаю, – сказав він. – Якщо китайська сторона буде ставитися до Гонконгу так само, як і до материкового Китаю, то у США теж немає ніяких підстав для того, щоб ставитися до нього інакше».

Глава американської дипломатії також зазначив, що США мають намір звернути увагу на китайських студентів, які навчаються у США, і пов’язані з воєнно-цивільними проєктами у Китаї. «Ми просто не дозволимо їм вчитися тут, якщо вони можуть взяти американські технології і передати їх Народно-визвольній армії Китаю», – наголосив він.

На думку Помпео, інші країни починають бачити Китай в іншому світлі.

«Думаю, що люди в Європі тепер більш чітко уявляють ризик, який несе Компартія Китаю. Саме цим займаються авторитарні режими: крадуть інформацію, позбавляють свободи вираження, пригнічують людей… Демократії поводяться зовсім по-іншому», – додав Помпео.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудили КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Нові кроки, запропоновані керівництвом владної Комуністичної партії Китаю, викликали міжнародне занепокоєння тим, що дії Пекіна різко обмежать спеціальні свободи Гонконгу, гарантовані цій території 1997 року, коли Велика Британія передавала її під контроль Китаю.
…

Астронавти NASA Дуґ Герлі і Боб Бенкен приєдналися до команди Міжнародної космічної станції.

Вони долучилися до представника Сполучених Штатів Крістофера Кессіді, росіян Анатолія Іванішина та Івана Ваґнера, які прибули на станцію 10 квітня.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

Перший ступінь ракети успішно повернувся назад – його посадили на плавучу платформу «Of course I still love You» («Звичайно, я все ще люблю тебе») у Атлантичному океані.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією.

 
…

Парламентські вибори в Північній Македонії, які були призначені на 12 квітня й були відкладені через епідемію COVID-19, призначені на 5 липня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Премʼєр-міністр Олівер Спасковскі заявив, що вибори повинні відбутися через 22 дні після скасування надзвичайного стану й висловив сподівання, що надзвичайний стан буде скасований 14 червня.

Він висловив жаль, що партії правлячої коаліції й опозиції не дійшли згоди щодо дати виборів. Опозиція вимагала, щоби вибори були відкладені до серпня або вересня.

Голова уряду наголосив, що держава не повинна надто довго функціонувати без парламенту й з технічним урядом. Для успішної боротьби з епідемією необхідно, щоб згадані інституції діяли в повній політичній й технічній потужності, зазначив Спасковскі.

Парламент Північної Македонії виніс рішення про саморозпуск 16 лютого. Надзвичайний стан був проголошений 18 березня, відтак його ще двічі продовжували.

Станом на 31 травня в Північній Македонії зафіксували 2164 хворих на COVID-19, померла 131 людина.
…

У Мінську та інших містах Білорусі в неділю, 31 травня, проходять масові пікети на підтримку опозиційних кандидатів у президенти країни.

Формально на пікетах проходить збір підписів за висунення кандидатами у президенти Світлани Тихановської – дружини популярного блогера Сергія Тихановського, якого до збору підписів не допустили, – а також інших опозиційних кандидатів. Опозиційні лідери кажуть, що реєстрація кандидатів малоймовірна, але збір підписів можна використовувати для посилення протестної активності.

У Мінську в середині дня активісти нарахували понад 2 тисячі охочих поставити підписи. Багатолюдні акції проходять і в інших містах.

Учасники пікетів висловлюють обурення затриманням Тихановського днями в Гродно. Прихильники блогера вважають, що його затримання стало наслідком провокації. Також було затримано більше 10 активістів опозиції.

У неділю в Мінську затримали одного з лідерів опозиції Миколу Статкевича.

Білоруські правозахисники повідомляють про затримання в інших містах, зокрема, в Вітебську, Гомелі та Кобрині.

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Зареєстровані ініціативні групи на підтримку 15 кандидатів, в тому числі чинного президента Олександра Лукашенка, який балотується на шостий термін.
…